Skip to main content

Full text of "Ботаническiй cловарь"

See other formats


№ 


СПРАВО 


КНИГА/у 

/ 


Г- : 


(ЮШКОВЪ, СЕЛЬСКИХЪ ХОЗЯЕВЪ, САДОВОДОМ), ЛѢСОВОДОВЪ. ФАРМАЦЕВТОВЪ, 
ВРАЧЕЙ, ДРОМОВѴ ІІШІІІКСТВЕНИВКОВ'Ь НО РОССІИ Н ВООБЩЕ ШЬСІТО 

ЖИТЕЛЕЙ. 


1 Составилъ 11. АННЕНКОВЪ 

Иппер а р с к а го Россійскаго Общества Акклиматизаціи, Московскаго Фвзико-Модпцм- 
скаго Общества. Королевскаго Саксонскаго Сельскохозяйствеппаго Общества,^стмидоиго 
Общества Садоводства и Торопещкаго Общества Сельскаго Хозяйства—Почетный Ідевъ, 
И мп е р а т о р Й ск і о Московскаго Общества Естествоиспытателей, С.-Петербургскаго Обще¬ 
ства Естествоиспытателей, Кіевскаго Общества Естемвопслыхателей, Императорскаго 
Вольнаго Экономическаго Общества, Императорскаго Россійскаго Общества Садовод¬ 
ства Московскаго Общества Любителей Садоводства, Кіевскаго Общества Садоводства, 
Королевскаго Прусскаго Общества Акклиматизаціи, Императорскаго Паршгскаго Общества 
зскаго Общества Сельскаго Хозяйства и І ШЭТШІ 

еельскохозяйеівениыхъ п ученыхъ обществъ — Дѣйствительный Членъ. 


Наше исщіамеиав. шмщйв^разшЕрше изданіе. 


ШЕЯ 


о V, 


САНКТПЕТЕРБУРГЪ. 

ТИПОГРАФІЯ ИМПЕРАТОРСКОЙ академш наукъ. 
(Вас. Остр. Ол., № 12.) 




' ' ѵ, 









НО ВН^КО^ЙОДШНЪСГВУ 

САМУИЛУ АЛЕКСѢЕВИЧУ 

ГРЕЙ Г У 

УСЕРДНѢЙІТ1Е ПООВЯ ШЛЕТЪ СВОЙ ТРУДЪ 

л 



Н. Анненковъ. 







ПРЕДИСЛОВІЕ. 



' / 

Названія растеній бываютъ двоякаго рода: или систематиче¬ 
скія, ученыя, на латинскомъ языкѣ, илн протонародныя, а за недо¬ 
статкамъ нхъ, нскуствепно-составленныя или нбреводпыя , такъ назы¬ 
ваемыя книжныя — па языкахъ различныхъ націй. Первыя названія 
употребляются въ сочиненіяхъ спеціально-ботаническихъ, а вторыя 
въ разговорномъ языкѣ и въ сочиненіяхъ разнообразнаго содержанія, 
болѣе или менѣе общедоступныхъ для всякаго круга читателей. 

Систематическихъ названій каждое растеніе имѣетъ два: одно 
родовое, а другое — видовое. Оба названія впрочемъ составляютъ 
одно цѣлое, полное названіе. Такъ какъ различные ученые называли 
нѣкоторыя растенія различными родовыми и видовыми названіями, то 
и условлено, чтобы, вслѣдъ за описаніемъ родовымъ н названіемъ 
видовымъ, выставлялось имя ученаго, давшаго это наименованіе ра¬ 
стенію. Этимъ отстранилась всякая запутанность въ названіяхъ, и 
въ ученыхъ сочиненіяхъ всегда одно систематическое названіе, родо¬ 
вое и видовое, принимается какъ бы за дѣйствительное, собственное 
названіе растенія, а всѣ прочія систематическія названія, данныя 
другими авторами, за еинонимы. 

Простонародныхъ же илн книжныхъ названій каждое растеніе 
можетъ имѣть большее или меньшее количество, смотря по степени 
своей замѣчательное™ въ какомъ либо отношеніи и употребительности 
для различныхъ цѣлей, и затѣмъ большей или меньшей наблюдатель¬ 
ности и любви къ растеніямъ жителей того или другаго края. Въ про¬ 
стонародныхъ названіяхъ нѣтъ отдѣльныхъ названій для рода и 







II 


отдѣльныхъ для вида, но всѣ названія суть видовыя — и вслѣдствіе 
того весьма часто повторяющіяся при растеніяхъ, различныхъ между 
собою въ ботаническомъ отношеніи, но сходныхъ, съ извѣстной точки 
зрѣнія простолюдина, или своими свойствами, или употребленіемъ, или, 
наконецъ, нѣкоторыми своими частями. 

Знаніе систематическихъ названій растеній не даетъ никакихъ 
опредѣленныхъ указаній на простонародныя названія и, зная система¬ 
тику растеній, можно не знать о какомъ растеніи идетъ рѣчь, если 
это растеніе названо своимъ простонароднымъ названіемъ. Положеніе 
лица, знающаго простонародное названіе растенія и желающаго узнать 
ого систематическое названіе, еще болѣе затруднительно. Не зная ка¬ 
кими именами называется одно и тоже растеніе въ разныхъ мѣстно¬ 
стяхъ, и, но зная какимъ растеніямъ можетъ принадлежать одно и 
то же названіе, онъ всегда можетъ ошибаться при опредѣленіи систе¬ 
матическаго названія, если бы даже и встрѣтилъ гдѣ ппбудь, рядомъ 
съ систематическимъ названіемъ, извѣстное ему простонародное на¬ 
званіе *). 

Отстранить такія затрудненія и дать возможность каждому но 
систематическому названію растенія отыскать всѣ его простонародныя 
или книжныя названія и обратно и есть цѣль Ботаническаго Словаря. 

Изъ этой главной цѣли вытекаетъ и общій планъ Словаря. Оче¬ 
видно, что онъ долженъ состоять изъ двухъ главныхъ частей: одной 
въ которой систематическія названія растеній должны быть располо¬ 
жены въ извѣстномъ порядкѣ, и именно въ алфавитномъ, какъ наиоо- 
лѣс. удобномъ для отысканія, и при каждомъ изъ нихъ приведены всѣ **) 
простонародныя и книжныя названія этого растенія, и въ другой, 
въ которой тоже въ азбучномъ порядкѣ должны быть расположены 


*) Какъ лучшій примѣръ этого я могу привести названіе «Василекъ». 
Въ систематическихъ сочиненіяхъ это названіе стоитъ вслѣдъ за Сепіаигеа 
Суапив Ь., однакоже въ Малороссіи этимъ именемъ никогда не называется 
это растеніе, а' Осушит Вазііісит и др. губатыя пахучія рр. 

**) Понятно, что, говоря «всѣ», мы разумѣемъ не абсолютно «всѣ», но 
только всѣ тѣ, которыя могли находиться въ нашемъ распоряженіи въ из¬ 
вѣстное время. Народъ живетъ такою же-жизнью, какъ и отдѣльный чело¬ 
вѣкъ и вмѣстѣ съ нимъ нѣкоторыя слова вымираютъ, а другія нарождаются. 
То растеніе, которое въ настоящее время не имѣетъ никакого названія, мо¬ 
жетъ получить его отъ народа и обратно, есть множество названіи растеніи, 
уцѣдѣвшихъ въ знахарскихъ рукописяхъ, но этихъ названіи теперь уже не 
отыщешь и слѣда нъ живомъ языкѣ русскаго народа. 


всѣ простонародныя п книжныя’названія растеній съ указаніями ихъ 

систематическихъ латинекихъ названій. 

Этотъ общій планъ расширяется санъ собою необходимостью объяс¬ 
ненія происхожденія множества русскихъ названій, весьма часто повто¬ 
ряющихся при разданныхъ растеніяхъ. Въ громадной массѣ названій 
надо было дать возможность отыскать названія чисто простонародныя 
и отдѣлить ихъ отъ названій книжныхъ ми переводныхъ, или искус¬ 
ственно-отставленныхъ, или заимствованныхъ, или искаженныхъ, и для 
того, чтобы достигнуть етого съ нѣкоторымъ успѣхомъ —надо было 
разработать источники происхожденія названій растеній и дать имъ 
мѣсто въ Словарѣ для того, чтобы каждый могъ видѣть, къ какой кате¬ 
горіи относится извѣстное названіе растенія, приписываемое ему въ раз- 


личныхъ сочиненіяхъ. 

Изслѣдованія, сдѣланныя съ этою цѣлію, привели къ слѣдующимъ 

заключеніямъ о происхожденіи названій. 

1. Многія названія растеній представляютъ тѣ же имена, какія они 
носятъ въ систематикѣ, иногда только съ небольшими измѣненіями, 

• "-образно духу русскаго языка, таковы суть: Акація, Анисъ, Бази- 
акъ, Барбарисъ, Жасминъ, Каштанъ, Кедръ, Кофе, Майоранъ, Мята, 

Іерсикъ, Роза, Сирень, Табакъ, Шалфей, и мн. др. 

2. Нѣкоторыя названія растеній представляютъ буквальный пере¬ 
водъ латмекаго или греческаго систематическаго названія растенія, 
всего чаще родоваго, но иногда и видоваго*) и это повело къ яеоб- 

; ходимости указать значеиіѳ родовыхъ, а иногда и видовыхъ названій. 
Очевидно, что всѣ составленныя такимъ образомъ названія суть книж- 
ныя, по не простонародныя. 

3. Весьма многія современныя названія составляютъ буквальные 
1 переводы названій этихъ растеній у древнихъ Грековъ и Римлянъ -") 

і 1 *і Наш) АЬгоша — Неснѣдникъ, АШапІЬит — Необмока, Аееоровіит — 
і Козья нога^" АсЙшза — Зно.шь, Ар*Ь - Позевот , АЮресиги. - Ласш 
I хвостъ, АтторЬПа — Песколюбъ, Ацетоне - Вѣтреница, СЬеІійошит 

- дренн^оийіоззоп,— ВоловШ языкъ Бы- 

чачій языкъ. АпіЬуІІіз сгеііса Ь., у древн. ЕЬепов, -Эбеновое дерево. 

, кіарѣуіоз ойісіпаііз МоепсЬ. ІТѵа игзі древнихъ -Медвѣжья' 

РЪгаяпііев Ъ — Саіатиз древн. — Тростникъ. Нѣкоторые Дишрегиз -ей 
шігаТдевп: - колръ. Меііа - Епшпоз (у дреон.) - Ясенка. Особенно оче- 
•идного встрѣчается необходимость знанія названій растеній у древнихъ пи¬ 
сателей для" объясненія такихъ современныхъ названій, встрѣчаемыхъ при 







IV 


(преимущественно Діоскорида, Теофраста, Плинія, Колумелла н др.) 
и'это повело къ необходимости указать на древнія названія нѣкото¬ 
рыхъ растеній. 

- 4. Весьма многія названія растеній представляютъ буквальный 
переводъ ихъ фармацевтическихъ названій, а эти послѣднія въ свой 
чередъ составляютъ повтореніе названій, употребительныхъ въ средніе 
вѣка ,{1 ). Нѣкоторыя изъ нихъ, вслѣдствіе, вѣроятно, большой употре¬ 
бительности растенія — сдѣлались общеупотребительными и какъ бы 
простонародными, наир. Тысячелистникъ, Аеіі. МіІІеЫіит. 

5. Весьма многія названія растеній повторяются прн разныхъ 
растеніяхъ, вслѣдствіе перемѣпы родоваго названія или отнесенія ра¬ 
стенія къ другому роду. Въ этомъ случаѣ существовавшія при извѣст¬ 
номъ растеніи названія обыкновенно удерживаются и при видахъ 
прежняго рода и переходятъ къ видамъ новаго рода Это обстоятель¬ 
ство и заставило меня при многихъ растеніяхъ удерживать ихъ преж¬ 
нія родовыя названія, напр. при родѣ А^агісиз вычислять п тѣ виды, 
которые нынѣ отнесены къ роду Ьасіагіиз, при Апетопе нынѣшніе 
РиІваШІа, при родѣ Ріпиз нынѣшніе АЪіез, Рісоа, Ъагіх и тХ,- 
Впрочемъ при всѣхъ таковыхъ растеніяхъ указано ихъ соврей 1» 
систематическое названіе. Такое же замѣчаніе можно сдѣлать "ч 
растеніяхъ фармацевтическихъ и вообще носившихъ прежде \ 
родовыя названія. Всего болѣе такихъ названій встрѣчается при р ч \ 
дахъ Егузітпт, ВагЬагоа, Зізутѣгіит, Иазііигііит, СагйатіпеѴ 
въ которыхъ, какъ извѣстно, нѣкоторые виды относились къ разнымъ 
родамъ, такъ что теперь напр. названія Сурѣпица, Жеруха, Рѣзуха 
повторяются при всѣхъ родахъ. Тоже названія Будякъ, Осотъ, Чер- 

нѣкоторыхъ растеніяхъ, которыя завѣдомо принадлежатъ другимъ расте¬ 
ніямъ. Такъ напр. Сегсів ЗіІщиазЬгшп назыв. Іудино дерево, по предположе¬ 
нію, что Іуда предатель повѣсился на этомъ деревѣ; между тѣмъ есть другое 
не менѣе вѣроподобное преданіе, что Іуда повѣсился на Осипѣ, Рориіив Тге- 
тиіа. Таковое разногласіе объясняется однакоже тѣмъ, что у Теофраста 
Рориіив Тгегаиіа носило названіе Оегсіз. 

*) Асопііит Ъусосіопит Іл. Ъусосіопит (фарм.) — Волкобой. — Асопіз Са- 
Іатиз Ъ. Фарм. — Саіашиз аготаіісиз — Троетникъ благовонный. АсЬаеа зрі- 
саіа Ъ. Сіігізіоріюгіапа въ Фарм. — Христофорова трапа. АІеЬетШа ѵиі^а- 
гів Ъ.— въ Фарм. Рез Іеопіз. Львиная лапа. Ъашішп, Оаіеорзіз — ПгЬіса тогіиа. 
Глухая крапива, Мертвая крапива. Оаіеорзіз ТеІгаІііЬ Ъ. Фарм. назв. Саппаѣіз 
вуІѵезЬгіз — Конопля дикая, Конопельникъ. Війепз сегпиа въ Фарм. СаппаЪіз 
афіаііса — Конопля водяная. Апіеппагіа Йіоіса ОЛгШ. въ ®арм. Рез Саіі 
Кошачья лапка и мн. др. 


топодохъ въ растеніяхъ, относящихся къ родамъ Сагйииз Сігзішп, 
Опісиз, ЗеггаШа; названія Грудная трава, Горлянка, Жабная трава 
при впарЫішп, Апіеппагіа и Кіадо, а другія при родахъ Ішііа и 
Раііш-іа, Тивеііарщ п Роѣавіѣѳв. 

. Эта общность названій, вслѣдствіе перенесенія растенія къ дру¬ 
гому роду, наводитъ на мыедь, что подобнымъ же образомъ были от¬ 
несены въ нѣкоторыхъ случаяхъ къ другимъ растеніямъ и свойства и 
употребленіе переносимыхъ растеній. Очень возможно, что свойства 
й употребленіе каждаго растенія но были изслѣдованы въ точности 
н быш присвоены имъ только потому, что растете того рода, къ ко¬ 
торому первоначально относилось растеніе, имѣло эти свойства. Такъ, 
напр., БгасосорМіш тоМаѵіса называется Турецкая Мелисса, Щеяъ- 
пикъ, Маточникъ, Медовикъ н ему приписываются свойства медонос¬ 
наго растенія; тѣ же самыя названія и свойства мы находимъ при 
Меіівза оШсіпаІів. Происхожденіе общихъ названій объясняется, тѣмъ, 
что БгасосорЬаІпш тоШѵіса прежде называлась Меіізэа Іпгсіса, и 
это заставляетъ предполагать, чаю свойства Мелиссы приписаны Бга- 
сосерЪаІшп’у безъ провѣрки. 

Запутанность эта становится еще большею, если мы примемъ въ 
расчетъ, что, кромѣ перенесенія растеній къ другимъ родамъ, въ по- 
слѣднес время, вслѣдствіе научныхъ изслѣдованій, было еще отнесе¬ 
ніе къ въ средніе вѣка къ другимъ родамъ, тоже нынѣ существую¬ 
щимъ. Тогда при одномъ и томъ же растеніи мы находимъ иканія 
растеній нсѣхъ прежнихъ родовъ. Напр. Гісагіа гашшеіііокіен МОпсѣ. 
назыв. прежде ЕаітпсиІизИсагіа, а еще прежде назыв. СііеМошшп 
тіпиз, Зсгорішіагіа тіпог. Вслѣдствіе этого мы при Псапа гапші- 
сиіоііез находимъ и названія свойственныя Вапипсиіив’у, какъ то: 

I а&бннкъ, Яскеръ п названія, относящіяся къ ОЬеіібошит. какъ 
к то* Чистикъ, Чистотѣлъ. Все это ведетъ къ необходимости не только 
приводить при извѣстныхъ растеніяхъ ихъ важнѣйшіе синонимы, но 
іи указывать на ихъ фармацевтическія и средневѣковыя названія 

растеній. . . 

6. Весьма многія названія растеній произошли отъ названіи тѣхъ 

болѣзней, противу которыхъ употребляются или употреблялись раз¬ 
ныя травы. Нѣкоторыя изъ этихъ названій или уже вышли изъ упо¬ 
требленія, или еуть мѣстныя провинціальныя выраженія. Напримѣръ 
Выпадошная трава отъ болѣзни „выпадокъ* или сыпь. Бѣлая грыжа, 




УІ 


Гуньба — отъ сыпи, назыв. гуньба. Змѣевикъ, Болотникова трава 
отъ болѣзни золотникъ, Измоденъ, Каычужная трава, Норичникъ, 
Норичная трава, Призорная трава, Приточная трава, Сорокоприточ- 
пнкъ, Порушная трава, Пострѣлъ трава, Тайнишная трава, Ускоп- 
ная трава, Ускопъ, Уеовная трава. Другія же еще существуютъ 
въ языкѣ и понятны напр. Волосовая трава, Волосатикъ отъ бо¬ 
лѣзни— волосатикъ. Золотушная трава, Желтяница, Желтуха, Жо- 
лупица, Почечуйная трава, Лихорадочная трава, Порѣзная трава. 

7. Нѣкоторыя растенія получили свои названія отъ различныхъ 
суевѣрныхъ предразсудковъ, народныхъ легендъ и другихъ вѣрованій, 
напр. Адамова голова, Бехъ, Забій круча, Забудыш, Любимъ трава, 
Любовь, Петровъ крестъ, Петровъ батігъ, Плакунъ трава, Про¬ 
стрѣлъ трава, Прыгунъ трава, Приворотная трава, Пѣна-Лупѣва, 
Разрывъ трава, Скакунъ трава, Сонъ-трава, Христово копье и др. 
и это потребовало введенія нѣкоторыхъ легендъ для объясненія этихъ 
названій. 

Здѣсь нельзя но коснуться нашихъ старинныхъ рукописныхъ со¬ 
чиненій, въ которыхъ встрѣчаются свѣдѣнія о растеніяхъ. По вни¬ 
мательномъ разсмотрѣніи тѣхъ изъ нихъ, которыя были въ моемъ 
распоряженіи — ихъ слѣдуетъ раздѣлить на двѣ категоріи. Одни, 
болѣе обширныя и древнія, извѣстныя подъ именемъ я Лечебоиковъ“, 
заключаютъ въ себѣ сперва краткія общія свѣдѣнія о свойствахъ 
животныхъ, растеній и минераловъ и употребленіе ихъ отъ главнѣй¬ 
шихъ болѣзней, а потомъ болѣе обширно при каждой болѣзни — всѣ 
способы леченія оя минеральными, животными и растительными пред¬ 


метами, растительными маслами, водами и т. д. и наконецъ описаніе 
внѣшняго вида и употребленія нѣкоторыхъ растеній. Таковыхъ руко¬ 
писей находится въ моемъ распоряженіи—три. Въ нихъ многія расте¬ 
нія называются именами, близкими къ нынѣ существующимъ, такъ что 
догадаться о какомъ растеніи идетъ рѣчь не представляетъ большаго 
труда; другія же названія весьма неопредѣленны. Другой разрядъ 
рукописныхъ сочиненій, встрѣчающихся подъ названіемъ Цвѣтни¬ 
ковъ, Травниковъ, Описанія травъ и т. д., попадается всего чаще въ 


рукописяхъ, переписанныхъ въ позднѣйшее время, и имѣющихъ въ 
виду не изложеніе леченія болѣзней разными веществами, а только 
описаніе наиболѣе чудесныхъ свойствъ нѣкоторыхъ растеній. Здѣсь на 
первомъ мѣстѣ средства отыскивать клады, узнавать вора, заставить 




VII 


человѣка открыть свои тайны, привязать или приворожить къ себѣ 
человѣка, способствовать умѣнью плавать, ѣздить, сражаться, а всего 
болѣе поднять ослабѣвшія силы человѣка. Это книги знахарскія. 
Такъ какъ на эти книги было охотниковъ больше, чѣмъ иа первыя, 
то онѣ и попадаются чаще и притомъ въ копіяхъ болѣе или менѣе 
искаженныхъ переписчиками, иногда даже до того, что трудно до 4 
браться до емысла, открываемаго только при сличеніи различныхъ 
варіантовъ. Здѣсь имена растеній, описаніе ихъ внѣшняго вида и 
свойствъ такъ загадочны, что надо большаго труда, чтобы распознать 
ихъ. Такихъ рукописей находится въ моемъ распоряженіи около де¬ 
сяти. Въ концѣ настоящаго труда будутъ изложены нѣкоторыя свѣ¬ 
дѣнія о семъ. 

8. Весьма многія растенія изъ внѣевропейскихъ носятъ свои ту¬ 
земныя названія или называются именами тѣхъ продуктовъ, какія 
они носятъ въ торговлѣ и техникѣ и потому представилась необходи¬ 
мость ввеети названія важнѣйшихъ продуктовъ разныхъ растеніи. 

9. Наконецъ, множество растеній получили свои имена отъ сопле¬ 
менныхъ намъ славянъ (или дали имъ свои), отъ живущихъ въ раз¬ 
ныхъ мѣстахъ Роееін инородцевъ и въ заключеніе всего чаще пред¬ 
ставляютъ заимствованія и переводы названій нѣмецкихъ, француз¬ 
скихъ и англійскихъ и это заставило ввести названія растеній на 
прочихъ языкахъ. Понятное желаніе сдѣлать Словарь книгою полез¬ 
ною не только при чтеніи книгъ на русскомъ языкѣ, но и на язы¬ 
кахъ нѣмецкомъ, французскомъ и англійскомъ — заставило ввести 
послѣднія въ болѣе обширномъ размѣрѣ, нежели сколько этого тре¬ 
бовала необходимость объясненія происхожденія названій. 

Таковы были требованія отъ Словаря, вызванныя необходи¬ 
мостью объясненія происхожденія различныхъ названій растеній, но 
кромѣ того, при дальнѣйшемъ развитіи цѣли Ботаническаго Словаря 
и желаніи едѣлать его наиболѣе полезнымъ для всякаго рода спра¬ 
вокъ о растеніяхъ, явилась необходимость ввести въ него указанія 
того естественнаго семейства, къ которому относится каждое растеніе, 
мѣста его родины и, наконецъ, тѣхъ свойствъ и употребленія, кото¬ 
рыя свойственны наиболѣе замѣчательнымъ растеніямъ. Такъ какъ 
наиболѣе энергическія свойства рр. находятся у растеній тропиче¬ 
скихъ, дающихъ техпикѣ н медицинѣ наибольшее число продуктовъ, 
то очевидно, нельзя было ограничиться при составленіи Ботаническаго 


ѴІП 


Словаря однишг русскими растеніями, но было необходим ввести въ 
него наиболѣе замѣчательныя изъ внѣевропейскихъ растеній. 

Такимъ образомъ, издаваемый нынѣ Ботаническій Словарь дол- 
жѳнъ и будетъ заключать въ себѣ: 

1. Систематическія родовыя *) и видовыя названія растеній на 
латинскомъ языкѣ и въ азбучномъ порядкѣ, съ указаніемъ того есте¬ 
ственнаго семейства, къ которому принадлежитъ упоминаемый родъ и 
мѣста, гдѣ онъ описанъ въ Ргойгогаия’ѣ Декандоля и сочиненіяхъ 
Вунга, Штейделя, Ендлнхера и др. 

2. Объясненіе названія родоваго и въ нѣкоторыхъ растеніяхъ вп- 
Доваго названія растеній (по АУіШіеіп’у). 

3. Важнѣйшая синонимія систематическихъ названій нѣкоторыхъ 
растеній, необходимая для уразумѣнія повторяющихся русскихъ на¬ 
званій растеній при растеніяхъ различныхъ родовъ. 

4. Наименованіе тѣхъ растеній, которыя у древнихъ Грековъ и 
Римлянъ носили названія, соотвѣтствующія приводимымъ родамъ. 

5. Средневѣковыя названія тѣхъ растеній, которыя по большей 
части объясняютъ существовавшія и существующія нынѣ фармацевти¬ 
ческія названія растеній, всегда почти отличныя отъ систематиче¬ 
скихъ. 

6. Русскія простонародныя и книжныя названія родовъ и раз¬ 

ныхъ видовъ, употребительныя въ разныхъ мѣстностяхъ Россіи и по¬ 
именованныя въ разныхъ сочиненіяхъ, съ указаніемъ мѣста, гдѣ та¬ 
ковыя названія находятся въ употребленіи и при нѣкоторыхъ_ 

лица, приведшаго это названіе початно или письменно. Тѣ названія 
растеній, которыя наиболѣе употребительны и понятны большинству 
жителей .того края, откуда они заимствованы — отмѣчены особымъ 
шрифтомъ. 

Русскія названія рр., для удобства отысканія ихъ, въ томъ слу¬ 
чаѣ, если ихъ много, расположены тоже въ азбучномъ порядкѣ, но 
названія, имѣющія общій корень, сгруппированы вмѣстѣ. 

Здѣсь же помѣщены славянскія названія растеній, упоминаемыя 
въ Ъибліи, и приведенъ критическій разборъ нѣкоторыхъ изъ нихъ. 


*) т ^ хъ случаяхъ, когда родовыхъ названій растеній не встрѣчается 
въ матеріалахъ, послужившихъ источникомъ при составленіи 'Словаря или 
когда родъ заключаетъ одинъ только видъ-родовыя названія не приведенъ*. 


IX 


7. Названія родовыя и видовыя на языкахъ польскомъ, чеш¬ 
скомъ, сербскомъ, лужицкомъ и другихъ славянскихъ племенъ, частію 
какъ матеріалъ для составленія русскихъ названій, въ томъ случаѣ, 
если таковыхъ не существуетъ въ народѣ, частію для объясненія 
происхожденія русскихъ названій, а главнѣйшимъ образомъ для вза¬ 
имнаго пониманія тѣхъ сочиненій о растеніяхъ, которыя писаны на 
этихъ языкахъ. 

8. Существующія названія нѣкоторыхъ растеній у различныхъ 
народовъ, обитающихъ въ Россіи, какъ-то у Аино, Аринцевъ, Армянъ, 
Башкирцевъ, Бурятовъ, Бухарцевъ, Вассугановъ, Вогуловъ, Вотя¬ 
ковъ, Гиляковъ, Гольдовъ, Грузинъ, Гурійцевъ, Дугоровъ, Зырянъ, 
Имеретинцевъ, Калмыковъ, Камчадаловъ, Карагинцевъ, Кореловъ, 
Коряковъ, Курил ьцевъ, Ламутовъ, Лапландцевъ, Латышей, Лезгнн- 
цевъ, Мансгровъ, Мингрельцевъ, Молдаванъ, Монголовъ, Мордвы 
Эзрлнекой и Мокшанской, Ногайцевъ, Ольчи, Орочанъ, Оссѳтмнцевъ, 
Остяковъ, Пермяковъ, Персовъ, Самойловъ, Самоѣдовъ, (Сартовъ), 
Тангутовъ, Татаръ, Тунгузовъ, Туркыенцовъ, Финновъ, Хивинцевъ, 
Черемисовъ, Чувашъ, Якутовъ, Юкагировъ и Эстонцевъ *). 

9. Названія рр. на языкахъ нѣмецкомъ, французскомъ и англій¬ 
скомъ. 

10. Указаніе мѣста родины внѣевропейскихъ растеній. 

11. Названія наиболѣе замѣчательныхъ продуктовъ, получае¬ 
мыхъ отъ нѣкоторыхъ экзотическихъ растеній, носящихъ въ торговлѣ 
н техникѣ особенныя названія. 

12. Краткое описаніе свойствъ и употребленія наиболѣе замѣ¬ 
чательныхъ растеній въ Сельскомъ Хозяйствѣ, Садоводствѣ, Меди¬ 
цинѣ и Технологіи, такъ и между простолюдинами. 

' • 13. Въ видѣ дополненія, въ выноскахъ, а иногда и въ текстѣ, 
приведены объясненія происхожденія нѣкоторыхъ названій растеній, 
заимствованныя изъ народныхъ легендъ, суевѣрныхъ преданій, про¬ 
винціальныхъ терминовъ и вышедшихъ изъ употребленія названій 
болѣзней. 

Вторая часть будетъ состоять изъ алфавитныхъ списковъ назва¬ 
ній растеній на всѣхъ тѣхъ языкахъ, на которыхъ они поименованы 

*) Настоящій списокъ можетъ служить для объясненія сокращеній въ 
Словарѣ. 









X 


въ первой части, съ ссылкою на ихъ латинское систематическое назва¬ 
ніе. Здѣсь же будутъ приведены списки названій древне-греческихъ 
и римскихъ, названій фармацевтическихъ и важнѣйшихъ продуктовъ 
растеній и, наконецъ, въ видѣ прибавленія, названія нѣкоторыхъ 
знахарскихъ растеній. 

Къ выполненію этого плана я [началъ стремиться еще еъ 1850 
года. Первая работа состояла въ томъ, чтобы собрать всѣ печатные 
матеріалы, относительно русскихъ названій, разбросанные въ разныхъ 
сочиненіяхъ. Трудъ этотъ хотя и былъ утомителенъ и тяжелъ, но 
былъ возможенъ; мнѣ предстояло перечитать всю русскую литера¬ 
туру, пересмотрѣть всѣ сочиненія, чтобы отыскать въ нихъ суще¬ 
ствующія въ печати названія растеній, и это я сдѣлалъ. 

Не такъ удобно и легко было собрать существующія въ народѣ 
названія растеній; для этого, кромѣ личныхъ моихъ розысками, не¬ 
обходимо было содѣйствіе лицъ, интересующихся растеніями, и для 
того, чтобы вызвать ихъ содѣйствіе, я рѣшился въ 1858 г. напеча¬ 
тать собранные мною матеріалы, подъ названіемъ „Простонародныя 
названія русскихъ растеній" и просить въ Предисловіи всѣхъ знако¬ 
мыхъ съ названіями растеній сообщить мнѣ таковыя для внесенія въ 
предположенное изданіе. Изданная иною книга встрѣтила общее со¬ 
чувствіе и разошлась очень скоро и хотя она не доставила мнѣ столько 
матеріаловъ, сколько я ожидалъ, но она убѣдила меня въ пользѣ к 
необходимости задуманнаго изданія. 

Въ 1859 г. я издалъ вновь уже всѣ собранные мною матеріалы 
подъ названіемъ Ботаническаго Словаря, вслѣдствіе того, что въ него 
вошли названія не однихъ только русскихъ растеній л не на одномъ 
только русскомъ языкѣ, но и на другихъ языкахъ. 

Этотъ новый трудъ мой встрѣтилъ такое же общее сочувствіе со 
стороны всѣхъ ученыхъ и ученыхъ обществъ, и Ияп. Академія Наукъ, 
па XXIX присужденіи Демидовскихъ премій, удостоила Ботаническій 
Словарь почетнымъ отзывомъ за недостаткомъ премій. 

‘ Столь высокія и непреложныя доказательства полезности моего 
труда, осуществлявшаго только небольшую часть задуманнаго мною 
плана, заставили меня, конечно, приложить всѣ своп усилія къ рѣ¬ 
шенію предположенной задачи и я употребилъ еще 18 лѣтъ на по- 
иолвепіо моего Словаря названіями растеній и тѣми свѣдѣніями, ко¬ 
торыя'необходимы для справокъ читателей различныхъ спеціальностей, 


XI 


какъ-то: ученаго ботаника, врача, фармацевта, технолога, сельскаго 
хозяина, садовода, лѣсовода, а равно и для проетаго любителя при¬ 
роды. Филологъ тоже, можетъ быть, найдетъ въ немъ нѣсколько но¬ 
выхъ матеріаловъ. 

Издаваемый нынѣ трудъ не составляетъ, однакоже, послѣдняго 
слова въ изданіи Ботаническаго Словаря. Остается еще сдѣлать 
главное — это установить правильную, или, точнѣе сказать, одно¬ 
образную русскую номенклатуру растеній, т. е. назначить для каж¬ 
даго рода и для каждаго вида опредѣленныя родовыя и видовыя на¬ 
званія на русскомъ языкѣ и считать ихъ какъ бы собственными ихъ 
именами, а всѣ прочія за синонимы. Появленіе такого заключитель¬ 
наго труда весьма желательно, но оно возможно только при томъ 
условіи, чтобы выборъ названій былъ основанъ на знаніи дѣйстви¬ 
тельно существующихъ названій. Предварительно надо собрать всѣ 
матеріалы, ознакомиться со всѣми названіями растеній и потомъ уже, 
чрезъ взаимное сравненіе нхъ, выбрать изъ нихъ опредѣленныя типи¬ 
ческія названія для каждаго растенія. Издаваемый нынѣ Словарь и 
представляетъ всѣ эти матеріалы собранными воедино и дающими 
основаніе для установленія нормальнаго имени каждому растенію. Но 
нельзя не сознатьея, что трудъ подобнаго установленія нормальных!, 
именъ ееть трудъ весьма щекотливый. Народу нельзя приказать на¬ 
зывать растеніе тѣмъ или другимъ именемъ, по выбору составителя 
Словаря, и заставить забыть всѣ тѣ названія, которыми онъ споконъ 
вѣка привыкъ называть извѣстное ему растеніе. Слѣдовательно по¬ 
добное установленіе будетъ имѣть въ виду только извѣстный кругъ 
ботаниковъ и ученыхъ, но послѣдніе всегда имѣютъ возможность на¬ 
звать растеніе систематическимъ латинскимъ названіемъ, которое съ 
особенною точностью опредѣляетъ растеніе. Во всякомъ случаѣ 
подобное установленіе нормальныхъ именъ можетъ бить сдѣлано 
только ‘съ общаго согласія и утвержденія всѣхъ заинтересован¬ 
ныхъ въ этомъ вопросѣ ботаниковъ, а не однимъ лицомъ, какъ бы 
компетентно оно ни было въ данномъ елучаѣ, и повторяю еще разъ, 
надо прежде собрать всѣ матеріалы, а потомъ уже созидать изъ нихъ 
зданіе. 

Матеріалы, служившіе мнѣ къ составленію настоящаго труда, 
весьма многочисленны. Почти безошибочно можно сказать, что я пе¬ 
ресмотрѣлъ все, гдѣ только было писано что нпбудь о растеніяхъ; 


XIII 


XII 


печатаніе полнаго списка всѣхъ этихъ сочиненій наняло бы нѣсколько 
листовъ, безъ всякой пользы для читателя, и'потому я ограничусь 
указаніемъ только тѣхъ, которыя цитированы мною при нѣкоторыхъ 
растеніяхъ, съ тою цѣлью, чтобы дать возможность понять сокращенія. 

Августиновичъ. О дикорастущихъ врачебныхъ растеніяхъ Пол¬ 
тавской губ. Кіевъ. 1853. Заключаетъ въ себѣ много вѣрныхъ наг 
званій и свѣдѣній о растеніяхъ. 

Аксаковъ. Записки ружейнаго охотника Оренбургской губ. 1857. 

Амбодикъ-Максимовичъ. Новый Ботаническій Словарь на 
латинскомъ и русскомъ языкахъ. Спб. 1804.— Названія преимуще¬ 
ственно книжныя, заимствованныя или переводныя. Оригинальныхъ 
очень мало. 

Его же. Ботаника. Первоначальныя основанія. Съ рисунками. 
Спб. 1796. 2 тома. 

Ар^ндаренко. Записки Полтавской губ. Полтава. 1848. 

ВеНгіЦ*е гиг РЙапяепкипб.е без Вдіззівсііеп КеісЬез. Мате¬ 
ріалы къ ближайшему познанію прозябаемости Россійской Имперіи. 
Особенно замѣчательны выпуски 1, 5, 9, 17 и 26. 

Бекетовъ А. Н. Ботаническіе очерки. 1858. Картины расти¬ 
тельности земнаго шара, Рудольфа. 1861. И мяог. друг. 

Бодянскій 0. Насыш украинсыш казіш, запорозьця Иська 
Матырыніш. Москва. Року 1835. 

ЕІ. Вогнбо\ѵ. Без Сііатрі^попз би Ооиѵегпетепі; бо ТзсЬѳг- 
ш^оР въ Виііеі бе ГАсаб. Ішрёг. без Веіепеез бо Ві-РбіегзЬоиг^. 
1868. Т. XIII. Й 3. 

Б о шнявъ А. Дневныя записки путешествія въ разныя области 
Западной и Полуденной Россіи въ 1815 г. 2 части. Москва. 1820, 
1821. 

Впііоііп бе Іа 8осі616 Ітрёгіаіѳ без Хаіжаіізіез бе Мозсои. 

С. А. "ѴѴеіітапп. Нутепо еі базіегогаусеіез ііисизцііе іи Іт- 
регіо Коззісо оЬзегѵаіоз. Реігороіі. 1837. 

Ѵеезептоуѳг Эивіаѵ. ИеЬѳг біе Уеё’ОІаііопзѵѳгЬйІіпіззе ап 
бег тіШот ЛѴоІ^'а, іп Вѳііга^еп IX. БіеГег. 

П. Е. Водкенштейнъ — вазванія грибовъ въ Новг. г. 

\ Волковъ Ѳ. К. Списокъ растеній съ народными названіями н 
этнографическими примѣчаніями, — въ Запнек. Юго-Западп. Отдѣла 
Ими. Росс. Географ. Общества. Т. I. 1873. 


Вѣстникъ Естественныхъ Наукъ, издаваемый Импер. Моек. 
Обществомъ Испытателей Природы. Годы 1854 1860. 

Вѣстникъ Россійскаго Общества Садоводства въ Петербургѣ. 
Галинъ П. Гербарій Саратовской губ. 

Газета Лѣсоводства и Охоты. 

Павла Горянинова. Грибы, плѣсени и пылевики.... Спб. 
1848. Изъ журнала „Запиеки по части врачебныхъ наукъ". 

Горняцкій А. С. Списокъ названій растеній Курской губ. іп Ш. 
Фонъ Гробнѳръ В. А. Названія растеній во Владимірской губ. 
іп Ш 

А. Григорьевъ — нѣсколько названій изъ Олонецкой губ. 
Повѣнецк. у. 

і Грумъ. Газета „Другъ Здравія". 

Даль В. И. Толковый Словарь живаго Великорусскаго языка. 
4 тома. Содержитъ множество названій растеній, но большая ихъ 
часть суть книжныя, переводныя и заимствованныя изъ Словаря 
Академіи, сочиненій Мартынова, Амбодика и др. — нѣкоторыя взяты 
изъ живаго языка. 

Двигубекій И. Московская Флора. Москва. 1828 г. 
Двигубскій И. Изображеніе растеній, преимущественно Россій¬ 
скихъ, употребляемыхъ въ лекарство. 3 части. 1828—1830. Москва. 

(З-еог&і еГоІі. ИоШіеІ). ОеортрІіізсІі-рІіузіЫізсІіе ппб Ха- 
іигѣізіогізсііе Везе1ігеіЬпп&' без Киззізсііеп Ееіеііев. К0ш$зЪег$. 
1797. 9 томовъ. 

Игипсг Б. Епитегаііо ріапіагит, циаз аппо 1865 аб Йитіпѳ 
Вогузѣііептті еѣ Копкат іпГѳгіогет Коззіаѳ аизкаіів ргоѵіпсііз Са- 
Сіѳгіпозіаѵіеизі еѣ Таигіеа еоііе&і въВиІІ. бѳ Іа Вое. Ігар. без Хаіиг. 
бе Мозсои. 1868. № 3. 

6 йі б о іі зШИ «Г. А. Кеізе бигсіі Еаавіапб ипб іш Саисазі- 
зсііеіі в-еЪіг^е. 2 т. РеіегзЬиг^. 1787. 

Желѣзновъ Н. И. О разведеніи хмѣля въ Средней Россіи. 
1851. Москва. 

Журналъ Министерства Государственныхъ Имуществъ. 
Журналъ Садоводства, издаваемый Россійскимъ Обществомъ 
Любителей Садоводетва. Москва. 

Журналъ Сельскаго Хозяйства, издаваемый Императорскимъ 
Московскимъ Обществомъ Сельскаго Хозяйства. 


V 

XIV 

Закревскій Ник. Старосвѣтскій Бандуриста. Москва. 1851. 
Записки Обществъ Сельско-Хозяйственныхъ: ЛОжной Россіи. 
Кавказскаго. Лебедянскаго, Юговосточной Россіи, Юрьевскаго, Яро¬ 
славскаго и Казанскаго Экономическаго. 

Земледѣльческая Газета. 

Земледѣльческій Журналъ. 

Извѣстія Русскаго Географическаго Общества. 

Извѣстія Императорскаго Россійскаго Общества Садоводства въ 

С.-Петербургѣ. 

Лепкѳп Н. А. ЕиввівсЬ-іоиівсІі-ІаіѳішвсЬев УѴОгівгЪисЬ. Ві§’а. 

1843. 

Каленнчѳнко Ив. Ос. Классификація, Синонимія и время сѣя¬ 
нія пшеницъ (изъ Труд. Вол. Экой. Общ.) 

Его же. Многочисленныя сообщенія іи Ііііегіз о названіяхъ ра¬ 
стеній въ Украйнѣ и вообще на Югѣ Россіи. 

Кауфманъ Н. Московская флора или описаніе высшихъ рр. 

и пр. Москва. 1866. 

Кашинъ Н. И. Названія растеній Приаргумскаго края и Бу¬ 
рятскія — іп Ш. 

.Кашинскій Ив. Русскій лечебный травникъ. Спб. 1817. 

* Кельбергъ П. А. Гербарій Селенгшіскихъ растеній. 

Клепинина М. И. Названія растеній въ Екатеринбургскомъ 

уѣздѣ — іи Ііѣѣ. 

Кондратовичъ. Дикціоиеръ или Реченіаръ по алфавиту рос- . 
сійскихъ словъ о разныхъ произращеніяхъ, т. ѳ. древахъ, травахъ, 
цвѣтахъ, сѣменахъ огородныхъ и полевыхъ, кореиьяхъ и о прочихъ 
быліяхъ и минералахъ. Собранный и сочиненный Иыпер. Академіи 
Наукъ Колл. Асе. К. Кондратовичемъ. Бъ С.-Петербургѣ. 1780 г. 
Содержитъ множество названій, по большей части книжныхъ, поиме¬ 
нованныхъ подъ средневѣковыми латинскими названіями. 

Крашенинниковъ. Описаніе земли Камчатки. Спб. 1755. 

Лагсъ Плат. Списокъ назв. рр. Костромской губ. 

Левинъ — С.-Петербургская флора. # 

Леоновъ К. Я. Списокъ названій рр. Подольской губ. іп Ш. 
Лепехинъ И. Дневныя записки путешествія. 4 т. Спб. 1795 

1805. 

Лодыгинъ Н. Г. Назв. рр. Орловской губ. 



XV 

Левшинъ Вас. Управитель или Практическое - наставленіе во 
всѣхъ частяхъ сельскаго хозяйства' и пр. 6 част. Москва. 1809. 

Левченко М. М. Назв. рр. Херсонской и Кіевской губ. іп ИН. 

Лѣсной журналъ, издаваемый Лѣснымъ Обществомъ. 

Маакъ Р. Путешествіе на Амуръ, совершенное въ 1855 году. 
Спб. 1859. 

Максимовичъ М. А. Списокъ рр. Московской флоры. Москва. 
1826. 

Его же. Малороесійскія названія растеній іп НМ. 

Марксъ. Ходъ событій въ Ельненскомъ уѣздѣ Смоленской губ. 
(Изъ Труд. Вольн. Экон. Общ. 1853. № XI). 

Мартыновъ И. Техно-ботаническій Словарь на латинскомъ и 
россійскомъ языкахъ. Спб. 1820. 

Матеріалы для статистики Россіи, собираемые Мин. Гос. Имущ. 
П. Ярославск. губ. 1859. 

Межаковъ А. Гербарій Вологодской губ. 

^Мейеръ Андрей, Ботаническій подробный Словарь или Трав¬ 
никъ. Моеква. 2 ч. 1781. 1783. 

Меуег С. А. Еіогиіа Ргоѵіпеіае ТатЬотс (1 выпускъ ВеіМа^е). 

Его же. Еіогиіа Ргоѵіпеіае ХѴіаѣка (5-й выпускъ Веііга^е). 

Мельниковъ (Печерскій). Въ лѣсахъ. 4 т. 1. 

Мерклинъ Дръ. К. Е. — іп ИМег. 

МіййепбогІ А. ТЬ. йіЬігізеЬе Кеізе. 

Морозовъ П. Т. Гербарій Пензенской губерніи. 

Никольскій А. Хозяйственное описаніе Балашевскаго уѣзда. 

І Спб. 1855. 

Носовичъ. Словарь Бѣлорусскаго языка. 

Описаніе древесныхъ породъ Сѣверной, Средней и Южной по¬ 
лосъ Россіи. Спб. 1841. ^ 

О деревьяхъ, акклиматизированныхъ въ С.-Петербургѣ. (Изъ 
Журн. Мин. Внутр. Дѣлъ 1845 г.). 

Опытъ Областнаго Великорусскаго Словаря, изданнаго 
вторымъ отдѣленіемъ Имп. Академіи Наукъ. Спб. 1852. — Содер¬ 
житъ богатый запасъ простонародныхъ названій растеній. 

- Осиповъ Н. Подробный Словарь для сельскихъ и городскихъ 
охотниковъ и любителей ботаническаго, увеселительнаго и хозлй- 

( твеннаго - садоводства. Въ градѣ св. Петра. 1792. 2 т. 

и 




XVI 


Основа. Ежемѣсячный журналъ. 

Пабо и Чоловскій. Могилевская флора. 4 центуріи. 185В— 
1855. 

\) Палимпсестовъ И. Словарь сельскохозяйственныхъ растеній. 
Одесса. 1855. 

Раііаз Р. 8. Ееізе Пигсіі ѵѳгзсЬіоіепе Ргоѵіпгѳп Дез Еиззі- 
зсЬеп Ееісііез. Зт. 1771 —1776 г. и русскій переводъ этого со¬ 
чиненія. 

Раііаз Р. 8. Еіога Еоззіеа вей З&грішп Ітрегіі Еоззіеі дѳв- 
сгірѣіопев еѣ Ісопез. 2 і Реігороіі. 1784—1788. 

Раііаз Р. 8. Ѵоуа&е сіапз Іез доиѵегпешепів тбгійіоііаих сіе 
РЕтріге Де Еизвіе. Рагіз. 1805. 

Пассекъ В. Очерки Россіи. 1838. \ 

Петровскій. Флора Ярославскаго уѣзда въ Памятной книжкѣ 
Ярославской губерніи за 1862 годъ. 

Поганка. Орловская флора. Сотн. 1—6. 

Потанинъ Гр. Ник. Названія растеній Калужской губ., (де¬ 
ревни Боровой, принадлежащей къ Гаыаюнской вотчинѣ, 5 верстъ 
выше Калуги, на правомъ берегу Оки) іп Ий. 

Его же. Вологодскія (Никол, и Тотеыск. уѣзда), Самарскія, 
Олонецкія и Алтайскія назв. рр. іп Ий. 

Протасовъ А. Домашній Лечебникъ и ир. Изданіе второе. 
Спб. 1866 г. 1 томъ. 

Пупаревъ К. В. Простонародныя названія въ Тверской губ. 
Тверь. 1869. 

Равинскій. Хозяйственное описаніе Астраханской и Кавказ¬ 
ской губ. 1809. 

* Рего Эд. Руководство къ изученію садоводства и т. д. 3 части. 
Москва. 1858. 

Роговичъ Аѳ. Сои. Обозрѣніе сосудистыхъ и полусосудистыхъ 
растеній, входящихъ въ составъ флоры губ. Кіевской, Черниговской 
и Полтавской. Кіевъ. 1855. 

Его же. О растеніяхъ въ Кіевской губ. — въ Извѣстіяхъ о вто¬ 
ромъ съѣздѣ Естествоиспытателей въ Кіевѣ въ 1862 году. 

Его же. Опытъ Словаря народныхъ названій Югозападной Рос¬ 
сіи. Кіевъ. 1874. 

Рупрехтъ Ф. И. Рукописный сборникъ названій растеній, из- 


XVII 


меченный изъ гербаріевъ, доставленныхъ изъ разныхъ губерній Рос¬ 
сіи въ Министерство Государственныхъ Имуществъ. 

Севергинъ В. НачальныяосновапіяЕстеств. Исторіи. Опб. 1794. 

Сибирскій Вѣстникъ. 

Скальковекій А.* Опытъ Хозяйственной Статистики Новорос¬ 
сійскаго края. Одесса. 1853. 

Словарь церковно-славянскаго и русскаго языка. Составленный 
вторымъ отдѣленіемъ Императорской Академіи Паукъ. 4 т. 1847. 

8оЪо1вхѵзкі. Еіопі Роігороіііапа. 1799. 

Срединскій Н. Матеріалы для флоры Новороссійскаго края и 
Бессарабіи. Одесса. 1872—1873. 

8іеѵеп СЬг. ѴеггеісІтіз&Дсг аиі‘сісг ѣаигі&сііеп НаШпзеІ іѵіІД- 
іѵасЬзепДѳп РЯапяоп іт Виііеііп сіе Іа 8осіб16 Ігарбг. (Іез Иаіига- 
Іізіез сіе Мозсои, 1856, и переводъ Кегшсна въ жури. Мин. Госуд. 
Имущ. 1857. ' 

Су к ковъ. Экономическая Ботаника. 

Тарачковъ А. С. Орловская флора въ сухомъ видѣ. 

Тарачковъ Н. С. Воронежская флора. 

Траппа. Фармакологія. 

Траутфеттеръ Р. Э. Естественная исторія губ. кіевскаго учеб¬ 
наго округа. Кіевъ. 1851. 

Троцкій. Разсужденіе о семействѣ крестоцвѣтныхъ растеній 
Декандоля. Перѳв. Москва. 1826. 

Труды Курскаго Статистическаго Комитета — статья 
А. Мпцгера — Конспектъ растеній дикорастущихъ и разводимыхъ 
въ Курской губ. Вып. III. 1869. 

Труды Ими. Вольнаго Экономическаго Общества. 

Труды Общества Естествоиспытателей при Ими. Казан¬ 
скомъ Университетѣ — статьи Е. Дорф. Крылова — о народныхъ 
лекаретвенныхъ растеніяхъ, употребляемыхъ въ Пермской губерніи. 
Томъ V. Вын. II. Казань. 1876. 

Труды (Записки) Новороссійскаго Общества Естество¬ 
испытателей — статья Эд. Линдемана — Очеркъ флоры Херсон¬ 
ской губерніи. Одесса. 1872. 

Фиительманъ. Полное Русское Садоводство. 

Фишеръ Ѳ. Б. Деревья и кустарники способные къ разведенію 
въ Петербургѣ. Въ журн. Мин. Внутр. Дѣлъ. 1852. № XII. 



ХѴПІ 


Хрусталевъ П. Исчисленіе растеній въ Зап. Общ. Сел. Хоз. 
Южн. Росс. 1847. 

ЧерняевъВ. М. О значеніи украинскихъ лѣсовъ, 1857, и его же 
Конспектъ растеній дикорастущихъ и разводимыхъ въ окрестностяхъ 
Харькова и въ Украинѣ. 1859. Харьковъ. 

Шейковскій. Опытъ южно-русскаго Словаря. Толъ I. Вып. I. 
Шимковичъ Ѳ. Корнесловъ русскаго языка. Спб. 1842. 
Шиховскій й. О. Краткая ботаника. Спб. 1853, н его же 

Основаніе ботаники Декандоля. 

Шнейдеръ. Флора С.-Петербургской губ. Спб. 1858. 
Щегловъ. Хозяйственная ботаника. 3 т. Спб. 1828. 

Эртель П. Полный Зоологический Ботаническій Словарь. 1843. 

Названія Польскія, Чешскія, Сербскія, Лузацкія или Лужицкія, 
Русинскія и другихъ Славянскихъ народовъ заимствованы изъ: 

4 ас. УѴада. Йога Роіопіса рііапегодаша. 

4ов. 4ипбгШ'о. Орівапіе говНп іѵ Штеіе на УѴоІупіе, Робоіи 

и Нкгаіпіе еіс. 

В ап. 81оЪоба. КозШппіаІѵі 1852. 

Кіі. Мах. Оріг. Вегпаш говіііп кѵёіепу севке дѵ Ргаге 1852. 
I. 8дѵаі Ргезіа. Шеоѣеспу Козіііпоріз еіс. 2 т. УѴ Ргаге. 

1846. 

Уик. 8іер1і. КагаПзсіііѣзеіі. Ьехісоп 8егЬісо-вѳішашсо- 

Ъаііітт. 1852. .. ѵ 

Вод. Виіек. ВіЦагвіѵо. ІІриіа дѵрогпаѵапзеЬіііа. В Веси. 1 ЬоО. 

4оз. Рапсіс. Уеггеісѣшзв бег іп 8егЫеп дѵіІбдѵасЪвепбеп Рііа- 
пегодатеп еіс. въ Ѵегііапбіипдеп бев 2оо1одівск-1)оіатвс1іеп Уег- 
оіпв іп УУіеп. 1856. Вапб ІУ. 

Его же. Еіога ргіпсіраіив 8ѳгЪіаѳ. 1874. 

Лавровскаго. Сербско-русскій Словарь. 

Бг. РГиЫ. Еихівкі вогЬвкі ЗІодѵпік. ЬаивіІгівсІі-УѴепбізсЬез 

УѴОгІегЪисІі. Вибіввіп. 1866. 1 т. 

Кагі НоІгІ. Воіапівсііе Веіігаде айв Оаіігіеп въ УегЬапбІип- 
о’еп бев Каівогі.-КОпідІ. 2оо1одіве1і-ЪоІашвс1іеп Уегеіпв іп УѴ т іеп. 
1861. Вапб XI, р. 149 еіс. (для русинскихъ названій) и 

Ив. Верхратеькин. Початки до уложения номенклятури и тер¬ 
минологии природописноі народнеі. У Львові. 1869. 

Л ю б. Карав ел о в а. Памятники народнаго быта Волгарь. Москва. 


XIX 


1851, и кромѣ того изъ частныхъ сообщеній гг. Микуцкаго, Кара- 
ведова и др. 

Названія Финскія, Эстонскія, Латышскія взяты изъ: 

Еіога Ееппіса. 8иотоп Кавиівіо. Коеііпа. Нѳізіидівва. 1860. 

Е. ТѴіебетапп ипб Е. УУеЪѳг. ВевсІігѳіЪипд бег рііапегода- 
тівскеп вшасЬзе ЕвіЬ-, Ъіѵ- ипб Сигіапбв. Коѵаі. 1852. 

Карѳльекід названія сообщены гг. Смоляковымъ и Потанинымъ; 
.Пермлкскія — г. Роговымъ; Вотякскія гг. Сергіевымъ, Лалетинымъ 
и др.; Чувашскія — г. Михайловымъ; Мордовскія свяіц. Полянскимъ 
и заимствованы изъ Заинс. Общ. Сел. Хоз. Юговост. Россіи. 

Названія Армянскія, Грузинскія, Лезгинскія и другихъ кавказ¬ 
скихъ нарѣчій заимствованы изъ Краткаго латинско-русско-грузин- 
скаго Ботаническаго Словаря Кн. Эрнстова, Тифлисъ 1873, изъ 
Запис. Кавказскаго Общества Сел. Хоз., Коіепаіі—ПіеВегеівішд 
Носіі-Агтешепз ипб ЕІізаЬеіЬроІ, и сообщеній гг. Ситовскаго, Чер¬ 
нявскаго и др. 

Названія Киргизскія, Узбекскія, Сартскіл взяты изъ статьи Бор¬ 
исова — Матеріалы для Ботанической Географіи Арало-Каспійскаго 
края (Прилож. къ VII тому Записокъ Имп. Акад. Наукъ 1865 г.); 
изъ статьи Кушакевнча въ Вѣстникѣ Садоводства за 1872. 1, 

2, 3; изъ статьи Параліева въ Жури. Мин. Нар. Проев, за 1862; 
изъ статей гг. Потанина и Струве въ Зап. Иып. Геогр. Общества 
за 1867; изъ сочин. Ьекпіапп — Кеіідиіае Ьоіапісае въ Мёшоігѳв / 
ргёзепібев а ГАсаббтіе. Т.УІІ. 1854; изъ Каталога Туркестанскаго 
отдѣла Политехнической выставки 1872 г. и Кирѣевскаго Флоры 
Нашихъ Среднеазіатскихъ владѣній, 1874, и сообщеній гг. Хорош- 
хпна, Потанина, Рѳгѳля въ его Туркестанской Флорѣ п др. 

Названія Тунгузскія, Якутскія, Гилякскія, Анно, Орочанскія и 
другихъ народовъ, населяющихъ Сѣверовостокъ Азіи, заимствованы 
изъ сочиненій: 

С. I. Махішодѵісг — Ргітіііае Еіогае Ашигепвів. 1859. 

Ег. ЗеЬгаібі — Веівоп іп Апшг-Бапбе ипб аиібѳг Іпвеі 8а- 
сѣаііп. 1868. 

Сгіеііп ипб Зсішібі — тамъ же. 

К. Меіпвііапвеп — КасЬгісІііеп ПЪег баз УУіІиі-ОеЬіеІ іп 
Ові-ЗіЬігіеп еіс. въ Веіігйде гиг Кешііпібв бев Кивзівсііеп КеісЬев. 
1871. XXVI Вапбсііеп. 



XX 


XXI 


С. Йиргѳеій — Біе ѳгаіѳп ЪоѣаііівеЪеп ХасЪгісМеп въ М6- 
Іапрт Ыоіо&іциез, и изъ сообщеній д-ра Кашина. 

Нѣмецкія, Французскія и Англійскія названія растеній заимство¬ 
ваны изъ множества лучшихъ Словарей, Монографій, Каталоговъ и 
другихъ сочиненій о растеніяхъ и перечисленіе всѣхъ ихъ, занимая 
много мѣста, было бы безполезно. Я обращу вниманіе читателя только 
на то, что, во 2-ой части Словаря, въ спискѣ названій растеній на 
языкахъ нѣмецкомъ, французскомъ и англійскомъ, онъ найдетъ не 
только тѣ названія, которыя были приведены въ 1-ой части при ла¬ 
тинскихъ названіяхъ, но и множество другихъ, съ указаніемъ ихъ 
латинскихъ названій, что дѣлаетъ зти Словари совершенно полными 
н вполнѣ удовлетворяющими читателя. 

Этимологія названій латинскихъ заимствована изъ разныхъ об¬ 
щихъ сочиненій, но преимущественно изъ замѣчательнаго въ этомъ 
родѣ сочиненія 'ѴѴіШІеіп — Муто1о§-ізе1і-Ъо1аш8с1іов НаікБѵОіѣег- 
Ъисіі. Егіап^сп. 1856. 

Номенклатура древнихъ названій растеній разработана по Сип. 
8ргеп§ѳ1, Нівіогіа гсі ІіегЬагіае, 2 т. АншІеЫаті 1807, 1808, и 
Бг. ОіЬтаг Бепи—Воіапік сіег Аііеп ѲгіѳсЬеп шиі Котег. СоІЬа. 

1859. . • ‘ . I 

Фармацевтическія названія, равно какъ и описаніе свойствъ н 
употребленія большей чаети растеній заимствованы изъ многочислен¬ 
ныхъ спеціальныхъ сочиненій, но преимущественно изъ сочиненій 
Магііив’а, Траппа и Б. А. КозепіЫ — Зупорзів ріапіагиш сііарііо- 

гісагиш. 1862. Егіап&ѳп. 

Библейскія растенія опредѣлены по ТЪаЛ. Маз. Нагпз - 1п 
Шигаі Нівіогу оГ Йіѳ ВІЫе, л Мих. Сибирцева — Опыта библен- 
\ ской Естественной исторіи. Снб. 1867. 


Издавая въ свѣтъ этотъ новый трудъ свой, я считаю первымъ 
долгомъ принести мою глубочайшую благодарность тѣмъ лицамъ, ко¬ 
торые содѣйствовали мнѣ къ изданію его, и здѣсь, съ чувствомъ осо¬ 
беннаго уваженія и признательности, я прежде всего долженъ произ¬ 
нести имя Его Высокопревосходительства Самуила Алексѣевича 
Гр ей га, просвѣщенному вниманію котораго къ моему труду, онъ 
всего болѣе обязанъ своимъ появленіемъ въ свѣтъ. Затѣмъ позволяю 
себѣ выразить мою искреннюю благодарность Императорскому Воль¬ 
ному Экономическому Обществу н его достойному и многоуважаемому 
Секретарю Алексѣю Ивановичу Ходневу. 

Въ заключеніе я считаю нелишнимъ сказать нѣсколько словъ о 
Словарѣ. Я старался сдѣлать его сколько возможно болѣе полнымъ, 
разнообразнымъ, общеполезнымъ и безошибочнымъ, но самъ сознаю, 
что, не смотря на всѳ свое желапіе, я въ нѣкоторыхъ случаяхъ не 
могъ достигнуть своей цѣли. Не будучи лингвистомъ и издавая трудъ 
ботаническій, но не филологическій, какъ нѣкоторымъ угодно думать, 
я логъ легко впаеть въ ошибки при исчисленіи названій растеній на 
языкахъ нашихъ инородцевъ и др. и заранѣе увѣренъ, что никто не 
осудитъ меня за- это, а напротивъ, еъ желаніемъ общей пользы,, ука¬ 
жетъ мнѣ на эти ошибки для возможности исправленія ихъ. Очень 
возможно также, что мнѣ остались неизвѣстными свойства и употреб¬ 
леніе многихъ нашихъ растеній, особенно въ народной медицинѣ и 
техникѣ, и я также заранѣе приношу благодарность всѣмъ тѣмъ, кто 
мнѣ сообщитъ подобныя свѣдѣнія, для внесенія ихъ въ дополненіе. 
Наконецъ, что касается до русскихъ простонародныхъ названій ра¬ 
стеній, то и таковыя, конечно, не всѣ исчерпаны много. Россія такъ 
обширна и такъ мало еще изслѣдована, что собираніе какихъ бы то 
ни было свѣдѣній сопряжено съ величайшими затрудненіями. Во вся- 
- комъ сл У іаѣ > послѣ столь долголѣтнихъ трудовъ, я могу сказать 
только одно — ІГѳсі; йіеіипі шеііога роіепіев. 



19-го Февраля 1878 года. 


Н. Анненковъ. 



О СОКРАЩЕНІЯХЪ. 


Въ предлагаемомъ трудѣ встрѣчаются многочисленныя сокращенія. Одни 
иоъ нихъ относятся до указанія губерніи, области или уѣада, гдѣ употреби 
тельно извѣстное названіе - н всѣ таковыя сокращенія понятны безъ объ 
ясновія. Другія сокращенія относятся до Фамилій лицъ или названій сочине¬ 
ній, доставившихъ данныя для Ояонаря - и эти сокращенія становятся по 
нятныии по прочтеніи Предисловія, въ котороиъ поименованы всѣ мчинені 
изъ которыхъ сдѣланы заимствованія, и лица, которыя сообщали инѣ нясь 
менно спои наблюденіи. Третій родъ сокращеній относится " 

рѣчій различныхъ инородцевъ и таковыя тоже находятъ себѣ °«’-” снев “ 
въ Предисловіи. Затѣмъ остаются весьма немногія сокращеніи, К °™Р“ В 
не представляютъ никакихъ затрудненій послѣ неоднократнаго обращенія 
съ Словаремъ. Таковы суть: *г. - Ргодгоиш. еуаіеінаая шапт^га - 

Кайіх ВЪ - НегЪа. Ш. - Погез. Лер. - переводъ. Иск. - искуственво 
форм. - Фармацевтическое. Сокращеніе латинскихъ названій семействъ ра 
стеній тоже понятно для каждаго ботаника. 


ЧАСТЬ ПЕРВАЯ 





І'і 



А 


АЬіѳв см. Ріииз. 

АЬгота ^ас^. Вуіѣпегіас. Рг. 1.485. 
Отъ греч. а, не, и Ьгота, пища, т. е. 
непитательный. Неснѣдникъ (Даль, 
перев. съ греч. назв.)— Пол. Шекагшіа. 
81аг какао\уу (пер.) — Чешек. Кекттісе 
(пер.) — Сербек. КеЪгап. — Нѣм. Саеао- 
таіѵе, Какаотаіѵе. — Франц. АЪготе. 

АЬгоѣапшп. Отъ греч. аЬгов, кра¬ 
сивый, или аЬгоіов, безсмертный, по 
своимъ цѣлебнымъ свойствамъ. 

АЬгоѣапит (Фарм.) См. Агіегаізіа 
АЬгоіапит. 

АЬгоѣапит ѢЪѳтіпа (Фарм.) См. 
Запіоііпа СЪатаесурагізвиз. 

АЬгив і. Ьедитіп. Рг. 11. 381. Отъ 
греч. аЬгоз, красивый, по своему олист- 
вененію. 

АЬгив ргѳсаѣогіив X. Четочникъ 
(съ видов, назв.) — Пол. Мой1і{*говзек, 
Расіогко\ѵіес, Расіогкі. — Чешек. 8оЬе- 
гек. — Сербек. Вго^ашспік рговѣі, Сівіо- 
ѵас. —Ним. КгапгегЬве (назв. сѣм.) Ра- 
ІегпозіегЬоЬпе, РаІегповѣегсгЪве. ЗсЬбп- 
8апп>ег ВиззвеічшсЪ. — Франц. АгЬге і\ 
сЬареІеЬ, АгЬге й соіісг, СЬареІеЬ <Іе 81. 
Неіёпе, НегЪе йе гёаіівзе, Ілаие й гёр- 
Іівве, Ьіапе Вошііеи, Раіепоіге, Райх 
і'ё^іівае. Сѣм. наз. Сазсаѵеііе, Сошіигі, 
Огаіпев йе гё^Ивве, ОиівапіЬсз йез 
Іпйез. — Англ. Ъідиогісе-Ѵіпе, ЛѴіій- 
Хщиогісе. Изъ сѣыян. дѣл. четки. Отеч. 
Воет, н Зап. Индіи. 

АЬвІпѣЬіит АЛапв. Отъ греч. а, 
не и рзіиІЬоз удовольствіе, по своему 
горькому вкусу или отъ а и ріпеіп, 
ріпіЬеін, пить, т. е. неупотребляющаяся 
въ питье. У древн. АрвіпіЬіоп, Аріп- 
ІЬіоп. 

АЬвІпѣЬіит (Фарм.) См. Агіетізіа 
АЬзііііЬіит. 


АЬвІпѣЬіит готапиш (Фарм.) См. 
Агѣетізіа ропііса. 

АЬвІпѣЬіит ропѣісит и гота- 
пит См. Агіетівіа АЬгоіапит. 

АЬйѣіІоп НШ. Маіѵас. Рг. зиЬ 8ійа 
I. 459. Отъ греч. а, не, безъ, Ъиз, волъ и 
ѣіі о в поносъ т. е. средство отъ поноса 
рогатаго скота. 

АЬйѣіІоп Аѵісѳппаѳ Ѳагіп. Груд¬ 
ника (Раіі.) Грудница (Мейеръ 
Б. Сл.) Грудничникъ (Даль) — по употр. 
въ болѣзняхъ груди. — Канатникъ 
(Кален.), Липка, Липочка,; (Екат. Укр. 
Консп. Черняева) — вѣроятно по сход¬ 
ству листьевъ другаго вида съ листьями 
липы. Америк, кленъ (Глоба). Степной 
подсолнечникъ (Раіі. общ. съ Чешек.) 
Бархатныя просвирки (пер. съ нѣм.) — 
Пол. СМа 2 Йко\ѵіес, Віагоѵѵшса, §Ша.— 
Чешек. Ройэіипеспік (род. зиЬ 8ійа) — 
Сербек. ЯиІовЦеи (род.) — Нѣм. Вазіагй 
ЕіЬівсЬ. Ваттітаіѵе, баттірарреі. — 
Франц. Гаиззе Ѳиішаиѵе, Маиѵе Йез 
Іпйез. Употр. отъ ранъ м замѣняетъ 
алтей. Въ Китаѣ разводится какъ пря¬ 
дильное р. Цвѣты другаго вида (А. іі- 
Ііаеіоііит) идутъ въ Китаѣ на приго¬ 
товленіе туши. 

Ас&сіа Иеск. Ье^шп. Рг. II. 448. 
Отъ греч. асасіа, асЬасЬіа, игла, ко¬ 
лючка, по причинѣ иголъ на растеніи. 
Акація (съ Лат.) — Пол. Овѣговігдсгупа.— 
Сгиіойггеѵѵ (зиЬ Мітоза). — Чешек. Ка- 
ріиісе.— Сербек. Каріпіка.— Нѣм. Асасіе, 
Акагіе, НеивсЬгескепЬаит, 8сЬоІѣеп- 
йогпЬаиш. — Франц, н Апіа. Асасіа. 

Асасіа Ап^ісо Магі. Враз. Анги- 
ковое дерево. Доставл. твердую, жел¬ 
то-красноватую древесину, извѣстную 
въ торговлѣ подъ именемъ Ангимоваго 
дерева, Ап{?ісоЬо1г, Воів й’Ащрсо. 

1 


Асасіа — АсапЙшв 


2 

Асаоіа агаЪіса ТГШ. Аравійская (8уп. АІЬіиіа ІиІіЪгізвіп Воіз. Ко8.)Шея- 
акація (пер.) — Нѣм. АедурііасЬе Ака- новый цвѣтъ (пер. съ Тур. на Кавк.) 
гіе. — Аѵлл. ВаЪооІ Тгее. — Камедь из- Гіоль-Эбришимъ, Гюдь-Абрашимъ, т. е. 
вѣстна подъ именемъ бшпші агаЬісшп розовый шелкъ. Назыв. также ІгЬзші 
сошлите; по англ. Ваіюиі-дит. Свѣтло- (тур.), что значитъ шелковый цвѣтъ, 
кр&сная, весьма твердая и тяжелая Фраиц. Асасіа (1е Сопзіапііпоріе, АгЬге 
древесина, извѣстная въ торговлѣ подъ сіе зоіе. 

именемъ ДІабабуля, Діабабулеваго де- Асасіа Лигѳта МагЬ. Ьразпл. 
рева, БіаЬаЬиІЬоІг, Воіз ЮіаЬаЬоиІ. Арав. Кора ея Согіех абзігіпдепз Ъгаиііепви. 

Асаоіа ВатЪоІаЬ ВохЪ. Остъ-Инд. Асасіа ІеисорЫаѳа ІУШ.СѢв.Инд. 
Баблахъ. Доставл. Индѣйскій Галяусъ Бассорская Акація.— Нѣм. "ѴѴеівзгігкіі^е 
или Баблахъ. ІпбізсЬег баііиз, ВаЫаЬ. Акагіе; доставл. камедь бассорскую, 
Асасіа СаѣѳсЬи ЖШй. Акація Ка- битті-Ваззога в. Тогібоппепзе, Ваваога 
теху, Кашу. — Нѣм. КаіесЬи-Акагіе, Оишті об. ЕаІасЬег ТгадапіЬ. битша, 
СаіесЬиЪаит.— Франц. СасЬои,ОасЬопбе. бедоіа (Вер. англ.) 

Дост. черпое или обыкн. Катеху, иди Асасіа тѳіапохуіоп. К. Лг.Австр. 
Кашу, Японскую землю. — СаіесЬи пі- Древесина наз. Черное дерево, йсіпѵагг- 
егит, Тегга ^аропіса в. зиссиз СаіесЬи Іюіх-Акахіе (нѣгі.), Віасіпѵооб (англ.), 
(лат.) — КаіесЬи, СаіесЬи, барапізсЬе Асасіа воіѳгохуіоп Тике. Караиб. 
Егбе, Реди-КаіесЬи. КиівсЬ (нѣм.) — опа. Антильское Крсменное дерево. — 
англ. КЬеігдит, Каззи (Керогі) Віаск Нѣм. АпІіІІізоЬез КіезеІЬоІг. Франц. 
СаіесЬи, СиісЬ (Трап.) Остъ-Инд. Тепбгс а СаШоих. тт 

Асасіа Саѵѳпіа Ноок еі Ат. Чили. Асасіа ѵѳга Тгша.Афр. Наст. Ака- 
Эспиновое дерево. — Нѣм. ЕзріпоЬаит. ція, Красная Акація. — Нѣм. АесЫе 
Асаоіа сіѳсиггѳцв ЖгМ. Дост. Ав- Акагіе. АедіріівсЬе Акаше. — Фрапц. 
стралійскую камедь, Ѳитші Аизігаіе, Оотгаіег гоиде. — Ат.г. Тгие Едурііап 
АизігаІівсЬез Оишті. — Кора достав- іЬогп. Цвѣты идутъ на прнготовлеше 
ляетъ ненастоящую бразильскую кору, благовонной египетской мази; камедь 
ЕаІзсЬе Согіех абзігіпдепз Ьгавіііепзів. извѣстна въ продажѣ подъ именемъ 
(Ков). Зап. Австрал. Гумми-Галамъ, Оаіат-Оитті, Оотте 

АсасіаЕЬгѳпЬѳгеіапаЯаум. Этотъ би Ьаиі би йеиѵе ои Оотте бе О-аіат. 
видъ вмѣстѣ съ Ас. Зеуаі БеГіІ и Ас. Въ Библіи еврейское назв. 8Ніію пере- 
іогШіз Науп. доставляетъ преимуще- вед. по слав. «Древа не гнію щи», а по 
ственно Аравійскую камедь, Оишті русск. «ДеревоАкаціи» (Исх. XXV.5.10. 
агаЬісит з. Мітозае, АгаЪізсЬез Оишші. 13. 23. 28 и дал.) или по елав. Смерчіе, 
Асаоіа Еагпевіапа ТѴгШ. Фарне- по русск. Акація (Исай ХЫ. 19). Моек, 
зова Акація (въ перв. разъ была разве- Митр. Филаретъ говоритъ, что по мнѣ- 
дена въ саду Фарнезе, въ Римѣ).— Нѣм. нію нѣкоторыхъ евреевъ, Ситтнмъ есть 
ЕагпезізсЬе Акагіе.— Фрапц. Асасіе бе лучшій родъ Кедра (Начерт. Церк. Ист. 
Еагпёзе. Цвѣты въ торговлѣ назыв. 1857 г. стр. ПО). 

Антильская Кассія, АпііПепказзіе. Асасіа Ѵегек ОигП. еі Гегз. Сене- 
Саззе би Ъеѵапі, Огаіпез бе Саззіег ои галч». — Бѣлая Сенегальская Акація, 
бе Саззіе, а стручки — Баблахъ, ВаЬ- ЯіьлЛѴеіззег ЗепедаІ-ОитшіЪаит. Дост. 
ІаЬзсЬоісп (нѣм.) ВаІіЬаЬиІаЬ (®р.) По- Сенегальскую бѣлую камедь-Ьепееті- 
лучаемая смола назыв. у англ. Кеекиг- Оишші, Оошше би Ьаз би псиѵе ои йа 
«опб (Вер ) Вбпбдаі. 

Асасіа «иптіГѳга Т ѴШ. Мота- АсаІурЬа Я.ЕирЬогЪ. Гг.ХУ. 8есі. 
доръ. Варварійская акація.— Нѣм. Ваг- розі. II. 799. Отъ греч. а, не, саіоз, 
ЪагізсЬег ОитшіЬаиш. — Фрапц. Сот- красивый и арЬе, троганіе, т. е. нс- 
шіег б’АгаЫе. Вѣроятно доставл. Оишші пріятная на ощупь.—АкадиФа (съ лат.) 
ЬегЬегісиш, а также Оишші Себба Вал. Озіка.— Чешек. Раіпісе. Сербе*. 
8і ^бба. Раіпіса. - Нѣм. Вгешхкпші. — Франц. 

Асасіа ЬотаХорЬуИа Я. Омпп. Мегсигіаіс бс Ѵігдіпіе, Шсіпеііе. 
Австрал,— Туз. назв. Мѵаі, отсюда Міа- АсапіЬоІітоп ѳгуШгаѳит Вид. 
ловое дерево, МуаШоІг. У Сарт. оъ Тур*. Каыпыръ (Федч.) 

Асасіа Ьоггійа Т ѴіШ. Капъ. Арав. АеапШорЬуПит вршовит А. 
Капская Акація. Доставл. Капскую Ка- У Сарт. въ Турк. Актекенъ (Федч.) 
медь, Оишші сарспзе. Вч, Аравіи ка- АсапіЬив X. АсапіЬ. Рг. хі. -оу. 
медь и древесина употр. дли куренія Отъ греч. асапіЬа, игла. Акантъ (за¬ 
при судорогахъ и болѣзни, происходя- имств.) — Нол. Когбгііешес, — Ісшск. 
щей отъ Еііагіа шебіпепБІз. РагпеЬівік, Мебѵебі рагоиг. - Сербек. 

Асасіа ІиІіЬгіввіп ТѴШ. Ср. Аз. Ргішод, Щуранова креста, Іраторакъ 


АсапШив — Асѳг 


3 


(Кар.) — Нѣм. Вагеикіаие. — Франц. Аоѳг Йавусагрит ЕкгЬ. Сѣв. Ам. 
АсапіЬе. — Анха. Веаг’з ВгеесЬ, Вгапк- Серебряный кленъ, Бѣлый кленъ (съ 
игзіпе. нѣм.) — Шлм. 'ѴѴеіззег об. 8і1ЬсгаЬогп.— 

АсапѣЬиа Аисѣ Е1. Козз. См. Нега- Англ. Зііѵег Маріе. Въ Сѣв. Ам. 8оЙ- 
сіеит БрЬопбуІіиш. Маріо (подъ Ас. егіоеагрит МісЬ.) 

АсааЙіив тоШв Я. Южн. Евр. — Асѳг ЬоЬѳІіі. У Сарт. въ Тури. — 
Въ Апт. АсаиіЬиз ѵ. Вгапса игвіпа ѵега Акъ-чнчакъ или Зарангъ (Федч.) 

(Ваб. еЬ НегЬа). Подляща трава (Кондр ) Асѳг Моею Махгт. (Ргіш. Е1. Ат. 
Остролистъ. Медвѣжьи когти (съ нѣм.) р. 68) Гиляки РасЬ 1%г8сЬ, т. е. Камен- 
Борщевникъ (но смѣш. съ Негисі. ное дерево. (Мах. Рг. Р1. Аш. 68) ЭДи- 
Зрпопб). — Пол. Иіебіѵіебхіа Іара. — п^да (на Сахал. ОІеЬп Кеізе). Гольды 
Чешек. АкапіЬ. Кеб\ѵёбі рагаеЬЬ, — Луз. Моно (Мах. Рг.). 

Вагпіка.— Сербе*. Маігипа (УегЬ.) Кре- Асѳг Мопврѳѳаиіапит Я. Фран- 

ста журанова (Лавр.) Медвѣжья ступа.— цузскій кленъ (пер.) — Сербек. Макіеп 
Лѣм. \ѴсісЬег АсапіЬ, \ѴаЬге, лѵеізае (УегЬ). — Нѣм. Егапгбзі&сЬег АЬогп. 
Вагеикіаие, ВйгепбІБІеІ, Вагепігарр.— Асѳг Яѳ^ипйо Я. ѵ. Иедипбо асе- 
Франц. АсапіЬе, Ьа дгапбе Вегсе (къ гоібез. 

Нег.) Вгапс-игзіпе, ВгапсЬе игзіпе сиі- Асѳг оЬѣиваѣит Ж К. Венгерскій 
ііѵбе, Раііе б’оигз. Слав. Терніе. Гусек, или Неаполитанскій кленъ (съ англ.) — 
Терновникъ, Терніе, Тернъ. Мато. англ. Тііе Яейроіііап Маріе. 

VII. 16. XIII.7.XXVII.29. Іоанна XIX. 2. Асѳг ОраіивАіі. Итальянскій кленъ 

Асѳг Я. Асегіл. Рг. I. 693. Отъ асег, (пер.) — Нѣм. ІіаІіепізсЬег АЬогп. — 
острый, крѣпкій по свойству древесн- Франц. ЕгаЫе б’ііаііе, ЕгаЫе Ораіе, 
ны, или отъ греч. а и ссгаз, рогъ, от- ЕгаЫе і\ Іеиіііез гопбез. — Атл. ТЬе 
куда и нѣм. АЬогп. Древнее лат. назн. ОраІ ог Ііаііап Маріе. 

Асег относится къ видамъ Асег ріаіа- Асѳг ориІіГоІіит ТѴгШ. — Тат. въ 
поібез н Рзеиборіаіапиз, а др. греч. Крым. біпиг-АдаізсЬ (8іеѵ.) — Франц. 
назв. къ Ас. сгеіісшп и Ас. оЫизаіига. ЕгаЫе-Бигеі, Бигеі; — Ауагі (въ До- 
Кленъ.—Яол. Шоп, К1опіпа,К1опіса.— Фнне) въ Швейц. Негге. 

Чешек. Кіепка, Іаѵог, Іаѵог. — Сербек. Асѳг рѳпвуіѵапіешп Я. Сѣв. Ам. 
Іаѵог. Говоръ, Кленъ, Млщеч (Лавр.)— Пенсильванскій кленъ (пер.) — Нѣм. 
Финн. "V аЬіегі.— Нѣм. АЬогп. — Фрапц. Бег дезігеіііе АЬогп, Репзу1ѵат8сЬег 
ЕгаЫе. — Анха. ТЬе Маріе, Маріеігес. АЬогп. —Апы. Зігіреб Маріе Бод^ооб 
Тат. въ Крым, назыв. разл. виды клена (Іюиб). МооееЛѴооб. 

Яуръ-Агачъ, т. е. дерево невѣрныхъ и Асѳг ріаѣапоійѳа Я. Ацарнъ 
Кашнкъ-Агачъ, т е. ложечное дерево, (искаж. Асег. ГОго-зап. Рос.) Кленъ 
Ургэ. — Кири Фаркъ (какой то видъ), обыкновенный, Кленовина, Кли- 
Асѳг аизіігіасит Тгаіі. См. Ас. ни на (Малор. Осн.) Кліонъ (Зап. Рос.) 
еашрезіге. Пакленъ (Вор.) — Пол. Кіоп розроіііу 

Асѳг сатрѳвігѳ Я. Кленъ (Бесс. (Ков.Вил.) Ріаіап.— Чешек. Жуя. Іаѵог.— 
Курс.) Некленъ (Кіев. Рог.) Пакле- Сербе*. Іаѵог, Міес, Мііес.—Арл». Лени¬ 
но къ, Пакленъ (въ бол. части Рос.), трефъ.— Груз. Накерчхади.— Имер. Ле- 
Паклил а (Сред.), Чернокленина (Раіі. кенчхалн.— Митр. Мекенчхали (Эрнст.) 
Е1. Козв.), Чернокленъ (Мог. Вор.), Лекисс-хе, Лека (Сред.) — Молд. Ар- 
Джугастро, Жугастро (Подол, г. съ царъ. — Финн. ѴааЬбег, ѴааЬіега, УаЬ- 
Молд.) — Л04 Сгагпокіоп. — Чешек, іегаіпсп, ѴаЬіегіа, Ѵаіаша. — Латыш. 
ВаЬка, ВаЬука, Сегпокісп, Сеіъу кіеп.— Кіатѵа. — Самог. Кіаизз (Ков.) — Эст. 
Сербск. Іаѵог - кіеп. Кленъ. — Молд. \ѴаЬіга-рии (ЛѴіеб.) \ѴаЬЬег (Раіі.) — 
Жугастръ. — Имер. Мекенъ - чхали Чуваш. Версне. — Морде. Укштаръ, 
(тоже и Ас. ЬоЬеШ Срединск.)— Митр, укгатеръ (Пол.) Сиртень.— Тат. въБлад. 
Мехикали (Эрнст ) — Тат. въ Кр. Іаиг- Урянга.— Вотяк. Бадяръ.— Нѣм. Пог- 
адаізсЬ. КазсЬік-адаізсЬ (8іеѵ.) — Нѣм. бізсЬег АЬогп, роІпізсЬег АЬогп, кіеі- 
Вег гешсіие АЬогп, бег кіеіпе АЬогп! пег АЬогп, аріігЫШгідег АЬогп, 8р1іг- 
бегЕеІбаЬогп, МаззЬоІбег,кіеіпег Мазз- аЬогп, ВеиізсЬег ЕискегаЬогп, Ьеппе, 
Ьоібег, Маззеііег, ЗігаисЬаЬогп, 'ѴУеізз- ЬйЬпе, ЬеппеаЬогп, ЬеіпЬаит, Ьеіп- 
Ьаит. — Франц. Ь’ЕгаЫс сЬашреіге, аЬогп, АЬотЫШгідегМазбЬоІбег, Сгоз- 
реіііе ЕічіЫе, Аигегоіе, Аигегаиіе, Оге- яег МіІсЬаЬогп, БеиІзсЬег ЗаІабЬаиш.— 

’ г? 01 " 8 Воіз б&роиіе. — Атл. Франц. ЕгаЫе бе Погігеде, ЕгаЫе ріапе, 

ГЬе Соттои, ог Еіеіб Маріе, ТЬе Ма- ЕгаЫе-РІаіапе. Одна разн. ѲгііГоп. — 
зег-Тгее. — Итал. Асбго, Ьорро, Оррі'о. Англ. Сотшоп Маріе, ТЬе РІаіапиз-Ііке 
•У древн. грек. Оіаіпоз, (Піпоп; у древн. ог Когѵау Маріе. 

Ьрачеіі Асег тіпог. Аоѳг Рвеийоріаіапиа Я. Яворъ, 

1 * 




4 


Асѳг — АсЬШѳа 


Явіръ (Мал.) Сикоморъ. Нѣмецкій 
кленъ (пер.), -г- Пол. Іатѵог. — Чешек. 
Кіеп, Кіепіса, Кіепка, Іаѵог кіеп. — 
Сербок. Іаѵог ргозіі, ргаѵі Іаѵог. — Бом. 
Яворъ, Япоровое дерево. — Луз. Кібп, 
Кіопік, Шопіск, КІопск. — Имер. Де¬ 
нисъ-хэ (Сит). — Нѣм. бетеіпег АЬогп, 
ипіісЫег АЬогп, ѵеіввег Аііогп, Вегд- 
аЬогп, РІаіапепаЪогп, йсиізсЪег Веге- 
аЪогп, ЕЬге, ЕЪгепЪаиш, Яговзег Мазз- 
Ьоійег, Бусотог. — Франц. Ь’ЕгаЫе 
Ыапс, Ь’Ег. Ыапс йе топіаепе, Огапйе- 
ЕгаЫеІ ЕгаЫе-Бусотоге, Еаих-РІаіапе, 
1е Бусотоге. — Англ. Сгеаі Маріе, 8у- 
сатоге-МарІе, ТЬе Моке-РІапе-Тгес. 
Въ Шотл Ріапе Тгее. Въ нѣм. Шв. 
Сговзег МИсЪЬаит, Ауег, ѴГаІй&зсЬег. 
Въ Апт. прежде: Асег тфг. 

Аоѳг гиЬгиш Ъ. Сѣв. Ам. Красный 
кленъ (пер.) — Ним. ВоіЪег Аііогп. — 
франц. ЕгаЫе гои^е.— Англ. Кей Маріе. 
ТЬе гей Йо\ѵегіп§ ог Зсагіеі Маріе. 
Бчѵашр Маріе. 

Асѳг ѳассЬагіпит X. Сѣв. Ам. Са¬ 
харный кленъ (пер.) — Нѣм. Бег 2искег- 
аііогп, МаппааЪогп, 2искегЪашп. — 
Франц. Ь’ЕгаЫе к висге. — Атл. ТЬе 
Би^аг Маріе, Коек Маріе, Нагй-Маріе, 
Вігй’в Еуе Маріе. — Содерж. 2,8 проц, 
сахара. 

Асег врісаѣит Гаэп. Горный кленъ 
(пер.) Гиляки ТёЪЪгЬе. — Оронан. Бё- 
йуіа, — Ольчи и Гольды Бёййіа или Бё- 
Йудаіа (Мах. Рг. ЕЬ Атаг р. 66).— Агто. 
Ыівізіепі, пізіеиі (Сахад.ВсЬтійіКеізе).- 
Гиляки па Сахал. ТеЬасЬ (ШеЬп). — 
Нарт. Дуй ТерксЬаі, ТвеЬерксЬаі 
(ОІеЬп).— Нѣм. Бег ВегдаЬогп. — Франц. 
Ь’ЕгаЫе Йе Мопіадое. — Атл. ТЬе 
Моипіаіп Маріе, ТЬе вріке йо\ѵегей 
Маріе. 

Асѳг Ьаіагісит X. Вязина (і.тй. 
Виіі. 1868 № 1). Кленъ (Вятск. Меу). 
Красносережникъ (Кален.) , Лимокъ 
(Тамб. Меу), Некленъ (разныя губ.). 
Пакленъ (Малор. Раіі.) Паклинокъ (Сам. 
Сарат.) Свида (Орл. Лод.) Сережннкъ 
(Орл. Симб.) Чернокленъ (Кіев. Екат. 
Курск, и другія). Черноклина (Укр. 
Черн.) Чернокленникъ (Тамб. Меу). 
Смѣш. Крушина (Хруст.) — Пол. РоЫоп, 
Кгивгупа, Шекіоп. — Чешек. Ракіеп. 
Ракіепек, ІЯекІеи. — Сербок. 2езі. — 
Жеста, Жестика (Кар.) Кленъ, Яворъ 
(Лавр.) — Молд. Джугастро негро. Гла¬ 
дишь. -Морде. Эрдз. и Мокш. Некленъ.— 
Калм. Зарза-Модопъ, т. е. дерево са¬ 
ранчи.— Груз. Лекисъ-хе — Митр. Ме¬ 
хикали. — Голды Сгіппаіа. При устьѣ 
Сунгари — ВйІіисЬа (Мах. Рг. П. Ат. 
р. 67).— Нѣм. КиззізсЬег АЬоги, Тагіа- 
гізсЬег АЬогп, 2\ѵегеаЬогпЬаит. — 


Франц. ЕгаЫе Йе ТагЬагіе.— Англ. ТЬе 
Тагіагіап Маріе. 

Аоѳг іѳ§тѳпѣоаит Мах. (Мах. Рг. 
Е1. Атиг р. 66).— Голды при усилил Сун¬ 
гари — МокізсЪоЬопд, ниже — Мбкі- 
зсЬеІй или МбкізсЪоІа. 

Аеѳіоаа и АсѳЬоаѳІІа (Фарм.) 
См. Кшпех Аееіова и Асеіозеііа. 

АсЬіІІёа ѴаШ. Сотрозіі. Рг. VI. 24. 
Названіе заимствовано или отъ» Ахил¬ 
леса, ученика Хирона, который ука¬ 
залъ на употребленіе этого растенія, 
или отъ греч. сЬіІоз, кормъ, асЫНоа, 
обильный кормъ, или отъ сЬіІіоп, ты¬ 
сяча, по раздѣленію листьевъ, чему 
соотвѣтствуетъ и видовое названіе. — 
Гуллвица, Гречка, Деревей, Кро¬ 
вавникъ, Тысячелистникъ.— Лол. 
Кг\уа\ѵпік. — Чешек. Кгхѵаіѵпік (БІоЬ.), 
ЁеЪгісек (Оріг). ЙеЬгісек. — Сербе к. 
Кипіса, Раргас. — Луз. Кгѵатѵпік. — 
Фини. Шігзііто. — 1 Нѣм. СагЪе, 8с1ш- 
яагѣе. — Франц. АсЫПёѳ. — Англ. 
МіКоіІ *). 

АсЫІІѳа АевгаЬит X. Біозс.-А§е- 
гаіоп. Тгае. Еираіогіит Мезиез, отсюда 
въ Апт.: Адегаіит 8. Еираіогіит з. 
Мезиев (НегЪа еі Еіогез). Бальзамиче¬ 
ская Ахиллея (иск. сост.) — Нѣм. Ваі- 
ват^агЪе, йег кіеіпе ѲагіепЪаІзат, йіе 
дечѵйгхЬаЛе СагЪе, Йаз Кииі^ипйеп- 
кгаиі, йаз ЬеЪегЪаІзаткгаиі, ЬеЬегЬаІ- 
зат, йаз Маіѵазіегкпші, йег КозепЬаІ- 
дай. — Франц. Ь’Ацегаіоіге, Еираіоіге 
Йе Мезиб, НегЪе аих сЬагрепііегз, ЯегЬе 
ЛиПеппе.— Атл. Маийеііпе, Маѵѵйеіеуп, 
Бѵееі Маийііпе, Бтеееі МіЯоіІ. 

АсЬШоа СтѲгЬѳгі М. В. н А. Іеріо- 
рЬуІІа. Желтый Деревей. (Черв. Консп. 
и Рупр. Екат г.) 

ДоЬіІІѳа МШѳГоІіит X. У Римл. 
Міііеіоіішп. Въ Аптек. МіІІеГоІіиш 
(НсгЬа еі Еіогез з. Зиштііаіез). Мугіо- 
рЬуІІит (Траппъ). Бедренецъ (Экон. 
Магаз. III. 61. Орл.) Волосяная трава 
(Кондр. 153), Волосецъ (При арг. кр.) 
Выпадокъ (Влад.) Греча, Гречка, Гре¬ 
чиха полевая, Греча дикая (Кондр.20. 
Дом. Леч. 117). Гречиха дикая (Во- 
лог. Двиг.), Гречина трава (Кондр. 20). 
Гусиная гречка (Даль), Гречушка 


*) Въ названіяхъ различныхъ видовъ 
одного и того же рода, близкихъ между 
собою по внѣшнему виду — всегда 
встрѣчается по всѣхъ языкахъ множе¬ 
ство общихъ названій, которыя совер¬ 
шенно невозможно отнести только къ 
одному какому либо виду и потому та¬ 
ковыя названія приводятся и при дру¬ 
гихъ видахъ. 


АсЬПІеа 


б 


(У Фим.). Горчица (Новгор. г.) Грыжная ХаіГ-дучка трава (т. е. употребляемая 
трава (Вятск. Меу). Грудная трава Гайдуками для леченія ранъ). Куньи- 
(Смол.) Гудявица (Подол.) Гусішникъ реп (Лавр.) Дубр. Куньиреп. Куни-реп 
(Даль). Депятиха бѣлая и красная (Арх. т. е. лисій хвостъ. — Финн. Руйгійпе- 
Косгр. Меркл.) ДеревіЙ (назв. употр. кйгвйтб и ми. др. — Латыш. МеЬга- 
въ Малор.), Деревей (Вел. Рос.), Дервей, вааіе, теЬга рикке. — Эст. Каий гоЬі, 
Дирвій, Дѳрнвій, Дыривей, женской гаий-Ьеіп.— Корел. Равду-гейну (Олон,) 
Деривій, полевой Деревей (Полт.) Бѣ- Тат. на Кавк. Бай-ыадаранъ.— Ногаи 
лый деревій. Дѣвичьи пупки (Алт. въ Екат. г. Коянъ-гарте.— Киръ. Шрич- 
Потан.) Живучая трава (Кал. Пот.) канъ,— Тат. въ Каз. г.Акбашъ,— Якут. 
Зміиная трава (Яросл.) Золотень (Кондр. СЬагаа-оЬСЬагиа-оІѵаг.8е*асеа(МеіпзЬ. 
37). Кашка (Моек, и сос. губ.) Бѣлая р. 70, 176). — Груз. Квависъ-куда.— 
кашка (Моек. Тул.) Грудная кашка, Арм. и Тат. й. гозео — Варцумъ-некъ 
Мелкая кашка (Олон.) Дикая каша (Каз.) (Сит.) — Нѣм. Баѳ АсЬіПенкгаиІ, ^Ѵеів- 
Кашнца (Влад.) Кашка бѣлголовикъ зез АсЬШепкгаиі, ОагЬе, ОагЬе, Оаг- 
(Кал. г.) Красноцвѣтка (Вятск.) Кро- Ьепкгаиі, ОегЬеІ, ГсЫвагЬо, Ѳсшеіпе 
вавникъ (назв. въ Зап. Росс, и взятое БсЬаГдагЬе, йаз кіеіпе Ѳііейкгаиі, Йипе- 
съ пол.) Кршшникъ (Малор.), Крова- ігаикгаиі, Еазапепкгаиі, О-агІепкгаиб, 
ныкъ (Вол.) Кровавленннкъ (Витеб. а) Б&идЬгаиі, КагЬегкгаиЬ, ЗсЬаГгірре, йіѳ 
Кровавпнца (Ннжег.), Кривопусісъ т. с. ѴспизаисепЬгаисп. Вірреі. — Франц. 
Кровепускъ (Бѣлор. Сл. Нос.) Ладанъ МШеГеише, МіІІеГеиіІІе сошпшп. ЫегЬѳ 
роспой (въ Никол, станицѣ на Алтаѣ; аих сЬагрепііегз, НегЪе Ь Іа сопрпге, 
пьютъ отъ родимаго) Потаи. Маквица НегЬѳ аих ѵоііигіегз, НегЬе йе 84. йеап, 
(Тул. а) Материнка (Даль). Матренка НегЬе шііііаіге, Іа РЬагтЪрде соттіте 
(Костр. Влад. Нижег. Даур.) Матрежка й’агдепі, Іо Воиіоп, 1’НѳгЬе ёіегпиег 
(Костр. Каа.) Мелкая трава (Арханг.) (вѣрнѣе къ Ріагш.) Беідпе-пег, Боигеіі 
Мерчнкъ (Волог.а) Морковникъ (Курск, йв Ѵепиз. — Англ. Сотгаоп МІІГоіІ, Йаг- 
губ.) Носочистка (Вят. Сѣнн.) Пахучая гонг, ЕозеЫеей, Бап^иіпагу. — Трава и 
трава (Смол.) Подорожница (Костр.) цвѣты, подъ именемъ НегЪа еі Битті- _ 
Порѣзъ, Порѣзникъ (Тверск. Пуп. іаіез Міііеіоііі, составляютъ общеупо- 
Вят. Меу). Порѣзная трава (Алт. Арх. требительное лекарство. Они имѣютъ 
Костр. а, Твер. б, Моек.) Опорѣзная свойство укрѣпляющее, возбудительное 
(Нпжег. г). Урѣзная (Каз. г.). Рѣзунъ и принимаются при слабости пищева- 
(Одон. в). Рѣзка (Пск. в), по употребле- рительныхъ органовъ, при геморрои- » 
нію отъ урѣза. Растиральникъ (Тамб. дальныхъ и маточныхъ истеченіяхъ 
Меу). Рябинка (Под. Дипр.) Рябинка крови, при боляхъ во время мѣсячнаго 
лиловая (с7> розов, цвѣт. Вятск. Меу). очищенія, при слизистыхъ бѣляхъ, дѣ- 
Разалетъ (Олон. б). Ромашка (Смол, б), ничьей немощи, перемежающейся лихо- 
Романива (Волог. г), Рудометка (Смол.) радкѣ и др. Въ народной медицинѣ 
Сановникъ (Олон. а), Серпорѣзъ, Сер- въ Россіи употр. отъ порѣза для оста- 
поризъ, Серпорізъ (Малор.), Сербе- новленія кровотеченія, отъ боли въ \ 
резъ (Черн.) Тысячелистникъ (назв. груди, отъ зубной боли, отъ болѣзни 
хотя и заимствованное, но употреби- «выпадокъ» на рукахъ и ногахъ, для 
тельное въ больш. части Вел. Россіи), открытія молока у матерей и многія 
Бѣлый Узикъ, Мелкій Узикъ (Волог. другія. 

Рупр.), Сузикъ (Тамб. Меу). Чигаиды, АоЫИѳа поЬШв X. Біозс. АсЬіІІеа, 
Чипанъ(Олон.а) Заим.и переп. съдр яз. АпіЬозІеисоп (отсюда вѣроятно русск. 
Ахнллея. Бѣлоцвѣтъ (Пет. г. д), Бѣло- назв. АсЪ. МіНеІоІіит и этого вида Бѣ- 
цвѣтка (Вятск. Пуп.), съ древн. греч. лоцвѣтъ. Въ Апт. Міііеіоііиш поЬПе 
названія АпіЬозІеисоп. Отсюда же по (НегЪа). Русск. названія тѣ же какъ 
измѣненію — Бѣль(Ннж.) Бѣлоголовецъ и при АсЬ. МШеіоІіиш. — Нѣм. ЕсІІо 
(Смол. Кал), Бѣлоголо вникъ (Курск. Вор. 8сЬа%агЬе.— Франц, махр. СашошШе. 
Сар.), Білоголовникъ (Малор.), Бѣлого- Употр. въ народы, медицинѣ отъ боли 
ловкагорчица(Костр ),Бѣлошка(Нов.в), въ желудкѣ, отъ геморроя, отъ запора 
Цвѣтки бѣлые (Вятск. Меуег), Подбѣлъ (Вор. с), для очищенія крови послѣ ро- 
(Смол. Черн. Могил.), Подбилъ, Нодбѣл- довъ (ІІолт.), при остановленіи мѣсяч- 
ка (Черн.), Подбѣла красная (Могил.) — наго кровотеченія (Сарат.) Рук. Рупр. 

Пол. Кгѵтѵпік 2еш'згес. — Чешек. АсЬШеа Ріагтіса, папа, аігаіа. 
Кгѵѵаѵпік (81оЬ.) ЁеЬгісек (Ргезі.)— Луз. См. Ріагтіса. 

Вёіа ѵочѵса гииѵіса. — Вутен. Кпѵаѵ- АсЫПеа вѳіасеа М^аЫзі. Рябинка 

пук. — Ссрбск. Папрац, Спорыш, Спо- (Вятск. Меуег). 

ріішь. Коштеннца, Столика, Столистац. АсЬіІІеа іапасѳііГоІіа АН Дере- 


6 


АсЬіІІѳа — Асопііит 


викъ (Курск, а). Употр отъ лихача 

^ АсЬгав См. Зароіа. 

АоЬугбрЬогиа Всор. Сотр. 
УІІ. 92. Отъ асЬугоп, солома, и рЬагеіп, 
носить. Пазникъ, Прозанникъ (Даль). 
Пол. Ріееаѵісс. — Чешек. Ріеѵпаіее. — 
Фини. Раіакка. — Латыш. Цііауа. — 
Нѣм. ЗсЬлѵеіпзаІаі, Вргеиігйеег. — 
Франц. Рогсеііе. 

АсЬугорЬогив тасиіаіиз 8сор. 
Фары. Созіа (НегЬа), Созіиз позігаіиз 
(НегЬа еі ЕІ.) Глухой боровикъ (Кіев. 
Рупр.), Петрова закуска (Малор. Рог.), 
Пазная трава, Пазникъ. Прозан¬ 
никъ (Вятск. Лепех.), Туговка (Вор.), 
Хвостачъ (Малор. Рог.). Сост. и перев. 
Свинка (Собол. съ ч>р.) Вор. Баранья 
трава (Нижсг. Рупр. но употр. вмѣсто 
Арники), Ястребиная трава, Ястребка 
мохнатая (Собол. — съ древпяго назв. 
Рііозеііа пиуог даііогит, подъ кото¬ 
рымъ оно извѣстно у Тііаііив’а). Смѣш. 
Бодячіш гладкіе (вѣроятно по нѣкот. 
сходству съ Зопсііиз) (Черн.), Земное 
масло. Молочай (вѣроятно по нѣкот. 
сходству съ ЗопсЬиз) (Тамбов. Меуег 
Вор.) — Пол. "ѴѴіерггушес (Ков. Вил.). 
7і ріедахѵуіик,—Сербси.ЗаІаі оѵсі(81оЪ.)— 
Нѣм. Бег ВисЬкоЫ. СеЙескіез Еегкеі- 
кгаиі. НасЬеІкорі, дейескіез НаЫсМз- 
кгаиі, Козіепкгаиі, ^ѴоЫЬаЬісІіівкгаиі, 
Йаз йескіде ЬеЪегкгаиі, йаз ігапгозізске 
Ьипдепкгаиі, МаизебЬгсЬеп, дейескіез 
Заикгаиі, дейсекіег Зргеиігадег, йаз 
Зсѣхѵіпйзисііізкгаиі, йег ЛѴипйІаШеЬ.— 
Атл. Саі’з еаг. Уиотр. въ конскихъ 
болѣзняхъ (Влад.). Листья приклады¬ 
ваются къ золотушнымъ ранамъ (Вор.) 
Рупр. Цвѣты продаются иногда вмѣ¬ 
сто Арники. 

АсЬугорВогив гасіісаіив 8сор. 
Въ Фарм. прежде: Созіиз ѵиіеагіз я. 
Ніегасіит тасгопѣігоп. 

Асіпоа. См. Меіізза Асіпоз. 

А опій а ШіівсН. АтагапіЬ. Ргойг. 
XIII. 9. 276. Отъ греч. а и спійа, жгу¬ 
чая крапива, т. е. что походитъ на кра¬ 
пиву но не жжетъ. — Акннда. 

Аопійа оаппаЬіпа і. Виргинская 
конопля (пер.) — Нѣм. ѴігріпівсЬег 
Напі. — Англ. Соттоп Ѵігдіпіап Нетр. 

Асопііит І>. Ватте. Рг. I. 90. 
Подъ именемъ Аеопа упоминается у 
Теофраста каменистая страна около Ге- 
раклеа,гдѣэто растеніе встрѣчается ча¬ 
сто.—Борецъ. Лютикъ. Прикрытъ, 
Христовъ прикрытъ, Прострѣлъ *), 


*) О происхожденіи названія Про¬ 
стрѣлъ-трава есть слѣдующая ле- 


Прострѣльная трава (Сл. Ц.) Хри¬ 
стовъ Укрой (Шенк.). Съ иноетр. яз. — 
Аконитъ. Пер. Венерина колесни¬ 
ца (Даль ошиб.). — Иск. сост. Вол¬ 
ковой. — Пол. Ріекіеі пс, гіеіе, т. е. ад¬ 
ское зелье, адская трава. То^ай.— Чешек. 
Ото,), \Ѵотіу. — Хоре. Паііер.— Сербск. 
Налипъ, Іейіб. — Луз. НоІЬікі, 8іир- 
піекі. — Финн. ШопЬаііи. — Арм. Ме¬ 
рена. — Ніьм. Еізепіші, Нипйв^іЛ, 
Нипсізіой, йіе МбпсЬзкарре, БШгтЬиі.— 
Фрсшгі,. Ь’Аеопіі, Рісоиіаг. — Англ. 
Асопіі, МопкзЬоѵй, \Уо1Гв Ьапе. 

Асопііит АпШога А. У прежн. 
бот. АпіЬога гсойагіа ѵеі Асопііит за- 
Іиіііегит, отсюда въ Апт. Вай. еі ЕІ. 
АпіЬогае з. Асопііі заІиііГегі. Борецъ. 
Мордовішкъ. Пригридъ (вѣр. искажен. 
Прикрытъ. — Иск. составы. Волко¬ 
бойникъ (Могил. Тамб.), Волкогубъ 
(Даль). — Смѣш. Вороній глазъ (по 
смѣш. съ Асіаса гас. Меуег Б. Сл.) — 
Пол. Моггутогй. — Чешек. ^ Мпізеіс 
йоЬг^. — Словаки йейЬоі, УІсІ тібко 
(ЗІоЬ). — Нѣм. АпіЬогетѵигг, ЕеіпЪШ- 
ігідег ЕізспЬиЦ біВЬеіІ, НсП^іЛ, Нагг- 
\уиг 2 , Неііеииег ЗіигтЬиі, Иеіізагае 
\ѴоИзмгигге1, йег агаЫзске 2ііі\ѵег. — 
Франц. Ъ’Асопііе Апікоге. Ье Масіоп.— 
Англ. Неітеі-йо'ѵѵег. Корни уаотребл. 
прежде противу глистовъ, откуда и 
нѣм. назв. арабскаго цытварнаго сѣ¬ 
мени. 

Асопііит аІЬит? (Наггіз 62). Евр. 
ВааеЬ. Встрѣч. въБнблін Іова XXXI. 40. 
С.гае. Терніе. Тусск. Куколь. (Наггіз. 82) 
Исаія V. 24. Став. Терніе. Русск. дикія 
ягоды (МісЬаеІ.). По Паззеіциізі’у это 
есть Зоіапит аІЪійит. 

Асопііит ѳхсѳівит Пеіси. Зуп. 
Ас. Ьусосіопит и Ас. зеріепігіопаіе. 
Въ Апт. Асоиііиш Іиіеит з Ьусосіо¬ 
пит (НегЬа еі гайіх). Баляспикъ (Хар. б.) 
Бездарница(Арх. Рупр.) Борецъ жен¬ 
скій (съ желт, цвѣт.) Борецъ синій 
(еъ синими цвѣт.) Сиб. Потан. Буюся 
(Черн. Консп.), Волкана (Курск. Ворон, 
е съ желт, цвѣт.), Волковой (Собол. 
Черн. Трап.), Волхунога (Вятск. Меуег), 


генда: Когда Сатана былъ еще свѣт¬ 
лымъ ангеломъ и въ гордынѣ своей 
возсталъ на Творца, то Михаилъ Ар¬ 
хангелъ согналъ его съ неба высокаго 
на сыру землю. Сатана съ своими апге- 
лами за Прострѣлъ-траву спрятался, а 
Михаилъ Архангелъ кинулъ въ него 
Громову стійілу. Прострѣлила стрѣла 
ту траву сверху до низу, отъ того про¬ 
стрѣла разбѣжались всѣ демоны. 

(Мельн. Въ лѣсахъ). 


Аоопііит 


•Вшивый корень (Олон. б), Мордовннкъ 
(Даль), Оннкъ (Снб. Потан.), Пострѣлъ 
лѣсной (Даль), Прострѣлъ лѣсной (Черн. 
Курск.),Прострѣльная трава(Моек.) 
Прикрытъ (Снб. РаП. Лепех. Потан.), 
Большой Прикрытъ (Даур. Каш.), Семи- 
лаловка (Олон. в), Синеглазка (Вятск. 
Меуег), Сороко-Приточиикъ *) (Твер. б), 
Тоѣдъ тр. (Кондр. 82), Тоя (Хруст), 
У крытъ (Волог. Дпнг.), Хранитель (Во¬ 
лог.), Христопродавка (Никол.) Христово 
копье **) (Тотьм. Волог.) Потан. Царь- 
зелье, Царь-трава (Ниж. РаП.) Займете. 
Волчій корень (Собол. Даль съ нѣм.) 
Олегъ (Лепех.). Смѣш. Лопушникъ 
болотный (Пск. в), Лобоза (Арх. вѣ¬ 
роятно съ 8ріг. Шга.). И ска ж. Укретъ 
(Арх. отъ Укрытъ), Укропъ Христовъ 
(Волог. б) отъ Укрытъ. — Пол. То]её<5, 
ЛѴПко тогй. ЛѴіІсху тогй. — Чешек. 
Рзітог, ЛѴІбІтог. — Сербек. СгЦі- 
ѵаса. — Слооаки \ѴІсё тіеко. Коіоѵга- 
іес (К. 81от) Рзітог. Мотед ѵгоіеу (съ 
желт, цв.) Отусіі. — Бтик. Аіокусьше 
(Меуег Бот. Сл.) — Морде. Тоэдъ, Тар 
гесъ-тише (Мокш.) — Фгіни. Наттаз- 
Ьеіпа. — Нѣм. СеІЬ ЕізепЫИсѣеп, 
'ѴѴоІізеізепЬиі, ЕисЬз^иггеІ, йаз §е1Ье 
ОіЛкгаиІ, йіе деІЬе Nа^ 1 •епкарре, деІЬег 
ВіигтЬиб, ^оИзттогг, Йіе деІЬе 'ѴѴ'оИ'з- 
•ѵгигг. — Франгі. Сарре йе тоіпе, 
Ь’ЕігапдІе-Іоир, 1’НегЬе аих Іоирв, Могі 
аи Іоир, 1е Роібоп аи Іоир. Ьоирагіе. — 
Атл. \ѴоШЬапе, Теііоѵ "ѴѴоІ&Ьапе, 
ЛѴоІІроізоп. — Корень служитъ отра- 

*) Прйткою въ прежнее время на¬ 
зывалось особенное болѣзненное со¬ 
стояніе человѣка; про нѣкоторыя травы 
говорили, что они: «сгоняютъ съ чело¬ 
вѣка всякія уроки и прйтку»... Отсюда 
по всей вѣроятности п произошло наз¬ 
ваніе многихъ травъ: Нриточникъ, 
Сорокоприточникъ. Слово притка 
уцѣлѣло нынѣ въ словѣ «попритчи¬ 
лось», которое означаетъ «случилось, 
показалось». Урбкомъ называлась пор¬ 
ча. Отсюда названіе нѣкоторыхъ травъ 
урочными. 

**) Въ Никольскѣ Вологод. губ. гово¬ 
рятъ, что названіе этого растенія осно¬ 
вано па Формѣ листьевъ съ разрѣзными 
долями, Оудто истыканнаго или изор¬ 
ваннаго копьемъ, которымъ жиды ко¬ 
лоли Христа, спрятавшагося подъ 
листьями этого растенія. Въ деревнѣ 
Куловой Тотемскаго уѣзда находятъ 
истыканнымъ не листья, а корень 
(Потан.) Названія Прикрытъ, У крытъ 
тоже, можетъ быть, произошли вслѣд¬ 
ствіе связи съ этимъ разсказомъ. 


вою для волковъ, собакъ, кошекъ, мы¬ 
шей. Листья его и нѣкот. друг, видовъ 
употр. въ Сибири противъ сифилиса, 
водобоязни, падучей болѣзни и упор¬ 
ныхъ накожныхъ сыпей (Еоз.) Въ на¬ 
родной медиц. употр. также отъ шума 
въ головѣ (Волог. б), отъ падучей бо¬ 
лѣзни въ. видѣ чая (Твер. б), отъ про¬ 
студы въ настойкѣ (Моек, в), отъ по¬ 
мѣшательства въ видѣ декокта (съ 
желт. цвѣт. въ Кал. б), отъ разной 
сыпи (Вор. е). 

Асопііит Гѳгох УѴаІІ. Гималай. 
Раотеніе это принадлежитъ къ числу 
самыхъ сильнѣйшихъ ядовъ, доставляя 
жителямъ Малайскихъ горъ извѣстный 
ядъ для отравленія стрѣлъ—ядъ Бикъ. 
Туземн. названіе растенія ВікЬ, Візіі, 
ѴізЬа. Такой же ядъ доставляетъ Ас. 
Іисійит Поок. Й1. еЬТЬ. и Ас. раітаіит 
Боп. 

Асопііит И'арѳііив П. Въ Фарм. 
Асопііит КарсНив (Кайіх еі ТиЬега). 
НареПив соегиіепз (НегЬа). Видов, назв, 
произошло отъ сходства корней съ рѣ¬ 
пой, Иариз. Борецъ (Огаеі. ЕІ. 8іЬ. 
Щегл. Эрт. Рог.), Борецъ (Малор. Рог.), 
Колпачки (Даур. Каш.), Лютикъ голу¬ 
бой, Лютилъ ‘.(Сл, Церк. Щегл.), При¬ 
крытъ (Даль), Прострѣлъ.(Вятск. Сѣни), 
Пострѣльная трава, Пострѣлѣ. 'Даль 
и др.), Фидичева трава (Адт. Вере.), 
Царь зедіе (Хруст.). Смѣш. Болиголовъ 
(Екат.), Зозулины черевички (Рог.). Съ 
друг. язык. Омегъ (Кондр. 60, 80), 
Тоя (Рог. Оп, Сл.). Искаж. Борзецъ 
(Влад.), Переградъ (Эрт.), Преграда 
(Вятск. Сѣни.), Пригридъ (Мейеръ, Б. 
Сл. отъ Прикрытъ). Сочин. Волкобой, 
Волчій ядъ, Волча ядь (Кондр. 60,80,81, 
Эрт.), Моримордъ или мучитель трава 
(Кондр. 74), Пухотѣлъ (Берг.). Перев. 
Волчій корень трава (Кондр. 60, 80).'— 
Пол. Вегпагйуп, СхагиоЬуІ, ОоІаЬкі, 
Каріигкі піекіевкіе, Мопіоіѵиук, Мпіз- 
гек. 21 утпіз 2 ек. Отіе^ (у 8угрп).^ — 
Чешек. 21у тпізек, тогаошпік, "ѴѴошеі- 
&а1атаипек (Ргезі.) ёаіатоипек (81'.Ь. 
Оріг). — Серба:. Паіёр тойгі. — Луз. 
Огіускі, НоІЬікі, Зіирпіскі. — Словаки 
Отс^а, ^Ѵоте^ (Е. 81оѵ). Татар. Тоя 
(Волог. а). — Тунъ. Аг^оакіа. — ІІѣм. 
Ѳетсіпег ЕівспЬиі, 'ѴѴаЬгег Еізепіхиі, 
КаррепЫите, Ыаие МбпсЬзкарре, На- 
рсіі, Пареіі йег Аііеп, Віаиег Иареіі, 
Пареііевкгаиі, Аесіііег Зіигтіші, Віаиег 
ЗШгтЬиі, бгоззег 8іигт1ші,Теиіе1тѵигк, 
Віаие "ѴѴоІГзѵѵигг, Віаиез Еізепкйісііеп, 
Віаиез ЕізепЬйіІеіп. — Франц. Ь’Асопіі 
Иареі. СарисЬоп, СарисЬоп йе тоіпе, 
Сарисе йе тоіпе, Скарегоп йе тоіпе, 
СЬаг йе Ѵепиз, Саздие, Саз^ие готаіп, 




Аоопііит — Асіаеа 


СодиеІисЬоп, Еіѳиг еп са&цие, Маб- 
гіеііев, Нареі Ыеи, ТЬога, Тога, Тие- 
Іоир. — Ани. АсопНе. Ьагде Ыие 
Мопк’в Ьооб, Ргіезі’в ріпііе, Іагдс Ыие 
ЛѴоШЪапе, Ггіаг’з Сар!. МопквЬооб. 
У древн. Асопііоп, Супосіопоп, Ьусое- 
іопоп, РагбаІіапсЬеа, Сапипагоп, ТЬеІу- 
рЬопеп, Зсогріов, Муосіопоп — откуда 
и занмств. нѣкот. настоящія названія. 
До став л. НегЪа Асопііі для Фармакопсй 
Исп. Порт. Сакс., тогда какъ въ дру¬ 
гихъ употр. Ас. Зіоегкіапиш, съ кото¬ 
рымъ онъ имѣетъ одинаковыя свой¬ 
ства. Оба вида, т. е. Ас. ИареІІив еі 
Ас. Зіоеѵкіапшп дѣйствуютъ сильно на 
отдѣлительные органы кожи и на поч¬ 
ки, равно какъ и на волокнистыя ткани 
и употребляется противъ хрониче¬ 
скихъ ревиатизмовъ и ломотъ, осо¬ 
бенно въ сочлененіяхъ, бедрахъ, бо¬ 
ляхъ лица и т. д. Цвѣты даютъ зеле¬ 
ную краску. 

Асопібит Зіоѳгкіапит Легок. 
Нірр. Саттагоп, Русск. назв. тѣ же, 
какъ н при Ас. Нареііив. Въ Фарм. 
НегЪа_АсопШ Кареііі. 

А сот и в X. Агоіб. КипіЬ. Епшп. 
Р1. 3. 86. Отъ греч. асогоз, неукрашен¬ 
ный, по причинѣ некрасивости цвѣ¬ 
товъ. По Плинію отъ греч. а, противъ 
и сЬогс., глазное яблоко, по употребле¬ 
нію въ болѣзни глазъ. Аиръ, Иръ. 

Асогив Саіатив X. У Біозс. и 
РНп. — Асогоп; у ТЬеорЬг. и Нірросг.— 
Саіашоз. Въ Фарм. — Саіашиз ягогпа- 
іісив, з. ѵиідагіз, з. Асогив ѵегив (Еабіх). 
Аиръ (Вел. Росс.), Аіръ (Маяор. Рог.), 
Вонючка (Сиб. Каш.), Гавьяръ, Гавіаръ 
(Макс. Рог.), Иръ, Ирный корень 
(Моек, и др.), Пыщалка (Амб.), Татар¬ 
ское зелье, Татарске знллэ (Екат. Ма- 
лор.). Измѣнен. Аѳръ, Аоръ, Яеръ 
(Бѣлор.), Гаиръ (Черн.), Жаеръ (Даль), 
Яверъ (Смол. Курск. ІІолт.), Явсропый 
корень (Полт. в.), Я порч. (Бѣлор. Нос.), 
Агнръ (Даль). Съ друг. яз. Калмусъ 
(Экон. Маг. Смол.), Камышъ (Даль съ 
Франц.), Трость благовонная (съ лат.), 
Шуваръ (Под. Вил. Смол, съ пол.). 
Смѣш. Камышъ (Даль), Косатка, Ко- 
сатнкъ, Коеатиикъ (съ Ігіз Даль), Ле- 
пехъ, Лепешникъ (Кіев. Полт.), Ле- 
пехъ, Лепешка (Даль) съ Турка. Осока 
(Даль).—Сабельникъ, Татарскій Сабель¬ 
никъ (Амб. Двиг.) съ Ігіз. Примѣч. Въ 
Орловск. губ. мѣсто поросшее этимъ 
растеніемъ, называется Майеръ (Тург. 
Зап. IX). — Пал. А]ег, іаіагвкіе гіеіе, 
Каітив, Таіагзкі Когхбп, Згиѵаг, Та- 
Іагак — Чешек. Ризкѵогее, Ргзілѵогес, 
ёівлѵогес (Ргеві.), Таіагак (81оЬ.). — 
Сербек. ІП^ігоі. — Вутен. Тагіагакі. — 


Луз. Вгбзіжш, Ьгозі\ѵ6пс. — Финн. КаІ- 
пкуиигі, Каітив, ѴиоЬептіекка. — 
Латыш. Каітев, Каітгепез, Зкаітѵез, 
ЗкаІІав. — Эст. Зооіпдітег, ІиЪи тббк, 
■ѵѵоііи тббк, каітив. — Самоігіты Аіегв 
(Ков.). — Тат. Иръ. — Киръ Іексиъ.— 
Бухар. Егеръ (Кирѣев.). — Нѣм. Ое- 
теіпег Каітив об. Саітив. ТеісЬкаІ- 
тив, Оетсйггкаітиа, Мадепкаітиз, ВоЬг, 
Коіііпд, Аскегпшш, Мадетѵигг, Аскег- 
лгиггеі, 2еЬі*игиг2в1. беиівсЪег ХіПіуег. 
Въ Ит. Швейц. ЕгЬа сапеііа.— Франц. 
Асоге ѵгаіе, Асогив обогапі, Саппе, 
Саппе аготаіщие, Оаіапяа без тагаів, 
боне обогапі, Касте бе 81 Неіёпе, Ко- 
веаи аготаіщие, Козеаи обогапі. У Ве- 
сЬегеІІе ошибочно Ігів ^аипе, Пів бее 
тагаів. Это есть назв. Ігіз Рзеибасогиз. 
Англ. 8\гееі ЕІад Асогив, Сапе, Зѵееі- 
Сапе, 8\ѵее6-8те1гіпд Еіад, 8\ѵееі-8ебде, 
8ѵѵееі-8ед. Сильное желудочное сред¬ 
ство. Корневище, особенно на Востокѣ, 
служитъ для приготовленія конФектъ, 
употребляемыхъ при эпидеміяхъ, а 
также на куренье, въ пудру, въ зубные 
порошки. У Персовъ и Арабовъ счи¬ 
тается сильнымъ афродизичеекпмъ 
средствомъ. 

Асогив ёгатіпѳив Аіі., растущій 
въ Остъ-Индіи, доставлялъ прежде 
въ торговлю свои корневища, подъ 
именемъ Еабіх Вапіеу или Аеогі ѵегі а. 
азіаіісі 

Асогив раіивѣгів, ѵи1§агів (Фарм.) 
См. Ігіз Рвеибасогив. 

АсгоріІІоп Сазз. Сотроз. Отъ 
асгоп, верхушка и ріііоп, крыло, по 
Формѣ чешуекъ. 

АсгорШоп Рісгів С. А. М. У Сарт. 
въ Турк. Мястанъ рупъ (Кат. выст.) 

Асгбвііеііит X. Роіуробіас. Отъ 
греч. асгоп, верхушка и зІісЬов, ряды. 
Пол. Раргоіпік. — Чешек. Ргавпаіес. — 
Сербск. Ргазіпас. Маіа раргаі. — Нѣм. 
ЗіаиМагп, ѴоШагп, 2еі1іагп. — Франц. 
Аеговііс. 

Аеіаѳа X. Вапипсиі. Ргобг. I. 61. 
Отъ греч. асіаеа, бузина, по сходству 
листьевъ. Греческое названіе происхо- 
дитъ отъ асіе, берегъ, потому что ра¬ 
стетъ по берегамъ. Линней происхо¬ 
дитъ отъ мноологнческаго Асіеоп’а. 
Вороне цъ.— Лол. Сгагпокоггей, Сгаг- 
пу когаей, Сгегпіес. — Чешек. Вегапі- 
гогка, бегпіпа, Ѵгапес (ЗІоЬ.), Зато- 
говііік (Оріг). — Сербок. Угапас. — Луз. 
Оогпіса. — Финн. Копшштаца.— ІІѣм. 
СІнізІорЬвкгаиІ 

Асіаѳа СітісіГиеа X. 8уп. Сітісі- 
Гида Іоеііба X. Въ Форм. СітіеіГида 
(НегЬа). Вонючка (Верб.), Натичанъ 
(Волын. а), Храбусть боровой (Кіев. з). 


АсЬаѳа — Айіапйіит 


9 


Взят, нзъ друг. язык. Клоповникъ 
кавказскій, Клоповница, Клоповая ро¬ 
машка (Даль). — Пол. Ріивктѵіса, Ріизк- 
тѵолѵе гіеіе.— Чешек. Ріозііспік.— Сербек. 
Зі^епісагка. — Нѣм. Зііпкепбез ЛѴап- 
гепкгаиі. — Франц. Сітісаіге сѣаззе 
рипаіве. — Англ. Видѵогі (зиЬ Сітісі- 
Іида). Упот^. для омовенія тѣла при 
простудѣ (Кіев. з) и на ванны (Волын. а). 

Асіаеа гасѳтоза X. См. СітісіГида 
Зсгрепіагіа. 

Асіаеа врісаіа X. 8уп Скгузіорѣо- 
гіапа ѵпідагіз Могіз Епрг. ІІ. Рей'. 
У древнихъ: Асіаеа (Рііп.) Асопііит 
Ьассііегит (С. ВаиЬ.) Асопііит гасегао- 
зит (ІоЬ. ВаиЬ.), СЬгізіорЬогіапа (Та- 
Ъегп. Оезп.). Отсюда въ Фарм. СЬгізіо¬ 
рЬогіапа, в. Асопііит гасетовит в. Неі- 
ІеЬогиг підгит Гаізит (Еабіх). Воро¬ 
нецъ (Кондр. 11. Моек, и др.), Во¬ 
роньи ягоды (Виипіусъ Тв. Пуп.), 
Волчижникъ черный (Тверек. Пуп.), 
Волчьи ягоды, а въ Малор. Вовчі 
ягоді (Рог.), Медвѣжья трава (Олон. с), 
Медвѣжьи ягоды (Нижег. г), Нероднца 
(Нижег. б), Сорокоприткая (Вятск. Меу.), 
Сорокоприточка (Амб.), Адамово ребро*) 
(Полт. в), Злыя ягоды (К аз. д), Чернецъ, 
Чернець (Малор. Рог. общ. съ пол.). 
Взят, нзъ др. яз. Христофорова трава 
(съ лат.), Цалцсяія (Гродн. г. съ пол.). 
Смѣш. Яеенокъ (Курск, а). — Пол. 
Сгагпу Коггеп. — Чешек. Вегапі гозку, 
Сегпіпа, Ѵгапес (81оЬ.), Батоговііік, 
КгівіоІ6го\ѵа ігАмга. — Финн. КгізіоЬ- 
уегіп-тоЬз, 8аттакоп-таг]а. — Эст. 
Акіізе Ьаідизе гоЬі, Зито-таг^аб. — 
Нѣм. Ѳетеіпев об. ійиепігадепбев СЬгі- 
віорЬзкгаиі, СЬгізіорЬзѵигг, 8сЬ\ѵагге 
об. ІаівсЬе Кіеввлѵигг (съ лат. апт.), 
ЗсЬ\ѵаі' 2 е ЗсЫапдепѵигх, бсЬѵаггкгаиі, 
ЗсЬѵаггѵигг, ЛѴоІГвтігг, ТѴипбкгаиі, 
ЛѴипбегкгаиі.— Франц. Асібе без Аірез, 
Асопіі к дгаррев, ЕПеЬоге поіг, НегЬе 
бе 8і. СЬгівіорЬе, І-ІегЬе апх роих. — 
Итал. ВагЬа бі сарга. — Англ. Вапс 
Ьеггу, *8рікеб Вайе Веггу, Негѣ СЬгі- 
зіорЬ. Корень дѣйствуетъ какъ рвотное 
и слабительное. Въ Каз. д корень и 
ягоды употр. отъ головной боли и боли 
въ животѣ; ягоды, сваренныя съ квас¬ 
цами, даютъ черную краску. Ядовитъ. 
Въ Вятск. губ., по свидѣтельству Ла- 
летина, есть самое употребительное ле- 


*) По народному повѣрью все не¬ 
обыкновенное въ природѣ, напоми¬ 
нающее Формы человѣка, равно какъ 
и все то, что относится до отдаленныхъ 
временъ, носитъ названіе адамова 
или адамовщины. 


карство между знахарями отъ всѣхъ 
почти болѣзней, ибо дѣйствіе его силь¬ 
но разбивающее. 

Асіаѳа врісаіа X. (3. егуіЬгосагра 
Ъеб. Голды и Олни: АшЬа бзЬбрііІе, 
т. е. пища демоновъ (Махіш. Рг. Е1. 
Атпг р. 28. 

Аеѣіпійіа Ъіпсй. Бііісапіас. Отъ 
асііз, звѣзда, по распредѣленію рылецъ. 

АоііпіЛіа Коіотікіа Виде. Голды 
и Ольки: Коіотікіа, Коіотікіа (Махіт. 
Ргіт, Е]. Атпг. р. 63).— Аиио: Твігѳ- 
ків (Сахал. ЗсЬтібі Ееіве). — Гиляки. 
ТвсЬадшувв (ОІеЬп. Ееіве). 

Асіапвбпіа X. ВотЬас. Рг. I. 478. 
По имени ботаника Адансона.— Адан- 

СОІІІЯ. 

Айапзопіа йібііаіа X. Афр. Съ 
иностр. Баобабъ. Обсзьянное дерево 
(Эрт.) — Пол. ВаоЬаЬ, Маірі сЫёЬ, МаІпі 
о\ѵос, 8\ѵіаіод1§б — Чешек, и Сер бек. 
ВаЬоЪаЪ. — Нѣм. Аі’гікапівсЬег Аііеп- 
ЪгобЬаит, ВаоЬаЬ. — Франц. ВаоЬаЬ, 
СаІеЬавве, СаІеЬазве би Зёпёдаіе, Раіп 
бе Зіпде, Егиіі бе Зіпде. 

Айепосаиіои Ноок. Сотроз. Отъ 
греч. абеп, желѣзка и саиіоз, стебель. 

Айѳпосаиіоп аЛЬаегѳвсепв Мах. 
Голды ЬйсЬззака. Ргіт. Е1. Атиг 152. 

АсіѳпорЬога Жзсіі. Сатрап. Рг. 
VII 491. Огъ греч. абеп, желѣзка и 
рЬегеіп, носить. АденоФора. — Пол. 
Ьгѵѵбпесгпік.— Четен. Корііпек.— Нѣм. 
Бгйзепігадег, БгйзепдІоскепЫите (пер. 
назв.) — Франц, АбепорЬоге. 

АйепорЬога ІаііГоІіа Ж зек. У Оли. 
и Голд. Корень — Ьгіке. (Мах. Рг. Е1. 
Ат. 186). 

Абепоркога ІіІііГоІіа Гей. Дикій 
василекъ(Сарат.), Дробъ(Екат-), Орликъ 
(Влад.), Прострѣлъ, Разноцвѣтъ (Екат.), 
Полевой серпій (Вор.). Одинъ какой то 
видъ наз. во Влад. г. Заячья капуста 
(Ворон). Во Влад, мазь изъ цвѣтовъ 
употр. отъ ранъ. 

АсІіапіЬиш X. Роіуроб. Отъ греч. 
а, не и сііаіпеіп, орошать, смачивать, 
потому что не такъ легко принимаетъ 
влажность, не оживаетъ отъ поды, 
какъ мохъ; или отъ а и біапіЬевів, от¬ 
цвѣтать, по отсутствію цвѣтовъ, н въ 
этомъ случаѣ надо писать АбіапіЬит. 
Необмока (Даль перев) Адіантъ.— 
Пол. 21о1о\ѵ1об.— Чешек. ИеИк.— Сербек. 
бовріп ѵіаз. — Нѣм. Егаиепііааг, Нааг- 
Іаггп, КгиШаггп. — Франц. АбіапіЬе.— 
Ани. МаібепЬаіг, ѴепизЬаіг. 

АбіапШиш аигѳиш. См. Роіувіі- 
сЬит сот типе. 

» АШапШит Саріііив Ѵѳпѳгів X. 
У древн. — АбіапіЬои, Абіаиіоп, Саііі- 
ігісЬоп, ЕЬепоігісЬоп, РоІуігісЬоп, Тгі- 



10 


АсИапйшт — Аѳсісііит 


еЬотапез (ТЬеорЬг. Юіозс.), Захіігада 
(Рііп.) Ой. СарШиз Ѵепегів (НегЬа еі 
Егопасз АДіапіі тадпі 8. ѵегі з. ѵиідагіз 
(Трап.). Кильная трава (Шенк.) Сочин. 
Каменная рута, Красные волоски 
(Кондр. 10), Марьина трава (Кондр. 160), 
Ароматная или расчостная трава 
(Кондр. 151). Съ иностр. яз. Адіантъ, 
Волоски Матери Божіей или Маріи Бо¬ 
городицы (Кондр.), Волосъ женскій 
(Кондр. 10), Венеринъ женскій волосъ 
(Траіш.). По смѣш. съ друг. Кокуш- 
кинъ ленъ, Сухостебельникъ (Даль по 
смѣш. съ РоІуігісЬит). — Лол. Маікі 
Вог^ лѵіозкі, Раппу Магуі тѵіозкі. — 
Сербск. Госпинъ власъ. — Нѣм. АесЫе 
РгаиепЪааг, ЕгаиепЬааг, бетеіпег 
КгаШаггп, Ѵепизітаг, доІДпег ЧѴіДег- 
Шоп. — Франц. Саріііаіге сотшііп, Са- 
ріііаігс Де Мопіреііісг, ои Ыапс. ОЬе- 
ѵеих Де Ѵёпиз. — Аіил. Тііе ЪаДіезІіаіг, 
ТЬе МаіДепЬаіг. Въ Шосйц. .СогіапДго 
ДеІ рогго. Употр. въ медицинѣ цодъ 
именемъ НегЬа СарШогшп Уепегіз, въ 
видѣ чая или сиропа при кашлѣ и ка- 
таррѣ. 

АйіапНіит рѳсіаіит X. Гольды 
ЭДйтде1а (Мах Рг. ЕІ. Ат. 341). 

Айопів Лйі. Вапипс. Рг. I. 23. Отъ 
ыиѳолог. АДопіз. Адонисъ, Желто¬ 
цвѣтъ. Одномѣсячникъ (Даль). — Пол. 
Мііек, боггуклѵіаі, богхеклѵіаі, боггу- 
кѵгіі, богеу^су Ішіаі. — Чешек. Ніатуа- 
сек (Ргезі.), ОЬпіёек (51оЬ.), Мііасек (зиЬ 
Сопзііідо). — Сербек. богосѵіеі. — Жуз. 
Ногіѵка. — Тат. Фарсн-япшанъ. — 
Нѣм. АДопіз, АДопівгозскеп, Еіаттеп- 
аиде, Теиіеізаиде. — Франц. АДопіДе, 
Еіеиг Д’АДопіз, Вове ВиЬіз. 

Асіоиіѳ аѳвііѵаііѳ X. Въ Фарм. 
АДопіз з. НеІІеЬогиз Нірросгаііз. Лѣт¬ 
ній Адонисъ. Горицвѣтъ.— Чешек. Но- 
гік\ѵёі (Ргезі.), Зіер^ так (81оЬ.),— 
Сербск. богосѵёі Іёііу'і. — Нѣм. 8от- 
тегаДопізгбзскеп, аесЬіе ВІиізігбрГ- 
сііеп, ЕеиеггбвсЬеп. — Фрапц. Оеіі Де 
регДгіх. боиііе Де запд, Кёпопсиіе Дез 
Ыёв. Въ Шаейц. Огсіііо Ді Діаѵоіо, Са- 
тотіііа гозза. ІГіог Д’АДопе. Цвѣты и 
сѣмена преяеде употреблялись отъ ка¬ 
менной болѣзни и болѣзни почекъ. 

Айопів аиіотпаіів X. Павлиньи 
глазки. Павлині очі (Малор. Рог.), 
Подкуетная трава (Даль), Уголекъ въ 
огнѣ (у садовн.), Уголекъ да огонекъ 
(Даль). — Нѣм. ЕеиеггозсЬеп, ГІаттеп- 
аиде, НегЬзіаДопіз, Теиіеізаиде. — 
Франц, боиііе Де запд, Коидеоііе, Оеіі 
Ди ДіаЫе. — Анм. КеД МаііЬез, КеД 
шауДеѵѵееД, РЬеазапі’з Еуе, КеД Мо- 
госсо, Козе-а-гиЪу. 

Асіопіѳ ѵѳгпаііз X. У прежн. ботан. 


НеІІеЬогиз (МаііЬ.), НеІІеЬогиз Нірро¬ 
сгаііз, Сопзііідо. Волосатикъ (Вят. Пуп.), 
Волосяная трава (Сарат.). Горицвѣтъ 
(Хар. Вор. Екат. Курск. Кондр. и др.}. 
Горнцвітъ (Малор. Рог.) Бабье гу..о 
(Кондр. 134), Еловой (Каз.), Жесклецъ 
или Писклецъ (Каз.), Желтоцвѣтъ, 
Желтотысячникъ (Ворон.), Боровой нэ- 
гонъ (Вятск. Вешн.), Купавшись (Вин- 
ниус.), Краски (Ворон.), Заячій макъ 
(ЬіпД.), Маосорншсъ (Ворон.), Мохна- 
тикъ (Вятск. Пуп.), Подснѣжникъ (Снмб. 
Веііг. Самар.), Расходнипъ (Сл. Черк.), 
Стародубка (Оренб. Раіі. Курск. Орл. 
Тул. Кал. Перм.). По смѣш. съ др. рр. 
Божье дерево по смѣш. съ Агі. АЬг. 
(Кіев.), Ноготокъ (Сл. Дерк. по смѣш. 
съ СаІепДиІа), Сосенка, Сосонка (Полт. а 
по смѣш. съ Апет. и съ пол.), Полевой 
укропъ (Ворон.). Съ ин остр. язык. 
Нерпа чемерыця (Пол. Под.). — Лол. 
богауісѵпаі, Мііек.— Чешек, богсікучаі, 
Когепе сгегпе Гаіеззпе (Нгцек), Ніаѵй- 
сек, ОЬпісек (81оЬ.), МіШек (Оріг. зиЬ 
Сопзііідо). — Сербск. богоѵеі. — Нѣм. 
ВегдаДопізгВзІеіп, ЕгііЫіпдваДопіз, Еаі- 
зсЬе ЬоЬтізсЬе кГіезѵигяеІ оД. СЬгізі- 
\ѵигге1; ЕепсЬеІЫаіігіде Шезлтгг, Теи¬ 
іеізаиде. — Франц. ЕИеЪоге поіі^е 
Д’АпігісЬе, Кепопсиіе а ІепіПез Де Её- 
поиіі. Употр. въ видѣ крѣпкаго чая 
противъ водянокъ (Кален.), дѣтскаго 
родимца. Въ народн. леднц, употр. отъ 
судорогъ (Каз.), отъ кашля, колики, 
глистовъ, боли въ костяхъ и головѣ 
(Кіев.), отъ чахотки (Вол.), отъ лихо¬ 
радки (Полт.). отъ волосатика (Сарат.) 
и др. 

Айоха X. Агаііас. Рг. IV. 251. Отъ 
лат. аДохиз, незамѣтный. Адокса, Муш- 
катница (пер.) — Чешек. Рігто\ѵка 
(81оЬ.) — Нѣм. Візаткгаиі. — Франц. 
АДохе. 

Айоха Моасііаіѳіііпа X. Въ Фарм. 
МозсЬаіеІІіпа. Блѣдница (Кален.) Куро¬ 
слѣпъ (Даль), Мушкатшща (Март. Двиг.) 
Пижмачка (Пет. фл. Линд.), Подкустная 
трава (Даль) — всѣ перев. и искуств. 
составл. — Пол. Рійтасгек, Рігтоѵге 
гіеіе. — Чешек. Ріятоѵгка. — Сербск. 
Мозкоѵіса. — Луз. Рітосѵка, ЗпцегД- 
іепк. — Финн. ТезтапугШ. — Гилпкп 
Тзсіуик (Сахал. СІеЬи). — Нѣм. бе- 
шеіиез Візаткгаиі, МозсЬизЫйтсЬеп, 
МозсЬизкгйіПсЬеп. — Франц. НегЬе Де 
тизс, реіііе Мпз 5 иёе, ПегЬе тизпиёе. 
ЕІеиг ти8^иёе. 8уп. Реіііе Запісіе. Миз- 
саіеііе, Мизсаіеіііпе.— Аны. МозсЬаіеІІ. 

Аѳсісііит Регз. ИгеДіп. КЬЬ.1.15. 
Отъ греч. аесісет, обезображивать. 
Бородавочникъ (Собол.), Огниш. (Мик.) 
Плесневикъ (Даль), Рожикъ (Заг.), 


Аѳсісіішп — Аѳасиіив 


11 


Снятъ (Шимк.) (это ШеД.).— Пол. Ргозг- 
пік, РІазко дггуЬ. — Чешек. Ргазііка.— 
Сербск. Ргазіѵіса, — Луз. Рі-ёзіхѵка. — 
Нѣм. Пег ВесЬег-оД. Зсііиззеігозі. КаІсЬ- 
ЬгапД, УГаггепЬгапД. — Франц. АесіДіе. 

Аѳсійіит АврѳгіГоШ Регз. Ку¬ 
кушкины слезки (Ряз. г. Зарайск, у. 
с. Верейкино. Потаи.) 

Аѳ§і1ор8 Ъ. бгат. КшііЬ. I. 457. 
Отъ Аіх козелъ (Ае^Нов для козъ) и 
орз, лице, глазъ, т. «. трава, излечи¬ 
вающая глаза у козъ. Бодлакъ (Сл. 
Дерк.), Овесецъ (Амб.), Оводникъ (Ка¬ 
лен. зиЬ ЕІепсЬиз). — Пол. Тѵаіек. — 
Чешек. МпоЬоёіёІ. — Сербск. Озііка. — 
Нѣм. Нагідгаз, "ѴѴаІсЬ. — Франц. Аееі- 
Іоре, Оеіі Де сЬёѵге. — Аньл. ИагДдгаз. 

Аѳ^Пора саисіаіа X. У Сарт. Джн- 
табуунъ (Турк. Кат.). 

Аѳеііорз оѵаіа X. Нѣм. ЕгстД- 
\ѵа1с1і (ТаЬегп ), Ііаііеиізсіі ТѵаІсЬ. Сѣ¬ 
мена употр. въ пищу на Канарскихъ 
островахъ, гдѣ они извѣстны подъ име¬ 
немъ Пшеницы Гуанховъ, Тгідо Де Іоз 
бпапсЬез. 

Аѳеіпѳііа іт. ОгоЬапсЬ. Рг.Х.43. 
По имени врача Аееіпеі’а. 

Аѳеіпѳііа сагапіГега МиНз. До¬ 
ставляетъ пахучую смолу, извѣстную 
въ торговлѣ подъ именемъ Каран на. 

Аѳбіиеііа іпсііса ВохЪ. Остъ-Инд. 
и друг. Въ Хивѣ — Ѳиі. У Узбек. — 
ЗсЬииіЬіа. Перс. —ОиІі-СІшгЬизк. Употр. 
противъ скорбута. 

Аѳ^ірКИа Расу. УегЬепас. XI. 647. 
Аіх — козелъ, рііііеіп — любить.— Пол. 
Ріозпіа.— Чешсн. Кохотіі. — Нѣм. 2іе- 
еепзігаисЬ, беізззіі-аисЬ. — Фрачц. Ае- 
§ір1іі1е. 

Аѳ^ірЫІа агЬогѳзеѳпз ѴаЫ. Дост. 
въ южн. Амер. Кабрилевое дерево. 
Воіз СаЬгіІ, а Аед. тагііш’сепзіз X. на 
Антил, островахъ— Желѣзное, Наха- 
совое дерево — ВоІ8 Де ИасЬаз, а 
Аед. ѵіііоза ѴаЫ— Табачное дерево, 
Воіз ТаЬак. 

Аѳ^іѳ Соггеа Аигапі. I. 538. Въ 
честь Наяды Аедіс; Аедіе значитъ бле¬ 
стящій. Эгле. Блестиха (Даль) пёрев. — 
Пол. ИіеДап. — Чешек. Озіійак. — Нѣм. 
ЗсЫеішарі’еІ, ОгапдеиЬееге. — Аниі. 
Вепдаі ^иіпсе, Магіпеіоз. 

Аѳеіѳ Магтѳіов Сотг. Остъ-Инд. 
Мармелосъ. — Нѣм. МоД^аЬее^е, ипЬе- 
\ѵеЬгіе ОгапдспЬееге. — Фрапц. Едіё, 
Веіі, Веіои, 5іе1оп к ігоіз іепіііез. Ваіі 
Ігиіі Де ВепдЬаІ (ЫпД.1. У багсіаз — 
Меіопіа іпДіса. Плоды употр. въ пищу. 
• АѳеорбсііитХ.ИтЬеПіІ. IV. 114. 
Аіх — козелъ; роиз — нога, по сход¬ 
ству листьевъ. Сныть, С нить. — Пол. 
Зпііка, Когіа зіора, Когіа зіорка. — 


Чешек. Дагиз (Ргезі.), 8піі (Орія.), Когі 
поЬа, Вгзііее (81оЬ.)— Сербск. Даісеѵас.— 
Южн. Слав. 8еДто1ізі.— Фит. ѴиоЬеи- 
риікі. — Нѣм. беіззіизз ОегзсЬе, 
бігзсЬ. — Аны. боиі-ѵееД. 

Аедоройіит Ройадгагіа X. У 
прежн. ботан. АедороДіиш, НегЬа бег- 
ЬагДі. Въ Фарм. НегЬа РоДадгагіае в. 
бегЬагДі. Сныть съѣдобная. Бодка 
(Олон.), Бурчевашннісч» (Нижег.), Дѣ- 
дильннца (Снб. 8с1іг. Ееіяе), Дѣдиль- 
никъ (Даль), Снять трава, Снитька 
(Кондр. 78, 113), Сныть (вѣроятно отъ 
снѣдь), С нитка, Снять, Сныдъ, Снѣдь, 
Снытки (въ бол. ч. Рос.), Лѣсная Снять 
(Влад.), Луговая Снить (Нижег.), Тонет. 
(Пск.), Яглица, Яглиця (Малор. бйІД. 
Умань, и пр.), Дяглиця (Мог. Собол.). 
Измѣн. Сныдъ, Шнитъ, Шнитка(Пет. 
Пск. Гр.). Съ ин остр. яз. Козья нога 
трава (съ лат.). По смѣш. съ др. р. 
Вехъ (Нижег.), Купырь болотный 
(Томб. Меу. ЕІ.), Линій Укропъ (Пенз.). 
Пол. РоДадгусгпік, Зпііка. — Чешек. 
Кохі пока, Нег, Дагиз, КегЬагі (Ргезі.), 
8піі (Оріг.), Коиі пока риііаѵа.— Сербск. 
ЗеДтоІізі. — Луз. Ыбгка згбеа, бгоспік, 
Низаса зіора, г|срікоііе геіе. — Хатыги. 
бакгзез. — Эст. ЫааДіД, 8агарии-паа- 
ДіД. — Груз. Чхими. — Лезь. Тихимъ. — 
Чуваш. Сэрдѣ (Мих.) — Нѣм. Оешеіпег 
бейозз, бет. бігзсЬ, 2іррег1еіпкгаиі, 
8ігепяе1. — Франц. ЕдороДе, НегЬе аих 
еоиііеих, НегЬе а бегагД, Воисаде к 
іеиіііе Д’АпдеІі^ие, РоДадгаіге, Реіііе 
Апде1іг[ие, ЕдороДе Дез доиііеих, РіеД 
Д’АідІе. — Аша. РоДадгагіа ог Соттоп 
боиі-мгееД (Азк-’Л’ееД, Аіае-ог Ах-мгесД), 
боиі-ѵогі, НегЬ бегагД. — Въ Швейц. 
Ваитігоріе, 2ірег1ікгаиі, Маіепкгаиі. 
Прежде употр. въ мѳдиц. отъ подагры, 
отчего и видовое названіе растенія. 
Молодые листья идутъ на приготовле¬ 
ніе щей. 

Аѳіопів ВіЬігіоа Агі нс Еик-гуи-зо 
(Магі. бегу. Ѵг.) 

Аѳіигориѳ Тггп. бгатіпа. Отъ 
аеіигоз, хвостъ, п риз нога. 

Аѳіигориѳ Ііііогаііа Рагі. — Кирі. 
Тюэ-гарынъ (Потаи.) 

АѳвоЬупотѳпѳ Ъедит. II. 820. 
Отъ аізсЬупезіЬаі, стыдиться, по свой¬ 
ству листьевъ свертываться. Стыдли¬ 
вица (Даль пер.), Живоплонъ трава 
(Кондр. 91) съ пол. — Пол. 2уѵгор1:оп.— 
Чешек. СЬаиІозіісс. — Сербск. Хеѵа. — 
Нѣм. ЗсЬатрЙапге, ЗсЬатЫите. — 
Франц. АезсЬіопотёпе. АезсЬупотепе. 
Адаіу (Коіз). 

Аѳ8ои1иаХ. Нірросазіап.Рг. 1.597. 
Отъ лаг. езеаге, аевсаге, ѣсть, т. е. 
плодъ годный въ кормъ животнымъ. 



12 


Аѳвсиіив — Адагісиѳ 


Дикій Каштанъ. Жеяудннкъ (Ка¬ 
лен.) — Пол. Казгіап.— Чешек. МайШ.— 
Сербск. Май]аі, Біѵр каяіеи. — Ним. 
Еоазкавіапіе. — Франц. СЬаІаідпег, 
Еасиіе. Маггопіег сГІпсІе. — Англ. ТЬе 
Ногае СЬезіпиІ. 

Аѳвсиіив Даѵа АН. (Нес). Раѵіа Яата. 
Желтый Каштанъ, желтая Павія. — 
Нѣм. ОеІЬев Воскзаиде. — Франц. Ма- 
гоппіех- ^аипс, Раѵіег ^аипс. — Атл. 
Тііе Уе11о\ѵ Раѵіа, ТЬе Уеііоѵ Яолѵегіпд 
Раѵіа. — Въ Амер. ТЬе зіѵееі Вискеуе. 
Від-Вискеуе. ТЬе іагде Вискеуе. 

Аѳвсиіив Нірросавіапит Н. Та- 
Ъегп. 972. Сааіапеа едиіпа Конскій 
Каштанъ, Дикій Каштанъ. — Пол. 
Кавгіап догвкі, койвкі. — Чешек. Майаі, 
Казіеп Йіѵ/ок^, копзк^. — Луз. Таго\ѵ, 
Датѵога. Плод,, Йагоіѵка.— Нѣм, Оетеіпе 
Еоззказіапіе, іѵіійег КазіапіепЪаит, 
Ріегйеказіапіе, тѵіійе ой. Ъіііеге Козіа- 
піе, Еовзкавіе, Ѵехіегказіапіе.— Фринц. 
СЬаіаідпе йе сЬеѵаІ, Нірросавіапе, Маг¬ 
гопіег й’Іпйе. — Англ. ТЬе сотшоп 
НогвесЬезіпиІ. — Въ медицинѣ употр. 
кора и плодъ (Согіех еі ігисіив Нірро- 
сазіапі в. Сазіапеае ефііпае). Первая 
содержитъ дубильную кислоту, горькое 
вытяжное начало и особенное вещество 
Аевсиііп и полезна при хроническихъ 
поносахъ, слизетеченіяхъ, кровотече¬ 
ніяхъ. Можетъ замѣнять хинную корку 
при перемежающихся лихорадкахъ. 
Плоды имѣютъ тоже свойство и кромѣ 
того идутъ въ кормъ свиньямъ и ов¬ 
цамъ. 

Аѳвсиіив Раѵіа і. (Раѵіа гиЬга Ьаш.) 
Зап. Амер. Красный Каштанъ. Красная 
Павія.—Яш*. Кіеіпев Воскваиде. ЕоіЬе 
Вовзказіапіе.— Фрапц. Маггопіег гоиде, 
Маггопіег Раѵіе, Раѵіег гоиде. — Амгл. 
ТЬе Раѵіа от ЗгаооіЬ Ігиііей НогзесЬезі- 
пиі Тгее. ТЬе гей Яо\ѵсгей Раѵіа. — 
Въ Амер. Зтаіі Вискеуе. Корень, из¬ 
вѣстный подъ именемъ ядовитаго, 
содержитъ Сапонинъ и употребляется 
для мытья шерсти. Корень, вѣтви, 
листья и всѣ части растенія ядовиты и 
даже вода, посредствомъ которой из¬ 
влекается крахмалъ изъ плодовъ, ядо¬ 
вита и дѣйствуетъ наркотически.Плоды 
служатъ для одуренія рыбъ, а кора 
дѣйствуетъ какъ опіумъ. 

АѳѣЬаІіит Ъіпіс. Ьусорой. ЕЬЬ. 
I. 263. Отъ аеіЬаіоз, ржавчина. Мо- 
ралка (ЗоЬоІ. впЬ Гиіідо) М&ралка (Даль). 
Пол. Опііек.— Чешек. Коріоѵка.— Нѣм. 
Кіепгизврііг, ВиззІаиЫіпд, ВгеівІаиЬ- 
Ііпд. — Франц. Воиггёе ои Яеиг йи Тап 
(одинъ изъ видовъ). 

АѳѣЬаІіит вѳрііешп Рг. Земля¬ 
ное масло, Муравьиное масло. 


Земляне масло, Муравъіне масло (Рог. 
Оп. сл.) 

АѳѣЬйва Ъ. ТІтЪеіі. Рг. IV. 141. 
Отъ греч. аіЬЬоп, блестящій, по при¬ 
чинѣ лоснящихся листьевъ, или отъ 
аііЬеіп, жечь, вслѣдствіе острыхъ 
свойствъ растенія. Знонха (Сл. Церк. 
Соч.) Кокорышъ (Двнг.) — Пол. Віе- 
коі, тогйоіѵиік. — Чешек. ТеіДисЬа (Рг.) 
Когі рувк, Віекоѣ (ЗІоЬ.) — Сербск. Ко- 
когіз. — Луз. Когурузк, Когатегік. — 
Финн. Никаприікі. — Нѣм. Оіеізяе. — 
Франц. АеіЬи8е, ЕіЬизе. — Англ. Еооі’з 
Рагвіеу. 

Аѳшива Супаріит і. Зуп Супа- 
ріит Еіѵіпі (Кирг.) Вехъ (Влад.), Знои- 
ха (Сл. Церк.), Кокорышъ (Малор. 
Траппъ) а можетъ быть и съ польск. 
Блекотъ (Гроди. съ пол.) Съ иностр. 
язык.' Собачья петрушка (Щегл. Рог.), 
Собачница петрушечная (Тр.) съ нѣм. 
Малая Омега (съ Франц.) Иск а ж. Мор- 
довникъ (Гродн. вѣроятно слѣдуетъ 
Морковникъ по сходству листьевъ), 
Залевъ (вѣроятно нскаж. пол. Згаіей). 
Лол. Віекоі, Згаіей. — Чешек. ТеИисЬа, 
Когі рувк, Когі реігигеі, Косісі реіги¬ 
геі, — Сербск. Регзищак, йіѵД регвіш, 
Дивльи першунъ (Карадж.), Кута-мала 
(Мик.) — Луз. Л’ёП.оіѣа рёігизка.— Латти. 
ЗиппивіоЬЪгі, ЗішпиреЫегвЦ'ев. — Эаа. 
Коега-ресіегвііій. — Нѣм. багіепдіеівз, 
Нипйдіеізз, Оет. Ѳіеізве. Еаиіе Огеіе. 
НипйвреіегвіНе. Тоііе Реіегріііе. Нипйв- 
реіегіеіп, Оіапгреіегіеіп, Каігепреіег- 
Іеіп, Зіткеийе Реіегіеіп ой. Реіегзіііе, 
ЗсЬіегІіпд, кіеіпе багіепзсЬіегііпд. — 
Франц. Реіііе Сі^ие. АсЬс Йез еЬіепв, 
АеіЬіізе Іёіійе, Сідие йез ^агйіпз, Сідие 
регвіПёе, Сіспѣаіге &Пе, Еаих регзіі, 
Регзіі Йез Гойе, Регвіі Ъйіагй, Регзіі йе 
сЬаі ои йе сЬіеп — Англ. Сошшоп ГоиРв 
Рагвіеу, Бод-роізоп. Ъеввег Нетіоск. 
Сокъ травы употр. въ Венгріи противъ 
почечнаго песка. 

АеіЬива Мѳит См. Меит аіЬатап- 
Исига. 

АдаІІосЬит ргаѳвЪапМввітит 

См. Аіое. 

АдарапІЬив ННсгіі АзрЬой. 
КипіЬ. IV. 478. Адаре — любимый, 
апіЬоз, цвѣтокъ. Агапантусъ.— Пол. 
2іе1ірап, Ьіііа аігікап, Адарапі.— Чешек. 
Ка1ок\ѵёЬ. — Сербск. МіІоЬюа, Мііоіа.— 
Нѣм. ЗсЬтискІіІіе. — Фрапць Ада- 
рапіЬе. — Аѵлл. АГгікап Ъііу. 

АдарапШив итЪѳІІаіив ѴНегіі. 
Агапантъ лиловый. — Нѣм. Боійіде 
ЗсЬтискІіІіе, ЬіеЬезЫите, Віаие ТиЬе- 
гозс. — Франц. ТиЬегеизе Ыеие. 

Адагісив Ъ. Нушепіпі. ЕЬЬ. I. 463. 
Греч, адагіеоз, взято, вѣроятно, отъ 


13 


Адагісив 


Адагіа, прежней провинціи Польши, 
гдѣ грибы росли въ изобиліи. Или отъ 
греч. агаг, лошадиное копыто, по сход¬ 
ству нѣкоторыхъ грибовъ, или точнѣе 
лишаевъ, съ дошад. копытомъ. Грибъ 
(общее назв. для Адаг., Воіеіпз н др.), 
Пластиночникъ (сочин. для рода Адагі- 
сиз). Поганки, ужачки (общее названіе 
для неупотребляемыхъ въ пищу) *). — 
Пол. Еуйг, Вейіка, Ройаайка, Розайка 
(зиЬ Аттапііа). — Чешек. Вейіа, Каі- 
тапка (виЪ Аттатіа).— Сербск. Ѵгдащ, 
Кпргак. — Луз. Еаг, Нага. Въ Кутаиси, 
губ. Чадо есть пазв. сыроѣжки.— Нѣм. 
ВШ.ІегзсЬ\ѵатт, Війііегрііг, Еуегрііг, 
Еіегрііг, МйпгГизз (зиЬ. Аттапііа). — 
Фрапц. Адаі’іс. — Англ. Раййоск аіооіз. 
МазЬгоот (общ. назв.) 

Адагісив аегіа Воіі. ЕЬЬ. 549. Дуп¬ 
лянка темная (\Ѵеіпт. 40). Грибная 
скрипица (Собол. зиЬ. Ад. асеггітиз). 
Еленекъ. — Лол. Еуйг сгагпу. — Нѣм. 
ЗсЬагГег Мі1сЬБсЬ\ѵашт.— Франц. ѴасЬе 
(Огар.) 

Адагісив айивіив Веге. ДѴеіпт. 35. 
Еиззиіа айизіа. ЕЬЬ. 452. Груздь чер¬ 
ный (ѴѴеіпт.) 

Адагісиа аддгѳдаіив 8сМ#'. ЕЬЬ. 
543. Лнсочка сборная (Собол.) 

Адагісив аісаііпив Рг. >Уеішп. 105. 
Гнилушка желтоиогая (Собол. зиЬ. А^. 
зиІрЬигаіиз). 

Адагісив атагиз Рг. ЕЬЬ. 542. 
"ѴѴеіпт. 53. Горькушка (Собол.) Горян¬ 
ка, Горькуша, Горяшка, Сыроѣікка 
(Даль). Благушка (Бѣлор. Сл. Носов.) 

Адагісив аврійѳив Рг. Желтый 
груздь (Волк. Новг. г.) 

Адагісив аврѳг Нс. ЕЬЬ. 575. 
ѴѴеіпт. 7. Мухоморъ желтоблѣдный 
(Собол. зиЬ. Ад. пгагдагііасеиз). 

Адагісив аігатѳпіагіив Вгйі. ЕЬЬ. 
457. ѴѴеіпт. 272. Чернильный грибъ.— 
Пол. Коірак, Сгегпійіо.— Нѣм. Тіпіеп- 
зсЬіѵатт. — Франц. ВоиЬеіІІе й Геисге, 
Епсгіег. Въ Швенц. употр. какъ сред¬ 
ство отъ обжоги. 

Адагісив аигапЪіасив См. СапіЬа- 
геііиз аигапііасиз. 

Адагісиа саѳвагѳив ^сйа^ - . ЕЬЬ. 578. 
Чешек. Сізаііса, Ресйгка. — Сербск. Зсгі- 


*) Не смотря на то, что нѣкоторые 
виды многихъ родовъ отнесены нынѣ 
къ особымъ родамъ, я однакоже буду 
помѣщать ихъ подъ прежними назва¬ 
ніями во всѣхъ тѣхъ случаяхъ, когда 
существующія при нихъ названія на 
различныхъ языкахъ даются безраз¬ 
лично различнымъ видамъ, по близкому 
наружному сходству растеній. 


рас. — Нѣм. Каізегрііг, КаізегзсЬіѵатт, 
Неггепрііг, ЕіегзеЬчѵатт, боІйдеІЬег, 
ВІШегзсЬіѵатт. — Ф)юнц. Огопде 
ѵгаіе, Богайе ]аипе й’оеиГ, Тазегап, 
Ьайгап. Растетъ въ Герм, и южн. Евр. 
и принадлежитъ къ числу самыхъ вкус¬ 
ныхъ грибовъ. 

Адагісив еатрѳв&гів Н. Еоз. 36. 
Представляетъ двѣ Формы: 1) Ь. Ада- 
гіеиз ейи1І8 Регз. (Зуп. Ад. агѵепвіз 
ЗсЬае^.) и 2) Адагісиз ейпііз Виіі. (Зуп. 
Ад. сатрезігіз Регз.) 

1) Адагісиз ейиііз Реі’8. Печерица, 
Печорка (Даль). — Чешек. Ресагка, ге- 
тапка оіѵсі, йЬеіка оѵѵсі. — Сербск. Іл- 
ріка. — Нѣм. ЗсЬаГсЬатрідпоп, Апдег- 
1іпд г ВгасЬрііг. Едегііпд ЕЪсдйгіеІ, Неі- 
йегііпд, НаійезсЬіѵатт. ТгйизсЫіпд, 
ѴѴеійІіпд, ѴѴіевепзсішатт, ѴѴісвспрі'ег- 
Гегііпд. — Франц. СЬатрідиоп йе$ ргёз, 
йев Ьгиуёгез, СЬ. Ьоиіе Йе пеідс, Сат- 
радпоиіе. 

2) Адагісиз ейиіів Виіі. Печерица. 
Печсрнця (Малор. Рог.), Печарыця 
(Шейк.), Печурнца (Бѣлор. Носов.), Си- 
перси (Рог. Малор.), Навозникъ, Навоз¬ 
ный грибъ (Даль). Шампиньоны. 
Шпіоны (Каш.) — Пол. Ріесгагка. — 
Чешек. БЬеІка, Сіканка, Ресйгка, Ре- 
сигка, Саигаіка, 2етапка, Йатріоп. — 
Хора, и Сербск. Ресигка. Печуракъ 
(Лавр.) — Луз. ѴѴиЬеІса. — Волл. Губа 
печурка.— Нѣм. ВгасЬрііг, ВгасЬташі- 
Іеіп, ЕззЪагег ВіаІІегзсЬіѵатт, бетеіпег 
СЬатрідпоп. Егйдйгіеі, ЕеійзсЬіѵатт, 
ЕеійгіпдясЬхѵатт, ИеггепзсЬіѵатт, Та- 
іеізсЬіѵатт, ТгеизсЫіпд. — Франц. 
СЬатрідиоп. СЬ. сиіііѵёе. Раіигоп. СЬ. 
Ьоиіе. Обѣ разности употр. въ пищу и 
разводится искуственно. 

Адагісиз СапШагѳІІив Н. Ѵ г . Сап- 
іЬагеііиБ сіЬагіив Гг. 

Адагісиз сіппатотѳив Н. ЕЬЬ. 
494. ѴѴеіпт. 168. Волвеннца, Волвенцы 
('Гамб. Козл.) Волвянка (Труды). Вол- 
пуха (Тамб.), Олвяшща (Пск. Тв. Дон. 
Обл. Сл.), Олвянка (Т’аиб. Моек.), Вол¬ 
жанка (Раіі.), Волшанка (меркл.), 
Опенка коричневая (Собол.) — Пол. Оо- 
ІиЬкі, ОоІ^Ьек. 

Адагісиз сЫгигдогит См. Роіу- 
ротз іитеіагіиз еі ідпіагіиз. 

Адагіоиѳ СоІитЪѳІіа Рг. ЕЬЬ. 6С0. 
ѴѴеіпт. 25. Голубокъ (Загор.) — Нѣм. 
Зіеітѵсіззег ВІШегвсіпѵатт, Ееітѵеіз- 
зег Віаііегзсіпѵатт, ѴѴеіззкорѣ— Фрапц. 
СоІотЬеИе. Употр. пъ пищу. 

Адагісиз оотаіиэ МіШ. ЕЫі. 458. 
ѴѴеіпт. 271. Благуша (Даль), Колпакъ 
(Заг.), Колиакуша(Даль), Коровякъ (Сл. 
Церк.), Коровякъ-Поганка (Даль), На¬ 
возный Коровякъ или Поганка (ЗоЬоІ. 



14 


Аеагісив 


16 


а. А& рогееШшіпа), Луговая печерица 
(Даль), Толкачъ (Даль).— Пол. Коірак. 
б-шупік (зиЬ. А. йтеіагіиз). — Чешек. 
Ншц'пісе. — Сербск. бпо^ак. — Нѣм. 
Кгйіепвсілѵатт, МІБксЬѵатт, ЗсЬоріз- 
асѣтеапшъ 

Аеагісив сопісив 8сМ ЕЬЬ. 564. 
ѴѴеіпт. 70. Опенковый колдачекъ (8о- 
Ъоі. а. Ад. Гавіідіаіиа). 

Ацагісив йѳіісіоэив Ъ. ЕЬЬ. 530. 
ЛѴеіпт. 43. 8уп. ЬасЬагіив йеіісіозиз Гг. 
Рыжикъ (Вел. Рос.), Рижикъ (Рог.), 
Рыжки, Рыжики (Малор. Стар. Банд.), 
Еловикъ (Даль).— Пол. Куск, 0%Ьгсі.— 
Чешек. Еугес, Еехск. — Сербск. Киіпі- 
са. — Луз. Еугук, Міобпік.— Нѣм. Бег 
йсЫе Ееігкег, Кеізкег, ЕеігЬег, Ейзі- 
Ііпд, ЕэзЪагег НігзсЫіид. КиЬріІг, Зіеіп- ] 
рііг, — Франц. Адагіс беіісіеих, БаіЬ 
Йогё. Принадл. къ числу самыхъ вкус¬ 
ныхъ и любимых 1 ^ грибовъ въ Россіи. 

Адагісив ѳтеііісив р. суапохапіЬиз 
Гг. Синякъ, Путникъ васильковый (Со- 
бол.) — Нѣм. Віаиег ТйиЫіпд. 

Адагісиа еаоиіепіиа УѴаІІ ЕЫі.бЗЗ. 
8 уп. Киазиіа езсиіепіа. Говорушка, Лу¬ 
говой опенокъ (Даль). — Нѣм. ЕазЪагег 
ВІаЫегріІг, Кгйвііпд, КадеІзсЬчѵатт. 
Употр. въ пищу. 

Ддагіеив іааеіеиіагів Нийз. ЕЬЬ. 
465. ЛѴеіпт. 251. Опенка березовая 
(Собол.), Опенки (Волк.) — Нѣм. Бег 
ЗеЬ^еіеІкорБ 

Адагісиа йаѵісіив Зека#. ЕЬЬ. 478. 
ЛѴеіпт. 208. Опенковая желтушка (Со¬ 
бол.) 

Аеагісив іЪѳѣѳпв Регз. ЛѴеіпт. 341. 
Нын. Еаззиіа Гоеіепз Регз. Волуй (Заг.), 
Валуй (Волк.), Землянушка (Даль). 

Адагіоив йгаеШв Регз. ЕЬЬ. 565. 
ЛѴеіпт. 33. Опенокъ (Раіі.), Опиновка 
(Оеогді), Опенокъ мелкій (Собол.), Опень- 
ки (Мал. Стар. Банд.) 

Адагіеиа Гивірѳв ВгШ. ЕЬЬ. 536. 
ЛѴеіпт. 72. Верегенникт» (Собол. з. Ад. 
сгаззірев). — Нѣм. Зрішіеііивв, Біскіивз. 

Аеагісив еіуоіо8“ и 8 Нт. ЕЬЬ. 546. 
ЛѴеіпт. 47. Дуплянка остроконечная. 
Солодчакъ (Борщ. Виіі. зиЬ. Басѣ діус.) 

Аеагісив іпсопаЪапв Регз. ЛѴеіпт. 
123. Лисочка темная (Собол.), Лиска, 
Лисочка, Сплоень (Даль з. Ад. ЯаЬеІ- 
ІаЬиз). 

Адагіеив тѳііѳив ѴаЫ. ЕЬЬ. 570. 
ЛѴеіпт. 14. Опенка осиновая (Собол.), 
Опенокъ настоящій (Заг.), Опенекъ 
(Рог.), Опяты (Влад.), Апепокъ, Апе- 
нокъ березовый (ЛУеіпга.), Опенки 
(Кондр. 86), Осенникъ (Даль). — Пол. 
Оріепка, Оріепка Ьггоюѵа. — Чешек. 
ЛѴае1а\ѵка. — Сербск. Мсйещаса. — Луз. 
ЛѴ^асгІачука. — Морде. Мокш. Куловъ- 


опёиг-кат. — Морде. Эзр. Килннь-опён- 
кат. — Чуваш. Лепленка. — Нѣм. Наі- 
Ііта&сЬ, НескепзсЬѵатт (ЕЬЬ.), Нбпід- 
ІаіЬегзсЬѵатт, ЗрйИшд, ЗіоскзсЬм'атт. 

Адагіеив тѳііпоіеіев ВиІІ.ШѢ. 476. 
ЛѴеіпт. 219. Говорушка (Черн.) 

Аеагісив Моиааѳгоп V. Ад. Рги- 
пиіиз. 

Аеагісив тивоагіив і. ЕЬЬ. 577. 
ЛѴеіпт. б. Зуп. Атапііа тизсагіа Регз. 
Мухоморъ. Маремуха, Мареыухъ (По¬ 
дол.) — Пол. МисЬотог, МисЬотогка, 
МпсЬогоѵка, МисЬаг, МисЬолѵаск. — 
Чешек. МисЬотЛгка, тисЬотог, тисЬо- 
іга\ѵка. — Сербск. МисЬотогка, тиЬа- 
га. — Луз. МисЬогаг, МисЬогігпа. — 
Чуваш. Шина-кумби, т. е. мышьи грибы 
(Мих.) — Арм. Чанчаспанъ. — Нѣм. 
Піедепзсішатт, бег детеіпе Піедеп- 
рііг. — Франц. Гаиззе огопде, Тие- 
тоисЬе. — Атл. Вид-адагіс. ГІуЬапе.— 
Итал. Ііоѵоіо таіійсо, иоѵоіо гозво. 
Прежде употр. въ медицинѣ. Камча¬ 
далы пригот. изъ него опьяняющій на¬ 
питокъ. Отваръ умерщвляетъ мухъ. 

Адагісив тиІаЬіІів б’сМ^’.ВЬЬ. 484. 
ЛѴеіпт. 201. Подъорѣшникъ (Собол.), 
Орѣховый грибъ (Труд.) — Нн>м. Зіоск- 
зсЬѵгагат. — Франц. Адагіс сотезііЫе 
Дез ігопез. 

Аеагісив КѳсаЪог Регз. ЛѴеіпт. 39. 
Зуп.БаеІагіизПесаіог. Вовнянка (Рог. 
Оп. Сл.), Чернуха, Черная губа (Волкен.) 
Нѣм. МогйзсЬ\ѵатт. БаиЬгаіііпд. — 
Фраиц. ЕаДаиІі, Могіоп (Бгар.) 

Аеагісив пШйиѳ Иг. ЕЬЬ. 498. 576. 
ЛѴеіпт. 31. Бѣлянка. — Франц. Віап- 
сЬеііе, ВІапсЬоібе. ^ипоііе. 

Аеагісив піѵови8і$оЬог.Г1.РеЬ\292. 
Плѣснякъ (ЗоЬоІ.) 

Аеагісив Огеав 8рг. ЕЬЬ. 534. 
ЛѴеіпт. 95. Ненастоящій Ивишень. — 
Нѣм. ГаІзсЬег Мопесгоп (Еоз.), НегЬзІ- 
тоисегоп, ЕеІкепЫаиегрііг, Кадеі- 
зсішатт, Зиррспрііг. 

Аеагісив овкгѳаіив Ласу. ЕЬЬ. 516. 
ЛѴеіпт. 123. Чешек. Н1і\ѵа. — Сербск. 
Катепіса. — Нѣм. БгеЫіид, АизЬегп- 
рііх, КисЬепріІх. Ѵаг. б. Свинушка ко¬ 
ренная (Собол.) Употр. въ пищу. 

Адагіоив рЬаИоііѳв РІюеЬ. ЕЬЬ. 578. 
ЛѴеіпт. 2. а) рііео аІЬо (Ад. ЬиІЬозив 
ЗсЫШ.) Поганка лѣсная блѣдная (ЗоЬоІ.) 
Чешек. 2стапка ^есіочѵаіа. — Сербск. 
ОотоЦазіі кп)І 2 ак. Ь) рііео Яаѵо (Ад. 
Марра ЗоЬоІ.) Поплаушка (Заг.), Мухо¬ 
моръ сѣрожелтый (ЗоЬоІ.), 

А^агіспв рірѳгаіиз 8сор. ЕЬЬ. 550. 
ЛѴеіпт. 50. Зуп. Басіагіиз рірегаіпз. ЗоЬ. 
Груздь (повсюду), Груздъ (Пек.), Гру- 
зель (Вятск.), Подгруздень (Кал.), Арина, 
Орина, Орншка, Дубинка, Изгуба, Сы- 


роѣга, Сыроѣжка (Даль), Скрыпица —- 
(всѣ сомнит.).— Пол. СЬггав 2 С 2 , Міесгаі, 
Нгигй, СЬгизгег ѵаг НгизЯа. — Чешек. 
Рергпік, роДЪогоѵпік, Кгаѵіпа.— Сербск. 
Раргев)аса. — Нѣм. ЛѴеіззег РГеДег- 
зсЬ\ѵатт, Р^еЯегріІг, Ѵ^еіз8ег КиЬ- 
асЬѵатт. — Франц. ѴасЬе ЫапсЬе, 
АиЬигоп. Острый бѣлый сокъ рекомен¬ 
дуется при болѣзняхъ почекъ, въ изну¬ 
рительномъ потѣ и въ легочной ча¬ 
хоткѣ (Оріаѣит апІііиЬегсиІ 08 ит). 

Адагісив ргаЛѳпвія Регз. ЕЬЬ. 566. 
ЛѴеіпт. 66. Мокрушка (Заг.) — Франц. 
Реіііз Огеіііеііе. ^иісЬе. Моиззегоп. 

Авагіоив ргосѳгив 8еор. ЕЬЬ. 674. 
ЛѴеіпт. 7. Скрыпица (Раіі. з. Ад. ехііпс- 
Іогіиз) Заг. Подъорѣшюікъ (Заг.) Бѣ¬ 
лянка (Даль б. Ад. ехііпсі.) Оклубъ, бѣ¬ 
лый Мухоморъ (Даль), Поплаушка съѣ¬ 
добная. — Нѣм. Рагабо1зсЬ\ѵатт, Рага- 
зоірііг, ВиЬегііге, ВиЬикеп (зиЬ. Ад. 
соІиЬгіпиз). — Фраиц. бгівеііе, Соиіе- 
теііе, Раіигоп (и миож. зиЬ. Ад. соіи- 
Ьгіпиз Щегл. Бгар.) 

Адагіоив Ргипиіив Регз. ЕЬЬ. 508. 
ЛѴеіпт. 134. Вишенникъ, Ивншенникъ 
(Даль), Ивиліень (Заг.), Ившленье (Каа) 
Подвишни (Малор. Черн.), Подви¬ 
шень (Рог. Оп. Сл.) — Пол. Мсгаг. — 
Чешек. Мазочка. — Сербск. Ма^еѵка, 
Вгазпаѵас. — Чуваш. РаскЬ-кумби (т. е. 
холодные грибы) Мих. — Нѣм. Вег 
Еазвііпд, йег Моиззегоп. — Франц. Бе 
Моиззегоп. Мои§егоп. Масагоп без ргёз. 
ВізеМев. 

Адагісив гиі'ѳвсѳііз Иг. ЕЬЬ. 576. 
ЛѴеіпт. 6. Мухоморъ (Борщ.) — Нѣм. 
РегІзсЬѵатт. Ѳгаиег Гііедепрііг. 

Адагіоив гиГив 8сор. ЕЬЬ. 546. 
ЛѴеіпт. 47. Нынѣ Басіагіиз гиГиз Зсор. 
Рыжикъ красный поздній (Собол.) Дуп¬ 
лянка болотная красная (ЛѴеіпт.) 

Аеагісив Пиввиіа ,Зс7ш$. ЕЬЬ. 562. 
ЛѴеіпт. 21. Голубникъ, Сыроѣжка 
(Заг.) Сироіжка (Рог.) — Пол. Зуго- 
Іезгка. — Чешек. НоІиЬіпка. — Сербек. 
ОоІиЬаса. — Нѣм. Вег еззЬаге гоЬЬе 
ТйиЫіпд, НопідІйиЫіпд, Нопідзіоскійи- 
Ыіпд. 

Адагісив гиШапв 8сМ&. ЕЬЬ. 561. 
ЛѴеіит. 21. Красный опенокъ, Подду- 
бовникъ (Даль), Пластншшкъ поддубо- 
вый. 

Адагіоив всгоЬісиІаіив 8сор. ЕЬЬ. 
554. ЛѴеіпт. 37. Нынѣ Басіагіив зего- 
Ьіеиіаиіз. Подгруздень [Соб.% Подгруздь 
(Заг.), Подгруздь желтый (ЛѴеіпт.) — 
Нѣм. ЕгбзсЬіеЬег. 

Адагісив виЬйиІсів Регз. ЕЬЬ. 547. 
ЛѴеіпт. 45. Бѣлянка (Заг. Даль), Бі- 
лянка (Малор. Рог.), Дуплянка (Собол. 
зиЬ. Ад. Яиісіз).— Ним. Зизвііпд. р. Сат- 


рЬогаіиз Ь. сітісісагшв ВаІзсЬ. Дуплян¬ 
ка темножелтая (ЗоЬ. зиЬ. Ад. сітіса- 
гіиз). — Пол. Зшйіагкй. 

Адагісив іогтіповив 8сМ$. ЕЬЬ. 
553. ЛѴеіпт. 38. Нынѣ Басіахіиз іогті- 
позиа Ег. Волнуха (Заг. Борщ. Волк.), 
Волнушка бѣлая ранняя (Собол.), 
Волнуха красная и бѣлая (ЛѴеіпт.),. 
Волвянка (Заг. 91), Волвяница, губа 
волвянецъ (Даль, Вят^ Костр. и др.), 
Волденка, Волденица (Волог. Эр.), 
Отваруха (Заг. КО'Стр.) — Пол. ЛѴеІ- 
піапка. — Чегиск. Еугес іипаіу, оѵ?сі.— 
Сербск. Вгегоѵка. — Нѣм. Вігкепгеіг- 
кег, ВігкепдіЕгеігкег, СіШдег об. \ѵіЫег 
ИігзсЫіпд. РкгДегеігкег, КиЬгеігкег. 

А&агіоив Тгѳтиіив 8сМ$. ЕЬЬ. 514. 
ЛЛ г еіпт. 131. Сизякъ (Собол. Сл. Дерк.) 

Аеагісив ігіѵіаіів Иг. ЕЬЬ. 562. 
ЛѴеіпт. 39. Дуплянка сѣрая (ЛѴеіпт.) 

Аеагісив ѵоііѳгѳив Иг. ЕЬЬ. 650. 
ЛѴеіпт. 50. Нынѣ Басіагіиз ѵеііегеиз 
Ег. Подгруздень(Волксн.) Молочай 
(Борщ.). Груздь бѣлый (ЛѴеіпт.), Дуп* 
ленка, Дуплянка, Дубянка (Рупр.) — 
Нѣм. ЛѴоПбсІпѵатт, ЕгйзсЫеЬег, КоіЬ- 
зсЬіеЬег, ЗсЬіеЪегІіпд. р ехвиссив Су¬ 
харь (Борщ.) Бѣлякъ (Новг. Волк.) 

Аеагісив ѵіоіаееив Ъ. ЕЬЬ. 497. 
ЛѴеіпт. 150. Голубецъ (Собол.), Горяш- 
ка (Пск.), Дуплянка (Сл. Цсрк. Даль), 
Огварушки (Даль). Синюха (Сл. Церк. 
Рог.), Синегузъ, Синюшка (Арх.), Сы- 
някъ (Подол ), Свинуха (Сл. Церк.), Сви¬ 
нушка, Свинарь, Сухарики, Сыроѣга 
(Даль), Сыроѣжка (Б. Сл. Меу). 

Аеагісив ѵігеіиѳив Регз. ЕЬЬ. 566. 
ЛѴеіпт. 67. Молочникъ (Собол.), Модо- 
коѣдъ (Даль). — Нѣм. НеШепгаоизкегоп, 
«ГипдГегпзсЬтсатт, Неійегііпд.— Фраиц. 
ВІапсЬеЬ. 

Аеагісив ѵоіетив Иг. ЕЬЬ. 548. 
ЛѴеіпт. 44. Поддубень, Поддубенка, 
Подмолочникъ, Подъорѣшникъ (Даль), 
Солянка пестрая (Собол. зиЬ. Ад. іевіа- 
сеиз Р1.) — Нѣм. СгоШЬгаНіпд, ВгеіЬ- 
Ііпд, Вігпеп-Віііисгрііг.— Фраиц. ѴасЪѳ 
гоиде *). 

*) Вь Дополненіи къ Опыту Област- 
наго Великорусскаго Словаря, иэд. Имп. 
Акад Наукъ 1858 г. — есть слѣдую¬ 
щія неопредѣленныя названія грибовъ: 
•Абздюха (Влад.), Бабура — Сморчокъ 
съ низкой ножкой и толстой шляпкой 
(Влад.), Бака — чужеядный грибъ, ра¬ 
стущій на стволѣ деревъ (Пери.), Бо¬ 
лотопикъ — Козлякъ (Влад.), Валунъ- 
грибъ, Маслянка (Пск. Новорж.), Вере- 
совикъ — грибъ, который нарастаетъ 
на в'ересовыхъ пняхъ (Пск.) Красйкъ— 
родъ грибовъ подъоенновыхъ. Лубеш- 


/ 


<7 


16 А^агіеив — Аегітопіа 

А§;аіорЪ.у11ит Сотт. Ьаигае. Алой американскій. — Нѣм. Атегік, 
Рг. ХУ. I. 109. Огь адайюз, хорошій и Адаѵс, АІосЬаит, Огозьѳ Аіое.-— Франц. 
рЬуІІоп, листъ. Равензара. Гвоздичное Аіоез, РіЬ&е, СЬапгге без Іпбіепз, Ьіп 
дерево. — Пол. Ѳгухіок. — Чешек. Віа- б’Атегщие. — Анха. ТЬе Атегісап 
Ьоіізѣ — Сербск. БоЬгоІізѣ — Нѣм: На- Аіое. — Исп. въ Амер. Мадиеу. Отеч. 
ѵепзагаЪаига, ОеѵѵИгхЫаИ. — Франц. Америка, гдѣ и разводится искуственно. 
Цоіх Де ОігоНе ои (^идіге Ерісез (зиЬ. Волокна корней наз. Агавовыми кор- 
Ад. аготаіісит). — Англ. Мабадазсаг- нями или Магуей, Кабіх Адаѵез, Ма- 
Ниітед. диеуЛѴигяеІ, пользуются громадной 

АваіорЬуІІит аготайісит ЛѴйШ. извѣстностью какъ средство отъ сн- 
Мадаг. Мадагаскарское гвоздичное де- Филиса и часто встрѣчается въ прода- 
рево. Въ туземн. садахъ наз. Равен- жѣ вмѣсто сассапарели. Изъ листовыхъ 
зара. Еаѵепаага ѵеі Каѵіпбкага.— Ним. почекъ приготовляется любимый, на- 
АготаЬівсЬез ОиіЫаіі. — Франц. Ерісе. ціональный напитокъ, Пулькъ, РопЦпе; 
Ди Мабадазсаг. Плоды, съ запахомъ волокна листьевъ извѣстны подъ име- 
гвоздики, продаются подъ именемъ немъ Пита или Манильской ко- 
гвозднчішхъ орѣховъ, Ывсез Сагуо- ноплн. 

рііуііаіае ѵ. Ваѵепзагаеи употр. вмѣсто Адаѵе ѵіѵірага X. Мексик. Волокна 
гвоздики. и листья наз. Ріѣѣеіга, Ріііега (МагЬ.) 

Аеаѵѳ X. Вгогаеі. Отъ греч. адауов, 8і1к. дгазз Шле (Вер.) 
красивый, гордый. Бабушннкъ, Бабуч- АдегаЪит X. СотрозН. V. 108. 
никъ, Столѣтникъ (Даль). Заимств. Отъ греч. адегаіоз, нестарѣющійся. 
Агаве. — Пол. Адаѵа, Теза. — Чешек. Женишокъ трава (Кондр. съ пол.) Не- 
Ада\ѵе. — Ссрбск. 8аЪш\ — Нѣм. Ате- старѣлка, Нестарка (Даль) пер. — Пол. 
гікапізсііе Аіое, ЛѴшіДегаІое. Зеш'зяек, ВеНупа. — Нѣм. Адегаі, Ье- 

Адаѵе атегісапа X. Южн. Амер. ЬегЬаІзат. — Франц. Адегаіоіге. 
Столѣтнее дерево, Столѣтнее алое, Аеегакшп сопугоійѳв X. ГОжн. 

_ Амер. Почечный коренъ, Печеночный 

ка и Лубишка — грибъ изъ породы со- корень (Даль). — Нѣм. Багпѵиггеі. — 
лонухъ, синеватый съ Фіолетовымъ Франц. НегЪе & тпДате. 
отливомъ (Пск.), ЛубЛшса, Лубяшка — Аегітопіа Тоигп. Еозас. II. 587. 
тоже Ситовинъ — грибъ Моховикъ Отт. греч. адгоз, поле и шопіа, житель- 
(Пск.Ноп.) Въ Толков. Словарѣ Даля ство. Вѣрнѣе отъ Агдетопе, которое 
есть слѣдующія неопредѣленныя еще происходитъ отъ греч. агдегаа, бѣльмо, 
грибы: Кринка, Крин&чка — грибъ Репейникъ (Двиг.) — Пол. Егор, гве- 
сыроѣжка (Нижег.), Кульникъ (Пск.) — рік. — Чешек. Еёрік, і’еізіеек, иІгоЬпік 
родъ съѣдомыхъ грибовъ. Лйсочіса или (81оЬ.)— Хоро. Тагіса, Тагіка.— Сербск. 
Опенокъ-сплоень (Ад. йаЪеІІаіиз). Оли- Дикпца, Чнчак) Комодлика (Лавр, при 
пйникъ (Нижег.), илнпанъ, грибъ бо- словѣ «репейникъ». Можетъ ^быть 
лотникъ, Масляникъ? Кромѣ того г. Барра). — Лу;. Еерііс. Аоііе кіікі, 2і1ап, 
Даль говоритъ о грибахъ: «есть еще Йііапе зсіе (Адг. Еир.) — Финн. Уе- 
зайчушки, совики, еинявки, бычки, со- гциигі. — Нѣм. Обегтеппід. — Франц. 
лодошки, нванчикн, глухари, грачевни- Аідгетоіпе. — Апіа. Адгішопу. 
ки, кузовки, кульники, крапивники Аегітопіа Еираііогіит X. Біозс. 
(опенки?), гулянки, овечки, подгребы, Еираіогіоп, Нераііііз. Въ Фарм. Адгі- 
подъелочники, Фетюга, колчакъ, жел- шопіа з. Барриіа Ііераііса ѵ. Еираіо- 
туха п мн. др. названія грибовъ, но гіиіп ѵеІегит(НегЬа).Гладишникъ(Рог.), 
всѣ эти названія еще не разобраны Воронье сало (древн. рук.), Донна 
учеными и извѣстны только въ народѣ (Тамб. Меуег), Дона (Даль), Дѣдки тр. 
(Толк. Сл. I. 349). М. М. Левченко при- (Могил.), Земляничникъ (Курск. Горн.), 
водитъ еще слѣдующія простонарод- Земляничный цвѣтъ (Тамб.), Кошка 
ныя названія грибовъ, изъ рода Адагі- (Собол. Укр. Малор.), Кожушка (Хар. 
сиз, которыхъ латинскія названія не- Курск. Вор.), Кожучечки (Умань), Кудри 
извѣстны: рядовка (шляпка сѣрая, ра- (Вят. Меу), Лбпндки, Лепильникъ (Пск. 
стетъ группами), колпачки (растутъ на Тв. Дон. Обл. Сл.), Лнпникъ (Подт.), 
лугахъ), пожарки (женатые, растутъ на Липучка (Пермск. М. И. Клеи.), Па- 
лѣсныхъ пожарищахъ), зеленушки (въ рило (Мал. Рог.), Парыло *) (Ум.), 

мелкомъ. хвойномъ лѣсѣ на открытомъ _ 

незаросшемъ пескѣ), свинякъ (въ родѣ 

груздя, но шляпка сверху черная), тов- *) Названіе Парило, Судопаръ про¬ 
стушки, пистряки (около пней деревъ- изошло отъ того, что растеніе употреб- 
евъ ). • ляется для выпариванія посуды. 


17 


Авгітопіа - 

Парникъ (Подол. Весе. Рупр.), Пору¬ 
шенъ (Укр. Кален.), Рѣпинъ (древн 
рук.), Репикъ (Даль), Репей, Решй (Вор.), 
Рѣпникъ тр. (Кондр.), Репникъ (Собол. 
Под.), Репейникъ (Моек, и др.), Ре- 
пешннкъ, Репяшникъ (Соб. и Сд. Дер.), 
Реляшки, Репяшки полевые (Екат. 
Вгип. Харьк.), Собачки (Эк. Маг.), Со- 
роконедужникъ (Сарат.), Судоиоръ, Су¬ 
допаръ (Вор. Доп. Обл. Сл. Ру°Р-)і 
Цѣпкій или Дыпучій Орепей (Вор.), 
Червечникъ (\Ѵ1еб.), Щербъ (Могил.) 
Заимств. изъ пр. яз. Печеночникъ 
(Сл. Церк.), Печынныкъ (Вол. Под.) отъ 
Нераііыв. Королевива трава (Кондр.) 
съ нѣм. Смѣш. Завитки (Сл. Церк.) 
вѣроятно потому, что Адг. Еир. прежде 
назыв. НераИса, а русское названіе 
Нераііса ігіІоЪа есть Завитки. Череда 
(Ниж.) съ Вібепз. Буквица (Тавр.) съ 
Веіоп. Измѣн. Кашинникъ(Тул.Рупр.) 
вѣроятно отъ Кошка, Кашникъ (тоже. 
Тамб. Сит. Горн.) Колючка (Кал. Лям. 
вѣроятно Кожучка, Рыпка (Тавр.) изм. 
Репей. Со мнит. Байбакъ полевой 
(Курск.), Висивецъ (Орл.), Водяная 
трава (Кондр.), Грудникъ (Курск.), 
Елочка, Едошничекъ (Ниж.), Комаръ 
желтый (Вятск. М.), Ластовникъ (Мо¬ 
гил.), Пухарецъ полевой (Кіев.), Сметан¬ 
никъ (Могил.), Джакъ-тіана (Ставр.) — 
Чуоаги. Кержанга. — Тат. въ Крыму 
Эйдыкъотъ.— Тат. на Аліи. Итчакъ.— 
финн. Маагіап-каЦіа. Маагіап - уегі- 
іиигі. — Лат. Зійкі-АабзсЫ, гейощпн, 
БабзізсЫ. — Эст. Кгаззіб, Мааф-каба- 
каб, т. е. Марьинъ Можжевельникъ. — 
Имерет. Биркава (Сред.) — Нѣм. Аскег- 
шеппід, Веегкгаиі, ВгиеЬѵигз, Неіі 
аііег ЛѴеП, Кошдзкгаик, ЬеЬегкІеІіе, 
детеіпег Обегтеппід, Зіеіп^уиг- 
геі. — Фі>аиц. Аідгетоіпе, Еираіоіге 
без апсіепз, без Огесз, Егапсогтіег. 
Анха. Адгітопу, Ьіѵег-ѵгоіЧ. Въ медиц. 
употр. подъ именемъ ИегЬа Адгітопіае 
или Ьарриіае ЬераЬісае или Еираіогіі 
ѵеіегит преимущественно въ болѣз¬ 
няхъ печени и снаружи при воспаленіи 
рта и горла въ видѣ полосканья. Въ 
народн. медиц. употр. для очищенія 
крови, особенно отъ сыпи у дѣтей и 
для выпариванія посуды молочной, от¬ 
куда и названіе Парило. 

Адгішопіа рііова Не&. Глскопарь, 
Глекопаръ (Рог.) 

АёгіорЬ.у11ит М. а. В. Заівоі. 
Рг. XIII. 2. 139. Отъ адгіоа, острый и 
рЬуІІоп, листъ. Киргизское пшено. По 
Карелину—.Перекати поле, Качимъ, 
Катунъ. Карг. Булад»^рші!Ліъ (Борщ.), 
Кумаръ-чекъ (Иван.) суть названія 
различныхъ АдгіорЬуІІит, но преиму- 


- АдговЦз 

щественно АдпорЬ. агепагіит, сѣм. 
въ пищу. _ . . 

А^горугит. См. Тгііісит. 

А§го8І;ѳтта X. См. Ьусѣпіз. Отъ 
греч. адгоз, поле и зіешта, вѣнецъ. 
Куколь. — Пол. К^коіпіса, Какоііса. — 
Чешек. Кикоі.— Сербск. КикоЦ.— Нѣм. 
Кабо. Различные виды перешли въ 
ЬусЬпіз, біьЬадо, куда и перешли наз¬ 
ванія, принадлежащія къ Адгозіетта. 

Аегбвіів X. Зіеиб. Огат. 162. Отъ 
адгоз, поле. Большая часть русскихъ 
I названій всѣхъ видовъ АдгозСіз пред- 
I ставяяютъ различныя видоизмѣненія 
словъ, производпыхъ отъ поле и мет¬ 
ла— какъ то: Полевица, Полина Новг. 
и искаж. Повелнпд, Повилнца. Метла, 
Метлица, Метелица, Метелочка, Мет¬ 
лика, Метлина, Метлюкъ, Метлюгъ 
(въ Малор.) Метлякъ, Мят;шца ?< Мяте- 
лнца и др. Затѣмъ въ большей части 
"южной Россіи всѣ съѣдобные много¬ 
лѣтніе злаки, и въ томъ числѣ Адгозііз, 
назыв. Пыреями или Тонконогами, 
если соломина ихъ тонка, и различными 
видоизмѣненіями ихъ — Пырій, Пы¬ 
рейникъ. Названіе Метла — принадле¬ 
житъ исключительно АдгозІізЗрісаѴ епіі 
и отъ этого вида распространено на 
другія. Вслѣдствіе этого всѣ эти наз¬ 
ванія будутъ опущены при различныхъ 
видахъ и будутъ удержаны только пре¬ 
имущественно имъ принадлежащія. — 
Пол. Міеіеіпіса, МіоЙа, МіеЫіса. — 
Четен. Ряіпасск (Рг. Ор.), Сііипбеіка. — 
Сербск. Козина.— Луз. Рзуспік.— Фшп. 
КОШ. — Эст. Казіе-Ьеіи. — Нѣм. Пег 
ЛѴіпбЬаІт, біе ЛѴіпбѣаІте. — Франц. 
Ь’АдгозЬібе. — Ани. ВепЬ-дгазз, Согп- 
дгазз, Сга1)-дгазз. 

АёГОвМа аІЬа X. Кромѣ общихъ: 
Рѣзакъ (Минск.) р. 8ю1опі1ега. Фіори- 
новая трава (съ нѣм.) — Пол. Руггоіѵ- 
ка. — Финн. КбпзігоШ. — Латыш. Еіо- 
гіп заЫе. — Нѣм. Баз Еіогіпдгаз, баз 
Витрізігаизздгаз. — Франц. Еоіи Ыапс, 
Еоіи гатрапЪ, Еіогіп, Ссгпие, Еіегпие 
бгадеоппее, Тгаіпаззе. — Амл. Еіогіп, 
КпоЬдгаз, Сгееріпд-ЪепЬ. Хорошая кор¬ 
мовая трава. „ _ , , 

Адгоейв сапіпа X. *) Нынѣ Тгіспо- 
біит сапіпит. Волосачъ, Волосянка. 
Ост п я къ (заимств.) — Чешек. АѴІаааі- 
1 са . _ Яіь«. Нааѵдгав, Нипбз\ѵівбЬа.1ш, 
КесЬдгав, ЗЬгаизздгаз. -— Франц. Еош 
бе сЬіеп. Въ ІІІоеиц. Ра^еііе. 

Адговѣів Зріса Ѵѳп'Ы X. Нынѣ 
Арега Зріса Ѵепѣі Веаиѵ. Вѣховласикъ 


*) Здѣсь тоже мы соединили различ¬ 
ные роды въ одинъ. 



18 АдГОВЙВ ■ 

(Пет. Фл.), Костра (Пск. Обл. Сл.), 
Метла и всѣ производныя (въ бол. ч. 
Рос.), Просянка, Нечуй вѣтеръ (Кален.), 
Пухъ (Пск.), Пухъ-трава (Ьіпй.) — 
Пол. МіоЙа гоіоѵа (Вил. Ков.) — Чешек. 
СЬипйеІка, Ріеіисе (Рг.), МеШсе (ЗІоЬ.)— 
Сербск. Зѵгакорегас, Тгозсоі, Возила.— 
Луз. Рбіпа тіса, Тгазаѵка, Міеііа. — 
Фиш. ЬиоЬо.— Эст. КгсЬЬаіпа зтііда.— 
Самог. М]еШса. — Перм. Си-турунъ, 
т. е. Волосяная трава.— Кирг. Кокря.— 
Нѣм. Сггоззе АскегзсЬтіеІе, АскегвЬга- 
изздгаз, Сгоззег Мепйеі, Кіеіпе (^иеске, 
Вазепдгаз, Огоззег ЛѴіпйЬаІга, ЛѴіпй- 
ІаЬпе. — Франц. Ері <3и ѵепЬ, Лоиеі йи 
ѵепЬ — Англ. Соішпоп Вепі, УУІпйІе- 
зЬгаѵѵ. Сорная трава. 

АдговМв ѵиідагів ТѴШі. Мете¬ 
лочка (Моек. Жел.); прочія названія 
тѣ же какъ и при родѣ.— Финн. Мигші- 
гоЬі. — Латыш. Кийзи-згшіда, КгиЬти 
заЫе. — Груз. Имер. Исли. — Нѣм. Ос- 
гаеіпез Зігаизздгаз, Кіеіпез Нипйздгаз. 
Хорош, кормов, трава. 

Аііапіііив Лев/. ТегеЪіпіЬ. И. 88. 
Отъ Молукскаго аііапіо, т. е. дерево 
небесъ, по высотѣ. Айлантъ, — Пол. 
СЬіѵтіап.— Чешек. Ра^азап — Нѣм. боі- 
ІегЪаит, ЗНпквитасЬ. — Фраиц.. Аі- 
ІапіЬе, Ьапоіі. — Англ. ТЬе Аііапіо. 

АіІапШив д1аш1и1о8аХ. Инд. Кит. 
Япон. Айлантъ, Темноцвѣтяикъ (Ка¬ 
лен.), Китайскій Ясень, Рай-дерево. 
Чумакъ (Новоросс.Ж.М.Г. И. 1863.II) 
Нѣм. ОйііегЪаит, Югіівідсг О-ШегЬашп, 
ЙарашзсЬег ЕітіззЬаит, НіттеІзЬаит, 
РегвізсЬег ЗитосЬ. — Франц. АіІопіЬе 
діапйиіеих, Уегпіз Йи Іароп. Кору н 
листья стали въ послѣднее время упо¬ 
треблять протнву ленточной глисты. — 
Листьями кормятъ аіілаитопаго шелко¬ 
пряда. 

АігаХ.Сгат. Зіеий.1.218. Аіга древ¬ 
нихъ есть нашъ Ьоіішіі іетиіепіит. 
Происходитъ отъ аігеіп, отнимать, т. е. 
жизнь, по дѣйствію Ьоііі іетиіепіі. 
Луговикъ, Молоточникъ, Шучка трава 
(Амб.) — Пол. Зтіаіек. — Чешек. Мсі- 
Іісе.— Сербск. Ваз, Визіка.— Луз. М^еі- 
Ііса.— Финн. ЬаиЬа.— Латти. Зтііда.— 
Нѣм. ЗсЬтіеІе. — Фрамц. СапсЬе. — 
Англ. Наіг дгазз. 

Аіга саѳврііова і. БезеЬатраіа 
саезрііова Р. В. Луговикъ, Молоточ¬ 
никъ, Мурогъ (Могил.), Полевая осочка 
(Яр.), Щука, Щучка, Щучникъ. По 
смѣш. съ Адгозііз — Метлица, Метла, 
Пыреистая метла (Олон.) — Пол. Йтіа- 
Іек (Ков.), Міеііісгка. — Чешек. Меі- 
Іісе ігвпаіа (81.)— Сербск. Виз роЦзкі.— 
Финн. ИигтіІаиЬа. — Лашыт. Зтеідсз, 
ЛѴеІепи заЫе. — Эст. Кавіе-Ьеіп. — 


— Адида- 

Близъ Одонц. Кйста-корзй. — Нѣм. Ка- 
Ъіездгаз, ОІапгзсЬшіеІе, РГеіІепзсЪтіеІе, 
ВазепзсЬтіеІе. ЗсЬтеІІеп.— Франц. 
СапсЬе ѣоийие, С. ёіеѵёе, С. йез дагопз. 
ЕсоЬизе. — Очень хорошая кормовая 
трава. 

Аіга ѳіѳдапа Т ѴШ. Кирг. Казъ-оту, 
т. е. гусиный кормъ (Пот.) 

Аіга Яѳхиова Ъ. Молоточникъ из¬ 
гибистый (Двиг.) — Финн. АЬйеІаоЬа н 
др.— Нѣм. Біе ВегдзеЬтіеІе, Йег ЗеЬшіІ- 
ІепйгаЬі, ЗсЬшіІІепЬаіег, ЗіІЬегЬоскз- 
Ьагі (Шг.) гоіііег ВоскзЬагі, ПіМег- 
зсЬтіоІе. — Фраиц. Ьа СапсЬе Яехи- 
еизе. Англ. НеаіЬ Ьаігдгазз. 

Аігооп X. Аігоій. Рг. III. 453. Отъ 
греч. аеі, всегда и гоеіп, жить, потому 
что всегда зеленъ. Аігооп древнихъ 
есть Зетрегѵіѵит. Пер ев. Вѣчноживъ. 
Приспожипотная (Кондр.) —Пол. Ргувг- 
сгугпіса. — Чешек. ЛѴгйугіѵѵ. — Сербск. 
Ѵагйайіѵ. — Нѣя. Іттегдгііп. 2азег- 
Ппд. — Фраиц. Иногда Ьапдиеііе. Ьа 
Вгёйе діасіаіе (назв. Аіг. сапагіепзіз). 

А^йда X. ЬаЪіаі. Рг. XII. 695. Отъ 
лат. аЪідсге, выгонять, по дѣйствію. 
А,)идй или АЪіда древнихъ есть А,)ида 
Іѵа Ь. Дубница (Стар. Рук.) Ж,нвуч- 
ка (Двиг.) (Не съ швейцарскаго ли вазв. 
ЕгЬа ѵіѵа?). Займет в. съ др. ля Ивка, 
Дубровка (съ пол.), Кииаритикъ (\Ѵіей.) 
есть вѣроятно лекаж. Кипарисникъ. — 
Лол. БцЬгонгка, О^йгіеі, І\ѵа, Кайгіеі, 
Зчѵіпка. — Чешек. Тгаіік (ЗІоЬ.), 2ЬёЪо- 
ѵѵес (Ргезі.) — Сербск. Іѵіса. — Финн. 
Акапкааіі. — Нѣм. Ойпзеі. — Фраиц. 
Видіе. — Ани. Видіс. 

А.)ида Скатаорііув X. Одни пола¬ 
гаютъ, что этотъ видъ, а другіе, что 
А,щда СЫа Ь.— есть СЬашаерііуз древ¬ 
нихъ. Фарм. назв. СЬашаерііуз, НегЬа 
агіЬгіііпаѵ. агіЬгШса. Богородичное 
зелье (ОШ.) Еі;ат. Кадило (Щегл. 
Сред.) Паклунъ (ОШ.) Пахлунъ (Даль). 
Перелетъ (Тавр.) ІІопѣтрснная трава 
(Кондр.) Сутловка (Сл. Церк.) 3 а и м с т в. 
Кипарисникъ (Кондр.) Ладанка (еънѣм.) 
Параличная трава (съ тарм.) Ошиб. 
приев. Ива. — Чешек. Вогувка (Рг.), 
21иі^ ігапк, Іѵа. — Нѣм. Аскег-Оатап- 
йег, Аскег-Ойпвеі, ЕгйѵеісЬгаисЬ, 
Егйкіеіег, Егйріп, Ееійсургеззе, Ѳісігі- 
Оатапйег, Неггкгаиі, ЗсЫадкгаиІ. — 
Франи>. Видіе Іаих Ріп, Видіе ігеие, 
ІѵеШз, реіііе ІѵеКе. — Въ Швейц. ЕгЬа 
ѵіѵа.— Англ. Еіеій сургезз. ТЬе Огоипй- 
Ріпе, Ѳопі-Іѵу, Уе11о\ѵ-Видіе. Прежде 
употр. въ медицинѣ подъ именемъ 
НегЬа СЬашаеріІуоз в. Іѵае агіЬгііісае, 
какъ сильное мочегонное и проносное. 

А^ида дѳпѳѵѳпвів і. Въ Фарм. 
Видиіа (НегЬа Видиіае). Русская бук- 


Аіида - 

вица (Ьіпй. ВиИ.) Бу(а)рвинокъ (Екат.Ь 
Волохатикъ (Вол.), Васильки (Хар.), 
Полевой василекъ (Полт.), Л’Ьсовые ва¬ 
сильки (Полт. Екат. Огац.),_ Вологлодка 
(Ьіпй.), Синяя Горлянка (Ьіпй.), Дубина 
(Кал.), Дубница меньшая (Рукоп.), 
Живучка (Ьіпй.), Залѣеъ-трава (Вор. 
Тар.), Иванъ да Марья (Ннжсг.), Со- 
лодкій крапивникъ (Огііп. Екат. Хар.), 
Лоекъ, Лоюкъ (Рог. Оп. Сл.), Маточ- 
пнкъ (Вол.), Полевая мята, Иочиночки 
(Кіев.), Суховершки (Рог. Оп. Сл.), Си¬ 
някъ, Сипоцвѣтъ (Огйп. Екат. Хар), 
Синій цвѣтъ маленькій (Екат.), Тол¬ 
стушка (Вор.), Шапдра (Кал.) Употр. 
въ народи, медиц. для замарнванія во¬ 
лосатика (Кал.), дли рощенін волосъ 
(Кіев.), отъ грудной бола (Хар.), на 
панну отъ сухотки (Екат.) Прежде упо- 
'^*ребл въ медицинѣ. 

. Азида Іѵа 8еЬиЬ. По \ѴіизІет’у это 
есть А^дачіли АЬіда древнихъ. Въ 
Фарм. Іѵа шозсЬаіа ѵ. СЬатаеруІіз топз- 
реііасиз (ІІегЪа). Вѣтреная трава, До- 
лесошная трава, Подсосная трава. 
Заимстп. Ива, Гива (Корн. Шимк.), 
Кипарисникъ — Нѣм Ейеідптапйег- 
Іеіп, Геісісургеззс, ІѵепктиЬ (1’аЬсгп.), 
Візат-(хііизе1, Іѵа-бііпзеі. — (Рранц. 
Видіе тиздиёе, Іѵеііе тизяиёе. — Ани. 
НегЬ Іѵе, НеіЬ Іѵу, НегЬ Еѵе. 

Аіида Ьахтаппі. Мякишь (Курск.) 
Тат. Узюнлы-отъ-башъ (Тавр.). 

Аіида ругатійаіів X. Фарм. Видиіа 
з. Сопзоіійа тейіа (НегЬа). Русская 
буквица (Волог. До. Маг. 1826), и др. 
общія съ А^. геріапз. — Нѣм. Вегд- 
дйпз^І, Зіеіпдііизеі, сйіе Вгипсііеп, 
Ыаиег Оикдик. 

А]ида герЬапв X. Фарм. Видиіа з. 
Сопзоіійа тейіа (НегЬа). Богороднчннкъ 
(Екат.), Рус ская буквица (Волог. Ди), 
Вологлодка (Кондр.), Горькуша (Кал.), 
Грыжннца (Даль), Грыжнап (Внтск.), 
Горлянка (Смол. Мог. Кіев.), Гордо- 
винка (Мопіл.), Синяя Горлянка 
(Меуег Б. С.), Дубіювка (Костр. Пет. 
Екат), Дубяніщ (Кал.), Живучка (Могк. 
Хере. Могил), дикій Жабрей (Нижег.), 
Живучая трава (Кондр. Мейер. Бот. 
Сл. Моек, и др ), Косматка (Сл. Дерк.), 
Дѣвичья краса (Сл. Дерк.), Дивчача 
краса (Кален. Укр.), Лихорадочная тра¬ 
ва (Вятск. Меуег), Лоекъ (Черн. Цнт.), 
Моховая трава (Вятск. Меуег), Кошачья 
мята (Яросл. Летерб.), Осішка (Ив.), 
Островершки (Умаиі.), Подгрудникъ 
(Гродн.), Разрывъ (Могил.), Сухо¬ 
вершки (Ум.), Сердечная‘трава (Вят. 
Меуег. Р1.), Синіе столбики (Волог.) 
Съ нн о стр. Едушка (Перм.) съ нѣм. 
Параличная трава смѣш. съ Ар СЬаш. 


АІоЬѳтіПа 19 

Необъясн. Сенецъ (Полт.), Христо- 
хоронка (Костр.) Рук. Рупр. — Чешек. 
Зтеаіпік ргозігейпі. — Луз. Мбйгу іёгоп- 
сік. — Волг. Дуброва, Космата трава — 
Нѣм. Сгііпзеі, Ѳоійеп-Ѳйпзеі, Віаиег 
Оидиск, Оискик, 2ар1епкгаи4,ИеПкгйи6- 
Іеіп, ЛѴіезеикгаиІІсіп. — Ф>раи%. Воидіе 
гашікшіе, Видіе огйіпаіге, Сопдоийе 
тоуеппе, Реѣііе Сопзоийе, Сопзуге 
тоуеппе, НегЬе йе 8і. Ьаигепі. — Ани. 
Видіе. Соттоп Видіе. Въ среди, вѣк.— 
Соизоипй, Сопзоий. Прежде употребл. 
въ медицинѣ. Отваръ въ молокѣ пыотъ 
отъ болѣзни горла (Смол. Лод.) 

Діагіа От'. Аідае. РЬусеае ВЬЬ. 
3. 188. Отъ аіа, крыло. 

Аіагіа ѳасиІѳпЬа Огеѵ. Атл. Тих. Ок. 
Зуп. ІіЦшіпагіа езсиіепіа Ьатоиг. Еисиз 
езсиіепіиз Ь. Водоросль, растущая въ 
Атлантическомъ, Сѣверномъ и Тихомъ 
Океанахъ и употребляемая въ пищу и 
для добыванія Іода н Соды. 

АІЬігаіа ѵ. Мітоза. 

АІЪйса X. АарЬойеІ. КипЬЬ. 4. 372. 
Отъ аІЬив, бѣлый. АІЬиса Римлянъ 
есть стебли АзрЬойеІиз гаіпозиз. Аль- 
бука. Птичье молоко (съ пол.) — Пол. 
Ріаагіа, Ріазіе шіёко. — Чешек. Бшшз- 
шегка (Рг.), Вёіоипка — Нті. ЗііК- 
Ыипіе, ДѴеіззЫите. 

Аісѳа ѵ. АиЬаеа. 

Аісаипа ѵ. Аікаппа, 

АІсЬѳтІПа Тоигп. Козас. II. 589. 
По Линнею отъ АІсЬетіе, потому что 
алхимики придавали чудесную силу ея 
росѣ. По другимъ имя это есть арабское 
аікетеіуеіі. Нерев. Манжетка (Двиг.) 
Ин. Алхемилла. Русск. При воротъ .— 
Пол. Ггу.ухѵгоЬпік, Ка\ѵгоІпік, Ьѵіаіара, 
0 \ѵііі2Йкі. — Чешек. КоиІгуЬеІ (Рг.) Ии- 
зіпозгка, Ргіѵіѣіпік (ЗІоЬ.) — Сербск. 
Ѵгкиіа, Увгкиіа.— Фини. РоішиІеЬіі.— 
ІІѣм Ьб\ѵепГизз, ЕгаиептапЬеІ, Зіпаи.— 
фіранц. Аісііетіііе, Ріей йе Поп. 

АІсЬетіІІа ѵиідагів X. У ГисЬзі- 
из’а—РсзДеопів. Аксютина трава (Олон. 
Рупр.)7і>аранникъ(Яросл), Богова слез¬ 
ка (Костр.), Гарникъ (Бѣлор.), Горлянка 
(Олон.), Грудная трава, Грудница (Ниж. 
Кал.), Запольникъ (Даль), Звѣздочная 
тргіва (Костр.),_Каііл-уж.н_икъ *) (Вят. 


*) Камчугъ или Камч^га есть ста¬ 
ринное названіе подагры. Въ Сарат. и 
Астр, губ этимъ именемъ называется 
красная сыпь, въ родѣ проказы, она 
же крыыка, крымская болѣзнь. Въ Ни¬ 
жег. губ. это наз. Карбункулъ, антраксъ, 
злой боляшокъ (Даль. Толк. Слов.; II. 
700). 


2* 


20 АІсЬѳшШа ■ 

Меуег), Копытникъ (Волог. Потаи.), 
Лапка гусиная (во мн. мѣст.), Ла- 
пушникъ малый (Кален.), Лапышка, 
Машки (Вятск. Меуег), Мошки (Даль), 
Межперстница, Триперстница (Могил.), 
Недужная (Ншк.), Поползуха (Еиис.) 
Меркл. Приворотъ (Стар.Рук.), Пры- 
воротень (Под. Ципр.), Родимая (Вят. 
Меуег), Росичка (Бѣл. Ное.), Росникъ 
обыкнов. (Собол.), Роеница (Сл. Церк.), 
Росянка (Волог. Двиг.), Сердечная 
(Олон,), Сорокоприточная (Оеогд) За- 
имств. н сост. Копыто львиное (Даль), 
Лапа Львова или львиная (Кондр.), Лапа 
медвѣжья (Даль), Манжетка (Двиг.) 
Сом пит. Борка (Олон.) лѣсная Бухарка. 
Тающее зелье (Гродн.), Заячья капуста 
(Петр.), Л петуха (Новг.), Подъорѣш- 
никъ (Могнл.), Рута (Могил.), Суховая 
(Олон.), Ударникъ (Черп), Лѣсной 
хрѣнъ, Шапошннкъ (Волог.), Свиные 
языки (Костр.) Искам*. Лапышка, Ло¬ 
пай, Лопахъ (Олон. отъ Лопушникъ).— 
Пол. — Рглуѵугоіпік, Ргяуіѵгоі, Ргхе- 
уггоіпік, Иа\ѵго{;ек, Оі^зіе Іаркі.— Чешек. 
КопігуЬеІ, Копйоіік, Нѵёгйоз. — Луз. 
Магсупе, Мапіеікі, 8ѵр]аіеіе Магсупе 
Йбгсазкі или&ѵез8кі,§ійта\ѵс,ЙІ8тапб.— 
Фипп. КигтепроітиІеМі, Аіітаіо. — 
Латыш. Кави ваЫев, КгоЬке Іарріз, 
йагізскі. -- Эст. Кйи-іия, Каи-кіпдай, 
Іѵазіе гоЬий. — Самоі. Калкуіа, т. е. 
роса горшокъ. Кпиуе геіе (Ков.) — 
Кирі. Тэнгэ джаиракъ, т. е. широкій 
листъ (Потаи.), Джапракъ.— Кирі. Каз- 
Джабракъ (Кирѣев.) — Нѣм. Аісііе- 
шізіепкгаиі, ВеШегтапіеІ, Ьоѵѵепіизз, 
МіІсЬкгаиІ, Оетеіпег Зішіи ой. Егаиеп- 
тапіеі, Зіпаи, ТЬаитапІеІ, Тііаигозе. — 
Въ Тирол. КаЬткпшіеІ. — Въ Швейц. 
Еізепкгаиі, ЗоппепЫііііег. — Фрапц. 
Ріей йе Поп! Регсеріегге, Мапіеаи без 
Юатез, МаиіеІеЬ йез Батев, Раііе Йо 
Іаріп, Рогіе-гозбе, ЗоигЪегсіІІе. — Апьл. 
Вгеакзіопе (тоже названіе ноентъ Ріт- 
ріп. ЗйхіГга^а и родъ Захіігада), Ьайу’в 
МапПе, Ілои’з Гооі, Ьіоп’з ранг, Райе- 
Ноп, Рагзіеу-ріехѣ, РагзІеу-Ъгеак-зіопс. 
Зупйаѵу. Прежде употр. въ медицинѣ 
подъ именемъ НегЬа АІсІіетіПае. Ему 
также приписывали чудесныя силы и 
употребляли въ Алхиміи. Въ Швейца¬ 
ріи и теперь женщины моютъ себѣ 
лице листьями его, покрытыми росою, 
для истребленія прыщей и возвращенія 
увядшей красоты. Оно есть прекрасное 
кормовое растеніе, увеличивающее от¬ 
дѣленіе и качество молока. Въ Олон. 
губ. употр. отъ боли сердца, въ Арх.— 
отъ сыпи у дѣтей; въ Ворон. — отъ 
худосочія. 

АІсЬогпѳа МШ. ЕирЬогЬ. Рг. ХУ. 


- АШ&&І 

2. 899. По имени ботаника АІсЬогпе. 
Алкорноковое дерево, Алкорнокъ. — 
Пол. іазкотіа. — Чешек. СЬаЬага. — 
Сербек. НаЬага.— Нѣм. АІкогпокЬаиш. 

Аіѳсіогоіорііив. ѵій. КЫпапіЪив. 

Аіѳѣгів і. Согоиаг. Отъ греч. аіе- 
бгеиеіп, молоть, аіеіаг, мука; вѣнчикъ 
покрыть какъ бы мукой. Алетрисъ. — 
Пол. Іийгпіа. М^сгпіса. — Чешек. Ро- 
гааисенес. — Нзъм. НуасіпіЬаІое. (Гіе- 
Ьепѵигяеі, КипхеЬѵиггеІ, Зіегтгигхеі— 
назв. Аіеігіа Іагіпоза). — Франц. Бга- 
#оппіег (Саі. Ьііійеп — назв. АІеЬгіз 
іга^гапв). 

Аіѳипѣѳв Ногзі. Ргойг. XV. Зсіі. 
розі. &зс. 2, р. 722. Отъ греч. аіеигііез, 
пшеничная мука. Дерево какъ бы по¬ 
крытое мукой. Состава. Мучнодрев- 
никъ (Трап, пер.), Мучное дерево (пер.) 
Банкуль. — Пол. Кгоріап. — Чешек. 
Маикез. — Нѣм. МеЫЬаит. — Фрапц. 
Вапсоиііег. Плоды паз. Ыоіх йе Вапсоиі, 
АтЬіпих. 

Аіѳигііѳа согНаіа Т7шпЪ. V. Еіаео- 
соссиз ѵеггисо&а. 

Аіѳигііѳв ІгіІоЪа ЛРогзі. Коз. 820. 
Молук. о-ва. Свѣчное дерево (пер.), Мо- 
лукскій орѣхъ.— Нѣм. КеггетшззЬашп,, 
ЕігпіззЬаит йог Запйѵісіізіпзеіп. — 
Франц. Уоіх йез Мо^иез. Туз. назв. 
Сатігі, которое пошло и і;ъ Бгар.)ІЯоіх 
йе Вапсопі (Ьіпйеп). 

АІ^а. Отъ аІН^аге, обвязывать. Об¬ 
щія названія различнымъ родамъ. Во¬ 
дяной цвѣтъ, Зелень (въ Моек, губ.), 
Шмара (въ Оренб.) — Водоросль, 
Альги.— Туріь (Арханг. Данил.) — Пол. 
ІіѴбйогозІу, 2аЬіе гуцу гаогзкіе.— Чешек. 
Каго^ѵіЬе. — Сербек. Ксзіпе. — Нѣм. 
А1§еп. — Франц. УагесЬ. — Англ. Зеа- 
лѵеей-ѵѵаге. — Акко ІѴакате. 

АІеагоЬіа Нс. Мітоз. Рг. II. 446. 
Отъ исп. АІдаггоЪо, Ивановъ хл$6ъ. 

АІеагоЬіа еіапсіиіона Тотг. еі От. 
Техасъ. Мескнтопое дерево. — Нѣм. 
МевдиіІоЬгиші, Мездаііе. — Англ. Мез- 
^иі^е, Мозциеіі. Дост. Мескитовую Ка¬ 
медь, Оитті-Мегциііе. 

АІЬа^і Тоитп. Ьедшп. II. 362. Отъ 
арабск назв. А§ЬиІ. Щетина трава 
(Кондр.), Манный кустарникъ (Сост. 
иск.) — Пол. Вогойадпіа. — Чешек. Ма- 
похѵес. — Сербек. Садегак.— Нѣм. Мав- 
пакіее, МаппарЯапге.— Франц. АІЬа^е, 
АІЬадь — А»ід. Майна. 

А1Ьа§і Сатѳіогит Шясіі. М а- 
чиха (Кулич, крѣп. на Уралѣ) Потан. 
Искуств. сост. Верблюдникъ (Даль), 
Копеечникъ (отъ Копье) Даль. Кал¬ 
мыцкія шилы, или шилья (Мей. Б. Сл.), 
Щетинникъ трава. И ска ж. Коннш- 
никъ (Мей. Б. Сл.), Кошпцникъ (Сл. 


А1Ьа§і - 

Церк.) — отъ Копеечникъ. — По Калм. 
Чагеракъ (Раіі.), Цегрикъ (Калм. степь) 

У Кирі. Джантакъ. У Хив. Янтакъ; 
въ Тсшк. Янтакъ - Шакаръ (Кир.) — 
У Тат. и Бух. ТеЬиіиг-сЬаг (ЬеЬт.), 
Тшутуръ-хоръ (Кнр.) Манна, достав¬ 
ляемая этнмъ видомъ, назыв. Руста 
въ Самаркандѣ, Таранджобинъ въ дру¬ 
гихъ мѣстахъ Ташкента (Кирѣев.) 

4 АШа§;і таигогшп Тоигѣ. Сир. Ар. 
Перс. Ег. Зун. АІЬ. таппКега ПезІ. Не- 
йу8агит АІЬа^і Ь. Маппа НеЬгаіса Боп. 
Искуств. сост.: Манный кустар¬ 
никъ. — Нѣм. АПіайіз&гаисЬ, Магша- 
кіее, РсшзсЬе Малпа. Тигкізсѣег Наіі- 
иепкорБ Кустарникъ, растущій въ Пер¬ 
сіи, Сиріи, Аравіи и Египтѣ и отдѣ¬ 
ляющій въ жаркое время года сокъ, 
похожій на медъ, твердѣющій на воз¬ 
духѣ и принимающій при этомъ крас¬ 
ный или коричневый цвѣтъ, и въ этомъ 
видѣ извѣстный подъ именемъ Пер¬ 
сидской манны, а.іьгаговой ман¬ 
ны, дикаго меда Іоанна Крести¬ 
теля, а въ аптекахъ — Маппа рсгзіса 
з. АІЬадіпа. Манна эта не имѣетъ ни¬ 
какого запаха, вкуса сладкаго, и на 
Ливанѣ употр. въ пишу. Нѣкоторые 
принимаютъ ее за библейскую манну. 

АІіЬѳгЬіа А. Шсіі. КиЬіас. IV. 443. 
По имени писателя Алнберція. Плоды 
АНЬ. ейиіів Кісіі. наз. Черная Гуая в а. 
Ноіаѵе поіге. Отеч. Гвіана. 

АПвша Ілп. А1ІБшас,КипіЬ.ІІІ.147. 
Отъ греч. аііз, соленость, морская вода, 
вслѣдствіе мѣстонахожденія. Частуха 
(Двиг.), Ши льни къ. — Пол. 2аЬіепіес, 
ЙаЬіпіес, ЙаЬік. — Чешек. ЙГіЬпік. — 
Финн. Загріо.— Нѣм. 1'’гозс1і]6й'е1, ѴѴаз- 
БегѵѵедегісЬ. 

Аіівта Ріапі^бо В. Фарм. назв. 
Ріапілдо а^иаііса (Кай. еі Него.) Бабка 
водянця (общ. съ пол.), Бипшикъ (Ка¬ 
лен. Мал.), Болотная трава (Ниж. Сар), 
Бѣликъ (Таыб. Меу). Жовныкъ (У минь 
отъ жовна, золотуха), Собачья кислица 
(Олон.), Нодшильникъ (Вор. Тар.), Пу¬ 
повинъ, ІІупопникъ, Пупошникъ. Скот¬ 
ская трава, Сѣдличка(\Ѵіей) Частуха 
(Моек, и др.), Водяная чемерида (Влад.) 
Шальникъ, Шнльникъ, водяной 
Ш ИЛЬИ и къ (въ бол. ч. Россіи). Иск. 
сост. и взят, съ др яз. Бѣшаникъ 
(Даль, по употр. отъукуш. бѣшен. жж.) 
Болотный лягушечникъ (Ниж), Лягу¬ 
шачья трава (Вят. Даур. съ нѣм.). Па¬ 
стушеская свирѣль пли Подорожникъ 
военной (Кондр. съ древн. лат. Гізіиіа 
раБіогепБІв з. Ріапіадо адиаЫса). Водя¬ 
ной попутникъ (Мал. Рог.) тоже. Уку- 
сильникъ (Линд.) по леченію отъ упу¬ 
щенія. Смѣш. съ др. рр. Вахтопникъ 


АИі&гіа 21 

(Волог.) съ МенуапЬЬез. Искаж. Чс- 
щуха (Гродн.) отъ Частуха. Необъясн. 
Водяная ель (Ворон, ) ; Головишникъ 
(Екат.), Дикарка (Ниж.), Простоволосъ 
(Орл.) — Пол. &аЪіпіес ЪаЬсгапу (Вил. 
Ков. Гр.), ВаЬка ^ойпа. — Чешек. 2&Ъ- 
пік (Рг.), Рапзка Ігісе, Іорабка, ВаЬка 
ѵойпі (ЗІоЬ.) — Сербек. йаЬоёип Когп- 
уасіса, Ѵойепа ЬоЬѵіса. — Луз. ЙаЬіасе 
Шсу. ЙаЪпік, ЙаЬ^епс. — Финн. Еіаітеп 
ІІЬтйпкіеІі.— Эст. ЛѴеівЬе вийате гоЬк 
т. е. скотская сердечная трава. — Нѣм'. 
Оешеіпе ЕговсІіІбЯеІ, ЕгозсЬ\ѵебегкЬ, 
НазепІбЯеІ, Оговвег \ѴаззегмгееегісЬ, 
У г ав8ет-'ѴѴе§еЬгеіІ. — Франц. Ріиіеаи, 
Раіп йе сгараийз, Раіп йе егепоиШеа, 
Ріапіаіп й’еап. — Аыіл. ЛѴаісг-РІапІаіп. 
Корень этого растенія составляетъ одно 
изъ употребительнѣйшихъ средствъ 
отт. укушенія бѣшеной собаки. Во Влад, 
губ. употр. на присыпку ранъ у скота, 
а въ Орл. отъ водяной оолѣзни. 

Аікаппа І'аизе/і. Воітадіп. Рг. 
X. 97. Отъ арабск. аШеппеЬ, означаю¬ 
щаго названіе грубо смятыхъ листьевъ 
Ьаѵѵзопіа іпегтіз, которыми на Востокѣ 
красятъ ногти. 

Аікаппа ііпейогіа Таизсіі. У древн. 
Апскиза, АІсіЬіайіоп, Опосіеіа (Біоас.) 
Красный корень, Червленый корень 
(Кондр. 57, 39), Нер. Алканна. Наз¬ 
ваніе Щеглова — Воловикъ должно 
былъ отнесено къ АпсЬиза. — Тат. 
въ Дерб. Геве-джуве (Сит.) — Пол. Сгег- 
лѵіспіес, Сгепѵопу когхеп. — Нѣм. А1- 
каппаѵпіггеі, ТйгкізсЬе КбЬЬс, ЕіѴгЬепйе 
ОсЬвепгипбв. АесЬіе Огсапеііе.— Франц. 
Аісаппа, ОгсапеНс йе Ггапсе, Огсапеііе 
йез Іеіпіигісі'8, Видіовве йез іешіигіеге, 
дост. краску Аісапеі, Альканетъ. Тем¬ 
нокрасные корни извѣстны подъ име¬ 
немъ Кайіх Аісаппае в. Аісаппае вра- 
гіае; содержатт. красильное начало. 
Аікѳкѳпбі ѵ. РЬуваІіз. 

АПіагіа А&аш. СгисіІ. Рг. I. 196. 
Отъ АШит, лукъ, по запаху. — Чешек. 
базпасек. — Нѣм. ЬаисЬкгаиІ. ЬаисЬ- 
кгеззе. — Франц. АШаіге. 

АПіагіа оШсіпаІів Апйг. Фарм. 
НегЬа еі Зетеп АШагіае. Подгайннкъ 
(Укр. Горн.), Свирѣпка, Свирипка, Сви- 
рипа (Ьіпй.), Сурѣпица *) чесночная. 


*) Названія Сурѣпица, Свирѣпа, 
Свирипа и проч., происходящія отъ 
корня рѣпа, встрѣчаются очень часто 
и даются многимъ крестоцвѣтнымъ ра¬ 
стеніямъ изъ родовъ ВаѵЬагеа, Вгаззіса, 
Егузітшп, ЗізутЬгіпт частію потому, 
что цвѣты всѣхъ этихъ растеній сход¬ 
ны между собою, а частію потому, что 


I 



22 


АІІіагіа — АИіит 


(Пер. Егузітит АІІіагіа). Кіньской час- 
нйкъ. Чесночка, Чесночная трава, лѣс¬ 
ной чеснокъ, Чесновица (Даль н др.) — 
всѣ по запаху. — Пол. Сгевпаслек, 
Схопвкоѵѵе хіеіе. — Чешек. Свела- 
сек, Сезпекоѵѵа Ьуііпа, Сезпесіпа. — 
Сербек. без в] аса. — Лу . Сезпаск. — 
Финн. Риікоіаикка, КупзіІаикап-угШ, 
рсгпагиоЬо. — Эст. Ііиоізіаик. — Нам. 
КпоЫаисЬзкгаиІ, КпоЫаисЬзЬебегісЬ, 
КпоЫаисЬвгашре, ЗаІвекгаиЦ КашзсЬеІ- 
лѵиггеі. — Франц. НегЬе Йез аиіх. — 
Ата. Оебде багПск, Ѳаг1іск->ѵогі. баск 
Ьу іЬе Небде. Ваисе -АІоие. Прежде 
употр. пъ медицинѣ при скорбутѣ, гли¬ 
стахъ и др., а снаружи отъ злокаче¬ 
ственныхъ ранъ. 

АИіит Азріюй. КшШі. IV. 379. 
Или отъ лат. Ііаііаш, что сильно пах¬ 
нетъ, или отъ цельтск. аіі, жгучій. 
Лукъ. Чеснокъ. — Лол. Сгозпек. — 
Чешек, Севпек. — Оербек. Пик. — Финн. 
Ьаикка.— Нѣм. ЬаисЬ.— Франц. Аіі — 
Ани. багііек, багіік. Въ Ходжентѣ — 
Піазъ, а дикій лукъ — Сармъ-Сакъ *). 

АИіит асиіапдиіит ЗсІггаГ Лукъ 
степной (Сар.) Мантръ (Дшіг.) Употр. 
въ пищу 

АИіит апеиіоаит X. (рпііеизс Бс. 
АП. асиіапдиіит Кинііі.) Дикій лукъ 
(Ннжег. Сарат), Луговой лукъ (Влад.), 
Полевой лукъ (У<і>им.), Скорода (Мал. 
Черняевъ), Полевая цибуля (Могил. 
Пабо), Луговая цибуля (Мог.), Мышій 
чеснокъ (Сиб. Раі 1.), дикій Чсспокъ 

Й огид. Пабо), Заячій чеснокъ (Черн.), 
нзунъ (Алт.) можетъ быть другой 
видъ. — Тат. Зва (Симб. Веііг.), На- 
гыръ (Верб ) можетъ быть другой видъ. 
Луковицы въ Сибири примѣшиваются 
къ хлѣбу. 

АИіит авсаіопісит X. Мал. Аз. 
У древн. грек. Азсаіопіои сготтуоп. 
РИи. — Азсаіопіа. Фарм. Сера азсаіо- 
піса (Еабіх Се рае азсаіопісае). Соч и н. 
Лукъ нѣмецкій (Кондр. 66. Щегл.) 
Трибулка, Шарлотка (Новор.), Шар¬ 
лотъ (у огороди.) съ иѣм. По Наггіз’у, 
164, это есть то самое растеніе, которое 

нѣкоторые нынѣ отдѣльные роды какъ 
то АІІіагіа, ВогЬагеа прежде относи¬ 
лись къ Егузітиш. 

*) Въ Сербе к. Слов. Лавровскаго при¬ 
ведены сдѣд. названія АПіит’а: Альма. 
Арашлама — родъ лука съ продолго¬ 
ватыми головками вѣр. АП. Язіиіовит. 
Балучка — дикій лукъ, ВраніГі лукъ, 
Кромид, Лужань — дикій лукъ. Лук — 
лукъ бѣлый или черный. Чапльэнъ 
(порей), Искалонья Пурьанъ. 


упоиин. въ Библіи Числъ XI. 5. подъ 
словомъ Чеснокъ. — Пол. бгаіоіка, 
ЗгагЫка (ѵаг. Таіагка, Зіебтіоіеіка).— 
Чешек. Оз1е,]сЬ, ОгесЬоѵес, Огезес, 8аг- 
Іоіка, §а1оІка (Ргеві.), ЙаІоЬа, Йагіоіа 
(81оЬ.) — Хоре. ЬщЫка, Ког^ак. — Луз. 
ЛѴоцезепс. — Сербек. Льютика (Лавр.), 
Влашацъ, Влашнкъ, Альма (Кар.) — 
Морде. Мокіи. Вндень-чурькй.— Морда. 
Эрз. Вйдьмя-шурькё.— Зам. АзсЫаасЬ, 
СЪагІоМе, ЕзсЫаисІі, ЬсѵйпІівсЬег ЬаиеЬ, 
8сЬа1оІІе, ЗсЫоіІе, ВсЬаІоІІепгѵіеЪеІ.— 
Франц. Аіі ёсЬаІоие, Аіі бе Раіезііпе, 
СЬаІоІЬе, ЁсЬаІоІІе. — Атл. Азсаііоп 
ог. СЬагІоІ, Соттоп ЗЬаІІоІ, ЗсЬаІІоі, 
8са1Ііои. Употр. въ пищу. 

АИіит авсаііопісит ѵаг. (въ Кат. 
Нааде). Пер. Картофельный лукъ.— 
Нам. КагІоЯе1-2\ѵі'сЪе1.— Франц. Одпоп 
зоиз Ісггс ои раіаіе. — Атл. Роіаіо- 
Опіоп. 

АИіит Сера X ТЬеорЬг. Віозс. 
и др. Сготтуоп. РаІІаб.— Сера. Рііп.— 
Саера. Фарм. Сера. Бутъ-лукъ*)(Тамб.), 
Бутъ (Вор.) Бутунъ, Батанъ (Коетр.), 
Жемчугъ (Зап И. А. Н. XXIV. 1). 
Лукъ, Лукъ обыкновенный или ого¬ 
родный, простой, рѣпчатый, Лукъ Са¬ 
женецъ, Лукъ черменный (червленый) 
(Кондр. 66), Лучина (Вятск.), Стрѣлеш- 
ннкъ (Б. Сл. Мейера), Сяпа (молд. Рог. 
Оп. Сл.), Цибуля (Рог. Оп. Сл. Смол. 
Мог.), Цибуль,Цэбуля (Мал.) Бъ Бнбл.— 
Червленный лукъ (Слав), Рѣпчатый 
лукъ (Числъ XI. й). — Лол. СеЬиІа. — 
Чешек. СіЬиІе (Рг.), Пик (81оЬ. Ор.) — 
Сербек. Сгѵеиас, СгЦепас, Сгѵепі Іик, 
Сегѵенас, Сег^епііік. — Сербек. Црпн 
лук (Кар. Лавр.) — Луз. СуЫа, СуЬи- 
1а. — Черноі. Лунъ. — Раіуз Капудя. — 
Волг. Кромидъ — Молд. въ Весе. Чапы. 
Піасъ, піясъ {бух. хив.), Маенъ-грсс- 
супъ (хал.ѵ.), Саганъ, Цугаръ (тат.), 
Ссугаиъ (тат. Еѵегзш.)— Морде. Моти. 
Шурькя-прй. — Морде. Эра. Чурькй- 
пря. — Вотяк. Сугонъ. — Вяш. 7’ат. 
Су-ганъ. — Чуваш. Согганъ. — Арм. 
Сохъ. — Груз. Хахво. — Кирі. Джуа- 
бійзъ. — Аино Кіга. — Финн. Ьаикка 
Ьеішц ріігіоіаикка, рици. — Нѣм. Ое- 
теіпс 2\ѵіеЬе1. ВоштеггвчеЪеІ. ВоНе, 
Сііюіе, 2іро11е. — Франц. Аіі ои Оідпогі 
соттип, АіІ-сіЬэиІе, Одпоп, Сатрііге 
сіез раиѵгез, ТЬег^ие без раиѵгез, Сер, 
Сёре. — Англ. Опіоп. Употр. въ пищу 
и отъ опухоли, прикладываютъ къ на¬ 
рывамъ. 

АИіит йвіиіовит X. Татаринъ. 


*) Ботъ есть названіе цвѣточной нож¬ 
ки лука въ Шенкурскѣ. 


АИіит 


23 


Татарка (Рог. Мал.) Пер. и сост. Ка¬ 
менный лукъ (бтеі. АІІ. захаіііе). Ка¬ 
менный чеснокъ (беогді), дикій чеснокъ 
(Даль). Смѣш. съ др. вид. Бутунъ 
Сиб.), Бутъ, Бутунецъ (Даль), Стрѣлеш- 
никъ (Мей. Б. Сл.), Сончина (Мей. Бот. 
Сл.) — Лол. РІобетзі. — Чешек. СіЬиІе 
2 Ітпі. ОзІедсЬ хітпі.— Сербек. Агзіата.— 
Алт. Тат. Огоно. — Бур. Нопдепи. 
Каур. Сончина. — Нам. Бег \Ѵіпіег- 
гѵіеЪеІ. 8еЬш«2Ѵ7ІеЬе1, Ѵ^шІегІаисЬ, 
2іро11е, \Ѵе1зсЬе 2шеЬе1 бег КйеЬеп- 
дагіпег, ЕоЬгепІаисЬ. — Франц. Аіі 
йвіиіеих, СіЬоиІе соттипе, СіЬоиІе 
ЫаисЬе Ьаііѵе,— Англ. ЗсаШоп, ѴГеІзсЬ 
Опіоп. Одна ііазность наз. въ Апт. Сера 
оЫопда. 

АШит еаІапШит Каг. Кіг. Кирі. 
Сарымсакъ (Зіеѵ. іп ЫогбІ. ВеіЬг.), Са- 
рауссакъ. 

АШит диМаѣит 8іеѵ. Стрѣлка 
(Зіеѵ. ВиП. 1867). 

АШит ЬѳІѳготіасЬоп Вуі. Сорт, 
съ Тррк. У. 

ДІІіит Кокапіеит Вуі. Сорт, 
въ Турк. Тау-ніясъ. ‘ 

АИіит Ппеагѳ X. Гиляки на Сахал. 
01 Іи (ѲІеЬп.) м , , 

АИіит МоІуХ. Фарм. Моіу Іиісига, 
отсюда въ пер. Желтый лукъ. Моли. 
Пол. 2бИу сгозпек. Смаглица (Мню) — 
Нам. ОоІбдеІЬег ЬаисЬ. — Франц. АП 
богб. Корни Ваб Моіу ІиЬеі прежде 
ѵиотр. въ меди и. 

АИіит піегит X. Прежде имѣлъ 
употр. подъ именемъ Каб. Моіу Іаіііо- 
Н1, а также, подобно АН. шадіеі, игралъ 
роль въ колдовствѣ. 

АИіит пиіаи.8 X. Слвзуиъ (Сиб. 
РаІІ.) 

АИіит оИогит X. Степном чес¬ 
нокъ (Сиб. Отеі ), Вшивый лукъ (Сит.), 
Вшипикъ. 

АШит оіѳгасѳит X. Паіевой чес¬ 
нокъ (Рог.), Чеснокъ дикій (Мог. Вор.)— 
Нам. СетіІзеІаисЬ, НехепІаисЬ. 

АИіит Роггит X. У древн. Грек. 
Ргазоп , ОеіЬуоп. У Римл. — Роггит. 
Фарм. Роггит. Порей, Лукъ-порей, 
Поррей. Поръ. Порръ. Пурей (всѣ из 
ыѣн. Роггит). Пршкъ (Рог.), ІІразъ 
(Кондр.), Прасъ (Даль) —съгреч. Ман- 
гыръ (явно монгольскаго происхож¬ 
денія, но уже общеупотребительное 
между жителями Приаргунск, края), 
Кашинъ. И ска ж. Пырей, Пырей гиш- 
панскін или чесночный (Кондр.) Въ 
Библ. Лукъ (Чнсд. XI. 5).— Пол. Рог.— 
Чешек. Рог, Рог яітпі, ОічзсЬо\ѵес, 
ОзІе^еЬ оЪесп5 г . — Луз. Роге). — Сербек. 
Ргаз, Рогіик. —■' Волг. Праса. — Молд. 
въ Весе. Поро, Прасъ, Пражъ. — Арм. 


Ргавв. — Груз. Чквади. — Мот. Ман- 
гыръ. — Латыш. Ригга\ѵі. — Лам. Ое- 
теіпег ЬаисЬ. Рогге, Роітеу, БсЫаиеЬ, 
АзсЫаисЬ. — Фралщ. Роігеаи, Аіі-Роі- 
геаи, Роггеаи.— Англ. Ьеек, Ьеск, Риг- 
геі. Употр. прежде въ медицинѣ подъ 
именемъ Ііабіх, НегЬа еі Зетеп Роггі. 

АШит гоѣипсіит. Лукъ (Екат. 
Ставр.). Гадюча цибуля (Малор. 
Сред. Екат. бгип.). Чеснокъ (Вор.), 
Змѣиный чеснокъ (Екат.), Полевой 
чеснокъ (Вор). По толп. Соганлы, 
Токдыкъ (Тавр.). Употр. отъ ужале- 
нія змѣею (Екат.). 

АИіит ваііѵит X. Воет. У древн. 
Грек. Зсогобоп. У Римл. — АИіит. 
Чеснокъ. Чаеникъ, Чеснокъ, Устрой 
(Мал. Рог.), Чесныкъ, Чосныкъ, Чос- 
нокъ. — Лол. Сйозпек. — Чешек. Оез- 
пск. — Сербек. Сезгцак, Іуеіі Іик. I — 
Біела лук. Чесанъ, Чесньакъ (Лавр.) — 
Рутеп. Сгезиок. — Волг. Лукъ бѣлъ, 
Лукъ чесновъ. — Молд. Устурой. — 
Чуваш. Ыхрй. — Кирі. Джуа-біазъ. — 
Груз. Ніори.— Арм. Схтур'ь, Хсторъ.— 
Лезь, въ Даі. НичиФерь. — У Грек, за 
Кие к. Скор донъ. — Тур. за Коек. Сар- 
мусакъ. — Морде. Мокиі. Нейня-шурь- 
кя. — Эрз. Пейне-чурька. — Латти. 
ЗіЬроІі. — Аино Гикза. — Нам. КиоЬ- 
ІаисЬ, бет. КпоЫаисЬ. КпоЫосЬ, 2аЬ- 
тег ЬаисЬ. — Франц. Аіі огбіпаіге ои 
соттии, сиіііѵе.— Атл. Соттоп Сагііс. 

АШит ЗсЪоѳпоргавит X. Лукъ 
зубчатый (Кондр. 66), Лукъ дикій, мел¬ 
кій (Двиг.), Рѣзапсцъ (Щегл.), Трн- 
булька (Малор.) —Лол. бясгуріогек, Та- 
Іагесхка, ТгуЪиІко. — Чешек. Рагііка, 
оз1е.]сЬ тепзі, іик бгоЪиу, Йпіііік (Рг.), 
ОгеІіес (Ор.) — Сербек. БгоЬп^ак. Ѵіа- 
§ас.— Иллир. БгоЬціак — Фини. КпоЬо- 
Іаикка. — Латыш. ЬоЬкі, ІоЬгіпі, сЬба- 
ті ІоЬкі. — Эст. Реепіке Іоок.— Груз. 
Праса.— Арм. ІІрассъ. — Чуваш. Ыхра 
вуды, т. е. чесиокован трава. — Ольии 
и Го.гъды СЬібзіикІа. — Гиляки Ьаді 
(Мах. Рг. И. Ат. 281).— Сарты въ Турк. 
Сарымсакъ (Кат.) — Кирі. Кой-джуа (Йо- 
хан .)_Яш(. ВсЬпіШаисЬ. ВіезІаисЬ. 
^асоЬ51аисЬ, ЗиррепІаисЬ. — Франц. 
СіЬоиІеІІе, Сіѵеие, АрреШ, ВгаиІоЫе, 
Еаиззе ЕсЬаІоЫе. — Англ. Сіѵез, СЬіѵез, 
Оагііс. Одна разность — ЛѴеІсІі Оліои. 

АИіит беогоборгааит X. Біоас. 
Зсогоборгазоп. Лукъ чесноковоіі (Кондр. 
66). Перев. съ др. яз. Змѣиный чес¬ 
нокъ (Щегл), Испанскій чеснокъ, Кон¬ 
скій чеснокъ. Рокамболь. — Пол. Ео- 
катіжі. — Чешек. Огезесг; Огесіюѵѵес.— 
Финн. Меізаіаикка.— Эсиі. Меіз Іоок.— 
Нгъм. ЕоскатЬоІ, ЕоскепЬоІІе, БсЫап- 
депІапсЬ, Огаз-КпоЫаисЬ. ЗраиізеЬег 


АІІіііт — Аіппз 


ЗсЫапдепІаиск.— Франц. АП сГЕзрадпе, 
Аіі КосатЪоІе, Аіі гоиде; — Аніл. ваг- 
<1еп КосатЪоІе. 

АШшп 8ѲПѲ8СѲП8 В. Гольды па 
Уссури, \ѴасЬопѣо (Мах. Рг. И. Атиг, 
283). 

АШит ѳиЪЫгвиШт X. Доставл. 
прежде Кайіх еі НегЪа Моіу апдизіі- 
іоііі. Вѣроятно есть Моіу древнихъ. 

АШит игвіпит X. Фарм. АШит 
игзітіга ІаШоНит. Калба (Зап. Сиб.), 
Левурда (Хар. Черн.) Черемша трава 
(Кондр. 136. Ѳтеі. 49, Воет. Сиб. Кавк.) 
Череыошъ (Одоевъ). Измѣн. Черемица 
трава (Кондр. 186), Черемушка (Сл. 
Церк.) — Чешек, безпек пей\ѵёйі, \ѵШ, 
рзі. — Сербск. бгетов. — Латыш. Кази- 
кірІоЪкі. — Бур. Халгіръ. — Груз. Ген- 
зелм. — Арм. Гандзидъ. — Имер. Генд- 
зили. — Чечепц. Тханку. — Нѣм. Вйтсп- 
ІаисЬ, Еідеипегіаиск, Кіезеп-КатізсЪ, 
Ват ее 1. Віпзеп. ѴѴаЫІтоЪГйиек. — 
франк,. Аіі Дев оигі, Аіі Дев Цріз. — 
Аніл. Веаг’з Сагііск. Вискгатз, Кат- 
віев, Ыопѵ Катв, Катвопз. Прежде 
употр. въ медицинѣ какъ средство мо¬ 
чегонное и противугнилостное. Листья 
употребляются въ пищу. 

АШшп Ѵіоіогіаіів X. Фа$м. Ѵісіо- 
гіаіів Іопда. Длинный лукъ.— Лол. 8іаІ- 
ко\ѵу сговпек, вгудѵѵисг. — Чешек. Оез- 
пек ЪаДі, ЬаДо\ѵпік (Рг.), Беѵаіегпік 
(Ор.)— Гольды ЗвйДДиІеІ (листьями часто 
питаются; употр. отъ скорбута) Мах. 
Рг. И. Ат. 283. — Гиляки Наді (Саха¬ 
линъ СЯеЪп. Ксізе). — Ним. АІрепкпоЪ- 
Іаиск, ЗсІіІапдепкпоЪІаиск, Ьапдс 8іед- 
ѵѵигг, "ѴѴіІсІег Всгдаігапп. — Франц. 
Одпоп заиѵаде, Уісіогіаіе, АП яегрепЬіп, 
8рісапагД Саих, Еаих папі, -Аіі Ѵісіо- 
гіаіе. Корни его продаются 'Тирольца¬ 
ми подъ именемъ Мандрагоры. Прежде 
употр. въ меднц. 

АІпавІѳг 8рас7і. Веіиіас. Отъ аіпиз 
и азіег. 

Аіпавіѳг Ггиіісовив ВесіеЬ. Гиляки 
кёипді.— Олъчи ДиІДзЪіпсЪпгй.— Гольды 
Диідіпкига. — Маисг. сіиідіскзза (Мах. 
Рг. ЕІ. Ат. 257). — Аипо кигекапі (Са- 
хал. ЗсктісК. Кеізс). — Орочап. Ѳеип 
(СНекп.) — Якуты АЪадЬа (МеіпзЬ.) 

Аіпив Тоигп. Веіиіас. Рг. XVI. 
2. 180. Отъ цельтск. аі, при, и іап, бе¬ 
регъ, по мѣсту произрастанія. У Тео¬ 
фраста— Сіеікга. Ольха. Вільха (Мал.), 
Алехъ (Вор.), Внлха, Вильха, Вольха, 
Елоха (Костр. Ни жег.), Елха (Вятек. 
Влад.), Елшнна (Новг. Пск.), Лешина, 
Лешннникъ, Лешинина, Лешиннягъ 
(Пск.), О дешина. Олешникъ (Вел. 
Рос.), Ольшияа (Новг. Пск.), Ольшнн- 
никъ (Пск. Тв.), Олехъ, Ольшнякъ (Вор. 


Орл.) — Пол. Оізга, Оізгупа, ОІсЪа. — 
Чешек. 01 зе, Леіізе.— Сербск. Тока, Лоѵа. 
Іалша, Іелша (Лавр.) — Боли Юдха, 
Елха.— Финн. Ьерріі..— Нмерет. Трхме- 
ла (Сред.) — Оссст. Фарбъ (Сред.) — 
Аино Еап-по-кі (8р.) — Ним. ЕПег. 
Егіе.— Фраки. Аипе, Аиіпе, Аипёе, 
Аиіпёе. — Англ. ТЬе АІДег. 

Аіпив діиііпоѳа Ват. Ольха чер¬ 
ная. Проч. назв. тѣ же какъ н при родѣ. 
Лол. ОІсЪа, Оізга. — Чеиіск. Оізе, 
Оіска, Деіска, ДеКе. — Сербск. ДоЪа, 
Доѵа. — Луз. ЛѴбІза, ЛѴбІзка, Ѵ'оіёіс- 
ка. — Финн. Тегѵаіерра, Нубіуіеррк. — 
Латыш. Меіпаіз .аікзпіз, т. е. женская 
ольха. — Эст. Запддіер. Егааіер, т. е. 
женская ольха.— Тат. въ Крым. Тзска- 
гук-адаізск, ІІзак адаізск (Виіі.), Дже- 
рикъ (Рудзск.) — Толп, на Ал т. Иснхъ- 
агачъ (Верб.) — Тат. Вятск. Інрикъ, 
Ирыкъ, Ерекъ. Но Кирѣев. — Іорикъ. 
Серекъ, Сирекъ, Макаръ - аг&чъ.— 
Башк. Юзкігек (Раіі.), Діерекъ (Кир ) — 
Чуваш. Снрикъ.— Калм. Баштунь (Гаік. • 
Кир.) — Бух. Снркъ.— Камчад. Кузек!. — 
Буряты КигдиЬип. — Тут. ВиДик. — 
Перм. Ьори.— Мот. Хбгдоззи.— Курил. 
Ав.— Коряки Хікуііоп.— Вотяки Луль- 
пу.— Морда. Мокш. Лёне. — Эзр. Ляпе. — 
Кирі. Кдндалачъ, т. е. кровеносное де¬ 
рево (Хорошх.) — Груз. Мурканн. — 
Ним. Ьіе АПег, Діѳ кІеЬгіде Бігке, Діе 
ЕІДег, Дег ЕИепЬаит, Дег ЕЫегтапп, 
Діе детете Егіе, Еізе, КоіЪеіІег, 
Зскѵгаггеііег, Зскѵѵаггегіе. — Франц. 
Аипе, Ьа Ѵег^пе оп Усте, Аиіпе.— 
Аніл. ТЬс діиііпоиз ог Сотгаоп АІДег, 
АІДег-Тгее. 

Аіпив іпсапа Ж. Бѣлая Ольха и 
всѣ тѣ мѣстныя назв. какъ и при родѣ. 
Лол. Віаіа Оізга. — Серба:. Ьіроіібка 
(Ор.)— Финн. Нагтаа-Іерра.— Латыш. 
ВаІЫа-аікзпіз. — Эст. Іваіер, т е. 
мужская ольха. — Чукот. Выргръ 
(Арг. іп 1111.) — Тунг. БиІдікДа. — 
Камчад. СкуесккаЬ. — Коряк. ІЛІ-8с1ш- 
диі. — Бурят. ВсЪага-тоДоп, т. е. жел¬ 
тое дерево. — Тат. Ирыкъ (Вят.) — 
Вотяки Лульпу. — Тут. па Амур. 
РйпдДа. — Оль'М и Гольды РйпдДа. — 
Манегр. П$1ійдДа(Мах.Рг.Е1.Ат.258).— 
Гиляки СЪаіу (Сахал. біекп). — Аино 
Кіиё (Сахал. 8г.кт. Кеізе), хап-по-кі, 
также и А. ^аропіса.— Орок. па Шискѣ 
Ззоізікіа (6-Іекп.)— Ним. \Ѵеівзе Егіе 
оД. Агіе, ПогДізеке ЕИег оД. Егіе, ѴѴеіз- 
зе ЕИег, Зріігегіе, Ѳгаие Егіе, Діе пог- 
Дізске ѴГеіззеІІсг. — Франц. Аипе, Вои- 
Іеаи ѵегі. — Апіа. 8і1ѵег ІеаѵеД, АІДег, 
Ноагу-АІДег. 

Аіпив пі^га (Ркагга.) V. Ккатпиз 
Ег ап ди Іа. 


Аіпив — Аіорѳсигиѳ 


25 


Аіпив ѵігійів Вс. Зеленая ольха. — 
Нѣм. Вегдегіе, бгипегіе, Аірепегіе, 
Сгііпеііег, Аірепеііег, Бгоззеі, Вегд- 
Дгоззеі, Бгйаеп. — Фраиц. ОгапД скои 
ѵегі, Аипе ѵегі. — Атл. Моипіаіп- 
АІДег. 

Аіоѳ Тоигп. АзркоДеІ. Кипік. IV. 
492. Отъ греч. аіое, которое само взя¬ 
то изъ восточныхъ языковъ. Сабуръ. 
Горькогдинная трава (Кондр. 164), Сто¬ 
лѣтнее дерево, Столѣтникъ (Даль). Съ 
ипостр. Алоэ.— Лол. Аіоез, Аіопа, 
Наіепа.— Чешек. Аіоез — Сербск. ІЦізко 
Дпго, А1о,]а. — Луз. Аіоѵе^— Нѣм. 
д} ое . _ Франц. Аіоез. — Амл. Аіое. 
Различные виды этого рода достав¬ 
ляютъ Сабуръ, Аіоё, Зиссиз Аіоез іпз- 
різааіиз. 

Аіое восооігіпа Імт. Оокотора. 
Инд. Алое. Настоящее Алое. Са¬ 
буръ. Вѣроятно^ объ этомъ же дере¬ 
вѣ упоминается 'въ Исх. XV. 25 подъ 
именемъ- Аіѵак, въ Слав, переводѣ 
древо *). — Нѣм. Аескіе оД. агаЫзске 
Аіое. — Франц. Аіоез зоссоігіп. — Лии. 
Аіое. Доставляетъ турецкое Алое, Аіое 
ІисіДа з. воссоігіпа, Аіое Ыііег. Въ Библ. 
Алой (Еванг. отъ Іоанна XIX. 39). 

Аіоѳ ѵиідагів Ьат. Воет, я Зап. 
Инд. Обыкн. Алое. — Нѣм. Осшеіпе 
ЛѴезНпДІзсЬе оД. ВагЬаДоз Аіое. До¬ 
ставляетъ Аіое кераііса з. ВагЬаДепзіз, 
Барбадосскій Сабуръ, ВагЬаДозаІое оД. 
ЬеЬегаІое (нѣм.) 

Діоёхуіоп Вот. Ьсдшп. II. 518. 
Отъ греч. аіое и хуіоп, дерево, т. е.* де¬ 
рево, имѣющее вкусъ аіое. Алойное 
дерево. — Лол. КаДгіДІіп. КаДгіДІпік. 
Чешек. АІоеДгеѵ. — Сербск. Аіоіеѵас.— 
Нѣм. АІоеЬоІг.. 

Аіоѳхуіоп АбаІІосЬиш Іоиг. Въ 
Библ. Кущи (Числъ XXIV, 6), Алой 


*) Дерево, которое показалъ Господь 
Моисею и которое Моисей бросилъ въ 
горькую воду Мерры, отчего вода сдѣ¬ 
лалась сладкою, по Евр. назв. Аіѵак 
(Исх. XV. 26) н напоминаетъ Алое и 
нѣкоторые толкователи полагаютъ, что 
это было Алое. Подобный способъ ис¬ 
правленія дурныхъ водъ посредствомъ 
погруженія въ нихъ древесины извѣст¬ 
ныхъ деревьевъ употребителенъ и въ 
другихъ мѣстахъ. Такъ по Нибуру для 
исправленія воды въ Нилѣ погружаютъ 
въ него дерево горькаго миндаля; во 
Флорпдѣ стоячія и испорченныя воды 
дѣлаются удобными для питья отъ опу¬ 
сканія въ нихъ вѣтвей сассафраса, а 
въ Китаѣ съ этою цѣлію употребляется 
чайное дерево. - 


(Пѣснь Пѣсн. IV, 14Ѣ Стакти (Іие. Си¬ 
рах. XXIV. Псалт. ХЫѴ, 9), а въ русск. 
пер. Алойныя дерева, алое. Другіе же 
думаютъ, что кущи или алойныя дере¬ 
ва, упомянутыя въ приведенныхъ мѣ¬ 
стахъ, суть Аяиііагіа Адаііоска ВохЬ. 
Доставляетъ самый высокій сортъ Алой¬ 
наго дерева, райскаго дерева Аіоекоіг, 
Рагаіііезкоіг, Ъідпит Аіоёз а. Адаііоскі 
ѵегі, Соіоткак, содержащій смолу, от¬ 
дѣляющую благовоніе. Употр. для ку¬ 
ренія. От. Кохннх. 

Аіорѳсигиѳ В. Ѳгашіп. ВЬеиа. 

I. 147. Отъ греч. аіорех, лисица и ига 
хвостъ. Батлачикъ (Дниг.), Батланчнкъ 
(Маке), Жабры чертовы (Сл. Дерк.), 
Стальная трава (Амб.) Псрев. Лисіи 
хвостъ — Лол. 'ѴѴусгупіес. Ызі одоп. — 
Чешек. Рвагка (Рг.), Обазкоѵсс (81. Ор }— 
Сербск. Оіазпік, герак. — Финн. Рип- 
Іаграа.— Нѣм. Гискззскіѵаиг.— Франц. 
Ѵиіріп. — Аніл. Еохіаіі дгазз. 

Аіорѳсигиѳ адгѳвДв В. Гусят¬ 
никъ. Хвостникъ (соч.)— Кир*. Мутунъ 
(О к. Гурьева). — У Сарт. въ Турн. Джа- 
бай-бидай. — Нѣм. АскегІисЬззсІпѵапг- 
дгаз. ЕисЬввскигаигоиеске. — Франц. 
Ѵиіріп йез СЬашрв, СЫепйепЬ 4 иеие ие 
гаі, ^иеие йе гёпагй. — Англ. Моизе- 
Таіі-дгазз. Хорош, кормовая трава. 

Аіорѳсигиѳ Гиіѵиа Вт. Болотникъ 
мелкій (Ннж.), Горланка (Волог. По¬ 
таи.), Осока (Тул.). Тоже доп. хорош, 
кормовая трава на влажныхъ и болот, 
лугахъ. 

* Аіорѳсигиѳ дѳпісиШив В. Аржа- 
пецъ (Вор. Тар.), Арженикъ, Оржа- 
нецъ, Ржаникъ (Даль), По плавни къ 
(Волын.), Ростиль (Ряз.), Му ров ой 
султанчикъ (Петсрб.)— Нѣм. Кгіе- 
скешіег оіі. ЛѴавБегГпсквзсЬвгапгдгаз, 
КаоІепдгаБ. — Англ. Еіоаідгазз, Еіо- 
іедгазз. Дов. хор. лугов, трава. 

Аіорѳсигиѳ підгісапв Вот. Сиро- 
головатснь (Каленч.), Сѣроголоватеиь 
(Даль), Чернохвостникъ. 

Аіорѳсигиѳ ргаіѳпвів В. Батлан- 
чикъ (Мог.), Батлачикъ (Двнг. ІлшІ.), 
Батдачокъ (Хере.), Днній боръ, Глаш- 
пикъ (Сл. Дерк. Ьіпсі.), Колосокъ 
(Яросл.), Пыръ, Пырей (Арх ), Пырей 
луговой (Вор.), Лерей (Долг.), Лисій 
хвостъ (въ Кат. пер.) — Лол. ’ѴѴуегу- 
піес (Ков.). Ьізі одоп. — Чешек. О&із- 
коѵгес. — Сербск. Перак. — У Сарт. 
въ Турк. Бидаекъ, Кодрынъ-Кунакъ 
(Кат. выст.) — Груз. Мёла-к^да (т. е. 
лисій хвостъ). — Финн. Ізопигті, Ииг- 
тірипіагріиі.— Латыш. РоЫізсЬі, дакіі- 
паз. — Морде. Мокш. Су-тикша. — 
Морде. Эрз. Су-тише, Уськазъ. — Нѣм. 
ЛѴіезеп - Еискззскѵѵапгдгаз, КоІЪепдгаз, 



26 


Аіорѳоигав —. АтагапШз 


ТаиЬ§егзіе, Еаізеке оД. "ѴѴіезепсапагісп- 
§гав. — Франк,. Уиіріп Дев ргёз. Еасо- 
пеГ — Англ. МеаДочѵ Еохіаіі&газз. Одна 
изъ лучшихъ кормовыхъ травъ. 

Аіорѳоигив гиШѳпісив }Ѵсіпт. 
Якут. Кй1і1г-киіиги§1іа (Меіпзк. 266). 

Аіріпіа і. Зсііашіи. По имени 
Аіріпі про®, въ Падуа. Альпннія. 

Аіріпіа Сл-аіапеа 8м. Остъ-Индск. 
о-ва. Калганъ, Галганъ, Корень аптеч¬ 
ный, Колинджанъ (у дрог, за Кавк.) 
Сит. — Пол. Оаігап.— Чешек. Оаіапда.— 
Нѣм. ОаІдапЦ 0а1йапІ\ѵиг2е1. — Франц. 
Оаіап&е. — Англ. Саіап^іе. Фарм. Оа- 
Іап(?а та,)ог. 

ДШіаѳа Сссѵ. Маіѵас. Рг. I. 436. 
Отъ греч. аШтепсіп, помогать, по дѣй¬ 
ствію. Проскурнякъ *). Просвирки. 
Василистникъ (на Алт.) Алтой.— Лол. 
Рга\ѵб8Іаз. — Чешек. Ргозкигпік. Ргоз- 
киг (Ор.) — Сербск. 8^'ег. — ІІѣм. Бег 
Еікізск. Неіішаіѵе.— Фраки. 6 иітаиѵе.— 
Англ. АІІкеа, Маііохѵ ^ 

АПЪаеа йоіГоііа Саѵ. Жовта рожа 
(Малор. Сред.) — Тагп. Дндашлы-отъ 
(Тавр.) 

АШіаеа оШсіпа1І8 Ь. У Грек. — 
АШіаеа. У Римл. — ШЫэсиз. Фарм. 
АШіаеа, Вівшаіѵа (НегЬа). Алтей. Ал¬ 
тейная трава, Алтейный корень (взяты 
съ лат. но уже обрусѣли). Васнлист- 
никъ (Алт. Потан.), Калачики (Даль), 
Просвирки, Проскурнякъ лекар¬ 
ственный, Просвирнякъ, Просвир¬ 
никъ (Вел. Рос.), Проскурникъ (Бѣлор.), 
Повойникъ (Сл. Церк.), Слизь (Стар. 
Рук.), Слизь великій (Кондр.) общ. съ 
пол. Рожа дикая (Екат.), кошачья 
(Кал ), лѣсная (Самар.), собачья (Вор. 
Тар. Екат. идр.) общ. съ пол.—Сом кит. 
Бемишникъ (Екат.), Буй (Екат.), Ери- 
новинкъ (Сарат.), Дягелъ (Орл.), Глухая 
крапива (Астр.), Лепсшникъ (Сарат.), 
Макъ'(Хар.), Макъ дикій (Сарат.), Ма¬ 
ковейникъ (Вор.), Подбѣльникъ (Екат.), 
ІІряпишннкъ (Сарат.) —Пол. 2уцтагек. 
8Іаг ѵѵузокі, &Іая \ѵ!овкі, біая орто- 
йоѵу.— Чешек. Шаек, 81ег ѵузоку (81 )— 
Сербок. Веіі зіег. Слез.Слиз, Слезовнна, 
Шльез, Щаштаиница (Лавр.) — Луз. 
Ьёкагвка роріа, Ъсіу віег, ЗІС8.— Путей. 
8Іуг — Тат. Джилимза. — Калм. Ба- 
хаю-шулукъ (Раік). — Нѣм. Сетеіпег 
ЕіЬізск, АІІкее, НеіЬѵигг, ІЬізсЬ. Аро- 
Ікекег-Еікізск, Заттірарреі. \Ѵеіззе 
Рарреі (2 поел. виза. ошиб. по смѣш. 
съ АЬиШоп). — Франц. Оиішаиѵе, Воиг- 
Доп Де 8і, ^ае^иеа. — Англ. МагзЬ Маі- 


*) Проекурница есть стар, названіе 
просвирни. Отсюда и проскурнякъ. 


іоіу. ^ѴутоЬе. — Перс. СЬаІті (отсюда 
вѣроятно и русекре назв. Хатьма для 
Ьаѵаіега Двиг.) Отваръ корня этого 
растенія употребляется при болѣзняхъ 
груди и идетъ въ составъ труднаго 
чая. Изъ него приготовляется Разій 
АПЬаеае, дѣвичья кожа или днвья ко¬ 
жа, и Алтейный сиропъ, употр. отъ 
хрипоты. 

АШіаѳа гозѳа Са». Греція. Воет. 
Аісеа гозеа Ь. Фарм Маіѵа агЬогеа з. 
Ьогіепзіз з. гозеа з. Аісеа гозеа (Еіогез). 
Взят, изъ др. яз.—Рожа. Красная ро¬ 
жа. Огородня рожа (Сред.), Штокъ- 
роза (въ Сад.), Розалія (Вят.) С ост. 
Розов, просвирнякъ (Тр.)— Пол. Маі\ѵа, 
гбйо, сгагпа гбйа, га.)зка гбка- — Чешек. 
Тороіоѵгка, Торо1о\гка гйіо\ѵА.— Сербск. 
ВикоПкі зіёк ііі ТгапДоѵіЦе. — Луз. 
ЗЬеіасу ьііег, ЗуДдеёкі Роруіа. — Кирі. 
Тюл бахмалч,.— Нѣм. Віоскгозе, ВЬоск- 
гозеи-ЕіЬізсЬ, Рарреігозе, ЛѴіпІелпаІ- 
ѵеп, КозепсіЬізск, Віоскгпаіуе, Сагіеп- 
іпаіѵе, КоЫгозе.— Франц Ново Ігетійге, 
Ваіоп Де 81. Дасдиез, Оиішаиѵе Козе- 
ігстіёге, Бозе к ЬаЬоив, Бове Де тег, 
Бозе Де Башаз, Бозе Д’оиігетег, Маиѵе- 
Кобе. — Англ. ИоІІуЬоск, Ноіу Ноке, Ноі- 
Іікоск. ОагДеп Маііотѵ. Раза, въ садахъ. 

Аіуввит Нс. Сгисіісг. I. 160. Отъ 
а, противъ л іузза, бѣшенство, потому 
что древыіе употребляли Аіуззит отъ 
бѣшенства собаки. — По Пріору АІуз- 
зшп древннхч» есть ЗкегагДіа агѵепзіа.— 
Бурачокъ (Амб.) Икотникъ (Двиг.) 
Торица (Кондр.) — Пол. Оросгуіес. 8аД- 
Іісгка, Зшаеіісяки, Кашіеппе гіеіе, Ка- 
шіевпік.— Чешек. Тагісе.— Сербск. Та- 
гіса. — Финн. ЗиогиоЬо. — Нѣм. Зіеіп- 
кгаиі. ВсЬіІДкгаиІ.— Франц. Аіуззит.— 
Англ. МеДѵогЬ Аііззоп. 

Аіувзит сатрѳяЬгѳ і. Мѣсячная 
трава (Уральскъ). 

Аіуавит іпсапит ѴіЛ. Вегіегоа 
іпсапа. 

Аіуввит тіпітит Н. Малый бу¬ 
рачокъ (ЬіпД. Виіі.), Лопушки (Огив. 
Виіі. 1868. Аг 3). Вонючая трава (Хере.) 

Аіуввит топіапит X. Икотная 
трава (\ѴіеД.), Лѣсной Червсцъ (Полт.) 
Тунг. Поркоко (Свод. 224). 

Ашапііа РиІ.Адагіеиз еіРоІурогиз. 

Атагасив (древн. Атагасоп) есть 
нашъ Огі§апига Ьйуогапа Ь. 

АтагапЬив КипЯі. АтагапЬас. Рг. 
XIII. 2. 265. Отъ греч. атагапіиз, не¬ 
увядаемый. Атагапіов древнихъ есть 
нашъ Спаркаііига Зіоесказ Ь. Ама¬ 
рантъ. Бархатникъ (Рукоп. др. 
Кондр.) — Пол. Згагіаі. Згагіаікп, 8гаг- 
Іаіек, Атагапі, Кѵіаі тііозсі. — Чешек. 
Ьазкаѵгес, ЙіЬаёкѵ (81оЬ.)— Сербск. Тга- 


Атагапіив — АтѳІапсЬіѳг 


27 


*ог. — Луз. Йсе^епс, Ьізба ѵориз. — 
Финн. БеЬазе кііпД. — Нѣм. Атагапі, 
ЕисЬззсЬ\ѵап 2 , ТаизепДзскОпскеп. — 
Франц. Равзе ѵоіоигз. — Англ. Ата- 
гапік. 

АтагапЬив ВІіЬшп і. ѵаг. зуі- 
ѵезігіз. У древн. ВШоп, Віііит. Фарм. 
ВИіипі аікит. ЛІмин'да (Кондр. Двнг.), 
Зминда (Кондр.), Бросовая нлн Не¬ 
годная трава (Копдр.), Пледъ трава 
(у сад.), Щи рей, Щирица (Ставр. 
Малор.), Ярмусъ (Кондр. 148). — Пол. 
ЙтіпДа. — Чешек. НгиЬогеІ. — Сербск. 
Штнръ, Джипамъ (Карад.)— Нѣм. ^ г іі- 
Дег, оД. кіеіпег, оД. еевіеіпег, оД. Деиі- 
зскег АтагапіЬ, Кіеіпег Мсіег, Зріпаі- 
Еискззск\ѵап 2 , Віиікгаиі.— Франѵ,. Ата- 
гапіЬе Вібіе ои заиѵаее. Вібіе. Листья 
употр. въ пищу во Франц, и Итал., а 
сѣмена замѣняютъ просо. 

Атагапітв саийаіив і. Амарантъ. 
Аксамитникъ (Бѣлор.), Бархат¬ 
никъ (Стар, рук.), Бархатецъ (ДѴіеД.), 
Бархатка (Даль), Бурачки (Черн.), Пѣ¬ 
тушій гребень, Гребешокъ (Сл. Церк.), 
Краса, Красо-та, Красота тысячная 
(Кондр. Сл. Церк.), Огородный нрасиый 
василекъ (Полт), Кошачій хвостъ (Сл. 
Церк.), Лисій хвостъ (на Молочной), Ие- 
увядаемый цвѣтъ (\ѴіеД ), Щиръ (Зап. 
Росс.), Щирица. Всѣ, по больш. части, 
суть передѣлки иностр. названій *). — 
Пол. Вашіі, Ьізіодоіі. — Нѣм. ЕисЬв- 
зскѵѵапх, ТаизепДзскбп, ЗатхпеіЫите.— 
<І?рагіц. Атагапіке ^иеие Де гбпагД. 
Сгеіе Де Бізсірііне Дез геНдіеизез.- 
Англ. Боѵе-1іез-Ь1ееДіп§. Ткгшп-ѵогі. 
Уе1ѵеІ-Яо\ѵег. Изъ сѣмянъ въ яѣкот. 
мѣстахъ Россіи приготовляютъ родъ 
проса. От. Ср. Азія. 

АтагапШив тѳІапсЬоІісив Мау. 
р. ігіеоіог. 8уп. Ат. Ігісоіог Ь. Попу¬ 
гайная трава. Любовный цвѣтъ (иер.) — 
ІІѣм. ТаизепДзскбп. Рара^еіпіГеДег. — 
Франц. Даіоизіе, Пеиг Де Даіоизіе, Негке 
Де Даіоизіе, Еіеиг Д’Атоиг, Ьа иоЫе 
Еісиг. Негке Де Мегѵеіііе, Негке Де 
Ре^^о^ие^. — Англ. Еіогітог, Иогатог, 
Еіоѵгег-бепіііе. От. Амер. 

Атагапіив рапіеиіаііиа Ь. Амер.— 
Дындерево (Кіев.), Васильки (Малор. 
Рог.), Красное просо (Курск.), Красная 
трапа (Вор. Тар.), Кровавникъ (Вол.), 
Подсвекольникъ (Курск. Горн.), Чер¬ 
вонный Щиръ (Под.), Садовая Щн- 

*) Видовыя названія всего рода Ама- 
рантуса весьма персиутаны по общему 
сходству всѣхъ видовъ между собою и 
потому упомянутыя названія встрѣ¬ 
чаются при различныхъ видахъ. 


рнца (Малор.), Щырецъ,Щирець, Ще- 
рыца (Мал.) — Кирі. Таджи-хурусъ 
(Кир) 

АтагапШив гѳЬгоЙѳхиз X. Воло- 
хачь (Мал. Рог.), Подсвекольникъ 
(Шихов.), Татарское просо, дикое просо 
(Вор.), Птичье просо (Сарат.), Красная 
трава (Сарат.), Сорочки (Тамб.), Ще- 
рнца, Щирпца, Щиръ, Щирей (Мал.) 
н лекаж. Тщерица, Счирица, Церыца, 
Сомнит. Головная трава (Сар ), Дикая 
Коноиель (Вор.), Крапивная Купена 
(Ниж.), Глухая крапива (Астр.), Псярка 
(Мог.), Мокрецъ (Сар.) Маріупол. коло¬ 
нисты — ЗІбгзааС, на Молочной Коііі- 
Іизз, Гискззсктсапх. Тяжкая сорная 
трава въ садахъ и на посѣвахъ свекло¬ 
вицы. . _ .. 

АтагапШив вршовпв П. Мала- 
барскій шпинатъ (въ Катал.) Ьа ВгеДе 
шаіаЬаг, ЕріпагД таіакаг. 

АтагуШв Ь. Атаг-уШД. Б. Ві" 
Вч. честь нимфы того же имени. Ама¬ 
риллисъ. — Пол НаДоЬпіа Ашагуіка, 
Цагсузоѵа Ііііа. — Чешек. 2 оаѵпісс. 
Сербок. 2ѵаоіка. — Нѣм. Ашагуіііз- 
зекѵѵегіеі, Ргаскізскчѵстіеі, ЗагаізЫи- 
те н. — Франц. АтагуШДе. (Разные 
виды носятъ разныя назв. наир. Мек¬ 
сиканская лилія (Ат. ВеІІаДоіта). Ьіз 
Де 8і. Дасдиез, Сгоіх Де 81. Дасциея, 
Ксіпе До Ьеапіе (Ат. іогтозіззіта).—Ьа 
ѲігапДоІе (Ат. огіепіаіів) и др.) 

АтЬговіа Тоигп. Сотроз. У. 525. 
Отъ греч. аткгозіа, кушанье боговъ. 
Кози ль трава (Кондр. 46), лѣсной 
Козыдьникъ (Кондр. 164). Сост. Трава 
Св. Амвросія, Свято-Амвросіевская тра¬ 
па (Кондр.40,164). Божибытъ (съ пол.) 
Пол. ВогуЬуІ — Чешек. ВогіЬуІ.— Сербск. 
АшЬгозка (81оЬ.) — Нѣм. АтЬгозіеп- 
кгапі, СЗЫІегкгаиІ, ОбіЬегвреіве, Тгаи- 
Ьепкгаиі.— Франц. Б’АтЬгоізіѳ — Англ. 
Аткгозіа. 

АтЬговіа тагШта П. Козы ль 
морской, Дикое божье дерево, Без- 
смергиая трава (Кондр. 151 и Б. Сл. 
Мейера).— Пол. 2аЫе угонка — Сербск. 
Кип. — Южп. Слав. 2ѵопіка, Кшца. — _ 
Нгьм. МеегаіпЪгозіс. — Франц. ИегЬе 
ЛЧпеизе. Южн. Евр. Прежде употр. въ 
медицинѣ подъ именемъ Неі Ьа АтЬго- 
зіае оМс. какъ возбудительное, укрѣп¬ 
ляющее средство. * „ „ пп 

АтѳІапоЬіет Мей. Козас. II. 632 
Рошас. ЬіпДІ. Отъ греч. Мсіеа, яблоня 
и апсЬеіп, стягивать, вслѣдствіе вяжу¬ 
щаго вкуса плода. И р г а. — Пол. Вѵл- 
Дозііѵѵка— Чешек. Миско\ѵиік (зиЬ Аго- 
иіа). — Сербск. Ѳгазас, Іг§а — Луз. Ми- 
ско\ѵпік.— Нѣм. ПиЬЫгпе, Веегшізреі, 
Ееізепкігпкаит (з. Агонія). — Франц. 



28 


АтѳІапсЫег — Атотшп 


АтеІапсЬіег. — Англ. ТЬе МеДІаг. — ЗапДгоЬг. — Аиіл. Маі-дгазз. — Франц. 
Аиио Дата-пав і АтторЬіІе. 

АтѳІапсЬіѳг Оапайѳпяів Тогг. еі АтторЬіІа агѳпагіа Новь. Песоч- 
Сгг. Канадская мушмула (пер.) — Нѣм. ный камышъ (пер.) — Нѣм. БйпепгоЬг, 
ТгаиЪепЪігпе, ' СапаДізсЬе Веегептіз- ЗапДЬаіег, ЗігапДЬаДег. — Франц. Ко¬ 
реѣ — Франц. Аіівіег Де СЬоізу, Аіівіег зеап Дез ваЫев, СгоигЬеі, СЬіепДспІ та- 
а дгаррез. — Англ. ТЬе СапаДіап МеД- гіп. Оуаі (Раэ Де Саіаіз). — Англ. Вепі- 
Іаг, Зпо^у Мевріііш, Дипе-Веггу, ’ѴѴіій дгааа. Служитъ для уіфѣпленія песковъ 
Реаг Тгее, ТЬе Огар-е Реаг. Мелкіе н песчаныхъ береговъ. Корневище въ 
плоды употр. въ пищу. От. Сѣв. Амер. Исландіи употр. въ пищу. Отеч. Сѣв. 

АтѳІапсЬіѳг ѵи1§агів Моепсп. Евр. 

Мушмула обыкновенная. Ирга. Атотів Вд. Мугіас. К. Вг. 
Арыудъ. Пе рев. Каменная груша. На Атотів асгів Вд. Отеч. Антил. 
Дону Сырыкикука (Кален.) — Нѣм. Ое- Пер ев. Гвоздичная мирта. Гвоздичная 
шеіпе Веегептізреі, (^иапіеІЪеегЬаит, Кассія. Амомъ.— Нѣм. ЗсЬаіТе Неікеп- 
ТгаиЪепЫгпе , 8 сЬпее\ѵеізве Мізреі. — тугЫіе. Сѣм. въ Апт. носятъ названіе 
Франц. Аіізіег АтеІапсЬіег, Атеіап- Зетеп Атоті, а кора — Саззіа сагуо- 
сЬіег Дез Ьоіз, АтеІапсЬе, ВегІеМе, N 6 - рЬуІІаіа. Кеікепяітті. 

Йісг & іеиіііез гоиДез.— Англ. ТЬе Сот- Атотит X. 2упдіЪсг. С. КісЬ. 
топ АтеІапсЬіег. Почки содержатъ си- Отъ греч. а, безъ и тотоз, порицаніе, 
нильную кислоту. Отеч. Южи. Евр. т. е. безъупречный, хорошій корень. 

Атѳгітпит древнихъ есть Зеій-., Ормушъ (съ пол.), Заморское дерево 
регѵіѵит (\ѴіШ.) (Кондр. 81. ЗиЬ Атотит), съ пол. Ор- 

Атті X. Тоигп. ІІтЬеІІ. IV. 112. мушъ трава, Шипъ іерихонскій (Кондр. 
Отъ греч, атгооз, песокъ, по мѣсту на- 141). — Пол. Оппизг, Атотск.— Чешек. 
хожденія многихъ видовъ. Амми. — Атот. — Сербск. Ізіоі. — Нѣм. КагДа- 
Пол. Атіпек. — Чешек. Оте,]. — Сербск. тоте. 

Могаё. — Нѣм. ЗапДДоІДе. *Франц. Атотит апдизШЫіиш Воппег. 
Атті. * Мадагаск. Продуктъ его извѣстенъ въ 

Атті та^ив X. ІОжн. Еврои. Р1іп\ торговлѣ подъ именемъ СагДатотит 
Атті. Кандійскій тминъ (Даль з. таіиз (РЬагт. ОаІІ.) по НозепЬЪ. или 
А тті ѵегит; вѣроятно этотъ видъ; Мадагаскарскій Кардамонъ, СагДаіпо- 
назв. соч.) — Нѣм. Огозяег Аттеі. — тпт МаДадазсагіепзе (Трал.) пли Саг- 
Франц. Ьеѵезфіе. — Англ. Атеов, Ві- йатотит заѵапіеит. 
зЬор’з тіѵеед, Воіе лѵогі, ВиІМѵогі.— Атотит аготаѣісит ВохЪ. Остъ- 
Итал. Сошіпо позігаіе. Сѣмена— Зетеп Инд. Дейл. Дост. Цейландскія райскія 
Аттеоз ѵпідагіз 8 . Атті (РЬагт. СаП.) зерна, цейландскій или длинный Кар- 
прежде были въ большой славѣ. дамонъ, СагДатотит 2еу1апісиш б. 

Атті Ѵізпаеа Пат. Виснага (съ Іоидит. 2еуІапізсЬе РагаДіез-Кбгаег, 
ішостр.) — Пол. "ѴѴозгсгуса. — Ніьм. 2еу1оп-оД. Іапдев КагДатот. 
2аЬпзі;осЬег - Аттеі. — Франц. НегЬс Атотит Сагсіатотит X. Су- 
аих сиге Депіз, Сиге Дспі Д’Езрадпе, матр. Ява. Въ торговлѣ круглый Кар- 
НегЪе аих депсіѵез, Рапаіз тагія, Её- дамонъ или англійскій пряный корень, 
поиіі аппиеі. Ѵізпаде. въ Апт. Зстіпа СагДатоті гоіишіі з. 

АттбЬіитЕ.Вг.Сотроз.ѴІ.ІбЗ. Даѵаісепзе, з. гасетові, КцпДез КагДа- 
Отъ греч. аштов, песокъ и Ьіоіеп, лю- тот, ЕпдІізсЬе 6 е\ѵйг 2 . 
бить. Атотит §гапа Рагасіізіі Вт. 

АттоЬіит аіаіит В. Вг. Мелкія По А&еііпз это есть родичъ настоя- 
Иммортелькн (сост.)— Пол. Зизг.— Нѣм. щаго Малагуетскаго перца. Сѣм. Каи- 
8 апД-ІттогіеНе. Разв. въ садахъ для сули пазыв. СагДатотит тахітит. 
дѣланія вѣнковъ. Отеч. Нов. Голл. Гвинея. 

АттоЛѳпсІгоп Нізск. Ьедит. Атотит Мѳіѳеиеѣа Возе. По 
Рг. II. 623. Аттоз, песокъ и ДеиДгоп, Козсое есть родичъ Малагуетскаго или 
дерево. Манигуетскаго перца и райскихъ зе- 

Аттойѳпйгоп Кагѳііпіі Ні&ек. — ренъ. Огапа РагаДІ 8 Іі з. МаІадисЫа, 
Кирі. Куннъ-Сюёкъ, т. е. Заячья кость СагДатотит таріз. — Ніьм. РагаДіез- 
(Борщ.) кВгпег. — Франц, Ба Огаіпе Де Рага- 

АтторЬіІа ІІозі. Огат. КипіЬ. Діз. — Англ. Огаіп оГРагаДіз. Капсули 
I. 245. Аттоз, песокъ н рЬЛе, любить.— тоже въ пролджѣ СагДатотит гаахі- 
Пол. Згсгегкііпа, Ріазко^ѵпіса. — Чешек, тилі. Отеч. Зап. Афр. 

Кага^з. — Сербск. §еѵаг. — Луз. Рёзкас, Атотит тасговрѳгтит Вт. 
Вгпіа. — Ніьм. ЗапДгіеіЬ, ВапДдгаБ. Отеч. Гвинея, Банда. Дост. Гвинейскій 


Атотит — Атугіз 


29 


Кардамонъ. СагДатотит Сиіпепзе з. (Библ.), Миндаль. Мыгдаль (Малор.) 

С. ВапДаепзе (Трап.) Пол. МідДаІта. - Чешек. МапДІоугу 

Атотит тажіт ит ВохЪ Отеч. зігот. — Сербск. Мендуо, М^евдео 
МалаЙск. ова, Ява. Дост. Яванскій или (Лавр.) ■— Луз. МапДІа. — Волг. Орѣхъ 
крылатый. Кардамонъ, СагДатотит грядки (т. е. гі>ецкій). — Ьгух. а Сарты 
іаѵапіеит з. Ыераіензе з. Вепдаіепве ВаДат (ЬеЬт.), Ьаданъ (Кир.) Перс. 
аЫит (Трап.) ВаДат, ЬаДаше, Бадомъ (Кир.) - Тур. 

Атотит Иѳсіоагіа см. Сигсита Бадемъ, всѣ вѣр. отъ еврейскаго наэв. 
2еДоагіа. ВаіЬіш. НодоЪ (Раіі.) Наготъ (Кир.) — 

Атотит ИѳгитЬѳІ: см. 2іпдіЬег Калм. Оегик (Раіі.) Харунъ-оракъ 
2егитЬеі. («ИР-) “ Груз. Цакулаки, Нуши - 

Атотит 2іпеіЬѳг см. 2іпдіЬег Арм. Нушъ. — Нѣм. Оететег Мап- 
оШсіпаІе ДеІЬаит, Оетеше МапДеІ. — Франц. 

АтогрЬа X. Ьееитіп. Рг. II. 266. Атапііег. — Аиы. ТЬе соттоп Аітопа 
Отъ греч. атогрЬоз, безформенный, Тгее. По ЬоиДоп’у представл. 7 разио- 
безвиднын. АморФа, Крутйкъ =•=)- Безъ- стей: 1.) атага, горькій миндаль, 2) Диі- 
обоазка (Даль). — Нѣм. ІЫогт. — сіз, сладкій миндаль, 3) Йога ріепо, мах- 
франц. Ь’АтогрЬе. ропый, 4) Іоіііз уагіедаііз, пестрьлист- 

АтогрЬа Ггиѣісова X. АморФа ку- ный миндаль, б) Ігаеіііз, хрупкій или 
старнаи. Крутішъ. Ненастоящій Инди- тонкокожій, съ мягкой скорлупой, въ 
го (съ иностр.) — Пол. ШеДозгІа, Іп- торговлЫІринцесскій Миндаль, КгасЬ- 
ДусЬі кг/е\ѵіапко\ѵу. 2іе1пу іпДусЫ. - тапДеІп, ДогДапБіпапДеІп. Франц. Атап- 
Чсшк. Иеиагес. - Сербск. Вехііка. — Діег Дез Батез, Содис тоПе АтапДез 
Нѣм ВазіягД-ІпДіго. — Франц. Еаих ргіисеззеэ. АтапДісг а Іа таіп, АЬеІіап 
ІпДісо, ІпДіцо ЬйІагД.— Англ. ТЬе ХѴіІсІ (въ Провансѣ), 6 ) тасгосагра, съ боль- 
ІпДіео. ВазіагД-ІпДідо. Отваръ листьевъ шими плодами, АшапДіег а дгоз Ігиііз, 
съ квасцами окрашиваетъ въ лимонно- АтапДісг Зиііаііе, АтапДісг I ізіасііе и 
желтый цвѣтъ. Отеч. Сѣп. Ам. 7) регзісоіДез, персиковидный. Отеч. 

Атрѳібраіа Мгсііх. АтреІіД. I. Южи. Европа, Востокъ и Сѣв. А«р. 
632 Отъ греч. атреіоз, виноградъ и Въ медицинѣ употр. плоды, Ашу^ДаІае 
орзір видъ. Диіссз се атагае, изъ которыхъ приго- 

АтрѳіорзівЬѳ^ѳгасѳа М'кЯгх. Ди- товляютъ оршадъ, масло, Оіеит атуд- 
кін виноградъ (пер.) — Пол. Вгхе- Даіагит Диісіит; выжимки, 1'пгГиг 
зіап.— Чешек. ЬаиЪіпес, ЬоиЪіпес (Ор.)— атудДаІагит и вода, А^иа атузсіаіа- 
Сербск. Ьогіка. — Луз. Рогаигпік. — гит атагит. 

Нѣм. ^ипдГегп 1 •еЬе, 2аипгеЬе, Атуе^аіия папа X. Бооовос де- 
Дипйіегпмгеіп, ЕисЬзіѵеіп, ЛѴеіперЬеи, рево (Раіі.), Бобов никъ (оол. ч. Росс.) 
\Ѵі1Дег ЛѴеіп, МаиеггеЬе. — Франц. Бобчу къ (Мал. Рог.) [Вышенька Укр. 
Ѵідпс ѵіегде, Ѵіепе іоііе. — Англ. Еіѵе- Газ. Лѣс.]. Дивоча кровь (Малор.), 
ІеаѵеД-Іѵу. Ѵігдіпіап Сгеерег. ТЬе Орѣшки — земляные, полевые, пья- 
Іѵу-Ііке Атреіорзіз. Отеч. Сѣв. Амер. ные, заячьи, калмыцкіе; зѳиляні, по- 
Развод. для украшенія. ліови, Заичі орішки или горышкн 

Атусеіаіив Тоит. Козас. Рг. И. (Малор.) [Персикъ дикій (Симб. Беііг. 
530. АтуяДаІ. Коз. Вѣр. отъ сирій- Тамб. Вор.), полевой (Ілші.), степной 
скаго аЬ-тіідДаІа, что значитъ краси- (Донъ Филон.) Степной миндальникъ 
вое дерево. Миндальное дерево, Бобов- (ЬіпД.) — всѣ сочны.] Черсаки (Малор. 
никъ. Миндаль.— Пол. Му&Да1.— Чешек. Рог.), Черенки (Хере. Левч.) — очевид- 
МапДІоіі, МаиДІоѵпік (81оЬ.) — Сербск. но измѣненіе сл. Персики.— Чешек. Во- 
Бадемъ. — Нѣм. МапДеІЬаиш.— Франц. Ьо\ѵпік. — Тат. ИадоЬ. — Калм. Оегик, 
АтапДісг.— Ата. АІтопД, ТЬе АІтопй Харунь-оракъ.-Хгфі.Кушгюнь.Оія-са- 
!р ге€ бакъ (Кнр.) — Нѣм. КоеЬе 2\ѵегд-Маи- 

Атуееіаіиа ооттипів X. Слав. Деі, ЙігаисЬтаиДеІ. — Франц. АшапДіег 
Орѣхъ, Амигдалъ (Эккл. XII. 5) Мнн- паіп. — Атл. ТЬе сВѵагі ог ВЬгиЬЬу 
дальное дерево, Миндальные орѣхи АІтопД. Отеч. Россіи, Венгрія. Употр. 

для настойки (Самар.) Изъ ядеръ при- 
-- гото вл я ютъ молоко и употр. съ чаемъ 

*) Крутйкомъ назыв. вайда, бруско- (Сарат.) г л т> • 

вая синяя краска; слѣд. строго говоря Ату§;йа1ив Рѳгаіса X. См. Регзіса 

это названіе иейдетъ, такъ какъ краска ѵиідаііз І)с. тт оі 

получается не синяя, а желтая, но, вѣ- Атупв X. ТегеЬтш. 1г. И. оі. 
роятно, введено по заимствованію у Вигзегас. ЕпДІ. Отъ греч. а, очень и 
иностранцевъ. шугой, бальзамъ, т. е. доставл. много 


30 


Атугів — Апасуеіит 


бальзама (Мигг по арабски бальзамъ). 
Оост. Бальзамникъ, Ладанникъ.— Лол. 
Ошігш'а, Ваізашоѵе аіеіе, Ваізатошес, 
Ва1зато\ѵка, Ваізата. — Чешек. Еіе- 
Ш 08 .— Бѣм. ЗаІЬепЬаиш, ВаІзатзігаисЪ, 
ВаІзаттугіЬе.— Франц. Ь’Атргіз, АгЪге 
Й’епсепз (разл. виды). — 4 игА - Атугіз. 
ЗЬгиЬЬу Бтуееі-іѵоой. 

Атугів ЬаІаатіГѳга В. Американ¬ 
ское розовое дерево. — Бѣм. Ваізахпі- 
зсііег ВаІзатзігаисЪ, АтсгікашзсЪег 
ВозеиЬоІгЪаит. — Фрапи. Воіз йе зеп- 
іеиг йе Возе. Ь’ЕІеті й’Атегщие. — 
Англ. ЛѴЬііе апй Ыаск Сапйіе ѵгоой, 
ТогсЬе іѵоой. Древесина, называемая ро¬ 
зовымъ деревомъ, ВозепЬоІх, Возеѵтой, 
содержитъ много пахучаго бальзама и 
служитъ для куренія и доставляетъ 
масло, похожее на 01. ЕЪойіі. 

‘ Атугіа СоттіГога Воуіе, Ат. 
цііѳа-сіѳпаіз В. Ат. КаГаІ РогзЬ. и 
Ат. КаіаГ Рогзіс. См. Ваізашойепйгоп 
ВохЬигдіі, Оіісай., Каіаі еі Каіаі. 

Атугів Ріитіегі Вс. (Ат. еіеті- 
Гега Воуіе). Американское Эдемиевос 
дерево (сосг.) — Нѣм. АтегікапізсЪег 
ЕІетіЬаггЪаит, ЕІетізігаисЪ.— Франц. 
Ь’ЕІеті. — Англ. Еіеті. Дост. Вестъ- 
нидское или Юкатанское Элеми, Еіеті 
оссійепіаіе, ЛѴезііпйізсЬез Еіеті. Отеч. 
Вестъ-Индія. 

АпаЬавів Б. 8а1зо1асеае. Рг. XIII. 
2. 210. Отъ греч. апаЪаіпсіеп, подни¬ 
маться, т. е. растетъ прямо. Ежов- 
никъ.— Пол. КІ.ісгеІ, Зоіапка,— Четен. 
йискотѵпііс. — Сербск. Ідіетка. — Бѣм. 
КаІізігаисЪ, Веегепзаігкгаиі 

АпаЬавів Аттойѳпйгоп С. А. М. 
Хвостъ кошачій (Кондр.) — Кщі. Сак¬ 
саулъ, т. е. конскій хвостъ (Борщ.) — 
Кокай. Сексеуль (Вѣсти. Гсогр. Общ. 
1860. № 3). Кирг. ст. 

АпаЬавів арЬуІІа В. Зеленка 
(Астр.), Лошадиный хвостъ (Сл. Ц ) — 
Кирг. Карагачинъ (названіе усвоен¬ 
ное также и Уральск, казаками, кото¬ 
рые называютъ его также Ежов ин¬ 
комъ. Карелинъ), Карагазннъ (РаІІ.) 
Кырьік - боунъ (Борщ.) , Кара-баракъ 
(Кирг. Пот.) Отеч. Средияя Азія, Сѣв. 
Африка. 

АпаЬавів сгѳіасѳа РаІІ. Ежов- 
никъ, ІОжовникъ (Даль), Кислая трава 
(Кондр. 156. Даль). — Кирг. Ісг-іізіак 
(ЬеЬт.) ,. , 

АпасагсНит ЕоііЪ. ТегеЪтт. 
Рг. И. 62. Апасагйіас В. Вг. Отъ греч. 
апа, похожій и сэгйіа, сердце, по сход¬ 
ству плода. Анакардій. Акажу. Птице¬ 
сердъ (неудачно сост.) — Йіьм. Бег 
АеаЪапиззЪашп, Апасагйіепѣаит. Бег 
ЕІерЪапіепІаизЪаит, ИіегепЬаит. — 


Франц. Ь’Апасагйе. — Англ. СазЪстт- 
Тгее. 

Апасагйіит оссійѳп1:а1ѳХ.Вестъ- 
Индскій Анакардъ, Вс. тъ-Индскан сло¬ 
новая вошь (Трап, перев. съ нѣм.) Ла¬ 
ковое дерево. Дрепесипа въ торговлѣ— 
Бѣлое Магагоновое дерево илн Акажу. 
Птицесердъ — Пол. Бакагр, Иег- 
коѵѵісс, Бгге\ѵо пегкоіѵе. — Чежк. 
Ьейѵіиоіѵшк. — Бѣм. Апасагйіеп- 
Ьашп, ЛѴезііпйізсЪег Біеі-епЬаиш, Ка- 
зсііи ой. АсазоиЬаиш. КазеЪипизз. — 
Франц. Роттшііег й’Аса^ои, Иоіх й’Аса- 
дои, Асаной. Плоды извѣстны въ тор¬ 
говлѣ подъ именемъ Апасагйіа оссі- 
йепіаііа, Зетіпа зіѵе Хисез Апасагйіае 
оссійепЫіз, ‘ѴѴезппйізске ЕІерЬапіеп- 
іалзе. Франц Роштез ои Хоіх й’Аса^ои, 
Роіге Й’Асаной. Отеч. Южн. А мер. и 
Вестъ-Индія. Масло, извлеченное изъ 
сока плодовъ, входитъ пъ составъ на¬ 
рывной таФты, ТаіГеіаз ёрізразіщие. 
Изъ ствола выдѣляется Гумми-Акажу, 
Аса^и-Ситті. 

Апасагсііит оіВсіпагит ОагЬ. 
См. Зетесагриз Апасагйіит Ь. ЙІ. 

Апасуоіив Регз. Сотроз. VI. 15. 
Измѣненное апапііюсусіиз—т. е. внѣш¬ 
ній кругъ цвѣтовъ безъ сѣмянъ. — 
Лол. Вегігапі. Ріегзсіопкоіѵе гіеіе. — 
Чешек. ТгаЬок. — Сербск. 2иЬоѵас, Таг- 
сок. — Нѣм. НіпдЫите, йсЬпескои- 
Ыите, КгеізЫите. — Франц. Апаоус- 
Іиз. — Англ. ВіпдЯоѵег. 

Апасуоіив оШсіпагит Паупс. 
Въ Фарм. РугеіЬгит соттипе з. дег- 
тапіеит (РЬагт. Вогизз.) Бспіагіа. Го¬ 
ловастый-Иванъ (Рог.) Романъ (Свѣпц.) 
Чешек. Регігапі, Реіігат, ТгаЬок.— 

' Бѣм. Ветатхѵиггсі, йеиізсііег Вег- 
ігат. — Франц. РугсіЬге, Васіпе заіі- 
ѵаіге (Бгар.) — Англ. РеІІНогу о! 8раіп. 
Употр. въ медицинѣ подъ именемъ 
Вайіх РугеіЪгІ сошшишз з. дегтапіеі 
(РЬагт. Вогизз. еі 8иес.) Вайіх 8а1іѵа1із 
з. Бепіаі-іа (Траипъ). 

Апасусіив РугеіЬгит Ве. (АпіЬе- 
тіз Ругеііігит Ь.) Біозс. РугеіЬгоп. 
Фарм.' РугеіЬгит ѵегит з. готаиит. 
Жигунъ, Жигунецъ (Даль), Огневица 
(Собол.), Слюногонті, Слюногонный ко¬ 
рень (Даль) — всѣ переводя, и искуств. 
составленные. Зубная трава (Кондр. 
157). Слюнистая трава (Кондр. 165). — 
Пол. 2§Ъочѵпік, 2<гЪпо гіеіе, Вегігат, 
гизкі іо тез .— Чешек. Реіігат, Регігат, 
ТгаЬос, Коіоіоб. — Сербск. Отъ зуба 
трава, — Бѣм. Вегігаттіггеі, йоііап- 
пізіѵиггеі, 2аЬп\пи-2е1 (Бепе.) Вегігат- 
Катіііе, гбтізсііе Веі'ігат, зсЬагІе Віпе- 
Ыите, ^ѴаЪге 8реісЬе1»игг (Воз.) — 
Франц. РугеіЬге. — Англ. Реііііогу оГ 


Апасусіив - 

Зраіп. Отеч. Азія и Сѣв. Афр. Корень 
Вайіх РугеіЬгі ѵегі з. готапі употр. 
при зубной боли и при параличѣ языка 
(РЬагт. Аизіг. ОаІІ.) 

АпадаШв Тоигп. РгітиІ. Ргойг. 
VIII. 69. Отъ греч. апа§е1аеіп, смѣять¬ 
ся, по употр. въ прежнее время ддя воз¬ 
бужденія веселаго расположенія духа. 
Или отъ апа, н цгіііоз, т. е. средство, 
возстановляющее произвол, способ¬ 
ность. Воробьиное просо, Помощь пор¬ 
ченая (Кондр. 73. Амб.), Почетная по¬ 
мощь (Амб.), Курослѣпъ (Сл. Церк.), 
Слѣпушникъ (Козл. Тамб. г.) — Чешек. 
Бгсігаіска, Ыйшогпісек.— Сербск. Кгіка, 
шокгіса. — Луз. ВІузк, Кигушог, Сег- 
\уіо\ѵе геіе.— Бѣм. СаисЬЬеіІ.— Фрюнц. 
Моигоп, АпадаШйе. — Аки. Рітрег- 
г.еіі. 

Апаеаііів арЬуІІа М. а ВіеЪ. Огеч. 
Крымъ. Рекомендуется отъ Крымской 
проказы, Берга Сгітепзіз. 

Апа^аШв агѵѳпвів В. У Діоскор. 
Мужская АпадаШз. Фарм. нази. Аиа- 
"аіііз з. РЬоепісеит. АпадаШз таз. 
Тіуриная слѣпота. Курячі очки 
(Малор.), Курячья слѣпота (Экоп. Маг.) 
[Курослѣпъ (Дерев. Зерк.), Курослѣи- 
пикъ. Куръ-гузъ (Кален.), Куръ зелье 
(Снт)] Воробьиное просо. Почетная 
помощь (Амб.) Искаж. Порченая по¬ 
мощь (Кондр.) Неопред. Очный цвѣтъ, 
Умъ да разумъ (\Ѵіес1.) — Пол. Кигху- 
зіай, Кигаузіер, Кигойіер, Киггутог, 
Миз 2 сзіг 2 . — Чешек. Кигітог затес 
(Маі. На^.) Иатогпісек (81оЪ) — Луз. 
Кигутбг, Семену тузопс, Сепѵіоіѵе 
геіе. — Бѣм. Аскег-ОаисЫіеіІ! Біе Ап- 
еепЫйіЬе, ГгаиспЫпте, боЫМЬиег- 
Йагт, Сгиийііеіі, йег ІІаЬпепІгііі, йаз 
КогаІІепЫіітІеіп. Бег Маизейагт, йег 
кіеіпе гоіЬе ИасЬізсЬаііеп, йаз 8рег- 
Ііпдзкгаиі, ГеІйдаисЬЬеіІ, Оетеіпев 
ОаисЬЬеіІ, ОаисЫіеіІтйппІеіп, гоіЬез 
СаисЫіеіІ, Еаиі БіезсЬеп, Воіііс Міеге, 
НйЬиегйагт, Неіі аііег ЛѴеІі.— Франц. 
Моигоп гои^е, Моигоп йез сЬатрз, Мои¬ 
гоп таіе, Могдеііпе, Могдёііпе й’біё. — 
Лки. Вей Рітріпеіі ог Рітрегпеіі. Сот 
Рітрегпеі. Роог-тап’в-'ѴѴеаіЬег діазз, 
ЗЬерЬегй’з 'ѴѴеаШег діавз. ЗЬерЬегй’з 
Ноигдіазз, Роогтап’8 ІѴаіегдІазБ. Раст, 
въ Европѣ. Прежде употр. въ меди¬ 
цинѣ отъ застоевъ кровн и водяной. 
Теперь иногда рекомендуется при ле¬ 
чены водобоязни. Въ Кіев. губ. пьютъ 
отваръ ея отъ грыжи. 

Апа^аШв соѳгпіѳа В. Діогк. Апа- 
даііія Сетіпа.— Бѣм. Коітагкгаиі, Ыаие 
Міеге, ѲаисЫ]еі1-\ѴеіЫеіп, йег Ыаие 
0аис1іЬеі1,(ЗаисЬѵеі1сЬеп, Йіе Ыаие Мйи- 
зекиііеі, йіе Ыаие Міеге. — Франц. Ье 


- АпсЬива 31 

Моигоп Ыеп. — Англ. 8ку Ыие Рітрег¬ 
пеі. 

Апаеугів В. Ьедит. И. 99. Апа, 
похожій и дугоз, согнутый, по Формѣ 
плода. Вонючка (Даль) пер. Нѣм Франц. 
Англ. Ападугіз. 

Апаеугів Гоѳіійа В. Біозс. Ападу¬ 
гіз, РІіп. Ападугоз. Вонючка (Даль пе¬ 
рев.)— Пол. "ѴѴуйідоп зтіегйгіес, зтіегй- 
х^се йггеіѵо. — Чешек. Риіпік.— Сербск. 
Корііак, Коріііса. — Бѣм. ЗііпкЪаит, 
Зііпкепйе Ападугіз, 8ііпкзІгаисЬ. — 
Франц. Атідгі Апдуге, Ь’агЬге риапі, 
Гёѵе йе іегге. — Англ. Веап-Тгеіоіі. 
Веап Сіоѵѵег. Отеч. Берега Средиземн. 
моря. Имѣетъ противный запахъ. 

Апапавва Віпді. ВгошеВас. Отъ 
бразнл. назв. растеніе Апапа, Апазза, 
Хана. Ананасъ (тоже на всѣхъ язык.) 

Апапавва ваііѵа Віпді. Ананасъ. 
Пол. Чешек. Сербск. Луз. Апапаз. 
Бѣм. Апапаз, ГісЬіепаріеІ (съ испан. 
Ріпаз). — Франц. Апапаз. — Лшд. Апа¬ 
паз. Ріпе-аріеі. — Арм. Арка Яхнцоръ, 
т. е. Царское яблоко. Отеч. Южн. Ам. 
Въ Евр. разп. пекл. Изъ волоконъ, наз. 
Ріііа, приготовляется въ Амер. кисея. 

Апавіаііса Оагіп. Сгисіі. Ргойг. 
1.185. Отъ апа, опять и зіаеіп, выпрям¬ 
ляться, потому что положенное въ воду 
выпрямляется. Іерихонская роза (пер.) 
Пол. 2тагі\ѵусЬ\ѵзіапка.— Чешек. СЬаи- 
1і\ѵка.— Сербск. Вагѵди/.а.— Нѣм. Йегі- 
сЬогозе. — Франц, ^гозе. 

Апавіаііса ЬіѳгосІіипіісаХ. Іери¬ 
хонская роза. Богородицкая ручка. 
Ручка Божьей Матери (Іерусалимскіе 
пилигримы Пуп.) Воскреснха, Ерн- 
ховъ цвѣтъ (Меркл.) — Нѣм. Возе ѵон 
ІегісЬо, АесЫе йегісіюгозе. Магіеп- 
гозе, ‘ѴѴеіиасЬізЫите.— Франц. Йегозе, 
Возе Йе ЙегісЬо.— Англ. Возе оі ІегісЬо. 
Отеч. Палест. Сирія п пр. Весьма гигро¬ 
скопична и вслѣдствіе этого считается 
имѣющей чудесныя силы. 

АпсЬйва В. Воггад. Ргойг. X. 41. 
Отъ греч. апсЬиза, румяна. Шарило 
(Умань), Воловикъ (Соб. Щегд.), Осли¬ 
ная морда (Даль) соч. — Пол. Міойип- 
ка.— Чешек. Рі Ш.—Сербск. Ѵоіщак.— 
Луз. ''Уоіасу ^ахуск. — Финн. ІІйгйп- 
кіеіі. — Бѣм. ОсЬзепгипде. — Франц. 
Воидіозас, Видіоззе, Ьандие Йе ЬоеиІ.— 
Англ. Видіозз. Охепіопдие. Въ Швеціи 
Вазі (АпсЬ. аі-ѵспзіз). Русское Рястъ. 
Въ Туркестанѣ какая то наз. Айлыкъ 
(Кир.) 

АпоЬиаа оШсіпаІів В. Біозс. Воп- 
діоззоп. РІіп. Воидіоззоз, ЕирЬгозупоп 
(вслѣдствіе будто бы возбужденія вос¬ 
производительной способности). Фарм. 
Видіоззит ѵ. Ьіпдиіа Ъоуіз (Кай. НЬ. еі 


32 АпеЬива - 

ІП.) Анютины глазки (Харьк. Черн. 

№ 981), Полевая Медуница (Умань). 
[Мыдынка т. е. Медунка, (Вол.), Ме- 
денишникъ (Полт.)]. Заячій салатъ 
(Гродн.), Лазорикъ (Ниж.), Незабудка 
(Пет.), Галочка (Тавр.), Свинюшникъ 
(Полтав.), Ранникъ (Полтав.), Бликота 
(Курск.), Купи-нось (Курск.), Слѣпота 
(Полт.), Образки (Мейеръ, Бот. Сл.), 
Утичьи гнѣздышки (Вят. Леп.), Осло- 
выя уста (\ѴіеД.) всѣ сомнит. Соч. и 
□ ерев. Вуглосса (Нин;.), Буглазъ, Гла- 
зобужннкъ (Малор Кален), Буглосова 
трава (ѴѴіеД.), Бычій язычокъ трава 
(Кондр. 136), Бычачій языкъ (Трап.), 
Воловій языкъ (Рог.) Кондр. 147. Собол. 
Воловикъ аптекарскій (Собол.), Воло¬ 
викъ, Водогдодка (Мейеръ, Ь. Сл.), 
Красный корень Мейеръ, Б. Сл.), Крас- 
нокорень (Рог.), Дареградскій красный 
корень (Трап.), Румянка (Малор.), Ру¬ 
мяный корешокъ (Даль), Червяница 
(Мейеръ), Румъянчикъ (Малор. Сред.)— 
Пол. РагЬоѵѵнік Іекагвкі (Ков.), "ѴѴоІотгу 
іеиук. — Сербск. Пачіо гнѣздо, Волов- 
СКИ языкъ. — Луз. Кгшѵзаса, м-орив, 
зІоДка Іоріёпа, Р6ебі\ѵе яеіе, Роббиѵка.— 
Латыш. \ѴеЬгвсЬи шеЫе.— Тат. бак. у. 
Гавадушва. — Тат. Нтыгъ-баши-отъ 
(Тавр.). — Нѣм. Ваз Аскегташізкгаиі;, 
(ііѳ Аидеішгп, сііе гоіЬо НишІБхипде, 
Дав ЪіеЪйидІеіп, ЗіегнЬШтІет. Оетеіпе 
ОсЬвепхипде, ВаиегпЪогеІзсЬ. — Франц. 
Еапззе ЪоигасЬе, Ъапдие Де Ъоеиі. Ви- 
діоеве.— Англ. Видіозз, Охіипдие. Раст, 
въ Средц. и Сѣв. Европѣ, Аз. Прежде 
употр. въ медицинѣ какъ средство мяг¬ 
чительное и способ, отдѣленію. Въ Си¬ 
бири употр. отъ бѣшенства собаки. 
Отъ конской бол. (Влад.), отъ кашля 
(Волын.), отъ ранъ (Полт.), отъ зуб¬ 
ной боли (Курск). Молодые цвѣты 
въ пишу (Полт.). Листья употр. для 
окрашиванія въ зеленый цвѣтъ. 

Апйіга Там. Бедшп. Рг. И. 47о. 
Туземн. браз. назв. Анднра. Капуст¬ 
ное дерево (нер.) — Пол. Сгегигішог. 
Чешек. ЗисЬоІизІс.— Сербск. ВиЬокот — 
ІІіъм. КоЫЬаиш. — Франц. Аидеііп. 
АгЬге сіюи. — Англ. Апдеіееп-Тгее, 
СаЬЬасе-ЬаскІгее. 

Апйіга АиЫѳШ ВепЫг. Капустное 
дерево, Ангелнновое дерево > (пер.) — 
Пѣм. ТгаиЫдег К Ы-оД. Апдеііпіаит.— 
Франц. Воіз Апдеііп, Воіз Д’Апдеііп Де 
Іа Ѳиіапе, Воіз Де РегДгіх, Воіз Де Ѵои- 
аеароиа (ИувЬ.) — Англ. СаЬЪаде Тгее 
ЛѴоосІ, Авдеіік. Отеч. Кайенна и Бра¬ 
зилія. Сѣмена, 8етеп Апдеііп, и кора, 
Согіех Апдсііпае, идутъ въ торговлю; 
употр. отъ глистовъ. 

Апсііга іпѳгтів Я В. К. (8уп. 6е- 


- Ашігороёоп 

оЯгоуа ^атаісепзіз Мигг.) Ямайское ка¬ 
пустное или глистное дерево (пер.) 

Пѣм. ЧѴезІшІівсІіег КоЫ- оД ѴГигтпп- 
ДепЬаит. — Франк Воіз раітізіе Дез 
АпШіеа. — Англ. Тигкеу-'ѴѴооД. Отеч. 
Ямайка. Дост. обыкн. Согіех ОеоЯгоуае 
іагааісепзіз з. СаЬЬадіі. 

Ашііга гѳіива Я. В. К. (?уп. Ое- 
ойгоуа зпгіпагаепзіз ВонДІ еі Мшу.) До* 
ставл. Согіех аіііЬеІтіпііеііз вигіпатеп- 
зіз з. ѣівсиз. Отеч. Суринамъ. 

АгкігаоЬпѳ В. ЕирЬогЪ. Рг. Хѵ. 

2. 232. Отъ греч. апДгеіоз, сильный и 
асіте, пѣна. Неспячекъ (Даль)? — Пол. 
АпДгазгек.— Чешек. Нотиііпес - Сербек. 
ОготиЦаз. — Атл. ВазіагД Огріпе. (На 
Сербск. Коіоіаиак пазв. АпДг. іеіершо- 

^Апсігошесіа В. Егісас.Рг.ѴИ.606. 
По имени ыиоической Андромеды. Анд- 
ромёда(Двнг.) Безплодный кустъ (Амб.) 
Безплодннца (Сл. Церк.), Болотникъ 
(Раіі.), Болотная былина (Даль), Под¬ 
сѣлъ (Даль). Смѣш. и нер. Тундрица 
(Пет.), Багунъ, Багульникъ (Амб.) съ 
ЪеДига. — Пол. МоДггеѵиіса, Вохшагу- 
пек. — Чешек. ВаЬепка, ВаЬпііка (81. 
Ор.) — Сербск. Віаіпік, ИаДВзС — Луз. 
Ва/епка. — Финн. Биокикка. — Нѣм. 
БаѵепДеІЬеіДе, Огйпке, Кіепрогзі! — 
Франц. АпДготеДе.— Англ. ТЬе АпДго- 
теДа. БиІсЬ Мугііе. 

Ашіготѳсіа саіусиіаіа В. Ом. іаз- 
вашіга саіусиіаіа. 

Апсіготѳсіа роПГоИа В. Андро¬ 
меда узколистная. Безплодннца (Кален.) 
Болотникъ или Подбѣлъ (Раіі.), Пьяная 
трава (Камч.), Остролистная, Злосчаст¬ 
ная трава (ѴѴіеД.), Чахоточная трава 
(Пет.), Багульникъ (Даль) см. съ ЬеДшп. 
Дикій розмарипъ СѴѴіеД. съ нѣм.),. Гон- 
гобель (Тв. смѣш. съ Уасс. иіідш.) — 
Пол. Вадіепко. — Чешек. ВаЬепка. — 
Финн. Рипегѵа виокикка. — Эст. Боо 
каеІиД. — Нѣм. Біе гоіЬе ЬаѵепДеІ- 
Неісіе, ВовгаагіпЬеіДе, ІаІвсЬсг Рогзі, 
кіеіпег и-іІДег Возтагіп, ТогІЬеіДе. — 
фраки. АпДготеДе к Іеиіііев Дс роипоі.— 
Англ. ѴШД Воветагу, МагзЬ Коветагу, 
МагвЬ Ноіу Иове, Моог\ѵогі, Роіу Моип- 
іаіп. Сѣв. Евр. Аз. Ам. Настой листь¬ 
евъ употр. отъ ревматизма; отъ чахот¬ 
ки (Петр.). Растеніе вредно козамъ и 
овцамъ. _ _ . о, , 

Апйгороео 11 Втатш. 81еиа - 
I. 363. Отъ греч. апег, мужъ и родоп, 
борода- Козелецъ (Амб.), Бородачъ 
(Даль) соч. — Пол. Раісгаіка, Тгаѵа 
ЪгоДаіа. — Чешек. \Ѵаиваіка, Ѵоиваіка 
(БІоЬ.) — Сербск. Вгказ, Ьёгкав, ЬгаДас. 
Джунъ (Лавр.) — Луз. ВгоДа\ѵа. — Нѣм. 
ВаіЧдгав, Вйгвіевдгазз, Дег МаппегЬагб 


33 


Апйгороёоп - 

Ріоскдгаз.— Франц. Ье Вагѣоп.— Англ. 
ВеагД дгазз. 

Ашігороеоп Саіатив аготай- 

сиз Поуіе. По Коуіе это есть Сладкій 
тростникъ и Иноземный тростникъ, 
упокин. въ Библіи Слав. Трость. Русск. 
Благовонная трость (Исх. XXX. 23. 
Пѣсн. Пѣсн. IV. 14. Іезек. XXVII. 19). 
Кинамопъ (Іерем. VI. 20) Слав. Ѳиміамъ 
(Исаія ХЫИ). 

Ашігороёоп сіігаіив ЕохЪ. (Тга- 
сЬуродоп сіігаіиз Бс.) Остъ-Инд. Ли¬ 
монная трала (пер.) — Нѣм. Сйгопеп- 
дгаэ. — Англ. Ьетоп-дгавв іеа. Различи. 
АпДгородоп доставл. въ Индіи масло 
Зіггі оГ Бешоп дгазз оіі (КерогЬ). 

Апсігороёоп ІасЬаѳтиш В. Боро¬ 
дачъ, Бородатая трава (Сит. Рог.), Кро¬ 
веутолительная трава (Кондр. 159). — 
Пол. БоЪіе іга\ѵка. — Сарты въ Турк. 
Бызагчимъ. — Нѣм. ВагЬдгазз, Еіоск- 
дгааз, НйЬпегІивв. —: Фрапц. ВагЬоп, 
Ье ВагЬоп Дідііё. СЬіепДепІ к Ьаіаіа. 

Апйгороёоп. птгіоа4ивВе<г. (Апа- 
іЬегит тигіеаіит Веаиѵ.) Остъ-Инд. 
Ветиверія. — Нѣм. Неіідгаз. — Франц. 
Ѵёііѵег (по Катал. Алжирск. рр. отъ 
А. 8^иа^го8и8). Дост. ВаДіх ѴсЬіѵегіае. 
КЬиз-КЬиз. 

Ашігороеоп И"аг(іив В. Нардъ. — 
Нѣм. Сіігоп- оД. ИагДеп-Вагідгаз. — 
Франц. ИагД іпДіеп, БрісапагД. Дост 
ИагДиз іпДіса в. Зріса ХагДІ и масло 
Ьітоп-ОгаввЫ, Лимонное. 

Ашігороеоп ЗсЬоепапйтв В. 
(ТгасЬуродоп ЗсЬбепапіЬиз N. аЪ Ез.) 
Въ Фарм. БсЬоепапПшв, в. ^иисиз оДо- 
гаіав в. Еоепшп сатеіогит (НегЬа). 
Верблюжье сѣно (пер.) Иваранкуза. — 
Пол. ВІеДорІечѵа. Тггсіпа расЬ^са. — 
Ним. Баэ \ѵоЫгіесЬепДе Вагідгаз, Діе 
^ѵоЫгіесЬеиДе Віпзе, Дав КатееІЬеи, 
Даз КатееІ8ІгоЬ, Діе бчиіпапі.— Франц. 
ВагЬоп оДогаиІ, Лопе оДогапі. — Аніл. 
Сатеі’з Нау. Пахуч, трапа имѣетъ силь¬ 
ныя возбудительныя свойства. Корень 
Иваранкуза, ВаДіх Іѵагапепаае употр. 
въ Индіи отъ холеры. Южн. Аз. А«*>р. 
Масло его Оіешп Бігі отъ ревматиз- 
мовъ. 

Апйгороеоп БогеЬит Я. В. ѴіД 
ЗогдЬит ѵиідаге. 

Апб-говасѳ Тонгѣ. Ргітиі. РгоДг. 
ѴІП. 47. Продомшікъ (КауФМ.) Роса 
каменная, вербова трава (Кондр. 102), 
Рѣзуха скальная или Каменная трава 
(Кондр. 104). Твердочашечница (Собол.), 
Твердочашечпикъ (Двиг.) — Пол. Ыа- 
гаДка, АпДговгек. — Чешек. РосЬуЬек 
(Рг.), НогЬ^. — Сербск. Окіор, Мигкі 
окіор. — Финн. Никк\. — Нѣм. Маппв- 
всЬПД, МаппзЬагпівсЬ. Баз ИагпізсЬ- 


Апѳтопѳ 

кгаиі, Даз 8еепаЬе1кгаві. — Фрмкц. 
АпДговасе, АпДгозеІІе. — Апіа. 8еа- 
паѵе1-\гогі. 

Апйговаое вѳріѳпігіопаіів В. 
Грыжная трава *) Ошеі. Лепех. 
Кондр. Каш. Прнарг. край). Пере- 
лонка (Даур. Каш.), Переломная 
трава (Кондр.) — Искаж. Переломъ, 
Пролоыникъ (Макс.) — Неопред, или 
смѣш. Лала мужская (Кондр. Даль), 
Рѣзуха (Б. Сл. Мейера). 

Ашіговасѳ ѵіііоаа В. Мшица (у 
садовн. въ Курск, губ.) Каменная роса 
(Даль). 

Апсіговаѳтит АН. Нурег. Рг. 
I. 543. У древнихъ это Нурег. регіо- 
гаіит Ь. — Пол. РосЬуЬек. — Чешек. 
Кге\ѵпібек. — Сербск. Кгѵаѵас. — Нѣм. 
ВІиЛеіІ, Сасіііепкгаиі, ЛоЪапшвкгаиі.— 
Франц. АпДгозёте. — Англ. ТЬе АпДго- 
ваетит ог Тиіаап. 

Апсіговаѳтит оШоіпаІѳ В. Коло¬ 
кольчики красные, Колокольчики кро¬ 
вавые (Кондр. 47). — Нѣм. ВгеВЫіШгі- 
дез ЛоЬаппівкгаиі, ВІиіЬеіІ, ОеЬгіІисЬ- 
НсЬез ВІиіЬеіІ, МаппвЫиІ (пер.), Коп- 
гаДзкгаиІ, В1иі-^оЬаппІ8к^аик— Франц. 
АпДгозёте оШсіпаІе, Ье Тоиіе-Баіпе.— 
Англ. ТЬе оШсіпаІ АпДговаетит ог 
Соттоп Тиівап, АПЬеаІ, 84. Реіегввюгк 
Прежде употр. въ медицинѣ подъ име¬ 
немъ НегЬа еі Еіог АнДговаеші. 

Апѳтопѳ В. Ватте. Рг. I. 16. 
Отъ греч. апегаов, вѣтеръ, такъ какъ 
цвѣтокъ будто бы открывается только 
въ вѣтреное время года. Чернозельце 
трава (Кондр. 36 з. Риізаііііа), Сасанка 
(Кондр. 108). Черное зелье, Бѣлокъ 
(Амбод.), Подснѣжникъ, Одномѣсяч- 
ннкъ (Даль), Вѣтреница (пер.), Ане¬ 
монъ. — Пол. 2а«Д1ес, "ѴѴіеІггпіса, 8а- 
запка, (2егепкі, Схагпо ліеі з. Риіза- 
Шіа). — Чешек. Заваикя,, РоЬапіпа, 8(ю- 
Ііз, 2а\ѵі1ес, Копікіес, РоДІезка, Баіег- 
пік, Копікіес (з. Риізаііііа). — Сербск. 
Ѵіеігпіха, база, Висибаба (Лавр. виЬ 
Подснѣжникъ).—Я»м. Апешопе, ЛѴіпД- 
гбзсЬеп, \ѴіпДЫите. КисЬепзсЬеІІе (з. 
Риіз.)— Франц. Равзе Йсиг, Апбтопе.— 
Англ. Апетопу. Ѵ^іпДНотіѵег. — Финн. 
Ѵиокко. — Кііепзіітй, Ккекко (в. Риі- 
ваШІа). 

Апѳтопѳ аііаіса. Лютикч^, бѣлый 
цвѣтокъ (Пот.) Въ Алтаѣ имъ мажутся 


♦) Названіе гр ы ж н о й травы дано 
въ Сибири потому, что растеніе употр. 
противъ такъ называемой въ Сибири 
бѣлой грыжи, т. е. бѣлей у женщинъ и 
допоггЬоеа у мужчинъ. Этимъ же име¬ 
немъ наз. и АпДг. СЬашае^азте КосЬ. 

3 


34 


Апѳтопѳ 


когда отнимается поясница (Пот.) — 
Липо Токі. 

Апѳтопѳ Ъаісаіѳпвів Тигсх, — 
Голди Тиг-ка, т.еДиг кбкика, т. е. шиш¬ 
коносная трапа (Мах. Ргіт. ЗГ1. Атиг. 

р. 18). 

» Апѳтопѳ Нѳраііса X. Нынѣ Нера- 
Ііса ІгіІоЬа. Фарм. назв.-(НгЬ. еі ЕІ.) Не- 
раііса поЬіІів, з. Нер. ігііоііаіа в. Тгі- 
Іоііит аигеига. Вѣтреница чистая, Вѣт- 
рушка (пер.) Завитки (Щегл. Двиг.) 
Легнотникъ (Кондр.) Перелѣска. Пе- 
редіска, Проліска (Малор. Гоі.) Про¬ 
лѣска (Могил.) Пролѣшка (Гродн.) Си¬ 
ніе подснѣжники (Твер. Пуп.) Пече- 
ношникъ (Кондр.) Печенковая трава 
(Даль), Печеночница (Трап.) пер. Нера- 
Ііса. Троянокъ (Кондр.) Утробникъ 
(Кондр.) Пржелящкн (Гродн.) — Пол. 
Рггуіазгсгка, Ргхеіазгсйка, Робіазгехка, 
ТпуапсЬ, \ѴаІтоЬпіса, ЧѴаІгоЬпе гіеіе.— 
Чешек, ^Іегпік, Робіі&ка, Ррсііёака, 
РНспік. — Сербок. Івігепка. — Луз. ба- 
іго\ѵвік. баігпііс. — По Самоъ. Ваіа та- 
Ііпозе, т. е. синяя болотная (Ков.) — 
Нѣм. ЬеЬегЫшпе, Ебеі ЬеЬегкгаиІ. 
МйгхЫіітсЬеп, Віаисз ЛѴіпбгЬвсЬеп, Ье- 
Ъегапетопе, Негхкгаиі, ѲйІбепІсЬег- 
кгаиі. — Франц. Негѣе (1с Іа Тгіпііё. 
ТгёЙе НераИцие.— Англ. Нераііса. НсгЬ 
Тгіпііу. КоЫе Ьіѵепѵогі. Употр. отъ 
лихорадки, кашля, золотухи, головной 
боли и на краску. 

Апѳтопѳ пѳтогова X. Въ Фарм. 
Напипсиіив аІЪиз в. петогозив (НегЬа 
еі Ріогев гесепіез (РЪагт. 8иес.) НегЬа 
Запдиіпагіа. Бѣлоцвѣтъ (Петроз.) В се¬ 
ну ха (Конст. Черн.), Бѣлый Куро¬ 
слѣпъ, Куросдіпъ (Малор.) Куричья 
слѣпота (Даль). Козодрость бѣлая 
(Гродн.) — Со чин. Лѣсной одномѣсяч- 
никъ (Щегл.) Луговой одномѣсячникъ 
(УЧеб.) — Пер ев. Вѣтреница лѣсная 
(Щегл.), дубровная (ЛѴіеб.), бѣлая (Яро¬ 
слав.) — За няств. Пролнска (Екат.) 
отъ Нераііса Ігіі. Прострѣлъ боровый 
отъ Риізаі. (Шенк. Костр.)— Неопред. 
Наставица (Нижег.), Амбирка (Петр.) 
Рупр. — Пол. НіеЕІг§Іек, Зазапка. — 
Чешек. РоЬапіпа Ьііа. Вийіска Ьа^пі. — 
Луз. Робіёзк.— Финн. Уаікеа ѵиокко.— 
Латыш. ВаІІі-ѵізЬиІі. — Эст. Кіііта- 
ІіІІеб. — Самоі. Ваіа Ьаікуе, т. е. бо- 
• дотная бѣлая (Ков.) — Ольчи ІзсЪигк- 
ійеп (Мах. Ргіт. ЕІ. Атиг. р. 17). — 
Нѣм. Аидетѵигх, Визсііапетопе, ВизсЬ- 
ѵеіІсЬеп, біе ѴѴеіззе НоІзЫите, біе Каі- 
гепЫите, (Ііе КіізеЫите, біе Кикикз- 
Ыите, біе ѴѴеіззе МйггЫите, біе ЗіогсЬ- 
Ыите, ѴУаІбапетопе, "ѴѴеіззе Озіег- 
Ыите, ѴѴеіззе ѴѴаІбЬаЬпсЬеп, ЗіогсЪ- 
Ыите, ѴѴаІбгапипкеІ, Аргіігапипкеі, 


ѴѴеіззе АргіІЫите, НазеІЫите, ѴѴеіззе 
ѴѴтбЫите, баз ѴѴіпбгбзеЬеп.— Франц. 
Ьа Зуіѵіе, Апётопе без Ъоіз, Ваззіпеі 
Ыапс, Кепопсиіѳ Ыапс, Ьа Йеиг бе Ѵеп- 
бге<1і ЗаіпЬ, Іа Ра^ие^^е. — Ани. ѴѴооб 
Апетопе, ѴѴооб СготГооі. 6го\ѵе ѴѴіпб- 
Йочѵег. Употр. въ медицинѣ какъ сред¬ 
ство возбуждающее кожу; при зубныхъ 
болѣзняхъ, ревнатизмахъ. У овецъ 
производитъ кровавую мочу, а у рога^ 
таго скота поноСъ', почему Линней и 
называлъ НегЬа Зап^шпапае. Въ нар. 
мед. толченые листья прикладываются 
на пульсъ отъ лихорадки, также отъ 
паршей на головѣ, отъ куриной слѣ¬ 
поты (Рупр. Вор.) ‘ , 

Апѳтопѳ раіѳпв X. Нынѣ Ршза- 
ііііа раіепз МШ. Одномѣсячникъ (Каз. 
беогді). Кал. Пот. Твер. Пуп. Под¬ 
снѣжникъ *) (Даль), Пострѣлъ (Вятск. 
При ар г. кр.) Прострѣлъ (Вятск. Хар) 
Прострѣлъ боропой (Никол. Волог. 
губ. Потаи.), П рострѣ льна я трава, 
Прострѣльникъ (ІІерм. Ж. И. Клеп.) 
Стрѣльная (Вят.) Разлапушникъ (Тамб. 
Меуеі 1 ). Сонъ, Сонъ-трапа**) (Ма¬ 
лор. и др.) Сонъ блакитпий (Рог.) Сон¬ 
никъ, Сопчнкъ, Самсончикъ (Вор. Тар.), 
Сукъ (Корн. Шпик.) Овечья трава, 
Ургуй (Приарг. кр. Каш.) — Якут. Нур- 
гусун ь (Павл.) Въ Перяск. губ. дѣлають 
изъ пего ванны отъ разныхъ сыпей к 
сокомъ растенія натираютъ онѣмѣвшіе 
члены (М. И. Клеп.) Въ Волог. губ. 
около Никольска — поятъ женщинъ 
во время родовыхъ потугъ, скорѣе 
женщина родитъ, меньше мукъ бы¬ 
ваетъ [Потаи.) Въ Вятск. и др. вода, 
перегнанная черезъ цвѣты, извѣстна 
подъ именемъ Мазырина спирта, и 
употрсбл. какъ народное средство отъ 
ревматическихъ и ломотныхъ страда¬ 
ній ( Пупар .) Декоктъ изъ травы употр. 
въ Малороссіи отъ конвульсій у дѣтей. 


*) Подснѣжниками называются 
вообще всѣ тѣ растенія, которыя по¬ 
являются вскорѣ по стаянін снѣга, 
какъ то: разные виды Апетопе, бадеа, 
ЗсШа агпгса и др. 

**) О происхожденіи названія Сонъ 
трава Г. Мельниковъ приводитъ слѣ¬ 
дующую легенду, говоря впрочемъ про 
Ьусііпіз Ѵізсагіа, которое у него тоже 
названо Сонъ трава, Сонуля. Охотникъ 
увидалъ однажды, что медвѣдь вы¬ 
дралъ корень этого растенія н началъ 
его лизать, а потомъ охмѣлѣлъ. Охот¬ 
никъ тоже началъ лизать этотъ корень 
и вскорѣ его одолѣлъ сонъ. (Медьн. 
Въ Лѣс. III. 25Б. 324). 


Апѳтопѳ — АпѳЫшт 


36 


Во многихъ мѣст. Россіи существуетъ 
повѣрье, что Богородица прокляла это 
растеніе. Въ Якутск, обл. Якуты употр. 
ату траву отъ чесотки. Для этого кла¬ 
дутъ ее въ сметану и ставятъ дня на 
три иъ теплое мѣсто, потомъ этой сме¬ 
таной мажутъ тѣло. Трава эта въ 
Якутск, обл. употребл. также вмѣсто 
шпанской мушки:, ее еушатъ, толкутъ 
и потомъ въ видѣ порошка привязы¬ 
ваютъ къ тѣлу. (Павл. Зад. Сиб. Отд. 
И. Р. Геогр. Общ. 1873. Томъ IV). 

Апѳтопѳ ргаіѳпвів X. Нынѣ Риі- 
заЙИа ргаіепзіз МШ. Фарм. назв. Риі- 
$аШ1а з. Риізаііііа пі^гісапд з. тіпог. 
Прострѣлъ луговой (Собол.) Сонъ, 
Сонъ зелье (Харьк.) Сам сонники 
(Курск, и др.) — Чешек. Копікіес Іиспі, 
2ѵопес КисЬупзк^, \ѵёІгпіее. — Словак. 
Сегпу Копікіес, роіпі, гйгіёка, бешіё 
кіёѣ — Фит. АЬокйеккб. — Шьм. Біе 
Ві 88 \пи- 2 , біе ВіззЫшпе, бег ВоскзЬагІ, 
ѴѴіезеи об. ЗсЬѵгагяе КйсЬепзсЬсІІс, 
МаІіегЫчте, ОзісгЫите.— Франгь. Ь’а- 
пбтопс без ргёз.— Англ. Меабо\у-ЛѴіпб- 
Йоѵѵег. Употр. при параличномъ состоя¬ 
ніи органовъ зрѣнія. 

Апѳтопѳ РиІнаШІа X. Нынѣ Риі- 
заСііІа ѵиіеагів МШ. Фарм. назв. Риіва- 
Шіа ѵиІдагіБ з. соегиіеа. НегЬа Ѵепіі. 
Иоіа Сиііпагіа (НегЬа). Булдовннкъ? 
(Мог.) Вѣтреница ( Далъ съ лат.) Гор- 
лушки(Черн.) Котелки, Котелочки, Ко¬ 
тельчики (Даль). Курчанникъ (Мопіл.) 
ІСозиное масло (Могил.) Лютикъ (Каз.) 
Боровой одолень (Волог.) Огурешннкъ 
(Ниж.). Одном^ел'янь^цнѣтъ (Сират.) 
Перелѣска (Мог.) ИодсіГежніікъ (Тамб.) 
Прострѣлъ, ГІрострілъ (Малор.) Са- 
зончнкн (Вор. Стеі.) Сонъ, Сонъ 
зелье (Мал.) Сонъ-дрема (Долг), Сонъ- 
трава (Екат.), Сончикъ (Гродн.), Сос¬ 
новка (Каз.) — Пол. Зозечка, Схагпо 
гіеіе, Сгагпе коггепіе. — Чешек. Копі¬ 
кіес (ЗіоЬ) — Сербіи. Заза. — Луз. Віш- 
Ьадука. — Бом. Горицннтъ, Гороцвѣтъ 
[Прыж.) — Финн. Маісіккеккй, Каііп- 
кеііо, Кі^ап Зіпікеііо. — Кирг. Сорт- 
шунъ. — Ніьм. Сешеіпе об ОтоБзе Кіі- 
сЬепБсЬеІІе, ОеІегсЬеІіе, ЛѴіпбЫшпе и 
др. общія съ Риіз. раіепз и ргаіепзіз.— 
Франц. Ь’Апбтопе риІзаІіИе. Ьа Со- 
^ие1оигбе, Содиегеііе, ГНегЬе би Ѵепі, 
Теідпе оеиі, НегЬе«без Радиез. Ріеиг 
аих батез, Еіеиг би Ѵепі, Раззе-Йеиг.— 
Англ. Соттоп Риізаііііа, Раз^ие-Еіо^ег 
Е1атг-Йо\ѵег, Разве-йоіѵег. Въ народной 
медиц. употр. отъ разслабленія (Каз.) 
отъ безсонницы у дѣтей посредствомъ 
окуриванія (Черн.) — отъ лихорадки — 
прикладываютъ къ пульсу. На краску 
нитокъ и разной пряжи. Рук. Рупр. 


Апѳтопѳ гаштсиіоісіев і. Жа- 
бьяче зилье (Укр. Кален.) Желто- 
брюшка (Под. Леон.), Яіѳлтиница (Ни¬ 
жег.), Козелецъ (Смол.), Козодрость жел¬ 
тая (Гродн.) — Не рев. Желтая Вѣтре¬ 
ница.—Занмств. и емѣш. Курья, Ку¬ 
ричья слѣпота (Даль), Купальница (Лад.) 
Лютикъ (Отеі.) отъ Вапипс. Завязный 
корень, Чорвошннкъ (съ Тогтепііііа).— 
Искаж. Пеннкпица (Могил.) иѣр. слѣд. 
Поникница. — Пол. ^іеігпіса ^азкго- 
\уа. — Чешек. РоЬапіпа пеЬ гйгіека зіи- 
ій. — Финн. Кеііаѵиокко.— Эст. Кйіта 
Шіеб. — Самой Ваіа деііопо^е, т. е. бо¬ 
лотная желтая (Ков.) — Воткни Ка- 
ыашъ, Купальнича турунъ (Лалет.) — 
Нѣм. ОеІЬ \Ѵа1бЬапп1еіп, СеІЬе Апе¬ 
топе, ОеІЪе ^аІбѵеіІсЬеп, КІеіпе Ооіб- 
ЬііппсЬеп, Ое1ЬіІи§е1, 6е1Ь ЛѴаІбЬапп- 
сЬеп. — Франн. Зуіѵіе ^аппе. — Ани. 
.Теііолѵ 'ѴѴооб Апетопе. Острымъ, жгу¬ 
чимъ сокомъ этого раст. Камчадалы 
отравляютъ стрѣлы, которыми они уби¬ 
ваютъ оленей. 

Апѳтопѳ вуіѵовігів X. Вѣтреница 
лѣсная (Кіев.) перев. Бѣлый сонъ 
(Хар. Малор. Рог.) Сонъ Богородицы 
(Черн.) Бѣлый Прикрытъ (Ѳтеі. ЗіЬ.) 
Бѣлый Пострѣлъ (Приарг. кр. Каш.) 
Бѣлая Куриная слѣпота, Курослѣпъ, 
Біла куряча с.чіпота (Малор.) Полевые 
колокольчики (Вор.) Овечье рунишко 
(Симб. Раіі.) Сусанка (Кондр. 116), бѣ¬ 
лый Ургуй (Приарг. кр. Каш.) Этимъ 
имен. наз. также Ап. баішгіса.— Чешек. 
Мак {юІбкуѴ— Сербск. Цведя руно (Кар. 
Лавр.) — Нѣм. Е'еібгбззіеіп, ЛУаГпйЬе- 
топс, Нагкеікгаиі. — Фраиц. Апётопе 
заиѵаце. — Англ. \Ѵооб-8по\ѵ-бгор. Уп. 
отъ головной боли (Черн.) Въ Сибири 
имѣетъ большое употребл. отъ болѣз¬ 
ней кожи. 

АпѳЫіит Тоигп. ІІтЬеІІ. IV. 185. 
Укропъ, Кропъ. — Чешек. Корег, 
Корг.' — Нѣм. БііІ, баз АпеіЬит. — 
Франц. Ь’апёі, 1’апеіЬ, 1с Іспоиіі. — 
Англ. АпеіЬит. 

АпѳЫіит РоепісиШт см. Гоепі- 
сиіит ѵиідаге. 

АпоѣЬит §гаѵѳо1ѳпв X. У древн. 
АпеіЬоп. Фарм. назв. АпеіЬит (Зет.) 
Слав. Копръ (Еванг. Матѳ. XXIII. 23) 
въ русск. языкѣ переведено ошибочно 
Аннзъ. Укропъ, Кропъ, Копръ, Ко¬ 
перъ, Копіоръ, Тимонъ (Кондр.) Вел. 
Рос. —Цапъ (Тамб.) Въ Малор. Окропъ 
(Мал. Ст. Банд.) Окрипъ, Окріпъ, 
Кріпъ (Укріпъ, Кропець). У Кир. Ба- 
діавъ (ошиб.) — Пол. Корег, Кгор. — 
Чешек. Корг. — Сербск. Кораг, Коморач 
(Лавр.) Морач, Мироджіуа (Лавр.) —■ 
Луз. Коргік, Роргік. — Имерет. Кама 
3* 


36 АпѳіЬшп — АпеѳІіса 

(Срединск.) Церецо, Цецеро (Сит.)? - нію. Въ Арх. губ. унотр. отъ родимца 
Груз. Кама, Хама. — По Самоѵ. Кгара у дѣтей. На Сѣверѣ все растеніе идетъ 
(Ков.) Въ Ходж. Шибишъ (Кирѣев. въ пищу.^ 

р. 28).— Сауты въ Турк. Шибитъ (Кат. Ап^еНса товсЬаіа ЖмИ. У. Еигу- 
выст.) — Молд. въ Бесс. Марарь. - апяішп ЗшпЪиІ. . 

Морде . Мокш. Укрбпъ-тЙкша.- Морде. Дл 8 ѳ1іра, вуіѵѳвѣгіа X. Ди дель (Во- 
Эзр. Укрбпъ-тиша. — Чуваш. Хыяръ- дог. Двиг.) Дудка (Олон. Тв.), Дудочная 
корыкъ, т. е. огуречная трава; по упо- трава (Олон.) и искаж. Душная ра а 
треб л. при соленіи огурцовъ. — Ним. (Арх.) Дягель (Стар. Рук.) Дяги , 
Оетеіпсг БШ, ѲигкешШІ, СигкепкгаиЬ, Дягильникъ (Отеі Р1. ЗіЬI Кудря- 
НосЬкгаиі, Кйштегііп^кгаиі, Б111- ^ Дягиль (Смох), ^гилъ (^. Мог), 
кгаиі. - Франц. АпёЬ Соттип, Репоиіі Мелкій раненный Дягиль (Ниж^), Дзя 
риапі - Англ. БШ, АпеЬ БШ-8ееб, гель (Бѣл Сл. Нос.), Д зѣ "^ ( г ^ДН. , 
Вігопв-ЗтеШпвІ’еппѳІ. Сѣмена имѣютъ Дяглица (Даль). Лгилъ (Костр. Н ж.), 
сильный ароматич. запахъ и вкусъ и Дикій ягелъ (Костр.), Дикая полевая 
содержатъ эѳирное масло. Дѣйствуетъ Зоря (Ряд. Кал. Вор.), Красное зелье 
вообще при неправильномъ пищеварс- (Подол.), Кокутъ (Орл. Рупр. не «уко 
ніи, вѣтрахъ, особенно же для увели- тина ли?) Коровка, Коровки, Коров- 
чеиія отдѣленія молока (съ теплымъ никъ, Коровошникъ (общ. съ Ап§. 
молокомъ, Амменовъ чай, АтшепіЬее). АгсЬ.) Сладкій стволъ (Курск.), Ствол >- 
Употр. повсюду для соленія огурцовъ, никъ (Смол.) Смѣш. съяѵ.ѴѴ.ьле- 
Въ Екат. губ. отъ головной боли на- котъ (съ Соп) Борщевникъ (съ ііегасі. 
пятъ имъ голову или Аедор.) Купырь, Красный Купырь 

Р АпеѳІіса Но/гп. ШіЬеІІ. IV. 167. (съ АпіЬг.) Пучки (съ СЬаегорЬ.) Снить 
Ангелика. Дудникъ(КауФМ.) Дятелъ.- (Вор. Отеі. съ Аедор.) Неопр. про- 
Пол. БгіесіеБ — Чешек. БёЬеІ (Рг.), да- исхожд. Веснуха (Ілпб.) Русянка (Алт 
покііка. 8ѵаі Б иска КогепІ, Апбёііска, Верб.), Стотонъ - трава(Стеі. Веіве ІД 
БёЬеІ (31.) - Сербск. Кга^оѵас. Крава- Штонунь-трава (Сшеі. Н. ЬШ. і. У^- 
чадъ по Сенн.) - Луз. Ап е і1ка. - Ним. Вершенникъ (Влад.), Видомецъ (Могил ) 
Біе Апееііка, Вгизітігз, Епееіѵшгг, біе Козелецъ (Влад А У ** 

Неіііее (ЗеізИгиггеБ - Франц. Б’ап ё ё- Реутъ (Курск.), Седдчъ(Кур^О Старо- 
Цаце. — Англ. Бипе^огі. Дубъ (Гродн.) Рук. Рупр. — Луз. 

^АпеѳІіса АгсЬапеѳІіса X. Нынѣ ^апбзеізке геіе, ВгеЬеБ — Чуваш. Пан- 
АгсЬап 8 е1іса оШсіпаІіз МоепсЬ. Фарм. дакюиси Киггель. Шина-шопси.т.е. 
назв. Апаеііса заііѵа. Вонюка (Экон. мушиный дягиль.- Баши .Шума 
Маг.) Вонючка (Приарг. край Каш.) Кир ) — Финн. Кагеиприікі, Каг |™' 
Дігдель (Волог. Пот.), Дудка, Волчья угПі. — Латыш. ЗэлЬез.^ пе 1 
Дудка, Луговыя Дудки (Арх. Меркл.) Пета риікеб, те(з ^ ріКаік. _ 
Дягиль, Дягильникъ, Дягель, Ди- АЬ^Ьу-іап-аеЬа (МеіпзЬ). 
гель аптечный, вонючій (БсЬгепк Сиб) сіе Епдеіѵшгх 

Лчрнгель (Мал Рог 1 Дяглица (Даль), ѵѵигг, ^Ѵіійе Апдеііка, Ѵгаіб-Епдеіугигг 
К^^овка ЩальГ' Коровникъ (Мих^Нов. об. Апдеііка, іГеіИде Сеівіугиті, бег 
Ест. Наукъ). Коровошникъ (Кондр.), Сіегв.— Франц. заща^е, вуі- 

Кукотина (Укр. Кален), Подраница ѵезіге;ои бе Ьоіз,,без 6™<*еих• Ам*. 
(Арх.), Пбдрянка (ЗсЬг.), Путча (Укр. Ап 8 е іса, Ноіу СЬозі. Корень ея Кабіх 
Черн.) Вѣр. смѣш. Блекота, Блекітъ, Апгсіісае вуіѵезігіз употребл. ино»гда 
Болиголовъ (Курск.), Вьохъ (Укр. съ прежде вм^то настоящей Анд елики 
Оопіпш.) Купырь (Даль съ АпЬЬг.) — (АгсЬапе. о#.), но ньшѣ только какъ 
Искаж Бодрянка (Даль). Пушка (ЗсЬг.) домашнее средство. Въ нар. мод. употр. 
Неопрёд °Я^рулька (Даль), Веретень огь боли желудка и для укрѣпи*., . его 
(Черп.)-Яол Агсубііедеі - Чешек, пьютъ настойку корня его въ винѣ 
УапокПка. — Жуз. ВгбЬеІ, іапбхёівке (Кал. Бродя. Мог.), о^глисмнъ Кал ), 

хеіо, Тапбзёі геіо, НІІка, Ноііпка. - отъ трясенія въ рукахъ и ногам >К)рл.), 
Финн. Ѵйіпориікі,— Латыш. Зігбзепез.— отъ боли почекъ ( 0ло “-)« А® 

Тут. Коріа. - Бурят. ЗигиЬиеш». — коктъ его для предохраненія отъ зара- 
Иѣм. Аесиіе Еоееіѵіигг, об. Вгизііѵига зительныхъ болѣзней или носятъ ко- 
Неіііеег аеіяіѵигаеі, Ебіе, 8 гоззе }> об. рснь во рту (ВнтА дадутъ 
О-агіепапдеІіка. - Фршщ. Апфщпе прадохраненм иіб» о» 
без ^агбіпз ои бе ВоЬёше. Касіпе бе 8*. отъ кашля у лошадей ^лад.) Молодые 
Езргіі. Ь’АгсЬапее1і Ч ие.- Англ. Ьипд- побѣги употр. въ пишу, а въ Ммд. и 
тгогі-Агсііапаеі. Корень употр. какъ Валах, варятся въ сахарѣ илн наста 
средство способствующее пищеваре- ваются на хлѣбномъ вин . 


Ап§0ІорЬу11ит — Апѣеппагіа 


Апг ѲІ орЬу11ит игвіпит. 

Медвѣжій корень (Михаил. Нов. Ест. 
Наукъ 1858). — Гиляки. Ьшпріі-кап 
(ОИеЬп.) — Азию. РогоЬоіо (ЗсЬгаібі). 

Апбгаѳеит А. Г. ОгсЪ. — Пол. 
Бг 2 етѵі\у§з 1 а. — Чешек. "ѴѴёігоЬ^І. — 
Сербск. ѴзеІгоЬіІ. — Ним. Баз Апдіъе- 
сит, Апдигак. — Франц. Ъ’Апдгес. — 
Ани. Апегаеспт. 

Апвгаѳсит Гга§гапв ТКоисѵг. Со- 
ставл. Бурбон с кій чай. ТЬее ѵоп 
ВоигЬоп, Еаат об. ЕакатЫШег. ТЬё 
бе 1*11 е бе ВоигЬоп. ЕоІіаЕаат ѵ. ЕаЬат, 
кот. нъ отечествѣ своемъ употр.. отъ 
легочныхъ болѣзней и идетъ во Франц, 
и Англ. Отеч. Москаренскіе о-ва. 

АпіЬа еиіапѳпѳіѳ АиЫ. (ТегѳЬіпіЬ.) 
Древес, въ торг. — Бѣлое кедровое де¬ 
рево, Гвіанское кедровое дерево. 

Апіѳит вѣѳііаѣит (РЬагт.) У. І11і- 
сіит ашзаішп. 

Ап іяпт ѵи.1ёа<гѳ Сагіп. У. Рігарі- 
иеііа Апізит. 

Апейгіа Ъ. СисигЬіі. III. 316. Отъ 
греч. ап^игіоп, арбузъ. Американскій 
арбузъ, амѳрик. огурецъ (пер.) — Ло,і. 
Одогкпіса. — Чешек. Нгапо бупё. — 
Ним. Біе Вігпепдигке, бег Ап^игіеп- 
кйгЪіз, біе атегікапізеЬе 'ѴѴаззегтеІо- 
пе. — Франц. Ь’аи^игіе, Бе соасотЪге 
б'Атёгщие, 1е сопсотЬге тагоп.— Алы. 
Апдпгіа, У7а(е?те1оп (зиЬ. Апд.) 

Апопа ААапз. Апопас. 1. 83. Анона 
(съ гат.) Сулейникъ (Щегл. Соч.)— Пол. 
Зі^іузпіа, Еіазгомгіес Еіазгобггеѵ. Еіа- 
зхоѵе бггеѵо. — Чешек. БйЬе\ѵпік. — 
Ним. ПазсЬепЬашп. — Фраяц. Соговоі, 
Согозаоі, Согоззоііег, Апопе. — Англ. 
Апопа, Сизіагб-Арріе, 8оиг зор. 

Апопа СЬѳгітоІіа МШ. Хиримоя 
(Гартв.) — Нгъм. ТзсЬігіпмц'аЬаііт. — 
Франц. СЬсгішоііег, СЬегітоуег, Еічііі 
би Сотіе (Біпбеп). Перу. Плоды этого 
дерева, а особенно разности Іохепзіз, 
суть одни изъ лучшихъ въ свѣтѣ. 

Апопа тигісаіа і. По Бгаріег 
Франц. СасЬііпепІіег, а плоды — Согоз- 
50 1, СасЬітепЬ, Егиіі бе Сосоззоііег — 
По Кат. Алжирск. рр. — Апопе рошшс 
бе Сапеііе; по Біпбеп’у — ОиапаЬапа, 
СасЫшап; Ним. ПазсЬепЬашп; Англ. 
Зоиг-зор. Весьма вкусные плоды вели¬ 
чиною отъ 2— В Фунт. Троп. Амер. 

Апопа вчиатова X. Коричное яб • 
локо. — Ніъм. ЕискегарГеІ, Нопіеаріеі, 
2іттіаріе1 (Коз.) Бег зиззе Віззеп, бег 
зйззе ЗиЬиррепарІеІ. — Англ. Ргіскіу- 
Арріе, 8са1у-Арр1е, 8лѵееі-зор (ШгісЬ). 
Сіппатоп-Арріе, 8и^аг Арріе. Въ Инд. 
Сизіаі*б Арріе. — Франц. Ротше Са¬ 
пеііе, Магіе Ьаізе, АШег (Оеодг. ЬоЬ 


Бес.) Доставл. весьма вкусные плоды. 
Троп. стр. 

Апяѳгіпа (Фарм.) См. Роіепшіа аи- 
зегіпа. л _ тт 

Апѣѳппагіа Бгогоп. Сотроз. УБ 
269. Сушеница (Двиг.) зиЬ. НпарЬа- 
Ііиш. — Пол Кіезкопаіка. — Чешек. 
Ріезіѵес. — Сербск. Огі&аѵас. — Луз. 
^езпуѳгіпіека, !Уо\ѵсе пбйкі. — Финн. 
Карйіік — Ним. КаіхепрСбісЬеп, ЕиЫ- 
Ьот-ЕпдеІзЫйтсЬеп. 

Апіѳппагіа йіоіоа Ойгіи. (Зуп. Не- 
ІусЬгузит тоиіапит Варг.) ОН. Опа- 
рЬаІіит з. Рііозеііа аІЬа з. Рев еаіі (Еіг. 
еі НсгЬа). Авдулькн (Могил.) Анютины 
слезы, Аникины слезки (Олон.) Баб¬ 
никъ, Вабикъ(Ннж.), Безсмертная (Кал.) 
Богородицына трава (Твер.) Бнмна (Ни- 
жег.) Бѣлуха, Бѣлошей ка (Олон.) Во- 
лосцовая (Арх.) Гвоздика бѣлая и крас¬ 
ная (Вят.) Грыжникъ, Грыжевая трава, 
Грыжная трава (Сігаеі. Е1. 8і1). Ле¬ 
пех. Ѳеогді Моек, и др.) Грызшись (Бѣ- 
лор.) Горлянка (Моек, въ торг.), Гре¬ 
чишный цвѣтъ (Даль). Грудная трава 
(Волог.) Жабникъ (Ннж.) Жабная трава 
(Дом. Леч.) Змѣевикъ (Отеі. Лепех.) 
Заячья лапка (Пет.) Заячья трава 
(Тотьма Пот.) Золотушппкъ (Тамб. 
Меуег), Да 5 шхъ_*) (Вятск. Меуег), 
Кашка розовая (Кал.) Катышка (Смо¬ 
ленск.), — [Кошачья лапа (Собол. Вят.) 
Кошачья лапка (Моек. Тамб.) Кодѣ 
лапкн (Гродн.) Кошачки простыя трава 
(Кондр), Кошечки (Кондр. 80), Лапки 
(Вятск.) всѣ съ лат. Рез Саіі)]. Жерт¬ 
ве зеле (Гродн.), Могильникъ (Могил.) 
Мохнатыя барашки (Нижег.) Нечест¬ 
ная трава (Арханг.)— Наоалія (Нижег. 
очевидно искаженное бпарЬаІіиш). Не- 
чуй вѣтеръ (Черн.), Нечуевика (Хар) 
Носовая (Олон.) Нарѣщная трава? (Пет.) 
Печорпнкъ (Кондр. 89). Печерникъ 
(Кондр. 125). Пуповникъ (Тамб. Козл.) 
Пупырка (Твер. Ост. Пупар.), Пере¬ 
ложная трапа (Олон.), Пухлецъ (Вол.), 
Песчаника (Арх.) Полуцвѣтъ (Нижег.), 
Призорная (Олон.) Пухъ (Вит.) Раепу- 
стилка (Каз.) Скочики (Бѣлор.) Сороко¬ 
приточная (Алт. Кузн.) Сушеница (Двиг. 
Моек. Фл Яр.) Сухопутъ (Гродн.), Сто¬ 
кратка (Минск.) Тминъ бѣлый и крас¬ 
ный (Черн.) Розов ий цминь (Малор. 
Рог.) Тьменъ (Черн.) Троп никъ (Костр.) 
Уквапъ, Уквапъ трава (Кондр. 89, 
125) съ пол. Холодянка (Волог. Двиг. 
Маг.) Шерстннкъ, Шадринъ (Ннж.).— 
Пол. Бк\ѵар. Заагоіа (Ков.) — Чешек. 
Іпиголѵка, Косібпек (81оЬ.) — Луз. Коса 

*) См. обьясн. при АІсЬетіІІа. 



38 


Апіѳппагіа — АпіЬѳгісит 


пбгка, Косе или ЧѴоѵѵсе пбйкі.— Самой 
Каірёйеіув, т. е. кошачьи лапки. Каі- 
коіз.— Финн. Кіззапкііраіё,, Каііп-1.-1ат- 
раапіккаіа.— Латыш. Кокки реЪйіпаз.— 
Эст. Каззі карай, ипѵай. — Корелы 
Айсгасъ-гейну (Олоц.) — Нѣм. АесЬіез 
ой. чуаЪгез, детеіпез КаігепрГбісЬеп, 
ЕпдеІзЫйтсЬсп, гоіЬез НішзебЬгсЪеп. 
Цвѣты — ЗігоЬЫитеп. — Франк. Со- 
іопіёге, НегЪе ЫапсЬе, Нізрійиіе, Ріей 
йе сЬаі, Оеіі йе сЬаі. Ь’НегЬе к еоіоп.— 
Англ. Саі’з Іооі, СЪазіе "ѴѴеей. Идетъ 
въ составъ труднаго чая. Употр. отъ 
мыта (поноса) у овецъ съ пѣною у рта 
въ видѣ чайнаго настоя (Пупар.), отъ 
грыжи (Олон. Болот.), отъ нечистой 
болѣзни (Арх.), отъ опухоли (Пет), 
отъ бѣлей и при неправильномъ перюд. 
очищеніи (Твер.), для присыпки ранъ 
въ видѣ порошка (Черн.) 

Апіѳппагіа тагёагііасеа К. Вг. 
(Ж СгпарЬаНит тагдагііаееит (НегЬа). 
РЬагт. Атег. Биссрница (съ чешек.)— 

* ЧыЬск. Візегиісе. — ІЬьм. •РейепгиЬг- 
кгаиі, ІтгаегвсЪйп, Регіигеізьез КиЬг- 
кгаиі.— Ф-ранц. Іттогіеііе ЫапсЬе, Іш- 
тогіеііе йе Ѵігдіпіе, Воиіоп й’агдепі. 

АпѣНетів Нс. Согароз. Рг. VI. 4. 
Отъ греч. апіЬешоз, цвѣтокъ. Пупав¬ 
ка (Собол. Дв.) Ромашка, Роменъ. — 
Лол. Нигаіап.— Чешек. Ктеп.— Сербск. 
Катап. — Луз. Негтаикі. — Финн. 8аи- 
гато . — Нѣм. АЙегкатіІІе, Нипйзка- 
гаіііе, КатШе.— Франц. Ь’АпіЬстіз. — 
Англ. СЬагаотіІе. 

АпШетіа агѵѳпвів X. Пупавка 
обыкн Какорва, Кошачья ромашка, 
Романъ-зелье (Кондр. 39). Пупавка (Мо¬ 
гил.) Румянокъ (Подол. Ципр.) Ромаш¬ 
ка (Пет.) Роменъ (Вор.) Дикій реманъ 
(Гродн.)— Пол. 2аі§с2пік, \Ѵо1о\ѵе око.— 
Луз. Вѵгіпіасу яеЪ^ег. — Финн. Рсііозаи- 
гатпо. — Нгьн. Стешете АііегкатіПс, 
ШйсЫе КатШе. — Бег хѵіійе Негтеі, 
йіе Нипйзйіііе, йаз КиЬаиде, йаз Шпйа- 
аиде, ЕаІзсЬе Кашіііе. — Франц. Оеіі 
йе Ѵасѣе.— Атл. РіеМ АиіЬстіз, Мау- 
лѵеей, Ох-еуе. Въ Фарм. ВирЬіЬаІтит 
(НегЬа еі Еіогез). Прежде употр. какъ 
глистогонное и даже какъ разбиваю¬ 
щее камни средство. 

АпШѳтів Соіиіа см. Магиіа Со¬ 
іиіа. . . ^ „ 

АпНіѳтів поЪііів Ъ. Въ Фарм. 
СЬатотіІІа готапа з. СЬатаетеІит го- 
тапит, з. поЬПе (Погев). Пупавка. Ма- 
ринна, Марина (Мал. Рог.) Бѣлая 
лекарственная ромашка. Римская ро¬ 
машка (въ торг.), Ромашка садовая 
(Кондр. 102). Роменъ, Пупавка (Щегл.) 
Хупавка (Малор. Основ. 1862. 4) (вѣр. 
Пупавка), Румянокъ (Подол. Ципр)., 


Пуговннкъ (Сит.), Стоцвѣтъ (Слов. 
Церк.) Груз. — Гвирила (Кн. Эрнст.) 
Пол. РасЬіцеу гитіап, КгушШ ги- 
тіап. — Четок. Негт&аек гітзку. — 
Луз. КЬатіІкі. — Нѣм. Ейіе АЙегка- 
тіііе, КбтізсЬе КатШе, КотізсЬег Во- 
теу, Ейіе КатШе. — Фрапц. Сатотіііе 
готаіпе ои ойогапіе. — Аиіл. СЬато- 
шііе. Цвѣты, ея употр. въ Южн. Евр. 
вмѣсто СЬатотіІІа ѵиідагіз. 

АпШѳтів Мпсіогіа X Фарм. назв. 
ВирЬіЬаІтит ѵиідаге 8. Соіиіа Іиіеа 
(НегЬа еі Погез). Бабкік (Малор.) Гвоз¬ 
дики полевыя (Хар. Екат. Отоп.) Жел¬ 
тоцвѣтъ (Вор.) Желтый цвѣтъ (Вятск. 
Меуег), Желтые цвѣтки (Ниж.) Жел¬ 
тушки (Тв.) Желтородье (Даль). Жел- 
тушка (Костр.) Жовтило (Мал. Рог.) 
Лопаскн (Ниж.) Полевые ноготки, По- 
лівыи нагидкн (Кіев.) Пупавка, Пу¬ 
павка желтая (Вят. Пуп. Кал. Пот. 
и др.) [Пуцовка, Пупилки (Кондр.) Па- 
п&вка (БѣАш*. Сл. Нос.), .ДОѢсные пу¬ 
повин (Хар\0іупавкп (Основ. Малор.) 
вѣДоАтно щйгЪн. Пупавка]. Пуповникъ 
(Кал.), Пуйавннкъ (Сл. Церк.) Желтый 
Пуповникъ (Екат) Желтые Попы 
(Влад.) Пупки (Смол.) Желтый пугвен- 
никъ (Вятск. Меуег). Желтая Ромашка 
(Пет. Пск. Бесс' Екат.) Польная Ро¬ 
машка (Мипск.) Боровая Ромашка (Пск.) 
Рамонъ, Роменъ (Мал. Сред.) Краеный 
романъ (Под. Ципр.) Романка (Пет.), 
Расходиикъ большой (Кондр.) Шафранъ 
полевой (Вятск. Меуег). Цвѣтуха (Алт. 
Верб.) Заимств. отъ др- рр Дикая 
рябинка (Вятск. Меуег отъ Тапасеі). 
Полевыя шапки (Каз.) отъ Тадеіез. 
Пер ев. и состава. Глазъ бычій, Во¬ 
ловій глазъ, Воловье око (Кондр. пер. 
ВирЬіЬаІтит). Ноготокъ бычій (Кондр.) 
Измѣн. Купальникъ (Черн, Тавр и др. 
вѣр. изм. Пупавникъ). Купавки, Купа- 
вочки (тамъ же отъ Пупавка). — Пол. 
Нигаіап ІагЪіегзкі (Ков.) Не,}пік.— Чешек. 
Кгез — Перм. Гора-дзюль.— Финн. Кеі- 
іазаигато. — Латыш. Рірепез. — Эст. 
Кагі-какгай. — Груз. Гвирила (тоже и 
Ьеис. ѵиід.) — Нѣм. ГйгЬегкатШе, 
ОеІЬе АЙегкатіИе, Шпйзаиде, йіе йо- 
ЬаппізЫите, КіпйзЫите. — Франц. Са¬ 
тотіііе йезіетіигіегз.Ь’ОеіІ йе ЬоеиІ — 
Ани і. УеІІотс Сатотііе. Буег’з АліЬе- 
тіз. Изъ цвѣтовъ получается прекрас¬ 
ная желтолимоннан краска. Въ народи, 
медиц. употр. отъ желтухи (Тавр. Вор.), 
золотухи (Кіев.), отъ остановки мѣсяч¬ 
ныхъ кровоочищеній послѣ родовъ 
(Вит. Кіев.), отъ простуды для произ¬ 
веденія испарины (Пек.) и др. 

АпіЬѳгіеит X. АзрЬой. IV. 563. 
Билюкъ (Кален. зиЬ АпіЬ. гатозшп). 


АпШѳгіеит — АпіЬгіасиз 


39 


Вѣнечникъ (Амб.) Соч, Длннноколѣяка АпіЬпвсиа СегѳГоІіит Лфп. 
таль) Паучникъ (Даль пер. РЬаІап- Рііп. Сегеіоішт. -Соіит. СЬаегорЬуІ- 
ріиті — Пол. Раіеегпіса, Раіесгпік. — Іит. Фарм. назв. СегеГиІіит в. СЬаего- 
Чешск КоЬйіка. Ріоіпісе, 8е1игігка(0р.), рЬуІІит сЬаегеІоІіит. Яіурни да (Стар. 
ВеІоМгка (зиЬ Ьіііадо). - Сербск. Ко- Рук.) Кербель, Кервель тр. (Кондр.) 
чаііс Ѵевіка.— Нѣя. Огазііііе, 2липШіе, Бутенъ. Снѣдокъ. Гребунья тр. (Копдр. 
2 йппЫиіое, АеЬгепНІіе. — Ат.и 8рійег- вѣр. дерев, бсапйіх Ресіеп). Требула 
»огі. Въ мед. прежде употр. АпіЬ. га- (пол.) Десна (Кондр.) неопред. — Пол. 
ліозшп, подъ им. НЬ. 8ет. еі ЕІ. РЬаІап- ШегЬеІ. — Чегиск. КегЪІік оЬесйу, Тге- 
ггіі гатозі; АпіЬ. Ьіііадо подъ им. НЬ. Ьпіе (Рг.) Зіокіизка (81оЪ.) — Серба. 
§ет еі И. РЬаІапдіі доп гатозі и АпіЬ. КгозиІДса потегіпа.— -Луз. КогЬДепк.— 
Ьіііазігит подъ имен. Кай. ЬІІІазігі. Нѣм. бетеіпег ой оШсшеІІег Сагіеп- 
АпѣЬохаліЬит X. ОгатГ 8іеий. кегЬеІ, йіе Сагіепкгеззе йаз КегЬеІ- 
Т 12 Отъ апіЬоз, цвѣтокъ и хапіЬоз, кгаиі. — Франц. СсгіешІ сиіііѵе. 
желтоватый. Дубровка (Гродн. Сѣв. Атл. Тгие СЬегѵіІ. Прежде имѣла 
Пч 1862. Лі 172). Яі.е.тгосте б ельн и кт, большое употр. въ медицинѣ, а теперь 
Г Даль) Соч употр, только на кухнѣ. ■ 

АпіЬохапіЬит ойогаіит X. Ду- АаіЬгізсив петого за М. В. Мор- 
бровка пахучая. Душица (Херсон, ковные пучки (Камч. Отеі И . 8ф. 
Левч.) Иск. сост. Желтохвостъ (Экон. I. 210).— Іольды КасЬззока (Мах. Рг.И. 
Зап.) Желтоцвѣтъ, Щелтоцвѣтникъ Ат. р. 129). — Гиляки ВеіесЬ (ОІеЬп. 
(Даль. Вид. Сит.) Пахучій колосокъ Кеізе). . 

Двиг.) Благовош/ая трава (Амб.) Ду- АпіЬпвсиз вуіѵѳаіпн Нфі. ЙоЬ. 
шистая трава (Щегл.) Заимств. Томка ВаиЬ. Сісиіагіа ѵиідат. Фарм. СЬаего- 
(Бѣх. Мал.) съ пол. Нео пред. Ожнга рЬуІІит зуіѵезіге, в. Сісиіагіа (НегЬа). 
Олоп.) Чудотворка (Пет.) Омѣш. съ Бугила, Бугыла (Кіев. Ум.) Бугнлъ 
др. рр. Метельншсъ (Кал.) съ Роа. - (Курск ), Вонючка (Ряз Ь Дробинникъ 
Пол. ЛѴопіігаѵка, Тгатѵачѵоппа, Тошка 1 , (Волог.) Дудка (1 вер. Каз.) Купырь 
Топпа \ѵоппа. - Чешек. Тогака, Тга\ѵа (Курск. Моек. Тул. Тамб.) Купырь 
ѵѵоппа, \ѵопѣ\ѵа, ѵопкѵка, 8епіско. — красный (Тамб. Меуег). Морковникъ 
Сербск. 21аіпо косело — Луз. ѴѴоиіа\ѵ- (Петч Вор. Могил. Черн.) Морковные 
ка, 8І6йка іга^а. - Финн. Иа^Ъешк, пучки (Кондр.) Постушель (I яз.), Пу- 
таагіап гиоЬо-зітаке. — Латыш. Та- стошель (по Далю слѣдуетъ Пустоселъ). 
Ьака-заЫе. ЗтагзсЬизаЫе,- Эст. Мал- Дикій ряб-шнъ (Кал] (по пятнамъ на 
гіа-Ьеіи. — ІІѣм. СеІЬез, детеіпез ВисЬ- стеблѣ). Стволья (Смол.) Стволовый 
дгаз, Ьаѵепйсіді’аз, Ооійдгаз, МеШоіеп- цвѣтъ (Вит.) Снѣдокъ лѣсной. Назыв. 
егаз ЛѴоЫгіесЬепйез ИисЬдгаз ойег таюке Свербейка (въ Тул.) и Сверби- 
Вепгегав— Фрапц. ЬаГІоиѵе ойогапіе, гузъ (Хере. Полт.) — но это названія 
Поиѵс йе Вгезкапі, Геіоизе, Гоіп Йиі\— Випіаз огіепі. Займ ств п соч. Аннзъ 
Атл. Бѵтееі Ѵегііаі бгазз, Зргіпд-бгазз. (Олон.) Гапуст, (Малор. Рог.) Кервель 
Въ сыромъ состояніи безъ запаха, по (Собол.) Дикш Кервель (Трап.) Коровья 
высушенная имѣетъ пріятный запахъ, петрушка (съ нѣм.) Водяной укропъ 
который и сообщаетъ сѣну. Принадле- (Смол.) По сходству съ др. рр. Болн- 
житъ къ числу хорошихъ кормовыхъ голова (Вор.) Болиголовъ (Собол.Даль) 
трапъ. Корень примѣшиваютъ къ ню- съ Сопіиш. Бѣлоголовка, искаж Боли- 
хательноыу табаку, отчего и названіе головъ. — Борішвнікъ (Малор. Рог.) 
Тонка, Въ Кал. губ. употр. отъ удушья съ Негасіеиш. Деревей? (Екат.) Коно- 
и грудныхъ болѣзней. пельки (Волог.) Кудрявый дягнльникъ 

АпіЬгівсив Во#т. ИтЬеП. Рг.ІѴ. (Каз. съ Апдеііа). Тминъ (Курск, съ 
222. Снѣдокъ, Купырь. Бутень. Бауль- Саг. Саггі. Непонятн. Веселнстникъ 
чнкъ? (Сл. Церк.) — Пол. СгесЬггуса— (Даль), Голубиное сѣмя (Влад.) Гусиная 
Чешек. ТгёЬиІе. — Сербск. КговиЦіса.— лапа (Олон.) Марья (Олон.) Скворцовая 
Лиз ТгіеЬиІа. — Финн. Меізакігѵеіі. — лѣстница (Владим.). Сыовдь (Полт.) 
Нѣм. Бег КІеііепкегЬеІ, КіШ.егкгорІ- Ужовникъ (Ниж.) Р І П Р- йЛчетп' 
Франц. Ь’апіЬгізпз, Сегіеаіі заиѵаде, тШ ТгхеЬиІа Ібзпа (Вид. ; Ко^-Нвю^. 
РегзіІ й’йпе. - Атл. СЬегѵіІ, КоидЬ Мгкаиз. - Луз. Когутог - Финн. Коі- 
Гі.ргиіі гапкитта. 1—риікі. — Латти. ЕаЬг- 

>' ѵѵеіез, ЗѵеЬіаз. — Эст. Коегриікей. — 

*) Такъ какъ прежде родъ АпіЬгіз- Груз. Чаламбара, Тчкгпма (Эрнст.) — 
сиз былъ соединенъ съ СЬаегорЬуІІиш Чуваш. Пйнда-Кюпси -. Щьмі.ѴМю 
Саисаіів, Тогіііз, бсапйіх, то многія паз- КегЬеІ йіе ВпзсЬшоЬге, йаз Езеізреіег- 
ванія общія у шиъ. Іеіп, йіе КиЬреіегзіІіе, Йег ЛѴаІЙ-КйІ- 



40 


АпіЪгіасиа — АпѣіггЫпихп 


ЪегкгорГ. — Фраиц. Регвіі б’Апе, Сег- Апііагів іохісагіа Ьезск. Анчаръ, 
іеиіі ваиѵаде. — Англ. СЬегѵіІ. УГПб Упасъ.— Нѣм. АпкасЬес, Іро-об. ТІраз- 
Сіееіу, Соіѵ-Рагзіеу, Соѵ?-тсееб. Ъаихп, (Іег ШЙ-АпізсЬагЬаит, баѵапі- 

АпѢЪуИів А. Ьедит. Рг. II. 168. всЬег бійЬаига. — Фраиц. Ь’ІТраз бе 
АпіЪуШв древнихъ есть Сгезва Сгеііса. баѵа. — Англ. Роівопоив Апііагіз, Брав- 
Язвенникъ (Дв.) Соч. Зольникъ трава Тгее. Это есть много разъ описанное 
(Кондр. 116). — Пол. Рггеіоі, Зоіпік, Яванское ядовитое дерево, объ кото- 
8Іопо гіеіе. — Чешек. Аигоспік, Оигос- ромъ существуетъ такъ много басно- 
пік, Цгоёпік, ГГгоска (81оЪ.) — Сербек. словныхъ разсказовъ. Сокъ его туземцы 
Кагцешк. — Фини. Мавтаіо. — Франц, употребляютъ для отравленія стрѣлъ. 
АпіЬуШбе. — Нѣм. Біе УкИЫите, бег Отеч. Ява. 

ЛѴипбкІее.— Англ. Кібпеу-ѴеЬсЬ. Зііѵег- АпЪіггІппит ІАп. ЗсгорЬиІ. X. 
ВивЬ. 200. Жабрей (Двиг.) Собачья морда 

АпШуШв Сгѳѣіса А. ТЬеорЬг. Нірр. (Даль) соч. Уста Львовы (Кондр. 126) 
ЕЬепе, НеЬепе. Краеное Эбеновое де- соч. — Пол. "ѴѴуйІііі, ѵугііпа. — Чешек. 
рево. Ненастоящее Эбеновое дерево, Ыіссіік.— Сербек. 2іеѵаІіса. Медуница, 
Грападиллевое дерево (пер.) — Ильм. Плотинъ. — Луз. Ілшіса. — Нѣм. Бив 
Бав ІаІвсЬе ЕЬепЬок, баз гоіке ЕЬсп- Ьб\ѵептаи1. — Франц. Бе МиЯіег, Ьа 
ЬоІ 2 , бав ОгаиабШЬок, (Ііе кгеіізске Оиеиіе би Ііоп. — Англ. Виппу-МооіЬ. 
■^оІІЫите. — Ама. СгеЬап Зііѵег-Вивіі. 8пар Бгадоп. 

АпШуШв Ѵиіпѳгагіа А. Фарм. АпііггЫпит Авагіпа А. Камен- 
АпіЬуПіз з. Уаіпегагіа гивііса (НегЬа). ный плющъ, подлѣсаикъ (Даль И. 699) 
Жолтый заячій клеверъ. Зольная тра- иск. сост. Это есть СЬашаесівзоз Діоско- 
ва, Зольное зелье (Собол.) Зольникъ и рида, употреблявшійся отъ желтухи, 
ошибочное Сольпикъ, Сольное зелье АпиггЫпшп соѳгиіѳит (Фарм.) 
(Даль.Двиг.) Луководоръ тр. (Кондр. 67). См. ОепЬіапа РпеитопапіЬе. 
Перелетъ, Пнрслетникъ (Гродн.) АпиггЫпит та^ив А. Фарм. Огоп- 
(Могил. Пабо). Соколій Перелетъ ііпш ішцив в. Сариі Ѵііиіі 8. АпДггЬі- 
(Рог.) Язвенникъ (Двиг. Собол.) пор. пит (НегЬа). Выжлннъ, Выжлинъ по- 
Сомнит. Дѣвичій пальчикъ (Тер.) Ко- левой. Кошачій глазъ, Собачья голова 
рички (Арх.) Нетубицъ (Гродн.) Смолк- (Кондр. 9, 11, 16) пер. Жабрей. Жабра, 
вица (Могил.) Откосникъ (Кіев) Коти- Львиная пасть, львиныя уста (Двиг.) 
кое (Полт.) Опучай (Вол.) Рук. Рупр. — пер. — Пол. Ьчѵіа разгонка. — Чеіиск. 
Пол. ЧѴеІпіса. — Чешек. 8о1пік, ЬоІЬод, УЧсі ЬиЬа, игшіёі, ЬШѵіека, Ыебік, 
оигоспік.— Сербек. Нап^спк Іекагвкі.— ѵуёііп. — Нѣм. Бег дгозве Богапі, бег 
Луз. Капшка — Финн. АкапЪашшав— НипбвкорІ, біе КаІЬзпазе. Баз дгозаеге 
Эст. Коібвеб Ьйфреаб. — ІІѣм. Сешеі- Ьбѵсптаиі, бег ѴѴоІвсЪе Огапі, бав Зіег- 
пег 'ѴѴипбкІее, Таипепкіее, Залбкке, кгаиЬ, бег ТобІепкорГ. — Франц. Ьа 
біе Віігепіаке, біе \ѵі)бе ВоЬпе, бег диеиіе бс Ііоп, Іа диеиіе бе Іоир, 1е шиЯе 
сеІЬе, дговае Какспкісе, бав детете Зев )агбіпз, 1е гаиЯе бе ѵеаи, Іа рап- 
"ѴѴипбкгаиІ, Вегиізкгаиі, Вгивікгаи*. — іоийе, Іа ійіе бе тогі. — Англ. Висга- 
Франц. Ье ТгёЯе ^аипе бев ваЫев. Ьа піоп, ѲгеаЬег Зпарбгадоп. Трава употр. 
Ѵиіпегаігѳ бев раувапз. — Англ. Сот- прежде подъ именемъ НегЬа Огопш 
топ \ѴотнІ\ѵогІ, Кібпеу ѴеЬсЬ, Ьабу’в та,)огІ8 в. СаріНв Ѵііпіі в. АшіггЬіпі 
Еіпдег. Прежде употр. въ медицинѣ преимущественно при леченіи ранъ, 
подъ именемъ НегЬа АпіЪуПібів в. Ѵиі- нарывовъ, опухолей, 
аегагіае гизіісае, какъ отличное сред- АпІіггЫпит Огопііит А. Клю- 
ство отъ ранъ. Составляетъ хорошую чевикъ (Даль).— Пол. Сіеіеса діоука.. 
кормовую траву, дающую кромѣ того Чешек. Ніебпа тпе. — Сербек. 2ета1іса 
желтую краску; цвѣты же доставляютъ ро^вка. — Нѣм. Бег ОсЬзепзсЬіібеІ, бег 
синюю краску. Въ народи, медицинѣ кіеіпѳ БогапЬ, бег КаІЬзкорі, баз тѵіібе 
употр. отъ колтуна (Гродн.), водо- Ьб\уептаи1, бав ТеиіеІзЬапб. — Фраиц. 
боязни и отъ укушенія бѣшен. собаки Ье Мийіег Огопсе. — Англ. Саігв Зпопі, 
(Кіев.) Саіѵев Зпоиі. Растеніе прежде счита- 

Апѣіагіѳ Ьезсіь. Агіосагр. Бс. Ан- лось ядовитымъ и думали что оно идетъ 
чаръ. Ядовитое дерево.— Пол. 2ІоШ- въ составъ извѣстной Адиа Іоіапа. 
па. — Чешек. Апсаг. — Сербек. Апсаг— Прежде употр. въ медицинѣ подъ име- 
Нѣм. СгШЪаит, бег АпЬвсІіагЬаит. — немъ НегЬа Огопііі в. АпЬіггЬіпі агѵеп- 
Франц. Ь’Апііаг. — Атл. Апііагів. У еів. Вмѣстѣ еъ Апі. та^ив оно принад- 
ЕитрЬ. АгЬог ѣохісагіа тав.—Аиі. Іохі- лежало къ важнѣйшимъ волшебнымъ 
сагіа; а АгЬог Іохісагіа Іетіпа — Апііа- травамъ, и считалось предохранитель¬ 
на іппохіа ВЬ нывъ отъ колдуновъ и русалокъ. 


41 


Араг^іа 

Араг^іа Ііеіз. Сотроз.Рг. VII. 107, 
Кульбаба. См. Ьеопіобоп. 

Арагдіа Ыгіа А. Паланида (Молд.) 
Нѣм. Беі‘ НаЬіеЫЬівз, баз РІаЯепгбЬг- 
Іеіп. — Франц. Ь’Арагдіа. — Ани. 
НаігкЬіі. 

Арега Зріеа Ѵѳп4і Веаиѵ. Уіб. 
АдгозЫв Зріса Ѵепіі. 

Ар іо 8 Воегк. Ьедит. II. 390. Апі- 
осъ.— Пол. СЬоЬоІ.— Чешек. Ніігоіа.— 
Сербек. Оотоііпіса — Нгш. Біе Кпоі- 
ІенегЬве. Біе Егбливз. Біе ЗйззЬоЬпе.— 
Франц. Ь’аріов. — Англ. Аріоз. 

Аріов іиЬѳгоза Моепсіг. Рѣдыіа 
земляная нлн Груша земляная (Кондр. 
100) соч. — Нѣм. Біе УігдіпізсЬе Кпоі- 
Івшѵіске, АтегікапівсЬе Егбппвэ, Кпоі- 
Ііде Егбпивв. — Франц, въ Амер. Ротте 
бе Іегге.— Англ. Сгоітб-пиі. Отеч. Сѣв. 
Амер. Шишковатые, имѣющіе вкусъ 
артишоковъ, корни употр. въ пищу. 

Аріпт А. БтЪеН. Рг. IV. 100. 
Опихъ (Стар, рукоп.) Перестели, Пет¬ 
рушка. — Пол. Зсіег (по Микуцкому — 
Опихъ). — Чешек. Зеіег (Ор.) Мігік. — 
Сербек. Ас. — Нѣм. Бег АррісЬ, бег 
ЕррісЬ. — Фраиц. Ь’АсЬе. Ье Сёіегі.— 
Аиіл. МагсЬ. МегсЬ. . 

‘Аріиш бгаѵѳоіѳпв А. У древн. 
Зеііпоп, Аріит. Петрушка дикая, Пе¬ 
трушка болотная или Свиная вошь 
(Кондр.) Сельдерей, Салдерей (Сред.) 
Пол. 8с11сг ѵбаёсшу, 8е1сга. — Чешек. 
АркЬ, Сеіеі*. — Сербек. Ас ргіозН Ш 
Сеіег. Черевнз (Лавр.) — Бол і. Кири- 
виз'ь. Коренецъ, Коренъ. — Боен. Че- 
ревиз. — Луз. Мёгік, Бога тагіго. Ыё- 
гіпк. — Груз. Имер. Охіюхушн. — Гур. 
Магданози, Макидо. — Мшпр. Ма- 
киндоли (Эрнст.) — Арм. Нахуръ. —■ 
Нѣм. 8е11егіе-ЕррісЬ. Уаг. а раіпвіге. 
У'іібег 8е11егіе ЗитріеррісЪ, ^’авкег- 
еррісЬ, ЛУамегтегк. ЛѴахвегреІегІеіп. 
Ѵаг. р биісе. ѲагЬепзеІІегіе, Зйвве- 
герріеѣ. Бег Зйззе АррісЬ, бег Оаг- 
іеперрісЬ, бег Сагісптахѣ. — Франц. 
Ь’асЬе, 1е Сёіегі, 1е Сёіегі сиШѵёе. 
Ь’асЬе боих. Уаг. ра1изі;гІ8. АсЬе бе та- 
гаів,Рёгзі1 бс тагаіз, АсЬе ^и8Н^ие, АсЬе 
іетеііе. — Апіл. Сеіегу, Зеііегу, Зтаі- 
Іаде МагзЬ Рагзіеу. Извѣстная огороди, 
овощь. Корень, трава и сѣмена употр. 
въ медицинѣ какъ дѣйствующее на 
мочевые и половые органы. Современ¬ 
ные Греки употр. крѣпкій отваръ кор¬ 
ня или сѣмянъ протнву перемежаю¬ 
щейся лихорадки и считаютъ это ра¬ 
стеніе приносящимъ счастіе и потому 
вѣшаютъ его пъ комнатахъ вмѣстѣ съ 
лукомъ и чеснокомъ. Дрепніе Греки 
дѣлали изъ него вѣнки побѣдителямъ 
и украшали имъ гробницы. 


- Афіііагіа 

Аріиш раіияйгѳ Ашо — УаЬ Зіга- 
ті, КогуаЬ. 

Аріит Пѳѣговѳііпит А. См. Реіго- 
веііпит ваУѵшп КосЬ. 

Аросупит А. Аросуп. Рг. VIII. 
439. Отъ греч. аро, прочь и суоа, собака. 
Кутра. Объѣдъ еобачій трава. Тоесть- 
ста трава (Кондр.) съ чешек. Собачья 
смерть (Даль). Душица (Ставр ) и Пу- 
ховникъ (Лепех. зиЬ Арос. ѴепеішрЗ. — 
Пол. Тоіпа, То)а, — Чешек. То^езі. — 
Сербек. Зѵіопіса. — Нѣм. Бег Нипбз- 
іббіег, Нипбзѵоііе, бег НипбекоЫ. —• 
Франц. Ь’аросуп. — Англ. Аросупит. 
Бод’з Ьапе. 

Арооупит ашігоааѳтііЫіит А. 
Мухоловка (отъ того, что мухн и др. 
мелкія насѣкомыя, садясь на цвѣты 
его, приклеиваются къ нимъ и уми¬ 
раютъ). — Ніъм. Бег Еііедепіііпдег, бег 
СапабівсЬе ПшібзкоЫ. Бег Мйскеп'ап- 
дег. — (Франц. Ь’аросуп діоѣѳ тоисѣез 
или ОоЬе тоисЬе. Раст, имѣетъ весьма 
острыя и ядовитыя свойства. Скверн. 
Амер. 

Арооупит саппаЪіпит А. Дост. 
Индѣйская Конопля. — Нѣм. Іпбіапі- 
зсЬегНапі 1 , біе УігдіпізсЬе НипбвиюИе.— 
Франц. Ье СЬапѵге би Сапаба. — Англ. 
Іпбіап Петр. Крѣпкія волокна его до¬ 
ставляютъ матеріалъ для приготовле¬ 
нія тонкихъ шелковистыхъ сѣтокъ, 
откуда и названіе Инд. Конопли. Сѣв. 
Амер. 

Арооупит Ѵѳпѳіит А. Душица 
(Ставр.) Духовникъ (Лепех. I. 478). — 
Сарты въ Турк. Кендырь (Кат. выст.)— 
Нѣм. ѴепеІіапівсЬег НипбзкоЫ, ІІипбв- 
4об. Корень употр. иреждѳ въ медиц. 
□одъ имен. Кабіх ТііЬутаІі тагіЬіті. 

А^иі1агіа Ват. ТЬутеІеас. Рг. 
XIV. 601. Отъ лат. асщііа, потому что 
древесина носитъ названіе орлинаго 
дерева, по своимъ превосходнымъ свой¬ 
ствамъ. Орлиное дерево. — Пол. Ог- 
Іап. — Чешек. Огіісіп. — Нѣм. Бег Аб- 
ІегЬокЬаит. — Фраиц. Ье Оаго.— Англ. 
Адиііагіа. 

Адиііагіа АдаНосЬит. ВохЪ. Алой¬ 
ное дерево, Орлипое дерево. По мнѣнію 
нѣкоторыхъ это есть Кущи, Алойныя 
деревья Библіи (Чиелъ XXIV. 6).— Нѣм. 
Бег АдаІІосѣаЬаиш, бег ВІепбеЬаит.— 
Фраиц. Ье Ъоіз б’АІоёз. — Англ. Іпбіап 
Аіое-ігее. По Бес. это есть настоящее 
Агаллоховос дерево или Каламбакъ, 
Ьідпит Ѵегит АдаІІосЬит зеи Саіат- 
Ьас, зеи Аддиг, вей Тиддиг, зеи Аіоев 
ргаеЬепв (въ Индіи) и у Европ.—Алой¬ 
ное дерево, Ьідпит Аіоез, АІоеѳ-тсооб. 
По Еоз. паз. Алойнымъ деревомъ или 
! Агаллоховымъ иди Орлинымъ, Ілдпит 


42 


Адиііагіа — Агаііа 


АІосз, зіѵе АдаІІосЬі в. А^ш1а^іае а. 
Ілдпит А^иі1ае, АйІегЬоІх. Отличается 
благовоніемъ и унотр. какъ ладанъ; 
въ древности употребляли на бальза¬ 
мированіе труповъ. Отеч. Остъ-Индія. 

Афіі1агі& таіасеѳпвіѳ Імт. До¬ 
ставляетъ Бідпит А^иі1ае в. АвраІаШі. 
Орлиное млн Аспалатовое дерево. — 
Нѣм. АйІегЬоІх. — Франц. Ее Ъоіз 
й’АідІе.— Англ. СаІашЬас-Тгее. От. Ма¬ 
лакка. 

Ачиііёдіа Тоигп. Елпппс. I. 50. 
Или отъ лат. Адиііа, орелъ, по сходству 
медннковъ съ клювомъ и кохтями хищ¬ 
ныхъ птицъ, или отъ ациа, вода и 1е- 
деге, сбирать, потому что въ цвѣткѣ 
скопляется вода. Водосборъ (Двиг.) пер. 
Звонки, Паплнныя очки (Амб.) Коло¬ 
кольчики садовые (пер.) Орликъ 
(Стар, рук.) пер. Оксамнтъ (Мал. Левч.) 
Сапожки? (Даль).— Лол. Огіік. — Чешек. 
Огіісек. Вапйііску (81оЪ.) — Сербск. Ра- 
кгуас, АвіЬабаг. — Ь'оаі. Канднлка 
(Прыж.) Пагоново (т. е. Павлинье) око.— 
Нѣм. Вег Аскеіеу, Акеіеі, АйІегЫите, 
01 скепЫите. — Франц. Б’АпсоІіе, 
Оапів бе Иоіге Баше. — Англ. СоІитЬіпе. 

АдиіІѲбіа йаЬѳІІаіа Гиляки оъ Сиб. 
ЭД&дг КукусЬ (ОІсЬп Веіве) 

Адиііѳвіа ѵиіеагів X. Голубокъ, 
Голубочекъ (Собол.) Голубки, Голубки 
цвѣтъ (Кондр.) Голубки синіе, красные 
(Кіев.) пер. съ Франц, назв. Збанечкн 
(Гродн.) Звонокъ, Звонки (Собол.) Дзво- 
ночки (Мал.) Козелька (Гродн.) К. Са¬ 
довые колокольчики, Колокольцы 
(Кондр.), Колоколъ. Кавалерскій цвѣтъ 
(Собол.) Лилейка, Лилія (Гродн.) Меж- 
перстннца (Могил ) Орлики (Винніусъ. 
Хар. Тавр. Малор.) Горлнки (Гродн.) 
Ворлики (Сл. Носов. Бѣлор.) Оксамытъ, 
Оксамнтъ (Малор. Кален.) Саиожкн Бо- 
городнчны трава (Кондр. 18). — Пол. 
Огіік! Сессііа, Суповой. — Чешек. ЧЧог- 
Іісек, Шісск, Вапйііску. — Сербск. По- 
шша кашща, т. е. попова шапочка. — 
Лол і. Батушчета (Прыж.) — Луз. Нойіе- 
гіса хаЪгойпе, 2ѵ6пс1сі, РГч’біушк, рге- 
сі\ѵпе хсіе, тойг^ реігочѵу кіис.— Финн. 
Ьеіоиа. — Латыш. ТпЫйарре. — Эст. 
КигскеПай. — Нѣм. Біе детеіпе Аске¬ 
іеу, А(ПегвЫите,01оскепЪ1игае, Ггаисп- 
зскиіі. — Франц. Б’аідіапііпе. Б’апсоііе 
Йев ]агйіп8, СІосЬеМе, СоІотЬіпе, Сог- 
пеііе, Бате Ьопіеизе, Оапб бе Ъегдёге, 
Оапі йе Боіге Бате, Мапіеаи гоуаі. — 
Англ. СоІитЬіпе, Сиічѵег-чѵогб, Сароп’з 
ЕеаіЬег, Сиіѵег Кеу. Разводится въ са¬ 
дахъ. Прежде употр. въ меднц., подъ 
именемъ НЬ. Адиіісдіае, противъ скор¬ 
бута, а сѣмена принимались какъ со¬ 
дѣйствующія высыпанію оспы. 


АгаЬів X. СгасіГ I. 142. АгаЫз 
Діоскорида есть совсѣмъ другое расте¬ 
ніе. Арабка (ЛгѴіей.) съ лат. Будра. По- 
стѣнка, Постѣнникъ (Двиг) Рѣзуха. 
Арабская горчица (Собол. зиЬ Аг. ТЬа- 
Ііапа).— Пол. О^зіоѵѵка, Шсіоіа (Ков.)— 
Четок. Нпзепік, ІІизепісек. — Жуз.^ Ни¬ 
зовка. — Сербск. Оизсагіса, Оизагка 
(всѣ съ нѣм.) — Финн. РНкйраІко. — 
Нѣм. Баз бйпзекгаиі, йег О&пзекоЫ, 
Ѳііпзекгеззе. — Франц. Е’аѵаЬеМе. Ба 
СогЬеіІІе й’агдепі, Іа Тоигеііе зиЬ Аг. 
Ткаііапа, — Ани. ѴГа11-Сгс83. 

АгасЬів X. Бедит, II. 474. Земля¬ 
ной орѣхъ (пер.) — Пол. ОгхасЬа, 
2іетпу огхееЬ. — Чсгиск. Ройхетшсе.— 
Ссрбек. Ройзетпіса. — Ніъя. ЕгйеісЬсІ, 
Егйвизз.— Франц. АгасЬуз. АгасЬійе.— 
Агги. ЕагкЬ-ішЬ. бгоипй-ииі. 

АгасЫв Ьуро§аеа X. Американ¬ 
скій земляной орѣхъ (Амб.) перев. 
Америк, завил ецъ (Март. Двиг.) 
Земляной или подземный Завилсцъ, 
Земляной Фисташковый орѣшникъ 
(Трап.) Орѣхородка (Щегл.) Всѣ соч.— 
Яші. АтегікапізсЬе Егйпизз. ТІпкегіг- 
йізсЬе ЕгйеісЬсІ, Егйтапйеі, ЕгйрЫа- 
хіе, Маиі. — Фраиц. РізіасЬе.йе Ісгге, 
Атапйс йе іегге, Коізеііе ои поіх йе 
Іегге. Ь’агасЫйе йе МапйиЫ, Ба 8ои- 
Іеггаіпе. — Ляи. Ріпйаг, Реа-пиів, Бп- 
йегдгоипй ЕагЫі-шіі. Огоипй-ппі. Въ 
Перу туземн. назв. Мапі, МапйоиЬі, 
отсюда нѣм. и Франц, назв. Въ Фарм. 
Зетепа АгасЬійіз. Раст, въ троп. стр. 
Амер. Плодовыя завязи, по отцвѣтеніи, 
внѣдряются въ землю и созрѣваютъ 
въ ней. Сѣмена идутъ на приготовленіе 
рода шеколада, а масло изъ ішхъ въ 
пищу и на освѣщеніе. 

Агаііа Поп. Агаііас. IV. 267. Ка¬ 
надское назв. Аралія.— Пол. Бхі§дІа\ѵа, 
Бгіедіеі йгхе\ѵпу. ВІизхсгомчіік.— Четок. 
Ргойага.— Нѣм. Агаііе, Вегдапдеііка.— 
ФрапѴ/. Ыагаііе. — Англ. ТЬе Агаііа. 


Моипіаіп Апдеііка. 

Агаііа есіиііа. Аиио — Що, Козуак. 

Агаііа шашівЬигіса Мах. На Ус¬ 
сури — бппддпІсЬі (Мах. Меі. Віоі.) 

Агаііа ппйісаиіів X. Аральная 
Сассапариль (сост.) Сѣрая Сассапа¬ 
риль (иср.) Ненастоящая Сассапариль 
(пер.) — Нѣм. Гаізске ЗагзарагШе. Ко¬ 
рень ея въ торговлѣ Вайіх 8агзарагі11ае 
дгізеае. 

Агаііа раругіГѳга Поок. Бумаж¬ 
ная Аралія (пер.) — Нѣм. Біо СЬіпе- 
зізсЬе РаріегрЯапге. Раріег-Агаііе. — 
Франц. Апдеііцие й раріег. Отеч. Ки¬ 
тай — гдѣ н выдѣлываютъ изъ нея 
бумагу. 

Агаііа рѳпШрЬу 11а. Аино — Бкоді. 


Агаііа — Агѳеа 


43 


Агаііа гаеѳтова X. Аино на Са¬ 
халинѣ — ЕЬиззакі (ЗсЬтійі Веізе). — 
Нѣм. Оговзе Зрікепагй. — Амы. Зріке- 
пагй. 

Агаііа вріпоаа X. Сѣв. Ам. Анге- 
лнковое дерево.— Нѣм. Апдеііка- 
Ваит, ЗЬасЬеІЬоІІппйег. — Аны. Апде- 
Ііка Тгее. Ь 

Агаисагіа Жи$з. СопіСег. Рг. XVI. 
2. 369. Отъ провинціи Агаисоз, въ Чили. 
Араукарія. — Пол. Ід1а\ѵа, ТойіоІЬг- 
хуп.— Чешек. ВІаЬосеб.— Луз. ВІаЬос.— 
Нѣм. 8сЬпшек1аппе, Апйепіаппе, ЗсЬар- 
репіаиііе. — Франц. Агапсагіа. — Англ. 
Агаисагіа. ТЬе Зоиіегп Ріпе. Извѣст¬ 
ныя по красотѣ своей деревья Южн. 
Амер. и Австраліи: Аг. ВійѵіІІі Ноок., 
Аг. Ьгазіііепаіз А. КісЬ (Бразильская 
ель), Аг. Соокіі В. Вг. Аг. СиппіпдЬаті 
Аіі (Моретонская ель), Ах-, ехееіза В. 
Вг. (НорФолькская сосна), Аг. ітЬгісаіа 
Раѵ. (Чилійская ель, Банкская ель). 

АгЬог ѵііаѳ см. Віоба. 

АгЬиіив Тоигп. Егіеас. Рг.ѴІІ. 581. 
Земляничное дерево (пер.)— Пол. СЬго§- 
біпа, Масгвіса. — Чешек. Ріапіка. — 
Сербок. Ріапіка, Маді^'а. — Нѣм. Бег 
ЕгйЬеегЬаит, ЗапйЬееге. — Франц. Аг- 
ѣоизіег. — Англ. ТЬе АгЬиіиз ог Зіга\ѵ- 
Ьеггу Тгее. 

АгЬиііив Бпейо X. Ежовка де¬ 
рево, плодъ — Ежовка или Лѣсное 
яблоко (Кондр. 32). Козыль или Ко- 
зыльникъ (ій. 46), Хврастіе трава (ій. 
128), Ягода ежевичная (ій. 145). Земля¬ 
ничное дерево (М. Б. Сл.) пер.— Вѣр. 
сюда же Нсспячокъ (Мейеръ. Б. Сл.) 
Тот. въ Крыму — КівіІ-адаЪзсЬ, т. е. 
красное дерево (зиЬ А. АпйгасЬпе). — 
Пол. Рогіоткоѵе йггек-о. — Четок. Ла¬ 
йта. — Сербск. Мадіхуа. — Далм. Болі. 
Иллир. Ріапіка. — Нѣм. ЕгйЬеегЬаит, 
Меег-КігзсЬе, ЕгйЬеегагЬіде ЗапйЬее- 
ге. — Франц. Ь’агЬизіег йез Ругепёез, 
АгЬге & Ьаізез. — Лтл. ТЬе Бпейо-Аг- 
Ьиіиз ог Соттоп 8і^уЬеггу-Тгее. Кора 
и ягоды прежде употр. въ медиц. подъ 
именемъ Соііех еі Вассае Аі-ЬиЫ. 

АгЬиіив ІІѵа ХТгѳі см. Аі-сЬозІарЬу- 
І 08 оійсіпаііз МоепсЬ 
АгсЬап§ѳ1іса оШсіпаІів Моепс/и 
См. Апдеііса АгсЬапдеІіса. 

Агсііит см. Барра. 
АгсЬовіарЬуІов Ста Й. Ехісас. Рг. 
VII. 584. Отъ греч. аі-сіоз, медвѣдь и 
зІарЬуІоз, виноградъ. У Римл. ІТѵа ІІгзі. 
Медвѣжиица (соч.) — Пол. Масхш- 
са. — Чешек. Мейѵѵейісе — Сербок. Оріг- 
шк. Мейѵ^ейіса. — Финн. Зіаптагіа. — 
Нѣм. ВйгепігаиЬе. — Франц. АгЬои- 
8іе г. — Англ. ТЬе Веаг-Ьеггу. 
Агсі; 08 І:арЬуІ 08 аіріпа 8рг. Ам- 


прнкъ (въ Сиб.) — Якут. 2зог-адЬу1у, 
т. е. ТигасЬ-оіо-пип-иЬа, т. е. воронь¬ 
ихъ ягодъ трава (МеіпзЬ). — Гиляки 
Тиіпізк аізз (ОІеЬи Веізе). 

Аго1;оѳіарЬу1ов оШсіпаІів Моспск. 
Буп.АгсіозІарЬ.Бѵа ІІгзі Б. Толокнян¬ 
ка — волчьи ягоды (сост.) Авшрмкъ, 
Аипрыкъ, Ампрыка, Бруслиннкъ (Во- 
лог.). Водяница ягода (Кондр.) Волчьи 
ягоды (Твер.) Вовчі ягідки (Малор. Рог.) 
Костянки (Пск. Рупр.) Мучинннкъ (Мо¬ 
гил.) Мученикъ (Гродн.) Мученицы (Мо¬ 
гил.) Мучаникъ (Даль Гродн. Могил.) 
Мученичникъ (Кіев.) Мучникъ ягоды 
(Вил.) Мучннца, Мучниця (Малор.) 
съ пол. Медвеже ухо (Волын.) Медвѣ¬ 
жій виноградъ, Медвѣжьи ягоды (Даль) 
пер.— Расходникъ, Розходникъ (Малор. 
Рог.) Толокнянка (Кондр. пъ разн. м.) 
Толокошшкъ, Толокннникъ (РаІІ,) То- 
локиица (Арх. Костр. Вят. Твер) То- 
.токонка (Волог.) Толочанннкъ (Моічіл.), 
Толокилнкм, Талагаиникъ (очеп. искаж. 
Толочннникъ) (Ошеі. ЕІ. зіЬ. IV. 118). 
Какой то видъ наз. Свинушникъ, Чи- 
хотка (Петер. Рупр.) — Пол. Шейхѵѵісй- 
у.іе дгопо, Масхпіса піейххѵіейгіпу. — 
Чешек. Мейіѵёйісе, пей\ѵейісе, Козігаи- 
иек, Іоіокпёпка. — Луз. М]'есЬдіе<І 2 Іа.— 
Финн. 8іаи-Рио1аса (РаІІ.) Рипаіпсп 
Зіапшагіа. ^аиЬорио1икка. — Эст. МйЬк 
тагіай.— Латыш. Міііепез, Зтіііепез.— 
Тупѵуз. Кипакіа. — Пермяк. РЬп-РиІ, 
т. е. собачьи ягоды. — Ошъ-ягодъ 
(Рог.) — Курил. Асасари.— Коряки ІШ- 
зсЬіпшшпа.— Камчад. иа р. Болъш. Ка- 
Іакупип. — Якут. ОіІои-иЪа (МеіпзЬ).— 
Гиляки Кагріаізз (СНеЬп. Веізе).— Нѣм. 
ОеЬгііпсЫісЬе ВигепІгаиЬе, >Ѵо1ІзЬееге, 
ВіІгепЬееге, ЗрапізсЬег ИеійеІЬеегзІга- 
исЬ, МеЫЬееге, йег ВаивсЬ, ЗіеіпЬееге. 
Фраиц. Ба Виззегоіе, 1е Ваізіп й’оиі-з. 

Б агЬоизіег Воиззегоіе, АгЬге й Ігаізез. 
Аны. ТЬе Соттоп ВеагЬеггу, Веаг- 
дгаре. Листья этого растенія употр. 
въ медиц. подъ именемъ Еоііа Бѵае 
Ш-зі преимущесгвеппо въ болѣзняхъ 
мочеваго пузыря. Кромѣ того употр. 
на дубленіе особенно сажьяна н на 
окраску кожъ въ сѣрый и черный цвѣ¬ 
та. Мѣстами листья употр. на куреніе 
вмѣсто табаку. На Сѣверѣ ягоды при¬ 
бавляются къ хлѣбу. 

Агеса ІмЬШ. ѵ Ра1ш. ЕшІІ. III. 183. 
Арена. — Пол. Йитуіраіша. — Чешек. 
Сербск. Агека.— Нѣм. Агесараітс, КоЫ- 
іжіте, йег Ріпанд. — Франц. Б’Агес, 
А^е^ие, Аі^иіег. — Англ. СаЬЬаде- 
Тгее, СаЬЬаде-РаІт. 

Агѳоа СаіѳеЬи X. Пальма Бетель. 
Арековая пальма (Трап.) Катеху паль¬ 
ма.— Нѣм. Біе КаіесЬираІте, йіе Каи- 


44 


Агѳса — АгівЪоІосЫа 


раіте. Агесараіте, Веіеішіззраіте, Рі- 
папдраіте (Еоз.)— Франц. Ь’агёфііег.— 
Англ. Веіеі-пиі, СааЬоопиі-Тгее, ОШсі- 
паі СаіесЬи. Употр. въ меднц. сѣмена 
иди орѣхн, Зешеп Агесае з. Кисез Аге- 
сае. Стебель доставляетъ лучшій сортъ 
Пальмовой Капусты. Отъ нея же полу¬ 
чается Пальмовое Катеху, Кассу, Кури. 
Каззи-Саіески, Коигу-СаіесЪи. Раітеп- 
СаіесЬи. СосЬои Де ГАМсще. Нѣкото¬ 
рые полагаютъ, что она доставляетъ 
Тегга даропіса а. СаіесЬи н проч. ве¬ 
щества, которыя получаются отъ Асас. 
СаіесЬи, — Остъ-Индія. 

Агѳса оіѳгаоѳа Ь. Нынѣ ОгеоДоха 
оіегасеа Магі. Капустная пальма. — 
Нѣм. ЛѴсзІіпйізсЬе КоЫраІте.— Фрапц. 
СЬои-раІтізіе. Вестъ-Индія. 

Агепігіа Ъ. СагуорЬ. I. 400. Отъ 
агепа, иесокъ, по мѣсту произрастанія. 
Песчанка (Собол. Двиг.) пер. — Лол. 
Ріазкоѵѵаіса, Ріабкотѵіес, Ріазкочге яіе- 
1е. — Чешек. Різеспісе. — Сербск. Ргіів- 
ка, Ріезсагіса, Ріезкагіса. — Луз. Рёз- 
котус.— Финн. Агію.— Нѣм. ЗапДкгаиІ, 
Запйтіеге. — Фххгиц. Ьа ВаЫіпе, Ьа 
ЗаЫоппіёге. — Англ. 8апй\ѵогІ, 8апй- 
\ѵееД. 

Агепагіа егатіпіГоІіа Всіы. Дѣт- 
никъ (Орл.) Швыгалка (Курск. Гродн.) 
Купаютъ дѣтей отъ испуга и младен¬ 
ческой (Орл.) 

Агеп@а ГаЫІІ. Раіт. КииіЬ. Епит. 
рі. III. 196. Гамутъ (Бекет.) — Пол. 
ботиіиз, ЛѴіиозЮсг.— Чешек. Оотиі.— 
Сербск. Оготиі. — Нѣм. "ѴѴеіираІте, 
2искегра1ше. — Франц. Ь’агепда, Га- 
і-еп. — Англ. 8идаг-Ри1т. 

Агѳп&а вассЪагііѳга ГаЬіІІ. Саго¬ 
вая пальма, Сахарная пальма. — Нѣм. 
АесМс Еискеграіте, Задораіте, Ѵсде- 
іаЬіІізсЬез РіегДеЬааг (2сіІ. Ій г Ассііш. 
1862). Оотиі Раіт-Зицаг.— Фраіщ. Раі- 
тіег 5, зисге еі й егіп. Раітісг к висте 
Дее Моііициез (Саі. ЫпД.) — Англ. Со- 
тиіі-РаІт-Зидаг. Дост. Пальмовое вино 
(ТоДДу), изъ котораго приготовляется 
батавскій аракъ, сахаръ, саго Зондск. 
о-ва и Кохинх. 

Агеапіа Поет, еі 8с1ь. Зароіас. 
Рг. У ІИ. 186. Въ Марокко наз. Агдапа. 
Арганія. — Нѣм. ЕізепЬоІг. Агдапіа 
ЗуДег'охуІоп К. еі Всіі. Сѣмена, назы¬ 
ваемыя Аргановыми зернами, Зетіпа 
Агдапіае, дгаіпез Д’Агдап, доставляютъ 
масло, которое въ Марокко употребл. 
вмѣсто оливковаго. Древесина назыв. 
желѣзнымъ деревомъ, ЕізепЬоІг, 
ТЬе Ігов-\ѵооД-Аг§апіа. 

Аг§;ѳтбп 0 Тоигп. Рараѵег. РгоДг. 
I. 120. Отъ агдета, бѣлое пятно на 
глазу,бѣльмо—Бѣлокъ, Бѣльмо, сочив. 


Палочникъ (Эрт.) — Пол. Віеіток, Мак 
Коісгузіу. Мак Коісоѵу. — Чешек. Ріез- 
кавка. — Сербск. ^иіот^есас. — Нѣм. 
ЗіасЬеІтоЬи. — Франц. Агдбтопе. — 
Англ. Ргіскіу Рорру 
Агеѳтопѳ тѳхісапа Ь. Въ прежн. 
вр. Рараѵег зріпозит. Въ Фарм. Саг- 
Дипз Яаѵиз. Бѣлокъ трава, Бѣльмокъ, 
Бѣльмокъ цвѣтки (Кондр.7,35) еъ пол.— 
Звѣздочная трава, Звѣздочки (Кондр. 
съ прежн. назв. Азіег аШсиз), Колючій 
макъ (Даль съ прежн. лат. Рараѵег врі- 
повшп). Вороній макъ (Даль), Мекси¬ 
канскій макъ (Эрт. съ нѣм.) Осотъ сла¬ 
бительный (Даль; род. назв. съ лат. ап¬ 
течнаго). Соль Соколья тр. (Кондр. 7). 
Кобылій щавель (Даль). — Нѣм. Мехі- 
капізсЪег ЗіасЬеІтоЬп, ОсІЬе техікапі- 
зсііе ІйзЬеІ, ТеиІеЫеіде. — Франц. Аг- 
детопѳ Ди Мехщие, Раѵоі еріпеих, 
СЬагДоп Ъеиіі Дез АпШІсэ, Гідие іпГег- 
паіе. — Апы. Мехісап Ргіскіу-Рорру, 
Уеііолѵ ТЬізіІе. Отеч. Вестъ-Индія. Раз¬ 
вод. въ садахъ. 

Агіваѳта Магі. АгоіД. Киот. 
III. 16. Зміевка или Змѣина трава 
(Кондр. з. Югасопііит). 

Агіваѳта атигѳпвѳ Мах. Гольды 
Сика (ди значитъ шишка). Гольды счи¬ 
таютъ растеніе а особенно корневыя 
шишки за весьма ядовитыя (Ргіт. И. 
Атиг. 264). 

Агіваѳта ^аропісит Аипо — Тсп- 
пап-зуо. 

Апвагит Тоигп. АгоіД. Копіи. 
III. 14. 

Агівагит ѵиі&агѳ ШН. 8уп. Агит 
Агіаагшп Ь. О#. Агівагит з. СоІиЬгіпиз 
пиу из. Клещи къ (Даль). — Пол. Кіез- 
піес. — Чешек. Ктѵизка. — Сербск. 
Когііё. — Нѣм. Каррешпи- 2 , детеіисг 
Каррегпагоп. — Франц. Агит Сари- 
сЬоп. — Аииг. Соттоп Ггіаг’з Со\ѵ1. 
Отеч. Южн. Евр. Сѣв. Афр. 

Агівіісіа Р. Дс В. Сгатів. ЗЬеиД. 
I. 132. Колосовка, Колосянинка, Косав- 
никъ (Кондр.) — Пол. Обсіса. съ лат. 
Нѣм. Наагдгаппе. . 

АгівіоІосЬіа Тоша. АгізіоІосЬ. 
Рг. XV. 1.432. Арнстолохія. Кирка- 
зон ъ.— Пол. Кокогпак. — ЧешекЛ\ой- 
гагес. — Сербск. Кокоіііуа, ]аЬибц|ак. 
Уиада зіора Ш уаЬика. — Нѣм. Озіегіи- 
геу, ТоЪ\ѵигг. — Франц. АгівІоІосЬе. 
Ашл. ТЬе ВігіЬлѵогЬ. Сопіга-уегѵа, Ноі- 
1о\ѵ-гооі. • 

АгівіоІосЫа Сіѳтаіііів і. Фарм. 
назв. АгізІоІосЬіа ѵиідагіз з. іепиіз. 
Злая трава (Каз.) Змѣевннкъ (ІлпД.) 
Кирказонъ (Двиг.) и изм. Киркажунъ 
(УѴіеД.) Каркашунъ (Северг.) и Ко кор¬ 
на къ (Отар, рукоп.) Кокорникъ, Ко- 


АгівіоІосЬіа — Агтѳгіа 


45 


корнякъ (Кондр. Мейеръ). Кокорва те. — Франц. Ріре Де ТаЬас. СгапДе 
(\УіеД.) Куколь (Астр.) Кумашннкъ, Ку- АгізІоІосЬе. — Ашл. Ріре-м'іпе, ТЬе 8і- 
машныя яблоки (Каз.) вѣрнѣе Кутяшьи рЬоп Шее ог ТиЬеЯо\ѵегеД ВігіЬѵогі. — 
яблоки (Каз.) Кутяшьи ягоды (Нижег.) Ашл.-Амер. ПиісЬтапп’а Ріре, Ріре- 
Лнхорадочная трава (Кондр. Нижег.) Ѵіпе. 

Мечь трава (Кал.) Мячь трава (Кален.) Агтѳпіаса Тоши. АтудДаІ. Рг. 
Пьянка (Бесс. Рупр.) Плиновникъ П. 531. Плоды въ первый разъ были 
(Амб.) Пхнновннкъ (Кондр. Раіі.) Хи- доставлены въ Европу изъ Арменіи 
н о в н ик ъ (У р. Потаи.) Филовникъ (Вор. Абрикосъ. — Нѣм. АргікозепЬаит. — 
Іар.) Финовникъ (Тамб. Меуег. Вор. Франц. Ь’АЬгісоііег. — Ашл. Аргісоі- 
Сарат. Астр.) Филильникъ, Филіль- ігее. 

никъ (Мал. Кален. Сред.) Филійникъ Агтѳпіаса Ъгіеапгіаса Реп. — 
(Полт. Авг.) Фнлѣйннкъ (ЬіпД.) Филей- Нѣм. Вгіапдопег оД. ІгапябзізсЬе А1- 
никъ (Хере. Сам.) и искаж. Пховннкъ репрйаите.— Фрапц. Ргипіѳг Де Вгіап- 
(Коядр.) Пхиховникъ (Даль). Филон- допз. — Ашл. ТЬе Вгіап$оп Аргісоі- 
никъ (Нолт. Авг. Мал. Рог.) и искаж. ігее. Отеч. Франція. Считается роди- 
Фидопнкъ (Курск. Вор.) Степной Фило- чемъ Мирабелль, Репьнлодовъ » дру- 
ннкъ (Екат ) Филин и къ (Екат. (тгпп.) гихъ желтыхъ и зелвбоватыхъ слипо- 
Фелоннкъ (Курск.) Фіона (Вор.) Хви- образныхъ плодовъ, отличающихся 
ловникъ (Амб.) Хвалилышкъ (Харьк.) своимъ хорошимъ вкусомъ. Изт. сѣ- 
Хвелинникъ (\ѴіеД.) Хвалинникъ, Хвой- мянъ добывается масло, Ниііе Де Маг- 
лічннкъ (Рог.) Ростъ, Ростъ (Кондр.) И гаоИе. 

изм. Ластъ (Кондр.) Растороиша (Мал. Агтѳпіаса йаѳусагра Реп. 0 рег- 
Отар. Банд.) Рожальннца(ІУіеД.) Смоль- зісіГоІіа. Черный абрикосъ. — Нѣм 
никъ Смольникъ (Кондр.) съ пол. Цар- 8сЬ\ѵагге АргікозепЬаит. — Франц. Ье 
скал бородка (Полт.) Цѣлнльникъ(Вннд.) Ргипіег Ди Раре. АЪгісоі поіг 1 ІеиіПез 
Шишковникъ (Северг.) Щиковщікъ Де РёсЬе. — Ашл. ТЬе ТЬіск ІгиіЬеД 
ПѴІей.) Яблоко земное (Кондр.) — Пол. Аргісоі Тгее, ТЬе Ыаск Аргісоі. Го- 
тоішк. Чешек. РоДі*аіее, Кокогпак, домъ съ Востока, разводитей рѣдко. 
УѴІкоѵуаЫко, Ьогку Ігаик, Уісі даЫ- Агтѳпіаса віЬігіса Реп. Черный 
Сербск. Ѵис)а ^аЬисіса. — Луз. Сибирскій абрикосъ. Даурскій абри- 
Іѵокотаіг Груз. Т(Ь)ем(Ь)рирака. — косъ. Каменная слива, Сибирская 
Минір. Дзиръ-мтцаре (Кн. Эрнст.) — слива. Черносливъ.— Монгол. Діке- 
Іат. Каяръ-уда (Каз.) — Калм. Кар- йіпд, т. е. прекрасная пища. — Туш. 
газанъ, Келбеденсынъ (Астр. Ж. М. Виііезіпд. Плоды съѣдобны. 

1. И. 1859). — Чуваш. Олмй-вуды, Агтѳпіаса ѵи1§агІ8 Пат. Абрн- 
т. е. яблочная трава. — Нѣм. Ѳе- козъ, Априкозъ (Даль), Абрикоси (Мал. 
теше оі Іапде Ояіегіигеу, ГіеЬег- Сред.) Желтосливникъ (Раіі.) Жердела 
«игл, ГаІзсЬѳ оД. Кіеіие ИоЫѵиглеІ, (наДону Желѣзн.)Жерделн (Хере. Левч. 
ВгисЬ\ѵиг 2 , Боппепѵигг, ІУоІІвкгаиі, Сред.) Курегй (дерево), Морелла (суше- 
ВіеЬегѵѵигг, У аІДгеЬепЬоЫѵгигх. — ные плоды) въ Малор Раіі. Морель 
Франц. АгізІоІосЬе, Каіеіаіге, Загагіпе, (Малор. Базин.) Урюкъ (Саи. Астр.) 
Ьаггасше. — Ашл. багасеп’з ВігіЬхѵогІ. Данил. — Пол. Могеіа, Могиіа. Плоды- 
корень н трава прежде употр. въ ые- Могеікі, тогинкі. — Чешек. Мегші, Ме¬ 
дицинѣ. гийсоѵѵу зігот, тогиіка, тагЬиІе, таги- 

АгівІоІосЬіа Зѳгрѳпіагіа А. Фарм. Іа (Рг.) Мегипка, тагиіка, тагішЫк 
оегрепіапа ѵігдтіапа, АгізІоІосЬіа ѵіг- (81оЬ.) — Сербск. Паііріегка, Паіірёгка, 
дтиша. Корень зміевъ виргинскій Ка^зуа ргозіа. — У Лавр. Зерделиіа 
кондр ) пер. — Нѣм. ЗсЫапдеповІег- Шевтелиіа, Шептелиіа.— Луз. Магиіа,— 
Іигеу, Дег ѴігдшівсЬе ВаІДгіап, Діе Уіг- Болг. Прасква (Карав.) Смилкн (Прыж.) 
дшізсЬе ВсЬІапдепигиггеІ.— Франц. Бег- Молд. Зарзар ъ.— Груз. Черами.— Апм. 
реиіаіге Де Ѵігдтіе, Соіиѵгіпе Де Ѵіг- Цнранъ. Диранены (дерево), Алибуха- 
діте.-Аим. Випкт, 8паке-гооЬ ВігіЬ- ра. — Тат. въ Крым. Шеч*тали. — Бух 
^огі. Корень, КаДіх Зегрепіагіае з. Ѵі- и Перс. ЗагДаІи. — Тур. Аиат. Карск. 
регшае з. СоІиЬгшае в. Сопігаіегѵае з. Паш. Зертели .— Тур. Каисии.- Сарты 
* аіепапое Ѵігдшіапае (Траппъ). Въ въ Турк. Урюкъ (Федч.) — Кат. Узбек- 
лмерикѣ употребляютъ пренмуще- Урюкъ. — Таджик. Зардалу. — Афі 
ственно траву и свѣже-выжатый сокъ Зердалу. Въ Хивѣ наз. Кизилъ, Нѵлѵпъ 
снаружи и внутрь отъ укушенія змѣй. Тукъ, Урюкъ. — Нѣм. бетеіпег Аргі- 
Апаьоіоста ВірЬо Г. Арнстолохія козепЬапт. — Фрапц. Ь’аЬгісоІіег — 
Же?Т т \ м - ®1 е РЬапІеп- Ани. ТЬе Сошпюп АЬгіеоІ Тгее. 
піззеі, РіеіІеикорІ, ТаЬаскзрІеіІепЫи- | Агтѳгіа ШЫ. РІитЬадіпасеае, 




Агтѳгіа — АггЬепаЙіѳгит 


Рг. XII. 674. Армерія. Цвѣтъ гвоз¬ 
дичный (Кондр. 133) съ нѣм. — Пол. 
2 а\ѵ$іад, гакфедаег, 2 й\уёсі§даз 2 . — 
Чешек. Тгачѵвіска. — Сербек. ТгаѵиЦа.— 
Луз. БусЪпіска. — Финн. КиоЪопсіІік- 
кй. — Нѣм. бгазпеіке, Запбпеіке, Біе 
Агшегіе — Франц. Ь’аппёгіа. — Англ. 
Агтегіа, Соттоп ТЬгіЙ. Зеа-біИі- 
Йоѵсг. 

Агтѳгіа тагШта Т ѴШ. Морская 
Армерія. — Нѣм. бгазпеіке, Меегпеіке, 
РівзЬттеп (цвѣты въ Апт.) — Франц. 
бааоп б’ОІутре, б’Езрадпе, багоп Де 
Мопбадпе, НегЬе а зері іеіез, Нсгѣе 5. 
зері іідев, Моиззе бгесдие, ОеШеѣ бе 
Рагіз, ОеШеі тагіп (Ье<эд.) Употребл. 
прежде въ медиц подъ именемъ НегЬа 
еі Еіогез Зіаіісез^. Зіаіісез Аппегіае. 

Агтѳгіа ѵиіеагів Т ѴШй. Обыкнов. 
Армерія. — Сербек. ВаЬіпа бзсЪіІа ( 8 е- 
поп.) Тгаѵи1]а. — Нѣм. бетсіпе Запб- 
цеіке, Меегдгаз, Епдіізсііез бгаз, Зее- 
дгав, Зеепеіке. 

Агтогасіа Еирр. Сгасііег. (въ 
Ргобг. аб^СосЫеагіа). Отъ страны Аг- 
тогідис, цельтскаго названія Нижней 
Бретани, а это отъ аг, близь, тог, море 
и гісЬ, страна. 

Агтогасіа гиѳМсапа П АУеМ. — 
Зуп. СосЫеагіа Агтогасіа Ь. Въ Фарм. 
КарЬапиз гизбісітив. У древнихъ — 
Адгіоэ гарЪапоз, т. е. дикая рѣдька, 
Ьеисе гарЬапоз, бѣлая рѣдька. Рѣдька 
полевая (Кондр.) перев. Хрѣнъ дикій 
(Копдр.) Хрѣнъ (повсюду), Хрінъ 
(Малор.) Хрёнъ (Пск.) Хрѣнь (Иовгор.) 
Хрспь (Даль), Хрѣничикъ (Ниж.), Хрѣ¬ 
нокъ, Хрѣнина (Даль), Водозрѣнъ 
(Кондр.) лекаж.— Пол. СЬгеап.— Чешек. 
Кгёп, СЬгёп. — Сербек. Сгеп. Кеп. — 
Луз. Кгёп. — Русин. СЬгів. — Иллир. 
Кгеп. — Молд. дронъ. — Саліоі. Кгіе- 
па. — Морда. Крёнъ.— Кирг. Крѣнъ.— 
Груз. Имер. Хрэни. — Арм. Богкъ-вай- 
ри. — Тат. Бак. у. Чиля-дагъ (Сит.)— 
Яаяпыш. МаЬггиікз, МаЬгаз гиікз. — 
Эеш. Мйба геідаз, тааца гібказ. — 
Финн. Рірагі—I. йік^щигі. РірагииШ.— 
Нѣм. Оетеіпег МееггеМід, Кгепп, 
КгеЬп, Кген. Магевзід, ЗсЬагІев ЬбіГеІ- 

кгаиі,Ваиегн-ЬбіГе 1 кгаиі,Е 1 еі 5 сЬкгаиі,— 
Франц, бгапб гаіІогЬ, Іа Моиіагбе б’АІ- 
Іетадие, Іа Моиіагбе бе Сарисіп, 1е гаі- 
Іогб заиѵаде, Сгат или Сгап без Апд- 
Іаіз. — Англ. Ногзе-Кабізіі, бгееп. 
Прежде употр. въ медицинѣ при рев- 
матизмахъ, скорбутѣ и т. д., нынѣ же 
употр. только какъ наружное средство 
для возбужденія красноты кожи, также 
противъ веспутекъ и желтыхъ пятенъ 
на лицѣ. Употр. въ пищу какъ при¬ 
права. 


Агпіса і. Сотроэіѣ Рг. VI. 316. 
Отъ греч. агпоз, барашекъ и еікеіл, 
похожій. Арника, Баранья трапа (за- 
имств.) — Пол. Ротогпік, РобсЬтигпік, 
Кираіпік, Тгапк, Апдіеізкі Ігапк. — 
Чешек. РгЬа. Копііек (ЗІоЬ.) — Сербек. 
Ѵегргоѵас, тогамгка, Ьгбі&пка. — Нѣм. 
■ѴѴоЫѵегІеі, ЛѴоЫѵегІеісЬ, АѴоІѵегіеу.— 
Франц. Агпіцие. — Ач іа. Агиіса. 

Агпіса СЬатіввопів 8сН. — Аино: 
Епіококігиі (ЗсЬт. Кеізе). 

Агпіса топіапа Г. Фарм. назв. — 
Агпіса топіапа 8 . Богопісиіп дегтапі- 
сит, Агпіса ріаиепзіз, ВеЬопіса топіапа 
(Ріогсз). Баранникъ горный (Траппъ). 
Баранья трава (Амб.), Баранка (Сл. Ц.) 
(займете.) — Бородка (Амб.) Горляшная 
трапа (Вят.) Боровой гвоздика» (Минск;), 
Заячья капуста (Минск.) Купальникъ 
(Гродн. Минск.), Пуповпнкъ (Даль), всѣ 
непоннтн. Транкъ ангельскій (Кондр. 
заимств. съ пол.) Искаж. и смѣш. — 
Лѣсной Титунь (Гродн.) Пералотъ(Гродн. 
не Перелетъ ли). Туръ (Гродн.), Чеме¬ 
рица (Гродн. можетъ быть оттого, что 
по пол. наз. Лѣснымъ табакомъ). За¬ 
ячья капуста (Минск. Рук. Рупр.)— Пол. 
ТаЪака Іезаа, Тгапк Ьогпу, 2іе1е ро- 
тигпе. — Чтск. РгЬа. §1ако\ѵё когёпі, 
Коиііек (Микуцк.) Вегб^апка догвка, 
Ѵегргоѵас, тогаѵка. — Луз. Кипа\ѵ1са, 
гипаѵѵе геіо, ЭДегабге об. гипасе геіе. 
бапзке гбге. — Нѣм. Бег Агпік, Вегд- 
лѵедеЬгеік, Вегд-АѴоІѵегІеу, ВІиМгіеЬ, 
Оаіагіпепѵигг, СЬгізіѵѵип!, Елдеізкгапк- 
ѵгигг, баз \ѵакге ГаІІкгаиЬ, гбтізсЬе 
батзіѵиггеі, гбтівсЬе СетзЫите, бетз- 
\ѵиг 2 , біе деІЬе ЛоЬалиізЫите, Ьаидеп- 
кгаиі, бапсі Ьигіапзкгаиі, МбпсЬзкарре, 
МіЗпсЬзяѵигг, МиЫегѵѵигг, ЗкісЬкгаиЬ, 
ѴегГапдкгииЬ, АѴаЬгег Ѵі'оіѵегіеу. — 
Франц. Агпідие, Агпідие без тоиіадпез, 
Веіоіпе без Ѵоздиез. Богопіаие б’АНе- 
тадпе, Рапасёе без сѣіепз, Ріапіаіи без 
Аірез, без Ѵоздиез, Риітопаіге без топ- 
іадпез, (^иіпциіпа без раиѵгез, ТаЬас 
бев Ѵоздиез, ТаЪас без Заѵоуагбз. — 
Ани. Агпіса. Оегтап Ьеорагб’з Ъапе. 
Рапасеа.— Въ медицинѣ употребляются 
корни и цвѣты этого растенія (Кабіх 
еі Еіогез Агпісае шопіапае з. Богопісі 
деппапіеі). Всѣ части этого растенія 
дѣйствуютъ возбудительно, содѣйствуя 
кровообращенію; особенно дѣйствуетъ 
при потрясеніяхъ мозга отъ паденія 
или удара (отсюда назв. Рапасеа Іарзо- 
гшп). Снаружи тоже употр. въ видѣ 
тинктуры для примочки ушибенныхъ 
и раненыхъ частей тѣла. Трава въ 
Швеціи употр. вмѣсто курительнаго 
табака. 

АггЬѳпаѣЬѳгиш Р. де Веаиѵ. 


{ 


АггЬѳпаЙіѳгшп — Агіѳтівіа 


47 


вгат. КипіЬ. I. 307. Шишечнпкъ (Двпг. | Стар. Банд.) по Левч. ошибка, слѣдуетъ 
Даль) соч. — Пол. ТѴузурка. — Чешек. Бижъ-дерево. Боже-дерево (Воя. Под.) 
Оѵзік, Оѵзіг. Сербек. РаЬоѵка, Оѵзе- Кудравицъ (Могил.) Цыпрусъ (Бѣлор. 
шеа. Луз. \Ѵо\у - 8пік. — Нѣм. Ѳіаіі- Сл. Нос.) Сомн. Дубъ-трава (Даль). 1 — 
^^а 6Г 'іГ~ Бе ЕготепЬаІ. Лоа. Во-ле бгге\ѵко. — Чешек. Вгоіап, 

АггЬѳпаШегшпаѵѳпасѳитБеомю. бгембпка, Ьоіі бген'се, Реіупёк, Ьо2і 
Зуп. Аѵепа еіаіюг Ь. ПыріЙ (Умань). бгеѵес (ЗІоЬ.) — Сербек. Вогіе бгѵсех. 
Французскій райграсъ (пер.) Овся- Дубр. Срчано зелье (Лавр )~Луз. Бгё^ѵс- 
ная голка (Даль, отъ Ноіспз аѵепасеиз). ко. — Волг. Божо дрцво. — Кирг. Жук- 
Пол Еадгаз Ігансигкі, ’ѴѴузерка, Кія- чузанъ (Кир.) - Нѣм. Біе АЪеггаІІе, 
Боіѵіш. - Чешек. Очѵез Ігапсаигзку, Меі- Аіргаиіе. Сіігопепкгаиб, Сіігоііеп- 
Іюе Ігапсаигзка. - Фиш. Неіпіікаига.- ^«гг, ЕЬеггаиіе, ЕЬеггеіз, Сйпзе- 
Л».«. Егавгбзізсііез Каідгаз, Навддгая, кгаиі, КатрЬегкгаиі, ЗіаЬкгаиі, ЗСаЬ- 
ЫапгЬаГег, СЫИіаГег, біаіідгаз, Наіег- игигг, ЗіаЬ^ѵиггтйппсІіеп. — Франц. 
дгаз, иегЬоЬе ПаГег, ІѵпоІІепдгаз, Кпоі- Агтоізе-Аигопе, Аигопе без 1агбіп8, 
ІепЬаГег, Кпоіепдгаз, Маппдгапепдгаз, Аигопе тйіе, АЬгоіапе, АпЬоппе, Сііго- 
Ріегбедгаз, Еозздгаз, бег Ьоѣо ^Ѵіезеп- пеііе, Іа Сагбе-гоЬе. - Апи. ТЪе АЬго- 
иаіег, ^ѵіеЬсІді-аз. — Франц; Ье Его- Іапит АіЧстізіа ог Зоиіііегщѵооб, ЗоиШ- 
тепіаі, Гепаззе, ѣепаззе би БаирЫпб, іѵооб, Оіб-тав, Ьаб’з Іоѵе. Въ Фарм. 

1 аих іготепі, Гаих Зеідіе, 1е Каудгазз АЬзіпіЬіит ропіісит з. готапит, АЬго- 
бе Ггапсе. Ани. ЕгепсЬ гау-дгазз. Іапит, АЬгоіашіт таз. з. Ьогіензіз. 
ТаІІ-оаЬ-дгазз. Отличная кормов, трава; (НегЬа). — Употр. отъ дѣвичей немочн, 
разводится нскуствешіо. остановившихся мѣс. очищ., глистовъ 

11 ' ,г 11 Д Р-» а снаружи въ видѣ припарки при 

АііапШе ѳіореаіа Мгу. Дост. Ма- ушибахъ, вывихахъ, 
тнко, НегЬа Маіісо. Отеч. Южн. Ам. *) Агіѳтівіа АЬвіпіЬіитХ.ВъФарм. 

Агсѳтівіа і. Сотроз. Рг. VI. 93. АЬяпіЬіит тп,|из, 8 . тзіісапит з. ѵиіда- 
Отъ Артемиды (Діаны) Ар тем изія. гіз (Зиттііаіез) (Трап.) Слав. Пелынь. 
Пелынь (Слао.) Полннь (Малор.) Иел^нь, Гусек. Полынь настоящая. Полынь 
Полынь, ІІеді-нъ (съ чеш.) Чернобыль- (Вел. Р) Полынь (Малор.), Полонъ 
никъ (Двнг.) Одинъ видъ назыв. по (Бѣлор.), Полынь бѣлая (Нолт.), полевая 
? у,,У р Т ? • ' 7 (Нижег.), огородная (Полт.), горькая 

ѵ е 1 ІиП 5 ,?, е: ■упек. ОгегпоМІ (Оріа). (Вор.) Палыпъ(Шимк.Коря.)Тлистиикъ 
Сербек. Кото^іка. — Финн. Магипа. — (Собол. пер.) Горечь (Вят.) Дикій перецъ 
Имерет. Украло (Сред) — Аино Уото- (Гурьев. Карел.)— Лол. РіоІип —Чешек. 
піГъи Ѵ егт п и 4 і 1' ВеіГи8 ^ 8 ^Ь\ѵигг. Реіии, Реіуп, Реіий, Реіупек, Реіиііка, 

тп^п Ви і*п ( ! ег 1 ВиС , ке о; Т Аг ' Ре 1 У пка > Р о! у пек. — дербск. Ре1еи,Рс1еп 

ІП 018 С, 1 НегЬе бе Іа Зь. беап. — Англ, догкі. РеІіп( ѴегЬ.) Осьеначь(Кар.)-.% 7 . 

Мидіѵоп, ЛѴоі-т^ооб Роіоп. - Русины: Роіеп, Реіии - Волг. 

Агіѳтівіа АЬгоіапиш Ъ. ***) Мно- Пелинъ. - Молд. ог Весе. Полинъ - 
гія названія заимствованы отъ пере- Груз. Тур. Арм. Абсинда (Снт.) Абзин- 
воднаго видов иго названія. Божье та. Ап(Ь)сннта (Кн. Эрнст.) — Хит 
дерево (Кондр) и въ садов. Святое Юшанъ (Гаі к). Джульсапъ (Кир.) Джу- 
деревцо (Слов. Церк.) Бездревъ (Вол.) ейиъ. — Финн. КоігиоЬо, Коізо, Коіззд, 
Ьіжъ-дерево, Бисъ-дерево (Малор. шаіі, Коішагипа. — Латыш. 'ѴѴеіігше- 

—- ІС 8 . — Эст. КоігоЬі. — Бурят. Эрьмы- 

м р„ л, пп „ п- і сунка (Каіпнп.) — Чуваш. Арымъ-вуды, 

' Въ 9Р те ля, подъ Рірег абип- т. е. женская трава. Шнршла-вуды, 
ит, нынѣ АгіЬапіЬе абипса, значится т. ѳ. вонючая трава (Мих.) — Морде. 

' гапаі - Ио это ошибка, и баЪо- Моти. Атя-наркемасъ. — Морде. Эзр 
СаГя п ° °?Р €дѢл 'Д”Р- Имп - Бот. АтА-нартнксъ. - Кири Каранджннъ 
0і Ж?г еГ ! ЛЯ ’ °Р Ьі °Р«еоп бакигап. (Карел, ок. Гурьев.) Юшанъ (Ь’аік), 

) Имѣетъ превосх свойства затя- Джульсанъ (Маевъ), Джусанъ, Джус- 
гивать раны въ случаѣ порѣза, также санъ (Кир. 177).- Нѣм. бешеіпе/Ѵег- 
полезенъ отъ ногтоѣды. Въ обоихъ шиііі об. ^егшиб. Бег Аізеі, біе Ваиегп- 
лучаяхъ траву жуютъ и приклады- шебіеіп, ВапегпѵегпшіЬ, бег детеіпе 
ваютъ къ оолыюму мѣсту (Павл. Зал. Ьіііеге ВеіТизз, СгаЬкгаиЬ, АѴіепепкгаиЬ 
С ", б ;,? т п д ' Г - °- . 1878 - ІѴ )- , ЛѴогтѣаіІ, ^ ^ЖіХ’ 

) О значеніи видоваго назв. АЬго- соттип. Агтоізе атёге. — Ата. АЬ- 
’ Равц0 1<аК ^ п сл . ѣ ДУЮЩаго АЬ- зіпЙііиш. Принадлежитъ къ горчай- 
вані 1Пт ’ СМ ‘ СТр ‘ ^’ Я П0АЪ этими наз - шимъ травамъ н потому употребляется 
іЩШМИ- при елабомъ пищевареніи. Въ народи. 



48 


Агіѳтівіа 


медицинѣ употребл. отъ лихорадки, въ 
видѣ настоя, отъ боли живота, отъ 
боли въ печени и селезенкѣ, противу 
вѣтровъ, для возбужденія аппетита, 
отъ глистовъ и овцамъ во время па¬ 
дежа. 

ѴЖгіѳтівіа аІЪа еі пиіапѳ. Кирі. 
Джусанъ (Карел. Гурьев.) 

Агіѳтівіа аппиа X. Чаганъ (Рав. 
Хоз. Оп Астр, губ.) Душистая Нехво- 
рощь (Коисп. Черн.) Въ Сибири слу¬ 
житъ для окраски сафьяна въ красный 
цвѣтъ. 

Агіѳтівіа агепагіа. Кири Джил- 
баш-джуссанъ (ЬеЪт.) 

Агіѳтівіа аивігіаса Яащ. Бѣлые 
вѣнички. Бідэ віничкэ (Мал. Сред.) 
НеФорощь или Нехворощь бѣлая или 
сѣрая (Екат.бпшег). П о л ы н е къ (Донъ 
Черн.) Полынець (Кален.) Полинець 
(Мал. Рог.) Чистый Полынецъ (Екат. 
Отип. Хар.), Полынь (Сам. Сарат. и др.) 
Дикая Полынь, Мелкая Полынь, Луго¬ 
вая Полынь, Вѣничья польшковыя 
(Хере.) Чорнополица? (Бесс.) Яловой 
сонъ (Полт.) Употр. также какъ и Агі. 
АЬэ. 

Агіѳтівіа Ьогеаіів РаІІ. Якутск. 
Кэ-оттъ, Якутскій трутъ. Побѣлѣвшія 
осенью листья употребл. вмѣсто трута 
(Павл.) 

Агіѳтівіа сатревігів X. Фарм. 
назв. Агіешівіа гиЬга 8 . сатрезігіз. 
Былина (Вят.) Былица (Гродн.) Вѣни¬ 
ки или Прутяная Полынь (Ок. 
Гурьев. Карел.) Вересъ межевой (Пск.) 
Вѣнички (Малор. Рог.) Полевые вѣ¬ 
ники (Вор. Тар.) Вѣнчикъ (ВорЛ Жи¬ 
вотная (Нижег.) Костиломъ (Могил. 
Пабо). Нехворощь*) (Моек.Яр. идр.) 
Черная Нехворощь (Екат. бит.) Нопа- 
хучая Нехворощь (Курск. Горн.) Нѳфо- 
рощи (Екат.) НеФорощь (Малор.) Ка¬ 
менная степная полынь (Каш. Прнарг. 
кр.). Польшъ (Орл.), Глухая Полынь 
(Вор.) Чернобыль лѣсной (Твер. Пупар.) 
Чернобыль бѣлая (Влад.) Польная Чер¬ 
нобыль (Гродн.) Чернобыльникъ (Ьіп- 
бет.) Степная Чилига (Мейеръ, Б. Сл.) 
Смѣш. Божье дерево (Ков. Минск.) 
Святое дерево (Нижег.) съ АН. АЬг. 
Бурьянъ (Орл. Могил.) Деревей (Вор. 
съ АеЫИ.) И ска ж. Чернобаи (Могил.) 
Кукавки (Черн. Рук. Рупр.) — Сербск. 
Рунка (Микуцк.) — Финн. Кеіошаѵипа, 
КиоррігиоЬо. — Эспи Каезіерипаб. — 


*) Названіе Нехворощь произошло, 
вѣроятно, отъ не хворать, по цѣлеб¬ 
нымъ свойствамъ травы, или отъ хво¬ 
ростъ. 


Бурят. Сач&нъ-Эрьмыс^'нъ (Каш. При- 
арг. кр.) — Гольды Б^йвзип ЗзбаеЬіа, 
т. е. полынь похожая на сорго. (Мах. 
Рг. ЕІ. Ага. 168). — Нѣм. АтЬговіеп- 
Ьгаиі, гоіЬе Веііизз, Вевепкгаиі, кіеіпе 
ТгаиЬепкгапі, мгіібе ЗЫжигг.— Фрапц. 
Аигопе ваиѵаее, Аигопе без сЬатрз, 
Агтоіве Ь&Дагбе. Прежде употр. въ ме¬ 
дицинѣ. Въ народѣ — настойка иди чай 
изъ травы употр. отъ боли въ желудкѣ, 
въ женскихъ болѣзняхъ, для куренія 
около больныхъ. 

Агіѳтівіа саріііагіѳ. Аипо — Ка- 
ѵаг уотоді. 

Агіѳтівіа соегиІевсѳпвХ. Полынь 
морской или глистовое сѣмя (Кондр. 
зиЬ АЬзіпіЫит тагіпит ЗегірЫит). 
Въ меднц. употр. прежде отъ глистовъ 
подъ именемъ АЬзіпіЪіит ЗегірЪіит 
(Зет. еі НгЬ.) з. Зетеп Сопіга ІитЬгі- 
соз, в. Ваі-Ьоііпа. 

Агіѳтівіа Сопіга X. См. Агі. Зіе- 
Ьегі Везз. 

Агіѳтівіа Сопіга ѴаЫ. См. Агіет. 
УаЫіапа Козіеі. 

Агіѳтівіа Бгасипсиіив і. Назва¬ 
ніе Сгасипсиіиз отъ бга^оп, потому что 
корень имѣетъ Форму змѣеобразную. 
Фарм. 1>гасипси1и8. Эстрагонъ (въ Вел. 
Рос.) Острагонъ (Малор. Сред.) Остро- 
гонъ (Бѣлор. Малор. Рог.) Астрагонъ. 
Драгунъ трава, — Хартумъ (Экок. Маг. 
I. 37). Тургунъ (Даль, Мал. Рог.) Тор- 
гунъ, То ри шь (Кондр.) съ пол. измѣнен¬ 
ные Драгунъ. Змѣевикъ (у Мейера, Б. 


Езігаеоп,' Бга^апек. — Чешек. Евігадоп, 
Когаіес, Ра1бап(Рг.) Реіупек іезіёг, Ко- 
гоіес (Оріг.) — Сербск. Козалацъ, Коз- 
лацъ, Закозликъ (Кар.), Кравльакъ 
(Лавр.) Таг кап]. — Имерет. Тархун и 
(Сред.) — У Грек, 'за Кавк. Таргонъ 
(Сит .)—Груз. и Арм. Тархунъ, Тегани, 
Хархун а, Толхуна (Кн. Эрист.) — Нѣм. 
Бга2оп,І)га80пе11, Езіга^оп, Каізегзаіаі, 
ЗеЫапдепкгаиІ, 2іІІ\ѵегкгаиі.— Франц. 
Ь’ЕзІга§оп. НегЬе аи Эга^оп. — Амы. 
Т аггаеод - Въ медицинѣ прежде употр. 
НЬ. еіЗипппіі. Пгасипсиіі противу скор¬ 
бута и водянки; нынѣ употр. при со¬ 
леніи огурцовъ и для приготовл. эстраг. 
уксуса. 

Агіѳтівіа Ггаегапв. Кири Кара- 
джуссанъ (Борщ.) Кир. 63, 84. 

Агіѳтівіа іпойога М. а В. Бѣлая 
Нехворощь (Черн. Конго.) Бѣлый степ¬ 
ной НеФорощь (Курск.) Бѣлокорка 
(Тааб. Меу. ЕІ.) Божье дерево (Вор.) 

Агіѳтівіа кагаки§ѳпѳів ѢеЪт. 
Кирх. Ак-джилка (Кир.) 


Агіѳтівіа 


49 


Агіѳтівіа ЬѳгсЬѳапа 8іедт. Зуп. 
Агі. Запіошеа Ь. (ехрагіе). Досг. Еіоі-ез 
Сіпае Іпбісае ѵеі ВагЬагісае, Варварій- 
ское или Индѣйское цытварное сѣмя. 
Лжецедоэръ. Цытварное сѣмя содер¬ 
жит!) Сантонинъ н издавна употребл. 
въ медицинѣ для изгнанія глистовъ. 
По Розенталю цытварное сѣмя полу¬ 
чается отъ слѣд. видовъ Агіетізіае: 
АгС ЪегсЬеапа (включая сюда и Агі. 
запіошса), Агі. рагѵіЙога, Агі. ЗіеЬегі и 
Агі. ѴаЫіапа. Послѣднее считается 
самымъ лучшимъ. 

Агіѳтівіа Ьѳввіпёіала Везз. 
Кхірі. Маі-кага-БзЫіззап (ЬеЬт.) 

V Агіѳтівіа тагіііта В. (А. 8егі- 
рЬіит ЛУаЛг., А. ваиіопіса У\ г ооб\ѵ.) 
РПи. Зегірѣоп.Бѣлые вѣннчкн. Біле 
віничкэ (Новор. Сред.) Бѣлая По¬ 
лынь. Глистникъ тр. (Кондр.) Сомн. 
Черная Нехворощь ($ г кр. ОШб.) — Кирп. 
Джуссанъ*), Джусанъ (Хорошх.) 
дАгіѳтіѳіа топо§;упа Ж. еі К. 
Кирх. Тшпаг-бзЬйззап (Ьеііт.) **). 

Агіѳтівіа МиіѳШпа ѴШ. Дост. 
НЬ. бепіррі аІЬі з. АЬзіпіЬіі аіріпі, Бѣ¬ 
лое Гениии. 

Агіѳтівіа рагѵіЙога 8іедт. Зуп. 
Агі. аІЬа РаІІ. Сарептская полынь. 
Дост. русское, цытварное сѣмя, Зстіпа 
(Яогсз) Сіпае гиззісае. 

Агіѳтівіа ропііоа X. Фарм. АЬ¬ 
зіпіЫит ропіісит з. готапит (НегЬа еі 
Зиттіі). Римская полынь. Бѣлень¬ 
кая Нехворощь (Укр. бйіб) Полынь 
степная трава, полынь александрійскій 
(Кондр.), Стародубъ (Даль). — Пол. Су- 
ргузек , Сургувкі. — Чешек. Кесіігазі, 
песіиезі, Зебііѵек. — Нѣм. ШітізсЬег 
ВеіГизз об. ^ѴегтиіЬ. РгаиеиЬеііизз, 
багІепЬсіГизз, бгаЪтігг. Ропіізсѣсг 
ЛѴегтиіЬ.— Франц. Ьа реіііе АЬзіпіЬе. 
Употр. пъ медицинѣ. 

Агіѳтівіа ргосѳга ТЕШ. Божье 
дерево (въ бол. ч. Росс.) Бисъ или 
Бизъ-дерспо (Донъ. Черн. Линд) Бе¬ 
чевникъ (Каз.) Бичевпнкъ (Даль), Бод- 
ренникъ (Тямб. Меусг. ЕІ.) Деревей 
большой (Екат.) Куколь (Уфим.) Мужи¬ 
чекъ (Тамб. Меуег. ЕІ.) Полынокъ (Вор.) 


*) Джусономъ наз. породы Агі. аизігі- 
аса, тагіііта ѵаг. іга§гап.з, раисіЯога 
ЛѴеЬег. ]юп1іса). Ихъ же называютъ 
низовые Уральцы Полынекч». Также 
у Кнрг. Юшанъ (ѵаг. пиіапз РаІІ. 1.502). 
Прежде употр. въ медицинѣ подъ име¬ 
немъ НЬ. еі 8 шшп. АЬзіпіЬіі тагіііті. 

**) Кнрѣеп. говоритъ, что это ееть 
узбекское названіе; по Борщеву по 
Кнрг. БзеЬиззап, 


Чернобыль (Сарат.) Чилига (Снм._Сарат.) 
ХараФилъ (Аетр.) искаж. Употр. также 
какъ н Агі. АЬгоі. 

Агіѳтівіа васгогит Ьей.~ Гольды 
СЬйггеи ззбасЫа, т. е. горная полынь 
(Мах. Рг. ЕІ. Ат. 159). 

Агіѳтівіа ваівоіоійѳв ЖШй. По¬ 
лынь гребенская (Кир.) соч. 

Агіѳтівіа вапіопіса X. Татар¬ 
ская полынь. Русская Цытварь. Цыт- 
варъ (Сл. Нос.) Бѣлор. — Груз, н др. 
Хоросани (Кн. Эрист.) Дост. русское 
глистное сѣмя, русское цытварное сѣ¬ 
мя, 8 епіеп Вапіопісі гііззіеі, извѣстное 
въ астрах, аптекахъ подъ именемъ 
АЪзшіЬіиш ропіісит. 

Агіѳтівіа всорагіа Ж. еі К. Вѣ¬ 
никъ, Вінички (Мал. Рог.) Вѣничьн 
черные (Хере.) Иехпорощъ, Нехпорощп 
(Малор. Черн. Сред.) Полева Нехворощь 
(Мало;).) — Молд. еъ Бесс. Пелнницы. 

Агіѳтівіа беіѳпеѳпвів Тигсг. — 
Гольды Аибап-ззбасЫа, т. с. полынь 
островная. — При устьѣ Супхаті ГтЬі 
(Мах. Рг. ЕІ. Ат. 160). 

Агіѳтівіа ЗіѳЬѳгі Везя. 8 уи. Агі. 
Сопіга Ь. Настоящая Цитпарь. До- 
ставл. глистное сѣмя, Зетеп Сіпае, в. 
Запіопісае з. Сопіга. Въ торговлю идетъ 
подъ именемъ Варварійскаго или афри¬ 
канскаго цытпарнаго сѣмени, Зетеп 
(йогез) Сіпае ЬагЬагісао з, айчсапас. От. 
Аз. н АФр. 

Агіѳтівіа Ѵаііѳвіаса АН. Фарм. 
НЬ. бепіррі пі^гі. Идетъ на приготов¬ 
леніе Абсента, Ехігаіі б’АЬзіпіЬе, вмѣ¬ 
стѣ СЧ) Агі. МиІеШпа и зрісаіа. 

Агіѳтівіа ѴаЫіапа Козіеі. ( 8 уп. 
Агі. Сопіга УаЫ.) Доставляетъ Левант¬ 
ское или Алеппское Цытварное сѣмя 
(Цыцварное сѣмя, Цытварь, Цварское, 
Цицарское сѣмя. Цедоэръ), — Зетеп 
(йогез) Сіпае Іеѵапіісае з. Зетеп Запіо- 
піеі Ісѵапіісі. — Нѣм. Ьеѵапіізсііе обег 
АІеррізсЬе \Ѵпгт - об. 2іШѵсгзатеп. 
Отеч. Персія и Мал. Азія. Считается 
самымъ лучшимъ по дѣйствію на гли¬ 
стовъ. 

Агіѳтівіа ѵиіеагів X. Фарм. Агіе- 
тізіа гиЬга, аІЬа, ѵиіеагіз. Большая Бы¬ 
лица (Ряз. Аіідр.) Быльникъ (Могил.) 
Быльнякъ (Пск. Оп.) Быльникъ горькій 
(Вят. Меуег. ЕІ.) Бурьянъ (Екат. Свѣнц.) 
Буди.чьникъ (вѣр. искаж. Будыльникъ 
Сиб. бтеі. ЕІ.) Бобыльннкъ (Иск. Тв.) 
Бѣль (Астр.) Заб^дькн (Мал. Кален.) 
Забудки *) (Рог.) Забудекъ, Забудка 


*) О происхожденіи названія За¬ 
будь к н Про®. Роговнчъ приводитъ 
легенду, записанную въ Стародубскомъ 
4 



50 


Агкѳтівіа — Агит 


(Полт.) Коника. Нехворощь (Рог.) Чер¬ 
нобыльникъ, Чернобылъ (въ боя. 
части' Росс.) Чорнобильникъ, Чорно- 
биль (Мал. Рог.) Чорнобілъ (Сред.)— 
Пол. Вуіпік, Зшеіоіаіізкіе 2іе1е.—Ву- 
Ііса-розроіііа (Ков. Вол.) — Чешек. Сег- 
поЬуІ, Вуііва 8 \?. Лапа. — Сербек. Ко- 
тоІДка, Кошопіса. Рунка (Лавр.) — Ру¬ 
сины СгогпоЬуІ.— Луз. В61, Виі, Виііса, 
Біші роіоп. Війііса. — Фшш. Шгііп- 
ЬйпШ, Рщотагипа. — Латыш. "ѴѴіЬЬок- 
пе. — Эст. 8а1а коі гоііі, роіикай. — 
Самой Куікіз (Ков.) — Карел. Подынь- 
гейну (Олон.) — Чуваш. Х&да-хура, т. с. 
женская сухая трава. — Морде. Мокиі. 
Шуршй. — Морде. Эзр. Шурьмйлъ. — 
Груз. Мкграла-балахн (Кн. Эрист.) — 
Гиляки Бішзйг,). — Ольчи и Гольды 8 з 6 - 
асЫа, а при устьѣ Сунгари — УтЫ 
(Мах. Рі\ ЕБ Аш. 160). — Лина Иоіо 
(ЗсЪтійі Кеізе). — Киръ. Кутурганъ- 
джуссанъ (Кир.) — Пѣм. Бег ВеіЬізз, 
бег хоіііе, \ѵеіззе Веііивз, ВеіѵѵеісЪ, 
Воск, Вискеп, Ѳйпзеікгаик, Нігшпеіз- 
кеЬг, ИіттеІвкиЬ, ЛоЬаипіздйгке], 
ЛипдГеткгаик, ВсЫозвтаІкеп, Зоппеп- 
тѵепйдйгкеі, \ѴсіЬегкгаик. — Франц. Аг- 
шоізе еошшиае, ѵиідаіго, НегЬе йе 81. 
Леаи, Сеіаіиге йе Іа Заіпк Йеап, Сои- 
гоппе йе 81. Леап, Еіѳиг сіе 8 к. Лсав, 
НегЬе к сепкз дойке. Кетізе. — Англ. 
Сотшпоп Мидѵуогк. "ѴѴед^оой. Корень 
этого растенія (Кай. Агіетізіае ѵиідагіз) 
составляетъ весьма дѣйствительное цѣ¬ 
лебное средство, употребляемое въ хро¬ 
ническихъ нервныхъ болѣзняхъ, осо¬ 
бенно отъ падучей болѣзни, происхо¬ 
дящей отъ присутствія глистовъ. Въ 
народы, мѳдиц. употр. отъ всѣхъ жен¬ 
скихъ болѣзней, происходящихъ отъ 
разстройства женскихъ отправленій 
(Пупар.) 

Агіосйгрив X. Агіосагреае. Бе. 
Отъ греч. агкоз, хлѣбъ н сагроз, плодъ. 
Хлѣбное дерево. Жакъ, Жака (съ 
пуз.}—Пол, СЫеЬіІес, СЫеЬочѵіес, СЫс- 
Ьоіѵе Аггеѵго, СЫеЬойггеѵ. — Чешек. 
СЫеЬой. — Сербек. ЩеЬоѵас, Іѵгизеѵі- 
па. — Нѣм. Вгоій-исЬіЬаит. — Ани. 
Вгеай-ігиік-Тгее. 

уѣздѣ и состоящую въ томъ, что, дѣ¬ 
вочка, упавшая въ яму къ змѣямъ и 
проведшая съ ними всю зиму, получила 
отъ царицы змѣй даръ понимать раз¬ 
говоры всѣхъ травъ, но при условіи 
никогда не говорить слова «Чорнобиль». 
Дѣвочка однако же въ забывчивости 
произнесла это слово и тотчасъ же за¬ 
была все, что она слышала изъ разго¬ 
вора травъ и деревьевъ. Опытъ Слов, 
тр. 4—5. 


Агіюоагрив іисіва Ъ. Я1. Ласфііег 
и Агк. іпкедгі&Иа Б. АгЬге й раіп до¬ 
ставляютъ плоды, которые, достигая до 
26 Фун. вѣсомъ, составляютъ главную 
пищу туземцевъ въ Остъ-Индіи. 

Агит X. Агоій. КипкЬ. ИІ. 23. Отъ 
Агоп древнихъ (Агит Соіосазіа), кото¬ 
рый употр. въ пищу. Мобель произво¬ 
дитъ назв. отъ Аарона, брата Монсея, 
отсюда Ааронъ, Аронъ, Аронова боро¬ 
да (Мейеръ Бот. Сл.) Даль Арумъ, 
Змѣйка тр. (пер.) Телячья тр. (съ прежн. 
лат. назв. Рез ѵікпіі). Кондр. Мейеръ. 
У Даля ошибочно — Сухой водолень, 
Копытникъ,Подлѣсникъ; это есть Аза- 
гшп — Пол. ОЬгагкі, Агопек. — Чешек. 
Агоп. — Сербек. Когіас. — Луз. Аго- 
почѵа Ьгайа. — Пѣм. Агоп, БгасЬеп- 
нгпг 2 , йег БеикзсЬе Іиднгег, йіе 8 сЫап- 
детгигг, 2еЬгѵитг. — Франц. Ь’Агпт, 
Бе Ѳоиек. — Англ. Агит, Нагстіпк. 

Агит Соіооааіа X. Нынѣ Соіосазіа 
апкщиогит ЗсЬокЬ. Колокаяій древ¬ 
нихъ. По мнѣнію ѴѴіІізІеіп’а это назв. 
слѣдуетъ отнести къ НутрЬаеа Ке- 
ІитЬо. 

Агит Бгасипсиіиѳ X. Нынѣ Бга- 
сипсиіиз ѵиідагіз 8 сЬоіі. Фарм. назв. 
Бгасипсиіиз з. 8 егрев 1 агіа гпа^ог (Кай.) 
По Магк. — Агит даПісит. Драко¬ 
новъ корень, Драконникъ (пер.) — 
Пѣм. Оетещсг Вгадип, БгасЬепѵгигх, 
ЗсЫапдепкгаиІ. — Франц. Зегрепіаіге 
соттипе. — Англ. Соттоп Бгадоп- 
Агит. Зпакегааке. Отеч. Азія. 

Агит ѳвсиІѳпЪит X. Нынѣ Соіо- 
савіа езсиіопка. Корнев, наз. Таро, Тар- 
ро и употр. въ пищу жителями остров. 
Южн. Ок. 

Агит тасиіаіит X. (Аг. ѵиідахе 
Бат.) Фарм. Агит. Ааіюнова борода, 
Змѣй трава, Клещнпецъ, Нога те¬ 
лячья (съ лат. рез ѵікиіі), Образки 
(Кондр.) Аронникъ, Сухотный корепь 
(Мейеръ Бот. Сл. скорѣе къ Авагиш). 
Козяча борода (Под. Вол ) Нѣмецкій 
Имбирь (Даль съ нѣм.) — Пол. ^Ѵіеіе 
гіедо, Аагопо\ѵа Ьгойа. — Чешек. Агоп, 
ахопо\ѵй. Ьгайа, Тѵйг 8 ѵ. Лапа, Найга- 
Ьиіа, 2тіпес (Ргезі.) Віагпіѵес, 2ійоѵа 
Ьгайа, Йкіріаѵес (81оЬ) — Сербек. Когіас 

§ ѵ :даѵі. — Луз. Кіер. 8 туо\гу когтей. — 
ѣм. Біе Агпетѵиггеі, йег АгопззкаЬ, 
йіе Мадепѵигг, йаз кіеіпе ЗсЫапдщі- 
кгаиі. — Франц. Ѳоиек Соттіт, Ріей 
йе Ѵеай! — Атл. СаІГз Еоок, Сискоо- 
Ріпі, Сискоо Ріпкіе, Катр. Вискгатре, 
\Уаке-Ріпк1е, 'ѴУаке-КоЬіп, Виіізапй 
Соте в. Богйа апй Байіез, оба названія 
по двумъ цвѣтамъ початка. Ргіезк’з 
Ріикіе. 8 кагсЬ\ѵогк (Ргіог). Въ медицинѣ 
употр. Кайіх Агі з. А г опія в. Аіаші з. 


51 


Агит — Авагиш 

БгасопШ тіпогіз (Трап.) Все растеніе Луз. Рогегаска, Б&іт.—Корели Руого.— 
ядовито, однако же высушепый корень Фит,. Кікизагра, ІеЫікаЬіІа. — Латыш. 
идетъ на приготовленіе Портландекаго Неейге, ВкееЬгз, пазсЫі. — Эст Коод 
Саго. Ср. и Южн. Евр. ріШ гоод, Кбгктей. — Морде. Мокиі. 

Агишііпагіа Шеіь. Огат. Зкеий. Щди-тйкше. — Морде. Эзр. Щду-тіі- 
I. 334. Отъ Агивйо, по сходству.— Гы- ша .— Бурят. ЕЬоІосЬоп (Оеогд. 198).— 
ляхи Тіі (біеіш. Кеізе) — Аипо Нига, Пиръ. ТвсЬі.— Тут. ОІЬиЬка. — Гиляки 
риги (ЗсЬтійк. Кеізе) зиЪ Агипйіпагіа Тіикк (ОІеЬп.) ЪіосЬ (Махіт. Рг. Р1 
сигііепзіз. Таке (зиЬ Агипй. іаропіса). Ат. 32). — Сарты въ Турк. Кихак (Кат. 

Агйпйо X. Огат. Зкеий. 8уп. 1.193. выст.)— Имер. Чиналъ-калами (Сред.)— 
Тростникъ, Трость. — Пол. Ьазеса- Гольды НоІдосЬка, при устьѣ Сунгари— 
піа, Тггсіпа. — Чешек. Тгёзк (Рг.) Накоз, ЪідосЫа (Мах. Рг. 321). — Нѣм. Ое- 
Тгевк (ЗІоЬ.) — Сербек. Тереть, Тсрско шеіпез КоЬгзсЬііі, йаз детеіпе БескгоЬг, 
(Мик.) Жалица (Лавр.) — Луз. Зсіпа. — йаз ТѳісЬвсЫН, йаз 'ѴУаззеггоЬг, йег 
Нѣм. ^аззеггоЬг, КеікЬдгаз. — Франц. 2аипгіек. — Франц Бе Рѣгадтіке. Ко- 
Козеаи, РАгипйе. — Атл. '\Ѵакег-Кеей. веаи а Ьа1аІ8, соттип, адиакідие, йез 
Агипйо Атрѳіойевтив СугШ. тагаів, рекік Козеаи, Саипекке. — Атл. 
Дисъ. — Франц. Вів (з. Аг. кепах). Роіе-геей, на западѣ — РіШ-геей, Рооі- 
Рекомспдуется для приготовленія изъ геей. Зрігев ог 8ріге-геей. Веик-дга&з 
него писчей бумаги. Отеч. Сѣв. Амер. (Кер.) 

Агипйо Бопах X. Фарм. Бопах з. Агипйо вр. іпсі. Атіо — Уозі 
Саппа Сагцаппае. Тростникъ боль- Авагиш X. АгізіоІосЬіасеае. Рг. 
шой. Тростникъ дсбе.іая трава. Тро- ХУ. I. 422. Копытбнь (Кондр. Двыг. 
скоть, Камышникъ. Трезубка (КауФМ. и др.) — Пол. Корукпік. — Чешек. Ко- 
Моск. Фл. при родѣ Бопах).— Пол. Баз- рукпік, Корікпік. — Сербек. Корікпік, 
ко\ѵа Бааесгпіа.— Сербек. Тгвк,' Тегзк — Бізіу ІейѵіпікА — Ним. НавеЬѵигг. — 
Груз. Лертцамн, Лелтцами. '— Гур. Франц. Б’Азагск. — Атл. АзагаЬасса, 
Митр. Чаламкаламн (Кн. Эрист.) — СаЬагіс. 

Нѣм. Баз РГаЫгоЬг, НеіІгоЬг., йаз 8 ра- Авагиш агііоііит Міскх ек Аваг. 
пізсЬе КоЬг, ЗкиЫгоЬг. ’ѴѴаззеітоЬг. — Саиайѳпае X. Канадскій змѣиный 
Франц. Б’Агипйе ои 1е гозеаи й (^ие- корень, Индѣйскій Имбирь (пер.)— 
поиіііез, Іа Саппе ои 1е гозеаи йе Рго- Ним. СалайізсЬег 8 сЫапдеп\ѵигг, Іпйіа- 
ѵепсе, 1е гозеаи йез ^агйіпз. пізсЬег Іпдѵег. У туз. въ Амер. УѴіІй 

Агипйо пікі(іа. Аипо — СЬиккі. Оіидег, Сапайа Зпаке-гоок, Соік’з ^оок, 
Агишіо РБгаёШ^ея X. У Біоэс. (Сѣв. Амер.) Вѣроятно сюда относятся 
ТЬсорЬ. Саіатоз— 8 уп. РЬгадтікез сот- названія Змѣй трава, Нога телячья 
шипів Тгіп. Жгуты (Твер. Ост. Пуп.) Клещинецъ трава, Образкн трава, Чер- 
Камышъ (во мног. губ. хотя лучше вонецъ меньшій или Ужовый языченъ 
этимъ именемъ называть Зсігрив Іасизі- (Кондр. 43, 44 и слѣд ), которыя приве- 
гіз). Куга (Приарг. кр.) Махалка (цвѣтъ дены имъ при Агит. 

Камыша въ Астрах.) Очеретъ (Мал.) Авагиш еигораѳит X. У ІИовс. 
н измѣн. Череп. (Орл. Пет.) Черотъ Азагоп, Иагйоз адгіа, т. е. дикій Нардъ. 
(Гродн.) Ачередъ (Хар.) — Подренннкъ Ѵігдй. Вассаг. Фарм. назв. Азагит в. 
(Даль). Семиколѣнникъ (Астр.) Т ре сна, Ѵиідадо з. Иагбиз гизіісапиз (Кайіх) 
Треснякъ (Олон. Пот.) 1 реста, Трестъ Траппъ. — Блякотннкъ (Курск. Горн.) 
(Арх.) Троета, Трость [Слав. Библ.) Винный корень (Вятск. Меуег). Водо- 
Тростпнкъ (Моек, и др.) Тржецина лей (Двыг.) Сухой водолень (Ойій. 
(Гродн.) Хан ьга (Арх.) Ростки въ Тобол. Эк. Маг.> Волосатикъ (Влад.) Волос- 
губ. наз. Копьецами, Шильцами, а на някъ (Кален.) Вороній глазъ (УѴіей. 
Иртышѣ — Коиьяшками. По смѣш. смѣш.) Грыжникъ (Моек.) Епанча, Ела- 
съ др. рр. — Метлина, Метлица, Мет- нешникъ (Даль). Заячій корень (Кондр. 
лика (\Уіей) Пырей (Олон. Новг.) Пы- Трап, съ нѣм.) Знмнякъ (Костр.) Ка¬ 
рей луговой (Ниж.) Мечевникъ (Смол.) рачникъ (Вор. Дон. Обл. Сл.) Копетъ 
Сабельникъ (Тв. Пуп.) вѣр. по листьямъ (ОПІЙ.) Копытень (Вел. Рос.) Кбпітень 
съ Ігіз. Початки (Приарг. кр.) вѣр. съ (Малор.) Копскій Копітень (Умань). Ко- 
ТурЬа. Болотный рѣзакъ (Минск.) — питки, Копытцн, Копитецъ, Копитці, 
Пол Тггсіпа (Вил. Ков.) Сгегок, Ко- Коптинъ (Малор.) Копытникъ (Кондр. 
шузге. — Чешек. Тгезк ЬаЬпіѵа (81оЬ.) (Шй. Вед. Рос.) Кбшітникъ, Копит- 
Палашина (Мик.) — Сербек. Тгзка, Тег- някъ (Малор.) Бѣлокопытникъ (Яросл. 
8 Іса ргозка. У Лавр. •— Кадемъ; Трет, ошиб.) Лошадиное копыто (Кал.) Коса 
Трсковача, Шеверъ. Ягука, Жуковина.' трава (Кален. Лям.) Земляной ладанъ 
Брула. — Болъ. Камишъ, Трястъ. — (Віхг. Меуег. Орл.) Ладанка (Вол. Пот.) 

, . 4* 


52 


Ааагит — Аврагадиа 


Лихорадочная трава (Влад.) Черный 
Лютикъ (Вятск. Меусг). Модосная тра¬ 
ва (Никольскъ. Волог. г. Потп.) Недуж¬ 
ная (Кости.) Облапа, Обдапа вонная, 
Охватка, Охватка простая, благовонная 
(Кондр.) Дикій перецъ (Кондр. Окон. 
Маг.) Перешникъ (Кондр.) Плющь по¬ 
земный (Кондр.) Подлѣсникъ (Кондр. 
Вел. Рос.) Підл нстникъ (Малор.) 
Подлѣшникъ (Рукоп.) Подъодеш- 
никъ (Кондр.) Подъолешннкъ .тѣсной 
(Черн.) По дол іш ни къ (Малор.) До дъ- 
орѣшная трава (Кал. Потан.) Подъ- 
орѣшникъ (Эк. Маг. бол. ч. Россіи). 
Подорішникъ (Малор. Рог.) Ягод¬ 
ный продѣсннкі, (Кондр.) Присовочиая 
(Костр.) Расходникъ (Гродн.) Рвотный 
корень (Иов. Оск.) съ нѣм. Сердечная 
(Вятск. Симб. Меуег) Скипидарная тра¬ 
ва, Скипидарим къ (Щегл.) Тай ни ш- 
ная трава *) (Алт.) Увѣчная трава 
(Тамб. Козл.) Чилибуха (Каз.) по дѣй¬ 
ствію. Человѣчье ухо (ЛѴіеД.) съ Франц. 
Сомнит. — Болотникъ (Нижег.) Вара- 
гуша (Кал.) Бѣлоусъ (Тамб. Козл.) Де¬ 
нежная трава (Кондр.), Куриная лапа 
(Вор.) Череягривнца (Смол.) —• Пол. Ко* 
пытнякъ (Мик.) — Чешек. Коруіпік, 
Ошуіпік, Шпі зріса. — Сербск. Корііпік 
рговіі. — Коньско копнто, Копитиьак, 
Копитмца (Лавр.) — Луз. Зтбіпік. — 
Латыш. Ріррега заЫе. — Эст. Меіз- 
рірраі’.— Чуваш. Сесаель.— Нѣм. Еиго- 

Е &івсЬс об. детоіпе Назеіѵиг/, Назеі- 

гаиі,Ііазе1іуиг2Ьатрі , ег,‘\Ѵі1бегХаі , біш, 
баз Шегспкгаиі, (Зав ЧѴвіЬгаисІізкгаиі. 
Франц. АзагеЬ, Азагіпе, СаЬагеЬ, Дагб 
ваиѵаде, ОгеШе б’Ьотте, ОгеіПсІіе, Ра' 
иасёе Дев Гіёѵгез (^иаігез, Копбеііе. — 
Ани. Аѳага-Ііасса (отъ Азагиш и Вас- 
сЬагів. Рггот.) Корни до открытія Ипе¬ 
какуаны были употребляемы какъ рвот¬ 
ное. На Шнеебергѣ листья употр. какъ 
нюхат. табакъ. Въ народи, йедиц. отъ 
головной боли прикладываютъ отва¬ 
ренный корень (Малор.); какъ рвотное, 
отъ глистовъ, отъ лихорадки; для ку¬ 
панья дѣтей отъ испуга н младенческой 
и т. д. Дается также людямъ, желаю¬ 
щимъ отвыкнуть отъ пьянства. Въ Во¬ 
лог. губ. Ник. у. женщины пьютъ отъ 
«тйшннъ» (Потан.) 

Аѳагит Ьѳіѳгоігороійѳв. Гиля¬ 
ки — ТвсЬ^исЬ ІзсЬотЪг (Сіеіт. Кеізе). 


*) Тайникомъ наз. въ Сибири — дѣт¬ 
скій родимецъ и это растеніе съ успѣ¬ 
хомъ употребл. при леченіи этой бо¬ 
лѣзни, отчего и названіе Танин ши ой 
травы. Верб. 


Авеіёріав. АзсІеріаД. Рг. VIII. 564. 
Аеклепіадова трава. Асклепіасъ. Эс- 
кулапова трава (пер.) — Пол. Тгоіеёб.— 
Чешек. КІеДсЬо. — Сербск. Зѵііиіса. — 
Нѣм. 8 с 1 г\ѵа 1 Ьеп\ѵиг 2 , ЗеіберІгисЫ, Зеі- 
бепрЯапге.— Франц. Азсіеріайе. — Англ. 
Злѵаііоѵѵ лѵогі. Міік-ріапі. 

Аасіѳріав авШтаііса В. Раст, на 
Дейл, и Бурбонѣ и дост. Кабіх Іреса- 
сиапііае аІЬае, бѣлую Ипекакуану съ 
ИяьдеФранса. 

Авсіѳріаа Оигавзаѵіса В. Доставл. 
Ложную Ипекакуану. — Ани. Ваяіаѵб 
Іресасиапііа, В1оо<1 Е1о\ѵег. Сигавзоп 
Кеб-Ііеаб. 

Авсіѳріаа ргосѳга В. См. Саіоіго- 
різ ргосега. К Вг. 

Авеіеріав Зугіаса В. Азсі. Согпиіі 
Бесаізп. Ваточникъ. Соч. Ласточ¬ 
никъ (съ нѣм.) Шелковичное Сирійское 
растеніе. Русскій Хлопокъ иди Пчели¬ 
ная трава (Кален.) Всѣ иск. сост. — 
Нѣм. Зугівсѣе ЗеібепрЯапге. — Франц. 
НегЬе а оиаіе, НегЬе й Соіоп, Соіоп 
ваиѵаде, Ріапіе А зоіе. Шелковистый 
пухъ, окружающій сѣмена, предлагали 
обработывать подобно Хлопчатнику, а 
волокна стебля какъ Коноплю. Особен¬ 
но замѣчательны въ этомъ отношеніи 
заботы Г. Псрошкова. Пчелы весьма 
любятъ это растеніе. 

Аасіѳріав Ѵіпоѳіохісит V. Ѵіп- 
ееіохіеит оШсіиаІе. 

Авр&гадив Ъ. Азрагад. Спаржа 
(разе.) Холодокъ (дик.) — Пол. 8 гра- 
гад. — Чешек. СЬгеві — Сербск. 8 ра- 
года, Йрагда. — Кирх. Кумъ-сакызъ, 
т. е. песочная сѣра (Пот.) — Нѣм. Зраг- 
дсі. — Франц. Ь’Азрегде. — Ани. Тѣе 
Азрагадиз. ТЬе Зрегаде. 

Аврагадив оШсіпаІів В. Спаржа 
обыкновенная. Аспарагъ (Кондр.) 
Бнрюшннкъ (Сар. Астр.) Адамова бо¬ 
рода (Каз.) Чортова борода (Кондр.) 
Козья борода (Черниг.) Дедева борода 
(Нижег.) Заячьи глазки (Ьіпбет.) Со¬ 
рочьи глаза (Тамб. Меуег). Конская 
грива (Урал. Пот.) Какушка (Мейеръ, 
Бот. Сл.) Какорожникъ (Астр.) Кати- 
□оле (Кондр. Оря.) Перекатпполе (Вор. 
Астр. Екат. (ІІІІб.) Перекатичникъ (Вор. 
Тар.) Покатунъ, Иокатичнпкъ (Даль). 
Клоповникъ (Ннжег.) Громовой корень 
(Кондр.) съ пол. Метелка (Уф.) Мухо¬ 
моръ .Уф. Сарат.) Мухоморникъ (Урал. 
Пот.) Подчоеъ, Громовой подносъ 
(Кондр.) Підчосъ (въ Малор. Левч.) 
Бабій разумъ (Сам. Козл.) Спаржа, 
Спаржія (Ннжег.) Шпарагы (Умань) съ 
пол. Волчье сѣмя (Каш. Приарг. кр.) 
Холодокъ (Малор. и др.) Холодецъ, 
Холодець, Заячій Холодокъ, Заячій 


Аврагадив — Аѳрѳгиіа 


53 


Холодець (Малор.) Бирючьи *) ягоды дапа. — Франц. Азрёгціе. — Англ. "ѴѴоои 
(Урал. Пот.) Волчья ягоды (И. 8 іЬ.) гооі. Здиіпапсу. 

Приарг. кр. Журавлиныя ягоды (Минд.) Аѳрѳгиіа Арагіпѳ ВгеЪ. Лепуха 
Сомнит. Асяокъ? (Подол.) Шпинатъ (Алт. Пот.) Липокъ (Малор.) Лепокъ, 
(Полт.)Медвѣдка,Ушва(УФ.) Пестикъ**) Лепчица (Малор. Рог.) Екат. Пови- 
(Бот. Сл. Мейера). — Пол. бграгад, Ого- лица (Могил,) Трава смольная (Кондр. 
шоіту Коггеп, бтопкпѵе гіеіе. — Чешек. 133). Сывороточная трава (Меуег, Бот. 
СЬгезі, §ііреі, НготеЬ, §рагд1 (81оЬ ) — Сл.) по смѣш. съ Ѳаііит. Смолка (Амб.) 
Сербск. §рагда, Йрагода, Спарожина Линчнца (Екат.) Сеплюга (Влад. Рук. 
(Лавр.) — Луз. Нгошомгу когтей, Нго- Рупр. — вмѣсто Линчица, Цѣплюха) 
так. — Молд. въ Бесс. Спарангы. — по сяѣш. съ 6 -аІ. Аратіае. Ясменникъ 
Груз. Сатацури. — Арм. Цнепакъ. — (Амб.).но смѣш. съ Азр. ойог. — Пол. 
Латыш. Ьашпаз зіоѣіа, едіііез. — дет. Озіггуса, — Чешек. Зѵігеі (Ор.) — Нѣм. 
Аврагісі, Рагііб.— Кирі. Ит-дшу.— ВаиЪег ЧѴаІбтеібІег. Доставл. зеленую 
Калм. Чанопъ-Кольбудиеонъ (Кирѣев.) краску. (Влад. Рук. Рупр.) Тяжкая сор- 
Нѣм. бешешег, деѵбЬпІісЬег Зрагдеі, ная трава. 

(Іег Аврагв, баз Когаііепкгаиі.— Франц . Аврѳгиіа оупапсЫса В. Фарм. 
Азрегде. — Англ. Азрагадиз, Зрагадиз, ЕиЬіа СупапсЬіса. Марзанка (съ пол.) 
Зраггоѵ-дгаз, Зрегаде. Растетъ н воз- Шерошшща (Ьіпб.)ЯСабная Шерош- 
дѣлыв. во всей Европѣ. Корни и по- ни ца (Даль). Дикій Укропъ (Курск.) — 
бѣги (Коб. еі Тигіопез Азрагаді) прежде Тат. Сычанъ-отъ (Тавр.) —Нѣм. Вгаи- 
употребл. въ меднц. Молодые побѣги псіѵигяеі, Вгаипекгаиі, Наівкгаиі, Нй- 
составляютъ прекрасное кушанье. Въ деІЛѴаІбтеІзіег. — Фраяад. Ь’НегЬе г\ 
Вор. губ. ягоды употр. на отраву мухъ. Гезцишапсіе. — Англ. 8 диіпапсу-\уогІ. 

Аарагадиа ЗіѳЪоІсііі Мах. Гольды: Прежде употр. въ меднц. отъ жабы. 
Нагагаеака (Мах. Рг. 287). Гиляки Аззіпі Аврѳгиіа Бапііѳ'ягвкіапа Вазіп. 
(ѲІеЬп.) Кирі. Лиздап (ЬеЬш.) Юссанъ (Кнр.) 

Аврѳгйео Тоит. Воггад. Рг. X. Аврѳгиіа даііоіеіѳв М. и В. Одкас- 
145. Отъ лат. азрег, жесткій. Острица никъ, Откасникъ (Малор. Рог.) Тмин- 
(Двиг.) Соч. — Пол. Ьерсгуса, Озіго никъ (Екат. Огйп.) 

2 Іе 1 е. — Чешек. ОзІгоІІБІес. — Сербск. Аврѳгиіа ЬитіГива Ве&з. Липка 
Нгараѵас. Бгараѵас.— Луз. 'ѴѴбігоІібі.— бѣлая (Хере.) Худиминъ, Белмецъ 
Финн. Тегѣі. — Нѣм. ЗсЬагІкгаиЬ. — (Екат. Рук. Рупр.) — Кирі. Кнзіклъ- 
Аніл. Азрсгидо. томѣръ (Зап. Ак. Наукъ, VII. 1). Кы- 

Аарѳгидо ргоеишЬѳпв В. Остри- зылъ-тамаръ, т. е. красный корень 
ца, Острица. Лішчиця (Малор. Волк.) (Кир.) 

Лепчиця, Лепиць, Мокрець (Ма- Аврѳгиіа ойогаіа В. Фарм. Аз^е- 
лор. Рог.) Весенніе репяшки (Одесс.) гиіа обогаіа 8 . Маігізуіѵа, з. Нораііса 
Рипяшки (Под.) Скала (Меуег, Бот. 8Іе11аІа(НегЬа). Душистая астера(ѴѴіеб.) 
Сл.) Скалка трава (ЧѴіеб.) — Фини. Звѣздо подручна я трава (Кондр.) иск. 
Наіікав. — Нѣм. Ѳеэігескіез ЗсЬагГ- пер. Нер. зіеііаіа. Звѣздопеченная тра- 
кітші. Віаиез КІеЫсгаиІ;. — Франц. Ьа ви (\ѴіебЛ съ лат. Нер. зЬеІІайа. Благо- 
Рогіеіеиіііе, КареЫе. — Англ. Оегтаи вовная Мерена *) ОѴіеб.) съ нѣм. Ма- 
.Мабтѵогі. Маб-\ѵогЬ. ' рева пахучая (Ілпб.) Маренка паху- 

Аврѳгйіаі. КиЫас. Рг. IV. 581. ча (Рог.) О студни къ (Бесс.) Пахучка 
Уменьш. отъ азрег.Шерошница (Собол.) (Кален.) Смолка благовонная (Іевл.) Сы- 
Ясменникъ (Амб. Двиг.) соч. — Есмя- вороточная трава (Іевл.) (Оаѣ Араг.) 
никъ (Даль) искаж. — Назв. Ясменника Лѣсной чай (Нов. Оск. Горн.) Ясмен- 
нлн точнѣе Ясминника, Жасмииника, ликъ, Ясмннникъ, Жасминникъ тр. 
доляшо исключительно принадлежать. Пол. Маггавка \ѵоппа (Ков.) — Чешек. 
Азр. обогаіа, вслѣдствіе запаха ея — Вохкоѵгб когепі, Ѵойаѵка, БгйЬйаѵа. 
Пол. Вагіѵіса, Маггапка. — Чешек. Ма- Маринка (Мик.) — Сербск. Регѵепас. — 
гіпка, БхйЬііаѵа (81оЪ.) — Сербск. Ргѵе- Луз. Зегііса, ЛаігоАѵе геіе, ‘ѴѴитага. — 
пас. — Луз. Ееібіса. — Финн. Магаііі.— Морде. Кей. — Финн. МаагіапраЬпа. — 
Нѣм. ІѴаІбтеівЬег, Меіегкгаиі, (хііебег- Нѣм. \Ѵо1і1гіес1іепбсг ЛѴаІбшеізісг, 

ДѴаІбшеіег, Меіегкгаиі. — Франц. 


*) Бирюкъ есть названіе волка. 

**) Пестикомъ наз, Е^шзеішп агѵепве, *) Названіе Марены потому что од. 
побѣги котораго похожи на спаржу и видъ Азр. супапсЬіеа наз. прежде КиЪіа 
тоже употр. въ пищу. супапсіпеа. 



54 Аврѳгиіа - 

Ъ’НегЬе а Геедшпапсіе ойогапіе, 1’Ье- \ 
раііцие ёіоіібе, Нераіщие ойогапіе, 1е 
реііі тидчеі, 1е тидиеі йез Ьоіа, Іа геіпе 
Йез Ьоіа. — Ани. 8\ѵееі-8сепіей З^иі- 
папсу. ЛУоой-гооБ Въ лекарство идетъ 
растеніе въ цвѣту подъ именемъ НегЬа 
Маігізуітае в. Нераііеае зіеііаіае. Оно 
между прочимъ считается специфиче¬ 
скимъ средствомъ отъ біенія сердца, 
отчего и назыв. еще НегЬа еогйіаііз. 
Въ Россіи слыветъ цѣлебною отъ во¬ 
добоязни. Она идетъ также въ составъ 
травянаго леченія и особенно въ со¬ 
ставъ Майскаго вина или Майскаго на¬ 
питка, которому сообщаетъ свой пріят¬ 
ный запахъ. Въ нѣкот. мѣет. Россіи 
употр. отъ остуды, т. е. простуды лица, 
откуда и названіе Оетудника. Высу¬ 
шенная издастъ весьма пріятный за¬ 
пахъ, вслѣдствіе котораго и названа 
вѣроятно Ясменникомъ или Жасмин- 
нико мъ. 

Аврѳгиіа Ьіпоіюгіа В. Барвица 
(Ьіпй.) съ пол- Дикая Марена (РаІІ. 
Ееізе I. 62). Мужичокъ (Тамб. Ворон.) 
Смолка (Тамб.) Шерошница СѴѴіей.) — 
Лол. Вапѵіса. — Латыш. Мезіккев. — 
Нѣм. РіігЪешІег ЛѴаІйтеізіег. — Франц. 
РеШе багапсе, Сіпапеіѵіпе, багапсе йев 
с1ііеп8. , 

АврЬосіѳІив Л. Азркой. кипіЪ. 
ІУ. 554. АсФОделусъ древнихъ есть 
№агсІ8вш роеіісиз. Асфодель. — Лол. 
Ье1і\ѵа, Вегіо. — Чешек. Коріско. — 
Сербок. ОергЦа, СерЦег, СерёгЦа. Мо- 
гоаак. — Нѣм. АЯойіІІ. АЯойШ-ЬШеп. 
Біе БгескШіе.— Франц. Б’АзрЪойёІе.— 
Англ. Авріюйеі. 

АврЬойѳіив Іиіѳив В. АзрЬойеІіпе 
Іиіеа ІісЬ. Золотоокъ (Даль). Желтый 
Асфодель.— Нѣм. беІЪег АДосИП, боій- 
тег, РеіІзсЬепвіоск. — Франц. Ваіоп 
йе ІасоЬ, Уегде йе йасоЬ. 

АврЬюйѳІив гатоаив В. У Пли¬ 
нія — АврЪойеІив, ѣазіиіа гедіа, а 
стволъ — А1Ьиси8. Фарм. АврЬойеІиз 
аІЬиз. Златоглавъ, Золотогодовъ про¬ 
стой, Золотоокъ (Кондр.) Золотогодов- 
никъ (Меуег, Бот. Сл.) Здатникъ съ | 
пол— Царское копье (стар, рук.; Кондр.) 
лер. съ прежн. лат. —Сарана (Кондр.) по 
смѣш. съ ІДІішп. Чалма (Кондр.) Воло¬ 
вій хвостъ (Меуег, Бот. Сл.)— Пол. 21о- 
іодібчѵ. — Сербок. Златоглавъ (Лавр.) — 
Груз. Шреши, Т(1і)іоши (Кн. Эрист.) — 
Нѣм. Бег \уеівзе АДойіІІ. боійтѵиггеі.— 
Франц. Ваіоп Ыапс. Въ древности из¬ 
вѣстенъ былъ по своимъ цѣлебнымъ 
свойствамъ и по употребленію въ пи¬ 
щу, составляя, такъ сказать, картофель 
древнихъ. Въ Греціи нынѣ служитъ 
для добыванія сахара, такъ какъ дуко- 


- Аврісііит 

вицы его содержатъ въ 6 разъ болѣе 
сахара нежели свекловица. 

Аврісііит В.Вг. Ро1урой.ВЫ>.320. 
Греч, азрійіоп, уменьшит, отъ авріоз, 
щитъ. Папоротникъ*). Сухопутный 
Одоленъ (Пупар. Твср.) Волчья трава 
(какой то видъ. Даль). Свѣтицвѣтъ. 
Щитникъ (КауФМ. Фл. Моек.) перев. 
названія. — Пол. Раргоіка. — Чешек. 
Раргаіка (Рг.) Роргаіка (Оріг.) Каргай 
(81оЬ.) — Сербок. Папратъ (Лавр.) — Луз. 
Раргизіса. — Финн. Нйгкуіа. — Гиляки 
всѣ роды—'ѴѴагвврі, \Уа68^р^ (бІеЬп.)—■ 
Имер. Чадуна (Азр. асиіеаі.) Сред. — 
Въ Кутано, г. Гумра-чи, Гвимра-чн 
(Сит.)— Ним. БсЪіІйІаггп, 'ѴѴигтіагг'ц.— 
Франц. Азрійіег. — Англ. 8Ьіе1й-Гет. 

Аврісііит. аіЬатапѣісит Кге. А. 
Раппа Бис. Панна. Корневище его, 


*) Съ названіемъ Папоротника 
вообще соединяется у русскаго народа 
множество повѣрій, относящихся, какъ 
кажется, безразлично къ разнымъ ви¬ 
дамъ рода Азрійішп, но преимуществен¬ 
но къ Азр. Ріііх тав, Ріііх Сѳтіпа и 
Авр. вріпиіовит. Такъ Аврій. Ріііх таз 
считается волшебнымъ и дѣлаетъ че¬ 
ловѣка невидимымъ и богатымъ. Азр. 
вріпиіовит обладаетъ чудесными свой¬ 
ствами. Искатели кладовъ въ ночь на 
Ивановъ день караулятъ мгновенный 
цвѣтъ этого растенія, которое, по ихъ 
мнѣнію, горитъ въ темнотѣ подобно 
свѣчѣ н съ нимъ можно видитъ всѣ 
подземныя сокровища. Не найдя его, 
уходятъ съ увѣренностью, что недоб¬ 
рые духи и колдуны тщательно отво¬ 
дятъ имъ глаза или напускаютъ сонъ 
во время цвѣтенія. 

Въ Никольскомъ уѣздѣ Воло год. губ. 
существуетъ суевѣріе, что въ ночь на 
Ивану Купальницу, надо просидѣть 
подъ скатертью около Папоротника; 
тогда всѣ травы пробѣгутъ мимо его и 
скажутъ, какая употребляется отъ каж¬ 
дой болѣзни (Пот.) 

Въ Олон. губ. одинъ видъ Папорот¬ 
ника назыв. Слѣдовая трава и суще¬ 
ствуетъ суевѣріе, что когда Богъ не 
помилуетъ, то ступитъ чортъ на слѣдъ 
и заболѣетъ нога; тогда надо этимъ 
Папоротникомъ парить и мыть ногу 
(Поляк. Эти. оч. Олон. г.) Въ Ннж. гтб. 
Папоротникъ назыв.. Свѣтицвѣтъ. Про 
него говорятъ, что онъ разцвѣтаетъ 
наканунѣ Иванова дня и употр. для 
отысканія кладовъ. На томъ мѣстѣ, 
гдѣ хранится кладъ, цвѣтокъ этотъ 
вспыхиваетъ яркимъ пламенемъ (Доп. 
къ Обл. Сл.) н мн. др. 


I 

Аврісііит — Ааріѳпіит 55 


ЕЬігота Раппас Сарепзіз, Кайіх Распае 
в. Бпсотосото, въ новѣйшее время 
стали употреблять отъ ленточной гли¬ 
сты. 

Аврісііит Ваготѳія Ж. Нынѣ Сі- 
Ъоііит Ваготеіг Кипге. Адииз всуіЬі- 
сиз у древн. писателей. Агнецъ скнф- 
скій. Баромецъ, Боромоцъ. Употр. 
въ медиц. подъ именемъ Волоски Пе- 
наара, Раіеае СіЬоЬіі ѵ. рііі СіЬоііі, Ра- 
Іеае Зіуріісае, РепдЬачѵег-ДіатЪі, Раки- 
кійапд. Объ этомъ то растеніи разска¬ 
зываетъ Герберштейнъ въ своемъ пу¬ 
тешествіи по Роесін, какъ о чудесномъ 
барашкѣ, который прикрѣпленъ къ 
землѣ посредствомъ стебля, выходя¬ 
щаго изъ пупка. Причисленіе его къ 
животнымъ основано вѣроятно па томъ, 
что корневище ого содержитъ кропяно- 
красную жидкость. 

Аврісііит Ріііх Гѳтіпа 8гѵ. Фарм. 
ГШх іетіпа. Блошникъ (Даль). Колтунъ 
(Волог.) Кочедыжникъ (Смол.) Ко¬ 
то чи жни къ *) (Костр.) Конетыжникъ 
(Костр.) Кочадижпикъ (Мал.) Купорот- 
никъ (Влад, Меуег). Купородъ (Даль). 
Купиродъ(Даль). Паперть (Костр. Новг.) 
Папорть (Костр.) Напороть, Жнноча 
Папороть (Укр.) Папоротъ боровой 
(Вятск. Меуег. Кондр. Мог. Вол. Иод.) 
Паперци (Ков.) Папоротникъ, Папорот¬ 
никъ черный, обыкновенный. Стонож-- 
никъ женскій (Арнольд) Чертова боро¬ 
да (Вол.) — Пол. Раргоіка. — Чешек. 
Регаска (81оЬ.) Сегіоѵо геЬго. — Пѣм. 
Гаівскег \Ѵигтіаггп.— Франц. Гіііройе, 
Гоидёге іетеііс. — Англ. Ьайу Гсгп. — 
По Самоі. — Рарагііз (Ков.) — Имер. 
Имѣхла (Сред.) Корень тоже считается 
противуглистнымъ и примѣшивается 
къ корнямъ Авр. Гіііх таз. Въ народи, 
медиц. имѣетъ большое употребленіе: 
отъ ревматизма на ванны, въ крове- 
очистнтслыіый декоктъ. Для купанья 
дѣтей при черной немочи и т д. 

Аврісііит Еіііх таа $гс. Фарм. 
Гіііх таз. Черневой или Черный**) 
Папоротникъ (Снб. Тайга). Поган. 
Мужской Папоротникъ. Папороть (Мал. 
Волк.) Перекусъ (Тамб.) Блядская трава 
(Экон. Маг.) съ нѣм. и всѣ тѣ назв. ко¬ 
торыя приведены при Азр. Ріііх ?еті- 
па. — Пол. Раргоіпік Затсга. — Чешек. 
Каргай Затес. По ЗІоЬ. — Регасіпа, бег- 

*) Коточикомъ въ Волог. губ. назыв. 
кривое шило, употребляемое при пле¬ 
теніи лаптей (Даль). Въ другихъ мѣ¬ 
стахъ назыв. Кочедыкъ, отсюда и назв. 
Кочедыжникъ, Коточижнвкъ. 

**) Чернью въ Сибири паз. лѣсъ, от¬ 
сюда черный — лѣсной. Пот. 


іоѵо йеЬго. — Сербек. Ргергаі, Ргаргаі 
Навала (Панч.) — Луз. Раргпз. — Вусг^н. 
Раргос. — Еа Алт. Тот. Трютарт- 
кышъ.— Груз. Чадуни. Чадкоко.— Лёзг. 
Гадунъ.— Имер. Гумбрсля (Сред.)— Гур. 
Табела.— Митр. Лагвнморія (Кн. Эр.) — 
Чуваш. Шюшлю-Кбрынъ, т. е. Кото- 
чикован трава, Атыкъ (отъ тат. сапо¬ 
ги). Охъ-туры, т. е. наконечникъ стрѣ¬ 
лы. Тутла-хобахъ, т. е. сладкій лопуш¬ 
никъ (Мих.)— Пери. Сектанъ-турунъ.— 
Фини. Ніігепроггаз и др. — Нѣм. Баз 
ГаггпкгаиітііппсЬеп, ^оЬаппІ8Ьацй, 
Доііаппівѵиггсі, йаз Нигепкгаиб, Оетеі- 
пег ^аій^аггеп, "ѴѴпггаГаті, т&ппІісЗіег 
ТіірГсИаггп, ЛѴіІйГаггеп. Гаітепкгаиі.— 
Франц. Роидёге тйіе, Роіуросіе тйіе.— 
Англ. Мйіо Рсгп, Маіс Роіуросіу. Корпи 
его считаются весьма дѣйствит.' сред¬ 
ствомъ отъ ленточной глисты. 

Аврісііит ЬопсЬШв 8го. Ьопсіхііів 
Діоскорида и Плинія есть Зегаріав Ьіп- 
дші). Фарм. Ьопсіііііз та^ог. Вына по¬ 
левая, Копье трава, Напороть меньшая, 
Бердышная трава, Волочная трава, Ко¬ 
пѣйная трава (Кондр.) НегЬа Ьопсііііі- 
ЙІ8 ша^опв употр. при болѣзняхъ селе¬ 
зенки. 

АвріПіит вріпиіовит. Папорот¬ 
никъ (и вообще всѣ видоизмѣненія 
этого слова, упомянутыя при Азр. РП. 
Геш.) Этотъ видъ, а равно и Авр. Огеор- 
Ісгіз, ТЬеІурІегів и йііаіаіит употрсбл. 
протнву круглой глисты. Въ Гродн. 
губ. употр. отъ колтуна. 

Аврісііит ТЬѳІуріѳгів 8гѵ. Бо¬ 
лотная Папороть, Папороть боло¬ 
тина (Рог.) и др. Баромецъ (Могил.) 
Рупр. Выводитъ «щетинку» у дѣтей. 

Авріѳпіит Ъ. Роіурой. КЫі. 314. 
Отъ греч. а, безъ и зріеп, селезенка. 
Костенецъ (Даль). Кочедыжникъ 
(Кау«>м. Моек. Фл.) Селезёночникч. 
(пер.) — Пол. біейхіопка. Озіойзіса. Зіо- 
подотгіес. — Чешек. Зіегіппік. — Луз. 
&1егпік. — Фини. Шігепроггав. — Нѣм. 
ЗСгеНеп^ап-п, ЗігісЬ&ггп, МіІх-ЗігеНеп- 
Іаггп. — Фраиц. Азріепіег. — Англ. 
Зріеетѵогі, МіІЬ\уа8іе. 

Авріѳпіит Асііапіит підгит Г. 
Фарм. Айіапіит підгит (НегЬа). Чер¬ 
ный женскій волосъ (перев.) — Ніъм. 
8сЬ\ѵаггег ЗігеіЯаггеп, йег зсЬѵѵагге 
КгиШ’аггп, йаз зсЪтѵагге Уепизііааг, 
всЬ^ѵагхез РгаиепЬааг (пер.) — Франц. 
Богайіііе поіге, Саріііаіге поіге. 

• Авріѳпіит Киѣа тигагіа і. Фара. 
В-иіа тигагіа в. Айіапіит аІЬит. Раго-. 
пусЬіа (НегЬа). Бѣлый женскій волосъ 
(пер.) Рута скальная (Кондр. виЬ Раго- 
пуеіііа). Рута настѣнная (Кондр.) пер. 
Многоголовникъ, Зеліе многоглазое 



66 ' Аяріепіиш • 

(Кондр.) — Пол. 2аподсіса. — Сербск. 
Зіегепіеа гиИеа, — Нѣм. Маиеггаиіе, 
йег іѵеіззе Міігіаггп, КаиІепГбггаідег 
Зігеійаггп, Е8е1вГаггп, \ѴеіикгаиІе1. 
Трава— 'ѴѴ’еіазоз Гганепііааг.— Франц. 
БогайШе сіез тигз, Азріепіе йез ти- 
гаі11ез,КЬие йез тигз — Аша. ТепІ\ѵогЬ, 
ЛѴаІІ-гие, \ѴЬіІе Маійеи-Ьаіг. 

*■ Авріѳпіит ТгісЬотапев X. Фары. 
ТгісЬотапез ѵ. Айтпіит гиЬгшп (Нег- 
Ьа). Водосоросгь трава (Кондр.) Много¬ 
ножка (Могил.) Роса каменная (Собол.) 
Трава — Красный женскій волосъ. — 
Пол. Зкаіпа га^за. — Чешек. СЩепа 
Зіегепіса (Рг.) Зіеяіпік, бізпаіёпес, Зпі- 
бск (ЗІоЪ.) — Сербек. Зіегіпіса сёгѵена 
І1І Катепа раргаі. — Нѣм. Вгаітег ой. 
детеіпег Зігеійаггп, гоіЬеѵ ЗігеШаггп. 
Наагкгаиі. (Трава—ЕоіЬез ЕгаиеиЬааг, 
КоіЬег ’ѴѴійеПЬоп) йіе гоіЬе МаиеггаиЬе, 
Йег АЬѳгіЬоп, йег ЛѴіейегІой. — Фраки,. 
БогайШе роіуігіе. Саріііаіге гоидс. — 
Атл. ТЬе Сгоійеп Маійенкалг, Вгізііе 
Еегп. Маійеп-Ііаіг Зріешѵогі. \Ѵа11- 
Зрісеп-іуогі. Ѵепиздоійеп іоекз. Употр. 
въ меднц. 

Аѳіѳг Леев. Сопіроз. Ргойг. V. 226. 
Значитъ звѣзда. Астра, Астеръ. Звѣз- 
довикъ, Звѣздочки, Звѣздочникъ, 
Цвѣтъ звѣздный (всѣ пер.) Зимнік (Ма- 
лор. назв. Азі. аппииз Ь. Волк.) — Лол. 
СМагйозг, йазіег, Азіег Омгіагйокичаі.— 
Чешек. Ніѵёзйпік, Ріевкйс. — Сербск. 
2ѵіегйап. Леиа-ката (Лавр.) — Луз. 
Нѵѵёгйпіса. — Аино. Иокік, ИодПс. — 
Нѣм. ЗіегпЫигае, йіе Азіег. — Франц. 
Ь’АзІег. Кеіпе Магдиегііе.— Атл. Зіаг- 
іѵогі. 

Ааіѳг Атѳііив X. Фары. назв. Азіег 
аШсиз, в. ВиЬопіиш. Астра.—Гайстеръ, 
Ястеръ (Мал. Стар. Банд.) Волове око, 
Воловы очи (Мал.) Девятидьникъ (Ко¬ 
тел.) Звѣздочка (пер.) Пндъдубравннкъ 
(Укр.Кален.) Романка голубая (Вор.) 
Выпадошная трава (Сл. Церк.) "Ѣд¬ 
кая трава (Мейеръ, Бот. Сл.) Синій 
цвѣтъ (Екат.) — Лол. 6га\ѵ§с1а. — Чешек. 
Ніѵёзйоіѵа Ьуііпа. — Бом. Бавольско 
" око, Були турски.— Нѣм. Віаиез ой. Ѵіг- 
діі’з ЗіегпЫите, АтеІІ-ЗіегпЫшпе. — 
Франц. Оеіі йе Сіігізі. Атеііе Корень 
и трала употр. прежде противъ выпа- 
дешя прямой кишки, откуда и назв. 
Выпадошная трава и т. д. 

Авіѳг оЬіпѳпвів, Нынѣ СаПізІерЬпз 
сЬіпепзіз N. л Е. Обыкновенная 
астра. Китайская астра, Святая 
астра (Малор.) Компоштыльонъ (Подол.) 
Гайстра (Вол.) Лайстра. — Пол. Азіег 
Котрозіеііа. — Сербск. І^ера-каіа. — 
Луз. Ндѵейка.— Хио. Кашкарн, Пнстачи 
(Кир. 39). Листали (стр. 120)- — Нѣм. 


■ Авіг&даіив 

Сіііпа-Азіег.— Франц. І/Авіе: д е СЬіпе, 
Іа Магдиегііе Кеіпе. — Ани. СЫпа- 
азіег. Извѣстное садовое растете. 

Авіг&даіив І)с. Ьедит. Рг. II. 287. 
Астрагалъ (Двпг.) Кошачій, Мышій, 
Заячій горохъ иля горошекъ. Розга 
(Даль 8. Азіг. ѵішіпеиз). Старушечннкъ 
(Даль). Вихрева трава (Смол.) Рога¬ 
тая трава (Алб.) Мышій чай (Даль, з. 
Азіг. ІгадапіЬоійез) *). — Пол. Тгада- 
пек, Тгадазгек. — Чешек. Когіпек. Ѵісі 
ЪгйсЬ. — Сербск. Коаііпас. — (финн. Ки- 
гепЬегпе.— Кирі. Туія-Сенгнръ (Кир.) — 
Нѣм. ТгадапіЬ, Зігадеі, ВйгепзсЬоІіе, 
Зйззкіее, ТгадаиіЪкІее, ЛѴігЪеІкгаиІ. — 
Атл. Азігадаіиз, Міік-Ѵеіск. Нѣк. — 
Іпйіап Реа, рор-реа, дгоипйріиіп ог 
гаШе Ьох чѵеей (Амер. Керогі). Тгада- 
сапіЬа Діоскорида есть Азіг. агізіаіив 
Ь’НегіЬ. Роіегіоп Діоскор. есть Азіг. 
АгпаеапіЬа М. а В. 

Авігадаіив атагив Раіі. — Кири 
Ваіга (ЬеЬт.) 

Авігадаіив Ъаѳіісив X. Ш в е д с к і Гі 
кофс. Въ Крайнѣ — ЕіхЬегка. — Нѣм. 
Зрапізсііег ТгадапіЬ, ЗсЬіѵейізсЬег КаІ- 
Іее, Зігадеікайее. — Франц. СаГё Ггап- 
0 -аіз, Азігадаіе йе Вёоііе ои йе Огёпайе. 
Сѣм. употр. какъ суррогатъ коое. 

Аяігаеаіи.8 Сісѳг X. Богородишна 
коса (Малор. Рог. тоже и Азіг. діус. н 
вѣрнѣе). Журавлиный горохъ. Котовы 
м_ки, Котовышки (Ур. Хор.) Хло¬ 

пунцы (Григ. КауФМ.) Долгакисъ (Екат. 
т. е. долгая коса). Ребшаникъ (Вор.) — 
Пол. РігсІісггукоѵгаЬу Тга&апек.— Нѣм. 
КісЬегІгаданіЬ, ЛѴіІйег КісЬег, ^ѴоПз- 
зсЬоІІе, Зіеінкісе. — Франц. Азігадаіе 
роіз-скісЬе. Хорош, коры, трава. 

Авігаеаіив согуйаііпив Бпде. — 
Сарты ог Турк. Сныръ-Куйрюкъ. 

Авігаеаіиз егѳМсив Іяда. Критскій 
Астрагалъ. — Нѣм. КгеіізсЬег ой. дгіе- 
сЫзскег ТгадаиЫі. — Англ. ТЬе СоаЬ’е 


*) По различію плодовъ Уральскіе 
Казаки отличаютъ разныя Формы аст¬ 
рагаловъ, и даютъ имъ разныя назва¬ 
нія, которыми и назыв. разные виды: 
1) Хлопунцы, зерна которыхъ заклю¬ 
чены во вздутой сферической или оваль¬ 
ной оболочкѣ. Сорвавъ такой пузырь, 
хлопаютъ имъ по рукѣ, отчего онъ, 
разрываясь, производитъ трескъ. 2) За¬ 
корючки, у которыхъ плодники со¬ 
гнуты дугою или совсѣмъ свернуты и 
3) Котовники, котовы м..., сѣмена 
коихъ заключены не въ кожистыхъ и 
полыхъ, а въ мясистыхъ круглыхъ 
плодникахъ. Карел, въ Тр. С.-Пет. Общ. 
Естеств. Томъ VI. 


Авйгадаіив — АШатапШа 


57 


ТЬопь Міік Ѵеісіі ог бгеаі ОгоаЪ’з ТЬогп. 
Дост. Трагакантъ, Трагантъ, Ѳиішш 
Тгадасапіііа, Пгадапб (Трап.) Черве¬ 
образный Морейскій Трагаканчъ, Тіа- 
дасапіііа ѵегшіеиіагіз (Коз.) 

Авігадаіиз «йавуапШив Раіі. Божьи 
ручки (Пол.) Кошачій горохъ (Хере.) 
Золототысячникъ (Кіев.) Перелетъ 
сладколнстішп (Черн. Консы.) Пере¬ 
летъ, польскій Перелетъ (Хере.) Сла- 
дима (Нозі.) Солодкая трава (Сарат.) 
Солодкое зелье (Екат. впш.) — скорѣе 
ой. Азіг. дІусірЬ. 

АеІ;гаеаш8 «іѳаІЬаіиа Раіі. А. аІЬі- 
саиііз 8с. Бѣпокорннкъ (Карел, пер. и 
соч.) 

Авѣгаёаіив ехвсаривХ. Перелетъ 
(на рынкахъ Одессы). Корни его употр. 
отъ застарѣло» венерич. болѣзни, за- 
старѣлыхъ ревматизмовъ и др. 

Азігадаіив Ггиіісозив Раіі. Пру- 
товпнкъ (соч.) Кар. 

Авігадаіив еІуоірЬуІІив X. Фарм. 
СІусіггЬіга зуіѵезігіз. Волчанъ (Ііурск.) 
Вязиль (Екат.) Горохъ заячій (Полт), 
волчій (Гродн.), овечій (Могил.), журав¬ 
линый (Могил.) Депятосилник (Малор. 
Волк.) Девятнлітникъ (Малор. Рог.) 
Матери Божіей коса (Умаиь). Богоро¬ 
дишна коса (Вол.) Богородицкая трава 
(Орл.) Волосвикъ (Кіев.) Косатнкъ 
(Полт.) Жеребятникъ (Вор.) Крнло Ор- 
лиие (Малор.) Ненасытсць (Малор. Рог.) 
Петровъ крестъ (Тамб. Меуег). Сплю- 
лнетъ (Кален) Сладколнстная стручко¬ 
вая трава (Кондр.) Расходникъ боровой 
(Черннг.) Сомннт. Куровай (Гродн.) 
Сличнынсь (Гродн.) Колесникъ (Черн.) 
Калюжникъ (Черн.) Чистецъ (Подол.) 
Перерва полевая (Подол.) Волчья сту¬ 
па (Полт.) Укладникъ (Хере.) — Пол. 
■ѴѴоІсгу дгосіі. — Сербск. Огіоѵі покіі.— 
Тат. въ Баку Ихирлю-Молыкъ', Ихир- 
лю-Мулыкъ. — Тат. оъ Тавр. Мокрѣ- 
отъ. — Эст. Ыипйі ЬашЬай, ЬатЬа го- 
Ііі. — Нѣм. ЗиззЫаи, \Ѵо1І8зсЬоЫ;е, 
Зііззіііее, ВагепзсЬоЫе, іѵіійез Зііззіюіз, 
Зіеішѵіске, іѵіійе ЗетіезЫШег (въ Мо¬ 
равіи). — Франц. Кёдііззе заиѵаде, 
Гаиззе гёд1ізае,Кёд1іззе ЬйЬагйе, СЬаззе- 
ѴасЬе, Касіпо йоисе. — Англ. Ілциогіее 
РеІсЬ, Міік-Ѵеісіі. Прежде употрейл. 
въ меднц. НегЬа еі Зетсп СІус. зуіѵ. 
противъ каменной болѣзни. Въ Мора¬ 
віи употр. какъ слабительное. Въ Ма¬ 
лор. корень пыотъ огъ порухи. 

Авігадаіиз дитшіГег РаЪгІІ, Дост. 
Сирійскій трагантъ ЗугізсЬег ТгадаиНі. 

Ав^гадаіив Ватоаив X. Тат. въ 
Баку — Акулъ-Мулкъ. 

АвЪгаеаШа Нуроеіо^ів X. Мы¬ 
шиный горохъ. Кашка (Уф.) і 


Авѣгадаіиа К'агаки§ѳпвіа Бпде. 
Кири Ак-йзеЬіІ (Ьект). 

Аэѣга^аіда Кгаивѳапив Вед. Сар¬ 
ты въ Турк. Газ, ѵгутъ- утъ. 

Ааіга^аіив ОпоЪгусЫа X. Горохъ 
гадючій (Хере.), Кошачій Вязиль (Са¬ 
рат.) Стобильникъ (Екат.) 

Авй'адаіиз рЬуаосагрпа Рей. Чил- 
чашная трава (Снб. Раіі. II. 474). (Чил- 
чакъ, Чнльчакй — названіе венерич. 
болѣзни въ Тобол, г.) 

Авігадаіиа ройосагриа С. А. М. 
Тат. Шут. уѣзда — Акулъ-Мулы къ 

Ааігаеаіиа Зіеѵѳгаіапиѳ. — Кирі. 
Тюлькго-тассакъ, т. е. лисьи половыя 
япца (Пот.) 

Авігадаіиа и*гідег Раіі. Козаки 
употр. эту траву въ видѣ декокта отъ 
сапа у лошадей. 

АвЪгадаІив ѵогиа СЯгѵ. Дост. Листо¬ 
вой или Смирнскій Трагакантъ, Тгада- 
сапіЬа іп ІаЬиІіз 8. іп Іоіііз з. Зтугпаеа. 
Віііііегігадапііі, Зтутаег Тгадапі. Мал. 
Азія. 

Ааѣгадаіиа ѵігеаіиа Раіі. Лознякъ 
(Карел.) 

АаігапЬіа Тоигп. СшЬеН. Ргойг. 
IV. 86. Звѣздовка (Даль) сост. — Пол. 
йагзтіапка, Ргошіепіса. — Чегиск. йаг- 
тапка (Рг.) Ніѵёзйоѵка (ЗІоЪ.) — Сербск. 
2ѵёгі1оѵпіса, 2^е/йта, 2і^егйоѵпіса, 
2ѵ^еж1апка. — Луз. Н\ѵёяйо\ѵка.— ІІѣм. 
Азігапг, Зіегпйоійе, Меізіегіѵигг, Зігііп- 
ге. — Франц. Азігапсе. — Англ. Мазіег- 
\ѵогЬ. 

АвкгапЪіа та^о^ X. Фарм. назв. 
Азігапііа з. Ітрегаіогіа підга (КЫг. з. 
Кайіх). Астраиція большая, Патронъ 
(съ сербск.) — Чешек. Лагшапка. — 
Сербск. Раігап. — Нѣм. Сгоззе Азігап- 
гіе, Зсішаггег Зацікеі, ЗсЬігагге, дгоззе 
ой. Іаізске МеізІега'ш- 2 , Зіегпйоійе, Каі- 
зеі*»пг 2 , МиЫспѵигг, Йгоззе Запіскеі, 
йіе Мадізігапг, йег Озіганд. — Франц. 
Ьа Заиісіе Тетеііе, Кайіаіге, Оіпісііе 
поіге, Заиісіе йе топіадпе. 

Авіігосагрив аѳватоісіѳв Вс. 
Кезейасеае Рг. XVI. 2. 555. Черемиш- 
никъ, Чурнло, Щенки трава, Щеиникъ 
трава (Кондр.) 

АѣЪатапѣЬа Кссіь. ІІтЬеІІ. Рг. 
IV. 154. ПорЬзникъ (Двнг.) — Пол. 
\Ѵіерг 2 упіес, 6\ѵіпіа1с. — Чешек. Пеіѵё- 
зікка. — Серібск. ЙІгЬас, Nеѵ^е8іка. — 
Нѣм. Аидешпігг, ПігзсЬлѵпгг, НеіГтігг. 
Ѵодеіпезб. — Франц. Ь’АіЬатапіЬа. — 
Англ. МоипІаіи-Раі-зІеу Зріскпеі. 

АШатапІЬа сгѳіепвів X. Фарм. 
назв. Баисиэ сгеіісиз ѵ. Сапйіапиз. 
Муггкіз ашша ѵ. АіЬатапіЬа. Сѣмена 



68 АШатапШа - 

входили въ составъ теріака и Еаи 
пирііаіе. 

АіЬатапіЬа ЬіЪапоіів X. Нынѣ 
ЪіЬапоІіз ѵиідагіз Вс. Гяадильннкъ 
(Хар.) Горечавка черная (Сл. Церк.) 
Жирокъ (Сар. Рупр.) Лябреникъ (Вор. 
Тар.) Полевая иорква (Курск.) По рѣз¬ 
ная трава (Кондр.) Порѣзникъ (Мо¬ 
гил.) Порѣзъ-трава (Собол ) — Иск. По- 
перешная трава (Северг.) Пустырнякъ 
(Курск.) Дикій розмаринъ (Кондр.) — 
Сомн. Грановитка (Екат.) Грабилатъ, 
Бѣлоголовикъ (Уф.) Козлятикъ (Сарат.) 
Вьюне цъ (ІЛшІ.) — Пол. Оіейпік доту 
(Ков.) Свиньакъ, Смлодъ (Мик.) — 
Сербск. 2йгаѵііцак. — Чешек. ЁеЪНсе 
(биЬ ЪіЬапоІіз). — Финн. Рогккапа. — 
Нѣм. Оетеіпе 'ѴѴеіЬгаисЪіѵигг. 

АіЬатапіЬа тасѳПопіса 8рг. Ви- 
Ьоп тассйоиісит Ъ. Фары. назв. Рс- 
іговеііпит тасейопісит з. Аріит ре- 
ігаеит (зетіиа) Реисейапит тасейопі- 
сит. Галбанъ македонскій (род. назв. 
взято отъ ВиЬоп ѲаІЬапит). Каленная 
петрушка (Даль) пер. — Нѣм. Масейо- 
пізсЬе Аидетѵиггеі осі. Реіетаііе. — 
Франц. Рбгяіі йе Масбйоіпе. 

АіЬатапіЬа ЪіЪапоіі віЬігіса 
С. А. М. — Сарты въ Турк. Акчаиръ — 
кормовая трава (Кат. выст.) 

АіЬатапіЬа МаііЪіоІі ѴРЫ/. Фары. 
Мешп (Кай.) Турпитъ ненастоящій. — 
Нѣм. ІІпіісЬіег ТигрііЬ. 

Аігадѳпѳі. Капице. 1. Теофрастъ 
этнмъ именемъ назыв. Сіешаііз сіггЬо- 
ва. Вѣтшіна. — Пол. Розшусг, Ро\уо,і- 
піса, Моіуіі рошу. — Чешек. \Ѵёі\ѵіпа, 
2е1епес. — Сербск. Тгёе. Ѳгапаса. — 
Нѣм. Віе АІрепгеЬе. — Франц. Ъ’Аіга- 
дёпе. — Англ. Аігадепе. 

Аігадепѳ аіріпа X. Вѣтвина (Раіі.) 
Выонецъ (Уіср. Кален.) Книжекъ, гор¬ 
ный Княжикъ (Сл. Церк.) Петровъ 
крестъ (Алт. Верб.) Дѣдовы кудри (Вят. 
Пупар.) Лѣсной хмѣль (Волог. Пот.) 
Хмѣль боровой (Арх.), дикій хмѣль 
(Раіі. Вят) Дикій шафранъ (МеркдЛ — 
Даур. Эмунъ. — Тунг. Айіі. — Тот. 
Зургамышъ (Кир.) — Тот. въ Баку 
Сар маши къ. 

Аігадѳпѳ аіріпа ѵаг. ріаіувѳраіа 
Тгаиі. еі Меу. — Гиляки Тсіігор (Мах.) 
ТвсЬогЫ (ОІеЬп.) — Гольды КоізсЫетрй, 
(Мах. Рг. ЕІ. 12). — Якут. Піт-оі, т. е. 
гнѣздо (МеіпзЬ.) — Орочан. Киккитй, 
оііт, т. е.. 

АігарЬахів X. Роіудоп. Ргойг. 
XIV. 74. АігарЪахів'Діоскорида есть 
Аігіріех Ьогіепзіз. — Пол. Еадіегпіса, 
ЪоЬойпік, ЪоЬойа йггеѵда, Когісгуп 
(аиѣ Тгадоругит). — Нѣм. ЗігаиеЬтеІ- 
Йе. — Франц. АігарЬасе. — Англ. ТЬе 


- Аігіріех 

АігарЬахіз. Ооаі’з ЛіѴЬеаі (виЬ Тгадо¬ 
ругит). 

АігарЬахізКагѳІіпіа ЛсаіЬ. еі ВраеТг. 
Курчавка. — Кирг. Баялышъ (Кнр.) 

АігарЬахів вріпова X. Курчавка 
(Сл. Церк.) Колючая греча (Даль). Кеніи 
щавель (Астр. Кул.) — Кирг. Тіща- 
Ззепдег (ЪеЬт.) У Кир.: Тіуя ссенгиръ. 

Аігіріех ѲаегЬп. Заізоіас. Ргойг. 
XIII. 2. 90. Лебеда. Лобода (Малор.) 
Коровникъ (Алт. Верб.) — Пол. ЪоЬо- 
йа, ЪеЬіойа. — Чешек. ЪеЬейа.— Сербск. 
ЪоЬойа. — Луз. ЪоЪойа.— Черем. ІІекья 
турунъ, пыкъ, конъ-шудо (Лал. 1 ) — 
Чуваш. Мыянъ (Лал.) — раэл. виды. — 
Финн. Маііва. — Кирг. Алабаті (Хо- 
рошх.) Алабута (Потаи.) По Кар. это 
есть Аіг. сапит С. А. М. — Нѣм. Меі- 
йе. — Фраиц. АггосЬе. — Англ. АгасЬ, 
Огасіі. 

Аігіріех сапшп С. А. М. Въ Кирг. 
ст. — Кокпекъ (Пот.) Кукпекъ (Бек.) 
Кукбекъ (Ъеііш.) Кокбокъ (Борщ.) Бая¬ 
лышъ (Пот. но это есть назв. Аіга¬ 
рЬахіз Кагеііпіа). 

Аігіріех Наіітия X. Встрѣч. въ 
Библ. (Іова XXX. 4) въ русск. перев. 
Лебеда. Лебеда морская, Портулакъ 
морской (Даль) съ нѣм. — Тат. Балъ 
(Кир.) — Калм. Кериесунъ (Кир.) — 
Нѣм. Меегше1йе,Меегрогіи1ак.- Франц. 
Ропгріег йе тег. АггосЬе.йе тег. Около 
Нанта — Ріезси. — Англ. ТЬе Наіітиз 
ОгасЬе ог Тгее Ригзіапс. Сѣв. Афр. 
Употр. въ салатъ. 

Аігіріех Ьавіаіа X. Огородная Ле¬ 
беда (Вел. Рос.) Огородня Лобода (Ма¬ 
лор. Сред.) — Пол. Масяупіес. 

Аігіріех Ьогіѳпвів X. Лебеда. Въ 
Малор. — Червона Лобода, Жовта Ло¬ 
бода, Лобідка (Рог.) Лободнца, Лобо- 
диця (Кален.) Лобдуда (Кялен.) — Молд. 
въ Бесс. Лободы.— Груз. Имер. Нацаръ- 
к(Ь)ат(Ь)ама. — Митр. ЩЬ)ороп(Ь)е 
(Кн. Эрнст.) — Нѣм. 2йЬте Сагіеп- 
теійе, йав ВигкЬагйікгаиі, Йіе Тіігкі- 
зсЬе яаЬте Меійе, йіе 2пскегте1йе. — 
Фраьц. Ъ’АггосЬе Йрідагй, Ъ’АггосЬе 
ігаз гоиде, Іа ВеІІеВате, 1а ЬоппеБате, 
Іа іоііеііе.— Аггоиззе, Ёгіре (Белы.) — 
Англ. ОгасЬ. Фарм. НегЬа еі 8етіпа 
Аігіріісів заііѵае употр. прежде въ ме¬ 
дицинѣ. 

Аігіріех Іасіпіаіа X. Лебеда пу¬ 
стырная. — Кирг. Аіа-Ъиіа (Ъеіип.), но 
Борщовъ говоритъ, что Аіа-Ъиіа есть 
Заівоіа сіаѵііоііа, а по Фальку — Аігір¬ 
іех рогіиіасоійез (Кнр. 18), по Карея.— 
Аігіріех сапит. 

Аігіріех раіиіа X. Лебеда. Та¬ 
тарская Лебеда. Воробьиные или 
вороньи столбцы (Нижег.) Рупр. Мел- 


Аігіріѳх — Аѵѳпа 


59 

кій репейникъ (Нижег.) Рупр. — оба крынь тр. По кринъ полевой (Кондр.) 
соыннт. — Финн. 8 аѵіке, Реііотаііза.— Покрывъ (Сл. Церк.) Адамова годо- 
Латыш. Огеезіа^аз. — Эст. Маіізай.— в а, Мертвая голова (Даль). — Нѣм. Се- 
Вотяки Мыянъ (Лал.) — Гиляки па теіпег Аігапп, Аігаитѵиггеі, ІІипйз- 
Сахал. ЪаііізсЬ (СгІеЬп.) — Нѣм. Ееііе аріеі, ЗсЫаіаріеІ, йаз Егйаріеі, Оаідеп- 
Неппе. — Франц. АггосЬе ёіаіёе. — тііппіеіп, НетгеІтаппеЬеп, Нехед- 
Аніл. Беіі-ОгасЬ. Еаі-‘Неп. ЪатЫ’з Ісгаиі, йіе Мапйеіншгг, йег РіззейіеЬ, 
диагіега. Отваръ пьютъ отъ простуды, йаз зіійі. Тоіікгаиі. — Франц. Мапйга- 
Пнжег. доге, Малйгадоге іетеііе, Маіп йе 

Аігіріех говеа X. Катунь (Раіі. діоіге, Ротте йе сЬіеп. — Атл. Мапй- 
Кеізе I. 496). гаке. Даже Арабы назыв. Чертовымъ 

Аігора X Зоіапас. Рг. XIII. 1.464. яблокомъ. Листья, кора корня и плоды 
Атропа- — Пол. Рокгзук. — Чешек. Ел- (Еоііа, Согіех Еайісіз еі Ггпсіиз Мапй- 
Іік. ЪиШс, Рзіпку (ЗІоЬ.) — Сербск. Разк- підогае) прежде были въ больш. упо- 
тіса (Йеѵезіп, ѵіпіка), ѴеІеЫуе. — Нѣм. требленіи, какъ сильное успоконваю- 
Біе ТоІІкігясЬе. — Франц. Ьа Веііа- щее боли и наводящее сонъ средство 
йоппе. — Англ. КідЬізЬайе. и поэтому употр. въ хирургическихъ 

Аігора ВѳІІаЛоппа X. Названіе операціяхъ (Опіумъ древнихъ). Корни 
Веііайоппа произошло оттого, что въ играли большую роль въ колдовствѣ и 
Италіи женщины румянятся сокомъ обладаніе ими приносило будто бы 
плодовъ. Фарм. назв. Веііайоппа з. 8 о- счастье и деньги. Отеч. Южи. Евр. 
Іаппт Іигіозит з. Ьеіііаііз з. тапіостп АѵбпаX. Сггага.81еий.Б 229.Овесъ, 
з. зотпіГегит (Еайіх). Белладонна. Пол. 0\ѵіез. — Чешек. О'игез. — Сербск. 
Вишня бѣшеная, Песьи вишни (Кондр. Оѵаз. 2оЬ. — Финн. Каига. — Латыш. 
Мейеръ, Бот. Сл.) Бѣшеная ягода, Бѣ- Апзаз. — Эст. Каег. — Нѣм. Наіёг. — 
шешща. Волчьи ягоды (Щегл.) Коро- Франц. Аѵоіпе. — Англ. Оаі. Оаі-дгіш. 
вякъ (Сл. Церк.) Красавица, Красавка. Аѵѳпа ѳіаііог X. ѵ. АггЬепаіегит 
Красуха (Вятск.) Сонъ, Сонъ-трава еіаііиа. 

(Даль), Сонная трава (Мойеръ, Бот. Сл.) Аѵѳпа Гаіиа X. Живой овесъ. 
Сонное зелье (Амб.) Сонная одурь (М. Вівсюгъ (Мая. Рог.) Приторный овесъ, 
Бот. Сл.) Сонный дурманъ (Даль), Одур- дикій овесъ. Овсюгъ. — Пол. СІисЬу 
никъ (Сл. Церк.) Пбкшыкъ (ПодолЛ— ошез, сішйг^су оѵіев, оѵѵіезек.— Четок. 
всѣ или перев. или заимств. — Пол. Отѵзіпа, оѵзіѵа, ои'ЗІЬа, оѵѵзіее, пенйазі- 
'VVі1с20^адойа, 'ѴѴіІсгѳ іадойу, Теззак, пё Зѵегерсс. — Сербск. біозіпі. Оѵаз 
Рзіпкі \ѵіек 82 е. Рзіпкі о^тоапі ѵгузокіе.— йіѵЦак.— Луз. Ѵіотупл. — ІІѣм. \Ѵіпй- 
Чегиск. Пиіік, ЬіКк, пётпіее, иадгайи- Ьаіег, ‘ѴѴіІйе Наіег, Еізіеп, Еізреп, 
Іа. — Сербск. Велико билье (Панч.) — Еіид, — "ѴѴіпй, — ТаиЬ, — бсіпѵапг = 
Луз. ЛѴіеІсе ^око, Ѵ'іеісіса, ЕиШс, Наіог. — Франц. ЕоІІе Аѵоіпе, Аѵегоп, 
тагйагзке геіе. — Русин. Маігадлпа Ріей йе тоисЬе, Со^иіо1е. 

(этнмъ же имен. наз. Зсороііпа аігороі- Аѵѳпа Яаѵѳвоѳпв X. Желтый 
йеэ). — Тат. ВаЬидапоі (Зіеѵ. Виіі. Овесецъ (Меркл.) — Нѣм. Кіѳіпег 
1857). — Нн/м. Ве11айоппа\ѵиі*2е1, Се- Ѵ г іезспЬа!ег, СеІЬег НаГег, СсІйкаГег.— 
теіпе ‘ѴѴоНзкігзсЬе, ЛѴаІйпасЫзсЬаііеп, Франц. Аѵоіпе йогее, Аѵ. Ыопйе. Ье- 
ВиІЬѵиги, ІггЬееге, ЗаикігзсЬе, ЗсЫаІ- со^ — Аѵепеііе Ыопйе. Реііі Еготеп- 
Ьсеге, ЗсЬ^іпйеІЬееге, ТепіеІзЬееге, ІаІ. — Англ. Уе11о\ѵ Оаі-дгазз. Хорош. 
^ѴіпйЬееге, ЛѴиіЬЬееге ой. КігзсЬеп, лугов, трава. 

ТоІІкігзсЬе, ТоІІЬееге, Тоіікгаиі, 8сЬ5п Аѵѳпа пийа X. Овесъ голый. Та- 
МййсЬсп ой. Ггаи.— Фраиц. Ьа ВиіІА- тарскій овесъ.— Нѣм. ОгйігЬаіег, 
Баше, Воиіоп поіг, Могеііе Іигіеизе, Каскіег На^ег, ЗріппепЬаіег, ЗапйЬа^ег, 
НегЬе етроізоппее.— Англ. Веііайоппа. ТаіагізсЬег ой. АедуріізсЬег, ой. Ѵ г е1- 
ТЬе Беайіу ^ѴідЬізЬайе, БеаіЬ’з НегЬ зеЬег Наіег. — Атл. РШ-согп. 

Бѵаіе, Сгеаі Могеі, Беайіу Б\ѵа1е. Аѵѳпа огіѳпіаіів X. Венгерскій 
Принадл. къ сильнѣйшимъ паркотиче- овесъ, Одногривый овесъ.— Чешек. 
екимъ ядамъ. Употр. въ медиц. вслѣд- Зтёі&к, Зтеіак, 0\ѵез кокасу. — Шъм. 
ствіе содержащагося въ немъ алка- ВагішзсЫіаГег, ЕаЬпепЬаіег, ройоІізсЬрг 
лоида, Аігоріп. Въ нар. медиц. употр. Наіег, ЫеІкепЬаіег, МогдепЬаіег, ЗіЬі- 
противъ водобоязни, отъ укушенія гізсііег Наіег, ТйгкепЬаіег, БпдапзсЬег 
бѣшен. жив. Наіег, ТаппепЬаіег. — Фраиц. Х’Аѵоте 

Аігора Мапйга^ого- X Нынѣ й’Огіепі, Ь’аѵоіпе ипііаіёгаіе. — Англ. 
Мапігадога оШстаІіз МіІѢ Мандра- Огіепіаі Оаі. 

гора. Мандрагора трава, т. е. лѣс- Аѵѳпа рііова Ж. а В. Сарты въ 
ныя ягоды (Кондр.) Зеліе сонное, По- Турк. — Сулы (Кат. выст.) 


Аѵѳпа — Ваііоіа 


Аѵѳпа ргаіѳпвів X. Овесъ луговой. 
Нѣм. Бег лѵііае ВегдЪаіег, баз гоІЬе 
НаГегегаз, Лег ЛѴіезепЬаіег, ТгііШа- 
іег. — Фрапц. Аѵепеііе. — Англ. Меа- 
боѵ-ОаІ. Иаггоѵг Іеаѵей Оаі. Хорошая 
кормовая трава. 

Аѵѳпа риЪѳвсѳпв X. Овесъ заячій, 
Ковылъ лѣсной, Кавылъ (Тамб. Меуег). 
Овсюгъ (Рог. Мал.) Внвсюгъ, Внвсю- 
нецъ (Укр. Кал.) Пырей (Вор.) Овся- 
ноцъ. Овсяница луговая. Мітлиця 
(Малор. Волк.) — Чешек. Оѵез сЫи- 
раіу. — Латыш. Мезсііа аизаз, Дак¬ 
ки аивая. — Финн. Мйкікаига. — Нѣм. 
Баз ’ѴѴеісЬЬаагіде Налгав. - Фрапц. 
Аѵегои. — Англ. Болѵиу-оаі-дгазв. Хо¬ 
рошая кормовая трава. 

Аѵѳпа ваііѵа X. Овесъ. Зернетъ 
(Сиб.) Разновидности — Рыхлякъ, 1 ых- 
лик'ь, Галакъ, Шпоръ.—Кирг. Сульо — 
Бух. Діушеро (Кир.) — Груз. Швріа, 
Ширина (Кн. Эрист.) Употр. извѣстно. 

Агаіѳа Пе$ѵ. Егісасеае Рг. VII. 716. 


Ацалея, Азалея. — Пол. Роіапка, Ва- 
Ешп, Ваяіепко.— Чешек. Обиг.— Сербск. 
Обиг. — Финн. 8іеккі1о. — Нѣм. Реі- 
зепвІгаисЬ, Агаііе. — Франц. Агаіее. 
СЬеѵгеі’еиіИе б’Атбгщие. — Ата. ІЬе 
Ахаіеа. _ , , 

Агаіѳа ропііса X. Зуп. ЕЪобобеи- 
(ігоп Яаѵшп Боп. Желтая Ацалея. 
Каменный кустъ (Кавк.) Одурь (Падл). 
Пьянишникъ (Кавк.) ай ЕЪоб. Пья¬ 
ный хворостъ (Рупр.) Бѣшеный 
хворостъ (за Кавк.) Драпу станъ, Шта¬ 
нодранъ (Рог. Малор.) — Ивер. Іэли 
(Сред.) Эли (Кн. Эрнст.) — Груз. Іели 
(Кн; Эрист.) — Черк. Аой. — Іум. 
ЬсЬопкіга (РаІІ. зиЬ Агаіеа Іаррошса). 
Цвѣты и листья этого растенія, съѣ¬ 
денные животными, причиняютъ не¬ 
рѣдко смерть даже козамъ. Медъ, со¬ 
бранный съ него пчелами, производитъ 
родъ опьяненія или бѣшенства, что 
замѣтилъ еще Ксенофонтъ на своихъ 
солдатахъ и что подтверждается но¬ 
вѣйшими путешественниками. 


В 


Ваіібіа X. Ш». ХП.М6. ДО 
Бѣлокудренннкъ ()Іви г . КауФМ.) р \ (Трапп.) Въ Сибири состав- 

~ ~° отъ рев “- 
Іоіа пі^га наз. у древнихъ МапиЫиш ™а. , і а ^ ф арм . н 'азв. Маг- 

підгит, а МаггиЪіиш таіпге называ- ^ б. іоеіібит в. Ваііоіа 

лась у нихъ МаггиЬшт а Ь ■ По . / НегЬа ) Глухая крапива *) (Амб. Малор. 
Міегктса, Векг^Ь. — Іегиск. Мегп с , V, чПестрыякудри (Стар. Рукоп.) 

Ш*.- Сербск Меточникъ* (Малор!^Рог.); АроІпѣ. 
Могшее. — Нѣм. Баз апшсадпкгац*. ЯТОЧВ икъ такъ какъ въ нѣкоторыхъ 

7 Ныгі ьеоа"™ “ «Гъ ^аз “обачья мата (Км. Лам.) 

Ваііоіа Іапаіа X. г Чевнокѵдренникъ обыкнов. Шандра 

Іапаіиз 8рг. Благовонная храва, р - Р У Жд.) Шандра вонючая (назв. 
„ячка (Мейеръ, Б О*. Гремя нка (Ка- отъ ДгиЫшп). Шип. 

ленч.) Гремучая трава (Даль). И * (Кондр.) — Чешек. ДОІебшк 

Денъ *) (Селенг. Кельб.) можетъ быть Тотрльан (Лавровск.) 

Въ старинныхъ рукописныхъ трав- Тэтрхьян^ Додр^ 

падаетси . по № Ые, ВскиДО оі. НМ Апбот. 

названіемъ Измоденъ. Названіе это - 

происходитъ отъ глагола измодѣть, . ю крапивою Н азыв. весьма 

т. с. исхудать, исчахнуть и означаетъ ^ * ^ аетені й изъ семейства зуба- 

?Яадь И 649)°Всѣ э?Гтршы, конечно, тыхъ, но ото названіе пренмуществен- 
1, Д были уно^ебхнемы п/отив’ъ назван- но должно быть присвоено видамъ Ьа- 
наго болѣзненнаго состоянія. пиит. 


Ваііоіа — ВавѳІІа 


61 


беЬѵаггпсзвеІ, ЗііикпсззеІ, Ѳоііезѵсг- 
§ізз.— Фрапц. Ваііоіе поіге ои іеіібе.— 
Ап ы. Віаек НогеЬогшб. Прежде употр. 
отъ ипохондріи и снаружи въ видѣ 
ваннъ отъ ломоты. 

Ваіватіпа Ьогіѳпвів Нс. (Ваізат. 
Рг. I. 685). Женскій бальзаминъ древ¬ 
нихъ. Бальзаминъ. Пальма (Малор. 
Макс ) — Нол. Чешек. Луз. Ваізатіпа. — 
Сербск. Джелсамнн. Піяаііса, Ьерсоѵёк, 
текшпеа. — ІОжн. Слав. Лепи чов^ек 
(Кар.) — Арм. Ваіаззап , Ваіаатап. — 
Груз. Имер. Ина (Кн. Эрист.) Гнинисъ- 
хе (Сит.) — Гур. Хелсагебави. — Митр. 
Хендзап(Ь)е (Кн. Эрист.) — Саргпы въ 
Туш. Хна (Кат. выст.), Хенна(Кир. 157) 
гдѣ корень его толкутъ и употреб¬ 
ляютъ для окраски ногтей и концовъ 
пальцевъ въ желтокрасноватый цвѣтъ. 
Нѣм. Сетеіпе Ваізатіпе ой. 8ргіпд- 
зате. — Фраиц. ^оизіе. Ваізатіпе (Іез 
^агйіпз. Отеч. Остъ-Индія. Разв. въ са¬ 
дахъ. 

Ваіватііа ѵиіеагіа Вез/. См. Тапа- 
ееіит Ваіватііа. 

ВаіватоДѳпйгоп Кюіііь. Теге- 
ЫпіЬ. Рг. II. 75. Вигзегасеае ЕшИ. Всѣ 
относящіяся сюда деревья отдѣляютъ 
различные пахучіе камеди и бальзамы, 
а именно: ВаІзатойешІгоп аігісапит 
Ага. дост. Бделлій, битші Кезіпа Вйеі- 
Иит, Вйеіііит, МуггЬа ітрегСесІа. — 
Ваіватосіепйгоп дііеайепзе Кітііі дост. 
Мекскій или Гилеадскій, или Египет¬ 
скій, или Еврейскій бальзамъ, по Слав.— 
Ритина, Масть.— Ваізатшп ОіІеаДепзе, 
ОроЬаІзатпга ѵегит з. ^ибаіеит.— Нѣм. 
МеккаЬаІзат. — Франц. Вайте Ыапс 
ои бе ^иб6е, Вайте ѵгаіе, Байте б’Е- 
дуріе, бе Ѳііеаб, бе Іа Мее^ие. — Англ. 
Ваівага оГ Ѳііеаб. Отеч. Аравія. Ему 
приписываютъ на Востокѣ чудесныя 
цѣлебныя силы.—Ваізатобепбгоп Коіаі 
Копій, дост. Аравійскій ладанъ.—Ваіза- 
тобепбгоп Макиі Ноок. дост. Индѣй¬ 
скій Бделліумті, Вбеіііит іпбіеит.—ВаІ- 
затобепбгоп МуггЬа N668. а Е. (Ваіз. 
ЕЬгепЬег^іапит Вегд) — дост. настоя¬ 
щую Смирпу, Мирру, Г}'ммн-Мирра. 
битші Ріеаіпа МуггЬа, МуггЬа, битті 
МуггЬае 8. Зтугпае, идущую въ торг, 
подъ именемъ МуггЬа еіесіа ѵ. зеіесіа, 
а мелкія- части подъ именемъ МуггЬа 
іп дгаліз з. Іасгушіз. Жидкая еще Мир¬ 
ра употр. въ древности на бальзамн]>о- 
наніе труповъ и наз. МуггЬа 8іас1е. 
Стактн (Библ.)—Ваізатобепбгоп Каіаі 
КииіЬ. есть по мнѣнію КозепІЬ. раз¬ 
ность предыдущаго вида.—Ваізатобеп- 
бгоіі ВохІшг§іі Агп. дост. Бенгальское 
Элеми, Еіеті Ьеп^аіепзе. 

ВатЬива 8с1іг. Ѳгат. Зіеиб. 8уп. ! 


I. 329. Бамбукъ, Бамбуковое дерево 
(назв. В. агипбіпасеа IV.) — Пол. Ват- 
Ьиз. — Чешек. ВатЬоз. — Сербск. Ттзко- 
ѵаса. — Луз. ВатЬизшса. — Нѣм. Ваш- 
ЬизгоЬг. — Франц. Ье ВатЬои. — Англ. 
ВатЬоо-Тгее. Накопляющееся въ уг¬ 
лахъ листьевъ отложеніе кремнезема 
въ ВатЬ. агипбіп. наз Табаксиръ или 
Табаксгиръ, ТаЬахіг, ТаЪакзЬеег и 
употр. какъ успокоив, средство. Отеч. 
Остъ-Индія. 

ВагЪа Саргѳаѳ (Фарм.) См. Зрігаеа 
Агипсиз. 

ВагЬагѳа Ж. Вг. СгисіІ. Рг. I. 140. 
Варварка (Даль). Сурѣпица *) (КаѵФМ.) 
Пол. богсгусгпік. — Чешек. ВагЬогка. — 
Сербск. Вагіса. — Луз. Вагтоіѵка. — 
Фимы. Капапкааіі. — Нѣм. ВагЬага- 
кгаиі. Егбкгевзе. — Фрапц. Ьа ВагЬа- 
гёе. — Англ. \ѴіпІегсгезз. 

ВагЬагѳа ѵиіеагів В. Вг. Желтя- 
ница (Курск.) Нарыжная. Песика 
(Симб.) а сѣмена въ хлѣбѣ Клячъ. 
Стручечнпкъ. Сурѣпица, С в крипа 
(Малор.) Смѣш. съ др. Клоповникъ 
(Дерев. Зерк. съ Ьер. гибег). Чесиош- 
ннкъ (Дер. Зерк. съ АПіаг), Свербигузъ 
(Тамб. Сит. съ Віш. ог.) — Пол. Кгсйи- 
сЬа гіпютѵа. — Морда. Оурішка, ІІііне- 
рѣпсъ. — Нѣм. ^Ѵіпіегкгезае. — Франц. 
НегЬе бе 81. ВагЬе, Ѵбіаг ЬагЬагбе. 
Іиііешіе ^аипѳ, Копбоііе, Сгеазоп бе 
Іегге, Сгеззоп ѵіѵасе, ПегЬе бе Іа Заіиіе 
Магеиегііе, бе 8 і. биііеп. — Англ. 
Соттоп Ѵѵіпіегкгезз. ’ѴѴіпІег Воскеі. 
Уе11о\ѵ Воскеі. 81 . ВагЬага Сгезз. Трава 
НегЬа ВагЬагеае преимущ. употр. отъ 
скорбута. Листья идутъ въ салатъ, 
цвѣты для крашенія шелка въ желтый 
цвѣтъ. Тяжкая сорная трава въ яро¬ 
выхъ хлѣбахъ, особенно въ дождливое 
лѣто. 

Ваг 5вша ТУіШ. Біозш. I. 74. Изв. 
въ медиц. листья Бук к о, Гоііа Виссо 
з. Висси 8 . Біозтае получ. отъ Вагозта 
сгепаіа, сгепеіаіа, Ьеіиііпа, зеггаііібііа. 

ВавёІІа аІЬа еі гиЬга X. (Вазеіі. 
Рг. XIII. 2. 222). Американскій шпи¬ 
натъ, Индѣйскій шпинатъ (Огор.) — 
Нѣм. КоіЬе ВеегЫшпе. — Франц. Ьа 
Вгсбе б’Ап§о!е, Еріпагб б , Атс^і^ие ои 
бТпбе. (Назв. Вгёбе бе МаІаЬаг, Ері- 
пагб МаІаЬаг, даваемыя этимъ двумъ 
видамъ, по мнѣнію Мосргіп-Тапбоп, 
принадлежатъ АтагапіЬиз зріпозиз. 
Ргобг. XIII. 260). — Англ. МаІаЬаг 
ШдЬівсЬабе. Вазеііа ІиЬегоза Н. В. 
(ШіисизІиЪеіюза). Меллоко, У ялюко. 
Пробовали разводить взамѣнъ карто¬ 
феля, по безуспѣшно. 

*) См. прнмѣч. стр. 21. 




62 


Вавііісит — ВегЪѳгів 


ВавШсит Фарм. См. Осушит Вазі- 
Іісит. _ , • 

Ваввіа Ьиіугаоѳа ВохЬ. (Заро- 
іас. Рг. VIII. 197). Магва, Илипе. Дост. 
Бассіево масло, Галамъ-ыасло. Оіеит 
Ваазіае, Виіугит Ваззіае, Оіеит ТсЬи- 
гі. — Ваззіаоеі, ІПіреоеІ, ВаззіаЪиііег, 
ОаІашЬиМег. 

Ваіаѣав ѳйиіів СНогз. (Сопѵоіѵ. 
Рг. IX. 337). Бататъ, Пататъ. Ка- 
мотъ (Бек ) — Нѣм. ВаіаіетгіпДе. — 
Франц. Раіаіе Доисе. — Англ. Зіѵееі Ро- 
іаіос. Въ Амер. — ТЬе Рсрё роіаіо. — 
Отеч. Амер. Разв. искуств. для употр. 
въ пищу какъ картофель (Ваіаіа — 
есть исп. назв. картофеля). 

Ваіаіав Лаіара Сігоіз. Я лаппа бѣ¬ 
лая, Іалапа. Бѣлая Мехоаканна или 
Индѣйскій ревень (пер.) — Нѣм. Іаіа- 
решѵіпДе. — Франц. Ьізегоп МесЪоп- 
сап, Вгуопс Д’Атегідие, Раіаіе ригда- 
Нѵе, КЬиЪагЬе ЫапсЬе. Зсатшпопёе 
Д’Атегщие. Шишки ваз. ТиЪега Ме- 
сЪоасаппае аІЬае з. Даіаррае аІЬае. 
Употр. въ медиц. какъ рвотное. 

Ваѣгаеіііит а^иа1;і1ѳ Штт. См. 
Капипсиіиз. 

Веоктаппіа егисаѳіогтів Нозі. 
(бгатіп.'ЗіеиД. 8уи. I. 16). Бекманія- 
Зубровпикъ. Водяной Пырей (Кален.) 
Чаполица. — Якуты МопівсЪага или 
Каіиівсііип (МеіпзЬ.) . 

Вѳ^опіа Рішп. Векопіас. Рг. ХУ. 
1. 276). Бегонія. Честь Богонова трава 
(Кондр.) Вигонь (у русск. сад.) Дикій 
ревень (вер. съ нѣм. назв. Век- оЪІі- 
фіас). 

Вѳііайоппа см. Аігора ВеІІаДоппа. 
Вѳіііа X. Согароз. Рг. V. 304. Мар¬ 
гаритка. — Пол. ЗЮкгоіка, Зіокгоб.— 
Чешек. ЗеДтікгйза, СЬиДоЪка.— Сербск. 
КгазиЦак.— Нѣм. ОйпзсЫйтсЬеп, Таи- 
зепДзсЬВп, сіаз МазІіеЪсЬ еп —Франц. 
Ьа Рапиегеііе. — Англ. Баіву. 

ВѳІІів рѳгѳшпв X. Бархатный 
цвѣтъ (Кондр. Мейеръ) съ нѣм. Бель¬ 
цы (Кондр.) Бѣльцы (Сит.) очевидно 
измѣн. ВеІІіз. Маргаритка, Марточ- 
ка (Кален.) Скороспѣлки цвѣты (Кондр.) 
Стократъ трава (Кондр.) Стокрбтка 
(Бѣлор. Сл. Нос.) Стокроткн, Стократ¬ 
ки, Стокроть (Малор.) Стоцвѣтъ (Сит.)— 
Пол. РггуроІиДпік (Я. ріепо) Зіокгос, 
Зіокгоіка. — Чешек. ЗеДтікпіза,. СЬи- 
ДоЪка,'Какизка, 2аротепиіка, Сікапка 
(Рг.) Лзксгка (ЗІоЪ.) — Сербск. Кгази- 
Цак огітас. — Бом. ОізсЬеіа. — Луз. 
Нивасе кѵѵёікі. Роіпе Ііи&асе кіѵёікі, 
Зіокгаза, Ъаікі, Ьёікі. — У Самоі. Бо- 
Ьуіеііз гачѵДопазів, т. е. красная кашка 
(Ков.) — Латыш. ЗріѣДеІеІ, ЗріЬДеІі. — 
Нѣм. Баз Ап^егЫйтсЬеп, ГгисЫЫйт- 


сЪеп, Сг&пзеЫйтсЬеп, НегаЬШтІеіп, Кіі- 
зеЫйтІеіп, ЬіеЪезЫйтсЬеп, Магдаге- 
іЪепЫйтсЪеп, М агіепкгбпсЬеп, Маізйва- 
еЬеп, МопаІзЫйтсѣеп, ОзіегЫіІтсЪеп, 
ЗаттеіЫйтсІіеп, ТаизепДвсЬбпсЬеп, 
■\ѴтіегкгбпсЬеи. бетеіпе Маз8ІіеЬе. — 
Франц. Ьа Ёіеиг Де Ра^ие8, Реіііе Маг- 
диегііе, Ра^ие^еі^е, Р. реіііе, ѵіѵасе. 
Реіііе Сопзуге, Реіііе СопзоиДе.— Англ. 
Сотгаоп Баізу, НегЬ Магдагеі, Вгиізе- 
жігі, Ваігп№ 0 гіз, Маг^агНез, Маг^аго- 
пеі. Цвѣты и трава употр. прежде подъ 
именемъ НегЪа еі Ріогез ВеШДгё шіпо- 
гів з. ЗутрЬШ тіпіші (откуда и про¬ 
изошли мног. иѣя. и Франц, названія). 
Развод, въ садахъ. 

Вёпгоіп оШсіпаІѳ Науп. Зіугах 
Вепгоіп БгуапД. РгоДг. ѴНІ. 259. Бен¬ 
зойное дерево, Бензое, Росно ладан¬ 
ное дерево. — Нѣм. АесЫсг Вепгое- 
Ьаит, ВспгоіпЬаига. — Франц. Ье Веп- 
^іп. — Апіа. Вепгоіп. Дост. смолу, на¬ 
зываемую Росной Ладанъ, Бензоинъ, 
Вепгоіпшп з. Ѳитті, з. Кевіпа Вспгоёз 
ѵ. Аба Диісіз. По нѣм. — ВепгоеЬагг. 
По Франц. — Веп,)оіп. По англ. — Веп- 
20 Іп. Отеч. Борн. Суматр. н Ява. 

ВёгЪѳгів X. ВегЪегіД. Рг. I. 105. 
ВегЬегіз Діоскорнда есть ВегЪ. Ьусіит 
КохЬ. Барбарисъ. — Пол. ВегЬегуз, 
К^ѵйзпіка. — .Чешек. Бгізіаі. — Сербск. 
2иііка.— Нѣм. ЗаиегДогп, ВеіЬегіІге.— 
Франц. Еріае-ѵіпеііе. — Англ. Вег- 
Ьеггу, Рірегійее-ВизЬ. 

ВѳгЪѳгів атигѳпвів Вирг. Голь¬ 
ды — Зз^сі-а (Мах. Рг. 32). 

ВѳгЪѳгів АахііГоІіит Гигзіі. См. 
МаЬопіа А^иіГо1іиш Кеіі. 

ВѳгЪѳгів Ъѳіѳгоройа 5с7і>'. Черный 
барбарисъ. — Сар?нм оъ Турк. Бауръ- 

У ВѳгЪѳгів іпѣѳеѳггіта Буе. Бух. — 
Снрхъ, Снрхъ-Модунъ (Гаік.) 

ВѳгЪѳгів віЪігіса Гаіі Кислица 
(Раіі.) Яіирбый (Даур.) -,Монл. ЗсЬага- 
шойоп, т. е. желѣзное дерево или Иег- 
пизіи ЗсЬага тоЯоп (Раіі.) — Таіиут. 
бгДгаітЬо. — Сарты въ Турк. Бергень 
(но ото ошибка, такъ какъ этимъ име¬ 
немъ слѣдуетъ называть крыжовникъ) 
Федч. 

ВѳгЪѳгів ѵиіеагів X. Барбарисъ, 
Берберисъ. Байберисъ ^ (въ древн.) 
Барбарыскъ (Малор.) Байбарись. Кис¬ 
лица, Кнслянка, Квасннца (Малор.) 
Кислый тернъ (Трап.) Паклунъ (Раіі.) 
Пахлунъ (Даль). — Мо.ід. Мокрышь — 
Пол. К\ѵа§піса, Каііпа ѵіозка. Въ Лит¬ 
вѣ — Ошаг, Отог. — Чешек. Бгізіаі, 
дѵізіаі, Ягезіеі, Ягйс, -уудпеаг, ршпік. — 
Луз. Кізаіу сегй, Кізуса. — Эст. РаЪе- 
гіізій. — Латыги. Вегізегті. — Имерет. 


ВѳгЪѳгів — Вѳіа 63 

КтагасЬигі.— Груз. КосІзасЬш'і, Кот- 'ВѳгіЪоІІѲііаН.В.МугІас.ИІ.293. 
цахури (Эрнст.) Кватцарохп (Гур.) — По имени ученаго. 

Арм. КиігасЬиг, Згізк. — Черкес. Каі- ВѳгіЬоІІѳМа ѳхеѳіва Л. В. Ювія 
сЬап-гиІик. — Хт. Кизыльзнрігь. — или Американскій орѣшникъ, 
Сарты въ Турк. Зыркъ. — Тот. Заге- Бразильскій орѣшникъ. Крупные трех- 
а^аівсЬ, т. е. желтое дерево. — Бух. гранные орѣхи изв. въ торг, подъ име- 
ЗігсЬ. — Перс. Зегізсіік (Виѣзе). — немъ Американскихъ или Бразиль- 
Оссет. ТііЧі. — Лезг. верхи. Деаест. скихъ орѣховъ. — Лгьм. Плоды — Вга- 
Пешаіо. — Дуюръ Тигіпг. — Тат. въ зіІіапізсЬе Хйззе, Атазопепташіеіп, 
Крым. СЬаІіп-Тіі8Іик (Зіеѵ.) Хадымъ- Рагапйдзе, Ліѵіапйззе, а дер. — ^ѵіа- 
туслукъ (Скальк.) — Карг. Смреагачъ, Ьаит, НоЬе Вегіоііеііе. — фурапц. СЬа- 
т. е. желтое дерево. — Нѣм. Ѳегаеіпег Ы^пег сіи Вгёзіі. а плоды — Ашапбо 
. ЗаиегЯогп, Яіе ВегЬегіІге. ВЬаЬагЬог- Яи Вгёзіі. Коіх сіи Вгёзіі. — Ат л. Вга- 
Ьееге (В. пі^і-а) — Франц. Ье ѴіпеЬ- 8І1іап-Nи^. Отеч. Южн. Амер. 

Ііег, Еріпе-Уіпеііе. — Атл. ВагЬеггу, ВѳЪа Тоигп. Заізоіас. Рг. ХІП. 2. 54. 
Ріррегіаге-ВизЬ, Ріррвгіаее-Тгее, Рір- Свекла. Буракъ.— Пол. Вигак, Сшк- 
га@е, Веа-Рір. Сотгаоп ВегЬеіту. Фарм. 1а, Бобк-іиа. — Чешек. Вигак, Кѵака, 
назв. Вассае ВегЬегит з. ОхуасапіЬае. Кагреі (81оЬ.) Сѵіка (Ор.) Стѵікіа. — 
Корпи и кора, или точнѣе .лубъ прежде Сербск. ВШлѵа, Сѵекіа. — Нѣм. Біе 
употр. въ медиц., но нынѣ только на Веіе, Дег МапдоЫ, Діе ВипкеІгПЬе. — 
краску. Илъ ягодъ прнготовл. сырость. Франц. Ьа Веііе, Іа Веііегаѵе, Іа Роі- 
Лнстья употр. при слабости десенъ *). гее. Англ. Вееі-Вооі. 

Вѳгѣѳгоа Нс. Сгпсііег. Рг. 1. 158. Вѳіа ѵиі^агів Ыоуи, Представляетъ 
Берт ер о а. Икотникъ (КауФМ. з. Гаг- слѣдующія поді)аздѣленія: 
зеіЬіа). — Пол. Руіепіес. — Сербск. Зіѵ- А. Веііе. 
ка. — Луз. Роргйзпіса. — Нѣм. Огаи- а. рііоза. 

кгеззе. Ваиегзепі. р. шагіііта. 

Вѳгіѳгоа іпоапа Нс. (Зуп. Раі*зеііа у. огіепіаііз — Бразильская 

іпсапа В. Вг.) Бабишннкъ (Малор. свекла. 

Рог. Отинег). Бѣлоголовникъ (Орлов.) 5. тасгосдгра. 

Бѣль (Вор.) Бѣлоцвѣтъ, Бідовіцвітъ В. Роігёе. 

(Новор. Сред.) Бѣлянка, бѣлая борови- с. Сісіа (Веіа Сісіа Ь.) 

ца (Нижег.) Быхри вѣтеръ (Екат. Рук. Свекловичникъ. Бѣлая свекловица. 
Рупр.) Горлица, Горлянка (Сарат. Мо- Ботва. Ботвиння. — Пол. Восшпа. — 
гнл.) Золототысячникъ бѣлый (Тул.) Чешек. Кѵака. — Сербск. Сісіа. — Нѣм. 
Икавка (Кален.) Ікавка (Рог.) Икотная КйтІзсЬег оД. ^ѵеіззег Мап^оІД, ВеІ88- 
тітва (Собол. Мейеръ). Икотпнкъ коЫ. Біе Впг§ипДеггиЬе. Оагіеп-Мап-г- 
(Двиг. Моек. Фл. КауФМ.) Икотка сѣдая доІД, 8сЬ\ѵекег оД. Зісіііапізсіісг Мап- 
(Собол.) Кашка (Земл. Газ.) Кашка лѣс- доІД. — Франц. Роігёе (листья только 
ная (Тамб.) Сорочья (Екат.) Кашникъ употр. въ и ищу), СагДе Роігёе (въ пищу 
(Черн.) Кругдомошоночшікъ (Экон. Маг. употр. только листовыя жилки), Веііе, 
Сочин.) Сѣдунъ (Кален, очевидно сост. Веііе іі СагДез, Віеііе, Роігёе й СагДея. 
искуств.) Толань (Рог.) Торица трава У Ье^ — Насіие Де Дізеііе, Веііегаѵе 
(Кондр.) Удушная трава (Влад.) Чн- сЬатрйіге, Касіпе Д’аЬопДапсе, ^аѵеі 
стикъ (Орл.) Иск а ж. У котка сѣдая Де Вош§одпе еіс. — Таги, на Каок. 
(Вил.) и Укотникъ бѣловатый (Моек. Пазы (Сит.) 

Рук. Рупр.) Со мнит. Зерновица или йаѵезсепз. Роігёе ЫонДе. 

Сапонарія (Нижег.) Ясенникъ (Нижег.), т). іпсагпаіа. 

Р'Ьзунъ (Уф.) Чихота (Нижег.) Мелкій 3. ригригазсепз. Роігёе гои^е, Са- 

подорожннкъ (Каз.) Боровая морква гоііе гои^е. 

(Черн.) ШалФейникъ (Сарат. — Рук. С. Веііе гаѵе. 

Рупр.) Кечегуль (Тавр.) — Пол. Ка- і. гиЬга. 

тіеппе гіеіе, Хта^Псгка (Ков.) Употр. Свекловица, Свекла, Свекдйна, Све- 
отъ сухоты и младенческой: купаютъ колка (Даль). Буракъ (Малор.) — Пол. 
дѣтей; отъ удушья. Вигак. — Чегиск. Кіѵака, сѵ/ікіа, с\ѵіка 

- пеіѵіазіпе Ъигйк. — Кармель (Мик.) — 

Сербск. Вигак, Зѵекіа, В1іі\ѵа ргозіа. 

*) Замѣчено, что хлѣбныя поля, сю- Цвекла. Цикла^ (Лавр.) Рига (Лавр.) — 
саженныя барбарисомъ, поражаются Луз. Вигаз, Рузак. — Волг. Чукундуръ 
ржавчиной, происходящей отъ перене- (Кар.) Панджнръ (Прыж.) — Молд. 
еенія вѣтромъ пылн съ листьевъ бар- Сфеклы. — Бухар. ЬаЫй, (ЬеЬт.) — 
барнса (АесіДіит ВегЬегіДіз) на колосья. Сарты Ляблау. — Таджик. Ляблаба. — 


64 


Веіа — Вѳіиіа 


Хи в. Лаблабу. — Узбек. Кіізылча. — 
Тот. Пазы. — Тат. па Кавк. БйЪ нлп 
КаізсЬаІавсЬі (Соіепаіі). — Вят. Тат. 
Сигындыръ.— Чуваш. Хирлс-Кушманъ, 
т. е. красная бушма, брюква. — Моров. 
Якстнрь-ррѣпсъ. — Имер. Цитслнмъ- 
халн. Тцителпп(Ь)халн (Эрнст.)— Митр. 
Оотеліа (Эрнст.) -Груз. Чархали. Тчар- 
хали (Эрнст.) — Лрм. Кагтігбод. Ьаз- 
катнпъ. — Нѣм. Мапдоіб, НоЬЬе ШіЪс, 
ЕппксІгаЪе, 2искеггпикс1гаЬе сіс. — 
Франц. Веііегаѵс гопде. — Атл. Кеб 
Вееі. Употр. извѣстно—какъ въ пищу, 
такъ и для добыванія сахара. Послѣд¬ 
нимъ особенно богата разность Веіа I 
ѵиідаічз аіііззіта б. 8І1с«іаса. Поджа¬ 
ренные корни свеклы составляютъ сур¬ 
рогатъ кофѳ, а листья Веіа пана 
суррогатъ чая. 

Веібпіса X. БаЪіаі. Рг. XII. 459. 
Буквица. — Иол. Виіпѵіса. Чешек. 
Викѵісе. — Се-рбск. Српац (Лавр.)' Вик- 
ѵіса, — Нѣм. Веіопік, ТксеЫаіІ, Шісб- 
кгаиЬ. 2еЬгкгаиІ. Всіошепкгаиі; — 
Франц. Всіоіис. — Атл. Веіону. 

Веіопіса ѵи1§;агІ8 X. Форм. назв. 
Веіопіса, Ѵеііопіси, Уегопіса ригрш-са. 
Бабки (Екат.) Ветоника (Зап. Росс.) Бс- 
тоникелі. (Подол.) Буквица (въ бол. ч. 
Росс.) Б у к в и ц я (Малор.) Буквица 
красная(Кондр.) Буквица черная*) 
(Стар. Рук.) Буковина (Щсгл.) Б у ко¬ 
пы ця (Умань). Буква, Буковникъ, Бу¬ 
ковка, Букъ-трава (Малор. Кален.) Бу¬ 
ковина (Твер. Ост.) Боговъ батожокъ' 
(Алт. Верб.) Божьи ручки (Канев, у 
Левч.) Гасникъ, Гашникъ (Даль). Ди- 
манъ (Рог.) Дыманъ, Золотникъ (Могил. 
Рупр.) Золотушннкъ (Вор. Рупр.) Оо- 
р о ко зубъ (Отар, рук.) ШалФей поле¬ 
вой (Вятск.) Смѣш. Бараньи язычки 
(Уф.) Девеснлъ (Курск.) Полевой Каиу- 
перъ (Хар.) Неколкій Жадрей (вѣр. 
Жабрей Ниж.) Материна (Полт.), Со- 
лодкііі дедикъ (Хар.) Любка (Астр.) Глу¬ 
хая крапива (Смол.) — Пол. Виіоѵіса. 
Чешек. Викѵісе. — Сербок. Викѵіса. Ба- | 
піііві. Српацъ. Раньешшь (Панч.) — 
Луз. Кёгаск. Ропуаікоѵе геіе, Веіоша, 
Бегріпка, 8сгріпа (также наз. н \ ег. 
СЬатаебгуз, вѣроятно потому, что 
Фарм. назв. Веіоиісае есть Ѵегошса). 
Русины Буро\ѵу кѵіі. — Латыни Кирс- 
іез, гиреіпез, влЬплепез, раіаіпез. 

Эст. Тбпізеб, рееіге Ьеіп, рабаиаЬеіп.— 
Морде. Мушкарь-тише. — Нѣм. Баз 
йсЫе 2еЬгкгаиі. Веіопіепкгаиі, біе Ва- 

Іипдси, Паз РГаЯепЫйтсЬеп, біе \Ѵіе- I 

*) Въ отличіе отъ Буквицы бѣлой, 
которая есть Ргіпшіа ѵегіз. 


зепЬеІопіе.—Фршщ.Ьа Всіоіпе Ьпше.—- 
Анха. Веіопу, ЧѴоо4 Всіопу. Прежде 
употр. въ меднц. подъ именемъ Ыегоа 
Веіопісае в. ѴсНопісае в. Уегопісае 
рш’ригеае. ІІыиѣ же употр. только въ 
народи, меднц. и преимущественно отъ 
кашля и болѣзни груди: варятъ и пьютъ. 
Листья были рекомендованы какъ сур¬ 
рогатъ чая. 

Вѳіиіа X. Веіиіас. Рг. ХУІ. 2. 161. 
Береза.— ‘Лол. Вггога.— Чешек. Вгіга, 
Вгіга. — Сербск. Вгега. — Луз. Вгёга.— 
Словаки Брсзъ.— Финн. Коіѵа.—• Осет. 
Барзъ. — Имер. Арги. — Нѣм. Вігке. 
Франц. Воиіеаи. — Англ. ВігсЬ. 

Вѳіиіа аІЬа Хі Береза. Видоизм.— 
Березина (Повг. Иск. и др.) Глухая бе¬ 
реза. Березнякъ. Прѣснсцъ (Камч.) 
Разности — тѣ, у которыхъ листья на 
нижней поверхности гладкіе — назыв. 
Чистякъ (Арх.) Чистуха, Чистуш- 
ка (Волог.); тѣ же, у которыхъ нижняя 
поверхность шероховата, наз. Глуш¬ 
някъ (Арх.) Глуши на (Волог.), Глу¬ 
хи нн ина (Пск. Г І в.) Разность съ корот¬ 
кими, толстыми, шершавыми вѣтвями 
и пушистыми листьями назыв. Шуб¬ 
ин къ. Розпость, произрастающая на 
борахъ и отличающаяся свилеватостью 
или черными прожилками и пятнами, 
наз. Черно гузкой (Вятск.) Корель- 
ской березой (Столяров.) Чсчбтка (Бѣ- 
лор.) паз. Веіиіа аІЬа ѵ. Іазіідіаіа. Сѣ¬ 
мена Березы назыв. пъТул.г. Ряса. 
Пол. Вггога. — Чешек. Вііга, Вгёга. бе- 
гихПа. — Сербск. Вгега Ьёіа. — Луэ. 
Вгёга. — Волг. Чупла (Прыж.) — Ашю 
НеЪисІіпі (8с1шіібі). Таізпі (ШсЬп). — 
Арин. К и за (Раіі). — Арм. Тхтены, 
і Кечи. — Царасы (Варш.) — Асе. ІЛзсІіа 
(Раіі). — Ваш к. Біегек. — Вурят. Ки- 
Ішп. Въ Ирк. Сішдпп. — За Байк, -г 
СЬиззіт (Каш.) — Вухар. ВігсЬ. — 
Вассуи ТіепІосЬ (Раіі). — Вогул. ІСоеІ, 
СЬаІІ, Щоеіа (Раіі). — Вотягс. Кузрі 
(Раіі). Кыцьну (Сарапул.) — 

Ніѵззі (Махіт.) ИіЬів, Шшз (СПеЬп.) 
Хивсь (Меркл.) — Гольды Ріа или Ріо- 
11 пи устьѣ Сунгарн — 2й11Ьа (Махіга.) 
Рё (СІеЬп.)— Груз. Аркн. Аркгн (Эр.1 — 
Имер. Арги (Сред.) - Калм. Баштунъ 
(Раік.) — Камч. Куіі (РаП). — Карт. 
Уізіиі (Раіі). - Кирх. Каинъ-агачъ. Въ 
Заровшан. дол. Каенъ. — Корел. Коив) 
(Петроз.) — Коряк. БиЬип, Ьдйп (РаП). 
Ламут. БѵЬиІ (Раіі). — Латыш. ВеЬгзе, 
ВеЬгз, Ваегзе. - Леях, верхи. Дагес*. 

I Махальцудь.— Мипегры 2й11Ьап (Мах.)- 
I Молдав. Мастакъ (Весе.) — Мот. ■ СЬив- 
зи (РаП). — Морде. Кііше (Раіі). Килей, 
Килю, Колю. — Морде. Мота. Куловъ, 
Кэловъ, Цбіуо. — Морде. Эзр. КиліП, 


Вѳіиіа — ВіГога 


65 


Килннь-цоцю. — Ольчи Ріа или Ріа 
(Махіт.) — Оро'іап. Ріа, Ріа (Махіга.) 
На верхи. Амурѣ — ТзсЬаІЬап (РаП).— 
Барзъ (Ср&.) — Остяк. Титиі, 
Зидтиі. Около Демьянова — Типбо. — 
Пумп. Ша (РаП.) — Самоъ. СЬи(наОбн). 
Кбё, Киа (на Енисеѣ). ЭДи1сЬа (на Томи). 
Тиіе (на Кети). — Сарпш въ Турк. Ха- 
дангъ (Катал.) — Тат. Каянъ. Каинъ, 
Баго, Снркъ, Сирикт^ Сиракъ, Снрекъ. 
Макаръ-агачъ. Баю (Кир.) — Тат. 
вятск. СЬаіп (Раіі.) Каіп. — Тат. бійск. 
и Кузнецк. Каіп,— Тат. томск. Каяіп,— 
Тат. красиопр. СЬазеп (РаП.) — Тут. 
ТзсЬаІЬап (РаП.) ТзсЬаЪадап (Пеогд.) — 
Финн. АЬокоіѵи, Агокоіѵи, Коіѵи и мн. 
др. — Черем. Кое. — Чуваш СЬогп. — 
Эст. Казк, Кбіѵ, аги казк. Коеіѵ (ок. 
Дерпта). — Юкагир. Хаі]а1 (РаП.) — 
Якут. СЬаІупд (Раіі.) — Нѣм. Біе де- 
шсіпс Вігке. НаагЫгке, НйпдсЫгке, 
МаіЬігке, йог Раітеп, діе РйпдзІЫгке, 
біе ЛѴеіззЬігкс. — Франц. Бе Ъоиіеаи 
соттип, 1е ВоиШагб, Воіз а, Ьаіаів. — 
Лихл. Вігк, іЬс ѵЬіІе ог соттоп ВігсЬ, 
ВіісЫгее, Иопѵеу ВігсЬ. Употр. весьма 
обширное. Березовый сокъ (8исеиз Ве- 
Іиіае) прежде употр. какъ весеннее ле¬ 
ченье. Изъ древесины получ. березовое 
масло, березовый деготь иди березовая 
камФора, Оіеит Ьеіиііпит, з. Оіеит 
Кизсі в. гивБІсит, отъ котораго зави¬ 
ситъ запахъ юхтопой кожи. Спиртъ 
или вино, настоянное на березовыхъ 
листовыхъ почкахъ, употр. снаружи 
отъ лома и внутрь отъ разстройства 
желудка. Изъ коры гонятъ деготь. 

Вѳіиіа йаЬигіса Раіі. Даурская 
береза. — Гольды 2іёкЬога. При уст. 
Сунг. ІібЬдогй. — Ольчи ПдЫга. — Ма- 
яегр. ІёЬдога или іидпашкига (Махіт. 
260). — Мот. СЬага-Вегкос. — Туш. 
ТзсЬаЬдагап. 

Вѳіиіа Егтапі Скат. Каменная 
береза. Гольды. Ольчи. Ороч. Бгійѵад- 
ба или Бійѵадба. — Гиляки Кегаззі 
(Мах. 252). КегасЬозз (Биі). Кего-5зз 
(Туті Ѳ-ІсЬп). — Аипо ТасЬпі (8сЬт.) 

Вѳіиіа Ггиііоова РаП. Березка, Ер¬ 
никъ березовый.— По Саяоі. Вегга. 
Мебіз (Ков.) — Якут. СЬага-багдЬа 
(МеіпзЬ.) — Манехр. па верхи. Амурѣ. 
Коііокап. — Гиляки Неипді. — Гольды 
Биідіикига. Въ Приарг. краѣ — Дул- 
гыкша (Каш.) — Тут. ВиЬукаг, Магік 
(Раіі.) 

ВѳіиіаІѳпІаі.Черная береза(пе- 
рев) — Нѣм. Біе зсЬѵагге Вігке. — 
Франц. Воиіеаи поіг, Воиіеаи тегізіег, 
Асаіои бе топіадпе, Воиіеаи обогапі.— 
Англ. Віаек ВігсЬ. СЬеггу ВігсЬ. Сапаба 


ВігсЬ. Зѵееі ВігсЬ, Моипіаіп МаЬодапу. 
Сѣв. Амер, 

Вѳіиіа папа X. Ерникъ березовый, 
Сланецъ березовый, Сланецъ, Ер¬ 
никъ-Сланецъ. Ерникъ. Слаяка (Даль). 
Карла (ок. Пет.) — Чешек, ббгпік, 81а- 
пёс. — Лапл. Зкегге. — Тут. верхи. Ам. 
Іоктала. Нижн. Ам. — хагисі. Окіап 
(Раіі.)— Финн. Ріпі-Коіѵи (РаП.) Уаіѵаіз 
Коіѵи, Маіагаіа-пйікакоіѵи, ѵагракоіѵи 
(П. Еепі. — Эст. 8оо казк, Іагпа рии. 

Вѳіиіа оѵаШоІіа Вщзг. Тут. на 
Амурѣ — НокЮ8&. 

ВІЙѲП8 X Сотроз. Рг. Л 7 . 593. Че¬ 
реда. Двузубецъ (пер. лат. назв.) — 
Пол. Йегер. — Луз. 2\ѵіс, 2ѵі1с, Бгбзі.— 
Апг. 1 . Вш’-тагідоіб. Всѣ назв. на дру¬ 
гихъ языкахъ представляютъ букваль¬ 
ный переводъ лат. назв. Вібепз. 

Вісіѳпв сѳгпиа X. Фарм. назв. Ві¬ 
бепз з. УегЬезіпа з. Асшеііа раіаііпа. 
Русскія назв. этого вида смѣшаны съ 
назв. слѣдующаго вида, по сходству 
растеній и ихъ общему употребленію 
отъ золотухи. 

Війѳпв Ігірагіііа X. Фарм. назв. 
УегЬезіпа в. СаппаЬів ааиаііса. Золо¬ 
тушная трава (по употр.) Кошки (Пенз.) 
Лепницд (Рог.) Остючкн (Даль), Пры- 
чепа (Малор.) Репешки (Екат.) Собачки 
(Лепех.) Собачі репъяхи (Волк.) Собачьи 
репехи, Собачьи репьи и Собашникъ 
(Ниж.) — по прицѣпленью остистыхъ 
сѣмянъ къ платью. Козьи рожки (Мей¬ 
еръ, Б. Сл.) Стрѣлки, Стрілки (Малор.) 
по Формѣ сѣмянъ. Товстушка (Полт.) 
Череда. Чернобрнвецъ болотный 
(\Ѵіеб.) Яждь (Кондр.) — Искаж. Ще- 
редннкъ (отъ Череда). — Неопред.: Ба- 
дульки (Пск.) Галочья малина (Влад.), 
Лопатннкъ (Могил.) Клатца (Тул.) Рук. 
Рупр. — Перев. Коноплянка (Экон. 
Маг.) — Сербск. Козьи рогови. — Луз. 
Бгбзі, Рагоѵізёо, 8бе1е, Йсеііса, Зігеіе, 
8іге1іса.— Финн. Каі’іаіпеп. ЗікагиоЬо.— 
Эст. Еизкеб. — Нѣм. Баз ГіеЬегкгаиЦ 
Егааепвріедеі, О-аЬеІкгаиІ, Киоідипбеп- 
кгаиі, бег РІаиепзріедеІ, бег ЗігераІзсЬ, 
бег ‘ѴѴаззсгбозІеп, біе ^ѴаззегЬапІ, баз 
\ѴаззегзІегпкгаиІ. — Франц. СЬапѵге 
б’еаи, Бе Согаиеі, Еираіоіге Ьаіагбе, 
Бапдие бе сЬаі. — Англ. Виг Магідоіб. 
ІіѴаІег-Адгітопу^аіег Петр. Въ Фарм. 
употр. прежде какъ мочегонное и по¬ 
тогонное. Идетъ въ наборъ чая отъ 
золотухи вмѣстѣ еъ Уіоіа Ігісоіог и 
листьями Черной Смородины (Аверина 
чай). Даетъ желтую краску. 

ВіГога гасііапв Ж. а В. (ІІтЬеІІ. 
IV. 249). Кнпза (съ груз.) — Арм. Га- 
мимъ. — Груз. Кинзи. — Имер. Киндзи 
На Кавк. употр. какъ Согіапбгит. 

5 


ВіГога — Воіѳіив 


Ві^попіа Ьѳисохуіоп і. Відпо- 
піас. IX. 143. Бѣлый кедръ, Бѣлое 
Эбеновое дерево. Антильское зеле¬ 
ное Эбеновое дерево, желтое Эбеновое 
дерево, Ложный Гуаякъ.— Наш. ЛѴеів- 
8бг СеДег. — Франц- Боіз заіше, Воіз 
Д’ЕЬеие ѵегі. Ямайка. 

Віоіа огіѳпіаіів ЕпвХ. (СопіГег. 
Рг. XVI. 2.461). Дерево жизни (Кондр.) 
пер.- Туя татарская (съ прежн. назп. 
ТЪф) — Ним. СЬіпевівсЬег ЬеЬепзЪаиш, 
ОгіепіаІівсЬег ЪеЬепзЬаиш. — Франц. 
Тіпуа Де Іа СЫпе. — Ата. Тііе Огіеп- 
іаі ог сЫпезе агЪог ѵііае. — Сарпш 
Сауръ, бзоііг (ВиЬзе). — Бух. Сапауаръ 
(Кир.) 

Віха Огѳііапа X. (Віхіпсас Рг. 
I. 259). Орлянка настоящая.— Иѣм. 
Ѳегаеіиег ОгІеапЬаиш. — ЕисиЪашп. 
ВіззсЬоізіпйіге. — Фртц. Воисои іеід- 
паиіе, Воисоиуег Д’АтпбгЦие. — Ани. 
Буе Ріапі. Віха. Дост. краску Орлянку 
Огіеапа, Агпоііа, Игиси, Тегга Огіеапа, 
АпоМе. Нгьм. Огіеап, Аппоіе. Франц. 
Воисои. Англ. Аппаііо, Аппоііо. Раст, 
въ Южн. Амер. 

Віѳсііпит X. Рііісез. ЕЫі. 314. 
Дебрянка (Даль) сост. — Лол. РоДггей. 
Раргос 2еЪго\ѵка. — Чешек. 2еЪго\уісе. 
ЙеЪгоѵіпес. — Сербск. КеЪгеп^аса. 
Жабрьвннецъ. — Лѣм. ЕіррепГаітп, 
БігіррепРаггп. — Франц. Ьс ВІссЬие. — 
Атл. ВІесЪпит, НагДІегп. Подъ имен. 
ЬопсЬіііз тіпог одинъ видъ (В1. Ъогеа- 
1е 8ѵг.) употр. прежде въ медіщ. 

ВШиш X. Заізоіас. Рг. XIII. 2.81. 
Віііоп древнихъ есть АпіагаоіЬпз ВН- 
Ціш. Жминда. Марь (Двиг. зиЬ СЬепо- 

в . Ярмусъ или Зминда (Кондр.) 

[ ягода. — Лол. ЙтіпДа, Етіеп- 
сіа Воічѵіпко. — Чешек.* ЕтіпДа. — 
Сербск. ДадоДщак, богата іадоДа. — 
Финн. Миго. — Ним. Біе ВеегтеІДе, 
Дег ЕгДЬеегзріпаІ, (Не ВсЬтткЬееге.— 
Франц. Ьа ВІеЫе. Віёіо. ЕрінагД-Егаізе. 
Коіеііе. — Англ. ВШе, БріпасЬ, 8ігаіѵ- 
Ъеггу. 

Віііит Вопив Нѳпгіоиа Бек. V. 
СѣепороДіит. 

Віііит сарііаіит Ъ. и Віііит 
ѵіг§аіит X. Боровикъ (Бот. Сд. 
Мейера). Бурачки (Хере.) по смѣш. съ 
Ашаг, Бросовая трава (тоже). Жминда, 
Зминда. Краснодавень (Курск.) Поле¬ 
вая малина (Черн.) РатйФІя (около Ма- 
ріинск. колон. Сарат. губ.) Сорочьи 
ягоды (Ворон.) Сурочьи (отъ сурокъ) 
ягоды (Сар.) Волчьи ягоды. — Груз. 
Мат(Ь)ут(Ь)ела, Мат(]і)ут(1і)а. (Эрист.) — 
Финн. Нагакап-пшго. — Иѣм. ЕгДЬеег- 
зріпаі, ЕгДЬеегшеІДе. беЬтіпкЬееге. — 


Франц. АггосЬе Ггаізе, ЁріпагД-Егаізе. 
Англ. ВШе. 

Войіаеа Ииѵіаіііів еі Іаси- 
вігів *). Бодяга (въ бол. ч. Россіи). 
Водяга (Эк. Маг.) Внша, Вишь (Томск.) 
Ивншь (Экон. Маг.) Водяной мохъ тра¬ 
ва (Кондр.) Дѣвичьи румяны (Шейк.) 
Надожникъ (Экон. Маг.) Надошникъ 
(Курск. Тамб. Ряз. Кіев.) Стрекидь (Пск. 
Обл. Сл.) — Пол. ИаДесгаік. — Аріи. 
Амбъ, т. е. облако, туманъ. — Груз. 
Грубель (Сит.) Оба вида употр. въ Рос¬ 
сіи для натиранія въ сухомъ видѣ или 
настоемъ на винѣ членовъ, страдаю¬ 
щихъ отъ ревматизма. Крестьянскія 
дѣвушки употр. вмѣсто румянъ. Спо¬ 
собствуетъ исчезновенію синихъ пя¬ 
тенъ отъ ушибовъ. 

ВоѳЬ.тѳгіа піѵеа Ноок. сі Агп. 
Бгіісас. Рг. XVI. 1. 195. Ѵаг. (3. СапДі- 
савз. 8уи. ТІгііса иШів Ногі. Йгііса іе- 
пасіззіта ЕохЬ .Китайская Конопля. 
Ч^ма (съ кит. Тсіюи-ша). Рами.— Лѣм. 
СЬіиевізсЬез Пап*. СЬіпа-дгаз. СЬіпезі- 
зсѣез Сгаз. — Атл. СЬіпа-Сггазз. ЕЬеа, 
Еашіі. — Франц, по Катал. Алжир¬ 
скихъ рр. Огііс ЫапсЬе Де СЫпе. 

Воіѳіив ІУіІІ. Нутепіпі КЬЬ. 435. 
Грибъ. Губа. Обабокъ. — Лоа. СггуЬ, 
НиЬка, НиЬа. — Чешек. ІІгіЬ — Сербск. 
Ѵгдап,).— Луз. ТгиЬоѵѵс, ШиЬік.— Тат. 
Мантаръ (рази. виды). — Лѣм. Ьосііег- 
зсЫѵатт, КЫігепріІг.— Франц. Воіеі.— 
Атл. Сапкег, РаДДоск-зіооІя, РоДзіооІе, 
ТоаД-зіооІ, а Тгее-Вшдиз (вѣр. Роіуро- 
газ). 

Воіѳіив аигапііасив V. Воіеіиз 
зсаЬег ѵ. аигавНасиз. 

,Во1ѳіив ЪаПіив XV. ЕЫі. 441. Сух- 
лянка бѣлоголовая (Собол.) 

Воіѳіив Ъоѵіпив X. ЛѴсішп. 297. 
Боровикъ (ѴѴсіит.) Красный грибъ 
(Заг.) Козлякъ (Заг. Волкен.) Козля- 
ч о к 7» (Волкен. Новг.) Коіювнкъ, Коро¬ 
вій грибъ (Даль). Моховикъ (Собол.) 
Моховннкъ (Новг.) Мшорнакъ (Пск.) 
Овечка (Влад.) Оп. Обл Вел. С л. — 
Пол. СггуЬ, Вого\ѵік, Вогояѵиік.— Ним. 
ОсЬвеп-ЕоЬгріІг, КпЬріІг, КоіЬкорІ, 
гоіЬдеІЬег КиЬріІг. Огазерііг, ІЫДеи- 
рііг, ОсЬзепзскчгашш, Дег Ъгаиве Рііг. 

Воіеіиз Саіорив Рг. ДѴеішв. 300. 
Моховикъ (ѴѴеіпш.) Піддубень (Рог.) 
Синякъ (Борщ. ВиП.) 


:|! ) Хотя Бодяга и нс принадлежитъ 
къ растительному царству, но такъ 
какъ она считается у народа за расте¬ 
ніе и имѣетъ обширное медицинское 
употребленіе, то и помѣщается здѣсь. 


Воіеѣия 


Воіѳіив сЫгигйогит см. Роіуро- 
гиз Іогаепіагіиз. 

Воіѳііив сігсіпапѳ Рег. Моховикъ 
(Волкен. Новг.) 

Воіѳѣив суапѳвсѳпв Рг. КЬЬ. .436. 
■уѴеіпт. 304. Синякъ (Заг.) — Пол. 8і- 
Ьіак, Вогоѵік роіпу, га^есгу, Еа^асхек. 
Б§Ьпіак, роДг^Ьек. — Чешек. МоДгйк, 
8іп4к. — Лѣм. ІпДі^оріІг. 

ВоІѳЬив ѳйиіів Вий. ЕЬЬ. 437. 
\Ѵеіпт. 301. Бѣлый грибъ настоя¬ 
щій (\Ѵсіпт, Заг. Собол. Борщ.) Бѣло¬ 
викъ (Собол.) Боровикъ (Борщ.) Пск. 
Рог. Глухарь — (бѣлый грибъ, расту¬ 
щій въ глухихъ мѣстахъ. Тверск. Оп. 
Обл. Вел. Сл.) Коровка (Влад. Костр. 
Ниж. Тв.) Коровякъ (Костр. Перм.) Ко- 
роватикъ (Волог.) Подкоровникъ (Тв.) 
Вѣр. Печура (родъ бѣлыхъ грибовъ, 
отъ которыхъ получается черный от¬ 
варъ Твер. г. Весьег. у. Оп. Обл. Вел. 
Слов.) Печура грибъ (Пск.) Медвѣжа- 
никъ (Тв. Весьег.) Струень (Мейеръ), 
Струнокъ или Стройокъ (родъ сморч¬ 
ковъ зиЬ Воіеіив езсиІепЬиз). Вѣр. Тол¬ 
качъ (Калуж. —' Зап. Акад. Наук.) — 
Лол. ОггуЬ, Вогоігік, Вогоіѵпік.— Чешек. 
НгіЬ, Т\ѵгг . — Сербск. Зіп^а, вігоѵіса.— 
Луз. Кщсгак, Рга^ак, Ко 2 ак. — Перм. 
Чёчкомъ-чшатъ, т. е. бѣлый грибъ. , 
Мбеъ-чшатъ, т. е. коровій грибъ. — 
Ним. ЕззЬагег ЬбсЬегріІг, ШсЬег- 
зсЬіѵитт. НеггепріЫ, Сгоззег 8іеіпрі1г. 
ЕДеІріІг. — Фрапц. Воіёіе Дев роіопаіз, 
МісЬоЬе, Вги^иеі, РогсЬіп, Воіёіе со- 
тезІіЫе, Сбре, Серз Дп РегідогД. Ѳу- 
гоіе. Воиіагеі (раіоі?). Вкусный и упо- 
треб. въ пищу. 

ВоІѳШв егапиІаЬив X. Ѵ'еішп. 296. 
Болотовикъ (Даль). Козлякъ (Лям.) Ма¬ 
еленникъ (\Ѵеіпт.) 

Воіѳіив Іиріпив Рг. Снняіп. (Борщ. 
ВиП.) 

Воіѳіив Іигійиа 8Ліщ§. АУетга. 301. 
ІІодъоснновіікъ, Красный грибъ (Заг.) 
Снникъ. Подъосиновнкъ(\Ѵеіпт.) Кра¬ 
синъ (Даль. Новг. Тихв.) Подъорѣш- 
ннкъ (Борщ. Впіі.) — Пол. Коііак, Ко- 
гак, Ко/Іагг. — Чешек. Ко\ѵаг. — Ним. 
НехепзсЫѵатт, Бопвегрііг, СіШдег 
ЗсЬіѵеіпріІг, Віиірііг. — Франц. Оі^поп 
До Іоир. Вредный. 

Воіѳіив Іиіѳив X. \Ѵеіпт. 206. 
КЬЬ. 442. 8уп. Воіеіиз аиииіаіиз Рето. 
березовикъ (ТѴеіпт. РаІІ.) Желтикъ 
(Влад.) Козелъ (Рог.) Коровятикъ (жел¬ 
товатый грибъ, растущій въ сосновыхъ 
•ѵкеахъ Твер. г. Весьег. у. Опытъ Обл. 
Вел. Сл.) (Даль). Масленникъ (Кондр. 
Собол. Заг.) Масленокъ (Труды). Ма¬ 
сляникъ (Волк. 8чЬ Воі. аппиіаіиз). 
ііасдяты. Маслюкъ (Рог. Малор.) Ма- 


слуха (Волог. Пск.) Подберезникъ (Лям.) 
Чалышъ, Челышъ (Влад.) Можетъ быть 
измѣненный Чернышъ. — Лол. Маё- 
Іик, Р§рек. Когіак. — Чешек. КІаи- 
гек, роДшазІвік, тазіпік, таяіепка, Іаи- 
раіѵка.— Сербск. Озіпае.— Чуваш. Куп- 
чемѣ-кумбіі, т. е. пухлые грибы. — 
Ним. Бог Аи^изірііг, Дег Еіпд1іп§, 
ЗсЬѵѵіеІіпд, Виііегрііг, ЗсЬшаІгІіп^, Ѳеі- 
Ьег ЬбсЬегзсЬіѵатш. 

Воіѳіив раоЬзгрив Рг. ЕЬЬ. 439. 
"ѴѴеішп. 300. Поддубовикъ (Рог.) 
Подъосшшикъ (Даль), Синій Подъоси- 
новикъ.^-- Чешек. Кгізі, Кпзіе.— Сербск. 
Тисак. — Лѣм. Виіісгрііг. Ядовитъ. 

Воіѳіив рѳгеппів Рг. Л\ г еіпш. 310. 
Грибокъ Сухлпнка (Собол.) Дсревенка 
гребенчатая (Собол. зиЬ Ад. регеиніз). 

Воіѳіив рірѳгаіив ВиП. КЬЬ. 441. 
\Ѵеіпт. 297 Козлякъ (\Ѵеіпш.) Козьякъ 
(Собол.) Овечка (Вирг.) 

Воіѳіив гиГив Гегз. ЕЬЬ. 437. Подъ- 
ос ии овикъ (Сл. Церк.) — Лол. РоДо- 
зоіѵпік, РоДозіппік. — Чешек. Озік, ЛѴо- 
вік. — Луз. ѴѴозук. — Ним. КоЫікорГ, 
гоіЬдеІЬег КпЬріІг. 

Воіѳіив всаЬѳг ВиП. ЕЬЬ. 436. 
■ѴѴсіпт. 302. Общія названія: Березо¬ 
викъ (Заг. Нос.), Березовый грибъ 
(Собол.) Черный грибъ (Нос.) Подбе¬ 
резовикъ (Даль), Колосовикъ (Новг. 
Волк.) Колосовикъ черный (Даль). Ко¬ 
закъ (Даль), Маслена (Сл. Церк.) Масле¬ 
нокъ (Кал. Лям.) Подгребъ (Волк, 
Новг.) Чернышъ (Волк. Новг.)— Пол. 
РоДЬггегпіак, Сгезгсгеіѵік, ЬаЬка. — 
Чешек. Зріспік, Коаак. — Луз. Когак.— 
Ним. Вігкепрііг, КаиЬег ЬйсЬег- 
зсЬіѵатт, Карикіпегрііл. ЕІеізсЫіпд, 
(хеізрііг, ІСиЬріЬ, ЗсЬаСрПг. Въ частно¬ 
сти нѣкоторыя изъ этихъ названій 
принадлежатъ слѣдующимъ отличіямъ: 

a) рііео Іеггпдіпео іпзсо, тіпог, дга- 
сіііог — Обабокч» (Пск. Новг.) Рог. 
Абабокъ (Бѣлор. Сл. Нос.) Бабка (Рог.) 

b) рііео іпсагпаіо тіпіаіо—Подъ оси¬ 
новикъ, Краспоголовецъ (Борщ. 
ВиП. Де РАсаД. XIV. 3). 

Сюда же вѣроятно относятся и Подъ- 
осиновикъ (Рог. Малор. Волк. Новг.), 
Подъосинникъ (Даль), Осиновый грибъ 
(Кондр.) Осиновикъ (\Ѵеіпт.), Красный 
грибъ (Даль), описанные подъ имен. 
Воіеіиз аигапііасиз ВиП. — Пол. РоДо- 
зіипік. — Чешек. Кгететіс. — Луз. бег- 
ч*уепу когак. — Фрапц. Сугоіе гоиде. 

Воіѳіив виЬіотѳпіовив X. \Ѵеіпт. 
299. Рѣшетка (Борщ.) Моховикъ 
(АѴеіпт. Заг. Рог.) Подмошпикъ (Кал. 
Лям.) Подъ осиновикъ (Волк, Новг.) 
Пол. Кгезгоіпік. БіЬпік. 




68 


Воіеіив — Вгаввіса 


Воіѳіиз ѵагіѳдаЬив 8ю. Ж еішп.298. 
КЫі. 440. Моховикъ поневой (\Ѵеіпт.) 

Воіѳіив ѵіасі<3.118 X. Маслюкъ 
(Борщ.) 

У Собол. есть еще. слѣдующія назв. 
грибовъ: Горбачокъ (зиЬ Воіеіиз діо- 
Ъозиз \ѴіІ1й). Мохнатнкъ (Воіеіиз Ьігзи- 
Іиз). Полусухлянка тоненькая (Воіеіиз 
ІеріосерЬаІиз Йасср), Деревянникъ кри¬ 
вой (Воі. оЫЦииз), Обабокъ (Воі. гати- 
Іогит Виіі.) Неизвѣстны также точныя 
латинскія названія слѣдующихъ: Куяь- 
пики (Пск.) Кузовки (Нерехт.) Грачов- 
никъ (Пенз.) Молокоѣдка, Отоаруха 
(Костр. Нерехт.) , _ 

Встдагсііа ®аи.іѵоІІГіі С. А. 
Меуег (ВегЪ. I. 109). ЬсопіІсе СЬгузо- 
допит Ь. Тат. вг Баку — Козъ-ту- 
рабъ или Гозъ-гурабъ, т. е. земляной 
орѣхъ (Сит.) — Арм. Гямалмасн. 

Воггадо X. Воггад. Ргойг. X. 34. 
Огуречникъ. — Пол. Одогесгпік, Бо¬ 
гах, Вогад, Вогак. — Чешек. Вгиіпак. 
Вигак. — Сербск. Рогес. — Луз. 'ѴѴойг, 
’ѴѴ’оЙгоѵа кіѵёіка. — Нѣм. Пег Во- 
геізсЬ. — Франк,. Ьа ВоаггасЬе.— Англ. 
Вогаде, Ішш-ВееЬ 

Воггадо оШеіпаІів X. Фарм. Вог- 
гадо, Видіоззит ІаііГоІіит з. Ьіпдиа 
Ъоѵіз (НегЪа). Борага,—Борачь (Стар. 
Рук.) Бурана (Влад, Ннж.) Бурачникъ. 
Колючка (Вятск.) Огуречная трава 
(Кондр. и др.) Огірочникъ, Огіроч- 
иа трава (Мадор. Рог.) Огуречный 
духъ (Вятск. Пуп.) Огуречные душки 
(Лал.) Огуречникъ (рази, губ.) Огуреч- 
ннца (Вят.) Угіречникъ (Малор. Рог.) — 
Сомнит.: Моховикъ (Нижег.) Масляная 
капля (Мог.) — Лѣм. Бег Ѳешеіпе Во- 
геізсЬ. Вег Вогад, йаз Оигкепкпші, 
НеггЫйтІеіп, НеггГгеийе, ОсЬзепгивде, 
Йаз "ѴѴоЫдетиіЬ. — Франц. ВоиггасЬе 
оШсіпаІе. — Англ. Вогаде. Упогр. въ 
медиц. Свѣжее растеніе имѣетъ огу¬ 
речный запахъ и идетъ въ саладъ. 
Богато селитрой и любимо пчелами. 

Вов\ѵ§11іа раругіі'ѳга НосШ. 
8уп. В. йогіЬшша Коуіе. — Вигзегас. 
Африканское Ладонное дерево. 
Дост. благовонную смолу, идущую въ 
торговлю изъ Адена подъ названіемъ 
Африканскаго Ладона *) Абиссинскаго 
или Аравійскаго Ливана (Коз.) Отшш 
Кезіпа ОІіЬаппт. ОНЬапит. Тііиз. ЛѴеіи- 
гаисЬ (нѣм.) Епеепз (Франц.) Іпсепсе 
(англ.) 

ВовѵѳПіа вѳггаіа Біасіск. Индѣй¬ 
ское Ладонное дерево. Дост. Ин- 


*) Впрочемъ.Ладонъ добывается еще 
и отъ Сізіиз Ьайапііега. См. это раст. 


дѣйскій Ладонъ, простой Ладонь, 01і- 
Ъашіт з. Сгишші ОНЬапит, ТЬиз. Іпаі- 
зсЬег \ѴеіЪ гаисЬ (нѣм.) ОНЪап й’Іпйе 
(Франц.) Отеч. Короманд. Персія. 

ВоігусЬіпт 8го. Роіурой. Гроз- 
довнинъ (сост.) КауФМ. — Пол. Біидозз^ 
Ройеггхеп, Огопомйес. — Чешек. \\ га- 
Мска. Мезесіпас. — Сербск. ЗІгізгцак. 
финн. Коійапіикко. — Нѣм. Мопйі’аиіе, 
ТгаиЪепГиггп. — Фронѣ. ВоІгусЬе, Во- 
ігусЬіег. — Англ, моопѵогі. 

« ВоігусЬіит Ьипагіа 8гѵ. Башма- 
чекъ. Богороднцына ручка. Ключь- 
трава(Двиг.) Святая напора (Перм.) 
Худоба. Хлѣбоемка (Новг.) Чнстоуетъ 
(назв. взятое отъ Озтипйа) полумѣ¬ 
сячный (Собол.) - Пол. Ройфяоп. — 
Чешек. 2азет'аіес. — Луз. /акггоіка. 
Врогизк.— Сербск. Паарадникъ.— Финн. 
ЬиккигаоЬо.— Нѣм. Егйзіегп, ОеЬигіз- 
кгаиі, Нигепдгав, Іаттегкгаиі, ЬсЬег- 
гаиіе, МаіігаиЬеп. ТгеиЫШег. Мопй- 
гаиіе, МошНаггн,- Мопйкгаиі, Реіег- 
зсЫйззеІ, ЛѴаІригдізкгаиѣ- Фраки. Ьи- 
паіге. Прежде употр. въ медиц. подъ 
назв. НегЬа Ьивагіае Воігуіів. 

Воігуіпѳ Ваввіапа Сгеѵ. Миееа. 
КѢЬ. 96. Это есть такъ называемый 
Мускардннъ на шелковичныхъ чер¬ 
вяхъ, причиняющій им ь смерть. 

Воѵізѣа ѵ. Ьусорсгйоп. 

ВгаеЬуІѳрів ваіва С. А. м. 
(Заізоі. Рг. ХШ. 2. 216). Біерганъ (въ 
Туркест.) — Кирг. Ит-ссыгыгь, Іит- 
ссыгыкъ (Борщ.) Біэріанъ (ЬеЪш.) 
Кыркъ-буумъ (Турк. Вѣд.) Зола содер¬ 
житъ 80% натровыхъ солей и употр. 
на мыловаренныхъ заводахъ. 

Вгаввіса Б. СгисКег. Рг. I. 213. 
Капуста.— Пол. Каризіа .— Чешек. Ка- 
ризіа.— Сербск. Карие. — Луз. Каііса. 
Бо.гг. Зелка. - Нѣм. КоЫ. - Франк. 
С-Ьои. — Ашл. СаЬЬаде. 

Вгаввіса сЫпѳпвів і. Китайская 
Капуста. — Гольды: атЬа ззоідё, т. е. 
оіііб гаадпшп (Мах. Рг. 47). 

Вгаввіса Карие X. Брюква. Предст. 
слѣд. три разности: 

A. Вгазвіса Яариз а. оіеііега 
аппиа. Масличная брюква. Яровой 
рапсъ. — Пол. Кгерак Ъгикѵѵіоѵу. -- 
Чешек. Ёерка, герка, оіе^ка. Луз. Пе¬ 
рак, гёрік. — Нѣм. ЗоштегкоЫгерз.* 
йоттеггерз. — Франц. Ьа Катеііе, Уа- 
теЬ оіеііеге. Масличное растеніе. 

B. Вгазвіса Иариз р. оіеііега 
Ъіеппіз. Озимый рапсъ, Озимая 
Польза. Сурѣпица. Сурѣпа. Рапсъ- 
Суріпица, Свірипа (Рог.) — Нѣм. ѵ\ ш- 
іеггерз, ‘ѴѴіпІегкоЫгерз. — Франц. Ы 
Каѵеііе й’іііѵег. Тоже масличное расте¬ 
ніе и кромѣ того подъ названіемъ 


Вгаввіса 


Вгазз. сатре8ігіз раѣпіагіа Бе. разво¬ 
дится на кормъ скоту и назыв. Скот¬ 
ской кормовой капустой. 8сЬпіКкоЫ, 
СЬои Ъ, ^аисЬег, СЬои іі ѵасЬе. 

С. Вгаззіса Иарпз у. езсиіепіа. 
8уп. Вгазз. оіегасѳа КароЬгаззіса Ь. 
Вгазз. сатрезігіз КароЬгаззіса Бс. Пред¬ 
ставляетъ по Ргойг. 2 разности: 

a) Настоящая Брюква, Ье ѵгаі- 
сЬои Хаѵеі.— Брюква, [Брюк ла (Костр.), 
Буква (Вятск. Кал. Твер. Смол.) Бухма 
(Ннж. Тв.) Бушма (Кая.) Бушня (Даль). 
Бручка (Бѣлор) Кручка (Бѣдор.) Грух- 
ва(Ниж. Симб.м—Ботъ (Каз. Дон.) —Га- 
ланка (Арх. Волог.) [Галань (Костр.), 
Ланка (Костр.) Бакданка (Костр.) Лпн- 
дѵшка (Костр.)] Горунка (Рог.)— Грыза 
(Ржев. Пуп.) Грыжа (Смол.) Дикуша 
(Костр.) Желтуха, Земля пуха (Арх.) 
КДлива (Новг.) Каливка (Иск. Твер.) 
КДлигва, Килига (Пск. Твер.) Калика 
(Пск.) Калитка (Твер.) Калишка (Вит.) 
Калнца (Волг.) Калят (Перм.)—Каляре- 
иа, Галярепа (Малор.) Нѣмка (Смол, и 
др.) Нѣмецкая рѣпа, Фраицузек. рѣпа. 
Рыганка (Обій.) Синюха (Смол.) Сла- 
ща (Арх.) Солодянка (Смол.) Ретисъ 
(Ряз.) Даль. — Лол. Вгикіечѵ розроіііа.— 
Чешек. Вгнкеѵ, Коіпік, Тигіп, йитіік.— 
Сербск. КогаЬа, КоІегаЬа, Вгозіша. — 
Болг. Гулия зелева, Бреква, Брядовка.— 
Корелы Брюкву. — Чуваш. Тутда-Куш- 
манъ, т. е. сладкая бушма. — Морде. 
Баклагъ.— Хне. Келямъ (Кир.) — Груз. 
Джархали. — Мипір. Хули. — Имер. и 
Гур. Мхалп (Эрист.) — Нѣм. Егй- ой. 
КоЫгиЬе, ПиіеггйЬе, БотссЬ (Йоа.) Егй- 
коЫгаЫ, "ѴѴгаскеп (Кат. нѣм.) — Франц. 
Ье СЬои-Иауеі (еп Іегге)— Ани. Бшіег- 
дгоппй КоЫгаЬі Хоеѵѵ. 

b) Кормовая Брюква или Рута- 
бага, Турнепсъ. — Нѣм. ВиіаЬада, 
ЗсЬѵейізсЬе КдЬе. ЗсЬѵгейізсЬег Тиг- 
пірз, ЗіескгііЬе. — Франц. СЬои Кпіа- 
Ьада, СЬои йе Ьарроиіе, йс Зибйе. — 
Англ. Тш-пір СаЬЬаде, ЗлѵейізЬ Тиіпір. 

Вгаввіса підга Коек. См. Зіпаріз 
підга. 

Вгаввіса оіегасса X. У древн. Ка- 
рЬалоз, СгатЬе, Вгаззіса (Рііп.) Капу¬ 
ста. Огородная капуста. Разности 
ея: 

1) Вгазз. оіегасеа сарііаіа Ь. 
Кочанная Капуста. Кочень, Вил¬ 
ки — назв. срубленной уже капусты. 
Нагрызень (Новг.) — Пол. Каризіа діо- 
ѵіазіа. — Чешек. Каризіа ЫаіѵаіА 2е- 
Нсе, 2е1і. — 'Сербск. Кириз хеЦпі. 01а- 
ѵаіо хеЦе. — Аря. Кагаябъ. — Вотяк. 
Нубнета. — Груз. Комбосто. — Имер. 
Гур. Митр. Хнитн, Лахана (Эрист.) — 
Гирг. Кукъ-джапракъ. — Корел. Капу¬ 


сту. — Молд. Куреки. Куреть.— Морде. 
Капустатъ. — Таю. Вятск. Капсте. — 
Бъ Тури. Карамъ (р. 85), Кярамъ (р ПО 
Кир.) — Нѣм. КгаиЬ, \Ѵеізз- ой. КорЬ 
ЬоЫ. \Ѵсіззкгаиі. Краев. КоіЬкоЫ. — 
Франц. СЬои СаЬи ои ротте. Ье СаЬиз, 
СЬои СаЬиз, СЬои рогатё Ыапс.— Атл. 
СаЬЬаде. Саіе, Соіе, Соіеіѵогі. Кочан¬ 
ная капуста составляетъ любимое ку¬ 
шанье сѣверныхъ народовъ и полезна 
какъ, противускорбутное средство. Изъ 
разности ея съ красными листьями во 
французскихъ Фармакопеяхъ приго¬ 
товляется Капустный Сиропъ, полез¬ 
ный при кашлѣ и охриплости. 

2) Вгаззіса оіегасеа ЗаЬ'аийа Ь. 
Вг. оіег. Ьиііаіа ^с. Вирзннгъ, Са- 
фой, Савойская капуста, Кудрявая ка¬ 
пуста. — Пол. Каризіа мгіозка, Заѵоука, 
Кейхіегка. — Чешек, йпгтиз Ыазіпі, 
сііі Кайегаѵу, Кахіеіплѵка Оагтиз. — 
Сербск. Кеіі. — Нѣм. Пег \Ѵігзіпд-, 
ЛѴеІзсіі- ой. ЗаѵоуегкоЫ. — Франц. 
СЬои йе Заѵоіе, йе Мііап, СЬои роттё 
і’гізё. — Ани. Заѵоу СаЬЬаде, Огееп 
Заѵоу, Ѳегтап Огеепз. Разв. искуств. 
Употр. извѣстно. 

3) Вгаззіса оіегасеа допдуіоі- 
йез Ь. Вг. оіег. саиіогара. Вс. Коль- 
рябн, Кольрябн сверхъ земли. Брюква 
(у Рог.) — Пол. Каіагера (оі-ъ Саиіога¬ 
ра). баіагера ^ипйг.) Каризіа гхерпа.— 
Чешек. Вгике\ѵ. — Луз. Киііі’ера. киіа- 
чга. — Нѣм. Віе КоЫгйЬе, Йег КоЫ¬ 
гаЬі, ОЬегкоЫгаЬіІ ОЬеггііЬе. КоЫгаЬі 
йЬег йег Егйе. СІазкоЫгаЬі. — Франц. 
Ье СЬои-гаѵе. — Ани. Тоигпесі-гооіей- 
саЬЬоде. КоЫгаЬі. 

.4) Вгаззіса оіегасеа ѵігійіз Ь. 
Вгазз. оіег. асерЬаІа Вс. Зеленая или 
лнетвяная Капуста. — Серба:. Шу- 
марица.— Нѣм. бгііпкоЫ, ЗіаийепкоЫ. 
Предст. слѣд. 3 разности: 

a) Вгаззіса оіегасеа егізра ѵ. іасіпіаіа 
Аріапа. Браунколь. ВгаипкоЫ, Віаи- 
коЫ, СЬои Саѵаііег. 

b) Вгаззіса оіегасеа заЬеШса, Куд¬ 
рявая Капуста, бгйпег Кгаизег \Ѵіп- 
іегкоЫ. Ье СЬои Егапдб. 

c) Вгаззіса оіегасеа агЬогеа. Древо- 
шідпая* Капуста. ВаишкоЫ. СЬои ей 
агЬге. 

5) Вгаззіса оіегасеа Воігуііз ѵ. 
Ротре]аиаЬ. Гіодраздѣл. на 2 под- 
р аз наст м: 

а) СаиІіПога. Цвѣтная Капуста, 
Цвѣтуха (Кондр.) — Пол. Каіайог, Ка- 
Іойог, Тгугигка. — Чешек. Каризіа 
кдѵеіпа, 2е1і кіѵёіпё, Кагйоі. — Сербск. 
Сѵёіаса, Сѵ]еіаса,— УГаіуз. Каулинъ,— 
Молд. Конопида. — Нѣм. ВІитепкоЫ, 
ТгаиЬспкоЫ, Іѵагйоі. КйзекоЫ -Франц. 


70 


Вгаввіса — Вгошив 


СЬои ВоігуііДе, 6Ьои-Пеиг. — Англ. 
Саиіійоѵ/ег. 

Ъ) АврагадоіДез. Брокколь. 
Спаржевая Капуета. — Пол. Вго- 
Ішіу.— Чешек. РгоЬоІіее.— Сербек. Бро- 
куле, Прокуле (Лавр.) — Нѣм. Зрагдеі- 
коЫ, Вгоесоіі. ВгбскеІкоЫ.— Франц. 
СЬои Вгосоіі.— Англ. Вго-соіі. 

6) Вгаввіса оіегасеа деттііега 
Вс. Брюссельская Капуста —Нѣм. 
ЗргозвепкоЫ, ВовепкоЫ. — Франц. 
СЬоих Де Вгихеііев, СЬоих к іеів, к го¬ 
де Нез , СЬоих к іеіз ае Вгихеііев, 
ЗргиуЬ. — Англ. ВгиззеГз Зргоиів, 
Вгаввіса Кара X. Рѣпа. Ріпа. По 
Коз. представляетъ 3 разности: 

1) Вгаввіса Кара сатрезЬпз. 
Брасспка. Горчиця лубеньска (Малор. 
Рог.) Капустка. Кольза (ошиб.) Песика. 
Рапсъ, Яровой рапсъ. Рипакъ, Рѣ- 
повникъ, Рыпій, Рыжій. Свирѣпа, 
Сурѣпица. — Лол. Одпік, НоІДгусЬ. 
Роіпа каривіа. Кхерак Іеіпу (.ГипДг). — 
Чешек. Ксрйк Загпі. — Сербек. Репа 
(Лавр.) — Нѣм. Зоттеггерв, Оеігерв, 
Соіга. — Франц. Каѵеііе Д’ёіё. СЬои 
Соіга, Соіга, СЬои оіеііеге. Угаіе Соіга. 
По Тэеру Кольза есть Вгазз. оіегасеа 
Іасіпіаіа.КоЫвааі, Франц. СЬоикІопДге, 
Соіга, СтапД Соіга. Разводится для сѣ¬ 
мянъ, изъ которыхъ добывается Рап¬ 
совое или Кользовое масло. 

2) Вгаввіса Кара р. оіеііега Ъі- 
еииів. Масличная рѣпа. Озимый рапсъ. 
Репсъ, Сурѣпица, Свирипа. Кольза. — 
Пол. Кгераіс, Коіпік Коіга. — Чешек. 
Йерак-огппу. — Луз. Кера, Керка, Кс- 
ріека. — Ним. ЛѴіпіеггсрз, ШіЬеигерз, 
ВшіЬг. Масличное растеніе. 

3) Вгаввіса Кара у. парііега 
-Меігд. Рѣпа, Ріпа. — Пол. Кгера. — 
Чешек. Ёера. —• Сербек. Кера, — Луз. 
Ііе ра, терка. Ргаѵга тера. — Морде. 
Рѣпсъ. — Перм. Сёртни. — Вотяк. 
Сярци. — Лорел. Нагришъ. — Чуоаш. 
Сярыісъ. — Труа. Т(Ь)алгами (Эриет.) — 
Сарты Шалгамъ (въ Ходж.) Шальтамъ 
(ЬеЬт.) — Нѣм. ТѴеіззгііЪе, \ѴазвеггйЬѳ 
(Ков.) ЗреівегйЬе, КйЪе. ВгасЬгІіЬе, Ваи- 
г(іЬе. Разводится на кормъ скоту и наз. 
ЗіорреІгііЪе, НегЪзІгйЬе (Нааде). — 
Франц. Ьа Каѵе. КаЪіоПе еі КаЬіоиІе 
(назв. СЬои Каѵе и СЬои Иаѵеі). Кор¬ 
мовая наз. Шѵеі-Типіер.— Англ. Кара. 
У Нааде — СэгДеп Тигпер. Кормовая 
наз. Соштоп Зіирріе Титпірз. Кореи 
рѣпы, КаДіх Карае заііѵае, содержатъ 
сокъ, который дается внутрь отварен¬ 
нымъ при кашлѣ, и снаружи въ видѣ 
полосканья отъ удушья. Въ сыромъ 
видѣ рѣпа полезна отъ скорбута и во¬ 
обще употр. охотно въ пищу. 


Вгіга В. Ѳгат. ЗіеиД. I. 282. Вгіга 
Оаіехшв’а есть наша Зесаіе еегеаіе. 
Теофрастъ наз. брицой какое то расте¬ 
ніе, которое наводитъ сонъ и застав¬ 
ляетъ поникать головой. Трясунка 
(Двиг.) неудачи, пер. Поник лица (со¬ 
чни.) — Нѣм. 2іНегдгав. — Франц. 
Ь’АтошгеІІе. — Англ, (^иакіпд §газз, 
ЗреІі-Т^Ьеаі. 

Вгіаа тѳііа X. Анютины глазки 
(Смол. Лод.) Дрожалка (съ нѣм.) Змѣй¬ 
ка, Змѣйка трава. Змѣиная трава (Амб.) 
Здрижникъ, Сдрыжннісъ (Могил., отъ 
дрожать). Клопики (Смол.) Клопецъ 
(Новг.) Колосовая трава (Даль). Кокуш- 
кины елезки (Могил.) Левей ка (Хар. 
Вор.) Ссрежникъ, Серьги (Тв. Пуп.) 
Слезки (Могил.) Трясучка (Собол.) Тря¬ 
сунка (Двиг.) Травнца (Минск.) Смѣш. 
Метлюгъ (Курск, съ Адговілз), Перлов¬ 
никъ синій (съ Меііса ппіапз). Не пои. 
Мутки (Могил.) Со мнит. Конопель. 
Конопелька, Полевыя Конопельки (Ви- 
теб.) Конопій (Ков.) —Пол. Вгг%егка.- 
Чегиек. Тгёзііса, Тгёзиіка. Ріозікоѵа 
*га\ѵа. — Сербе к. Тгевііса, 2ѵесас. Трес- 
I лица (Панг.) — Луз. ТгеріеНска, ТУіѵа- 
чѵс гсіе, 8кег,)е<1йісо\ѵе геіе. Збегкаъ'- 
ка — Финн. КкреШ. — Латыш. Зшаіка 
зт'ііда. — Эсѵі. ТѴіігізетізе, Кй1такО\ѵе 
гоЬі. — Имер. Кслешъ-балахи (Сред.)— 
Нѣм. 'ѴУіевеп-гіІІегдгаз, ЕИИег, ^іезеп 
ИіЦег, ГПКегдгав, Реіегзкогв, Реіегв- 
кгопе, Вгіге, Навепдгавз, НазепЪгоД, 
Гіаттеі, МеДеІ. — Франц. АтоигеКе 
реіііе (въ отличіе отъ Вгіга тахіта, 
кот 1 , наз. ѲгапДе Атоигеііе), Атоитеііе 
ігешЫапЩ, ТгетЫсіЬе, Вгіге, Раіп Д'оі- 
веаи. — Ашл. Соштоп ^иакшд-д^а55. 
ЬаДіез Ьаіг, ВігД-еуез, ТЬе диаке-дгазз. 
МаіДеп-Ъаіг-дгавз, (іиакегз ип вЬакегз. 
фиаке, 'ѴѴадѵааЬ. Со\у-циаке. Цвѣточ¬ 
ная метелка прежде употр. въ меди¬ 
цинѣ подъ именемъ Зріса дгашішз 1с- 
рогіпі. Хорошая луговая трава. 

Вгошѳііа Апапав В. См. Апапааза 
ааііѵа ЪіпДІ. 

Вгошѳііа вуіѵевѣгів \ѴШа. (Вгоше- 
Ііас). Изъ волоконъ приготовл. ткань 
Волокна назыв. РКа. По Марціусу - 
РШа суть волокна растенія Анапаззл 
Ріііа-Ріиш, а РіЬіега или Ріііеіга суть 
волокна отъ листьевъ Адате. 

Вгошив X. бгашіп. ЗіеиД. I. 31а- 
Отъ Ьгошов древнихъ, чѣмъ они назы¬ 
вали овесъ. Гйрса (трава, растущая 
въ пшеницѣ. Бѣлор. Сл. Пос. Вѣр- 
Вгошив весаііпив). Дырса (съ пол. назв- 
Вгош. весаііпив). Тирса (Даль вмѣсто 
Дырса). Житецъ. Конколь, Куколь- 
Кодоколецъ (Даль). Костерь (Двиг. 
Костеръ, Кострецъ, Костра, Всѣ поч¬ 


Вгошив — Вгуопіа 


71 


ти Вгошпз’ы въ Малор. и Новоросс. 
(Хруст.) наз. Метла (Даль), Метлица, 
Метлнчка, Мітлиця (Малор. Сред.) Ове- 
сецъ, Овсецъ (Собод.Дер.Зер.) Овсюгъ 
(Малор.) *). — Пол. Зіокіоза. — Чешек. 
З^ѵегер. Зіокіая. — Сербек. О'йгзік. — 
финн, Кайага. — Нѣм. Біе Ті'евре. — 
Франц. Ье Вготе. — Англ. Вготе-дгазз. 
Оаі-дгавв. 

Вгошив агѵѳпвів А. Кострома 
(Олон.) Костюльки, Кастюльки (Малор.) 
Синецъ (Смол.) Стоколосъ (Подол, г.)— 
Сербек. Дивдья зоб. — Сарты Кильти- 
нГ4ііъ (Кат.) — Нѣм. Аскегігезре, РеМ- 
Ігевре, Випіе Тгевре. Сорная трава. 

Вгошив сопГѳіѣиа М. В. Сарпш 
оъ Турк. Шулынъ. 

Вгошив іпѳгшів Веузз. Аржанецъ 
(Сарат.) Овсянуха (Астр.) Пырей (Вор. 
Кіѳв.), Пырей большой (Хере.) Луговой 
Пырецъ (Ннжег.) Перій (Міиор. Волк.) 
Пирій (Екат.) Можно назв. Пырей- 
ный костерь. — Пол. Віокіоза Ье- 
гозіпа. — Сарты Су-бидаекъ.— Зырнн. 
Си - турунъ (Савинъ), Мича - Туринъ 
(Паньковъ).— Черем. Кужоклякъ, Іолга 
шудо (Еремѣевъ) Лал. — Якут. ОЬап- 
ьадЬаі-оІ, т. е. дурная трава (Меіпзь. 
230). — Нѣм. (^иескепігезре, Ѳгаппеи- 
іозе, \ѵеЬгІ 08 С Тгевре. Хорошая кор¬ 
мовая трава. 

Вгошив шоШвХ. Житецъ (Черн.) 
Жутвеиная трава. ІІерійка. Стоколосъ 
(Малор. Рог.) — Фшін. Иигтікаіьага. — 
Нѣм. Тгезрдгаз, "ѴѴеісЬе ЕиЫегІгезре.— 
Франц. Вгоше Йоих, Вгоше шоііе. — 
Л?ид. ЬоЪдгазз. Оаідгазз. 

Вгошив Охуойоп ЗЫггепк. Сарты 
Джаманъ-сулы (Кат.) 

Вгошив вѳсаііпив А. Этотъ видъ 
есть наиболѣе типичный и бросающій¬ 
ся въ глаза, и потому имѣетъ наиболь¬ 
шее число названій, которыя отъ пего 
перенесены на другіе виды и уже по 
большей части упомянуты при родѣ, 
какъ напр. Житнякъ. Костерь, Кб- 
стырь (Малор.) Костирь, Костюльки 
(Малор.- Рог.) Косцёръ (Бѣлор. Сл. Нос.) 
Метлица, Метлйгъ (Бѣлор. и др.) Ове- 
сецъ, Заячій овесъ (Ков.) Овсецъ (Мо- 


*) Различные виды растеній изъ рода 
Вгошив имѣютъ между собою почти 
всѣ общія названія и потому всѣ тако¬ 
выя упоминаются одинъ разъ при ро¬ 
довомъ названіи, а при различныхъ 
видахъ удержаны только тѣ, которыя 
не встрѣчаются при всѣхъ видахъ. За¬ 
тѣмъ растенія изъ рода Вгошив имѣ¬ 
ютъ много общихъ названій съ разны¬ 
ми видами РезШса (см. ЕезШса). 


гнл.), Овсюгъ (Даль), Овсянка. Сто ко¬ 
лосникъ, Стоколосъ (Новоросс. и 
Малор.) Шуя (Яросл. Экон. Зап.) — 
Пол. Вугза. КовЬіхеЬа, Ко84гге\ѵа. 8 іок- 
Іова, Бугва (Ков.) — Чешек, 8 \ѵегер, §ѵѵе- 
гер, 8 \ѵёгерес, Йѵёгере - віокіава. — 
Сербек. Зіокіав. — Луз. Койсегѵа, Кові- 
^аѵга, Коз^оѵ, Козіепѵіа.— По Салки. 
Бугва. — Финн. НапЬепкаига, Кавіагі, 
Іизіиз, гірэікаМага, гиізкагіага, — Нѣм. 
КогпЬгевре, Ѳеігеійе-Тгевре, ТйЬегісЬ, 
Еоддепігезре, Бааііігезре, Оегзіепігезре, 
8 ріі 2 Ііпд, Т\ѵа1сЬ, Богі. — Франц. 8 еі- 
дііп, Бгоие. Ростетъ во ржи, гдѣ сост. 
сорную траву. 

Вгошив вдиагговив А. Стоколос 
(Малор. Волковъ). Метлица вивсюкъ 
(Екат.) Метлица-ішсякъ, Метлица-вн- 
сюкъ (Опт.) очей, нзмѣн. вивсюкъ, 
овесецъ. — Сарты Кильтинакъ (тоже 
и Вт. зЬегіІів). 

Вгошив ѣѳоіогит А. Перій ліеовий 
(Малор. Волковъ) —Киръ. Кітдиг-ВазсЬ, 
т. е. сѣрая голова. — Сарты Кутибусъ 
(Федч.) Кпльтанакъ-утъ (Кат.) — Нѣм. 
БасЬігеврс, Маиегігевре, ЗапсКгевре. 

Вгошив ЖПМвпофИКипШ. Нынѣ 
СсгйЬосЫоа ипіоіоібев. Рекомендуется 
какъ отличная трава для сыпучихъ 
песковъ. Отеч. Нов. Голл. и потому мо¬ 
жетъ быть названо Австралійскимъ 
или Новоголландскимъ Косте¬ 
ремъ. 

ВгоиввопВІіа раругіГега Ѵсп.і 
(Могеае). Бумажная Шелковица, 
бумажная Бруссонеція. — Нѣм. Раріег- 
шаиІЬеегЬаиш , РаріегЬаиш. — Франц. 
Мигіег к раріег, АгЬге к раріег, Рару- 
гіег йи ^ароп. ЁизЬеІе (ошнб. слѣд. асі 
Масіига ііпсіогіа). — Англ. Рарег Миі- 
Ьеіту Тгее ог Тііе рарег Ьеагіид Вгоиз- 
зопеііа. Отеч. Японія. Изъ коры при¬ 
готовляютъ въ Японіи бумагу. 

Вгуа ЕЪепив Т)с. (Ьедиш. Рг. 11.421). 
Американское или Ямайское Эбеновое 
дерево. 

Вгуопіа А. СисигЬіЬ. Рг. III. 304. 
Переступень. — Пол. Рггев1?р. — 
Чешек. РовеД. — Фгінн. КоігаппаигІ8. — 
Нѣм. Біе 2аипгй1>е. — 1>рат. Ьа Вгу- 
оие. — Атл. Вгуопу. 

Вгуопіа аІЪа Ь. У древн. грековъ 
Черный винограаъ, Ашреіоз шеіаіпа, 
Хироновъ виноградъ, Сѣігопіоз атре- 
Іоз. У Шин. ѴіЬіз ш'дга, Черный вино¬ 
градъ. 

Названіе Чернаго присвоено отъ 
цвѣта ягодъ; латинское же видовое 
названіе бѣлаго Переступня заим¬ 
ствовано отъ цвѣта цвѣтковъ, чѣмъ и 
объясняется бросающаяся съ перваго 
раза запутанность въ названіяхъ этого 


72 


Вгуопіа — Випіав 


вида. Кромѣ того въ прежнее время 
Татиз соттітіз назыв. Вгуопіа пщга 
н потому у этого растенія есть общія 
родовыя названія съ Вгуопіа Ь. 

Алруиъ (Мельн.) •*). Зміева трава 
(Мейеръ). Бѣлая Матица (Стар. Рук.) 
Нечипай Зелье, Нечі п ай-Зіллэ 
(Малор. Рог.) Параличная рѣпа трава 
(Северг.) Пере ступъ, Бѣлоцвѣтный 
Переступень, Черноплодный Пере¬ 
ступень. Тарамышекъ трава (Копдр.)— 
Чешек, бегпоровеи. ОзееЬ, 2йр1оЬшк. — 
Сербск. БеЬеУаса, ЬЦиІас, сІіѵЦа Ьік\ѵа 
(т. е. ядовитая рѣпа по Лавр.) Дебеди- 
па (Панч.) - Луз. ’ѴѴібочѵа гёра, Росёі, 
ЛѴі<5 гора. Козбііѵасііо, КозсасІІо. — Ру¬ 
син. Переступъ. — Гщ/з. Дзаглисъ- 
Курдзеші, т. е. Собачій вннох’радъ. 
Дзаглисъ-Кгурдзена, Хсшава (Эрпст.)- 
Гот. :іа Кавк. Корескъ-узюмъ. — Нѣм. 
Біе \ѵеіззе ОісЫгііЬе, біІЬѵигх, сіег 
НескепкйгЫз, НшкікигЬіз, ПітсізгйЬс, 
КоззгііЬе, ЗсІіѵѵеіззгііЬе, ЗьіскгйЬе, Тоіі- 
іЧ\Ье, сііс лѵеіззе 2аипгііЪе, ^еіззег Еп~ 
хіап, тѵіісіег Епгіап, лѵіісіег 2іЬ\ѵег, ѵѵеіз- 
зег ЛѴіейегбЬоп. — Фраиц. Ьа Вгуопе, 
Ьа Соиіеиѵгёе, Ье Иаѵеі <1и сііаЫе, Каѵе 
Де зегрепб, Ѵі^пе Ыапске, Ееи агДепі;, 
НегЬе аи ѵіоіеі. — Ани. ХѴЬіѣо Вгуопу, 
ѵѵкке \ѵіі<1 Ѵіпе \ѵооД, Ѵіпе. Фарм. назв. 
ѴШз аІЬа з. ІГѵа апеиіпа. Корень упо¬ 
треби. въ древности отъ многихъ бо¬ 
лѣзней,'какъ то: падучей болѣзни, па¬ 
ралича, водянки, одышки. Отчасти 
унотр. и нынѣ нѣкот. врачами. 

ВгуорЬуПит саіусіпит 8а- 
ІйЬ. (Сгаззиі. Рг. III. 395). Живое или 
живучее дерево (Андр.) Вайда (Кал. г. 
Медынь. Земл. Газ. 1807. А'? 24, ошиб¬ 
ка). Жидовское племя (Бѣлор.) Мо¬ 
зольное дерево. Отеч. ІОжн. Азія. 
Листья прикладываются къ мозолямъ, 
а въ Китаѣ цѣнятся высоко какъ про¬ 
хлаждающее, успокоивающее и исцѣ¬ 
ляющее раны наружное средство. 

Вгуороеоп зиЪаѣит 1лпк. 
Шзпеас. КЫі. 119). Въ Фарм. Мизсиз 
агЬогеи8 иі^гісаиз з. Бзпса оібсіпаііз. 
Въ Арх. губ. Мезен. у. называютъ всѣ 
волосоподобные ягелн изъ рода Вгуо- 
ро 8 оп и Извеа - Шакша (Данил.) 
Ві*уоп древнихъ есть 2озІега топпа 
(Нірр.), Изпеа Яогійа (Біозс.), Шѵа Ьас- 
іиса (ТЬеорЬг.) 

*) Но это ошибочно, потому что на¬ 
стоящій Алрунъ есть названіе Аігора 
МапДгавога и произошло вѣроятно от¬ 
того, что въ прежнія времена корень 
бріоніи продавали вмѣсто мандрагоро¬ 
ваго корня. 


ВйЪоп Ь. ИшЬеНМ. Рг. IV. 184. 
ВиЪопіит Плинія есть АзЬег Атеііиз.— 
Пол. ОріеЬ. Іюппік. — Чешек. Мугіс- 
пік. — Сербск. Мігісщак.— Нѣм. 8іеіп- 
еррід. 

ВйЪоп ОаІЬапит Ь. Халванъ 
(Слав. Исх. XXX. 34). Халванъ души¬ 
стый (въ пер.) Г ал банъ. Каменная 
нетрушиа (Даль — перев. съ нѣм. отн. 
къ виду ВиЬ. шасеДоп. Аікаш. тасеДо- 
піеа). По Коз. это не есть растеніе, даю¬ 
щее настоящій Галбанъ, и только нѣ¬ 
сколько времени считалось таковымъ.— 
Нѣм. СаІЬепкгапЬ. і 

ВиІЪооосІіит Ь. Меіапшас. 
Кипііі. IV. 145. Кобзолсцъ. — Пол. 
КоязіаД, 2ітонгіЬ — Чешек. ЛаготсК. 
ЙоІЗЫас (ЗІоЬ.) — Сербск. ВгпДиза, Да- 
гсшас. -г- ЯшуЬісЫЫите, Діе 2ѵіеЬе1- 
_1 фращ. Ьа.ВиІЬосоДе. — Амл. 
ВишосоЙіит./ . 

ВиІЪососИит гиШепісит Впуе. 
ВиІЬ. ѵетит РаІІ. Брандушка (ЬіпД.) 
Брундышка (Хар.) Гадючій просоренъ 
(Сред.) Гадючій просу ре н ь (Малор. 
Рог.) Просиренокъ (БіпД.) Сиротки 
или Сырнткы (Укр. Кален.) Сннтка 
малая (Кондр.) Снитокъ, Снѣдокъ 
(Мейеръ, Бот. Сл.) 

Вйпіав Ь. СгисіГег. РгоДг. I. 229. 
Свербига (Двиг.) Свсрбичка (Даль). — 
Пол. КиІсіе\ѵпік, 2еЬозі;гак. — Чешек. 
Кике\ѵпік. — Сербе к. Ксризас — Финн. 
Бкопраіко. — Ніъм. 2аскепзсЬоие. — 
Ф}тнц. Ьа Вииіаз. — Амм. Коскеі. 

Випіав огіѳпіаіія Ь. Бздюха (Вор.) 
Гор лупа *), Гарлупникъ (Тамб.) и 
нзмѣн. Гарлупа, Горлюпа, Гарлюпо, 
Гарляпа (Вор.) Курлѣпа (Ннж.) Шкор- 
лупа (Хере.) Дряпа(Тул.Даль). Грецнкп 
(Курск.), Грицики (Черн.) Г р и ц ы к и**) 
(Екат. Хере.) Грыцикъ. Порчакъ (Мал. 
Рог.) Рѣпничокъ (Кондр.) и измѣн. Ри- 
пецъ (ЬіпД.) Дикая рѣдька (въ бол. 
части Вел. Росс.) Рѣдьковннкъ (Арх.) 
Свербига (Моек. Двиг..Малор.) Свер¬ 
бигузъ (Кондр. зиЬ СгашЬе). Въ Малор. 
этимъ именемъ назыв стебель, а все 
растеніе Додедьннкъ (Рог.), СвербеЙка 
(Курск.) и нзмѣн. Свирбнгусъ, Сверба- 
рика,Сербигусъ,Сергибусь(Кал.)—Свп- 

*) Можетъ быть отъ горло и лу¬ 
пить, по оетротѣ своей. 

**) По замѣч. Хруст, въ Екат. гуо. 
не ѣдятъ Випіав, который жестокъ, а 
ѣдятъ ЗізутЬгіит раппопіеит, кото¬ 
рую н назыв. Грицыки. Также ѣдятъ 
сладковатые черешки листьевъ СЬае- 
горЬуІІшп зуіѵезіге, кот. назыв. Свер¬ 
бигузъ. 


випіав — Виіотив 


73 


рѣпа, Свиріпа (Малор. Волк.) Сурѣпа 
(Даль), Сурѣпица (Тамб.) Чннбаракъ, 
Чянбарокъ, Шарбарина (Кал.)— С м ѣ ш. 
Купырь (Даль съ АпіЬг.) Катранъ (съ 
СгашЬе). — Сомпит. Барбора, Борбора 
(Копдр. зиЬ РзеиДоЬипішп, Випіаз, Ви- 
иіоп), Цнхорія полевая (Ннж.) Мятликъ 
(Могил.) — Груз. Бол ока. — И мер. Тур. 
Митр. Тчархадя (Эрнст.) — Чуваш. 
Майря-кюпсн, т. с. русскоженскій дя¬ 
гиль. — Арм. Куцвукъ, т, е. жгучій. 
У пот]і. какъ овощь въ молодомъ видѣ. 

Вйпіит Коек. ЦіпЬеІІ. Рг. ІУ. 115. 
Шишечникъ (Даль) съ греч. — Пол. 
Оггесіюѵпік, Огхеск зіепту, Кгериік.— 
Чешек. ВаЬшзка. — иербск. Корте. — 
Нѣм. ЕгДкпоІеп.— Франц. Тегге поіх.— 
Англ. Е«т4Іі-пиЬ. У оптѣ 

Випіиш ВиІЬосавіапиш см. Са- 
гит ВиІЬосазІапцт. 

ВирЫіЬаітит Кеск. Сотрозк. 
Рг. V. 483. Отъ греч. Ьиз, быкъ н орЬ- 
іЬпІтов, і’лазъ, по величинѣ. ВирЬіЬпІ- 
топ древнихъ есть нашъ СЬгузапіЬе- 
шііпі Согопагіат Ь. Воловій глазъ, Во¬ 
ловье око (Мейеръ). Расходникъ (Даль). 
Колючая пупавка (Даль). — Пол. Коіо- 
Іосхпік. Всѣ прочія названія наразлич¬ 
ныхъ языкахъ представляютъ букваль¬ 
ные переводы словъ «воловій глазъ». 

Виріѳйгиш Тоигп. ПтЬеіі. Рг. 
IV. 127. Аменикъ (Кондр.) Амине къ. 
Заячье ушко (Даль) съ лат. назп. Вирі. 
іаісаіі. — Пол. РггечѵІегЬпік, Рі-геѵіег- 
сіей, Ашіпек, Еа^сяе изяко. — Чешек. 
Ргогозііік. — Сербск. Рирсаиіса. Рир- 
коі-азі, Бѵігуас. — Луз. Ргегозіпік. — 
Нѣм. Ьигсіпѵасііз, НазепоЬг, НазепоЬг- 
сЬеп, ІІазепбЬгІеіп. — Франц. Виріеиге, 
Виріёѵге. Огеіііе Де Ііёѵге, Регсе- 
ГеиШе. — Ани. ТЬе Виріеигиш ог 
Наге’з Еаг. 

Виріѳигит агівіаіит Ваг И. Фарм. 
назв. ОДопІкев Іиіеа. Употр. отъ зуб¬ 
ной боли. Отеч. Южн. Евр. 

Виріѳигит аигѳит Кичек. Амп- 
некъ, Володушка (Мейеръ). Заячья ка¬ 
пуста (Вятск.) Распечатная (Вятск.) 
Боярская Сныть (Пенз.) Нолевая Сель¬ 
дерея (Уфнм.) Собачья трава (Уфим.) 
Употр. отъ укушеніи собакою (У ф.) 

Виріѳигит ГаІсаШт Г. Фарм. — 
Виріеигиш б. Собія Ьоѵіз з. Аигісиіа 1е- 
рогіз (НегЬа еі ВаДіх). 

Виріѳигит тиШпѳгуѳ 1>с. Ба- 
барская песчица, Баварская пещшщ 
(Даль)? (не боярская ли?) 

Виріѳигит гоЬипШіоІіит і. В. 
реіТоІіаІиш Ьат. Фарм. пазв. РегіоПаба. 
Володушка (Кондр.) Лаекавци, Лас¬ 
кав ці (Малор.) Ласкавецъ, Ласкавепь, 
Ласкав нца (Собол.) Ласъ, Ласикъ, Ла- 


сочь тр. (Кален. Ставр.) — Толп. Сутдн 
отъ (Крымъ). — Лол. ОЬіеяѵзіѵіа*. Ре- 
роѵшік. — Чешек. Рироѵтік, Ргогобі:- 
Іік.— Сербск. Прорашлыіка (Панч.) — 
Нѣм. НазепоЬгсЬеп, ПпгсЬ\ѵас1ізкгаШ, 
ДазВгисЫіазепоЬг, ДазВгисЬкгаиІ, Кпа- 
ЬепкгаиЬ, NаЬе1к^аиі, ЗсЬооззкгапб. — 
Франц. РегсеІеиШе. — Англ. ТЪоічпѵ- 
\ѵах. ТЬгомг-)ѵах. Наге’з еаг. Прежде 
упот]). въ медмц. подъ именемъ НегЬа 
еі Бешеп РегГоІіаіае. Вт» Кіев. губ. 
употр. для купанья дѣтей отъ грыжи. 

Вйѣеа Ггошіова ВохЪ. (Ье^иш. 
Рг. И. 414). Милабарскос лаковое 
дерево; дост. бенгальское или' пзіят- 
ское Кино. Кіпо ЬспеЬаІеизе з. аеіаіі- 
сиш. ВепеаІізсЬез Кіио, ВігЬев§ишті 
(Трап.) 

ВиіотивХ. Виіот. КішЬЬ. III. 168. 
Сусакъ (Двиг.) — Лол. КозиДій, Ьас- 
яей, 8ііо\ѵіес. — Чешек, бтеі. — Сербск. 
Козап. — Луз. 8усо)ѵс.— Финн. Еішрі.— 
Нѣм. АѴаззегІіезсЬ, \Ѵаззегѵіо1е, ЗсЬаС- 
Ьеи, ВІитепЬіпзе. — Франц. Виіоте.— 
Англ. Еіоіѵегіид-Кизіі. 

Виііотив итЬѳІІаіив X. Фарм. 
назп. Дипсив ЙогіДиз. Бобовникъ (Орл.) 
Бочарная трава *) (Вор.) Бѣлоголов- 
ннкъ (Астр.) Волчьи бобы (Мейеръ). 
Волчья трава (Кондр.) Красоцвѣтъ бо¬ 
лотный (Пуп.) Грлватан куга (Сарах. 
Рупр.) Оситнягъ (Малор.) Осотнякъ 
(Даль) ошиб. Снтовье бѣлое, Цвѣтъ 
ситный (Кондр.) пер. Сптовецъ (Даль). 
Сусакъ трапа (Кондр. и пр.) Сусокъ 
(Мог.) Сусатокъ. Хлѣбница (Ряз.) 
Хлѣбникъ (Пет. Вѣд. 1867, А" 299) **). 
Жабячн цыбудя (Умань). Сомннт. и 
вѣр. искаж. Бехъ или Бесъ болотный 
(см. Сісиіа ѵігоза). Рогатка (Екат.) Бан- 
цушникъ (Сарат. Рупр.) Мадлачшсъ 
(Астр.); очень возможно, что послѣднее 
слово есть лекаж. Батлачикъ, а Бан- 
цушннкъ — искаж. Батманцукъ, каки¬ 
ми именами назыв. въ Астрах, губ. 
8согяопега ІиЬегова, а Рогатка тоже 
есть назв. Тгара паіапз.— Пол. ВіІкіѵіЬ- 
ш]су. — Чешек. 8і16 к\ѵё1пе. — Сербск. 
Козапі, 8изак всііазіі. — Латыш. МеІД- 
гі. — Финн. Киоко, Ваѵра. — Там. Су- 
сатокъ. — Ногайцы Суделанъ-дюкасе.— 
Кирі. Тин -басъ (Раік.) Альчункай. — 
Якут. Апацаззуп ѵ. Киоі азза. Уяджула, 


*) Въ другихъ мѣстахъ этимъ име¬ 
немъ назыв. Турка ІаШоІіа потому что 
употр. бондарями. 

**) Названіе Хлѣбница принадлежитъ 
также по Собол. Саііа раіизігіз, кото¬ 
рая, какъ извѣстно, тоже въ голодные 
годы примѣшивается къ хлѣбу. 



74 Виѣотив — 

Кюёяьаеа.— Тунг. Ападазвуп ѵ. Кйоі-аз- 
&а.-Я»л. ВішшмсЬѵгвгіеІ, ВІшпепЪіпве, 
ВІитепгоЪг, СурѳгвсЬіѵегІеІ, йіе Козеп- 
Ъіоае, ВеЬіѵапепЫите, йаз 'ѴѴаззегІіезсЪ, 
"ѴѴаззегѵіоІе. — Франц. . «Топе йеигі. — 
Аилл. Еіоѵегіпд Визѣ. ЛѴаіег біайіоіиз. 
Корень и сѣм. Кай. еі Зет. «Іапсі йо- 
гійі прежде употребл. въ медицинѣ. 
Въ народи, медиц. употр. отъ водяной 
въ питьѣ. Корни въ Арх. губ. бѣдны¬ 
ми жителями, а также Тунгусами въ 
Сибири и Киргизами около Гурьева 
употр. въ пищу. Калмыки пекутъ въ 
золѣ свѣжіе н сухіе корни этого расте¬ 
нія и ѣдятъ ихъ съ саломъ (Кир. 147). 
Въ Молдавіи тоже печеные корни упо¬ 
требл. въ пищу. Послѣ сосны состав¬ 
ляетъ важнѣйшую пищу Якутовъ. У 
Якутовъ существуетъ предразсудокъ, 
что онъ цвѣтетъ только тогда, когда 
его никто не видитъ и что онъ можетъ 
перемѣнить мѣсто (Павлова, Зам. о Ви- 
люйск. краѣ). 

ВихизІ. Вихасеае. Рг. ХУІ. 1. 4. 
Бужбонъ (у сад.) — Пол. Вцскзграп. — 
Чешек. 2ітовіг4г. — Сербок. 2е1епіса.— 
2е1епіка. Шамширъ. Бусъ. — Еѣм. 
ВисЬзЪаит, ВихЬаит. — Франц. Виів.— 
Англ. ТІіе Вох Тгсс. 

Вихив вѳтрѳгѵігепв X. Въ Слав. 
Кедръ, вт* русск. перев. Букъ (Исх. 
ЬХ, 13). Дерево Букшпанъ, Букшпань, 
Буксусншсъ (Кален.) Буксъ (Даль). Ге¬ 
винъ" Бужбонъ. Зеденнчье дерево, Зе¬ 
ленина. Пальмовое дерево, Пальмо¬ 
вый кустъ, Пальма. Самшитъ, Шам- 
шить (съ тат.) — Пол. Висквграп. — 
Чешек. Ризрап. Разв-рап. — Сербск. 
Шамширъ, Бусъ, Мрчела. — Луз. Вик- 


Сасаііа Вс. Сотрозіі. VI. 327. — 
Пол. Мііозпя. Могоѵу когхей, Мого- 
\ѵіес, Могоѵнік, ЬиЬегуса. — Чешек. 
Наѵѵез.— Сербск. Наѵег.— Луз. Міікй.— 
Нѣм. Біе Резілѵигг. — Франц. Ьа Са- 
еаііе. — Англ. Сасаііа. Аіріпе Сооіі’з 
Гооі (СаЪЪаде ігее, Сагааиопв Ігее 
назв. Сасаііа Кіеіпіі). 
к Сасаііа Ьавііаіа X. а риѣезсеиз. Без- 
донница (Арх.) Большой Прикрытъ 
(Соб. Лепех.) Гнилопашка (Даль). Педо- 
спѣлка (Раіі). Свирѣль. Тузъ широко- 


- СасЬгув 

зоѵіца, Зтуегіпе хеіо. Викомю кёгёкі. 
Ризрал, Викзоѵе кёгскі. — Волг. Чем- 
шнръ. — Тат. ЗатзсЬК. — Груз. Имер. 
Бза (Сред.) — Минір. Бзакали (Эрист.)— 
Каля. ВозсЫюш (Раіі.) — Ары. Армаве- 
ни. Тоеахъ. — У Грек, за Кавк. Мирси- 
на.— Турки въ Ляат.Мершинъ агачъ.— 
Еѣм. Сетеіпсг ВихЬаиш, Іттегдгйпег 
Вих. — Франц. Ье Виіз, Воіз йѳ Гег, 
бгапй Виіа йез Іогеіз, Ваія еопітіш. 
Разность низкорослая наз. Виі8 паіп, 
Виіз а, Ъогйигеа, Виіз й’АгІоіз, Виів йе 
НоПапйе. РеііЬ ЬиІ8. Видъ Вих. Ъаіеа- 
гіса наз. Виіз дёапі. — Апіа. ТЬе Еѵег- 
дгееп ог Соштоп Вох-Тгее. Листья его 
прежде употр. въ медицинѣ. Древесина 
его очепь плотна и идетъ на разныя 
мелкія издѣлія подъ именемъ Паль¬ 
моваго дерева. Само растеніе слу¬ 
житъ украшеніемъ садовъ. 

ВуввивХ. Гипді. Вуззас. ІІЫі. 1. 61. 
Жилочница (Собол.) Жилочникъ. У Со- 
бол. Мышій огонь зиЬ Вуззиз рЬозрѣо- 
геа. Водяном цвѣтъ; мож. быть Шма¬ 
ра. — Пол. РотсЬа. Бисеръ. — Чешек. 
Різіпѵка, Різіѵка. — Луз. Візог. — Еѣм. 
Еіаитіавег ѵ ѲгиЙ - ЗсЬѵЯпйеІзсЪіттеІ, 
йіе Зеійешѵаіге. — Франц. Вуззе, СЬе- 
ѵеих йе Іа ѵіегде.— Англ. Вуззиз, Бокш- 
Мооз. 

Вуввив ЛоІіШив X. Фіалковый 
мохъ. — Еѣм. ѴеіІсЬептоов. Бег Вегд- 
8аІгап, йег лѵоЫгіесЬвпВе ВсЬітгагІ, йег 
детеіие ѴеіІсЬепЬуззиз, йег Ѵеіісііеп- 
зіеіп, йег ѴіоІеМвІеіп. Раететъ на кам¬ 
няхъ, имѣетъ пріятный запахч., содер¬ 
житъ іодъ и составляетъ народное ле¬ 
карство отъ накожныхъ сыпей. 


лиственный (Вятск. Меуег). Чистякъ 
копѣйчатый (Мейеръ, Б. Сл.) — Гольды 
ЬйсЪутра.— Гиляки Руік (Мах. Рг.164). 
На Сахал. — Іззі (ШеЬп.) — Аино Ко- 
тиіізо? Молодыя рр. въ Сиб. употр. 
въ пишу. 

Сасаііа вопсЬіГоІіа X. Нынѣ Еті- 
Ііа вопсЫІоііа Б с. Кисточки (у садовн.) 
съ нѣм. РіпзеІЫите. 

СасЬгув і. ТТтЬеШГ. Рг. IV. 236. 
Пол. 2тІой. — Чешек. Кайійіоѵгка. — 
Сербск. Кайііоѵка. — Нѣм. Біе Иизз- 


СасЬгув 

йоійе. — Франц. СасЬгуйе, Агаагіпіе. 
СасЬгув сгеІісаЬат. есть ЬіЬапоііз 
Теофраста, а СасЬгуз Зісиіа Ь. е-сть 
НірротагаіЪгоп Діоскорида. 

СасЬгув егівра Регз. Перекати- 
поле (Ставр.) Покатичникъ, Покатунъ *) 
(Даль). Весьма сомнительно, чтобы эти 
3 названія давались этому растенію, 
такъ какъ оно очень рѣдко. — Груз. 
Карквета (Сит.) 

СасЬгув осіопіаівіса X. Зубное 
коренье (Раіі). У Урал, казах, назыв. 
тоже Перекати-поле, Качнмъ, Катунъ, 
Бабій умъ (Карел. Тр. С.-Пет. Общ. 
Ест. 1876. Л- VI). 

СаѳваІрІпіаХ. Ьедит. Рг. 11.481. 
По имени ученаго Цезальпинія. 
Большая часть видовъ этого рода до¬ 
ставляетъ вч» торговлю свою древесину 
желтаго или краснаго цвѣта, извѣст¬ 
ную подъ именемъ Сандаловъ, желтаго 
или краснаго, Фернамбуковаго дерева, 
Бразильскаго дерева, но отъ какихъ 
растеній получаются эти продукты, 
различные ученые несогласны. Здѣсь 
излагаются они по Козепіііаі’ю. Сае- 
заіріпіа Ьаѣашепзіз Ьат. — дост. жел¬ 
тое бразильское дерево. С. Ъгазіііеивіз 
2ѵ. — Вестъ-индское Фернамбуковое 
дерево, Бразильское дерево, Бразнлет- 
та, Ьідпит ВгазіІеМо, а нѣк. разности 
наз. Дерево Св. Марты, Никарагуас- 
ское дерево. С. есЬіпаіа Іжга. —.Фер¬ 
намбуковое или Бразильское дерево. 
Красное Сандальное дерево, красный 
Сандалъ.— С. Варрап Ь.—Ненастоящее 
Сандальное дерево, Саппановое дерево. 
Ьідпит Варрап. Варрап-ой. ЕаІВсЬез 
ЗапйеІЬоІг. 

Оакііе 8еор. Сгисіѣ Ргойг. I. 186. 
Зубчатникъ (Даль). — Пол. Влкѵіеі. 
Могзка догсгуса. — Чешек. Сісіа. — 
Сербск. СогиЬа. — Нѣм. Бег МеегЬапІ 
МеегзепГ. — Франц. Ьа Сакііе. Садиіі- 
Ііег. — Англ. Сакііе. 


*) Здѣсь слѣдуетъ замѣтить, что на¬ 
званія Перекати-поле, Катунъ, Пока¬ 
тичникъ, Покатунъ — дается весьма 
многимъ растеніямъ, которыя,, засох¬ 
нувъ въ концѣ лѣта, отрываются отъ 
корня, а иногда и вырываются вѣт¬ 
ромъ изъ земли и дѣйствіемъ вѣтра 
перекатываются съ мѣста на мѣсто, 
чему способствуетъ нхъ вѣтвистость, 
придающая имъ болѣе или менѣе ша¬ 
рообразную Форм}'; таковы суть: Егуп- 
діиш сатрезіге, СурзорЬіІа рапіеиіаіа, 
Азрагадиз оИ. РЫошіх рипдепв. У Кир¬ 
гизовъ, по свидѣтельству Карелина, 
всѣ эти растенія носятъ общее назва¬ 
ніе Кокпекъ. 


- СаІатіпШа 75 

СаЫІс тагШта 8сор. Фарм. назв. 
Сакііе з. Егиса шагШта з. ЁарЬапиз 
тагіпиз (НегЬа). Морская горчица 
(Даль) перев. — Лим. Ѳетеіпег Меег- 
зепѣ— Франц. Кофіеіѣе йе тег. — Англ. 
Веа Воекеі. Имѣетъ противускорбут- 
ныя свойства. 

Са1ата§го8ІІ8 (хгаш. Зіеий. Вуп. 
1.187. Очеретникъ. Вѣйникъ (Кауфм. 
Моек. Фл.) — Пол. Обігауеа, Тггсіппік, 
Тггсіпа. — Чешек. Мііа^га. ТгЬіпа. — 
Сербск. МПаѵа. Ѵіазаса. — Ато Тококі 
(ВсЬт.) — Еѣм. Баз ВіеіЬдгаз, ЦеііЬ- 
дгаз. — Франц . Ьа СаІатадгозЬіс. — 
Фини. Казіікка. / 

Саіатадгозііѳ Ерідѳіов ВоЫь. Бѣ- 
логравъ (Астр.) Вѣйникъ (Маісс. Д виг.) 
Вийныкъ (Малор.) Жаровсцъ (Костр.) 
Камышъ стеновой (Хере. Хруст.) Коло- 
сецъ (Шейк.) Кунишникъ (Укр. Ка¬ 
лен.) Куньякъ (Костр.) Кутбчникъ *) 
(Екат. Зап. Акад. И.) Метла (Костр.) 
Лѣсная метла (Смол.) Метлика (Сиб. 
Яр. Ценз.) Очереть (.щ^1.) Черетянка 
(Пет.) Персполсвйца (Могил.) Пожар¬ 
ника (Орл. Черн.) Сухоломъ (КострЛ 
Чаполбть, Чйполочь (Хере. Хруст.) 
Чаполнца степная (Екат.) Чапу га (Ма¬ 
лор. Рог.) Чапала (Малор. Волк.) — 
Сомнит. Мышей (Мышій есть назв. 
Зеіагіа ѵігійіз). Пырей (разл. др. виды). 
Вор. Сосинка (Вор.) — Пол. Т^гг.оіпа 
(Вих Коп.) — Чешек. ТгезЬ, Тгві'ішц Мі- 
іаѵа (Віоѣ.) — Сербск. Веіезіпа. — Тат. 
Тулки-Куйрюкъ (Ставр.) — Финн. Маа- 
Ьа8Іікка. Каііііа. — Аино Тококі. Мигі 
(вр. іпй.) — Еѣм. ВегдзсЬіЬ, НйдеІгоЬг, 
ЬапйгісСідгаз, ЬапйгоЬт, ЬаийзсЫИ. 

СаІатадгоаНѳ іаха Еогі. (С. йиЪіа 
Внд.) — Сарты въ Турк. Бидаекъ-ка- 
пысь, Рувекъ-камысъ (Кат. выст.) 

Саіатаегоѳіів Іапеѳоіаіа ЛоМі. 
Отла (Твер.), болотная Метлика. Круг¬ 
лая трава (Вил.) — Нѣм. МооггоЬг, Моог- 
гіеіЬдгаз. 

СаІатадговМа ригригѳа Тгіп. — 
Гольды Роввіаигё раікіа (острая трава), 
Раікіа (трава). 

Саіатаеговіів вуіѵаііеа Вс. Бо- 
ровица (Няж.) Вострецъ (Вятск.) Мят- 
лига (Ниж.) Пожарника (Мог.) Плоская 
трава (Гродн.) — Финн. АМеказііакка. 
Ліоіі&іпеііі. — Еѣм. ТѴаЫгоЬг, 'ѴѴаІй- 
всЫН, ТѴаІйгіеЬЬдгаз. 

СаІатІпѣЬа Вепііі. ЬаЬіаб. Ргойг. 
XII. 226. Душевикъ (Кауфм. Моек. Фл.) 

СаІатіпШа Асіпов Вепііі. Фарм. 
назв. Сііноройішп гаіпог в. Асіпоз з. 


*) Кутокъ — малоросс, названіе; по 
русски — уголъ. 


76 


Саіатіпйіа — Саіапсіиіа 


Осітшв зуіѵезіге (НегЬа). Базилика по- Ш, СИпороДе сопишш, НегЬе ап . Ма- 
левая (Минск.) Васнлечкн полевые вііс. — Англ. ГіеМ^ Вазіі. ѵѵіісі Вазіі. 
(Кондр.) Васильки *) полевые (Черн. Ногве-іЬуте Зіопе-Ъавіі. Была предла- 
Полт.) Душевнкъ (Талиб.) Красно- гаем а какъ суррогатъ китайскаго чая. 
цвѣтъ (Екат.) Волшебная крапива Въ народн. медиц. употр. въ наборъ 
(Влад. Ниж.) Материнка меньшая тр. для настоя вина 

(Кондр.) Мацичникъ (Гродн.) вѣр. отъ СаІатшШа ЭТѳрѳІа Іапк. Фарм. 
Мята. Мята полевая (Кал. Хар.) Сайр- назв. Меіізза Ысреіа а. Саіатіпйіа Би¬ 
товая мелиса (Полт.) Укладиикъ, Уклад- Іедіі оДоге 8. СаІаттіЬа отстат Ап- 
никъ боровой (Черн.) Московскій Ча- діогит (НегЬа) — въ Франц, и англ, 
боръ (Вор.) Чебрецъ, Чобуръ (Курск,— Фармакопеяхъ. . с 

по емѣш съ ТЬутиз). — Пол. СааЬег СаІаттѣЬа отстаііа МоепсП. 5>п. 

Ьаауіікоѵу (Ков.) Тутіап ЪагуШиту.— Меіізза СаІаттіЬа Б. Фарм назв Саіа- 
Чегиск. Боизпік, Косоигпік, Магиіка, тіпіѣа 8. СаІаттіЬа топкпа Мята 
Ратёіпік, Рзі таіегі сіоизка. — Яуз. горная (Клнар.) - Я нм. Бег Вазіііеп- 
РІбпсік. — Сербск. МагпЦа. — Нѣм. <}иешЫ, йіе зсЬбпе Мйпге, Вегдтеіиие, 
ЛУіІДе Вазі 1 іе,Вегдтйп 2 С,Вегд-ТЬутіап, Вегдтйпхе. — Франц. Бе Саіатеиі ог- 
ВегсЬавШе , Зіеіпроіеі. Зіе^иепДеІ. Діиаіге* МепіЪе Де топіадпе, Вайте 
Прежде употр. въ медиц. запѵаде, Саіатепі Дев тоніадпез. 

СаІатіпІЬа аіріпа Хот. 8уи. Ме- Анхл. Саіатіпі. 

Взза аіріпа ВепіЬ. Альпійскій тимьянъ. С&іатив X. Раіга. КипіЬ. 3. 204. 
Нѣм. Аірептеііззе, АІрепіЬутіап. Тра- Пддь яа Ротангъ . — Пол. Кркап|, Ігасі- 
ва ея НегЬа СІіпороДіі топіапі входитъ па рійгоѵа. — %ммж. Воіпп_ — уероск. 

въ такъ называемый Швейцарскій чай, ЙазЦіка, Зазапка, Ггзііиа, Іегзііпа. 

ЗсІшеігсг-ТЬее, и особенно употр. при Нѣм. ЕоЬгЫег, НоЬграіте, Воит^ 
болѣзняхъ груди. Лег Віпзепітіт, Дег ВтзепзІепдёБ — 

СаІатіпШа Сіілороііит Вепік. Франц. Бе Команд. — Англ. Оаіатиз, 
8уп. СІіиороДіат ѵиідаге Б. Меіізза Воіапд. -і 

Сііпоросііит ВеніЬ. Фарм. назв. Сііпо- Саіатив Бгасо ШЫ. Д[тконова 
роДіит ѵиідаге в. тфг (НегЬа). Бази- кровь. — Нѣм ВегВіасЬеп-ЕоІапд, 
ликъ, дикій Василекъ (Даль). Поле- БгасЬепЫиІраІте, КоЬапд. Плоды дост. 
вые Васнлечкн (Мейеръ, Бот. Слов.) такъ называемую Драконову кровь, 
Болотныя бабки (Кіевск.) Деревянка Драконову смолу, Кезша Бгасошз, Ъап- 
(Минск.) Душица глухая (Тул.) Души- диіз Бгасопіз. Кезша Запдишеа,^ Кезша 
ца колючая (Влади я.) Душица малая Запдшз Бгасопіз. БгасЬепЫиІ, 8апд 
(Бот. Сл. Мейера). Душица-пахучка Бгадоп; Бгадоп з ВІооД. Отеч. Остъ- 
(БіпД.) Запя трава (Собол.) Змѣевикъ Индія. аа „ ппЛ ш п 

(Даль). Машки (Черн.) Кошачья мята Саіатив Войте П С. зесипДійо- 
(Курек.) Рубчатая мята (Ниж.) Пахучка гиз Веаих. Тростниковая пальма. Ка- 
(Дв.) Постельница обыкновенная мышъ (изъ котораго дѣлаются трости). 
(Собол.) Свентоянникъ (Вил.) Синего- Франк,. ЬвКоІш. Саппе «• таш. 
довникъ (Вор.) НБіндра (Малор. Волк.) Саісеоіагіа Ьт. ЗсгорЬиІ. Рг. 
Шаружникъ(Даль), Шарушннкъ (Пет.) X. 204. Отъ Соісеоіия, башмачекъ;. 
Сомнит. Волосникъ (Бесс.) Жабрів Кальцеоларія. Черевики (Даль). Ку- 
(Ниж.) Конскій чеснокъ (Ниж.) Вырач- кушкины сапожки (иск. гост.) - Пол. 
ка (Гродн.) Расходникъ (Хар.) Хищ- ВаЬік ? в. Рапіоіеішк.- Чеши БшЫо- 
някъ (Екат.) — Пол. Зіоггузгек розро- геі. — Сербск. Рарисша. 1Ььм ^* 
Шу, Зіиггувг, Зіимеаг, ЗЮггузг. — ІоШЫите, ЛѴаппепЫите. ~ ФР аиц - 
Чешек. Віогіаек, Сізіісе, КИпорйД (Ор.) Бе Саісёоіаіге. — Зііррепгогі. 

НйісЬоѵісе, ШісЬоѵа леііпа (8ЮЬ.) - Саіѳшіиіа і. Сотрми Рг. VI 461. 
Сербск. Такс ргоаіі, МагиЦа. - Яуз. Ноготки Натдіш (Малор.) - Пол. 
Сіасіса. — Финн. КівваішіпіЬа. МеЬІ- Иадіеіек, Нодіеі, Міез^ек. — Шск. 
Ійеіз-капегѵа. МакітіпИш — Нѣм. Сіе Кгазісек, Мезісек, Мввіскт. РахоитЬ^, 
•ѴѴасЬЬогвІе, Діе ЛѴігЬеІЬогзіе, Ѳетеіпег РаЬпозіку, Зіипеско Ратраіік.— 
ЛѴігЬеЫозіеп, Дег кіеіпе \УоЫдетиШ.— 2и1еЦ, ^ еѵеп -~ _ ?&л* Віё 

Франц. ОгапД Вазіііс заиѵаде, РіеД Де гоД. — Яуз. КпосЬоіка. Нѣм. Піе 
* ѣ ь КіпдеІЫите. — Фрат. Ье 8оисі. — 

— Англ. МагідоІД, 6и1Д. 

*) Васильками назы в. въ Малороссіи Саіѳшіиіа агѵепвів і. 
весьма многія растенія изъ сем. губа- (Ріт.) У г ® І /, ргил : ” 1 Дір? н і и ь 

тыхъ, преимущественно пахучія, но не Пин. - СаІЛа. Фарм наав. СаІепДиІа 
Сепіаигеа Суапиз, какъ въ Вел. Россіи, зуіѵезіпа. — Ніьм. Біе Ѳагіеп-Вииег 


Саіапсіиіа — Саіііігів 


77 


Ыите, Діе БоиегЫите, Діе Сііке, Діе 
ѲоІДЫшпе, Наи82шеЬе1, Діе детете 
КіпдеІЫите, Діе ТоДіепЫтпе, Діе \Ѵа- 
депЫите, — Франц. Воисі Дез сЬатрз, 
Еіеиг Де іоиз Іез тоіз, Реііі Войск 
Саіѳшіиіа оШеіиаЛв і. У Вирг. 
СаІкЬа Ьаіеоіа. У Плнн. СаІіЬа. Фарм. 
назв. СаІепДиІа з. ОаШіа заііѵа з. Ро- 
риіадо (НегЬа ек Еіогез). Ноготки (Вел. 
Росс.) Аптечный ноготокъ. Нагідки 
(Малор. и ихъ видоизмѣненія: Нагодкм, 
Нагіткі, Нокоткн, Наугодки, Нагодка. 
Крокосъ пояьный (Минск.) по смѣш. 
съ СагіЬатиз). — Пол. Хадіеіка, N 0 - 
діеіек. — Чешек. Кгизісек, Ратраіік.— 
Сербск. Жутельи, Зимиродъ, Невенъ, 
Міесечник, Папоньак (Лавр.) — Яуз.- 
Іюкабіпа, гоііа Тюкабіпа, Вт^егіпе гбге, 
Зтіегіпіска. — Бом. Невенъ (Прыж.) 
Крокосъ. — Молд. оъ Бесс. Нагутъ. — 
По Самог. ХадаДка. — Лит Ига уёпе 
кіпа. — Нѣм. Біе ОгагіепЬиНегЫите, 
Діе ЮоЦегЫите, Діе Оііке, Діе боіеі- 
Ыите, Оетеіпе КіпдеІЫите, Діе ТоД- 
ІепЫите, Діе ТѴадепЫите, \^ г аг 2 еп- 
кгаиі. — Франц. Зоисі Дез іагДіпз, Зоисі 
огДіпаіге, ОгапД Зоисі. — Англ. Сот- 
топ МагідоІД, Магу Ѳо\ѵ1е8, КиДДез, 
ЗипДЙокгег (ОоІДе, Ѳооі’з, Сиіез, Соѵіез, 
боиіапз, Ѳоѵ/аиз, — эти же назв. аД 
СаКЬа раіиаігіз еі СЬгуз. зедеіит). Упо* 
требл. въ медиц. подъ именемъ Ріогез 
СаКЬае заііѵае противъ нервной лихо¬ 
радки, рака. Ихъ же нерѣдко примѣ¬ 
шиваютъ къ Шафрану и Арникѣ. Въ 
народн. медиц. отъ волоса на рукѣ — 
цвѣтъ толкутъ и прикладываютъ къ 
пузырю. То же употребленіе имѣетъ 
СаІепДиІа агѵепзіз Ь., извѣстная въ 
Апт. йодъ именемъ СаІепДиІа зуіѵс- 

ЗІГІЗ. 

С а 11а ІАп. АгоіД. КипіЬ. 3. 58. Бѣ¬ 
локрыльникъ (Дваг.) — Пол. Сгегшіей, 
Сгегтіспіес, Сгегѵѵіеп, СгяуЬіепіес, 
СггхеЬіепіес. — Чешек. СаЫік.— Сербск. 
Етуіпас.— Яуз. Бори.— Финн. УеЫса.— 
Нѣм. Баз ЗсЫапдепкгаиІ, ЗсЫапдеп- 
іѵигг,— Франц. Бе Саііа. — Англ. Саііа. 

СаНа раіивігів X. Фарм. назв. Бга- 
еипсиіиз а^иаіісиз з. раіпзігів. Бобов¬ 
никъ (Могил;) Бобакъ (Гродн.) Бѣло- 
крыдьникч. (Двиг.) Бѣлый попутникъ 
(Мейеръ. Кал.) Болотная трапа (Амб.) 
Водяной корень (Олон.) Гуека (Могил.) 
Житница (Могил.) Капелюшникъ (По¬ 
лѣсье). Красуха (Нет.) Лягушечникъ 
(Тв. Ост. Пуп.) общ. съ нѣм.—Лапуш- 
никъ водяной (Костр.) Медвѣжьи 
лапки (Смол.) Пѣтушки (Олон. Могил.) 
Фіалковий корінь (Малор. Рог.) Хлѣб¬ 
никъ (С.-Пет. Вѣд.) Хлѣбница (Собол.) 
По сходству съ др. рр. Озерный вхтов- 


никъ (Вахтовнмкъ) (Вят.) Вахка (Гродн. 
иск. Вахта). ТрнФОдь (Тул.) съМепуапіЬ. 
ІгіЫ. Образки (Даль) съ Агшп.—Перев. 
Змѣй трава, Звіѣйка, Зм^ѣевикъ.— С ом¬ 
ни т. Шаленъ (Гродн.) — Пол. Мигаа- 
тіес. Сгегѵіеп Ыоіпу (Вил. Ков.) — 
Бусины Мотеся — Фини. БѳЬтИпкіеІі, 
ЗиоѵеЬка. — Нѣм. Біе ВеіпЫоте, Дег 
БгасЬепзсЬіѵапг, БгасЬетѵига, Даз 
ЕгозсЬкгаиІ, Дег ГгозсЫбЙеІ, Даз ЗшпрБ 
зсЫапдепкгаиІ, ’ѴѴаззегасЫапдетѵигг, 
Дег гойіе ІіѴазаегрГеіІег.— Франц. СаІІе 
Дез ншгаів. Зегрепіаіге Д’саи. — Ани. 
МагзЬ-СаІІа. Корпевище употребл. отъ 
укушевія змѣй. Высушенное и вымо¬ 
ченное въ водѣ примѣшивается на сѣ¬ 
верѣ къ ржаной мукѣ и идетъ въ хлѣбъ, 
откуда и названіе Хлѣбница. Листья и 
корни могутъ служить для откармли¬ 
ванія свиней. у 

СаПІеопит ІАп. Роіудоп. РгоДг. 
XIV. 28. Кислецъ. Торлокъ. — Пол. 
Оггдяіоіек, Накоса раіка. — Чешек. 
Кузіес. — Нѣм. Бег НаскевкорІ, ГІй- 
деікпор^, ЗсЬбпкпбІегід, Еійдеішізз. — 
Франц. Бе Саііідоие. — Англ. ТЬе Саі- 
Іідопиш. 

СаШеопит Сариі Мѳйиѳаѳ 8ск. 
Сарты въ Турк. Джизгунъ (Кот.) 

СаШеопит СаІІірЬіуваѳ еі СаШ- 
еопит Іѳисооіасіит Всііг. — Кири 
Акъ-джузгенъ (Борщ.) 

СаШеопит Мигѳх Бу. — Кирг. 
Ак-Дивдап. 

Саіііаасѳ (іаБигіса ІГгзсІі. (Ит- 
Ьеіі. IV. 184). Буруза (Даур.) — Гольды: 
Папдоа (Мах. Рг. 128). 

СаІІІІгіоЬѳ X. Наіогад. Рг. III. 70. 
СаШігісЬе іілинія есть АДіапЫіиш Са- 
ріііиа Уепегів. Болотникъ (Двиг.) Во¬ 
дяной волосъ (Кален.) Водяная звѣз¬ 
дочка (Собол.) съ нѣм. Водозвиздка 
(Даль), Каменная роса (Даль) оба вида.— 
Пол. Ея§й 1. СѵгіахДкі іѵоДпе. "^Іозпік.— 
Чешек. 2аЬлѵ1ав ѵ (Рг.) ЙаЬіпес. ЙаЬі- 
ѵіаз. — Сербск. ЙаЬД ѵкз, Копасас. — 
Яуз. НѵѵёгДиз. — Финн. ѴсбііііМі. — 
Нѣм. ЛУаззегвіего. — Франц. Саіііігік. 
Еіоііе Д’еаи. — Ани. ѴѴаІег-Зіапѵогі. 
Зіаг-дгавз. 

СаІШгів (іиайгіѵаіѵів Ѵепі. 
(СопіГ .Рг. ХУІ. 2. 452). ТЬуіоп (Нош. 
ОДузз.)ТЬуіоп з.ТЪуіа(ТЬеорЬг.)Удревн. 
Финикійскій Кедръ. — Сандараковый 
кустъ. — Нѣм. СедІіеДегІе ЗсЬтиск- 
сургеззе. Сгущенный сокъ ваз. Санда¬ 
ракъ, ЗапДагаса, Везіпа ЗапДагасае ѵ. 
ЗапДагасЬа. Кезіпа ѵеі Ситті ^ипіре^і, 
ЛѴасЬЬоІДегЬагг, ЗапДагак (нѣм.), Зап- 
Дагацие (франц.) Употр. при ревматнз- 
махъ, ломотѣ, и т. д. Изъ него же цри- 
готовл. лакъ. 



78 


Саііипа — СаШіа 


Саіійпа 8аШЪ. Егісас. Рг. VII. 612. 
Вёрескъ. — Лол. ЛѴгхоз, ЛѴгхозік. — 
Чешек. ІіѴгеа (Рг.) Мойгу гогсЬой, Скр¬ 
апа, Вгехіпі. - Сербск. Ѵгевііса, Ѵпе- 
зак, Ѵгезак. — Фипи. Капегка. — Нпм. 
Нсійе, Неійекгаиі. — Фрат. Саііипе.— 
Атл. ТЬе Саііипа. НеаіЬег. 

Саііипа ѵи1§агі8 ВаІізЪ. Прежде 
Егіса ѵиідагіз, отъ этого въ Фарм. Нег- 
Ъа Егісае. Вагонъ (Моек. Двиг.) Багуль¬ 
никъ сухоборный (Арх. Шенк.) Боръ | 
(Петроз.) Боровица (Влад.) Боровика 
(Влад.) Боровая красная трава (Каз.) и 
иска». Барвинки (Ков.) Горовица (Ни- 
жег.) Верескъ (бол. част. Вел. Росс.) 
Вересъ (Малор. и Бѣлор.) и нзлѣн. 
Верйсъ, Веросъ (Малор. Рог.) Вересень, 
Вересовецъ трава (Кондр.) Берестъ 
(Мал. Заи. Рог.) Боровой Вернсъ (Пет.) 
Вржосъ, Вржостъ (Гродн.) Воробьиная 
гречуха (Волог.) Ерникъ (\Ѵіей.) Зеле- 
ница (Арх.) Канабра боровая (Олон. 
Пет.) Канибра. Канабренннкъ (Олон.) 
Боровой Канаршікъ (Пет. Меркл.) 
Крупка (Ниж.) Липина, Липица (Влад.) 
Подбрусничникъ (Вор.) Рыскунъ (Моек.) 
Троецвѣтка(Уф.)Ѵ Боровой чаберъ (Ни- 
жег.) Щаберъ (Нижег.) — Сербск. Вріуе- 
сак, Врисак (Панч.) — Самоі. Зиуів 
(Ков.) — Финк. Капапѵа (Раіі.) Канда- 
акапегѵа. — Эст. Капагік, Капа агд 
(ЛѴіесІ.) Каппагрік (Раіі.) — Латыш. 
ЛѴігхпеа тсІІоЪіпі, теіпа 8аЫс, дагваз. 
Въ Лифл. — СаЬгаскі. — Нѣм. Сетеіие 
Везепкеійе, КоШез ой. детеіпез Неійе- 
кгаиі. Вгйзсіі. — Франц. Вгиуёге еот- 
типе. — Аки. Сотшои НеаіЬ, ог Пса- 
ЬЬсг, ТЬе Ьіпд (ЬошЬ) Огідд (Ргіог). 
Трава употр. въ медиц. противу камен¬ 
ной болѣзни Цвѣты доставляютъ пче¬ 
ламъ взятокъ. Листья употр. иногда 
вмѣсто хмѣля и все растеніе на дубле¬ 
ніе и окрашиванье въ желтый цвѣтъ. 

СаІорЬаса ѵоіеагіса ВіяеП. 
(Ьедшп. И. 270). Ракитникъ волгекій 
(Раіі.)— Кырг. Май-караганъ, т. е. жир¬ 
ный Караганъ (Пот.) — Палм. Таетае- 
пезсЫІ-еЬеззйп (Раіі.) — Нѣм. 8с1ібп- 

Ііпве. . . т, 7 > 

Саібѣгорів ёіё ап1;ѳа І1 - Вг - 
(Авсіер. Рг. ѴШ. 536). Большой Му- 
даръ. — Нѣм. Ѳгоззе Мийагрйапхе. 
Южн. Аз. и Воет. Инд. Дост. корень 
Кайіх Мийагіі дідапбеі обдад. сильнымъ 
рвотнымъ свойствомъ. На Антильскихъ 
остров, употр. вмѣсто Ипекакуаны, а 
въ Остъ-Индіи отъ Епилепсіи, Исте¬ 
рики, ЕлеФантіазиса и разныхъ накож¬ 
ныхъ болѣзней и проч. 

Саіоігоріз ргоеѳга В. Вг. Настоя¬ 
щій Мударъ. Остъ-Индская Сарсапа¬ 
рель. Дост. корень Мударъ, или Остъ- 


Индскую Сарсапарель, Вайіх Мийагіі, 
Мийаг. Нѣм. Мийагчѵигхеі, ОбЬіпйізсЪе 
Загзарагіііе. Насте йе Мопйаг (Трап.) 
Листья въ Персіи отдѣляютъ родъ 
Манны, называемой Ошеръ, Ошаръ. 
Это есть Содомскій виноградъ, упомян. 
въ Библіи (Второз. XXXII. 32. См. 
Москв. 1844. Соврем. 1852. 32. 6. 65. 
Душеп. Чтѣн. 1867. зиЬ Азсіеріаз рго- 

сега Ь. ^ , .. 

СШЬа Воз. Напипс. Ргойг. 1. 44. 
СаШіа Плинія есть Саіеийиіа оііісіп. 
Желтоголовннкъ (Двиг. род.) Калуж¬ 
ница *) (Двиг. вид. правильнѣе Калюж- 
ница). — Пол. Касгупіес. Касгеіііес. 
Кпіеб. Мгуо^ка,— Чешек. ВІаІаисЬ (Рг.) 
2*Лги2І 2 от их. ВіаІоисЬ. Мйзеіка, 21иІак, 
Койзке коруіо. — Сербск. КаЦихшса.— 
Финн. Непіикка. — Нѣм. Біе ВиШіг- 
Ыите, БоІіегЫите, КиЬЫите, ЗсЬшаіг- 
Ыите. — Франц. Ье СаІіЬа. — Англ. 
СаІіЬа. Магвіі МагідоЫ. 

СаШіа раіиаігів В. Фарм. назв 
СаНЬа раіизігіз з. Рориіадо (Роі. еі П.) 
Баламаііка (Никол, у. Волог. губ. Пот.) 
Валахъ (Сл. Церк.) Балахъ (ѴПей.) ош. 
Вороньи глазки (Кал. Лям.) Калужница, 
Калюжница (Малор.) Козелецъ (Смол.) 
Лататте **) (Малор. Волк.) Лягушечникъ 
(Никол, у. Волог. г. Нот.) НіЬныш (Бѣ¬ 
лор.) Люньки (Вор. Рупр.) Пбиики (Ма¬ 
лор. Волк.) Болотный Фіалокъ (Кондр.) 

Кромѣ этихъ названій есть еще мно¬ 
жество общихъ съ другими растеніями, 
съ которыми СаНЬа раіпзігіз имѣетъ 
сходство частію по мѣстонахожденію, 
частію по Формѣ и цвѣту цвѣтка. Та¬ 
ковы суть: 

Бѣлокопытникъ (Тамб.) Мачиха (Во¬ 
лог. Сар.) съ Тизз. РагГ Куриная слѣ¬ 
пота, Курячья слѣпота (Вятск. Пуп.) 
Курослѣпъ болотный (Собол.) Куро¬ 
слѣпъ желтый, Курослѣшіикъ, Слѣпо- 
куръ и тому под. назв. общія съ мно¬ 
гими растеніями, имѣющими желтые 
цвѣты и носящими тѣже названія. 
Лататье (Екат. Подт. Кіев.), Лотош- 
іш (Кіев.), Лотошъ, Лотать, Лататтэ 
(Малор. Рог.), болотная Кубышка (Ни¬ 
жег. съ НирЬаг Іиіеит).— Лопухъ, Ло¬ 
пушка (Мог. Кіев.) Пригодная Лопуха 
(Арх.) Болотный Лопухъ (Ниж.) Бобов¬ 
никъ, Бобокъ, Бобки (Арх. общ. съ 
Саііа раіизіг.) Поготный цвѣтъ ^Амб.) 
Болотные Ноготки (Тамб.) — какъ ка¬ 
жется потому, что у Плинія Саіепйша 

*) Калюга, Калуга наз. въ Малорос¬ 
сіи всякая лужа, но особенно грязная. 
Отсюда и названіе Калркница. 

**) Этимъ же именемъ назыв. №уга- 
| рЬаеа аІЪа и ИирЬаг Іиіеиш. 


СаШіа — Сатрапиіа 


79 


называлась СаНЬа, Змѣйка водяная, 
Змѣй-трава (Март, съ Саііа раіизіг.) — 
Пер ев. Коровій цвѣтъ (Даль). Желтокъ 
япчный (Кондр. съ нѣм.) — Смѣшан. 
Съ пол. — Маіовка. — Пол. Касхупіее. 
•Ьоіосіе, Ьоіос. Кпіёс роа^оіііа (Ков.) — 
Чешек. Воіеоско, ВІаІаисЬ, Мачіепка, 
2Іиі& іоіііа, Мёзісек, Оепѵіійк. 2іи(Ак. 
Копзкі коруіо, 2йгихі, 2агш$. Кошітац 
(Панч.) — Сербск. КаЦизпіса. — Луя. 
ВІоіисЬ, Віоіпзк. ЙоПаіс. Іюкасіпа, іик- 
даіз, ііОкпас, Тіикобіпа, — Русин. Ьо- 
исх, Маука — Словаки ВІаІаисЬ, тазпа 
хеііпа, ]а^а^, ІоЬа^. — Самоі. Ьикзхіав 
(Ков.)— Финн. КеИаЬегикка и мн. д,р.— 
Латыш. Ршгепез, СоЬтѵароЬгта. — 
Эст. ЛѴагза каіуасі. — Нгьм. Оешеіпе 
ой. ЗитрГ-БоіЬегЫите, КиЬЫите, Огоз- 
зе ВииегЫите, БеіизсЬе Карег, ВасЬ- 
Ыише, деіЬе МаіЫитс, ЗсЬтаІхЫите, 
МоозЫите, ОоЫѵіезеиЫише.— Франц. 
Ье Сосиззеаи, 1е Рориіаде, 8оисі (Геаи 
ои (1е тагаіз, Сіаіг Вазаіи (1е гіѵібге, 
Оігоп. — Англ. ТЬе МагзЬ Магідоій, 
Ваззіпеіз-Вгаѵе. Меайо\ѵ’з Ьоиіз. ТЬе 
"ѴѴіій ЬасЬеІіег ЪиШт. Листья приклад, 
при ожоі’ѣ къ ранѣ. 

СаІуаЪѳеіа веріит і. См. Соп- 
ѵоіѵиіиз зеріит Ь. (такъ какъ всѣ назв. 
общи). 

Сатѳііпа Сгпіз. СгисіІ. Рг. I. 201. 
Камелина. Рыжикя,. — Лол. йийга.— 
Чешек. Ьпісе. — Сербск. Ьапак, Ѵгіспо- 
хігаа. — Фини. КіШіреПаѵа. — Нѣм. 
ЬеіпйоЫег. — Франц. Ьа Сашёііпе. — 
Апіа. Сгоій оі Ріеазиге. 

Сатѳііпа тіогоеагра Апйу. Ры¬ 
жей, Рыжій (Екат. Сгип.) 

Сатѳііпа ваііѵа Сгапіг. У древн. 
Муадгоп. У Тгадиз’а — Зезашои. Фарм. 
назв. Сатеііаа ѵ. Муадгит, а. Везатит 
ѵиідаге (8ега. еі НЬ.) Городовуха (Пу- 
дожъ. Олон.) Жабникъ зеленый (Вят.) 
Кашка (Тамб.) Коровья трава (Щегл.) 
Мухоловка (Даль)? Полевые очитки 
(Подол. Леон.) Рожь индѣйская (Кондр. 
зиЬ Возгаогиз, зезашиш). Рѣзь *) ко¬ 
ровья (зпЬ Муадгоз, ТгШсит Ьоѵіішт), 
Рѣзь, Рѣзуха (Собол.) Рѣжуха (Даль). 
Рыжикъ (въ торг.) Рыжій, Рнжін, 
Рыжей (Малор.) Рыжій ленъ (Могил.) — 
Пол. йийга х\ѵуехата (Ков.) — Луя. 
6г}'з, Огубоѵс. Вуз, Еузі. — Латыш. 

*) Названія Рѣзь, Рѣзуха и Рыжикъ 
п пр. всѣ произошли отъ слова рожь, 
измѣненнаго въ произношеніи, соглас¬ 
но польскому выговору, такъ что рѣзь 
коровья есть иэмѣн. рожь коровья, чему 
соотвѣтствуетъ и прежнее латинское 
названіе ТгШсит Ьоѵішіт. 


ййгаз, Лий газ. ~ Эст. Тийгай, ^ийга 
Іиифай. — Финн. Тоикоіпеп, кіеиреііач 
ѵа. — Нѣм. Бег ВиКегзаше, йіе дговзѲ 
Боііег, йав Боиегкганк, йег Еіпкепзатѳ, 
йіе КІасЬзйоІІег, йіе дешеіпе Ьеіпйоііег, 
йег Зеват. — Франц. Сатеііпе, Зезате 
й’АПетадпе, Огаіпе йе Ьеигге, Сато- 
тШе Йе Рісагйіе, Коиде Ые (воздѣл.) — 
Атл. Ѳоій оі Ріеазпге. Оіі зеей, СЬееі 
(Рг.) Сѣмена употр. на добыв, масла •— 
рыжиковаго. Оіеиш Зезаші ѵиідагіз. 

Сатрапиіа В. Сатрапиіас. Рг. 
VII. 457. Уменьш. отъ Сатрапа, коло¬ 
колъ. Балаболки (Твер. Ост. Пуп.) 
Звонки (Мал.) и нам. Звоночки (Мал.) 
Звонцы (Смол.) Збаночекъ (Подол.) 
Дзвнночекъ (Мал.) Дзвінкы (Ум.) Коло¬ 
кольчикъ (Двиг.) Какой то видъ въ 
Олон. губ. —Глааная трава (по употребл. 
въ болѣзни глазъ) Поляк. — Пол. Бхѵуо- 
! пек.— Чешек. 2\ѵопес.— Сербск 2ѵонёе, 
2ѵопсіб. Пакууац (Лавр.) — Луз. КНп- 
каск. 2ті'бпск. Іѵіапка.— Финн. Кеііо.— 
Эст. Каге КеІІай. Раг. — Нмср. Сати- 
чура, Мердзевула (Сред.) — Чуваш. 
Шиггылчанъ, т. е. колокольчики.— 
Аино Мике-касЬ (зрес.) — Лѣм. Оіок- 
кенЫите. — Фрать. Ьа Сатрапиіе, 
Оапіеіёе. СІосЬе, СІосЬеІіе. — уіми. 
Веіі-Гіоіѵег. 

Сатрапиіа Ьопопіѳпяів В. Зво¬ 
ночки или Звонки (Екат.) Зміевая трава 
(Сарат.) Колокольчики (вездѣ). Нёзи- 
перъ (Гродн.) Рядннкъ (Черн.) Синякъ 
(Хар.) Употр. отъ падучей болѣзни. 

Сатрапиіа Сегѵісагіа В. Балабол¬ 
ка (Даль). Бѣшавг» (Вятск.) Дзвонекъ’ 
(Гродн.) Синій звѣробой (Волог.) Куд¬ 
латый звонокъ (Ьіпй.) Квашня (Потаи.) 
Оленій колокольчикъ (Сит.) Куцавей 
(Черн.) Мужицкій т. е. мужской Пере¬ 
полоха. (Сиб.) Въ Рук. Рупр.— Петровъ 
батыжекъ (Екат.) Дакабрь (Орд.) Дур¬ 
манъ (Иовг.) Полевой желѣзнякъ (Екат.)* 
Заря (Смол.) Христовъ зостѣнъ (Костр.) 
Змѣиная (Олон.) Бѣлый звѣробой (Уф.) 
Лѣсная крапива (Курск.) Лишайникъ 
(Вольт.) Маковникъ (Костр.) Мутная 
трава (Твер.) Христовъ посохъ (Костр.) 
Ужовникъ (Гродн.) Укрылъ (Нижег.) 
Тат. — Растакъ-шуда (Каз.) Употр. 
по время мыта у скота. Отваръ травы 
даютъ коровамъ во время потери ими 
молока. Въ Бол. губ. употр. отъ ли¬ 
шаевъ. Въ Волог. губ. пьютъ наваръ 
въ водѣ, чтобы «золотникъ» не хо¬ 
дилъ послѣ родовъ *). 

*) Нужно рвать въ такомъ мѣстѣ, 
гдѣ не слыхать пѣтушинаго пѣнія, по¬ 
тому что цѣлительная сила есть только 


80 . Сатрапиіа 


Сатрапиіа ^Іотѳгаѣа X. Фарн. 
назв. Сегѵісагіа тіпог (Роі.) Глазовая 
(Олон.) Адамова голова (Влад.) Иванова 
голова (Могил.) Ивановы цвѣты (Мог.) 
Звонокъ (Могил.) Синій звѣробой (Во 
лог.) Колокольчикъ полевой, луговой, 
боровой, лѣсной, оленій (разн.) Коку- 
шечннкъ (Кал.) Приточникъ, При¬ 
точная трава (Моек. Дв.) ІІодплѣсъ 
(Ряз.) Подплешникъ (Орл.) Сказитникъ 
(Малор. Рог.) Скучникъ (Черн.) Ску¬ 
ченъ (Малор.) Страхополохъ (Волын.) 
Мышиная трава (Твер. Рупр.) Христовъ 
посохъ (Волог.) Шншебарникъ (Нерм. 
Клеи.) Въ Рук. Рупр. есть слѣд. пазв.: 
Весчанницъ (Мог.) Віолле (Арх.) Голу¬ 
бянка (Олон.) Иванъ и Марья (Новг.) 
Зубчатка (Нижег.) Плывунъ (Влад.) | 
Дикій репейникъ (Нижег.) ШалФей по¬ 
левой (Минск.) Ришточникъ (Могил.) 
Чирятокъ (Курск.) Куриная слѣпота 
(Вор.) — которыя жедатсльпо провѣ¬ 
рить. — По Самог. ѲсІЬа. — Нѣм. Баз 
ВѳгдЬаІзкгапІ, йіе ВпзсЬеІоске, баз 
кіеіие Наізкгаиі, біе ЛѴіевепзсЬеІІе. 
2арИеіпкгаиЬ. Все растеніе употр. въ 
породи, медиц. отъ укушенія бѣшены¬ 
ми животными. ВъПермск. губ. пыотъ 
отъ головной боли. Въ Вор. губ. отъ 
лихорадки принимаютъ порошокъ, а 
также отъ сипоты и хриплости. 

Сатрапиіа тѳсИит X. Фарм. назв. 
Мебіит ѳ. Ѵіоіа тагіапа. — Нѣм. Біе 
МагіеШз, баз МагіепѵеіІсЬеп, біе МіІсЬ- 
ЙІоске, біе \ѴйІбд1оске. — Франц. Ье 
СагіПоп, Іа Ѵіоіеііе бе Магіе, Іа Уіо- 
Іеііе тагіпе. 

Сатрапиіа раіиіа X. Горлачики 
(Могил.) Звонокъ (Мог.) Звонецъ бо¬ 
лотный (Черн.) Званочки (Вит.) Дзвоп- 
кн (Гродн.) Котел ьки (Вят.) Котелки 
(Даль). Колокольчики (бол. ч. Росс.) 
полевые. Личужница, Синелька (Вят.) 
Въ Гук. Рупр. Дрема (Смол.) Ключики 
(Вил.) Мыло дикое (Нижег.) Чахотош- 
ница (Пет.) Степедьнякъ (Олон.) Корень 
въ Россіи употр. какъ народное сред¬ 
ство отъ бѣшенства собаки. 

Сатрапиіа рѳгвіеіГоІіа X. Гра- 
бильннкъ (Вор.) Звонокъ лѣсовой. Звб- 
ники (Малор.), Звонка, Дзвонекъ (Зап. 
Росс.) Збаночкы, Дзвиночкы (Подол.) 
Синій звѣробой мужескій (Арх.) Коло¬ 
колецъ (Ниж.) Колокольчики (повсюду) 
Котелочки (Вятск.) Капшучкн (Курск.) 
Пискунъ (Олон.) Цвѣтокъ — пирожки 


въ такихъ экземплярахъ, которые вы¬ 
росли, не слыхавъ пѣтушинаго пѣнія 
Никол. Волог. губ. Потаи.) 


(Тамб.) У Рупр. Бюлина (Моек.), Бубны 
(Могил.) Кутазъ (Нижег.) Цьшдалѣ 
(Гродн.) Подсолнечникъ синій (Пет.) 
Дрема (Костр.) Чеботкн большіе (Кіев.) 
Сербск. и Южн. Слав. Добродев. — 
Нѣм. Біе іаиЪе (Носке, біе §гоззе 
ВсЬеІІе, біе ЛУаМгтЬе!, біе ’ѴѴаІбга- 
рипгеі. — Фраиц. Бе Ьйіоп бе .Тасок. 
Ьа СІосЬе. Употр. отъ кашля у овецъ. 

Сатрапиіа гарипсиіоійѳв X. Бо¬ 
ровой Колокольчикъ. Бѣдокоренникъ 
(Экон. Маг.) Курятина, Куринка (Укр. 
Черн.) Ницая лоза (Вит.) Петровы ба¬ 
тожки (Полт. Рупр.) — Нѣм. Біе Геіб- 
гарипгеі, баз лѵіібс МПсЪ^ІосксЬеп. — 
Фраиц. Ьа іаиззе гаіропсе. 

Сатрапиіа Варипеиіия X. Коло¬ 
кольчикъ съѣдобный. Раиункулъ, Ра¬ 
пунцель (въ огороди.) Чоботки малые 
(Кіев.) — Пол. Коіпік. — Четен. Ног- 
ропка. — Нѣм. Баз ЕйпѵіЫеіп, біе Еа- 
рипгеідіоске. — Франц. Ьа Сашрапиіе 
Еаіроиее. Сѣеѵеих б’Еѵбдие. Рісб бе 
заиіегеііе. Катрон. — Аіпл. Катріоп 
Веіі. Соѵепігу-Еарез. Сладкіе, питатель¬ 
ные корни, Кабіх Карипсиіі езсиІепЬі, 
прежде употр. въ медиц. Воздѣлывает¬ 
ся въ садахъ. . „ _ 

Сатрапиіа гоІипсІіГбІіа X. Горла¬ 
чики (Арх.) Ломотная трава (Влад.) 
Зарница (Ворон.) Полевые черевички 
(Могил.) Боровая звонка (Минск.) Блох- 
някъ (Олон.) Збаночекъ (Волын.) — 
Корели Булку-гейну (Олон.) — Финн. 
Наг*акап-ЬаШь— Нѣм. Баз Визскв^ск- 
Іеіп, баз еіаззвІбсксЬеп, біе ѵгіібе Еа- 
рипгеі.— Англ. Сошгаоп НагеЬеІІ, Зсоі- 
1 І 8 І 1 Ыие-ЬеП. 

Сатрапиіа віЪігіоа X. Василекъ 
полспой (Подол.) Воувчукъ (Тавр.) Ди¬ 
кая буковица (Курск.) Жабинъ корень 
(Екат.) Мѣсячная трава (Сиб.) По¬ 
вилика (Хар. Екат. Огап.) Синовникъ 
(Вор.) Сокирка (Екат. Опт.) Трехцвѣт¬ 
ка (Уфим.) Въ Подол, губ. употр. отъ 
зубной боли въ видѣ полосканья, а 
въ Тавр. губ. отъ венерической бо- 
лѢзни. 

Сатрапиіа ТгасЬѳІіит X. Фарм. 
пазв Сегѵісагіа та^ог з. ТгасЬеІіит. 
Колокольчикъ большой, боровой. Дзво- 
ники (Малор. Волк.) Гусиное горлышко, 
Гусиная трава (Вятск. Яал.) Горляная 
трава (Кондр.) Костоломъ (Орл.) Ко- 
ціолки (Гродн.) Лнпиха (Екат.) Очникъ 
(Вор.) Надулей цвѣтъ (Черн.) Примоч- 
ная трава (Урал.) Царскій посохъ (Ни¬ 
жег.) Пѣтушки (Мейеръ) Синій цвѣтъ 
(Екат.) и на Зап. Звонки, Дзвонки, 
Дзвоньчики (Гродн.) — Пол. Раіизгкі 
Раппу Магуі. — Четок. ТеписЬоѵка. — 
Нѣм. Баз Ьгаипе ЕіпеегЬйісЬеп, баз 


Сатрапиіа 

Наізкгаиі, баз 2арІепкгаиі. — Фраиц. 
Ьа ОапіеМе, 1е Оапі бе ИоНте Бате, 
НегЪе аих ігасЬёез, Огііе Ыеие. — Апіл. 
ТЬгоаіѵуогі. СапІегЬигу-ЬеІІв, Согепігу- 
Веііз, Магіеі. Мегсигу’з Ѵіоіеі. Корень 
н трава прежде употр. отъ воспаленія 
горла. Корни могутъ быть употр. въ 
еаладъ, а молодые листья для приго¬ 
товленія щей. 

СатрЬога оГйсіпагит N. и Е. 
Ьаигиз СатрЬога Ь. Камфорное де¬ 
рево. Изъ корня получается Камфара, 
Камфора, СатрЬога о&сіпаііз, СатрЬо¬ 
га сЬіпеозіз з. ]аропіса. СатрЬег (нѣм.), 
СатрЬге (Фрапц.), СатрЬаг (англ.), со¬ 
ставляющая самое сильное возбуди¬ 
тельное средство и имѣющая громадное 
употребленіе въ медицинѣ. Отеч. Зап. 
Яп. и Китай. 

СатрЬоговта X. Заізоі. Ргобг. 
ХІІЬ 2. 125. КамФорная трава (иск - !) 
Уральскіе казаки назыв. киргизскимъ 
именемъ Суранъ — два вида этого рода 
и всѣ виды Заівоіае. Вообще Сураномъ 
слѣдуетъ называть всѣ солеиыя ра¬ 
стенія. 

Сапѳііа Вгоит. Спііііег. I. 508. 
Сіпзіас. СЬоіз. Корица. — Пол. Коггу- 
Ьіеі. Супагаоп Ъіаіу.— Чешек. Капе 11а,— 
Сербск. Кансла. — Нѣм. Бег Салсіі- 
Ъаиш. 

СапѳИа аІЬа Мигг. Сіппатобепбгоп 
согіісозит Міегз у Трап. Бѣлая Ко¬ 
рица. Ложная Винтерова кора (Тр.) — 
Нѣм. Бег тѵеіззе 2іттіЪаит. — Франц. 
Ьа Сапеііе ЫапсЬе. — Аніл. ѴГЬіІе 
"ѴѴооб Вагк. Въ торг, извѣстна кора ея 
подъ назван.: Корица. Согісх Сапеііас 
аІЬае, Созіиз биісіз ѵеі согЬісозиз, з. 
Согіех ЛѴіпІегапиз зригіиз з. Сіппато- 
бепбгі согіісозі з. Сіииатотит тадеі- 
Іапісит (Тр.) ‘ѴѴеіззе Сапеіігіпбе, ГаІзсЬе 
■ѴѴіпІегзхчпйс (пѣм.), СапеІІѳ ЫапсЬе. 
Еаиззе Саиеііа. Отеч. Куба, Ямайка. 
Дѣйствіе ея и употр. одинаково съ дѣй¬ 
ствіемъ настоящей Корицы, Сіппашо- 
тит 2еу1апісит Вг. 

Саппа X. Саппас. Епбі. Канна. 
Тростникъ цвѣтущій. — Пол. Расіо- 
геейпік, Тггсіпа ктѵіаіо\ѵа, Кчбаіоіггсі- 
па, Тггсіпа Ігіѵіесівіа. ТггсіпокѵѵіаІ;. — 
Чешек. Бовиа. — Сербск. Сіеѵщак. — 
Луз. 8у1зу КЬгузІозитѵе. — Ним. Баз 
ВІитепгоЬг. — Фрапц. Ьѳ Ваіізіег. — 
Англ. Е1о\ѵегіпг Еееб, Іпбіап 8ЬоЬ. 

Саппа іпаіса АН. Китайскій 
огонекъ (у русск. сад.) — Нѣм. Іпбі- 
зсЬез ВІитепгоЬг. ЗаЙгаптаггоп (по 
употр. цвѣтка вмѣсто Шафрана). — 
Фрапц. Ьа Саппе б’Іпбе, 1е іаих бисгіег. 
Корень употребл. въ медицинѣ. Отеч. 
Вестъ-Индія. 


- СапШагѳІІив 81 

СйппаЫа X. СаппаЫп. Рг. XVI. 
1. 30. Конопля. — Пол. Копоріе. Копо? 
ріа.— Чешек. Копорі, Копорё.— Сербек. 
КопорЦа. — Луз. Копор. Копоре], Кр- 
пор]е. — Нѣм. Бег Напѣ — Франц. Ьё 
СЬапѵге. — Англ. ТЬе Петр. — Аино 
ІГпІсЬа Кіпа. 

СаппаЬів ваііѵа X. Конопля. Ко¬ 
нопель, Кбнопь (Ряз.) Конбпи, Коно- 
пёльки, Канопа (Южн.) Колония (Бѣ- 
лор.) Зеленецъ (Ряз.) Моченецъ (Ряз.) 
Паболокн (конопля, собранная съ земли 
граблями). Мужск. особи наз. Замйшка 
(Орл.) Дерганцы (Вор.) Посконь, Пдо- 
скинь, Плбсконь (Кален.) Суволока 
(Тул.) — а женскія Матка, Матерка, 
или Матки, Матбрки. — Пол. Копоріе, 
Ріозкипка, РІозкип, РІозкоп, Бизхкі, 
Рібпка (мужск.); — 01о\ѵас2, С1о\ѵаі;ка, 
Масіогка, Вгапка (женск.)— Сербск. Вё- 
Ііса, Ъёіоіка, сѵёііса регѵозка (мужск.) 
Сегпоіка Зётещаса, Ровіёбпіозки (жен.) 
Главнчина (Ыім.) — Луз. Равкогпе Ко- 
поіуе. — Арм. Канепъ. — Груз. Эк(Ь)- 
сунджи. Канап(Ь)п. — Мгшір. Кип(Ь)и 
(Эрист.) — Пух. Канопъ. — Хив. Кон- 
деръ (Кир. 90) ег> Турк. Сибо (Кир. 182). 
Сарти въ Турк. Вангъ, Бандона. Изъ 
сѣм. пригот. Наша, Наши (гашишъ).— 
Имер. Канапи. — Молд. Кынипы. Кы- 
ныпа. — Морде. Назій, Пазя (мужск.) 
и КанФь (женск.) — Бухар. Канапъ, а 
сѣмя Бенгъ. — Кирг. Киндеръ-май 
(Хорошх.) Кендырь (Пот.) — Псрм. 
Пышъ. — Вотяки Пыжъ. — Чуваш. 
Кандыръ (мужск.) Позіі (женск.) — 
Вурпіиы ІПпік. — Въ Каты - Курганѣ 
Чаки-чакъ, а одуряющ. вещ. — Бангъ 
(Кир. 32). — Олъчи и Гольды ОпосЫо; 
у густ. Сунгари — СЬйпІлсЬа ѵеі Ьоп- 
іасЬ (Мах. Рг. 246). — Аиио Азакага,— 
Нѣм. Оетеіпег Напі', мужск. — 8іаиЬ- 
ЬапГ, Геттеі, Гіттеі, ТаиЪег Напй, 
женск. — ВіізЫіп^, дгйпег Напі, брйіег 
Напі. — Франц. СЬапѵге. Сѣм. СЬепе- 
ѵіз. — Англ. Петр, Оа11о\у-Огазз, Кеск- 
^ѵеей. Употр. и въ медицинѣ и въ тех¬ 
никѣ для добыванія масла и волокна. 
Изъ сѣмянъ па Востокѣ приготов¬ 
ляютъ гашишъ. Извѣстный напитокъ 
древнихъ Грековъ, ИерспНіез, приго¬ 
товлялся изъ сѣмянъ конопли. 

• СапѣЬагѳІІив Нутепіпі КЪЬ. 444. 
Пол. Зогокор, Зіебип, 8іе4і Ьогоѵту (зиЬ 
Мегиііив егізриз). — Нѣм. Бег ЕаПеп- 
рііх, бег Рйейёгііпд. — Франц. Ьа Сап- 
іЬагеІІе. — Ани. СапЙіагеІІиз. 

СапШагѳИив аигапііасив Гг. Ко¬ 
кошки, Сплоен ь (Новг. Волк.) Спло- 
снь оранжевый или Поплаушка оран¬ 
жевая. 

СапЙіагѳІІиа сіЬагіив Гг. Лисич- 
6 


82 СапШагеІІив - 

к и (Борщ,) Лисочка желтая (Собол.) 
Опенокъ (Амб.) Сплоень. — Пол. 
Ріерггпік, Ц^зка. Лисица, гонска (Мик.) 
Чешек. Ьівка. — Сербок. Раргещ'ак рга- 
ѵі, Ьізіса. — Луз. Бицаікб. Коковкі, 
НисЬаком'у каі. — Нѣм. ЕззЬагег Ве- 
сЬегзсЫѵатт, Рійегііпд. КОіЫіпд, Еіег- 
всЬтгатт. — Фраки. СЬапіегеіГе. Ѳе- 
гіііе, СЬеѵгШе. Оугоіе. 

Саррагів X. Сарраг. I. 245. Ка¬ 
персы. Капорцы. — Пол. Карату, Ка- 
рагкі, Карраг. — Чешек. Карата. — 
Сербок. Карга, Карат. — Нѣм. Вег Кар- 
регпзігаисЬ, СарегзігаисЬ, біе Сарег- 
віаибе. — Франц. Ье Саргіет. — Англ. 
Сарет-ЬизЬ, Сарег-ріапі, Сарсг-Тгее. 

Саррагів ЪѳгЪасѳа ЛѴйЫ. Капер¬ 
сы. — Лиръ. Конгусъ-басъ (т. е. голова 
жука отъ Формы цігЬт. почекъ) Борщ. 
Зал. Ак. УН. — Узбек. КаЪаг, Каѵгаг.— 
Оарты Кауль. 

Саррагів вріпова X. Каперсовый 
кустъ, Каперсы, Капорсы.— Груз. Ка- 
пари (Эрнст.) — Тот. Шайтанъ-арбусъ 
(Скал.)— Нѣм. Сетеінег КарегзІгаисЪ.— 
Франц. Саргіет, Тареиіег. — Апъл. ТЬе 
Бріпеб от Соттоп СаррегЬивЬ, Прежде 
было весьма употребит, въ медицинѣ. 
Иьтнѣ же получаются отъ него только 
цвѣточныя почки, приготовл. въ уксу¬ 
сѣ — Капорсы. 

Саргагіа ЪіГІога X. (ЗсгорЬиІ. 
X. 429). Дост. Антильскій чай. АпііПсп- 
іЬее (нѣм.) ТЬё без АиШІез оп бе Іа 
Магііпщие (Бг.)— Англ. ЛѴезііпбіап іеа. 

Сарвёііа Ѵепі. СгисіГег. I. 177. 
Умен, отъ сарза, сума, мѣшокъ. Сумоч¬ 
никъ (Двиг. перев.) — Пол. Тавгпік, 
Тазика. — Чешек. Кокозка, Кокозку, 
Тазку, БисЬа Вёіа. ТоЪоІка. — Сербок. 
Тагсииак, Сизотаса.— Финн. Ьиіикка.— 
Нѣм. Нігіепі&зсЬсІ. ТіІзсЬеІкгаиі. — 
Франц. Ье Ьоигзе а разіеиг. — Атл. 
Сарзеііа, ЗЬсрЬегб’в Ригве. 

СарвѳПа Вигва рааѣогів Моепск. 
Фарм. назв. Вигза равіогіз. Бабки, Бѣ¬ 
ленъ (Одон.) Воробышо око (Укр. Ка¬ 
лен.) Воробьева Кашка (Екат. Хере.) 
Воробьиная Кашица (Сарат.) Вінички 
(Рог.) Гірчакъ (Рупр.) Грйцики (Малор. 
Сред.) Гречиха полевая (Вил.) Полева 
гречка (Рук. Рупр.) Ершевъ глазъ 
(ЛѴіс<ѣ) Чижовъ глазъ (Кондр.) Де¬ 
нежникъ (Вят.) Дикарка (Ииж.) Забиру- 
ха (Вят.) Зозулныкъ (Под. Вол.) Коше¬ 
лекъ. Кошелишка (Даль). Клоповникъ 
(Ннж.) Клопики (Мог.) Лебедецъ (Вор.) 
Могильная трава (Сар.) Мошонка (Даль). 
Мошоночникъ (Мейер.) Мишочкы (По¬ 
дол. Вол.) Пастушья трава (Кондр.) 
Пастушья сумка (Двнг.) пер.; Помолоч- 
никъ (Малор.) Риж ух а (Малор. Волк.) 


Сарвісит 

Рѣжуха (Умань), РѢдишникъ лѣсовой 
(Ннж!) Сердечная трава (Кондр.) Сер- 
дочки (Арх.) Сумочникъ. Сѣрнки. Сі- 
рнки (Полѣсье). Стрѣлки (Мог.) Су- 
хотникъ (Полт.) Ташка-трава, Ташка- 
зелье, Ташникъ (Кондр.) Тоткупь (Вят.) 
Ярутка. Черевецъ (УПеб.) Червншникъ 
еловый (Полт.) Відъ- червей (Малор.), 
т. е. отъ червей. — Сомнит. Вехъ 
(Влад.) Ивалекъ, Валскъ (Каз.) Дикій 
ленъ (Хар.) — Пол. Сгуеика, Ъудіеіпік, 
ТазсЬка. — Чешек. Кокозка, разЬпзі іо- 
Ъоіка. — Сербок. Тагсииак рговіі ііі Си- 
зотаса. — Жуз. Масёгпе сускі, ѴІдо 
піео, КЬибоЪка, УГасозк. — Латыш. 
РНкзсЬі, ріікзііпі. — Эст. Нііге кбпѵаб, 
Іии \ѵа1и Ьеіп. — Финн. Ніігепкогѵа. — 
Ним. НігіепіазсЬе, Ѳйпзекгеззе, Зйскеі- 
кгаиі. — Франц. ТаЬоигеі, Воигзеие, 
Моиіагбе ваиѵаде, Маіеііе, МоиіГеііе, 
Воигзе 5. бибаз. — Англ. Соттоп 8Ье- 
рііегб’з Ригзе. Сазе-чѵееб, Савзе-^ѵееб. 
Трава, НегЪа Вигзае Разіюгів, употр. 
протнпу кровотеченій всякаго рода, 
особенно маточнаго; также отъ лихо¬ 
радки. Листья могутъ быть унотребл. 
въ пищу; изъ сѣмяяъ мож. приготов¬ 
ляться горчица и получаться масло. 

Сарвісит 2'оигт. Зоіапас. Ргобг. 
XIII. 1. 411. Перецъ. — Пол. Ріергг- 
пііс. — Чсгиск. Рергіка, — Ним. Веівз- 
Ьеегѳ, бег РіеЯег.—Фраки. Ье Рітепі.— 
Англ. СЬШ Реррег. 

Сарвісит аппиит X. Горчица 
(Земл. Войск. Донск.) Горчица ураль¬ 
ская, Горчица турецкая (Ѳйіб.) Жгунъ. 
Садовые Корольки (Даль) пер. съ фр. 
Перецъ астраханскій (Кондр.) Перецъ 
индѣйскій (Кондр.) пер. Красный пе¬ 
рецъ. Русскій перецъ. Стручковый 
перецъ. Стручков ий перец ь. Ту¬ 
рецкій перецъ (пер.) Перчиця (Новор.) 
Астраханскій стручекъ (Вят. Пуп.) — 
Пол. Ріергг іигескі. Ріергг Ьізяр&изкі. 
Рітепі, Ріергяотѵіес. — Чешек. Рерг іп- 
біапзку, сепѵеп^, Рерпка, Раргіка- — 
Сербск. Паприка (Кар.) Баберъ, Папаръ 
(Мик.) — Бом. Чушка, Паперка. — 
Рагки. — Молд. Кипери рожу (Рог.) 
Пнперь, рошу турческъ. — Груз. Ци- 
цака. — Арм. Такъ-тегъ. — Толп. Би¬ 
баръ (Сит.) — У Грек, за Кавк. Пнпари.— 
Чуваш. Парусь. — Сарты въ Турк. Ка- 
лямФуръ. Въ Ходж. Кадянфуръ (Ку¬ 
шак.) — Бух. Кизил -муршъ. — Кмрі. 
Бурчъ (Кир.) — Нѣя. ЗрапізсЬег, іііг- 
кізеЬсг, іпбівсЬег РГейег, ЗсЬоііеиріеГ- 
Гег, ВеіззЪееге, Раргіка. — Франц. Сар- 
вщие Роіѵге гоиде. Ье Висте без ^а^- 
біпз. Роіѵге бе Оиіпёе, б’Ашегщие 
Роіѵге Іонд, Роіѵге б’Іпбе, Согоіі без 
^а^біп8. — Англ. Рітепіо, Реррег, СЬіац- 


Сарвісит — Сагйатіпѳ 


83 


реррег. биіпеа Реррег. Соскзриг Рер- гановъ дыханія; незрѣлые стручки мЬ- 
рег. Плоды его Егисіиз з. Вассае Сар- гутъ быть употребляемы въ пшцу, 
зіеі аппиі, Рірег НІ8рапісит з. Тигсі- какъ зелень. Отеч. Сибирь. Разводится 
сит з. Іпбісит имѣютъ многоразлич- повсюду. 

ное употребленіе внутрь и особенно Сагадапа ГгиЪѳвсѳпв Вс. Дереза 
снаружи, въ видѣ настоя, называемаго (Малор. Сред.) Дерюза. Дерезовый по- 
перцовкой, отъ ревматизма, холеры и лукустарникъ (Полт.) Желѣзннкъ. Жи- 
друг. Отеч. Вестъ-Индск. о-ва и К>жн. довинниісъ (Астр.) Зиневать (Хар.) Ка- 
Амер. Разводится повсюду. Отлич. двѣ раганъ (Карел.) Карагайникъ (Снб. 
разности — 1) длинный перецъ, Сарз. Пот.) Люкреція (Малор. Рог.) Лакреція, 
аппишв, разность котораго Сара, іеіга- (назв. болѣе подходящее къ Саг. ру§- 
допит наз. во Франціи Роіѵгоп, а въ таеа, имѣющей вкусъ Солодки или 
Англіи Реіі-Ріррег, другая разность Лакрицы). Ракита (Хере.) Сибирекъ 
Сара. Іиіеит — наз. Рітепі бе Мояат- (на Дону) Филон. Сибирка (Хере.) Тар- 
Ъщие. 2) шарообразный перецъ Сарзі- но в ни къ (Сиб. Пот.) Чапыжникъ, Чи- 
сит 2 ІоЬі^сгит. мыжникъ, Чплижникъ. Стенная Чи- 

Сарзісит сгаввит I ѴШ. Каен- лига (на Уралѣ РаІІ.) Чинуга (Малор. 
скій перецъ. — Нн>я. Сауеппе- об. Рог.) Чилизникъ (Оренб.) Чепижникъ 
КееегрГеЛег. Біскег ВеіззрГейег. Струч- (Ьіпб.) — Пол. Озігозігесзіпа. — Молд. 
КИ этого вида еще жгучѣе и острѣе Драшнлье. — Монъ. Вого - СЬагратѴ— 
Испанскаго перца. Обыкновенно сѣ- Кирі. и Таіп. СЬавіек, Сага^ап. Хо¬ 
мена и мякоть зрѣлаго плода размель- стекъ. 

чается на подобіе горчицы, смѣши- Сагагапа ^иЬаіа Роіг. Верблюжій 
вается съ солью и мукой пшеничной и хвостъ (РаІІ.) 

продается подъ ныснсмъ Кайенскаго Сага^апа тіогорЬуІІа Вес. Алта- 
перца. Кайенскій перецъ получается гана (РаІІ.) 

еще отъ слѣдующихъ видовъ: Сарзі- Сагаеапа ру§таѳа Во. Жидовин- 
сиш тіпітит МШ (Рітеиі епгадё, Ѵо- никъ (Даур.) Жидовникъ (на Енис.) 
деіріейег), Сарвісит Ьассаіит Ь. (Вігб- Золотарникъ (за Байк.) Золотникъ тра- 
рІеЛег), ігиіе8сепз, Ьісоіог, сишапепве. ва (Кондр.) — АІіап-СЬагадапі 

Сага^апа Хат. Ьедит. Рг. II. 268. (т. е. Золоттія Карагана). — Киръ. Тат. 
Татарское названіе, означающее «Чер- Виз-Сагадапа, т. е. бѣлая Карагана. — 
ное ухо», которымъ туземцы назыв. Сарт. Алтыхана(Турк.) Корпи имѣютъ 
чернобурыхъ лисицъ, водящихся въ сладкій вкусъ и употр. вмѣсто Солодки. 
Сагадапа. Карагана. Чилига (Бек.) Отеч. Сиб. Кит, 

Чимікга, Чимыжникъ, Чилижннкъ. Ча- Сагадапа Зріпояа Вс. Алтагана 
пыжникъ. Пол. Ѳтос1ю\ѵпік.— Чешек. (Сиб. РаІІ.) — Мот. на Смет. СЬагда- 
Сітізпік. — Сербск. Сішізщак. — Нѣм. пй (РаІІ.) 

Бег ЕгЬзепЬаит. Бег ЕгѣзепзіпшсЬ. — Сагйатіпѳ X. СгисгР. Рг. I. 149. 
Франц. Ьа Сагадапа. — Англ. ТЬе Са- Отъ греч. Сагбіх, сердце. Сагбашоп 
гадапа ог ВіЬегіап Реа-ігее. Діоскорида есть или Ьерібіит ваііѵит 

Сагадапа агЬогѳѳсѳпв Ват. Ака- или точнѣе Егисагіа аіерріса. Карда- 
ція, жодтая Акація, Сибирская мине. Крессъ (Дв.) Кокушникъ. Сер- 
Акація и изл. Акатникъ (Тамб.). Го- дечникъ (К а У ФМ> Моек. Фл.) сост. иск. 
роховикъ, Гороховникъ (РаІІ.) Горохо- по значенію назв.; Смолянка (ѴѴіеб.) — 
вое дерево (съ нѣм.) Мышій горошекъ Пол. Роіосхнік, КиейасЬа, ВгейисЬя 
(Ирк.) Сибирскій горохъ (Кондр.) Золо- догпа. ВгеггпсЬа. — Чешек. Уобпі Й,е- 
тарннкъ. Чилига.— По.г. Асасуа ібііа.— гісЬа, йаЬі кѵѵёі (81оЬ.) Рбнёнка (Орія.) 
Чешек. НгасЬом'ік. — У Кирі. и Томск. ЙегісЬа. — Сербск. КейисЬа. — Финн. 
Тот. КаіА-Сагадйп. — У Тат. Краено- Кга&зі. — Нѣм. Баз БсЬаиткгаиі. — 
ярок. ТзсЬакет. — (Кирі. Каратовъ, Фрхтц. Сагбатіпе, 1е Сгѳззоп. — Англ. 
Чакемъ). — Тут. Дахемъ. 2асЬ6ш. — Сискоо Вгеаб, Ьабу’э ИідЬі Сар. Ьабу’з 
Мот. Аііадапа. — Кирі. Чія-Сабакъ.— 8тоск, Меаболѵ-Сгезз. 

Нѣм. ЗіЬігізсЬег ЕгЬзепЬаит.— Франц. Сагйатіпѳ атага X. Фарм. назв. 
Сагадапа. Раіівзе Асасіа бе ЗіЬегіе. Сагбатіпе атага, з. Ыазіигііит та;ив 
АгЬгев аих роіз без Киввез. — Англ. 8і- атагит. Брункухесъ (въ зеленныхъ 
Ьегіап Реа Тгее. ЗіЬегіап Асасіа. ТЬе лавкахъ Пет.; очевидно исковерк. Брун- 
агЬогевсепі Сагадапа, Сѣмена состав- ненкрессъ). Баймана, Бунмина (Могил.) 
ляютъ превосходный кормъ для птицъ. Жеруха криничная, Жеруха водяная 
Листьями можно красить въ синій (Хар.) Водяна Жеруха (Мал.) Крестъ 
цвѣтъ. Корень и кора езужатъ раство- (Курск.) очев. исков. Крессъ. Горькій 
ряющимъ средствомъ при катаррѣ ор- луговой Крессъ. Мокруха (Могил.) Рѣ- 

6 * 





84 Сагйатіпѳ • 

жуха. Рѣдька дикая (Вят.) Горькая тра¬ 
ва (Арх.)— Нѣм. Б1е ЪіМеге Вег^кгеазе, 
діе ВІМегкгеаде, Діе Ъійеге ОаисЬЫшпе, 
йаа ЪШеге ЗсЬаиткгаиБ — Франц. Сгез- 
зоп ДеЬіІе, Раззегаде. — Англ. Віііег- 
Огевв. ВіМег-СагДатіне. Имѣетъ вкусъ 
Брунвенкресса (ИавіигИит оГйсіпаІѳ), 
однако же не такъ остръ, хотя и болѣе 
горекъ. Часто продается вмѣсто по¬ 
слѣдняго. 

Сагйатіпѳ ргаіепѳів X. Фарм. 
назв. Шзіигііит ргаіепзе ѵ. СагДатіпе 
ѵ. Сисиіиз (Негѣа еі Еіогез). Болотна 
жеруха (Малор.) Бѣлоцвѣтка (Шёнк.) 
Горчица полевая, луговая (Щегл.) Гор¬ 
лянка (Водог.) Кардамонъ полевой 
(Кондр.) Кокушникъ (Щегл.) (названіе 
явившееся вслѣдствіе того, что у Во- 
Допаеиз’а наз. Иов Сисиіі). Крессъ клю¬ 
чевой, луговой (Щегл.) смольный (Даль). 
Смолянка (Щегл.) Подлѣска (Ниж.) Сер¬ 
дечникъ, полевой Сердечникъ (Щегл. 
переводъ древняго названія Галена 
А&гіосагііатотит). — Пол. ВлегисЬа, 
1%ко^а. — По Самог. Згагкав сяуапака 
(Ков.) — Чешек. 2аЫ кѵёі. — Луз. 2сг- 
сііеі Діица. Вуіашоѵе яеіе. Куіаѵка. — 
Финн. БиЫакааІі, таапкгавзі, иккозеп- 
Ьоіпй- — Эст. Дйгі ШІсД. — Нѣм. Віе 
ВасЬтІіпге, Діе зйвзе Вгиппепкгевве, 
(Не Ъгаипе ЕеІДкгеаде, Діе ОаисЬЫите, 
(Не КискисквЫите, Діе МаМеикгевве, 
Дав 'ѴѴ’іеаеи-ЗсЬаиткгаиі, ѴГіезепкгез- 
зе. — Франц. Сгсзвон Дев ргеа, Сгеззоп 
біёедні, ваиѵа§е. Развега&е ааиѵаее, 
Сгевайцеие, Вес а, Гоівеаи, Реііі Сгев- 
аол ациаЬщие. — Аиы. Соскоо Ріокгег, 
МеаДо\ѵ БаДіев Зтоск, МеаДо\ѵ Сгеввев, 
БаДу’в Зтоск, Зріпкв ог Вое-8ріпкз. 
МеаДомг-Сискоо. Прежде употр. въме- 
дицинѣ противу судорогъ у дѣтей, а 
полученное эѳирное масло вмѣсто ло¬ 
жечной травы. 

Сагсіиив Ѳаегіп. Сотрозіі VI. 621. 
У древн. АсапіЬоз, СагДииз. Въ Слав. 
Репіе, въРусск. пер.Репейннкъ*) (Матѳ. 
VII, 16). Волчцы (Поел, къ Евр. VI. 8) 
виЪ СагД. ТгіЪиІив. Бодякъ. Будякъ. 
Будьякъ (Экон. Маг.) Волчецъ (слав, 
и русск.) Драпачъ (Галич.) Дѣдъ. Дѣ- 
довникъ (Смол.) Коловатикъ (Унань, 
нѣк. виды). Колючка (Собол.) Колюха 
(Одон.) Красноголовникъ (нѣк. въ Ум.) 
Мордвинъ (Даль). Осотъ, Асотъ. П6- 
быль. Растрбпъ (Бѣлор. Сл. Нос.) Репье 
Репей, Репехи, Репейникъ, Репьи и 
измѣн. Арепьи, Арепейникъ, Орепьи 


*) Всѣ эти названія общи съ назва¬ 
ніями растеній изъ родовъ Сігвіит, 
Спісив. 


■ Сагйииэ 

(Донъ). Татаринъ. Татарникъ (Волог. 
Вят. Пуп.) Царь трава (Твер. Пуп.) 
Царь-Муратъ (Волог.) Чертопо¬ 
лохъ *) (Волог. Твер.) Кауа>м. Фл. 
Красный Чертополохъ (Малор.) — 
Пол. ОвсЬ, ВоДІак ОѴак). Бгарасг, 
ВоДгіап (Ст. Банд.) — Чешек. ВоД- 
Ікк. — Сербск. Вуфк, Гардун, Рекош, 
Сьекавац (Лавр, при словѣ Волчецъ). 
ВоДЦаса, ВаДаІ, ВаДеІі (Зепоп). — Луз. 
ВаДак, ВаДІак, ЧѴбзі, Шзбік. — Финн. 
КагЬіаіпеп. — Эст. ОЬакав. — Груз. 
Нари Экадя, Нари, Нарисъ-Экали (Сит.) 
(Экали знач. колючка). — Перм. Ібнъ, 
Вбвъ-ібнъ, Вблъ-ібнъ. — Тот. Шам- 
первелгокъ (Снт.) — Нѣм. Віе БівЬеІ — 
Франц. Бе СЪагДон. — Анід. ТЬізНе. 

Сагсіиив Ъѳпѳйісіиѳ. ѴіД. Спісив 
ЪепеДісІив. 

Сагсіиив егіврив X. Будякъ (Ма¬ 
лор. Сред.) Дрольянъ (Даль). Желѣзни- 
ца (Олон.) Мордвинникъ (Нижег.) Царь 
Мордвинъ (Нижег.) Мордовникъ. Осота 
(Арх.) Осотъ красный. Пустосель 
(Вят.) Репейникъ (Яр.) Татаринъ (Орх) 
Хробустъ, Хробусъ, Храбустъ 
(Малор. Рог.) Царь-Муромъ (Кал. Лям. 
вѣроятпо Муратъ). Чертополохъ (Кал. 
Яросл.) — Груз. Бирки. — Митр. Ги- 
нпсъ-джонджго (Эрист. также и ХапіЬ. 
Зігит. н Барра тфг и др. СагДипз’ы.— 
Латыш. ПзсЬпа. — Финн. Реііокагіііаі- 
пеп. — Нѣм. Віе кіеіпе АскегДі&ІеІ, Діе 
кгаизе Бізіеі. Свѣжій сокъ употр. для 
истребленія червей въ ранахъ у рога¬ 
таго скота. 

Оагблшв Ъатиіовив Вирг. Бутъ 
(Ёкат. Рупр.) 

Сагсіиив тагіапив X. V. ЗііуЬит 

тагіапит. 

Сагсіиив пиіапв X. Бодякъ. Бо¬ 
децъ. _ Бодякъ краспоголовый (Укр.) 
Будякі (Малор.) Домовикъ (Вятск.) 
Дѣдовникъ (Ряз. Кал.) Ежъ (Вятск.) 
Колгочникъ (Курск.) Репей колкій, щед- 
роватый (Вор.) Рипяхъ (Малор.) Рі- 
п я къ (Малор. Рог.) Рыпьйкъ, Рыплякъ 
(Малор.) Репьяхй полевн (Малор. Волк.) 
Татаринъ (Ряз.) Чертополохъ (Вел. 
Росс.) Чортополохъ (Малор.) Шише- 
барникъ, Шишибара (Алт.) — Мола. 
Скннъ. — Пол. Озеі гѵізіу (Ков.) — 
Нѣм. Віе ВіватДізісІ. ЗапДДізіеІ, Езеі- 


*) Чертополохами назыв. весьма мно¬ 
гія колючія растенія изъ родовъ Саг¬ 
Дииз, Сігзіит, Сагііпа, Сепіаигеа, Егуп- 
діит, и др. Названіе произошло очевид¬ 
но отъ знахарей, полагавшихъ, что 
этихъ растеній боится чортъ. Полохъ, 
переполохъ — значитъ испугъ. 


1 

Сагсіиив — Сагех 86 

I 

Дівіеі. ВаІватДівіеІ, ВгасЬДівіеІ, Нопі§- Сагех йідіШа X. Скорода (Малор. 
Дівіеі. Рог. Волк.) г 

Сагсіиив віѳііаіив (Фарм.) ѴіД. Сеп- Сагех йівѣіоЬа (іпіегтѳеііа Ѳоой.) 
іаигеа Саісіііара. Черноголовникъ (Нижег.) ДекоФТЬ (ивм. 

Сагех I*. Сурегас. КипіЪ. 2. 368. Декоктъ) Полт. 

ЗіеиД. 2. 182. Осока (Вед. Росс. Малор. Сагех ѳіоп^аіа і. Горобинецъ 
и Бѣлор.) Сокк и уменьш. Сбчка (Бѣл.) (Рог. Об.) 

Въ Самарской губ. всѣ сухопутныя Сагех Яаѵа X. Ситовина (Ков.) 
Осоки наз. Острецъ. Въ Кіевской губ. Сагех Ьігіа X. Эта осока въ Россіи 
нѣкот. виды наз. Тырса (по сходству употр. вмѣсто Саг. агепагіа въ лекар- 
травы еъ Вгот.) Въ Нижег. губ. какой ство и потому назыв. тѣми именами, 
то видъ, который портитъ сѣно, наз- которыя повидимому относятся къ Саг. 
Шатунъ-трава (Даль). Шумиха (Пери.) агепагіа. Декооъ(Орл-) Декохтъ (Курск.) 
Осота (Нижег.) Аиръ (Смол. Лям.) — (измѣненный Декоктъ). Песочная осока 
Изм. и запутан. Егей (очев. исковер- (Влад.) Врачебная осока (БшД.) До- 
канное нѣм. назв. 8ед§е); Мятая трава, рогая трава (Кал. Лям.) Красный пы- 
Теншнчъ, Остроситникъ ("ѴѴіеД.) — Пол. рей, Осочный пырей (Вор.) Шелковая 
Тиггусе, Тигауса, Вгіег^а, Овока, Кхе- трава (Черн ) Шелковица (Вор.) Скоро- 
іисЬа. — Чешек. Овігіі: (Ор.) ОзШсе да (Черн.) Употр. въ медицинѣ какъ 
(ЗІоЬ.) Тигісе. — Сербск. Йая, ОзЬгіса. кропечнетительное при венерическихъ 
Шашъ (Кар.) Рогожа, Рогоз (Лавр.) болѣзняхъ и вмѣсто декокта. 

У Панч. Іаловак виЬ Саг. ЬгеѵісоШв 1>с. Сагех шигісаіа Б. Болотная осока 
Луз. Кёгпа, геяупа. — Гил. на Сахал. (Минск.) Кучерявецъ (Черн. Рупр.) 
РаІйсЬ (ОІеЬп.) а нѣкот. видъ ЛѴоІті Сагех пиіапв. Пырей просяной 
(ОІеЬп.)— Морде. Мокш. Шай-тйкша.— (Хар.) Карачуакъ (Ставр.) 

Морде. Эзр. Чей-тйша. — Перм. Си- Сагех оѵаіів Б. Заячій очеретикъ 
турунъ. — Чуеаш. ХыАхъ. — Латыш, (вмѣстѣ съ Липе, соп^іотегабив) Волын. 
МаикІеД, Дзеіва ваЫе. — Эст Лдіті Сагех раіийова Б. Вышаръ (Рог.) 
Ьеіп. — Финн. НіігепЬеіпа. Зага. — Сагех рѳйіГогтів С. А.М. Гольд.— 
Кирі. Калуунъ. — Нѣм. Бег БеисЬеІ, Ззйп§ро-пикіапе, т. е. Сота раІиДит. 
ДавКіеДдгаз, Дав ВісіЬ&га8, Діе ЗсЬпбМе Мах. Рг. 309. 

Діе 8е{г#е. — Франц. Бе Баісііе. — Англ. Сагех рЬуаосіѳв М. и В. Сарты — 
Сагех ЗеДде, Зе§д ог Зе§8. ЗЬеге- Ранга, Рангъ (Кот. выст.)— Киръ. Бусъ 
дгазв. (когда засохнетъ). Отличная кормовая 

Сагех агепагіа X. Фарм. назв. Са- трава, особенно для овецъ (Кат. Выст.) 
гех агепагіа з. ЗагеарагШа дегіпапіса. Сагех ргаѳеох Ласу. Кринйчина 
Огатеп гиЬпіт. Песочный егей (Трап.) осокк (Малор. Волк.) По замѣчанію 
Карусъ (Малор. очев. ивм. Сагех). Пе- крестьянъ указываетъ, что на томъ 
сочный корень (Меркл. Саг. Ъігіа мѣстѣ, гдѣ ростетъ она, находится 
тоже). Песочный осокъ (Тамб.) Осоч- подъ землею вода, 
ныця (Вол. Подол.) Песчецъ (Кал.) — Сагех гЬупсЬорЬува С. А. М. 
Пол. ТурФа трава (Мик.) — Нѣм. Вег Бочкарникъ (ВладЛ Луковецъ (Костр.) 
ЕівепраіЬег, Дег КаІтизреЬег, ЗагкШеД- Осока луговая (Нижег.) Палошннкъ 
егаз, ЗапДзееде, КгіесЬепДе Еурсі-дгаз. (Нижег.) — Вотяки Шамъ (Сергіев.) — 
Корни наз. Веиізсііе ЗагварагШе, гоіЬе Аино Огекоп (ОІеЬц.) 

^иескешуи^2е1. — Франц. БаісЬе Дез Сагех гірагіа Сигі. Гавянъ (Малор. 
заЫев. — Корни Заізерагеіііе Д’АИе- Рог.) 

тадпе. СІііепДепі; гои#е. — Аніл. Зіахе, Сагех ѵѳвісагіа X. Осока болотная, 
8іагг Зеа-БеД^е. Корни ея, КаД. Сагісіэ водяная, Осока-рѣзунъ (Вят.) Рѣзецъ 
агепагіае в. Огатіві гиЬгі ѵ. та^огія, (Кал.) Болотные толкачики (Кал.) — 
прежде были въ большомъ употребле- Груз. Леля. — Имер. Гур. Исли. — 
пін при леченіи снфилитич. болѣзней. Митр. Исри (Эрист.) — Гольды ДйІДа- 
Служитъ для укрѣпленія песковъ. гаЬЬа те]. ДбІДатакІа (этими же нмена- 
Сагѳх атриііаоеа X. Рѣзунъ ми назыв. и Саг. атриііасеа, гЬупсЬо- 
(Олон.) рЬува , й1іІогтІ8 , огіЬозЬасЬуз.) Мах. 

Сагех Ьгугоійѳв Жіші. Пырей Рг. 915. — Нѣм. Ваз Віазепегаз, Даз 
песчаный пли песочный (Вор.) ВІазепгіеД, Дав ПазсЬепдгаа. 

Сагех саѳврііова X. Березка (Пет.) Сагех ѵиіёагів Нгіез. Осока (Рог.) 
Кустовнца (Могил.) Осока. Оетрецъ Осока боровая (Черн.) Болотная 
(Тамб.) Шарагъ (Олон.) — Кирі. Кіякъ. рожь (Кал.) Ящерецъ (Мог.) — Ато 
Сагех сигаіса КипѴі. — Якут. То- ІтакоШіІв. Употребл. въ запалахъ. 
каекіасЬ-КуІузз (Меіпвіі. 221). Сагех ѵиіріпа X. Опорѣзная (Ни- 






86 


Сагех — СагШапшз 


жс Г .) *) — Лол. ЛѴікаѵа. — Нѣм. Біе 
Вгискзедде, Йіе Еиекз-Вгискзедде, <ііе 
Гискзедде, йаз ЛѴаззегсурегдгаз. 

СагІІпа Тоигп. Сошров. VI. 546. 
Колючішкъ (Двиг.) Пуховникъ (Собол.) 
Пуховикъ. — Лоа. Казіпй, Бгіеѵі^бзи 
Кагоііпек. — Чешек. Рираѵа. Керка. — 
Сербск. КгаѵЦак (Рираѵа — назв. Сагі. 
асапікКоІіа А11. Панч.) — Лув. Коіца- 
■ѵѵа, Кощ&су ѵбзі. — Финн. КигЬо. — 
Нѣм. Піе ЕЬепѵигг. — Франц. Ьа Саг¬ 
ііпе. — Ашл. Сагііие ТЫзЫе. 

СагІІпа виЪасаиІів Нс. асаиііз Ь. 
Фарм. назв. Сагоііпа з. Сагйораііа в. 
Сііагааеіеоп аІЬшіѵ. Колючка безсте¬ 
бельная. Колюка. Колючнпкъ. Спиной 
корень (Экон. Маг.) Пуховпнкъ (ошиб. 
Перховникъ Трап.) Рѣпка. Слеза трава 
(Бот. Сл. Мейер.) Волчье сито (съ молд.) 
Крючечшікъ (Даль в. С. согушЬоза). — 
Чешек. Рираѵа ЬіІА — Сер йен. Кралье- 
вац (Панч.) — Луз. Коіуасі ѵозЬ? — 
Нѣм. \Ѵі1йе АгЬізсЬоке, Сетсте ЕЬег- 
ѵиг 2 , йіе ѵеізве Коззѵигг, Йег агаЫ- 
всііе Боги, йег асіііе ѵеіззе Бот, йог 
Нипйзяогп, йег йийепйогп, йіе Кагізйі- 
зіеі, йіе віепсеИозе ЛѴсМегйівІеІ, йіе 
2ѵегдйізіе1, Рісгйеѵигг. — Франц. Саг- 
Ііпс ѳапв Ііде, Сагііпе ЫапсЬс, СЬагйоп- 
пегеііе, СагйопеОе, Ьоцие, АгІісЬаиЬ 
заиѵаде, Сатёіёон Ьіапс. По Ілсоц. — 
Сатёіёоп поіг, Сагііпе поіге, СЬаг- 
Йоивзе. — Англ. Б\ѵагЬ Сагоііпа. Корни 
его Кайіх Сагііпас з. Сагйораііае 8. 
СкатаекопИз аІЬі прежде были въ 
большомъ употребленіи въ медицинѣ 
какъ потогонное и мочегонное, при 
тифозныхъ лихорадкахъ, и особенно 
при параличѣ языка Нынѣ употребл. 
только въ петер. медиц. и ядовито для 
свиней, отчего и паз. Сагйиив зиагіиз. 

СагІІпа ѵиіеагів X. Фарм. назв. 
Сагііиа зуіѵезігіз в. Негасапіііа.^ Вог- 
никъ, Огникъ (Бесс.) Девясилъ бѣлый 
(Мейеръ, Бот. Сз.) Колюка, Колючникъ. 
Одкасникъ (Малор. Рог.) Перекати- 
поле (Курск. См.) Приточная тр. (Влад.) 
Пуховникъ обыкн. (Мейеръ, Бот. Сл) 
Урочникъ (Могил.), Уречная (уроч¬ 
ная) Пет. Чертогонъ (Курск. Ниж.) 
По смѣш. съ др. рр. Полевой будякъ 
(Ни жег.) Дѣдовникъ (Смол.) Чертопо¬ 
лохъ (Нерм. Гроди.) съ Сагйииз.— Пол. 
Бясеѵі^сзіі (Ков.) — Луз. 8исЫ ѵбз4. 


*) Въ Рук. Акад. Рупр. есть еще наз¬ 
ванія нѣкоторыхъ неопредѣленныхъ 
видовъ Осокъ, какъ то: Мелковолос- 
НИКЪ (Сарат.) Волосятпнкъ (Астр.) Лѣс¬ 
ной Касатикъ (Влад.) Куга (Тул.) Смот¬ 
ка (Кіев.) 


Сербск. Кравльякъ? — Чешек. Нпійак.— 
Нѣм. (тешете, кіеіпе ой. ѵіійе ЕЬег- 
ѵиггеі. Біе Бгеійізіеі, Ееійзаігап, йіе 
Кгепзйізіеі, ЗапййізЬеІ, Заийізіеі, Зоой- 
йізіеі. ЗоойкгаиЬ. — Фраяц. Сагііпе 
поіге, Сатеіёоп поіг. Въ Пермск. губ. 
поятъ отваромъ дѣтей, когда безпо¬ 
койно спятъ. Въ Бесс, золою присы¬ 
паютъ «Огникъ» у дѣтей, откуда и 
названіе. Употр. въ ветернн. 

Сагохуіоп агЬогѳвсѳпв Моц. 
Заізоі. Рг. XIII. 2. 172. — Кирх. Бон- 
лышъ (Борщ) 

Сагохуіоп виЪарЬуІІшп Мо%. — 
Кири Шогъ-ойпэ (Борщ. Мат.) 

Сагріпив X. Согуіас. Ргойг. XVI. 

1. 125. Грабъ.— Под. Отаі), ѲгаЪіпа — 
Чеѵю:. НгаЪ. — Сербск. ѲгаЪ. — Ним. 
Біе ІІаіпЪисЬе. — Франц. Ье СЪагте.— 
Англ. Сагру, НогпЪеат. 

Сагріпив ВеЪиІив X. ТЬеорЪг. 2у- 
діа. Грабъ, Грабина.— Грабнлышкъ, 
Гробъ (Раіі.) Букъ бѣлый (въ торг.) 
Бачика (на Терекѣ). — Чешек. НгаЪ, 
НгаЪіпа, Наііг. — Сербск. (и псѣ южн. 
Слав.) Граб. Грабнчь. Бели граб (Панч.)— 
Арп. Тохки. — Груз. К(1і)рцхила. 
Кз-сЪіІу (Раіі )— Имер. Рцхмела, Рцхем- 
ла (Сред.) —Мшпр. Цхимури (Эрист.)— 
Кудар. Оссет. Фаткатъ (Сред.) — Лея. 
Черторъ. — Черкес. ТзсЬиіе (Раіі.) На 
Коек, бодотеп, Кодишоп (Раіі.) — Тат. 
Рогумонъ (Еаік. Кир.) — Тат. въ Крыму 
Кок (Раіі.) Возлѣ Ялты Баделъ-кокъ 
(Рудзск.) Кок-адаізсЪ (8іеѵ.), т. е. синее 
дерево. — Молд. Карпынъ. Карпанъ. 
Въ Гнлянѣ ЗсЪагат (ВиЬве).— Нѣм. Біе 
Оетеіпе Висііе, ПадеІЪисЬе, Йег «ГосЬ- 
Ьаит, НадеЪисЪе, (Газ НагіЪоІя, Иеск- 
Ьиске, НогпЪпсЬе, НогпЪаит, ВоПЬоІг, 
ЗіеіпЬисЬе, 8ріпйс1Ъаиш, ДѴеіззЬисЬе, 
2ѵегдЬисЪе. — Франц. Скате, СЬагте 
Ыапс. СЬагтіІІе, СЬагре, СЬагреппе. — 
Апіл. Соттоп НогпЬеат, Тке ВігсЬ. 
Йоке-ЕІт. Древесина употр. на разныя 
подѣлки и преимущественно на мель¬ 
ничныя постройки (колеса для вѣтре¬ 
ныхъ мельницъ). Въ Гродн. губ. пе¬ 
пелъ даютъ скоту отъ кровавой мочи. 

Сагріпив огіѳпіаіів Ват. Граб- 
никъ. Черный грабъ. — Сербск. Црни 
граб, Мач.іи граб, Црно грабитч (у Чер¬ 
ногоріи Панч.) — Имер. Квинцха (Сит. 
Сред.) — Тапи на южн. бер. Крыма 
Устрея. Между Сішф. и Бахч. Морхъ- 
кокъ, т. е. синее дерево. Испорч. экз. 
отъ объѣдѣнія скотомъ — Хуттуръ- 
кокъ, т. е. паршивый грабъ (Рудзск.) 

СагѣЬатив Тоигп. Сотроз.ѴІ. 611, 
Картамусъ. Сафлоръ. — Пол. Кго- 
козз, Кгокоз.— Чешек. ЗѵёІІісе, Зѵіпзку 
Ьойіак (вѣр. ошибка). — Луз. Кгокоз.— 


Сагйіатиа — СагуорКуІІив 


87 


Ним. Бег ЗаЯог. — Франц. Ье Саг- 
ікате. — ^4нгд. 8аІЙоѵег, Вазіагй Ваі 1 - 
Ігоп. 

СагЯіатия ^іпсіогіиа X. Фарм. 

7 назв. Сгосиз когіепзіз з. Спісиз заііѵи8 
(Трап.) Растеніе это, по красильнымъ 
свойствамъ споимъ и желтому цвѣту 
цвѣтовъ, смѣшивается во всѣхъ язы¬ 
кахъ съ Сгосиз заііѵиз н поэтому имѣетъ 
общія съ нимъ названія. Желтдница 
трава. (У Даля Жистяница). Крокосъ 
(Слав, и Вел. Росс.) Крокісъ (Малор.) 
Крбкусъ (Бѣлор.) и измѣн. Крокишъ 
(Под.) Кржусъ (Черн.) Свѣтлица (Екат.) 
Свѣтлушка (Полт.) Світлуха (Хере.) 
Свитлухн(Рог.) Сафлоръ. ШйФлоръ. 
ПІИФлоръ. Дикій шафранъ (Кондр.) 
Чигранъ, Чихранъ (Укр. очев. нскаж. 
шафранъ). Щетка. Сомнит. Воронка 
(на Тереюб). — Пол. Ззаігап ріонпу. — 
Сербск. Шавраннка. Зѵеіііса ргозіа ііі 
Йаігагдіка. — Кирх. Махсирт,. Въ Турк. 
Махсаль. Въ Ходж. Дзигеръ (Кир.) — 
Груз. Алисарчулн, т. с. красная под¬ 
кладка. — Тат. Гюль-Ранкъ (Кавк. 
Сит.) — Аино КиіЬзі. — Пѣм. Баз Вог- 
ьіепкгаиі, йег йеиЬзске 8аЙог, йег Ейг- 
Ьег-8аЙог, йег ѵіійе ійгкізске Зайог. 
Вазіагй-Зайгап, Еаізсііег ЗаіГгап. — 
Франц. Ье 8аГгап Міагй (лепестки), 
бтаіпе йе ри^го^иеі (зерна). Ье Заігап 
й’АНетадпе, 1е Ѵегтіііоп йе Ргоѵепсе.— 
Апіл. Буег’з Зайгоп, Соттоп Ьазіагй- 
ЗаЯгоп. Отеч. Остъ-Индія. Разводится 
въ Европѣ. Цвѣты и особенно сѣмена 
имѣютъ слабительное свойство. Цпѣты, 
подъ именемъ СйФлора, идутъ на крас¬ 
ку и для приготовленія испанскихъ 
румянъ. 

Сагиш КосЪ. БшЪеШГ. IV. 114. 
Тминъ. — Пол. Кагбіек. Ктіп. — 
Чешек. Сербск. Ктіп. — Луз. КЬбпѵу- 
Йа, КЪіпуеІска. — Финн. Китіпа. — 
Нѣм. Бег Кііттеі. ІѵагЬе.— Франц. Ьс 
Сагѵі. — Атл. СаЬаѵау. 

• Сагиш ВиІЬосазіапит Косіь. 
Мышки. Полевые, земляные орѣшіен. 
Пупышъ (Твер.) Свиной Каштанъ 
(Даль пер.) Шишечникъ (Даль). — Пол. 
Кгерпік, Оггеск гіетпу. — Чешек. ННг- 
па&а. — Сербск. Керіса. — Нѣм. Кпоі- 
Ндег Кііттеі, Егйяизз, Йіе Егйказіапіе, 
йег ЕгйквоЬеп, йіе ІѴиггеІказіапіе. — 
Франц. Коіх йе Тегге, Тегге-поіх. Моіп- 
8оп, Зигоп, СтегиоИе, ОІапй ІеггсзЬге, 
СЬаІаідпе йе іегге, йегпоііе. — Апіл. 
ЕагіЬ-СЬезіпиі, Наѵк-ииІ-Аі-пиЬ, ЕгпиЬ, 
ЕагіЬпиЬ, Сгоипйпиі, Йиг-пиі, Йог-пиі, 
Рід-ииі, 8Ь. Апіопу’з пиі Корин, Кайіх 
ВпІЬосазіапі, прежде употр. въ меди¬ 
цинѣ. 

Сагиш Сагѵі X. Фарм. назв. Саг- 


ѵит з. Сшпіпит ргаіепзе. Анисъ по¬ 
левой, Анисъ дикій. Анисъ (въ бол. ч. 
Росс.) Гйнусъ, Анистъ полевой (Твер.) 
Гоньба *) (Волог. Пет.) Гонебй. (Олон. 
ошиб.) Козловка (Нижег.) Королекъ 
(Палнме. съ пол.) Тминъ (Вел. Росс.) 
Тміпъ (Малор.) Кминъ (Бѣлор. Сл. Нос.) 
Тймонъ, Тиманъ, Тиминъ (Вят.) Тёмь- 
янъ, Тимьянъ (Даль). Кмѣнъ. Хрѣно- 
шща (Полт. весьма сомнит.) Чернушка 
(Курск, сомнит.) — Самох. Кѵіпа. — 
Пол. Апуз роіпу, Кагоі, Каги], Кпуп. 
Кминекъ (Мик.) — Чешек. Ктіп. — 
Сербск. Китіп, Тітоп, Ктіп. — Луз. 
Коттера, Кіт^еііска. — Латти. Кіт- 
тепез, КсЬгтеІІез. — Эст. Кббгппій, 
Кббтіій. — Финн. Китіпа. — Молд. 
Шиыбру ди греднны. — Груз. Зипа, 
Дзираки, Квліапи (Эрнст.) — Арм. Іге- 
монъ, Чамаиъ.— Тат. Жира.— Морде. 
Мокш. и Эрз. Анись? — Нѣм. Сетеіпег 
Кііттеі, ЛѴісзеп-,. Ееій- ой. Зсііѵгагг- 
кбттеі. Вег Вгойкаттеі, йіе Сагѵе, 
Ееійкііттеі, РізсЬкііттеІ, ЛѴіІсіе Кит- 
го еі. — Франц. Сагѵі, Ситіп йез ргёз, 
Апіз йе Л г оздие8. — Апіл. Сагаѵау. Саг- 
гаѵау. Сѣмена (Зет. Сагѵі з. Сагі з. Сч- 
тіпі ргаіепзіз) имѣютъ возбуждающее 
свойство. Изъ нихъ приготоя-аяется 
ликеръ — Кюммель. 

СагуорЬуІІив Тоигп. Мугіас. 
III. 261. Гвоздичное дерево. Гвоз¬ 
дика. У Даля — У жеван морда? — 
Лол. Сѵоійгікоѵіес, Оѵоійзікоѵе йгге- 
ѵѵо. — Чешек. НгеЬіскоѵѵес. — Сербск. 
Сѵогйіса. — Нѣм. ШдоІсіпЪаит, йег 
ОеѵѵйггпеІкепЬаит. — Франц. Ье Оі- 
ічіЯіеі’. — Апіл. Сіоѵе-Тгее. 

СагуорЬуІІив агошаМсив X. Гвоз¬ 
дичное дерево, Гвоздика. — Пол. 
Оѵоййгікі.— Чешек. НгеЫсек.— Сербск. 
Днвльн КаранФилъ, Каравилье, Кара- 
поФнлъ, КаранФитчь (Лавр.) — Груз. 
Мнхакн (Эрнст.) — Болі. Лютица. — 
Арм. Мехакт», Шагокрамъ. — Тур. Ка- 
рамФилъ.— Нѣм. СешйгапеШепЬаит. — 
Франц. СгігоБіег. Почки. — Апіл. Сіоѵе. 
Въ торговлю идутъ: цвѣточныя почки 
ЕІогез іпеѵоіиіі СагуорЬуІІі аготаіісі, 
АІаЬазіга з.АІаЬпзІгі СагуорЬуШ. Гвоз¬ 
дика, беѵіігхпеікеп, Нйдеіеіп, Сіои йе 
бігойе, Сіоѵе. Прежде употр. въ медиц. 
и плоды подъ именемъ Ггисіиз Сагуо- 


*) Гуньбой наз. мелкая сыпь во рту 
у грудныхъ младенцевъ, или молочни¬ 
ца (Даль). Названіе Гуньба этому ра¬ 
стенію приписывается неправильно, 
такъ какъ по сличеніи разныхъ стар, 
рукописен этимъ именемъ слѣдуетъ на¬ 
зывать Меіііоіиз соегиіеа. 






03 СагуорКуІІив — Сеіавігив 

рЬуІІі, АпіорЪуШ, Маточная гвоздика, вІойЫ- Четок. Кавіап.- Серное. Коаіапі, 
МиПегпеІкеп, Мегёв сіе ОігоЙев, Сіои Кевіеп. Чешльикъ 
таігісез, АпіоДеа, Мёгев йег Юнііз, Ап- а плоды 7е?гаЪ%. -Бом. Кеетонъ. 
іорѣуИев. Отеч. о-ва Молукскіе. Боен. Костань, — Груз. Д абли ®*’ 

Оаѳвапйга оаіуеиіаіа (У. еі. В. (Сит.) — Имер. Даолисъ*хэ, а плоды 
Воп Егісае. VII. 610. Прежде Апйго- Дабли (Сит.) Тцаблн (Сред.) } — Мгшр. 
те да еаіусиіаіа и поэтому нѣкоторыя Тчубури (Эрнст.) -Ар*. ™™***«°™ 
названія общія съ Апйг. роШоІіа. Ба- (лер.) Шаканокъ, Шайб* ілутъ (««*)- 
гуда (Шейк. Волог.) Багунъ (Каз.) Бо- Тот. Шахбалютъ (Сит. “ Кавк.) 
лотный багунъ (Водог. Двиг.) Былина Тат въ Крыму Кевікп^ 5 ^^сѣа- 
(Раіі. ЕІ. В сев. II. 68). Болотникъ ше- Ъиіиі. — Ашо Уаш. — НѣмѴлылів 
роховатый(Ра11.) Болотный верескъ Кавіапіе, йег КевіенЪашп, Кавіашеп- 
ГѴѴіей) Болотная мирта (Раіі) Волчья Ьаига, Ше Магопепкавіаше, Магопеп- 
ива (Влад.) - Смѣш. Голубика (Волог.) Ьашп. — Фраиц. СЬаЛаіепег огйіпаіге, 
Гонебель, Гонобобъ (Нижег.) съ У асе. плоды СЬаіацпе. Англ. Тѣе еаЛаЬІв, 
Ііік — бомнит. Душица (Новг.) Ча- 8*сеі ог Зрашвѣ, Сѣевіпиі. Сошпоп 
хотка (Новг.) — Пол. Мойггеѵѵпіса іей- Сѣевіпиі Древесина употр. на подѣлки 
повігоппа (Вил.) — Финн. Ѵаіѵего, Пап- и плоды въ пишу. 

Ьеп-1. Кигепраіи, гітрі.— Нѣм. Епіеп- Саисаіів Нфп. ПтЬвН. IV. 218. 
ѵеійе, Ше *еЪве ЬаѵепЙеІЬеіЙе. Саисаіів древнихъ есть ® а " _ 

Саввіа X. Ьедишіп. И. 489. Саввіа Ггаеа. Петрушечникъ (Кондр.) Пазур 
древнихъ (Біозсог. и Рііп.) есть кора никъГКауФМ.) Стебадьникъ, Пазурникъ 

?::■ й?г іе - - 0а88е - 

Саввіа Гівіиіа X. Сладкая трость, яушйг. — Нѣм. Біе НаЙйоЫе, 8аМо1- 
ТГивій медъ (Даль)? Стручковая Кассія, йе. — Франц. СаисаЫе. Саисаіів. 
Кассія. — Нѣм. КОѣгепкаввіе. Біе Еі- Англ. Виг-Рагвіеу. Вйвіагй Рагвіеу. 
віеі- Ше Ригдіег-, Ше оійсіпсНе-КВЬ- СаиІорЬуІІит гоЬивІит Мах. 
гепкавзіе, йег ЧѴигБІгйѣгІетЪаит. — Гольды Кйі-топе ( Рг ™* Щ)' ТТ «о Пѵ 
фраиц. Ьа Савве Йев рѣагтасіепв, Іа СеапоіЬив X. ВЬата. -Н***- У_ 
Савве ригеаііѵе. — Англ. РийШпв-Ріре- зырникъ. — Пол. Ригугшк Ргшгшк^ 
Тгее, Р ЗЬор Саввіа, Зііск Тгее Саввіа. Чешек. 2ройойег. — Я».ч. ЗадкьШите, 
Отеч. Африка. Употребл. въ медицинѣ дег ЗйскеІЬаит.- Фракк^ (^апоіЬе. 
плоды подъ именемъ Егисіиз Саавіае Ат.». Тѣе СеапоіЬив ог Кеймгоой. Кей- 

8Ш ‘ Г °ОѳапоЙшв атегісапив X. Ново- 
а Саввіа ІепШта Віві. Дост. Алек- джерзейскій чай. - ^еш-Тегвеу 

сандрійскій листъ. Еоііа Зеппае Аіс- ТЬееЬапт. - Франц. СеапоШе, ТЬё йе 
хапйгіпае, АІехапйгіпівсЬе ЗеппевЪШ- йегвеу, ТЬё йе Іа “Я®*® 1 *® ** е 
іег РаК, ой. ТгіЬиі-ЗепвевЫШег (нѣм.), Ани. Тѣе Атепсап Кей Кооі оі Яеѵ 
Зёпё йе Іа раііе. Извѣстное слабнтель- йегзеу Теа. Листья имѣютъ вкусъ• • 

ное средство. Отеч. Верхи. Египетъ, тайскаго чая и употр. какъ суррогатъ 
Нѵбія Р Сеннааоъ его подъ именемъ Новоджерзейскаго 

И Саввіа тѳйіоіпаіів ВівеЪ. Дост. чая. Корень употр. въ медицинѣ для 
Мекскій листъ александрійскій. Еоііа краски въ красный цвѣтъ. Отеч. Сѣв. 
Зеппае йе Месса. Мекка ЗеппевЫШег Амер. 

и аравійскій александрійскій листъ, Сейгчв ѵ. Рі ““ 8 - 7Т - г , 

Еоііа Зеппае агаЬісае, Зёпё. Послѣдняя Сеіавѣгив С. Сеіі^ ^ ^ 

разводится въ Остъ-Индіи и доставл. бігишТеоФраста есть РЬШугеа ІаШо 
въ торговлю Индѣйскій александрій- ііа. к расн 0 пузырни к ъ(Шнхов.)Це^ 
скій листъ. Еоііа Зеппае іпйісае. дастръ. Бересклетъ (Трап- 

Савіапеа Тоит. Сирч1і{. Рг. XVI. Лол.ЕоЯИІа™. Ка4ах,е»лу.2.т032.- 
Зес* иові ?авс 1.113. Каштановое де- Чешек. Еігаокег. Сербок. Оизіс. 
ре^ - Пол . КаззГапо^іес. - Чешек. Нѣм. Бег СеІавіег Бег ВгиЙегшбгЙег, 
ІСаЙап. - Серій». Кеаіед, Кмйащ. - 4ег ЕаЬепрішреІ, іег 8 |‘ п4 ^ в “^7 
Нѣм. КавіапіепЬашп. — Франц. СЬа- Франц. Сеіазіге.—Амгл. Тѣе Ыай^ 1• • 

Ыйпіег. - Англ. Тѣе Сѣевіпиі. Различные виды Сс1а8І ” ^ та Г ^“!? 

Савіапѳа (ѵевеа Оагів) уиіеагів Ват. Ббресклетовуюманпу.МаппаСеІадігі 
Кятптянъ Настоящій Каштанъ, па, Ѳиг, Оег, Сѣапвег Маппа (Трап.) 
СлГдкТй Каш™- По, Казаіап Ьѳіавігив еНиІів ЕаАІ. Саіѣа ейиі.в 


Сѳіавігив — Сепіаигеа 


89 


Еогвк. Катъ (съ Араб. Каі, отсюда же 
Саіѣа ейиіів. — Нѣм. Кѣаі (2еі4всѣг. 
Юг АссІ). Въ Портъ-Наталѣ — Буш* 
панскій чай, Вавсѣтііппегіѣее. 

Сеіавігиз веапйѳпв X. Отеч. Оѣв. 
Амер. Удавъ дерево (Хруст.) — Нѣм. 
Ваитшбгйег, Вашп^йг^ег. — Франц. 
Воів геіогй (въ Амер.) Воиггеаи йев 
агѣгев.— Ани. Тѣе Сіітѣіпд ЗіаЙР Тгее. 
Вь Амер. — Віііегвѵееі, У^ах\?огк. 

Сеіовіа X. Атагапіѣ. XIII. 2. 237. 
Пѣтушій гребешокъ. — Пол. ОггеЬіо- 
паіка, Киггу дггеЬіей. Кііа. — Чешек. 
Иеѵѵайіес. — Сербех. Ре^апіса. — Нѣм. 
Бег Наѣпепкашт.— Франц Ьа Сеіовіе. 
Разве-ѵеіоигв, Сгёіе йе со<і. — Аміл. 
Соскз-сотЬ. » 

Сеіовіа егівіаіа X. Гребешокъ. 
Грибішокъ(Малор.)Гребенная трава. 
Пѣтушій гребешокъ. Пѣвники (Малор.) 
Перс. Таджи-хоруеъ (Кнр.) — Хио. Кі- 
віі-бѣиі.— Нѣм. Оагіеп-Наѣпепкатш.— 
Франц. Ьа Сгёіе йе Ьа Разве-Ѵе- 
Іоигв. — Ани. Соск’в-сотЬ. Отеч- Кит. 
Разводится въ садахъ. Другой видъ 
(С. ігідупа) употр. въ медиц. отъ лен¬ 
точной глисты подъ именемъ НЬ. еі Е1. 
ВеІЬійае. 

Сёіѣів X. СеШйеае. ЕпШ. СеШв 
Плинія есть одинъ видъ Ьоіив’а. 06- 
ростнйца (Кондр.) — Пол. ОЬгозІвіса. 
Ьоіиаоѵе йггеѵо. ^еіавпѳ йггетсо. — 
Чешек. Вгевіоѵес. — Сербск. Коргіѵіё, 
Козііііа. Поприва. — Нѣм. 2йгве1Ьаиш, 
КеввеІЬашп.— Франц. Ье Місосоиііег.— 
Амгл. Тѣе Сеііів ог ^еШе-Тгее. 

СеШв аивігаіів X. Каркасъ. Же¬ 
лѣзное дерево (въ Астр. г. перев.) 06- 
растница, Донное солодковое дерево 
(Бот. Сл. Мейер. Даль). Крапивное де¬ 
рево (у сад. перев.) — Тат. оъ Крыму 
Каткое. (Кикиіасѣе-Аеаізсѣ (Зіеѵ.), Ку- 
чукъ-Агачъ (Борщ.) — назв. С. вІаЪга- 
Іа). — Сербск. Копривитч (Панч.) — 
Перс, за Кавк. Тешиг-Аеаівсѣ, т. е. же¬ 
лѣзное дерево. — Груз. Акаки (тоже и 
С. саисазіса ЛѴІ11Й). — Кири Аргай. — 
Нѣм Оетеіпег 2йгде1 Ьаига. Ьоіивѣапт, 
ХеввеІЬаит. — Франц. Місосоиііег аи- 
зігаіе ои йе Ргоѵепсе. ЕаЬгесои'ііег (на 
Югѣ Франціи). Воіз йе Рёгрі^пап (Воів 
іпсоппи — назв. С. оссійепіаіів въ Аме- , 
рпкѣ). — Аям. Тѣе Зоиіѣегп СеШв ог 
Вигореап ИеШе Тгее, Ьоіе-Тгее. Отеч. 
Южн. Евр. Аз. Афр. Плоды употребл. | 
въ пшцу, листьями кормятъ шелкович- ( 
ныхъ червей, изъ зеренъ выжимается 
масло. Древесина на духовые инструм. ] 
и др. подѣлки. 

СѳпоІорЬіиш Еівоііѳгі ЕосЬ. і 
(ІІ тЬеІІ.) Пусторёбішшникъ (Кауфм. і 


і Моек. Фл. Иск. сост.) Полевой укропъ 
(Влад. Сар.) Ріеіг&взпік Іёвпу (Вил.) 
Сѳпошуоѳ ѵ. Сіайопіа. 
СѳпЪаигѳа Везя. Сошровіі. РгоЙг. 
УІ. 565. Сепіаигеа, излечившая рану 
Хирона, можетъ быть или Іпиіа Неіе- 
піиш, иди Еегиіа Ороропах, или Егу- 
Іѣгаеа (СЬігопіа) Сепіаигіиш. ЛУіІІаІ. В а- 
силекъ (бол. ч. Росс, но только Сепі. 
Суапив). П у го в никъ (на Дону; пре¬ 
имущественно съ красными цвѣтами и 
цвѣточными головками въ видѣ пуго¬ 
вицъ). Лоскутница (Собол. пер. съ нѣм. 
ЕІоскепЫите). НѢкот. виды — Бѣло¬ 
листъ, Бѣлолистникъ. Дикій маточникъ 
(Черн.) Родовикъ. Чертополохъ.— Пол. 
СЬаѣег, СЬаЬег Іакоѵѵу. .Тазіепіео. — 
Чешек. Сѣагра. — Сербск. Кагіі^'е, Каг- 
Іісак. Весличен (Лавр.) — Луз. і Рву&і 
геіе. Зігбзаѵука. — Финн. Каипоккі. — 
Нѣм. ЕІоскепЫите, Таивепйеиійеп. — 
Франц. Ьа Сѳпіаигёе, Еіеі йе Іегге. — 
Англ. Сепіаигу, Кпартѵеей, Сепіогу. 

Сепіаигеа аиаігіаеа I ѴШ. Коко- 
вица (Олон.) Солодкая трава (Олон.) 
Лѣсной рёпей (Тул.) Яэычекъ (^Ѵіей.) 
Корел. Охтой-гейну, Легма-кели (Олон. 
Рук. Рупр.) 

Сепіаигеа ВіѳЬѳгвіѳіпіі. Наголо- 
ватокѣ, Наголоводкн (Хар. Екат.) По¬ 
левой будякъ (Полт.) Употр. отъ го- 
I рячки, дѣлаютъ ванны Рук. Рупр. 

• Сепіаигеа Саіоіігара X. Приво¬ 
ротъ, П риворотн икъ (Мейеръ, Бот.Сл.) 
Чешек. Зікаѵісе.— Сербск. Околоченъ.— 
Тат. Коралъ. — Груз. Нари (Эрист.) — 
Нѣм. Біе Зіегпйізіеі, Тгійепйівіеі, ѵ7е- 
де8іегпйівіе1, ЛУйггЯоскепЫите. — 
Франц. Ьа Сепі. Сѣаиѳяе-Ігаре. — Англ. 
Зіаг-Тѣізііе. Употр. прежде въ медиц. 
подъ именемъ СаІсіігара 8. Сагйиит 
віеііаіит (НЬ. Кай. еі Зет.) 

Сепіаигеа еегіпіЬѳГоІіа 8іЫ7і. 
Фарм. назв. Веѣеп аіѣит. Корень Кай. 
Веѣеп аіѣі прежде употр. въ медиц. 
Отеч. Сирія. 

Сепіаигеа Суагіиа X. Фарм. назв. 
Суапив. Бабочки (Олон. Поляк.) Вда¬ 
вятъ (Подол.) Блаватка (Пет.) п измѣн. 
Главатъ (Вол.) Василекъ (бол. ч. Росс.) 
Васильки, Васильчнкъ, Василечикъ, 
Васильковый цвѣтъ. Вашлочѳкъ трава 
(Кондр.) Волбшка, Волошечка(Югъ 
Росс. Стар. Банд.) Петровы батоги (Ма¬ 
лор. Стар. Банд.) Волошина. Волошекъ. 
Лоскутница (Вор.) Лоскутный цвѣтъ 
(Даль). Люблю и ненавижу (Чернит.) 
Ржевой цвѣтъ (Костр.) Снновникъ (Мо¬ 
гил.) Синовница^ Синоцвѣтка (Вятск. 
Арх.) Синюшникъ (Вят. Твер. Пуп.) 
Синйшка, СиніЬшки (Потан.) Синій 
цвѣтъ во ржи (Пет.) Синявка (Яросл.) 



Сѳпіаигеа 


90 


Синьки (Тв. Пуп.) Синюха (Вод. Новг. 
Пет.) Синюка (Ся. Церк.) Сойвица тр. 
(Кондр.) Чердохъ (Пет.) Черлокъ (Даль). 
Хаберъ, Хаберы (Гродн.) Голубые 
цвѣтки (Нижег.) — Со мнит. Петуш- 
някъ (Олон.) Вышнокъ (Яросл.) Трава 
зеленый цвѣтъ (Влад.) — Пол. ВІаѵа- 
Іек, ВІаигаі, шобгак, чтааііка, ѵоіоегка, 
тобггіспіес. СЬаЬег Ыаіѵаіек (Виден. 
Ков.) — Чешек. СЬагра, СЬгра, тобгак, 
Зіпоктесі, ЗѵгеЬІйк, печѵага. — Сербок. 
Босидьак, Босилье, Босиок, Меслитчен, 
Метдовипа, Метльина,Феслитчан (Лавр.) 
Кагіісак ЗадаЯЦе, Различай (Панч.) — 
Луз. Коаігапс, Ковігіапк. — Волг. Син- 
гецъ. — Самог. ѴРавуіка, УГазуИсав 
(Ков.) — Корел. Курренъ-гейну, Рузъ 
(Одоп.) — Латыш. Кабзирикке. — Эст. 
Кикі Ііііеб, Зіпізеб біеб, Зіпі ННеб, 
шезі ^атікаб. — Финн. Еіокаипоккі. — 
Груз. Доцхана (Эрнст-) — Чуваш. От- 
мылъ-тохатъ, т. е. Шестидесятивѣточ- 
никъ. — Пермяк. Вбз-чветка, Лбз- 
чветка, т. е. синій цвѣтокъ. — Нѣм. 
Віаие КогпЫите, Віаие ЕІоскспЫито. 
Біе Суапе, КоддепЫите, ЗісЬеІЬІите, 
Тгешве, 2асЬагіавЫите, баз 2іедеп- 
Ъеіп.— Франц. Війеі, Віиеі без сііатрз, 
Віаѵеоіе, Ваѵегоіе, 1е ВагЬеаи, Віаѵсііс, 
Віаѵеі, Віаѵеііе, Іа Саззе-ЬтеКез. АиЫ- 
іоп, ВагЪоЬ — Лиг.г. Віаѵег, Віемг-Ыоѵѵ, 
Віие-Ьоппеі, ВІие-ЬоШс, Нигі-біскіе. 
Согп-йоѵѵег. Въ Шотл. Віаѵгогі. Цвѣты 
прежде унотр. отъ укушенія скорпіо¬ 
на и друг, вредныхъ животныхъ, а 
вода, перегнанная черезъ нихъ, отъ 
глазныхъ болѣзней. Въ народи, медиц. 
употр. для краски шерсти въ голубую 
краску, въ видѣ примочки отъ слабости 
глазъ, также цвѣты примѣшиваются 
въ курительный табакъ. Весьма обыкн. 
растеніе въ Сѣв. и Среди. Россіи на 
хлѣбныхъ поляхъ. ■ 

Сѳпіаигѳа йіШіэа — Расторопша, 
Верблюдка (Сред.) 

Сѳпѣаигѳа Лаоѳа X. Фара. назв. 
басеа підга, 8. ѵиідагіз, в. СагіЬатиз 
зуіѵезігів. Бодякъ (Водог.) Бобовникъ 
(Смол.) Василекъ (Могил.) Волошин 
(Гродн.) Годовикъ (Твер. Пуп. Кпаиііа). 
Горькуша (Пет.) Собачья голова (Влад.) 
Медвѣжьи головки (Смол.) Мелкій дѣ- 
довнйкъ(Внт.) Лоскутница (Сит.) Цвѣтъ 
лоскутный (Кондр.) Наго л о ватки (По¬ 
дол.) Переполохъ(Орл.) Ранникъ (Гродн.) 
Репейникъ-дятловникъ (Каз.) Сердеч¬ 
ная трава (Водын.) Стр о пета поле¬ 
вая (Черн, и Мал.) Трипушникъ (Тул.) 
Чертополохъ (Минск.) — Со мнит. Цы- 
пуша (Иовг.) Цвѣкловъ лѣсная (Гродн.) 
Шапошникъ (Мог.) 'Канаторъ (Мог.) 
Голубецъ (Тул.) Полевая роза (Кіев.) 


Синеголовъ (Водын.) Сузикъ (Курск.) 
Адодій (Вор.) — Пол. СЬаЬег, СЬаЬег 
Іакоѵѵу. — Луз. Рзусе геіе, бгі\ѵіе зіго- 
йачге геіе.— Финп. КоѵаугШ, ращЬеіпа, 
Рішакадшо, АЬбекаипоккі. — Тот. Ба¬ 
рышъ-отъ (Крымъ), Гепгло-отъ. — 
Нѣм. Біе ВгисЬ&апіскеІ, баз БЧоскеп- 
кгаиі, Оетеіпе Суапе, Сетеіпе всЬчѵагге 
ЕІоскепЫите, ѵіІАег ЗаЯог. — Франц. 
Ье басёе. басёе без ргса. Тёіе бе шоі- 
пеаи, КЬаропііс ѵиідаіге, Пейт Пои- 
реііе. Въ Белы. — Маіііопз, Мйіопз, 
Тёіе 6’аІІоиеПе. Трава, корень и цвѣты 
прежде употр. въ медиц. Корень очень 
горекъ и употр. отъ лихорадки, трава 
на ванны при англ, болѣзни. Цвѣты 
даютъ желтую краску. Отъ ломоты 
прикладываютъ свѣжія растенія къ 
ногамъ. 

СѳпіаигѳаМагвсІіаШапа 8рг. Бѣ¬ 
лая трава (Вят.) Живущая трава (вмѣ¬ 
стѣ съ бпгіпеа суапоібез Орл.) Живо- 
трава (Кіев.) Порушннкъ. Боровой 
подбілъ (Малор.) Ранникъ (Черн.)? 

Сепіаигеа топіапа Ъ. Пѣтушокъ 
лѣсной (Бот. Сл. Мейер.) Нагодоваткн 
(Екат.) Прежде дост. БЧ. Суапі ппцогів. 

Сѳпіаигеа товсЬаіа. Бѣлолист- 
никъ (Мейеръ). — Пол. Рг/.езігхеіоп.— 
Чешек. Виббівік. — Нѣм. ВізагаЫите, 
8и1іапЫите,13І8аткпорІ,ійгківсЬеКогп- 
Ыите, МозсЬизЫитс. — Франц. Ат- 
Ъгсііе тиздибе, ВагЬеаи ти^ибе, Війеі 
би Ьеѵапі. — Англ. Мизку, 8ѵ?ееі Сеп- 
іаугу, 8иНап-Яо\ѵег, 8мгееі-Яо\т’. (Апх- 
Ьгеііе типе, ВагЬеаи Заипе, Пеиг би 
дгапб Веідпеиг — назв. С. зиаѵеоіепа. 
АтЬегЬоа обогаЫ. 

Сепіаигѳа тега X. Лоскутный 
цвѣтъ (Мейеръ, Бот. Сл.) Черного¬ 
ловка (Лям. Кал.) Чертополохъ (Курск. 
Бизюк.) — Англ. Віаск Кпарѵееб, Впіі- 
лѵее<1, Нагб-Ьеабз, Ногзе-киор. Ігоп- 
Ъеабз, ЬоддегЬеабз. 

Сѳпіаигеа тдгевоепв ТѴгШ. Ада¬ 
мова голова (Курск.) 

Сѳпѣаигѳа огіѳпіаіів X. Горчакъ 
(Малор.) Наголоватокъ желытн (Тавр.) 

Сѳпіаигѳа оѵіпаРай. Верблюдка 
(Сред.) Перекати-поле (Хере.) Куркй 
(Хруст.) 

Сепіаигеа рагѵійога Вез/. Ку рай 
(Хере. Хруст.), Перекати-поле (Хере, 
также и С. біЯиза). 

Сѳпѣаигѳа РЬгувіа X. Бодячокъ 
лѣсной (Водын.) Болтовикъ (Тв. Ост. 
Пуп.) Бобыльникъ (Олон.) Волосникъ 
(Вор.) Головнинъ (Вор.) Гортанная тра¬ 
па (Влад.) Гдистникъ болотный (Черн.) 
Звоновая трава (Оюн.) Куманнчная, 
(Смол.) Лиловый цвѣтъ (Каз.) Мед- 
вѣдникъ (Нижег.) Полевой маковникъ 


Сѳпіаигѳа — Сѳгавііит 


91 


(Курск.) Наголоватки (Полт.) Пугов- 
никъ (Вор.) Синій Наголоватокъ (Хар.) 
Разсыпной лиходѣй (Ннж.) Дикій репей¬ 
никъ (Ннж.) Дикая серпуха (Ннж.) Ряб¬ 
чикъ (Курск.) Свилокъ (Влад.) Черно¬ 
головка (Влад.) Шишковникъ (Костр.) 
Шолобольннкъ (Вятск.) — Тат. Бали- 
Боаешннкъ (отсюда и русск. Балабо- 
лошннкъ) Каз. 

Сѳпіаигѳа риІсЬѳІІа Гей. Тряс- 
кучка, Пазуръ (Амб.) Трясучка (Даль). 

Сѳпѣаигеа гиіЬѳпіса Ганг. Мла- 
денче<жая (Уф.) Наголоватокъ бѣлый 
(Тавр.?) Слезуха (Курск.) 

Сѳпіаигѳа ВоаЬіова X. Адамова 
голова (Си б.) Волошки (ІОгъ Россіи). 
Лѣсовая волошка (Черн.) Василекъ че- 
сотный (\Ѵіеб. пер.) Годовикъ (Твер. 
Рж. Пуп.) Головачъ (Гродн.) Дятловнка 
(Пет.) Желѣвный корень (Даль). Затяж¬ 
ная трава (Курск.) Золотуха (Влад.) 
Большая зубчатая трава (Симб.) Ли- 
стовннкъ (Могил.) Лоскутница (Могил.) 
Краспоголовки (Курск.) Медвѣжья лапа 
(Пск.) Наголоватокъ Фіолетовый (Тапр.) 
Осотъ черный (Вятск.) Асотъ (Влад.) 
Пороха (Уф.) Пуговникъ (Вор.) Пу- 
стоселъ, Пустоседь. Пупошникъ 
(Тамб.) Репехи (Екат.) Серпуха (Уф.) 
Сухоломъ (Костр.) Трусдннъ (Волын.) 
Церковникъ (Уф.) Шишкарникъ(Тамб.) 
Шалобольникъ *) (Вят.) Ш(е)ало- 
больникъ (Даль). Христосовы ребра 
(Перм. Клен.) Ясокорь боровой (Черн.) — 
Пол. 2е1агпіса, Йеіейпік, ЙѵѵіеггЬпіса.— 
Чешек. Сакбпек, іезепес шаі^. 2е1сзпісе. 
Каѵіаз. СЬагру. — Эст. Рбіб^'шпікаб.— 
Финн. Нагіакикка, Реііокаипоккі. — 
Груз. Цоцхн (Эрист.) — Нѣм. Біе Ьгаи- 
пе Веі-дЯоскепЫише, біе Еіветѵиггеі, 
Ьгаипе РІоскепЫите, біе Іоізсѣе ѵгіібе 
ЗсаЫозе. — Англ. Маііеіоп. Ѳгеаіег 
Кпар\ѵееб. Въ Пермской губ. пьютъ 
траву отъ боли въ поясницѣ (Клеп.) 

Сѳпѣаигѳа віЬігіса X. Звѣробой ка¬ 
менный (Уф.) 

Сѳпіаигѳа воінііііаіів X. Фарм. 
Зріпа зоІзШіаІіз. Цвѣты въ Савойѣ 
употр. отъ лихорадки. 

Сѳпіаигѳа ѣгіпегѵіа 8іерН Без- 
смертникъ (3. Войска Донск.) Употр. 
отъ укушенія бѣшеныхъ собакъ(Иван.) 


*) Шабодить; -шалоболить зна¬ 
читъ колыхаться, болтаться, качаться; 
шалобольникъ слѣд. растеніе, способ¬ 
ное сильно колыхаться. См. также Хи- 
рЬаг и ХутрЬаеа. Можно также про¬ 
изводить отъ словъ шалѣть до боли 
(Пуп.) 


Сѳпіаигѳа ІгісЬосерЬаІа. Наго¬ 
ловатки красный цвѣтъ (Екат.) 

Сѳпіаигеа \уо1^ѳпаія. Скажинюка 
(Тавр.) Отъ укушенія бѣшеной собаки 
пьютъ отааръ (Еирг.) 

Сѳпіаогіит та^ив Діоск. есть Сеп- 
іаигеа Сепіаигіит Ь. 

Сѳпіаигіит тіпив ѵ. ЕгуіЬгаеа 
Сепіаигіит. і 

Сѳпііпойіа ѵ. Сепіитпобіа ѵ. Сеп- 
Іитпобіит тіпив. ѵіб. Роіудопит аѵі- 
сиіаге. 

СѳпігапіЬивБс.ѴаІегіапЛѴ.бЗІ. 
Пол. Віебгаупек, Озігодоѵіес. — Чешек. 
Маѵпш. — Луз. \Ѵоіга2пік. — Нѣм. 
ВротЫите (съ греч.) 8рогпЬаІбгіап. — 
Франц. Ье СепігаиіЬиз. 

СѳпЪгапНіиз гиЬѳг Хс. Красная ва¬ 
леріана (пер.)— Франц. Уаіегіапс гоиде, 
ВеЬеп гоиде, ВагЬе бе бирііег. Ьііаз 
бе іегге, Употр. какъ салатъ. 

Оѳпіипсиіиз X. Ргішиі. Ргобг. 
VIII. 72. Сепіипсиіиз Плинія есть Роіу- 
допит Сопѵоігиіиз. Нйзмянка (Двиг.) 
Сотеншшъ (Собол. ошиб. пер.) — Пол. 
Піебовріаіек. — Чешек. БгоЬе^8ек, Бго- 
Ь^ьек. — Сербск. Маііз. — Луз. Бго- 
Ьизс. — Нѣм. Кіеіпііпд, СепіипІсеІ. — 
Франц. СепіепіІІе. — Англ. Вааіагб Ріш- 
регпеіі. СЬаЙ-\ѵееб. 

Сѳрііаѳіів Зюагі*. КиЬіас. IV. 632. 
Воробишникъ (Даль). ЦеФаэлисъ. — 
Пол. Зкшагпіа, 8кирі§Вса Ро\ѵозо\уіес.— 
Чешек. Шаѵейка. — Нѣм. Біе КорІ- 
Ьееге. — Франц. Ье СёрЬеІів. — Англ. 
СерЬасІіэ. 

СѳрЬаѳІів ІрвсасиапЬа Вісіі. Ипе- 
какуана. Рвотный корень. — Нѣм. 
ВгесЬѵгиггеІ, ВгесЬеггедепбе КорГЬееге 
об. ІресасиапЬа. — Франц. ІресасиапЬа 
дгів. — Англ. ІресасиапЬа. Дост. корень 
Ипекакуаны, Каб. ІрссасиапЬае дгізеае 
8. ѵегае, а. апииіаіае, в. ВгазіІіепвіа. 

СѳрЬаІапіІіега Еісіі. ОгсЬіб. Се- 
рЬаІе, голова, апіЬега, пыльникъ. Дрем- 
ликъ (’ѴѴіеб.) Прострѣлъ (Могил.) Пыль- 
цегодовннкъ (КауФМ. Моек. Фл. перев. 
назв.) Лисье ядро красное (виЬ С. гиЬга 
КісЬ.) Купина (а. СерЬ. епЕПІоІіа) Черн. 
Самиръ (з. СерЬ. раііепз КісЬ. Могил.)— 
Лол. Виіаѵѵпік. — Чешек. Киіаііска. 
Окгоіісе, аігіг, озігіг. — Сербск. Бадіа- 
ѵак. — Луз. багшіотека. — Финн. Ѵаік- 
ки. — Лаж. КорПіеиІеІ. 2утЬе1Ыите. 

СѳрЬаІагіа Іаіагіеа В. 8. Бір- 
зас. IV. 647. Свербежница (Кави.) Ди¬ 
кой сузикъ (Вор.) — Груз, и Имер . 
Квигли. 

СѳрЬаІагіа ТгапзуІѵапіса Зсіігай. 
Сербск. Праскоч (Панч.) 

СѳгавЫитХ. СагуорЬуІІ. 1. 414'. 
Отъ сегаз, рогъ. Роговикъ (Собол. иер.) 




92 


Сегааіішп — СѳгіпШѳ 


Я сколка (Двиг.) Косоводье (Кіев. од. 
видъ). — Пол. Ко§сіепіее. Кодочѵіес, 
Кодоѵпіса, Во&оѵе гіеіе. — Чешек. Ео- 
йес. — Сербск. Бѵгаіка. Месопп (Ор.) 
Кой ас. — Луп. КоЬоѵшіса. — Финн. 
Нагккі. — Нѣм. Баз Ногпкгаиі. — 
Франц. Ье Сегаівіе. — Англ. Мойве еаг 
СЬіск-\уеей. ' , 

Сѳгавѣіит ещиаѣісшп X. Маіа- 
сЬіит ациаіісит Ггіез. Фарм. наэв. А1- 
віпе в. Могвиа даіііпае тадог. Слабникъ 
(Екат.) Ястребильиын ягоды (Влад.) 
Черевы куречьи, Мокрица, Мышье 
ушко (Кондр.) Бѣлыя куречьи черевы 
(Мейер. Бот. Сл.) Полевой горчакъ, по- 
лёвий гірчакъ (Рог.) — Сербок. Курьачка 
црева (Кар.) Мокгіса. — Чешек. Месоип. 

Сѳгавіішп агѵѳпвѳ X. Фарм. назв. 
Аигісиіа тигів аІЬа в. Ноіозіеит Са- 
гуорЬуІІі. — Нѣм. Бае Аскегдгаз, Нагг- 
дгав, ипПсЫег тоеіввег ВіеівЪгесЬ. 

Сѳгавііит ѵи1р;а1діт X. Безплод¬ 
ная трава. Укладникъ (Черн.) Цвин- 
тарникъ (Черн.) —• Пол. Еодо\ѵпіса. — 
Сербок. Мш^а ігаѵа. — Финн. РоІті&ШЦ 
КигтіЬйгккі. — Нѣм. Бег гаиЬе БШ- 
, Йапп. — Франц. Ье Муовоіів соттип 
(ИЬг.) Моигоп й’аііоиеііе. — Англ. Сіат- 
ту-СегавІіит. 

Оегйѳив раза, виды, См. при родѣ 
Ргипив. , _ _ . 

Сѳгаіооагрив агѳпагіив X. (Ьаіво- 
Іас Рг. XIII. 2. 121). Камчакъ, Камча- 
чекъ (Урал.) Катунокъ. Колючка степ¬ 
ная (Самар.) Устели-поле (Сииб.) ЬЫ. 
Утри-хвостъ (Мейер. Бот. Сл.) — Кири 
Ибелекъ (Борщ.) Ибилекъ (Пот.) АвсЬі- 
гіа (ЬеЬш.) 

СѳгаіосбрЬаІив огѣпооегав 
По. (Капипс. 1. 26). Рогоглавникъ (пе- 
рев. лат. назв.) Златничка (Новор.) Ежо¬ 
ва трава (Самар.) Майскій репяшокъ 

^Харьк.) Репейникъ, репяшокъ (Екат. 

Сѳ^гаѣбпіаХ. Ьедит. И. 486. Рож¬ 
ковое дерево. — Пол. биагайсгуп, 
8до Яапа Згагайсгй, СЫеЬ 8до Яапа, 
Еойкоѵѵіес, Нойкі.— Чешек. ЕоЬолѵшк. 
Сербск. Кодае. — Ним. Бег ЯоЬапшв- 
ЬгоЯЬаит. — Франц. Ье СагоиЬіег. 
Атл. СагоЬ-Тгее, 81. ЯоЬп’б Вгеаі. 

Сѳгаіопіа віііяиа X- Хлѣбъ Ива¬ 
новъ тр. (Кондр.) Рожечникъ, Рожки. 
Сахарные ронжи или сладкіе стручки. 
Дареградскіе стручки. Дивій медъ. 
Дивій хлѣбъ. Въ Слав. Рожцы, въРусск. 
Рожки (Ев. Лука XV. 16). — Нѣм Бег 
еетеіпе ЯоЬаппівЬгобЬаиш, Непвспгек- 
кепЬаит, дав 8оо<1Ъго4. ВосквЬогп- 
Ьаига. — Франц. Ье СагоиЬіег. Плоды 
СагоиЬе Сагоиде. — Ани. СагоЬ-Тгее, 
Сах-о^-Веап, 84. ЯоЬп Вгеай. Плоды 


прежде употребл. въ медиц., нынѣ же 
только какъ лакомство. Сѣмена употр 
какъ суррогатъ коое и они же прежде 
служили единицей вѣса для драгоцѣн¬ 
ныхъ камней, которая наз. Каратомъ 
(по греч. плодъ наз. Кератъ) *). 

СѳгаѣорЬуІІит X. СегаіорЬуІі. 
III. 73. Сегаз, рогъ, рЬуІІит, листъ. 
Роголистникъ (Двиг.) букв, перев. лат. 
назв.— Пол. Кодаіек, Кодасів.— Чешек. 
Кийкаіес (Рг.) Вйгкоѵііек (Ор.)— сербов. 
Коѣкоѵас. Воійоіііі (81оЬ )—Бгъм. Ногп- 
Ыаіі (тож.) — Атл. НогпугогЛ (тожО 
СѳгаіорЬуІІит йѳтегвит X. В о- 
дяная Крапива, Крапивка. Ку¬ 
ши ръ, Кумиръ, Ку щуръ. Жаоурыня 
(Подол.) Кушіръ (Малор.) Маричъ 
(Кіев. Шейк.) Шуваръ (Малор.) 

Сѳгсів Ь. Ьедпт. II. 618. — Пол. 
Сго^есатк, Яийаягоиге дггеѵо, Яидазго- 
чгіес, бігакоіѵіес. Еуболѵвкіе (Іггеѵо. 
Чешек. Йшагііка. — Сербск. Яийіс. 
Нѣм. ЯисІазЬаит.— Франц. Ье Оаішег.— 
Англ. ГЪе Яисіаз-Тгое. 

Сѳгсів вііщиавігит Ь Жидовская 
тр. (Кондр. Ібь). Іудино дерево (Ковдр.) 
Багрянникъ, Багрянинкъ іудейскій. 
Любовное растеніе (съ Франц, названія 
этого раст.) — Тат. въ Крыму Мива- 
адаІзсЬ. — Бух. Агдопап. — Нѣм. Опі- 
ІеІЬаига, ЗаІаіЪаит. — Франц. Оаішег 
<1е ЯиЯбе, АгЬге Йе ЯиЯбе, АгЬге ае 
I ЯиЯаз, АгЬге й’агаоиг. Отеч. Южн. Евр. 

I Востокъ. 

I Названіе Іудина дерева, а отсюда 
Іудейскаго и Жидовскаго дерева, про¬ 
изошло на основаніи предположенія, 
что Іуда предатель повѣсился на этомъ 
деревѣ; а такъ какъ существуетъ еще 
другое преданіе, что Іуда повѣсился 
на осинѣ, то оба предположенія мо¬ 
гутъ быть объяснены тѣмъ, что у Тео¬ 
фраста именемъ Сегсіз также назы¬ 
вается Рориіив Тгетиіа, Осина (III. 14). 

СѳгіпѣЬѳ Тоит. Воггад. X. 2. 
Сегов, воекъ, апіЬов, цвѣтокъ. Воско¬ 
вая трава (перев.) — Пол. Овшіаі, ОІа- 
сіузя, Рвгссгіпік, ѴГозкоутіса.— Чешек. 
Ноііса, МІбска (81оЬ.) ѴГовкоіѵка, Ѵов- 
коѵепка. — Сербск. Ѵовка. — Луз. ЛѴбв- 
ко\ука. — Нѣм. \ѴаеЬзЫише. — Франц. 
Сёгіѣе, СбгіпіЪе, МеІіпеЬ. — Аміл. Но- 
пеу-\ѵог11і. Всѣ очевидно переводныя. 

СѳгіпЙіѳ тадог Ь- Бородавникъ 
(Калеп.) Тѣльникъ (Даль). Заячья ка¬ 
пуста, Буквица, Ласковица, Перекрест- 

*) Преданіе говоритъ, что Св. Іоаннъ 
Предтеча питался въ пустынѣ плодами 
этого растенія, откуда н назв. Хлѣбъ 
Св. Іоанна, Дивій медъ. 


СѳгіпЙіѳ — СЬѳІійопішп 93 

* , .. . 1 

ная трава (Екат. виЬ СегіпіЬе шаеиіаіа. (Малор.) Пупыри (Кал.) Дикая морковь 
Кирг.) _ (Урал.) Морковникъ (Арх.) Морквица 

Сѳгіпшѳ тіпог Ь. Восчанка, Заяча (Курск.) Лѣсная Морквица (Харьк.) Му- 
кравця (Рог. Рук.) Дикая капуста (Тавр), хоморъ (Уфим.) Орѣшница (Арх.) Пе- 
Дрокъ (Подол.) Воскоцвѣтъ (Ставр.) етрецъ (Вор.) Пестежка (? Арх.) Дикая 
Рук. Рупр. Употр. отъ бѣшенства у петрушка. Рябчикъ (Кал.) Свербиг, .но 
животныхъ (Подол.) (Малор. Волк.) Свербигузъ (Даль) Сер- 

Сѳаігит Ь. Зоіапас. XIII. 1. 598. гибушь (Вор.) Свинушка (Вор.) — Чешек. 
Севѣгоп — молотокъ, откуда назв. нѣм. Кгко&ка. — Нѣм. КйЬепкегЬеІ, №аріп- 
НатшегвЛгавсЬ, и пол. МІоіоѵіес, Міо- кегЬеІ, ЕгЯсааіапіе, Яег кпоВідѳ К&1- 
іоугв Яггеѵто. Севігоп Діоскорида есть Ьегкгор^. Дѣти ѣдятъ лопуцмеи, т. е. 
Зійегііів вугіаса или Веіопіса Аіоре- стебли. Корни въ н ѣкоторыхъ мѣстахъ 
сигш. __ употр. въ пищу. 

СеѣѳгасЬ оШоіпагит ТѴгШ. У СЬаѳгорЬуІІит іѳтиіит Ь. Пья- 
Діоск. — Авріепіоп. У ТеоФр. — Не- ный бутень. 

шіопоп. _ СЬатаѳсурагіѳ К"иі;каѳпвів 

Сѳѣгагіа Ггш. Калпаііп. ЕЪЬ. 113. Брасіг. (СопіС РгоЯг. XVI. 2. 463). Душ- 
Пол. ОЬгові, РІиспік. — Чешек. Рик- ное дерево, Душнянка, Душмянка. 

Іёіка. — Сербск. Віііаг. — Луз. Рикііп- СЬатаѳсурагіа ѳрЬаѳгоШѳа 8р. 
ка. — Нѣм. МоовйесЫе, ТагізсЬеп- Бѣлый Кипарисъ, бѣлый Кедръ. Бѣлое 
ЯесЫѳ (пер.) _ кедровое дерево (съ нѣм.) 

Сѳігагіа івіапйіса Аск. Фары. — СВага Ад. Сііагас. ЕЬЬ. 197. Разл. 
ЬісЬеп івіапйісиз, Мивсив ізіапбіеиз. виды: Лучица, Тина, Топлякъ.— Руко- 
Исландскій мохъ (пер.) Мохъ жест- свѣчникъ (Собол. пер. съ нѣм.) Лягу- 
кій, Колю шпикъ (Твер. Ост. Пупар.) шечій шелкъ (Даль) и друг, общія съ 
Березовый ^ мохъ (Влад. Рупр.) Мохъ Сопіегѵа, Ьетпа. Хмара (Кален, очев. 
рябчиковый (Волог. Рупр.) Сухоборный иск. СЬага, — Пол. Еатіепіса, Кгупісг- 
мохъ (Арх.) Дубовыя лапти. — Иск аж. иік (Вил. Ков.) — Чешек. Рагогпаіес — 
Шленскій мохъ (Мог.) Имѣетъ большое Сербск. Рагойпіса. — Луз. РагоипіЬ. — 
употр. въ медицинѣ отъ чахотки, груд- Финн. Иакіирагіа. РепівгиоЬо (назв. СЬ. 
ной боли, кашля, и въ видѣ припарокъ ѵиідагів). — Нѣм. АгаіІеисЫег, Кабвеп- 
отъ желѣзъ за ушами На Сѣверѣ упо- 2аде1,\Ѵа88ег8сЬаЕсЬеи,РІегЯе8сЬ\7еіГ.— 
требляется въ пищу въ видѣ примѣси Франц. Ьа СЬагадпе.— Англ. 84опе-\ѵог4, 
къ мукѣ. — Нѣм. ІвІйшІівсЬе ЕІесЬіе ЛѴаіег-НогзеіаіІ. 

Віийипдептоов. ІвІ&шЕвсЬев Мооѳ. — СЬѳігапіЬив Вгоюп. Сгисі^. 1.136. 
Ф>ранц. ЬісЬеп (ГЫашЗе, Моивзе йТв- СЬѳігапіЬив аппиив Ь. Нынѣ Маі- 
Іапйе. — Англ. Ісеіаий Мозз, Ьі?ег\уог4. 4Ьіо1а аппиа. 

Сѳігагіа роІуігорЬаР Мораллъ СЕѳігапШив СЬѳігі Ь. Желтофіоль, 
Сибирскій, Марйлъ *) (Даль). Лакфіоль. Оба вида назыв. у древнихъ 

СЬаѳгорЬуІІит Нафт. БтЬеІІ. ^еиео^оп, т. е. бѣлая ФІялка, отсюда 
IV. 924. Кервель (Двиг. Фл.) Бутень и назв. Левкоя (МаІЬ. аппиа) и желтой 
(ІіауФм. Фл.) — Пол. Зѵѵіегі^Ьек, Віеко- фіялкн или фіоли (ѴіоІаІиІеаРІіи.) для 
4ек. ТггеЬиІа (скорѣе Зсаийіх).— Чешек, этого вида. — Пол. Еіоікі іоііе. Ьак.— 
КгаЬіІіее.— Сербск. КгаЪиІДса.— КегЪ- Чешек. Гіаіа _ 2 ІиЬа. — Сербск. §сЬоі 
Нк. — Луз. ТгуЬиІа. — Финн. Коігап- йиіі. — Нѣм. бетеіпег Ьаск об. ОоЫ- 
риікі. — Нѣм. КйІЬегкгорГ. — Ф>ранц. Іаск. Ьаскгіоіе, ОеІЬе Ѵіоіе. — (Франц. 
Сегіеиіі. — Англ. СЬегтіІ. ОігоЯее ^аипе, Еаѵепеііе. Еашеаи й’ог, 

СЬаѳгорЬуІІит аготайсшп Ласд. Ва4оп й’ог. МигеЬ. — Англ. ТѴаІІ-Яо^ѵег. 
Гусеница (Пот.) Дзенчель (Гродн.) Тмя- В1еейшд-НеагіЬ,В1оо(1у-'\Ѵаггіог.Преж- 
нецъ дикій (Могил.) Рук. Рупр. де употр. въ медиц. Еіогев, НегЬа е4 

СЬаѳгорЬуПит ЬиІЬовит Ь. **) Зетеп СЬеігі. 

Бугиля (Рог.) Булй го лова (Мал. Волк.) СЬеІійопіит С. ВагДъ. Рараѵег. 
Бутень (Даль). Гонощн (Мейеръ, Бот. I. 122. Отъ греч. СЬеШоп, ласточка. У 
Сл.) Кербель (Даль) рѣпный Кервель древнихъ два растенія наз. этимъ нме- 
(Мейеръ). Купырье (Вор.) Пупырье немъ: большой — СЬеІібопіиш ша^и8 и 

малый — Еапивсиіив Еісагіа Ь. Отсюда 
общія назв. Чистотѣла, Чистяка, Ла- 
етовишной травы. Чистотѣлъ (Дв.)— 

*) Марйлъ есть названіе Сибирскаго Пол. 61ів4еугпік, Оіівіпік, Сеіійопіа, 
оленя (Даль, II. 897). . ^а5ко1с2е гіеіе. — Чешек. Ьазіотя.'іспік. 

**) См. Ап4Ьг. вуіѵезігів, съ которымъ Сеіібапа, пеЬегку Яйг, кгѵаѵпік (81оЬ.) — 
много общихъ названій. Сербск. Руса (Панч.) Козорае. — Финн. 



94 


СЬеІісіоштші — СЬепоройіит 


тгаНвпо ТТіѣм РѵоЪбИкгаиі — Фрапй. Нѣм. Сговвез ЗсЬеІІкгаиі, баз Аи§еп- 
Й^ГЖ’ЙгіЖо-ЗЕ кгапі, Ш *<= <бои 

дѣйості^°на В уни^ожеМ^б^ 0 ро^^къ)! Ф%шІ. Ес1а|І, бгаг^е ЕсІайе, НегЪе 

ННіядаВІ Щ*рл^ 

Шет 1 Кпасноиолочникъ (Экон. Маг.) медиц. имѣетъ большое употребленіе 
Шфовья трав а*(ІЛ пб.) Кровникъ (Ая.{ Въ отварѣ 

Кровникъ (Могил, вѣроятно заимств. народъ купаетъ дѣтей, страждущ 
съ нѣм) Касаточная или ластовинная накожными болѣзнями (Курск.) тр- 
трава, Ластовичникъ (Кондр.) Іасто- также от ^ е ”®Р“ ч ®^ и ^ ъ Р ^^ е 2 ^ 
винная трава, Ластовица (всѣ заимств. чесотки, отъ золотухи, отъ ер У 
изъ назв Р рода). Маслинка (Умань). Мо- скота и внутрь огь лихорадки, для воз 
ліочтй (Слов Церк) Желтый Молочай становленія молока, отъ горячки у 

з=. 

глазъ. Ро зон ась, Розопастъ (Вятск.) желтыхъ пятенъ. Яаіадіас 

Ростопашъ (Курск. Малор.) и иска* С ^Г^СЬ і ^ 

Роз— ' рЗІ1°Тв«™.) і'ѣ нога, отку'да Лапиа гуся, нога г У „, 
съ пол. Свѣтлая (Вят., по дѣйствію на яая (Ковдр.) Гусиная лапк.№ )^Л 

Чистотѣлъ большой (бод. ч. Росс.) аеСива. — Фрапп. Аввбгше. Лтл. Тпе 
Чистотілъ (Малор.) Чистопдогь (Во- этого рояа „ ыѣ ,„тъ 

ГиЦь.““щелкуясцъ°'”<ДаЦшш>*у миогс общихъ июваиій съ расте.іяш. 
что стручки щелкаютъ)? Я с колка изъ рода Аігіріех. Моаи Ло- 

никъ (Хар.) Стародубъ (Волын0 Поле- ^ а(С р 0Г \ Полевая лебеда (Пск.) 

іможемъ б Ы і = « = »ю бГ - 

Е «»В5Ег!5 

2шаІа иоіе, т. е. брюшная трава (Ков.) Люпмш.шеі ев, .-Зырян. 

(сомн. вѣр. Авсіеріав соишй). - І&». «Ю» ъ _ Г “ж въ Тавр. Сарлычь Те- 

Гур. К(Ъ)ристесъ-Сисхла (Кн. Эрист.) мыянъ. Капѵчи 

& ЛѴеге гоЫ, рипазеб. - Латыш. “У ^уств^ноЖ. 

ХѴагбиІІ, ЗаѵгеезсЬе ваЫе, Зігиііепев. - наз. Хенпя ^ Р* > у . ^ У ? ш в \. <*. 

- ѵігібе). — Лул. Роівіса, ЕоЪоба. — Нѣм. 

*) Инъ глечики т. е. горшки паратъ. Ѵеія» МеМе, ЗсЬжзтеЫе. - Фра а* 


СЬепоросішт — СЫососса 


Апвёгіпе ѵиі^аіге, СЬёпоробе Ыапс. — 
Англ. Егозі-Ыііе. ЬатЪ’з сіиагісг (Англ. 


Англ. Егозі-Ыііе. ЬатЬ’з диагіег (Англ, 
въ Амер.) Сѣмена, при неурожаѣ, удо- 
требл. въ примѣсь къ хлѣбу. 

СЬѳпоросііит атЬгоаіоійѳв Ь. 
Фарм. СЬепоробіит атЬгозіасшп з. Во- 
ігув шехісапа. ТЬеа техісапа (ЫегЬа). 
Аігіріех обогаіа, атегісапа, атЬгозіаса. 
Мексиканская лебеда, Благовонная 
марь. Кудрявецъ. — Сербсп. Саыирао 
(Панч.)— Нѣм. МехікапіэсЬев ТгаиЬеи- 
кгаиі, безиііедіЬее. — Франц. ТЬё сіи 
Мехщие, АтЬгоівіе сіе Мехщие. — ТЬё 
аІІетапІ— Англ. АтЬгозе. Отеч. Мекс. 
Употр. въ меднц. 

СЬѳпоросііит Ъопиѳ Нѳпгісиа Ь. 
Нынѣ А^аІорЬуІІит Ьопив Непгісиз 
Мод. Віііит Ьопиз Нспгіеив КсЬ. Назв. 
Ьопив Непгісив дано въ противунолож- 
ность Ьозег НеіпгісЬ — Мегсигіаіів. По 
мнѣнію же Согбиз’а слово НеіпгісЬ есть 
искаженное НсубегісЬ (Ргіог. 95). На- 
зыв. также въ Фарм. БараіЬит ипсіио- 
зит. Назв. тѣ же какъ и СЬ. аІЬит и 

Ж омѣ того Гатинецъ (Малор. Рог.) 

іралвп (Экон. Маг.) Моральки (Даль). 
Послѣднія названія напомипаютъ та¬ 
ковыя же назв. Сеігагіа роІуігорЬа — 
что совершенно непонятно.— Пол. М%- 
сгіпіес.— Чешек. Рвовег, ЬеЬебпік, ЛѴёе- 
йоЬг, КпаІ гиЬаіу. Вііу когеп.— Ссрбск. 
БоЬгоѵіс. Караванскн Спанадж(Палч.) — 
Луз. Іаігоѵс геіе, іаігпік, Зегііса. — 
Финн. .ІіізепЬеіпа,, Заѵітиго. — Нѣм. 
Баз АП^иІ, кіеіпег АтагапіЬ, бег БогС- 
бапзеГивз, ЕеЫвріпаі, Эиіег НеіпгісЬ, 
гоіЬег НеіпгісЬ, НипбвтеМе, ѵіібег 
Зріпаі. — Фраяц. Воп Непгі, НегЪс сіи 
Ьоп Непгі, Ёріпагсі заиѵа^е, ТоиЬе 
Ъоппе, Заггап, Тгіапдиіаіге. — Англ. 
Віііе, ЗігаѵгЬеггу Зріпаае, Еп^ІізЬ Мег- 
еигу, АП-дооб, бооб Непгу, ЛѴіІН Зрі- 
паде. 

СЬѳпоросІшт Воѣгув Ь. Фарм. 
НсгЬа Воігуоа ѵиі^агів з. позігаііз. Бо¬ 
жій бытъ. Кудрявецъ (Мейеръ, Бот. 
Сл. Кіев. Хере.) Душистая Лебеда 
(Мейеръ, Бот. Сл.) Марь курчавая (Даль), 
Марь (Рогов.) Миръ (Мейеръ, Бот. Сл.) , 
Николаева трава. Іерусалимъ. Черно- ] 
былъ. Чернобыльникъ (Кондр.) Турец- ] 
кій Чернобылъ (Даль) пер.— Нѣм. Тйгкі- « 
зсЬег ВеіГивз (ТаЬегп.) ТгаиЬеп-бйпзе- , 
іизз. — (Франц. Воігув. Рішепі НегЬе й х 
ргіпіетрв. — Дягл. АтЬгове, НіпбЬеаІ, , 
Соідгаѵе, Оак Саррабосіа ог оГ бепіза- ^ 
Іет (Ргіог.) Употр. для мытья головы 
отъ струпьевъ и наружной боли (Кіев.) ( 
СЪѳпоросііит ЬуЬгійит Ь. Бе- 
шишникъ (Малор. Рог.) Бишишникъ 
(Ёкат.) Бешышникъ. Гусиникъ (Могил.) | 


- Лебеда свиная (Даль). — Тат. Незлы 
[. отъ (Тавр.) 

СЬѳпоросіішп роіуврѳгтит Ь. 

Мелкая Лебеда. Вередовая (Пет.) 
Кудрявецъ (Екат. бтип.) — Пол. М%ск- 
. пік. Употр. отъ вередовъ, отъ черной 
і. болѣзни — отваръ. Отъ головной боли 
(Екат.) 

і СЬѳпоросііит С^иіпоа ТѴШсІ Пе- 
) рувіанскій Шпинатъ, Квиноа, 

. Марь Квиноа. Перуанская Лебеда (съ 
1 нѣм.) Употр. какъ салатъ. 

СЪепоросіітп тЬгит Ь. Фарм. 
Аігіріех зуіѵевігіз. Красная Марь.— 
Нѣм. КоіЬе Меібе, ЕоіЬе Неиепврііхе, 
Віиікгаиі, ЗаиЪаІд. — Франц. АггосЬе 
ШШе. — Англ. Зо>ѵЬапе. 

СЬѳпорасііит игЬісит Ь. Глухой 
Водопьянъ (Ворон.) 

СЬѳпоросііит ѵігіеіѳ Ь. Названія 
общ. съ СЬ. аІЬит и кромѣ того Немка 
(на Кавк.) — Чуваш. Мыянъ. — Танин. 
Имер. Котонацара (Сред.) Уыотребл. на 
щи, а сѣмена прибавляютъ къ ржаной 
мукѣ. 

СЬѳпоросііит ѵиіѵагіа Ь. Фарм. • 
НегЬа Ѵиіѵагіае, в. Аігіріісіз Гоѳіібае 
в. оіібае. Вонючая, навозная, селедоч¬ 
ная трава (Даль). Вонючая Лебеда. 
Мара, Марь. — Пол. Рзіа ЕоЬоба. — 
Луз. 2бпзка роівіса. — Нѣм. Воскзшеі- 
бе, Нипбзтеібе, Зііпктеібе. — Франц. 
Апзёгіпе риапіе, Агго-сЬе риапіе. — 
Англ. ИоісЬ \ѵееб. Бо^’в ОгасЬ. Изъ 
нея добывается Пропиламинъ. 

СЬітарЬіІа итЬѳІІаіа ШЫ. * 
РугоІ.ѴІІ 775. Барвипекъ (Кіев. Гроди.) 
Крещатый барвинокъ (Хар.) Боровыхъ 
(Черн.) Боровикъ (Кіев.) Трава Боровка 
(Кіев.) Вѳрѳдовнньъ (Волын.) Горькая 
(Волог.) Грушица, Грушовка (Даль). 
Грушшсча (Мог.) —всѣ три отъ рода Ру- 
гоіа, куда относились прежде. Изгонъ 
боровый, Изгонъ раменный*) (Вятск.) 
Порушникъ. Становникъ (Малор. 
Рог.) Сердечникъ (Каз.) Толокнянка 
(Вятск. Орлов. Лалет.) — Пол. Рошосг- 
пік, Сггивгегусзка Ьаібаагко^аіа. — 
Чешек. 2ішове1еп. — Сербск. Еішгеіеп 
(съ лат.) — Финн. За^аіаіѵіккі, КагЬип- 
кикка, Уіврііаіпеп. — Латыш. Раі- 
ІеЬкз. — Нѣм. Нагпкгаиі, ИаЬеІкгаиі, 
Зіаибідег "ѴѴаІбтапеоІб, ТѴ'шіегдгаи.— 
Фрамь. ИехЬе а різвег. Въ народной 
ыедиц. употр. отъ воспаленія въ жи¬ 
вотѣ (Кіев.), отъ подорванія вслѣдствіе 
тяжелыхъ работъ — купанье (Кіев.) 

СЬіососса гасѳтова «Техед. 
(КиЬіас. IV. 482). Дост. Каннковый ко- 


*) Раменье — Краснолѣсье. 


дб СЫососса — СЬгувапШѳтшп 


рень, Каинко. Вай. СаІпеае, Кай. Саі- 
папае в. СаЪтсае в. Зсгрепіапае Ьгаві- 
Непвіз (Трап.) По Ков. это прлуч. отъ 
ОЫос. апдиіГида МаП. Саіпса-ѵгиггеІ. 
Касіпе Йе Саіпса, Саіпса-Кооі. Бразил. 

СЬіопапѣЬиѳ ѵігёіпіса ь. 
(Оіеас. Рг. VIII. 296). Снѣжное де¬ 
рево (пер.) — Пол. Рггекіріей, Ваіево- 
-ѵуіес, Зпіеіае йггеѵо. — Чешек. Веіаа. 
Сербск. Кіііпа. — В ѣм. ѴігеішвсЬег 
БсЬпееЯоскепЪашп. ОШевсЬе. — Франц. 
АгЬге & йчтдев, АгЪге йе пеіёе, Ріеиг 
Йе пеіее. — Англ. ТЬе Ѵігвіпіап Зпоѵ- 
ЕЬжег ог 8по\ѵ Бгор Тгее. ТЬе Егіпёв- 
Тгее. Отеч. Виргинія 

СЫога Веп. Оепііап. Ргойг. IX. 69. 
СЫого8 — зеленый, блѣдный. Зеленка 
(Даль, соет.) — Пол. 2іе1оп. Чешек. 
Йагсапка. — Сербск. йегегпіса, РговЬ- 
пеі. — IIѣм. ВМеі-Ііпд. — Лтл. Іеііоѵ 

чѵогѣ. .. _ „ 

СЫога рѳіТоІіаіа Ь. Фари. Сепіаи- 
пит Іиісига. — Нѣм. ОеІЬеа Таивепй- 
ейІйепкгаиЬ, ОеІЬег ЛѴісзеп-Епгіап. — 
Аки. Сгеаіег- ог Могѳ Сепіаигу. 

СЬопйгШаЪ. Сотроз. VII. 141. 
Расторбнша (Дв.) Расторопша (Хере. 
Левч) — Пол. Шѵгаг, Коиітіеса, Роѵ- 
Іока. — Чешек. Кайук. — Сербск. Кайіс, 
Ковігіес. — Луз. Ройгбгпік. — Кирг. 
разные виды — Сагызъ (Борщ.) — Нѣм. 
Кпогреіваіаі (съ лат.) боппепѵігЪеІ. — 
Англ. Ошп-Виссогу. — Молд. Сусай 
(назв. СЬопйг. ІаііГоІіае). 

СЬопйгіПа ^ипееа Ь. Батоги (Ма- 
лор. Рог.) Молочайникъ волчій (Хруст.) 
Молочайникъ козій (Кондр.) Салатъ 
полевой (Кондр.) Расторонша (Даль). 
Употр. прежде въ ыедиц. подъ имен. 
СЬопйгіНае ѵегае в. Ѵеіегиш (въ отличіе 
отъ СЬопйг. врпгіае в. Ѵсіегига, кото¬ 
рое есть РгепапЬЬев шигаНэ). 

СЬопйг ив егівриа ВупдЬ. Сега- 
шіас. КЬЬ. 148. Карагенъ, Ирландскій 
мохъ. — Франц. Моивве регібе, Моивве 
й’ігіапйе. — Ани. Садта§Ьееп-товв. — 
Нѣм. ІгІ&пйівсЬез Моов. 

СЬгуѳапѣЬѳтит Вс. Сотрові*. 
VI. 63. СЬгувов— золотистый, апіЬешов, 
цвѣтокъ. Златоцвѣтъ или Золотой 
цвѣтъ (Кондр. пер. лат. назв.) Желто- 
головка (Одон.) Попбвникъ (Двиг.) 
Пол. йазігип, 2Іоіоктѵіаі, 2Іоеіей. 
Чешек. Вуіісе. Коргеѣіпа (СЬ. Ьеис.) — 
Сербск. ВГайа, Віііса. — Луз.&іобей. — 
финн. Рйіѵйпкикка. — Нѣм. ОоІйЫише, 
\ѴисЬегЫите. — Фрать СЬгувапшёгае, 
Маг^испіе. — Апгл. Воойіе, Магі^ош. 

СЬгувапШѳтит согопагіит ь. 
ВирЬіЬаІтоп древнихъ. Огородный бѣ¬ 
лый гвоздикъ (Полт.) Душистая ро¬ 
машка, Крымская ромашка. Крыж ан¬ 


ты, Крыжапель (въ сад. очев иекаж. 
СЬгувапіЬешшп). 

СЬгузапШетшп Ьѳисаптѳтит 
Ъ. Нынѣ БеисапіЬетит уці^аге. Фарм. 
ВеІІів пиуиз (НегЬ. еѣ Еіог.) Полевая 
астра (Одон.) Блохогонъ (по дѣйствію). 
Бѣли къ (Вятск. Меуег). Бѣлякъ (Каз.) 
Бѣлица трава, Бѣлинннца тр. (Кондр.) 
Бѣльца, Быльца (Амб.) Бѣлюга (Одон.) 
БѣліЬшкн (Волог. т. Тот. Пот.) Бѣло- 
головникъ (Вор. Олон.) Бѣлогодовош- 
никъ (Костр.) Бѣлый цвѣтъ (Вят. Ниж. 
Курск. Тамб.) Бѣлые цвѣтки (Влад,) 
Бѣлоцвѣтъ (Вят. Пуп.) Бѣлошникъ, 
Бѣловннкъ, Бѣлужникъ (Тв. Пуп.) Бѣ- 
доквятъ (Гродн.) — всѣ получили свое 
названіе отъ буквальнаго перевода на¬ 
званія ЬеисапЬЬешшп, означ. бѣлый 
цвѣтъ, по уже совершенно обрусѣли 
во многихъ мѣстахъ. — Зубная трава 
(Олон. Поляк.) по употр. отъ болѣзни 
зубовъ. Желтушка (Даль)? Ивановъ 
цвѣтъ (Кондр. Щегл. Даль). Иванъ 
трава (Курск. Горн.) Ивановы головы 
(Черн.) Кукйшка (Устюг. Пот.) Кутки 
трава (Вят. Мейеръ). Бѣлая купалка 
(Курск.) Лѣсовап Марьяша (Черн.) По¬ 
левая Маруна (Балта). Нивнякъ (Дерев. 
Зерк. Даль). Нивяникъ (Двиг.) Пара¬ 
монъ (Стар. Рук.) и искаж. Пороманъ 
(Могил.), Поповникъ, Нивяникъ (Моек. 
Двиг.) Бѣлый поповникъ (Костр.) По¬ 
повка полевая (Вил.) Попы (Кал. Пот.) 
Попки (Могил.) Пупавка (Кал.. Вор.) 
Пупавка бѣлая (Кур. Вор. Кал. Пот.) 
Пупавка полевая (Тул.) Ромашка (Олон. 
Пет. Ниж. Каз. Вор.) Ромашка большая 
(Новг.), бѣлая (Пет. Иск.), дикая (Кондр. 
Моей. Влад. Пет. Кал.), полевая (Моек. 
Ниж. Пет. и друг.) Роман6ць (Малор. 
Волк.) Романовъ бѣлый (Бесс.) Рома- 
ница бѣлая (Бесс.) Ром&нъ (Арх. Мог. 
Полт. Рог. Волк.) Роменъ (Малор. Рог.) 
Романъ бѣлый, великій, лѣсной, поле¬ 
вой (Юго-Зап.) Роменъ-знллэ (Малор.) 
Бѣлые романки (Пет.) Ромаповъ цвѣтъ 
(Кіев.) Румянокъ лѣсной (Гродн.) вѣр. 
нспорч. Романовъ. Сорочька (Проел. 
Сорочнякъ (Ннж.) Стоцвѣтъ (Ілтш.) 
Трава бабушка, выпусти собачекъ 
(Шенк Коетыл.) — Перев. Золото¬ 
цвѣтъ (съ СЬгувапіЬ. Даль). Воловье 
око (съ прежн. ВирЫЬаІшит). •—Сом- 
нит. и смѣш. Бы шинникъ (Курск. 
Дѣвочникъ (Черн.) Жабрей (Курск.) 
Запонки (Ннж.) Бѣлая Ляховка Вит. 
Орѣшникъ (Черн.) Пестрѣлъ (Вил.) 
Пильнякъ (Моек.) Поральникъ добры» 
(Черн) Сабуръ (Курск.) Соднешникъ 
(Вор.), Сонечко (Волын.) Топникъ бѣ¬ 
лый (Волын.) Тягунъ (Волог.) Цюцкя 
(Черн.) — всѣ въ Рук. Рупр. — ПМ- 


СЬгузапШетшп — СісЬогіит 97 

Зіокгоб лѵіеіка. 2Іосіеп. 2ІоЪа или 2оІіа Кален. Малор. Рог.) Золотянка (Пет. 
Ьуііса. Кашка (Вил.) 2Іо6у кшаѣ — Костр.) Золотолистникъ (Вор. Собол.) 
Чешек. МаЬеспік чѵёізі. Ктепес (81оЬ.) Чортово золото (Вор. Терент.) Златосе- 
КоргеЬпа. — Сербск. Віііса, Т^пЪЦап- лезенникъ(Даль). Каменноломннкъ (Мо¬ 
ка. — Луз. Кохуасе геіо, Ьоіа. таіга, гил.) Моденъ (Вол. вѣр. искаж. Измо- 
ѣеіу ѵгбзгаиг, 21обеп. Вёіе ^ап8ке кіѵёб- денъ). Медуница (Могил, ошиб.) Мѣсяч- 
кі, Ъёіу м'бзтих. гіоіокч'ёік. — Бом . ная. трава (Арх.) Мѣсячнха трава (Ни- 
Лай-кучка. Лой-лой. Кучица (Прыж.)— кол. Пот.) Одномѣсячная (Костр. 
По Сапог. ВаІдаЬгу (Ков.) — Корел. Волог. Арх. Пот.) Первоцвѣтка (Волог.) 
Ланбой (Олон.) — Эст. Папе регзей. — Селенникъ (Мейеръ, Бот. Сл.) Селезе- 
Фипн. Пагакап-ЬаНи, раріпкикка. — ночникъ (Козл.) Чортово серебро (Смол.) 
Въ Даур. — Банжинъ таръ, т. в. укра- Куричья слѣпота (Гродн.) Яичникъ 
шеніе нагорныхъ долинъ (Зензин.) — (Мейеръ, Бот. Сл.) Яичный цвѣтъ (Тв. 
Пермяк. Чёчкбмъ-юръ, т. е. бѣлая го- Пуп.) Подъяичникъ (Укр. Кален.) — 
лова (Рогов.) — Тат. Бак. у. Гюль- Пол. Йіейиеппіса. Міпиікі. — Чешек. 
апаръ (Сит.) — Груз. Гвнрнла. — Нѣя, ЗІеяілпік.— Луз. Тгёзка. — Самог. Оит- 
ЛоЬаппізЫите, СоЫЫите, КаІЬваиде, Ьп гоіе, т. е. оиухольная трава (Ков.)— 
ѴГеівзе "ѴѴисЬегЫите, Ого88Ѳ МапвІіеЬе, Фипп. Ьишікикка. — Нѣм. Мііз- ойег 
Огоззе ОапзеІЫпте. — Франц. Магриб- Віігкгаиі, Соійтііх, ОоІйѵеіІсЬеп, Віеіп- 
гііе йез Ыёз, Огапйе Магеибгііе, ѲгапЙс кгеззе. — Франц. Сгевзоп йе госЬег. 
Ра^иегеие, Огапй Оеіі йе Воеиі, ПегЬе Сгеазоп йогё. Погіпе. — Англ. Ооійеп 
аих аЬеШев, Магапёгііе йез сЬатрз, Захіігабо. Употр. отъ грыжи (въ Арх. 
Расріеііе. — Англ. Оізу, Огеаб ог Моов губ.), отъ болѣзни мочеваго пузыря и 
Баіву, МашШплѵогі, Ох-еуе. Употр для при застояхъ крови, 
купанья дѣтей (Черн. Вол.) Отъ раз- СЬуІосаІух регГоІіаіив Ыаззкагі. 
слаблепія мочеваго пузыря (Олон.), отъ (Роіудоп. Мсіззп. іп Бс. Рг. XIV. 132). 
грыжи (Волог ), отъ мелкихъ плоскихъ Гольды — Роікапекигй, (по липкости), 
глистъ (Волог.), отъ золотушной глаз- йЦдога, косЬіа, взіаге; ѵсі Йспщие сит 
ной болѣзни (Кал.), кладутъ подъ по- Нитиіо соиГизат, Іаііо (Мах. Рг. 236). 
душку груднымъ дѣтямъ, пугающимся СІеѳг Тоигп. Бедит. 11.354. Цн- 

во снѣ (Ниж.), пьютъ отъ простуды церъ.— Пол. СіесіогЬа, \ѴІо*ку дгосЬ.— 
(Ниж. Пск.), отъ кашля (Каз. Пск.), отъ Чешек. Сіггпа. Сізгпік, Сісегка.— Сербск. 
геморроя (Волын.), отъ грудной болѣз- Зіапиіак.— ІІѣм. КісЬегп.— Англ. СЫск 
ни (Полт.), отъ боли въ животѣ (Курск.), Реа. 

отъ сыпи (Ворон.), на желтую краску Сісѳг Агіѳііпиш К Турецкій го- 
(Вор.), отъ лихорадки (Олон.), пьютъ рохъ. Воложскій, греческій, грецкій 
отъ головной боли (Тотьма). горохъ. Бараній горохъ (Кондр.) 

ОЬгувапіЬѳтит вѳ^ѳЬиш Ь. Пу- Пузырное сѣмя (Сл. Церк.) Овечья че- 
павііа (Экон. Маг ) и прочія, общія съ чевица (Даль). — Груз. Цицеро.— Кѵрі. 
предъид. видомъ. — Ппм. ЗааІѵисЬег- Нахудъ (Кат. выст.) Нахотъ (р. 21). — 
Ьіите. — Франц. МагртёгКе ]аипе, ои Тат. въ Крым. Нохутъ, КосЬоІіа. — 
йогёе, Зоасі йез сЬатрз. — Аѵгл. бооіз, Нѣм. КісЬегегЬзе, КаіГееегЬзе, Кбті- 
биіез, боіѵіез, ОиіЫез, Магідоій Сот зсЬег КісЬегІіпд, гіезегЬзе, КоЬЬкіе- 
МаийІіп-іѵогЬ, Вівоій, Ооійіпз ог боі- сЬег, йеиІзсЬе оЙ. ЬапгбзізсЬе Кайее- 
йіпев. Ѵеііокг ох-еуе. Воойіе, Виййіе. ЪоЬпе. — Франц. СЬісЬе, Роіз сЬісЬе, 
СЬгуворЬуПшп ёІусурЫаѳит СаГе Гпшсаіз, Сечегоп, Сёзе, Сізегоіе, 
Ссзаг. (бароі. VIII. 156). Доставл. кору Роів Ъеси, Роіз Ыапс, РоІ8 Йе ЬгеЬіз, 
Монезія, Согіех Мопезіае, Согіех Оиа- Роіз ртз, РёзеЫе. — Англ. СЫск Реа ог 
гапЬат. — Нѣм. Мопезіа (Тр.) СЬісЬез. На Югѣ Европы и на Востокѣ 

СЬгувоврІёпіит Тоигп. ЗахіГг. составляетъ любимую пищу жителей. 
IV. 48. СЬгузоз, золотистый, 8р1еп, се- Изъ волосокъ стручьевъ выдѣляется 
леэенка. Селезеночникъ (Двиг.) иск. липкій, кислый сокъ, состоящій пре- 
сост.— Пол. Йіейгіеліса. — Чегаск. 2іиЬ- имущественно изъ щавелевой кислоты, 
пік, 2іи1епік.— Сербск. Йиііоа.— Финн. СісЬбгіит Тоигп. Сотров. VII.83. 
Біппипзііта. — Ніьм. Міігкгаиі, Ооій- По ГогзкоГю происходитъ * отъ араб- 
тіІ 2 (букв, пер.) — Англ. Ооійеп 8ахі- скаго СЬікоагусЬ Цихорій (Двиг.)— 
Ггаде. Пол. Ройгбхпік, Ройгозес. Сукогуа. — 

СЗЬгувоврІѳпіит аІЬѳгпИЫіит Ь. Чешек, бакапка. — Сербск. Ѵойорца. 
Фарм. СЬгузозрІепіат з. ИазЫтЬтт ре- ІЫіка. Жутьчанида, дивлья салата, 
Ітаешп, в. Захі^га^а аигеа, а. Нераііса Змиина трава (Кар.) — Луз. 2тёгпік г Ьа, 
аигеа (НегЬа). Грыжевая трава (Олон.) 2те?пте2. — Нѣм. ^е^агіе. СісЬо- 
Яіовтяница, Жовточница (Укр. гіеиктаці. — Франц. СЬісогее. — Англ. 

7 

з 





98 


Сіеііогішп — Сісиіа 


Зиссогу. Сндуеъ (также II го ер ег шит 
рісгоібез) Вѣетн. Ймп. Общ. Сад- 1875. 
№№ 1 , 2 . 

СіеЬогішп Епсііѵіа ТУШ. Фары. 
Епсііѵіа. Ендивій, Эндивій, Анаивель; 
Пол. ЗзетегЪ.ак. — Четок. ЗіегЪ&к. — 
Сербок. ЙігЪка, ЙіегЪка.'— Арм. Егекъ.— 
Нѣм. Епбіѵіеп-8а1аі. — Франц. СЫсо- 
гёе ЫапсЬе, СЫсогёе (Іез .іагбіпз. Еп- 
(Иѵе. Одна разность — СЫсогёе Ігізёе, 
Зсагоіе, Зсагіоіе, Еасагоіе. — Англ. Еп- 
іііѵе. Употр. въ салатъ. 

СіоЬогіит ІпіуЪив I». Фарм. Сі- 
сЬогіит. Батоги, Батожки (Вор.) Пе¬ 
тровъ батогъ, Петрів батіг (Малор.) 
Петровъ батожекъ, Петровы бато¬ 
ги. Синіе батоги (Вят. Пуп.) Гор- 
чанка осенняя (Тул.) Папава, (Кондр.) 
Попутпнкъ черный. Придорожная тра¬ 
ва. Придорожникъ (Кондр.) Пуговпмкъ 
(Вор.) Солнцева сестра. (Кондр. Дерев. 
Зерк.) Солнцева трава (Трап.) Рыло 
свиное трава (Кондр.) Цикорій, Ци¬ 
корій полевой. Цыхорная трава 
(Дерев. Зерк.) Татарскій цвѣтъ (Сарат.) 
Синій цвѣтокъ (Сар.) Щербакъ (Стар. 
Рук.) — Сомн. и смѣш. Баранья трава 
(Сар.) Жедтяница. Шкерда (Пиж.) Серп- 
никъ (Бесс.) Кульбаба. Артишокъ (Кал. 
Рук. Рупр.) — Пол. Суісогуа. Росігбё- 
пік. — Чешек. Сакапка. — Сербок. Во- 
допія, Водоплавъ (Мик.) Жутчаиица, 
Радич (Кар.) Ѵоборца ргозіа. 2епеіг- 
да. — Луз. Мбсігу шібс. Мббга^кщеі- 
піека, 2тегппѵе или чѵоіросіпкоіѵе 
геіе. Йтегпіѵѵка, Попове зеіе. — Бом. 
Борци. — Эсі». Зідигіб. — Лит. 2іко- 
і’іпі.— Молд. Шнкоары.— Груз. Вард- 
качача или Вардкагчатча, т. е. роза, 
имѣющая сухой стебель. Кгвавистчан- 
ги, Кгвавнсп(1і)рчхііли, Арди. — Гур. 
Бурткгила (Кн. Эрист.) — Рачгтск. 
Имер. Улецава (Сред.) — Тат. дер в. 
Кясны (Сит.) вѣр. съ перс. ЕабпеЬ, 
КіІвсІіпШ (ВиЬзе). — Тат. въ Крыму. 
Сіе-хатыръ-отъ, Кая хатыръ отъ. — 
Нѣм. бетеіпе ѴГедѵагіе, Сет. Сісііо- 
гіе, ЕеІсЬѵедшігіеп, Зоппсшѵебеі. — 
Франц. Сісішгёе заиѵадс, СЫсогёе заи- 
ѵаде. — Англ. СісЪогу, Зиссогу, ЛѴіМ 
Зиссогу, СЬісогу. Листі.я употр. на са¬ 
латъ, а- корни для пригот. цикорнаго 
кофе или цикоріи. Для леченія употр. 
отъ желѣзничныхъ болѣзней — при¬ 
парки (Кал.), для истребленія червей у 
скота (Ниж.), отъ упущенія бѣшеной 
собаки, отъ опухоли (Кіев.), отъ боли 
сердца (Бесс.), отъ боли въ животѣ 
(Тавр.), отъ ломоты—-припарки (Екат.), 
отъ простуды (Екат.), отъ младенче¬ 
ской (Вор.), отъ зубной боли (Вор.), отъ 


слабости въ видѣ питья (Сарат.), отъ 
еояшницы (Малор.) 

Сісиіа Ь. ЦтЬеІІ. ІУ. 92. Сісиіа 
ІІлннія есть Сопіит гаасиіаіит. Ци¬ 
кута. — Пол. Згаіед, Змаіеіі. \Ѵобпа 
Сукиіа. — Чешек. Когрик. — Сербок. 
ТгиЪеІДка. — Русин. Ж ев. — Финн. 
Кеізо. — Нѣм. ЛѴаззегзсЫегІіпд. — 
Франц. Сісиіаіге. — Англ. СоіѵЪаие. 

Сісиіа ѵігоаа Ь. Такъ какъ име¬ 
немъ Сісиіа называлась у древнихъ 
Сопіит таеиіаіит и такъ какъ оба ра¬ 
стенія имѣютъ между собою нѣкото¬ 
рое сходство, принадлежа къ одному 
семейству и дѣйствуя одинаково ядо¬ 
вито, — то въ названіяхъ обоихъ ра¬ 
стеній во всѣхъ языкахъ и въ томъ 
числѣ на русскомъ, есть множество об¬ 
щихъ. Таковы суть: Бехъ *) (Малор.) 
Вехъ (Вел. Рос.) Віха (Малор.) Вьохъ, 
Вьёхъ, Вяхо, Вѣха, Внха, Вѣхъ — ко¬ 
торыя впрочемъ слѣдуетъ отнести пре¬ 
имущественно къ Сісиіа ѵігоза; затѣмъ 
Болиголовъ, Головоломъ, Омегъ водя¬ 
ной (Кондр.), Олегъ ядовитый (Тамб.), 
Омежная трава (Одон.) Вомигь, Боинга 
(Малор.) Омерникъ н всѣ подобныя, ко¬ 
торыя надо преимущественно отнести 
къ Сопіит таеиіаіит. Блекота, кото¬ 
рое слѣдуетъ оставить при Нуозс.підег. 
Затѣмъ переводныя: Бѣшеница (Хере.) 
Бѣшеница водяная (Собол.) Бѣшеница 
ядовитая (Арх. Меркл.) Кошачья пе¬ 
трушка, Собачья петрушка. Изъ не 
общихъ на руеск. языкѣ — Вонючая 
тр. (Сарат.) Животныя скорби (Костр.), 
Изгонъ (Арх. Меркл.) Крикунъ (Курск, 
вѣроятно отъ малороссійской легенды), 
Одоленъ (Сынъ Отеч.), Настоящая ци¬ 
кута. — Смѣш. съ др. рр. Дягиль со¬ 
бачій (Даль), Морковникъ, Зубровая 
трава, Бодяга, Волчье молоко. — Пол. 
\Ѵезхка 8за1е,і. ЛѴіесЪ, ІѴіосІі, Свиныя 
вошь (Мик.) — Луз. Сегбіса, Козрик, 
Зруі, Зриі. ЛѴгоіпіса. — Эст. Мйгк, 
т. с. ядъ, ядовитая трава. — Финн. 
ЕШпіеп, УШіриікі. — Лат. Же 11а гиі- 
кі. — Тат. У-Эленъ. — Кирг. О, I 
(Фалькъ). — Морде. Моти. Шай-тйк- 
ше. — Морде. Эрз. Чей-п'іша. — Нѣм. 
Сі&ідег ЧѴаззеіъсЫегІтд, ІѴіШі&сЫег- 
Ііпд, дійідег ЛѴйіЪегісІі.— Франц. Сідие 
ациаііцие, Сісиіаіге ачиаіЦие, Регзіі бе 
сЬаі. — Англ. Ѵ г аіег Нстіоск. Все ра¬ 
стеніе весьма ядовито, а особенно его 


*) О происхожденіи названія Бехъ 
въ Малороссіи есть особая легенда — 
о битвѣ между татарами и козакамн, 
изъ костей которыхъ и выросла трава, 
кричавшая Бехъ. 


Сісиіа — Сігаіит 


корневище. Употр. подъ именемъ Сі- Согіех Саззіае Іідпеае, 8. Хуіосіазаіае 
сиіае ѵігозае §. асщаИсае для нзлеченія в. Сапеіііпа, 3. Сшпатотит оссібепіаіе 
рогатаго скота въ видѣ сбитня изъ (РЬ. Аизіг). — Библейская Касія (Исх. 
ыеда,^соли и постнаго масла. XXX. 24. Пе. ХЫѴ. 9. Іезек. XVII. 19. 

СІпсЬопа Не. НиЬіас. IV. 351. XXVII. 17 есть по всей вѣроятности 
Хинное дерево. — Пол. Кіпа, Кіпкі- Сіпп. аготаіісит, но не Саззіа Язііііа- 
па. — Чешек. СЬуппік. — Сербок. Кіпо- гів, какъ у Наггів’а. 
ѵас. — Груз. Имер. Гур. Митр. К(Ь)и- Сігсаѳа Таит. Опадгаг. Рг. III. 63. 
на-К(Ь)нна (Кн. Эр.) — Нѣм. ЕіеЬетп- Двулепестннкъ (Двнг.), иск. сост. Кол- 
бепЪашп. — Франц. Воіз а 1а йёѵге. дуница (Собол.) Цирцея. — Пол. Схаг- 
Множество видовъ этого рода достав- іасѵа. — Чешек. багоѵгаік. Орака. — 
ляютъ различные сорты хинной корки, Сербок. Ѵііепіса. — Нѣм. Нехепкгаиі.— 
такъ отъ С. Саіізауа "ѴѴеб. получ. СЫпа Франц. Сігсёе. — Англ. Епсѣапіег’з 
гедіа з. Согіех СЬіпае гедіае, Есогсе ХідЬізЬабе. 

Іаипе бе Воііѵіе, Уеііосѵ Вагк оі Воіі- Сігсаеа аіріпа Ь. Горная Колдун- 
ѵіа. Отъ Сіпсіі. Сопбатіпеа И. В. пол. ница (Собол.) Загнонца (Вят.) — Фини. 
СЬіпа Іоха ѵега з. Согіех СЫпае Іизсиз. Хоібавугііі. — Чешек. РагехшЬ. 

Отъ Сіпск. согбііоііа Мпі. пол. СЫпа Сігсаѳа Іиіѳііапа Ь. Волшебная 
Йаѵа, бига еІйЬгоза. Отъ СіЛсЬ. гаасго- или Колдовская трава (Кондр.) Кол- 
сагра ѴаЫ,—СЫпа аІЬа, Согіех СЫпае духа, Колдунница, Колдунова трава 
аІЬиз, н др. (Вят.) Лепех. Парижская Колдунница 

Сіпѳгагіа Ьезз. Сотрозіі. VI. 305. (Собол. всѣ занмстнов. изъ иностр.) 
Отъ лат. сіпіз, иеиелъ — откуда и пазв. Вѣдьмино зелье, Відьмино зіллэ 
на всѣхъ языкахъ Пепельникъ, Золь- (Малор. Рог.) Дикій репейникъ (Мейер. 
НН Д’?' . І>от. Сл.) Осотъ (Малор. Рог.) Литпа 

Сіппатойѳшігоп ахШаге ЕпШ. (Могил.) Чарноквнтъ (съ пол.) Отепа- 
Сіивіас. Дост. въ торг. Согіех Рагаіибо нова трава (съ нѣм.) — Пол. Сгагіачѵа, 
( Т Р-). _ Сзагпокдѵіі, Сяаготспіса, Сгаго^ѵпік, 

Сшпатотит Вит. Ьаигіп. Рг. Сгутібіо, №е\ѵіеёсіе рзіпу. — Чегиск. 
XV. 1. 9. Киннамонъ. Коричникъ. — Саічпѵпік, бегпокѵѵёі, брака (ЗІоЬ.) — 
По.и Супатоп. — Чешек. 8когісо\ѵшк.— Сербок. Ѵііепіса, СагоЬпік, Ваіюгпіса.— 
Сербск. Когіса. — Нѣм. ЕіттіЬаит. — Луз. 0огпок\ѵёік, ІСизІйгпіска, Саго^ѵ- 
Франц. Ьо СапеІНег. Изъ множества иік. — Нѣм. ДѴаІбкІеІіеп, Оепіеіпез 
видовъ особенно замѣчательны: 8уп. Нехепкгаиі, Віерііапзкгаиі, >Уапбк1е1- 
Сіпп. аготаіісит X. аЪ. Е., Сшпатотит іе. — Фрстц. Сігсёе, НсгЬе аих зогсіегз, 
Саззіа Віит. Китайская Корица, дост. ИегЬе аих тадіеіепз, НегЪе бе 81. Еіі- 
Согіех Саззіае Сіппатотеае. Сіппато- еппе, НегЬе спскапіегеззе. — Англ. 
тит іпбіеит 8. сЫпепвс. Саззіа Ндпеа ЕпсЬапіеі- ѵ з ЭДдЫзЬабе. 
сЬіпепзіз (Тр.) Сіппатотит Сиіііаѵап Сігвіит Тоиги. Сотр. Рг. VI. 034. 
X. аЬ. Е. дост. Согіех Сиіііаѵап ѵегиз Бодякъ (Двнг. зиЬ Спісиз). Волчецъ’ 
в. аІЬиз, Согіех Сагуорііуііоібез. Сіппа- Драчье, Дѣдъ, Дѣдовннкъ. Колючка 
гаотит гиЬгит В1. доегг. Согіех Сиіііа- (Донъ), КоліЬшки (Волог. Пот.) Иголь- 
ѵап гиЬег. Сіппатотит іаѵашсит В1. чатка (Пет.) Мордвинъ, Мордвинникъ. 
дост. Согіех біпіос’з. 8іпіос ѵегиз. Сіп- Осотй (Волог. Никол*.) Осотъ, Осотъ, 
патотпш пііібит Ноок. дост. Гоііа Ма- Асотъ, Побыль, Пуговникъ, Татаринъ, 
ІаЬаЙігі з. Іпбі, пачучаемые еще и отъ Татарникъ (КауФМ.)— Пол. Озігояей.— 
другихъ видовъ. Сіппатотит Ееуіапі- Чегиск. РсЬйс.—биЬек, ЙігЬйі.— Сербок. 
сит X. аЬ. Е. 8уп. Ьаигиз Сіппато- Зіекаѵас.— Русин. Озеіу^. У южн. Слав. 
тит Ь. Киннамонъ (Исх. XXX. 23. (Дубр.) нѣк. виды — С]екавица, Сіѳца- 
Притч. VII. 17. Пѣсн. Пѣсн. IV. 14. вацъ (Кар.) - Финн. ОЬбаке. - Ним. 
Іис. Сын. Сир. XXIV. 17. 15). Настоя- Бізіеі, Кгаігбізіеі, "ѴѴіезепбізіеІ, Гебег- 
щая Корица. Цейландская Корица. — бівіеі. — Фраиц. Сігзе. 

Пѣа. Ееуіавізсіісг 2ішті, Еіттііог- Сігвіит асаиіѳ Ай. Чертополохъ 
Ьеег, АесЬіег Капееі, дост. Соі*іех Сіп- (Бесс.) Губжа (Даур.) — Кири Тюэта- 
патоті 2еу1апісі, Сіппатотит асиіиш банъ, т. е. верблюжій слѣдъ (Поган.) 

8 . ѵегиш з. 2еу1апісиш. Сапеііа 2еу1а- Употр. л ля купанья отъ перепуга (Бесс.) 
аіса з. Іедіііта. — Пѣм. Сеуіопізсѣег Сігзіит агѵѳизѳ 8 сор. Фарм. Сіг- 
об. іеіпег 2ітті. — Фраиц. Сапеііе бе зіит ііаетопѣоібаііз (Ни еі Г1.) Бул- 
Сеуіап. — Ани. Сіппатот Ьагк (Тр.) довникъ (Мог.) Волчецъ. Жербій (Ро- 
Стпатотит 2еу1аиісит ѵаг. у. Саззіа. : гов.) Желѣзннца (Олон.) Жибрій (Мал. 

.* Ы). Е. (Ьаатз Саззіа Ь.) Вазіагб- ! Волк.) Живокость (Полт.) Капустникъ 
2 ітті, Миііеггітті,• Каззіепгіпбе дост. (Черн.) Колунъ (Костр.) Колючки (Вор.) 

7 * 



100 


Сігаішп — Сіаіив 


Котелки (Вор.) Наголбватень (Кален.) 
Наголбватки (Малор. Рог.) Осотъ 
Моек. Смол, и др.) О сотъ красный. Осе¬ 
тинъ (Вор.) Асотъ (Вор. Смол.) Пугов- 
никъ синій (Вор.) Прострѣльная (Тул.) 
Серпъ трава (Новор.) Серпій (Вор. Сар.) 
Серпуха полевая (отъ прежняго назв. 
Зегтаіиіа агѵепзіз). Сторожникъ (Мог.) 
Чертополохъ (Арх. Олон.) Шишатникъ 
(Вор.) — Чешек. Озеі. — Сербск. Бей, 
Зігіеаіс роЦвкі. Офк роЦівкі, раіа- 
шійа (зиЪ Зеггаі. агѵ.) и Панч. — По 
Самой ІІзпуз (Ков.) — Пѣм. Наіегйізіеі, 
АсксгзсЬагіе.АскегкгаігдізіеІ.— Франц. 
СЪагйоп ЬётоггЬоійаІ. СЬагйоп без 
сЪатрз. Употр. отъ подволосныхъ ше- 
лудей (Орл.) Купаютъ дѣтей отъ су¬ 
хоты. 

Сігаішп сапшп М. В. Грицки. 
Жирбій (Рог.) 

Сігаішп ѳгіорЬогит 8сор. Ко¬ 
лючка (Кал.) Подбѣлъ (Вор.) Татарки 
(Орл.) — Тот. Башъ-текенекъ-отъ 
(Тавр.) — Пол. Виггап. Трава, НегЬа 
Сагйиі егіорЬогі дѣйствуетъ какъ по¬ 
тогонное и мочегонное; свѣжій сокъ 
снаружи при ракѣ, а внутрь при ве¬ 
сеннемъ травяномъ леченіи. Молодые 
побѣги и неразвившееся еще цвѣточлое 
ложе употр. въ пищу. 

Сігаішп евсиіѳпіит С. А . М. Бу- 
сурманская трава (Симб.) 

Сігаішп ЬеіегорЬуІІит АН. Бѣло- 
сторонка (Костр.) Воронуха (Олон.) 
Горлянка (Перм. Клен.; жуютъ, когда 
болитъ горло). Колка (ІІиж.) Собачья 
кислица (Олон.) Осотъ лѣсный. Маточ¬ 
никъ (Вят. Моек.) Пустосель (Вят.) 
Подбѣлъ (Вор.) Подсадная (Олон.) По¬ 
повникъ (Ниж.) Порѣзана (Моек.) Ре¬ 
пейникъ (Таиб.) Репей глухой (Ниж.) 
Серпуха (Ниж.) Татарникъ, Татаринъ. 
Живая трава (Тул.) Сомнит. Шабура 
(Новг.) Собачій хвостъ (Арх.) Воловій 
языкъ (Влад.) Зыбръ (Орл.) Омонъ 
(Пск.) Употр. отъ ранъ — въ видѣ при¬ 
сыпки; отъ чирьевъ, отъ удушья, ча¬ 
хотки (Орл,) 

Сігвішп іпоапшп ВіеЪегзі. Жере¬ 
бій (Малор.) Осотъ (Тамб. Пенз. Сар.) 1 

Сігвішп Іапсеоіаішп Зсор. . Бо¬ 
дякъ (Мог.Вор.)Бѣлосторонная(Костр.) 
Вахлачка (Орл.) Дідъ, Дідовникъ 
(Малор. Рог.) Дѣдъ. Дѣдовникъ (Вел. 
Рос.) Дядокъ (Черн.) Колючій Дядов- 
никъ (Могил.) Дрябчак (Малор. Волк.) 
Ко лютикъ (Тотьма Пот.) Колючка 
(Твер. Ржев. Пуп.) Колунъ (т. е. Ко- 
люнъ) Волог. Колъ (Нижег.) Мачиха 
(Костр.) Мордовникъ, Мордвннннісъ 
(Каз. Ннж. Сар.) Татарка (Тв. Ржев. 
Пуп.) Татарникъ (\Ѵіеи. Ниж. Курск.) 


Свиной тернъ, Свиной щавель 
(Стар. Рукоп.) Чертополохъ (Ниж. Вор. 
Гродн.) — Сомнит. Курица (Шев.) — 
Пол. РорІосЬ, Озеі, Озеі робѵогзотеу 
(Ков.) — По Самоі. БідиіЛадіз (Ков.},— 
Финн. Каккіказ, оЬіаіпеп. — Эст. Аіа 
ѵуагЪай. — Нѣм. ЬапгеиЬШігіде Кгаіг- 
йізіеі. Зреггбівіеі, ЗсІшііДівіеІ. — Атл. 
Виг-ТЫзіІе. Употр. Окуриваютъ дѣтей 
отъ испуга (Кіев. Ков,), отъ порубовъ 
(Костр.), отъ колики питье (Каз.) какъ 
потогонное (Ков.), отъ колотья въ боку 
(Гродн.), для излеченія вередовъ корень 

^ Сігвішп оіѳгаееит АН. Бодякъ. 
Дзедзивиръ (Могил.) Дѣдютшікъ (Вят.) 
Заячья капуста (Іевл.) Зубцаста (Ниж.) 
Горная дапуха, Студеная лапуха 
(Каз.) Мйвѣжникъ болотный (Пск.) 
Молочникъ (Тв. Ост. Пуп.) Осотъ 
(Твер. Ржев. Пуп.) Хрйбустъ (Малор. 
Юго-Зап. край). Жовтий хробустъ 
(Малор. Рогов.) Хробустъ, Хрыбустъ 
(Гродн. съ пол.) — Пол. СЬгоЬпзі. Озіго- 
іеп сЪгоЬизі. Озеі.— Чешек. ЁЬисЬап. — 
Луз. Кёбпу Іейск. Сі§с. — По Самоі. 
(Жмудек.) Бсреще (Ков.) — Нѣм. ОеІЬе 
КоЬИізіеІ, "ѴѴіезепкоЫ, ЛѴаззегкоЫ, Ое- 
тйзес1І8Іе1. Употр. молодые побѣги и 
листья въ борщъ (равно какъ и друг, 
виды); отъ остуды, отъ чесотки ку¬ 
панье. ' 

Сігвішп раппопіешп Вс. Пугов- 
никъ (Укр. Черняевъ). 

Сігвішп раіивігѳ 8сор. ДккіП дѣ¬ 
довникъ (Смол.) Зайчики (Ниж.) Жи- 
довекое кресло (Вол.) Колгоха (Олон.) 
Осотъ (Вят. Сар.) Мордовникъ (Тамб.) 
Репейникъ, Орепей никъ (Курск.) Пухо- 
вишникъ (Ниж.) Другіе виды носятъ 
почти тѣ же названія болѣе или менѣе 
измѣненныя. У инородц. замѣчательны 
слѣд. назв.: у Бурят. Сігзіит ЬиЬегозит 
АП. наз. ѲиЬиЬип У Гиллякоеъ Сігзіит 
Л^еугіеііі наз. Аіаіі (ОІеЬп.) 

СI в іи а Тоигѣ. Сізііп. 1. 263. Рожа 
пчельная (Кондр. съ пол.) Каменный 
розанъ (Даль съ англ.) — Пол. Сгузіек. 
Кбіа рвасяеіпа. — Чешек. Сізі.— Сербск. 
Сізіае. — Луз. Кпікас, Сіаі, Сізбік, Ми¬ 
мса. — Пѣм. Сізіепгозе, ѲоШгбзсЬеп, 
СізігбзсЬеп.— Атл. ТЪе Ноііугозе, ТЪе 
Еоск Козе, Оитсізіив. 

Сівіив ЬайапіГѳгив і. Испанскій 
Ладанникъ дост. Маіша сізііпа в. Іаба- 
пііега в. Ьізрапіса, Испанскую Манну. 

Сівіив ѵиіеагів Зрасіь. Дост. НЬ. еі 
И. Сібіі тагіз. (НЬ еі И. Сізіі Іоетіпае 
получ. отъ Сівіив заІѵіГоІіиа Ь.) Этотъ 
же видъ вмѣстѣ съ С. сгеіісиз, Сургіиз 
еі Іайапііегиз дост. Ладанъ, ЬаДапит, 
ЬаЬйапига, Кезіпа Ьайапшп, Оитті Ьа- 


Сіігив 


101 


йапит. Липъ козій, Лѣпъ козій или ринъ, а разновидность мелкая, тіиог, 
Клей трава (Кондр.) есть Танжерннъ. 

п °ІК иВ • А - пгап6 * Вг - 539 - Въ Сіігив Вѳгеатіа Ешо. (8уп. Сіігиз 
Ргоаг. Декандоля б видовъ: Аигапііит Ь. ѵ. Вегдатіа). Берга- 

1) СІІгиа тебіса Кіззо. ІЛтоппіег; Сіі- мотъ. Составляетъ вѣроятно помѣсь 

гопе. СебгоЬ _ Сіігиз шебіса еі Аигапііит. — Нѣм. 

2) Сіігиз Ілтеііа Кіззо. Ілтеііа, Вег- ВегдатоііепЬаит. — Франц. Вегдатоі- 

датоііа. ііег соттип. Дост. сильно пахучее бер- 

3) Сіігиз Ьітошип Кіззо. Лимонъ. гаыотовое масло, Оіешп Вегдатоііае, 

4) Сіігиз Аигапііит Шве. Апельеннъ. которое идетъ въ составъ помадъ, ма- 

6) Сіігиз уиідагіз Кізз. Померанецъ. зей и особенно одеколона. Къ этому 

По Коуіе’ю (Вѣсти. Ими. Росс. Общ. виду принадлежатъ розовыя яблоки 

Сад. 1874 г. Л* 7. — 9 видовъ. . Геспер идъ, Сіігиз МеІІагова Еіззо, ко- 

1) Сіігиз Відагабіа Бикат. (Сііг. ѵиі- торыхъ мелкіе и весьма горькіе плоды 

дагіз Кізз.) Померанецъ. (Ме11аго8е, КозепарГеІ-Незрегійе) идутъ 

2) Сіігив Аигапііит Кіззо. Апель- на приготовленіе вареній и копфстъ. 

син . ъ -“ ф Ѵ ан \ 9 гап ее ѵгаі. Сіігиз Ві^агасЗіа Юиішт. (8уп. Сі- 

3) Сіігиз поЬіІіз Ьоиг. Мандаринъ, ігиз ѵиі^агіз Кіззо. Сіігив Аигапііит Ъ. 

Танжеринъ. а. апшга). Померанцовое дерево; 

4) Сііпіз шеаіса Ь. Цитронъ. плоды— Померанецъ. — Четок. Ка- 

5) Сіігиз йеситапа ’ѴѴіІЫ. Кізз. Пом- Іоіпік, Ка1оіо\ѵу вігот, плоды Каіоі. — 

иельмусъ. Сербск. Неранча (Лавр.) Согзка пагап- 

0) Сіігиз Вег^агша Кізз. са.— Луз. Ротогапс.— Арм. Наринджъ. 

7) Сіігиз Ілтеііа Шззо. Сладкій Ли- Туринджъ. — Груз. Туринджи. Т(Ъ)у- 

монъ, Адамово яблоко или запрещен- ринджн (Кн. Эрист.) — Нѣм. Оетеіпег 
ный плодъ (въ Парижѣ). оііег Ьіііегег РотегапгепЬаит. Віда- 

8) Сіігив Ьипііа Кіззо. гайе. — Франц. Ві#ага<1іег, а пл. Ві§*а- 

9) Сіігиз Ьітопит Кіззо. Лимонъ. гаііе, огап^е атйге, Листья (Гоііа Аи- 

Сіігив Аигапііит Еізво. 8уп. Сііг. гапііі), цвѣты (Гіогез Аигаиііі з. Иа!ае), 

Аигапііит Ъ. р. биісіз. Сіігиз поЫІіз незрѣлые плоды (Гпісіиз з. Рота Аи- 
Ьоиг. Оредст. 2 разности: гапііогиш іштаіига), и кожа плодовъ 

аі Сіігиз Аигапііит зіпепве Кіззо и (Согіех, з. Паѵейо Аигапііі) имѣютъ 

Ъ) Сіігиз НіегосЬипііса Кіззо. медиц. употребленіе, особенно послѣд- 

Сіігив Аигапііит віпѳпаѳ Еіззо. нія какъ средство, укрѣпляющее же- 
У древн. Золотыя яблоки Гесперидъ. лудокъ. Всв части содержатъ эѳирныя 
Аигеит Маіиш, НезрегШит Маіит масла Оіеит Согіісит Аигапііі, Порту- 
(Ѵігеіі.) — Индійскія, Персидскія ябло- гальское масло — въ торговлѣ и Оіеит 
ки. По мнѣнію другихъ Золотыя ябло- Погит Аигапііі з. Уегоіі, в. Наіае, — 
хи Гесперидъ суть Квитъ или Айва идущія въ лекарство и парфюмерію. 
(Су«1опіа ѵиі^агіз) (Геце въ Вѣстн. журн. Изъ незрѣлыхъ плодовъ приготовл. 
Сад. 1874. № 7). По Коуіе’ю Индійскія конфсты, ликеры (Кюрасао) и разные 
яблоки Теофраста суть Сіігиз йесишапа напитки (Бишофъ). 

Кібз. Апельсинъ. — Сербск. Зіабка Сіігив (іѳситапа В. Маіиз аззугіа- 
Капшса. — Арм. Мурра кабитъ. — са (Рііп.) Меіоп шейосоп (ТЬеорЬг.) 
Груз. Апелсини. — Имер. Гур. Митр. Помпельмусъ, Райское яблоко.— 
П(Ь)орт(Ъ)охали (Кн. Эрнст.) — Тот. Пол. Низкое іаЫоко. Сііга. Згайок, 
Лиму-ширинъ, т. е. лнму пріятный съ англ, и нѣм. — Чешек. Ротреі.— 
(Сит.) — Турк. оъ Анатп. Пашал. Пор- Сербск. Ротреі. — Груз. Нярішджи. — 
тугаль.— Нѣм. Зйзлег РотегапгепЬаит, Нѣм. Ротреітизз, Рапиііезаріеі. — 
Огап^епЬаит. Плоды — 8йз8е Огап§е. Франц. Ротреітоиззе, Ротроіеоп. — 
Аріеівіпеп.— Франц. Огапеѳг. Плоды— Аниі. Ниде ЗЬаббоск. Отеч. Мал. Азія 
Огапдез йе Маііе, бе Рогіидаі, без и Остъ-Индія. Плоды очень велики, до 
А$огез. — Англ. Зигееі Огапде. Огапде 10 Фунт, вѣсомъ, круглые, кислые; ыо- 
•^ г Д е / . , жетъ быть это Кнтры или Цитры, про- 

Сіігив Аигапііит НіѳгосЬипіі- даваемые въ Одессѣ, 
сит Еіззо. Іерихонскій апельсинъ. Сіігив Ьітѳііа Еіззо (8уп. Сіігиз 
Отлнч. вкуеомъ н краснымъ цвѣтомъ тесііса Ь. у. Ьітеііа). — Нѣм. Ьітеі- 
мякотн плодовъ. Можетъ быть это ІепЬаиш. — Франц. Ьітеіііег. Пл. Ьіте 
Мандаринъ. Но, слѣдуя Коуіе, Манда- йоисе. Предст. слѣдующія разности, 
рннъ и Танжеринъ относятся къ виду а) Сііг. Регеііа Кіззо съ грушевид- 
Сіігив поЬіІіз Ъоиг. котораго разновид- ными плодами РегеііепЪаит, Регеіііег. 
ноеть крупная, таіог, — есть Манда- Ь) Сіігиз аигаіив Кіззо. Золотое ябло- 


102 


Сіігиз — Сіетаііз 


к0 . Нѣм. Сіігузотеііе об. СоІбЬезре- 
гісіс. 

с) Оіігив Ротига Абаті Еіззо. Рай¬ 
ское иди Адамово яблоко. Рагабіез- ой. 
АбатзарМ. Плодъ продолговатый, зе¬ 
леный или желтый, весьма шерохова¬ 
тый н въ верхней части вдавленный 
или усѣченный, какъ бы откушенный. 
Это запрещенный плодъ въ Раю, отъ 
котораго откусилъ часть Адамъ. Кожа 
идетъ на приготовленіе вареньевъ, а 
мякоть не употребляется въ пищу. 

Сіігив Ілтопіит Еіззо. (8уп. Сіі- 
гиа тебіса Ъ. ($. Ьітопит. Бадранки. 
Представляетъ 4 разности: 

a) Сіігив Ьітопит Відиеиа Еіззо 
съ шарообразными плодами. 

b) Сіігиз Ьітопит Еозоііиит Еібзо 
съ плодами до 2 ф. вѣсомъ. 

c) Сіігиз Ьітопит Ропгіпит Еівво. 
Разводится въ Сиріи и плоды дости¬ 
гаютъ громадпой величины. 

й) Сіігиз Ьітопит Ьитіа Еіззо. Слад¬ 
кіе Лимоиіи или Луыіи. 

Сіігиѳ тѳсііса Еіззо (8уп. Сіігиз 
тебіса Ь. а. Себга). Маіит Мебіае (Ѵіг- 
еіі.) Лимонное дерево, а пл. Обыкно¬ 
венный Лимонъ. Дитронъ, Бадран¬ 
ки. _ ц ол . СуЬгупу. Суігоѵге іаЬІка. — 
Чешек. Себгаіпік, пл. СебіАІ, сіігіпотѵа 
іаЫка. — Сербск. Сеігип. Четруна (Лав¬ 
ров.)— Луз. Сіігопа.— Бом. Шимонъ.— 
Арм. Китрони.— Груз. Лимони.- Нѣм. 
Авгите, бетеіпег Сіігопеп- об. Себгаі- 
Ьаит. Пл. Сіігопеп. — Фрапц. Ьітоп- 
піег ои Сіігоппіег. Сббгаііег. Пл. Сі- 
іі-оп.— Ани. Ьетоп-Тгее. Употребленіе 
весьма обширное и въ медицинѣ и въ 
обыкновенной жизни. 

Сіайопіа Асіі. Сіабоп. ЕШі. 97. | 
Ягель (общ. иазв.) — Пол. СЬгоЬоЬек. 
Чешек. БиіаЫачѵка.— Сербск. ВирЦап.— 
Луз. Биіѵіска. 

Сіайопіа оосеіГега В. Фарм. Негоа 
Ідпіз Мизсі з. Ьісііеп Соесііегив. Боро¬ 
выя трубки (Волог.) — отъ боли 
во рту. Ягель красноглавый. — Груз. 
ЩЬ)арагоза (Кп. Эрист.) 

Сіайопіа гапеіГѳгіпа В. Бѣлый, 
сухой мохъ (Тв. Пуи.) Оленій мохъ. 
Лѣсной мохъ (Могнп.) Боровой или 
бѣлый мохъ (Волог.) Шаста (Олон. 
Поляк.) Ягель. Яголь (Арх.) — Гур. 
Хасви. — Митр. П(Ь)ут(1і)к(Ь)ури. — 
Сербск. БиіоЫа\ѵ воЫіі. — Чукош. Ва- 
таиъ.— Нѣм. ЕеппОііеппооз. — Фрищ. 
Моиззе (іи погб. — Англ. Кеіпбеег- 
Мо8в. Вареный прикладываютъ чтобы 
произвести нарывы (Волог.) Состав¬ 
ляетъ на Сѣверѣ главную пищу оде- 

Оіаѵагіа В. Нутеп. КЫі. 319. Бу- 


лавникъ (Заг.) Булавастнкъ (Собол.) 
Дубинникъ (Даль) — всѣ иск. сост. и 
перев, Рогатикъ. Дрягель (Кіевск. 
Левч.) — Пол. Ѳогбгіепіес. Вебіка ра- 
Іесгкотѵа. — Чешек. Ку)апка, Киі-йіка.— 
Сербск. Огіѵа, — Луз. КозуЪгоба, — 
Нѣм. Кеиіепріін. — Франц. Сіаѵаіге. 

Сіаѵагіа оогаііоійѳв Ілпп. Бере¬ 
зовый бѣлый Сморчокъ (Мейеръ. Бот. 
Сл.)— Пол. Вогуз, Когіа Ъгобка, Кояаг, 
Козак. — Чешек. Кигаіка, КогіЬгаба 
ЬіІА — Нѣм. СогаІІѳпзсЫѵатт. -у 
Фрапц. Согаіі пап^пт. ОаШпеИе, Тгі- 

Сіауібпіа рѳгГоІіаіа Поп. 
(С1. СиЬепзіз) Рогіиіае. Рг. III. 360. 8рі- 
паѣ ѵоп СиЬа (2еіі. Йг Ассііт. 1869. 

~ СІбтаіЛв Вс. Катшс. Рг. I. 2. 
Древніе назыв. этимъ именемъ Ѵіпса 
шіпог и Ро 1 у 8 ошшг Сопгоіѵиіиз, а, Сіе- 
таііііз Діоскорида есть Сіетаііз сіггію- 
ва (и Агізіоіосіііа Ъаеііса по ІѴііізі.) Бо¬ 
родавникъ. Жигунъ, Жигунецъ (Даль). 
Ломоносъ*). — Пол. Ріеіс. Рочѵощік. 
Рс\ѵо) тоіуіі пер. назв. ^Ѵупік, Кіета- 
ііба.— Чешек. Ріатепек, Вапуіпек (отъ 
Ѵіпса). ЬаЪиі. ЕаЪибі (81оЬ.) — Сербск. 
Раѵіі, РаѵіЬіпа. — Нѣм. ЧѴаШгеЪе, Не- 
хепзігапд. — Франц. Сістаіііе, Ѵіогпе, 
нѣк. виды Зазтіп Ыапс. 

Сіетаііз ѳгѳсіа АН. гѳсіа В. Фарм. 
Сіетаііз егесіа з. Патгаиіа .Тоѵів. Бо¬ 
городичная коса (Волын.) Бородавоч¬ 
ные волосы (Даль). Жигунецъ (Могил.) 
Жигучка (Тамб. Іевл. оба съ нѣм.) 
Крвавникъ (Подол.) вѣроятно оттого, 
что идетъ кровь изъ носу. Кустерень 
(Кален.) Ломоносъ, Ломикосъ(Ма- 
лор.) Ломиніс, Ломоніс (Мал. Волк.) 
Ломенецъ (Балта). Лѣсной Любистокъ 
(Полт. Курск.) — Смѣшан. Ясенокъ 
(Курек. Вор.) Девесиль (Курск.) Рома¬ 
нова трава (Вор.) — Чешек. Ріашівек. 
Нѣм. ’ѴѴеіззе \Ѵа1бгеЪе, Геиегкгаиі, 
Вгеипкгаиі, Вгепптшгг. Соісъ употр. 
для уничтоженія червей у скота (Курск. 
Вор.); настой травы пыотъ отъ вене¬ 
рической болѣзни; свѣжіе листья при¬ 
кладываютъ отъ головной боли (Кіев.), 
отъ лихорадки, чесотки, отъ горячки 
и т. д. Въ малыхъ пріемахъ дѣйствуетъ 
какъ мочегонное и потогонное. Въ видѣ 
порошка употр. для присыпки застарѣ- 
лыхъ ранъ, внутрь при СИФИЛИСТИЧ. 
боляхъ костей. 


*) Названіе Ломоноса произошло отъ 
того, что если скрутить листъ Сіепь 
егесіа и вложить въ носъ, то дѣлается 
кровотеченіе изъ носа. 


Сіетаііз — Соссиіив 


103 

Сіетаііз ЗГІаттиІа В. Нарывная кахъ заимствованы отъ слова СІеіЬга, 
рищая трава (Кален.) Жигунецъ (Укр. ольха. 

Черн.) Дѣйствіе одинаковое съ предъ- Сііпорбсііит ѵи1§агѳ см. Саіа- 
идущимъ, но въ сухомъ видѣ теряетъ тіпіЬа СІіпороШит. 

<' всѣ свойства. _ _ Сііпібпіа ибѳпвіа Тгаиіѵ. еі Меу. 

СІѳтаііѳ іпіѳ^гіГоІіа В. Гадай Гольды — ЁидДаззтд-то (Мах. 278). — 
зилэ (Прлт.) Забій круча *) (Малор. Гиллки на Сахал. — КаізсЬіІіпд; рІапсЬ 
Рог.)* Синій Ломнносъ (Кален.) Лопа- (ѲІеЬп.) 

нецъ (Курск.) Порушиаятрава (Ека- Сіутепиш ОсЬгиа ѵ. Різит Осітіз. 
терян.) Стѵліустъ, Стулнстникъ Стоив Ѵайі. Сотр. Рг. VI. 606. 
(Укр.) Цыганка (Малор. Рог.) Корень Бодякъ, Будякъ, Мордвинъ и др. 
въ’Екатер. губ. варятъ и пьютъ отъ назв. общія съ Сапіииз и Сігвіит. 
боли въ желудкѣ, порухи, откуда и Спісия Ьѳпѳбіеіив Ѳсігіп. Спесоз 
названіе. _ Діоскорида. Фарм. НегЪа СагДиі запсН 

Сіѳтаіів Іоп^ѳсаибаіа Вей. Кирі. $. Сепіаигеае Ьепесіісіае з. Спісі Ьепе- 
Джобилгэнъ (выонокъ) Борщ. йісіі. Волчецъ кудрявый (Ьіпй.) Дѣдов- 

Сіѳтаііа огіѳпіаііа В. Душистый никъ благодатный (Трап.) Осотъ ?ітадь- 
Ломиносъ (Калей) Параяичная тра- янскій трава (Коидр.) Кардобене- 
ва или ІНейрансъ (Астр. Кавк.) диктъ. Богороднцкое репье (Экой. 

Сіѳтаіів ѴііаГЬа В. Фарм. — Сіе- Маг.) Крестовый корень. Благословен- 
шаііз ѴіІаІЬа з. вуіѵезігіз. Бородавникъ ный Чертополохъ. Стоголопникъ (Ьіші.) 
(Щегл.) Дикоградъ. Жнгунекъ, Жигу- Брылёпникъ (Бѣлор. Сл. Нос.) — Пол. 
нецъ, Жигучка. Дѣдушкины кудри СзиЬок іигескі, Ьегпаічіупек, кагсіа Ъе- 
(Меркл.) Цѣпкій ломоносъ. Торма- песіусіа. — Чешек. РгітеЬпік-ѵіазіеу — 
шикъ, Чермалукъ (съ тат.)— Чешек. Сербск. Блаженни чкаль. — Луз. КаІаѵгу 
Вагѵѵіпек, ЕаЬпД', ЬаЪиС — Сербск. 8кго- рёіг. — Нѣм. СагбепЪепебісі;, Віібег- 
ЬиЬ, Раѵікіпа Ъёіа. Бела лоза, стромут, бівбеі, Ьеіііде Бівіеі, ВегпЬагбіпегкгаиІ:. 
папнт (Панч.) — Боен. Скробутъ, Скро- Имѣетъ большое употребленіе въ ме- 
бутина, Павитина. — Черной Скрому- дицинѣ и ветеринаріи, 
тина. — Слов. Вагѵіпек (Ееизз.) \Ѵази- СпІ(Ііит Сішоп. ПтЬеІІ. РгоДг. 
Іігуѳ (Рохель). — Имер. Цицибарда IV. 162. Булдйірникъ (Двиг.)Жгунъ- 
(Оред.) — Тат. ТзсЬегтаІик. — Нѣм. корень (Каутм.) — Пол. Віебгиусзтк.— 
Оетеіпе ^УаЫгеЬе, ^етеіпез Вгепп- Чешек. Коготаб (81оЪ.)Козотас (Оріз.)— 
кгаи*, Теи1еІ82\ѵігп, Нехепзігапе. — Сербск. 2ага. — Луз. Раііска. — Нѣм. 
Франц. НегЪе аих §иеих. Ѵіспе ЫапсЬе, ВгеппДоІбе. 

Ѵіогпе ЫапсЬе, СЬеѵеих бе Іа ѵіегее.— Спісііит ѵеповит Коси. Жгунъ 
Англ. Тгйѵсііег’з Тоу, Віпб-\гЬіі:, Ѵіг- корень (Ьіпб ) Гранка (Уф.) Клевещица 
йіп’з Воѵег. Ьабіб’з Воѵѵег, ТЬе лѵі!<1 (Могил.) Морковь полевая (Уф.) Сто- 
СІітЬег. Всѣ части весьма остры, такъ жйлник (Малор. Волк.) Сурикъ (Тамб.) 
что на кожѣ весьма легко производитъ СоосоІбЬа иѵіГега В. Роіуд. Рг. 
пузыри и нарывы. Внутрь принимаютъ XIV, 160. Доставляетъ Вестънндское 
отъ сифилиса и ревматизма. или Ямайское Кино, Кіпо батаісепзе 

Сіѳтаіін ѴШсѳІІа В. Лидокъ бе- а. оссібепіаіе а. атегісапит. — Нѣм. 
сѣдочный, Степной хмѣль (Кален.) 8ее-ТгаиЬс. — Франц. Ваізіпіег би Ъоічі 
Сіѳгосіѳікігоп Ггаегапв Ѵепі. бе Іа тег. — Ани. Веавібе Сгаре. 
(ѴегЬеп. Рг. XI. 668). Волкамерія Сбсоиіиѳ раітаіив Ве. Мепівр. 
(въ оранж.)— Лѣ.ч. І/оовЬаипі (перев. 1.96. Коломбо, Луносѣменникъ (род. 
назв.) — Фрапц. Рёгадис (отъ туз. назв. назв. Мепізрегтит). — Нѣм. КоІитЬо- 
Регади). рйапге. Дост. Еабіх СоІотЬо, а. Соіиш- 

С1ѳіЬ.га агЬогеа АН. (Егісас.Рг. Ьа, з. СаІитЬае, з. КаІитЬо. 

VII. 588). Ландышное дерево (въ Соооиіив виЪѳгонив Ве. Доставл. 
сад.) Назв. родовыя на прочихъ язы- Ггисбиз Соссиіі, Бгирае з. Огапа з. 8е- 

теп 8. Ваесае Соссиіі Іпбісі в, Ьеѵаиіісі 
з. різсаіогіі. Кукольванъ, Куколнца, 
рыболовная ягода. — Пол. КуЬоіги^, 
*) О происхожденіи названія Забій КуЬіігиІ. — Чегиск. Плоды — СЬеЬиіе, 
круча, т. е. перебитый, избитый, унич- КеЬЫе. — Сербск. Ваіик гіЬоіго\ѵ, гіЬіа 
тоженнын отрядъ, у Про®. Роговича Ігаѵѵа. — Нѣм. Кокеіззігаисіі. Плоды 
есть легенда, что Татары уничтожили РізсЬкогпег, Кокеізкбгпег. — Фрапц. 
весь отрядъ Казаковъ и разбросали Социе би Ьеѵапі, Сосіеѵап. — Англ. 
нхъ кости по землѣ п изъ тѣхъ костей Соскіез. Сѣмена служатъ для одуренія 
выросла Забій круча. рыбъ. 


104 


СосЫѳагіа — Сотагиш 


СосЫѳагіа Таит. СгиоіІІ. 17г- 
СоеЫеаг — Ложка. Ложечная трава 
(пер.) —■ Пол. ѴѴаггисЬа. ЛѴагг^сЬуа. 
ѴѴагг§сЬа. — Чешек. Ь&ібпік. Еипшісе 
(виЪ СосЫ. БгаЬа) Ор. — Сербек. 21іс- 
піса. — Финн. Киігі гиоЬо. — Нѣм. Ьоі- 
ІеІЪгаиі. — Англ. Зсигѵу Отазв. 

СосЫѳагіа оШеіпаІів X. Варуха 
(Мейеръ. Бот. Сл.) Можетъ быть Вара- 
хія древн. рукоп. Отваръ (Кондр.) Ло¬ 
жечникъ (Кондр. Собол.) Ложечная 
трава (въ апт.) Ложечный хрѣнъ. По¬ 
левой хрѣнъ (Соб.) Морской салатъ 
(\Ѵіей.) Цинготная трава (Мейеръ. Бот. 
Сл. пер.) Поваренная трава (Кондр.) — 
Нѣм. Оетеіпев ой. йсЬіез ЬййЫкгаиб, 
ЗсЬагЪоскзкгаиІ, ЗсогЪиІкгаиЬ.— Франц. 
Сгапаоп оШсіпаІ, НегЪе аи ЗсогЬик. 
НегЬе аих сиіііегв. — Англ. Зсигѵу- 
Отавв. ЗсгиЪу-Огазз. Зсигѵу Сгевз. Свѣ- 
жевыжатый сокъ травы (НегЪа СосЬ- 
Іеагіае) принадлежитъ къ отличнымъ 
противускорбутнымъ средствамъ, так¬ 
же и свѣжіе листья, приготовленные 
съ уксусомъ въ видѣ салата^ Изъ сѣ¬ 
мянъ получается Кохлеарный спиртъ, 
ЗрігіЬив СосЫеагіае, составляющій весь¬ 
ма хорошее средство отъ зубной боли 
и гнилыхъ зубовъ. 

Сосов пиоіГега X. Ратае. 
КипіЬ. 3. 281. Кокосовая пальма. Ко¬ 
косовые орѣхи. — Груз. Индост(Ь)исъ- 
какали. Названія на другихъ языкахъ 
тоже всѣ взяты отъ слова Кокосъ. 
Растетъ на берегахъ Инд. и Тих. Океа¬ 
новъ. Молодые плоды употр. въ пищу 
и доставляютъ кокосовое молоко. Изъ 
цвѣточныхъ початковъ приготовляютъ 
пальмовое вино, изъ котораго приго¬ 
товляютъ аракъ. Изъ зрѣлыхъ сѣмянъ 
получается пальмовое масло. 

СоіТѳа агаЬіса Ъ. (КиЪіас. IV. 
498). Кофейное дерево. Кофѳ. — 
Пол. Каѵуа, Ка\ѵоѵ/е йгяечѵо. — Чешек. 
Катѵпік. — Сербек. Кава. Кавовац. — 
Луз. КЬо&у. — Груз, и др. Кгава. — 
Нѣм. КаГеЪашп. — Франц. Саіеіег. — 
‘ Ан\л. Со^ее-Тгее. 

Соіх Ьасгута X. Огага. Зіеий, 
I. 9. Богородицыны слезки. Вѣтва 
трава. Слеза Іовля трава (Кондр. пер. 
съ пол.) Слезникъ (Бот. Амб. всѣ сост.) 
Пол. ЛоЫпѵа Хге. — Чешек. Зіжжка. — 
Сербек. Зигпіса.— Нѣм. бетеіпез ТЬга- 
пеп^гав. НіоЪ’8 о<1. СЬгізіизіЬгйпе. 
Франц. ЬагшШе, Ьагшѳ йе ЙоЪ, Ьагте 
Йе СЬгІ8І. Па югѣ Франціи Балле йе 
Моізе. — Англ. йоЬ’в ТЬеагз. 

С 61с Ьі сит X. МеІапЬЬ. Кипт. 
ІУ. 138. Безвременный цвѣтъ (Кондр. 
пер.) Зимовецъ. Сынъ безъ отца. 
Пол. 2ітотеіБ — Чешек. Осйп. ЗІоЬ — 


Зігоіка, ПаЬ4с, йезепка.— Сербек. Мга- 
зоѵас. — Луз. ЭДесазтса. — Нѣм. 2еіі- 
Іозе. — Франц. СоІсЫдие. 

СоІсЬісит аиіотпаіѳ ХУ древн. 
ЕрЬетегоп. Фарм. назв; СоІсЬісит, Сго- 
еиз ргаіепзіз. Безвременный цвѣтъ, 
Безвременница (Даль, сост. иск.) Зимо- 
викъ (Амб.) Оснякъ (Щегл.) т. е. Осен- 
никъ Осенній цвѣтъ (по видов, пазв.) 
Песобой (Щегл.) Собачья смерть (Іевд. 
пер. съ нѣм.) Подснѣжникъ (Даль — 
совершенно невозможное названіе). Не¬ 
долгоцвѣтущая (Кондр. зиЬ ЕрЬетегоп 
искусгв. сост. назв.) Разсѣдъ трава 
(Кондр.) Шафранъ дикій (Кондр.) Лу¬ 
говой Шафранъ (Тр.) Дивій Моровой 
Шафранъ (Даль —перев. Фарм. назв.)— 
Пол. ВдсЬогу 2ітоѵгіІ. 2ітозі;га\ѵкі. — 
Чешек. Обив, осип, осаип, Іиспі таіес- 
пік, зезейка, паЬ&бек. паЬйс, роро\ѵе 
таийі, 2іто\ѵіЬ. — Сербек. Мразовац 
(Панч.), Мразовншсъ (Лавр.) Мразова 
сестрица. — Груз. Эпдзеда (Кн. Эр.) — 
Нѣм. НегЬзЬгеіІІозе, БісЬіЫите, Иаск- 
Іе йип^іег, ЗріппЫишс, ‘ѴѴіевепзаГгаи. 
НипйзЬойе. КаскЬе Ниге. — Франц. 
СоІсЬіаие, Тие-сЬіеп, МоіЧ-сЬіеп, Ѵеіі- 
Іеизе, ЗаГгап Йез ргёз, Заігап ЪкЬадй. — 
Англ. Меайотѵ ЗаЙггоп, ТиЪсгооб, Ыакей 
Байіез Ирвіагі;. Ядовитъ, но употребл. 
въ медицинѣ. 

СоІсЬісит ѵагіѳеаіит X. Корни 
этого растенія извѣстны были въ ме¬ 
дицинѣ подъ именемъ Негтойасіуіі и 
назыв. Апіта агіісиіогшп. 

Соірбйіит аЦаісит Тгіп. 
(Ѳгат. Зіеий. I. 176). Подманннкъ (Ка¬ 
лен.) Сарты — Рангъ (Кир ) 

Соійіѳа агЪогѳвсѳпя X. (Бе- 
8 иш. Рг. И. 270). Фарм. назв. Зеппа 
^егтапіса. Мошка дерево (Кондр. вѣр¬ 
нѣе Мошна). Мошникъ (Даль). Пузыр¬ 
никъ. Пузырное дерево (Кондр. пе¬ 
рев. съ нѣм.) Чечевичное дерево (пер. 
съ нѣм.) Чечевица овечья (перев. съ 
нѣм.) — Пол. Тгизгсяеііпа. Мовгепкі. 
Мозхепко\ѵе Йггемю. Зепез йгікі. — 
Чешек. 2ано\ѵес. У ЗІоЬ. МёсЬугпік, йа- 
пойі. Отѵсі зосо\ѵісе. Севка зеппез. —; 
Сербек. Рисаііпа. Рисаііка рговіа. У 
Панч. Жута багрена (при родѣ). — Луз. 
2апотѵс. — Тапи вг Крыму Вромуза 
(ЗЬеѵ.) — Груз. П(Ь)утчп(Ь)утча. — Нѣм. 
ВІазепзІгаисЬ, ВІазепзсЬоііе, ЗсЬаЙіп- 
зеп, БіпзепЪаит, ЕаІзсЬе оЛ. йеиізсЬе 
Зеппае. — Франц. Ва§иепаийіег, Еаих 
Зёпё, Зёпб іпйіеёпе, Зёпё й’Еигоре. — 
Англ. ТЬе агЬогезсепі Соіиіеа ог Біай- 
йег Зеппа. 

Сотагиш раіивѣгѳ X. (Козас. 
И. 571). Зуп. РоіепШІа Сотагит Регз. 
Фарм. назв. РепіарЬуІІит адиайеит. 


Сотагит — Сопѵаііагіа 


106 


Болотникъ (Могил.) Брылена (Даль). 
Гвоздички (Черн.) Водяной декоктъ 
(Вор. Тар.) и искаж. Декопій (Таиб. 
Меуех). Декопъ (Смол.) Декопь. Земля¬ 
ника болотная (Ѵѵіей.) Золотникъ (Кіев.) 
Бутяновы ножки (Ма.юр. Пабо Могнл.) 
Матница, Матица (Олон.) Огирошникъ 
(Хар.) Обыкн. Огнецвѣтъ (Пет.) Ожев- 
никъ (Минск.) Пятилнстннкъ большой 
(Даль). Пятипалечная трава (Пет.) Пяти- 
палечникъ. Пятиперстная (Волог. пер.) 
Раковникъ (Вил.) Растопырка (Орл.) 
Болотная роза (Вилен.) Рябинникъ 
горькій (Тв. Ост. Пупар.) Рябинникъ 
(Могил.) Рябинникъ луговой (Пск.) Са¬ 
бельникъ болотный (Перм. Леп. 
Двиг.) Раменный Сабельникъ (Эк. Маг.) 
Краска Суставка (Вят. Мейеръ). Сереб¬ 
рянъ (Сл. Церк.) Сухоягодникъ. Сухо¬ 
ломъ (Малор. Могил.) Волчье тѣло. 
Вовне тідо (Малор.) Заячьи ушки. — 
С о мнит. Коневій чеснокъ (Влад.) Ди¬ 
кая малипа (Влад.) Гравилатъ или Треб¬ 
никъ (Минск.) — Пол. Зіейшраіесгаік, 
Раіесгпік, ЗгеЬгпік Ыокпу (Вил.) — 
Чешек. 2йЬе1иік. — Сербек\ 2аЬіе1піак 
Ыаіпі. — Луз. Зуйошіізіпік. — Финн. 
Кигея]а1ка. — Эсш. Зоо ріЫака.— Нѣм. 
ЗпшрГЫиІаиге ЗіеЬепйпеегкгаиі, Ое- 
теіпе ой. 8итрй)1и1аи§е, ЗитрГбпеег- 
кгаиі, ВІиЬаиде. — Франц. Сотагеі, 
(іиіпІеГеиіІІе гоиде. — Англ. Сіп4ие{оі1. 
Ригріе МагзЬ-мгогі ог МагзЫоск ог 
Ригріе-ѵогі. Трава и корни (НегЬа еі 
Еай. РедіарЬуПі а^иа^ісі з. Сотагі ра- 
Іизігіз) прежде употр. въ медиц. отъ 
поноса, слизенстеченій и кровотеченій. 
Въ народи, медиц. употр. отъ поноса, 
отъ ломоты, отъ подорванія, отъ вене¬ 
рической болѣзни, и какъ потогонное; 
въ видѣ припарки отъ наружныхъ 
воспаленій и отъ чемера у лошадей. 

СопГёгѵаХ. СопГегѵас. КЬЬ. 103. 
Отъ СопГегѵеге — заяшвлять. Зажпви- 
ха (Даль, перев.) Зеленнца (съ иол.) 
Водяной мохъ (Мейеръ. Бот. Сл. пер.) 
Нитчатка (Мейеръ. Бот. Сл.) Ннтчанка 
(Собол.) Тина (М. Бот. Сл.) Тиноеѣ- 
точная трава (Кондр. зиЬ СопЙ геііси- 
Іагіз). Лягушечій шелкъ (М. Бот. Сл.) 
Шмйра, Шмарй. — Пол. 01 оп, 2іе1с- 
піса, 2го8Іпіеа ѵойпе ціеі. — Чешек. 2а- 
Ьіпес. — Сербек. Окгесіпа. — Луз. Ш- 
бога. — Южн. Слав. Окр^'ек. — Нѣм. 
"ѴѴаззегГайеп, 'ѴѴаззегзеЬ Гагат, ѴѴаззег- 
гаооз. — Франц . СопГегѵе. 

Сопіовѳііпит ШшсН. БтЬеІІ. 
IV. 163. Гирчовнлкъ (КауФМ.) Дикая 
Зоря, лѣсная Зоря. Дягилекъ (назв. 
Соп. ЕізсЬегі). — Чешек. ЗаЬгіпа. йаг- 
ѵісе. — Сербек. Сѵоііка. — Нѣм. Ѳгаи- 
зП^е. 


Со Шит X. ПтЬеП. Рг. IV. 242. 
Болиголовъ (Двиг.) — Пол. РіеЬгавг- 
пік, РіеЬгосгпік, Вѵѵтіа дѵезг, ЗгсгѵѵбІ.— 
Чешек. Воіееіалѵ. ЗІоЬ. — Ѵзіѵес, Зѵіпі 
ѵезка, Зѵійзкй. ѵез. — Сербек Кукута 
Шанч.) 2іѵо1іпа, Сѵоііпа. — Финн. Каі- 
ко. — Ніьм. ЗсЬіегІіп®. — Англ. Нет- 
Іоск. 

Сопіит тасиІа-ЬитХ. Фарм. назв. 
СісиЬа тасиІаЬа з. Ьеггезігів з. подог. 
Реігозеііпат сапіаит. Омегъ (Двиг.) 
Омегь (Могил.) Дягиль собачій (Кондр. 
съ нѣм.) Объ общихъ названіяхъ этого 
растенія въ Сісиіа ѵігоза. См. при Сі- 
сиіа. Здѣсь приводятся преимущест¬ 
венно тѣ, которыя чаще упоминаются 
при Сопіит и скорѣе къ нему могутъ 
относиться. Болиголовъ, Головодомъ, 
Вонючка, Дегтярка, Болиголовъ Омегъ 
(Двиг.) Блекота (Умань, Малор. Рог.) 
Буглавъ. Снкавка, Свистуля (Малор. 
Рог.) Омегъ большой, Пустосѣдъ. Горн- 
голова (Кондр.) Ствольинкъ ядовитый 
(Пск.) — Перев. Свиная вошь (Кондр. 
съ пол.) Собачій дягиль (Кондр.) Дикая 
петрушка (Мейеръ. Бот. Сл.) Собачья 
петрушка (съ Фарм.) Петрушникъ 
(Гродн.) — Пол. &\ѵіпіа тсеся. ВгйисЬа, 
ВгісЬа, ВгпсЬа, Сукиіа, Ріеігазгпік ріо- 
гаівіу (Ков.) — Чешек. Воіедіаѵ. Зѵіпі 
ѵезка (ЗІоЬ.) — Сербек. Трбульа, Трбу- 
лыіка, Трубелыша, Гугута (Лавр.) Ку¬ 
кута велика (Мик.) Кикпіа, 2іѵо1іпа, 
Сѵоііпе рёдаѵа. — Луз. БбІ^Іо^ѵа. — 
Нѣм. СеЯескіег ЗсЬіегІіпд, Огоззег ой. 
ЕгЙ8с1ііегІіпе.— Франц. Сідие огйіпаіге, 
Огапйе Сі§иё, Сідие йе Зосгаіе. Еепоиіі 
заиѵа^е. — Англ. Соттоп Нетіоск, 
Нотіоск. НегЪ Веипеіі. — Фини. Ізоіи- 
игі 1. — угііі. — Латыш. Зпппи зіоЬЬгі, 
Зиипи реЬЬегзіІІез. — Эст. Зигта риЬ- 
кей, Ьиііий рееЬегзШй. Весьма нарко- 
тиченъ, но употр. во многихъ болѣз¬ 
няхъ лимфатической системы, отвер- 
дѣнія желѣзъ и др. 

Сопѵаііагіа X. Отъ Сопѵаіііз, до¬ 
лина и Ілгіоп, лилія. Ландышъ. — 
Пол. Кошѵаііа. — Чешек. Кошѵаііпка. 
Візег, Банка, Ілшпёка, Кокбгік, Ьісійіо 
(ЗІоЬ.) — Сербек. Сзигиіеа. — Финн. 
Кіеіо. — Нѣм. Біе МаіЫите, йіе Став¬ 
шіе. — Франц. Хе Мидиеі. — Англ. 
ЬПу оі іЬе Ѵаііеу (пер. назв.) Сопѵаі- 
Іагу, Маііііу, Рагк-по^ег. 

СопѵаПагіа ЪіГоІіа ѵ. Ма^апЬЬе- 
тит ЫЫІа. 

СопѵаПагіа тазаіів X. Ванннкъ 
(Малор. Рог.) Виновникъ (Тамб.) Воро¬ 
нецъ (Нижег.) Гладышъ (Смол. Орл.) 
Галадушникъ (Пск.) Заячья капуста 
(Курск.) Кукоричка (Волын. съ чешек.) 
Крыжовникъ удольный (Кондр.) Кон- 


106 


Сопѵаііагіа 


в алія (Малор. Основа Кондр. Гродн. и при остановленін кровей (Ниж.), отъ 
Черн. Хар. Кіев.) Ландишъ (Рог.) Лан- лихорадки въ видѣ настоя на винѣ 
дышъ (въ бол. части Россіи) н измѣн. (Сарат.) _ 

Ландышникъ (Волын.) Ландышка (Яро- Сопѵаііагіа Іашоиа _ і. Русскія 
сдавск.) Ландугака (Вор. Екат.) Лан- назв. общія съ Сопѵаііагіа Роіу^опа- 
тѵсъ (Курск.) Ланушъ (Могил.) Ловышъ *шп Ь. Въ Тавр. губ. Татары назыв. 
(Кіевск.) Ландошъ (Полтав.) Лянушші Бѳюгъ Яирагъ-отъ. Употр. отъ пере¬ 
броди.), боровой Ландышъ (Влад.) Ла- лома костей; корспь этой травы су¬ 
пу шпикъ (Петорб.) вѣр. изм. Ландуш- шатъ, толкутъ и въ порошкѣ прнкла- 
ншсъ. Ландука (Хруст.) Молодидьни къ дываютъ (Рук. Рупр.) 

(Тамб.) Мытная (Костр.) Прострѣлъ Сопѵаііагіа тиПіТІога і. 

V Волог.) По Ргіог’у Слав. Кринъ удоль- (Роіудопаіит тиШЙогот АН.) н 
' яый, а но Рясск. — Полевая Лилія Сопѵаііагіа Роіувопаіит Ь. 
(Пѣснь Пѣсн. II. 1) есть Сопѵаііагіа та- (Роіудопаішп оійсіпаіе АП.) имѣютъ 
іа1І8. Ранникъ (Рог.) Заячья соль (Кал. весьма много общихъ названій, кото¬ 
губ Воров ) Дѣти ѣдятъ осенью ея рыя впрочемъ всего чаще слѣдуютъ 
красныя ягодки *)• Сорочка (Стар. Ру- быть отнесены къ Сопѵаііагіа Роіудо- 
коп.) Сорока (Рукоп.)Трехлнстная(Ни- паіиш, какъ къ виду наиболѣе распро- 
жег.) Заячьи уши, ушки (Олон. Новг. страненному. Общія названія для обо- 
Ниж.) Ушко суходольное (Олон.) Ушки ихъ видовъ: Фарм. ЗДОИит Баіотошз. 
(Волог.) Кокушкины уши (Ниж.) Че- Волчьи глазки (Симб.) Волчья трава 
мерина луговая (Волын.) Чсромха по- (Курск, Вят.) Волчьи яблоки (Сарат.) 
девая (Екат.) Язычникъ (Пет.) Языкъ Волчьи ягоды (Курск.) Волчій ягод- 
лѣсной (Волын.) Собачій языкъ (Олон. пикъ (Курск ) Воронецъ (Приаргунск. 
Гродн.) Свиной языкъ (Олон.) Волчьи кр. Каш.) Вороньи глаза (Ниж.) Воро¬ 
ягоды (Могил.) Ошиб. Сереберннннкъ, новы глазки (Тамб. Кал.) Вороновы 
Шишшшикъ, Шиповникъ (Кондр.) — или вороньи ягоды (Влад. Сарат.) Со- 
Пол. Копѵаііа, Ьапизгка, Ьапка. — рочьи глаза (Пери. Клеи.) Сорочьи 
Чешек. Котѵаііпка, Візег, РегІокѵЙ, ягоды (Уфимск. Алтай). Гладышъ 
Регіісск. — Серба;. Джурджица (Кар. (Курск.) Журавлекникъ (Тавр.) Журав* 
Лавр.) Джурджевак (Панч.) ЦкпШса, линые стручки (Полт.) Ку п6на (въ бол. 

Біигііеѵас - Луп. Саііка, Саіікі, Тго- ч. Росс.) я изм. Купъ, Купъ-зіллэ 
рікі, Тшрік, Тгирікі. — Финн. Кіеіі- (Малор.) Купина (Калуж. Екат. Под*. 
1іеіп&, Коігапісіеіопеп, погіііеіпіі, ЬеЪ- Хере.) Купень (Волог. Вор Орд.) Ку- 
тйпкіеіо. - Латыш. \ѴеЬзсЬи риккез, пени (Ниж. Вор.) Купена (Малор.) Ку- 
\ѵезсЬок1і, \ѵеЬзс.Ьа\ѵаз, \ѵе1ізс1іаизгіпі.— пено. Купбна-Лупена (Эков. Маг.) 
Эст. ЬіИокезей, іѵііпа НИей. — Кореш Лупбна (Вор. Курск.) Чемерица (Курск.) 
Либсй-лнсту (Олон.) — Гольды ІШакЬа Чемерица лѣсная (Полт.) и пер. Соло- 
(Мах. 276). — Нѣм. МауЫише, Маі- монова печать, печатки. — Арм. Синд- 
сіоске, Маіііііе, Зрип^аиГ. бешеіпез рикъ, Синдрикъ - Дагыкъ. — Груз. 
МаіЬПітсЬсн. (Не прыгунъ ли рук.) Маі- Имер. Гур. Сшштри, Цвинтрн. О т дѣль- 
епзаикеп. ШезекгаиЬ.— Франц. МпдисЬ, ныя названія для Оопѵаііапа тпиШНо- 
Ьіз сіе Маі, Регсе пеще (у Трап, ошиб.)— га Ь. Кокушечьн слезы (Ниж.) Чортово 
Апіа. Сопѵаі Ьііу, Ъііу оі іЬе Ѵаііеу, ребро (Волын.) Скупія («змѣи. Купъ); 
Ьііу Сопѵаііу, Маі-йоѵѵег, Маі-Ьііу, корень же — Раковыя шейки (Ма- 
ЛѴоой-ЬіІу, Мидяеі. Цвѣты, БЧогез Соп- лор. Волков.) — Пол. ЬісгуаІо, І-юсзусі- 
ѵаііагіае таіаііз з. ЬШогит Сопѵаіііит, Іо, ЬісгпокчѵіаЬ. — Чешек. Кокопіак. — 
прежде употр. въ медицинѣ каіеъ сред- Ссрбск. Сарацика (Панч.) — Луз. Кги- 
ство, дѣйствующее на отдѣленія слизи- іѵасе 2е1о, бшіка, Зшіка. — Финн. Маа- 
стой оболочки, для уснокоенія коликъ гіапкіеіо. — Тут. ІЬееакІа. — Нѣм. 
и т. д. Ландышевая настойка предла- Біе Іаіэсііе \Ѵеізз\ѵигі 2 , уіеІЫиЫнде 
галась проФ. Иноземцевымъ какъ сред- МауЫшпе. — Франц. Ѳгалсі Зсеаи сіе 
ство отъ падучей болѣзни. Въ народи, баіотоп. — Апіа. Мапу Ноіѵегей Іліу ог 
медиц. употр. отъ глазной боли въ видѣ Ніе Ѵаііеу и отдѣльно для Сопѵаііагіа 
примочки, отъ боли въ животѣ (Волог. Роіудоиаіиш Ь. Желтая Адамова гол о- 
Ниж.), отъ родимца (Влад.), отъ боли ва (Шенк.) Городоцвѣтная трава (Кал.) 
сердца въ видѣ отвара листьевъ (Ниж.) Грыжникъ (Тамб.) «Золотникъ (Іул) 
1 Зубрій (Подол.) _3аячья_капуста (Кал.) 

Бабья коровка (Бѣдор. Сл. Нос.) Коко- 
*) Въ Калугѣ есть поговорка, что ее рпчка (Кондр.) Петровъ крестъ (Влад.) 
собираютъ «отъ чеху, отъ гомозу и Кровавникъ (Лепех.) Кровавница (Даль), 
отъ женниной журьбы» (Пот.) Лѣсовые кули (Кіев.) Купина малая. 


Сопѵаііагіа — Сопѵоіѵиіив 


107 


Глухой ландышъ (Кал.) Натягачь 
(Умань). Одхасннкъ (Малор. Волк.) 
Пѣна- Лупе на *). Прыгунъ (Прнарг. 
кр.) Пупникъ (Тамб.) Пѣвники дубня- 
ковые (Кіев.) Пѣтушки (Умань). Пятн- 
листка-Купена (Каз.) Зозулины ручни¬ 
ки (Гродн.) Пречистыя слезки (Черн.) 
Сердечникъ (Полт.) Тирлнчь (Умань). 
Шинникъ (Уфіш.) — Пол. Кокогусгіса, 
ВаЪікгоіѵка, кгбхѵка, — Чешек. Коког- 
цйк, КокогМк тепзі. 81 оЬ. — Кокогік, 
Ьаппака. — Сербск. Ресаіпік. — Луз. 
Кокогіска, Змдаіеіе Мйгсупе Когпзкі.— 
Там. Ахъ-тебенъ (Тавр.) — Чуваш. 
Сюронъ-ПуФИ-уды (Каз.)— Корел. Кан- 
гасъ-лехтъ (Олон.) — Вотяки. Кузякъ- 
янъ. — Финн. Нагакаіііоп-Ііеіші, Мйкі- 
кіеіо. — Латыш. МсІтепи-заЫс, тид- 
дига Ісааіі. — Эет. РсеЬгій, Іии , 1 'оокзіа 
гоЬі. — Нѣм. ЛѴеіззѵтгЬя Мішпісйі (у 
ТаЬегп. впЬ РоІуеопаЬипі ІаШоПиш), 
\Ѵеі& 8 \ѵші 2 'ѴѴеіЫеіп (у ТаЬегп. зиЬ Ро- 
ІуеопаЬ. апдизЬіІоІіиш). БІе Ѳеіепкіѵиг- 
геі, <1іе Ніттеізіеііег, Іег Іадеіеиіеі, 
йаз Магіепаіеееі, (Ііе егоззе МаіЫите, 
йаз Заіотопз Зіедеі, Йег Біегп (Іез 
Неггп, йіе 'ѴѴаІіІЬуасіпѣЬс, Ііе іісМе 
’ѴѴеішѵигІг, 2аикеп, ЗсЬтіпкіѵигг.— 
Франц. Ье Огапй Ми^иеі, Ѳспоиіііеі, 
1е 8сеаи Де Заіотоп. — Аніл. ТЬе 8о- 
Іотоп’з 8еа1, ЬаДДег ѣо Ьеаѵеп, ЪаДу’з 
8са1, ЬаДу’з Зіепеі, 8еа1-\ѵогі, ѴѴІііЬе- 
гооі, \Ѵ1іііе-іѵог<;. Корни (КаДіх Зідіііі 
Заіотопіз) употр. прежде въ медицинѣ 
да и теперь въ Россіи употр. отъ ло¬ 
моты, ревматизма н укушенія бѣшеной 
собаки. Листья, ягоды и корни вызы¬ 
вают!. рвоту. Въ народи, меднц. употр. 
для купанья послѣ родовъ, отъ порѣ¬ 
зовъ и отъ рапъ — прикладываютъ 
листья, отъ грыжи у младенцевъ от¬ 
варъ изъ корня, отъ «порухии, почечуя, 
отъ зубной боли, на кровеочиститель- 
яый декоктъ, отъ боли поясницы и 
спины, отъ сибирской язвы, отъ водя¬ 
ной, отъ желчной болѣзни, отъ раз¬ 
слабленія. Настоемъ на водѣ умывают¬ 
ся отъ загара. Свѣжія ягоды употребл. 
вмѣсто румянъ и для произведенія 
рвоты. Сухимъ корнемъ тоже нати¬ 
раютъ лице для произведенія румянца, 

Сопѵбіѵиіиѳ П. Сопѵоіѵ. Ргойг. 
IX. 399. Выонокъ (Двиг. сост.) Пови- 

*) Названіе Пѣна-Лупёпа находится 
въ связи съ повѣрьемъ, что если ра¬ 
стеніе имѣетъ четное число листьевъ, 
то это Лупена и тогда, если имъ вы¬ 
моешься, кожу облупитъ съ лица; если 
же нечетное, то это «Пѣна» и вычи¬ 
ститъ лице. Пот. 


личный колокольчикъ. Обвивальница.— 
П* л. Ролгрі, ѴШес. — Чешек, бтѵіасее,' 
§ ѵ 1аёес, 81ак, Вѵіак, Оріеіпік, Рире-- 
пес- - Сербок. Слан, Слаковина(Лавр.)— 
Ду 3т ЗеДІас, БоМик. Роріеіка. — Тест. 
ЛеЙлнФоръ (разн. вид.) — Финн. Кіег- 

іо._ Нѣм. Сіе ^Ѵіпйе. — Фртщ. Ье 

Ьізегоп. — Англ. ВіпДіѵееД. 

Сопѵоіѵиіив агѵѳпвіа і. Фарм. 
Сопѵоіѵиіиз тівог. Еіхіпе Діоскорида. 
Березка (Вел.Росс.) Берізка (Малор.) 
н изм. Беризка, Бэрезка, Бнрюзки, Бе- 
рестень (Черниг.).— Вьюнъ, Выончнкъ 
(Мейеръ, Бот. Сл. Даль). Вьюнокъ 
(Моек. Яр. Костр.) Вязель, Вѣзина, см. 
Согопіііа (Шейк.) Горчинка, Горлянка 
(Тул.) Жнтожолдь (Мейеръ, Бот. Сл.) 
Л интра (Орл.) Миндальная трава 
(Моек, отъ запаха). Попой малый 
(Кондр.) Повоень (Сл. Церк.) Повед.чка, 
Повилика, Повелица, Повилица, Пови¬ 
тель (Ворон.) Повитуха (Курск.) По- 
війка (Малор.) Павутыця, Палутьщя 
(Подол.) Повелнчпые колокольчи¬ 
ки. Рябь (Сл. Церк.) Тянучка. — Пол. 
Роіѵоіка, Роіѵбз роіпу. — Чешек. Оэі^а, 
Озі^й. 8^1асес тепзі. — Сербск. Под* 
ворннца, Попонац, Тети вика (Лавр. 
Панч.) Слатковина (Панч.) — Луз. 8оЬ- 
Іик, ВоЫизк, ЛѴоЫик, Рошііка, ЗеДІас, 
ЗоЬоІк. — Тат. въ Кр. Агачъ Нотакъ, 
отъ (Рупр.) Кобелегь-Чечегъ. — Тат. 
на Алт. Торю тарткычи. — Тат. на 
Као к. ЛейлііФеръ. — Тат. оъ Кирі. ст. 
Чермакъ. — Груз. Хварт(1і)к(1і)ла. — 
Имер. Хварава. — Финк. АіДапкіегІо, 
КіегигиоЬо, реКоЬеІІо, руОгійгиоЬо, 
ѵігпа. — Латыш. ТіЫіпі. — Эст. Киге 
КаіІаД, іоокзіа гоЬі. — Узбек. РіІвсЬак, 
т. е. вьющееся растеніе. — Нѣм. Ѳе- 
іпеіпе Ѵ г іпДе ой. Аскепѵіпйе, Ееійіѵіпйе, 
Запйіѵіпйе, Когтѵіпйе, йег ТеиГеІзйапп, 
йіе ѴѴедеіѵіпйе, йіе ЛѴІпйдІоске. — 
Франц. Ье Ьізегоп йез сЬатрз, Реііі 
Ьізеі, СІосЬеЫе йез сііатря, ЬізегеС. 
Ѵгіііёе. — Англ. Веаг-Віпй, ог Ваге- 
Віпй. Г*’іе1й Віпй-\ѵеей. ІѴЬіІтпй. Трава 
извѣстна какъ отличное средство, за¬ 
живляющее раны, а корень имѣетъ 
сильное слабительное свойство. 

Сопѵоіѵиіив сапагіѳпвів К. Дре¬ 
весина въ торговлѣ извѣстна подъ име¬ 
немъ Розоваго дерева, изъ котора¬ 
го добывается розовое масло, Оіешп 
Шюйіі. 

Сопѵоіѵиіив Бсаштопіа Ъ. 61. 
Это есть Зсатшопіоп Гиппократа. Соч¬ 
инца (Кондр.) Дост. Смолу Скаммонін, 
битті Кезіпа Зсаштопіит. Біасгуйіит 
$. Біа^гуйіит. Второй сортъ наз. Зсат- 
гаопіит Ьаіерепзе, Всаттопіит зтуг- 
паеит. Имѣетъ большое употіюбленіе 


108 


Сопѵоіѵиіив — Согѳорвів 


въ медицинѣ и входитъ между прочимъ 
въ составъ знаменитой панацеи 1е Коі. 
► Сопѵоіѵиіив всорагіив Ь. (КЬо- 
боггѣіга веорагіа V еЬЬ) и С. йогібпз Ь. 
Древніе тоже наз. Розовымъ дере¬ 
вомъ парфюмеровъ (въ отличіе отъ 
столярнаго). Ье Воіз сіе ЕЬобеа, 1е Воіз 
<1е Еозез. — Амл. Вгоот, Вгоош Віпб- 
ѵгіпб. — Нгьм. ВезепагЬіде КозепЬоІг • 
ибпбе, Ы^пит ЕЪобіі; отдѣляетъ пре¬ 
красный запахъ розы и тоже дост. 
розовое масло, которое часто подмѣ¬ 
шиваютъ къ настоящему розовому 
маслу. , 

Сопѵоіѵиіив вѳріит Ь. (Нынѣ Са- 
Іубіера Веріит Е. Вг.) Фарм. Сопѵоі- 
ѵиіиз тадог. Имѣя сходство съ Сопѵоіѵ. 
агѵепзіз, этотъ видъ имѣетъ съ нимъ 
и общія названія Березка (Ниж. Полт. 
Пеня.) Вьюнокъ (Могил.) Вьюнъ. По¬ 
вой заборный (Кондр.) Повилица, По¬ 
вилика (Собол. Щегл.) Обвивальница 
заборная (Собол.) и нѣкоторыя особен¬ 
но встрѣчающіяся при немъ: Плав но¬ 
ва березка (Сред.) Звонки (Щегл.) 
Дзвонки (Рог.) Колчанникъ (Влад.) 
Мышиный огонь (Влад.) Плетуха (Ма- 
лор.) ІІлітуха (Рог.) Развей (Екат.) Сви- 
тень (Курск.) Божья чарка (Курск.) Ди¬ 
кій хмѣль (Влад.) — Пол. Ров-оу ріоіо- 
\ѵу. Ромоу ші<?кв 2 у. — Чешек. Звгіасес 
ѵёЬзі. Оіайка.— Сербск. Ладолеж (Панч.) 
Хладолеж (Лавр.) Ьабоіей, Иіабоіей. — 
Тат. за Каяк. Чичекаи - Сармашикъ 
(Сит.) — Имер. Іонткопа (Сред.) — Рач. 
Имер. Кпарткла. Хварава (Сред.) — 
Нѣм. Біе Вйпѵіпбе, баз ВеШегзеіІ, бег 
Вгиппепвѣоск , біе Нескетѵіпбе , <3іе 
Хаипдіоскѳ, біе ЕаипгеЪе, біе ѵгеіззе 
2ашх\ѵіпбе. — Франц. бгапб Ызегоп, 
СЬетізс бе ЬГоІге Б&те, Ызегоп без 
Ьаіез, Воуаих би БіаЫе, Сгапбе Ѵгіі- 
Іёе, МапсЬеііе бе Іа Уіег§е. — Англ. 
ВеагЫпб, Небде-Веііз. Ьабу’з Ш^Ькеар. 
Корень имѣетъ слабительное свойство. 

Сопѵоіѵиіив ЗоІйапѳПа (нынѣ Са- 
Іувіедіа Зоібапеііа В. Вг.) Плннііі — 
Вгавзіса тагіпа. Діоск. — СгатЬе іЬа- 
Іаззіа. Фарм. Воібапеііа з. Вгазаіса та¬ 
гіпа (НЬ.) 

Сопѵоіѵиіив Ігісоіог X. К о н в о л ь- 
вудюсы (въ сад.) Небесное украшеніе 
(въ сад.) Крученые паннчй (Бѣлор. С л. 
Нос.) Но ошиб. этимъ именемъ назыв. 
въ Малор. Іротаеа. — Груз, и Ары. 
Гулнсъ-аба. — Франц. Ьа Ьеііе бе уоиг 
огбіпаіге. Ье Ызегоп бе Рогіи^аі. Ье 
Ьізеѣ 

Сопуга Ьевз. Сотров. V. 377. Бога- 
тинка (Двиг.) Богатница (Собол.) Блош- 
ная трава (Іевл.) — Пол. ЗгІасЫа'ѵѵа, 
СЫазІаѵѵа, СЫазіапа. — Чешек. Нпібак. 


81оЬ. — Віеяпік гіаіу ігапк. — Сербск . 
Во^аОпка , Ѳгтіса,. бегтіеа — Луз. 
КшВѵуогіса. — Въ Долм. и Иллир. Вис- 
сіпа. — Нѣм. Бйтѵигг. — Аша. Шеа- 
Ъапе. 

Сопуга адиаггоаа У. Іпиіа Сопуга. 

СораіГѳга X. Ьедит. И. 608. Раз¬ 
личные и весьма многіе виды этого 
рода дост. Ваізатшп Сораіѵае а. Сораі- 
Ьае 8. бе СораЬи, з. Ьгазіііепзе. Копай¬ 
скій бальзамъ, Бальзамъ копай, Бра¬ 
зильскій бальзамъ. Лучшій иолуч. отъ 
Сор. тиііуи^а Магѣ и Наупе и согіасеа 
Магѣ Отеч. Амср. . 

СогаШпа оГГісіпаІія X. (Ш- 
ѵас. ЕЫь 130). Глистникъ морской 
(Даль). Морской мохъ. Въ Фарм. Аіда 
согаіііпа, 8. Мизсиз согаШпиѳ. 

СогаІІогЬіга іппаіа 1І. Вт. 
(ОгсЬіб.) Ладьянъ (Двиг. Кауфм. при 
родѣ). Петровъ креетъ трава (Кондр. 
Сибирь). Названія на прочихъ языкахъ 
взяты отъ слова Кораллъ. 

СбгсЬогив X. Тіііас. Рг. I. 504. 
СогсЬогиз Теофраста есть Апа^аШз аг¬ 
ѵепзіз. Зноелюбъ (Щегл.) Знойчавка 
(Даль, соч.) — По а. Ёуба\ѵа, &1аг іу- 
бсѵзкі. — Чешек. ЬоЬоѵга. — Сербск. 
Ьодоѵа.— Нѣм. Миззрйапге, бег Капип- 
кеЫгаисЬ. — Франц. Ьа Согёіе, Іа Сог- 
гёье. — Англ. СогсЬогиз. Одинъ изъ ви¬ 
довъ этого рода доставляетъ извѣстное 
прядильное вещество Джутъ, Джута, 
Джунъ, биіе. Одни полагаютъ, что оно 
получается отъ СогсЬогиз сарзиіагів Ь. 
БясЬаІ- об. КоЫпиззрЯапге, а другіе, 
что отъ СогсЬ. оШогіиз Ь. Коішагкгииі;, 
Мивзкгаиі; (Обѣ Іпб. ИиІгрО., боигп. бе 
Іа Восіёіё б’АссІітаѣ 1875. № 10). Отеч. 
Троп. Азія. Афр. Мелюичія есть СогсЬ. 
Ігііосиіагіз (Вѣсти. Имп. Росс. Общ. 
Сад. 1876. № 1 и 2). 

Согбіа Воіваіѳгі А. Нс. Вогга- 
§іп. Рг. IX. 471. Согбіасеае К. Вг. По 
Траппу это есть Анакагуитъ, Ы^гшт 
АпаеаЬиііе в. Согбіае ВоІ83Іегі. Йаса- 
Ьиііе, АпасаЬиіІеиЬоІг, пріобрѣвшая 
себѣ въ недавнее время извѣстность 
способностью излечивать чахотку. Но 
по Коз. Анакагуитовое дерево полу¬ 
чается отъ какого то неизвѣстнаго вида 
Сгезсепиае (р. 494), хотя и Согбіа Воіз- 
зіегі тоже ноеитъ туземное названіе 
ЫасаЬиіІе (р. ИЗО). Отеч. Монтерей. 

Согѳбрвів ііпсііогіа Ь. (Сот- 
роз. Рг. У. 568. Также и Сог. Бгшп- 
топбіі). Ленокъ (Малор.) Парижская 
красавица (у сад. въ Хере.) Хриетовы 
глазки (Вятск. у сад.) Клоповница (Со¬ 
бол. пер. дат.; назв.) — Пол. ЕасЬуІек, 
Р1изкіе\ѵпік. — Ним. \УапгепЫите. — 
Франц. Согёоре. 


Согіапбгит — Согпив 


109 


Согіапйгит ваЬіѵит Ь. Бт- водить куриную слѣпоту. Курица, пе- 
Ьеіі. Рг. ГѴ. 260. Кишнецъ (Вел. Рос.) решагнувшая черезъ вѣтку его, по 
Кипшець (Мал.) Коляндра, Колендра мнѣнію ихъ, непремѣнно ослѣпнетъ. 
(Малор.) Вонючее зелье (Тавр.) Клопов- Прутомъ же этого растенія можно вы- 
никъ (Кален.) Сѣмя Коріандрово (Слав.) гнать всякаго чорта изъ дому (Павл. 
Кишнецовое сѣмя (въ русск. пер.) Исх. въ Изв. Сиб. Отд.) 

ХУІ. 31. Чяслъ XI. 7.— Пол. Коіепбег, Сотив аивігаіів Ыеу. Свидовникъ 
Ко1§бга, Коіапбга, Коіепбга. Роізкі (Ставр.) Свидина (Крым. Рудзек.) — 
ріергг.— Чешек. Когіапбег. Кузпес (81оЬ. Тат. въ Крыму. ТзсЬита адаЬзсЬ, а по 
Ор.) — Сербск. Раргіса рііота. ■— Аря. Рудзек. — Капъ-сіиръ, т. е. кровь лю- 
Гамишь — Бух. Гашнизъ (Федч.) Каш- битъ, также Чумъ, 
ничь (Кушак.) въ Ходж. Кагиничь Согпив таз X. Деренъ (Раіі.) Де- 
(Куш.) — Груз. Имер. Гур. Митр, рень. Кизилъ (Раіі.) Кізідь (Малор. 
К(Ь)индзи (Кн. Эрист) — Гольды 8зіап- Сред ) Ягода дереновая (Кондр.) Рого- 
бзеі (кит. назв.) Мах. 130.— Жирі. Дана викъ (пер.) — Пол. Бегей. — Чешек. 
(Кир.) — Нгьм. Оетѳіпег Согіапбег, Ьгіп. Плоды— Ш'іпкі, Ьгіпку. Югіпкоѵу 
8сЬ\ушбе]когпег,\Уап2епбП1 (сѣмена).— зігот, бгіпка. — Сербск. Ьгеп. Дрен 
Франц. Согіапбге сотгаипе. — Англ. (Панч.) — Южи. Слав. Дрииен (Кар.) 
СоІ. Согіапбег. Сѣмена употребл. какъ Молд. Корне. Корнъ. — Арм. Гучь. — 
приправа къ кушаньямъ. . Груз. Имер. Шинди. — Рач. Имер. 

Согіагіа тугіііі’оііа Ь. Согіас. Швинди (Сред. Кн. Эр.) Швнндисъ-хэ 

1. 789. Кожевка (по примѣн. къ ко- (хэ — дерево). — Перс. Кызылъ. — 
жамъ). — Пол. ѲагЬоѵпік. — Чешек. Тат. въ Кр. КізіЕзсЬе (8іеѵ.) КізіЕзсЬік 
Когагка. — Нгьм. бегЬегзігаисЬ, Ьебег- (ВиИ.) КізіІ-ТзсЬікі (Раіі.) Тчумъ (Кн- 
Ьаит, МугіепзитасЬ. — Франц. Ри8іеі рѣев.) — Нгьм. Бег БаіЬеІЪаит, біе 
бее Соггоуеигз, Еебоиі Еёбоих, Сог- Ойггіііге, біе КогпеШгзсЬе, біе Ногп- 
гоуёге, НегЬе аих Іаипеигз, Коиге без кігзсЬе, біе -вгеізсііе ЮгзсЬе. СеІЬе Сог- 
Соггоуепгз. Отеч. Южи. Евр. Сѣв. Афр. веііе, бибепкігзеЬе, гоіЬег НагбгіедеІ.— 

Согів Діоскорида есть Нурегіеит (Франц. СогпоиіІІег тМе. — Ани. ТЬе 
Согіз Ь _ Маіе Бо^тсооб ог Согпеііап СЬеггу Тгее, 

Согіврѳгтит АН. Заізоіас XIII. Ьоп§ СЬеггу Тгее, СогаеІ-Тгее. Плоды, 

2. 140. Клоповное «гЬмя (Даль перев.) — Егисіиз Согпі, прежде употр. въмедиц. 
Пол. Кгокіевшік, 8ге1§йпіс2ек, ууггово- Листья предлагались какъ суррогатъ 
ѵіес, Ріизктга. — Чешек. ѴеІЬІоибпік.— чая. 

Сербск. З^евіспіса (псѣ при родѣ). — Согпив вапеиіпѳаі. Фарм. Согпиз 
Нгьм. "ѴѴапгепзаате. — Англ. Тіскзееб. Іетіпа. Глогъ, Ягода Глогова (Кондр.) 
Видъ Согізр. пііібит Кіѣ наз. Верб- Деренъ(Ыпб.) Кизиль(Х ар.) Курослѣп- 
люжья трава, Верблюдна колосистая никъ (Кондр. Раіі.) Курослѣпъ, Слѣпо- 
(РаІЬ) Верблюдина (Даль). куръ, Слѣпокурникъ (Раіі.) Куриная 

Согпив Тоіѵгп. Согпеае. Рг. ІУ. 271. слѣпота (Кал.) Кизыльникъ (Карел.) 
Курослѣпникъ (Кондр) Деренъ. — Свидйна (Зан. Росс.) Свидзнна, Сви- 
Пол. Бегеіі, Зѵібтѵа, 8ѵѵіб1а. — Чешек, динъ. Свидовникъ, Свидовое дерево 
Бгіо. — Сербск. Др^ен (Прыж.) — Луз. (Гродн. Хар. Курск.) Свидва. Спияіъ 
Ш- епка, Бгеп, Бгіп. — Бом. Дрѣнъ (Малор. Рог.) —7/ол. бѵтібпа, бѵѵіб, бѵіб- 
(аер.) Дрѣнка (пл.) — Финн. Капикка,— 1іпа,ёхѵіб2Іпа, Йгібѵіпа, 8\ѵіб\ѵа(Ков.)— 
Нѣм. Бег НогпзІгаисЬ. Бег Нагігіе^еі. Чешек. 8шіба, 8\ѵіб. У 81оЬ. ВНп, ЗѵіЪ, 
Баз Когпіеіп. — Франц. СогпоиіІІег, 8ѵіба.— Сербск. 8іЬа, ЗіЬоѵіпа.— Молд. 
Согпіег, а плоды — Согпоиіііе.— Англ. Синжеръ. — Латыш. ВезтѵаЬгбез. — 
Бод^ооб. Эет. Копі-ри, т. е. Костяное дерево, 

Согпив аІЬа X. С в иди на (въ бол. Кикге Киизк. — Морде. Мокш. Раужа- 
ч. Росс.) Куричья слѣпота (Алт. Оренб.) йнлерь.— Груз. Шиндъ-антцла, Шиндъ- 
Курослѣпникъ (Снб.)\ Красное дерево артцла (Кн. Эрист.) — Имер. Арцкли, 
(Даур.) Кізілъ (Малор.) — Тат. въ Сиб. Тхешави.— Рачюг. Имер. Шиндъ-анцли 
ЬсЬа^аІзсЬ или 8сЬаіІап-8иЬок (Раіі.) (Сред.) — Калм. Таусиръ, Шансиръ. — 
Шагучъ (Кир.) Шагачъ (въ Тамб.) — Тат. Чу бакъ, Караболанъ (Кир.) — 
Яош. Бурягп. Шап-Виг^иззи, т. е. крас- Въ Гилан. СЬипбетіз (ВиЬзе). — Въ Та- 
пый кустарникъ.— Туш. ІгА На Байк. — лыш. ТзсЬарізсЬері (ВиЬзе). — Нгьм. 
^ипко. — Яку гл. КусЬуІ-ІаІак (МеіпзЬ.) Бег БйггІіігепзІгаисЬ, бег бешеіпе 
Кысы.гь-талахъ, т. е. красный таль- Нагігіедеі, бег НескевЬаиш, бег гр*Ье 
викъ (Павловск.) — Гиляки иа Сахал. НогпзІгаисЬ, біе ЫиігоіЬе Когпеііе, бег 
* аип в п уЬз (ОІеЬп.) Якуты припиеы- тѵіібе КогпеІІепЬаиш. — Франц. Сог- 
ваютъ этому растенію свойство произ- поиіііег заиѵа^е^ап^иіп, Іетеііе. Риіпе, 


110 


Согпиѳ — Согусіаіів 


Воіз рипаіз, Воіз риапк — Аигл. Сот- 
топ Юоеѵгоой, Еѳтаіе Согпеі, Во^Ъеггу- 
Тгее, Ноипб-Тгсе, Ноипб’з Веггу-Тгее, 
Ргіек-ѵтоб, Оакеп ог ѲаіЬеп Тгее, баіег 
ог ОаМег Тгее. 

Согпив аіЬігіса Ъойа. шатунъ 
(Вят. Вешт.) Красное дерево (Вят. 
Пуп.) Названіе Свидины не суще¬ 
ствуетъ въ Вятск. губ. Ороч. Матір. 
Ша§1а. — Гиляки Рйв’інд. — Ольчи 
Рбг^окіо ѵеі Роівс^’ окіо. — Сумаіер. 
РбеокЬо. — Гольды Вивзиакіа (Мах. 
Рг. 134). 

Согпив виѳоіса і. Вороньи глаза 
(Бек. въ Рудольф.) Вороньи ягоды 
(Раіі.) — Финн. ВиоЬокапикЬа. Неро- 
таф. — Аино Ззекаскка (Ѳіекп.) — 
Кат. Кибаскат. 

СогопШа А Т ее/ с. Бе^ит. II. 309. 
Вязель (Двиг.) отъ вязнутъ, т. е. запу¬ 
таться. — Пол. Окосгкш Сіесіогесгка, 
Сіесіегесгка. — Чешек. Сісогеска. — Сі- 
согка, Ѵёпесёпка. — Ссрбск. Ѳгазаг. — 
Луз. Сісогіса, Сесопска. — Нѣм. Віс 
Кгопшскс, РеИяскеп. — Франц. Ба Со- 
гопіііе. — Англ. Тке СогопШа. Віскіе- 

\*огк т _ 0 , 

СогопШа Ешѳгив і. Ферм. Соіо- 
іеа всогріоібеа (Роііа). Ненастоящая 
Сенна.— Сербек. ЗДсіиа. — Пѣм. СеІЬе 
РеИвске, Ваакагб- об. Всогріопадехша.— 
Франц. 86пё каіагб, Райх Ва#иепобіег. 

СогопШа ѵагіа і. Вязель, Вя- 
зиль (Малор.) Огородный Вязиль (Екат. 
Опт.) Вѣнокъ горошекъ (Хере.) Горо¬ 
шекъ (Тавр. Вор. Сар.) Горошекъ бѣ¬ 
лый (Тавр.), полевой (Полт.), кучерявый 
(Хере.) дикій (Вор.), воробьиный (Вор.), 
горобячій (Екат.), лѣсной (Сар.) Голо- 
вашникъ (Екат.) Гирчакъ (Малор.) *) 
Кошка (Малор. Рог.) Волчье ладо 
(Гродн.) Многоцвѣтъ (Курск.) Полевая 
рябина (Курск.) Рутна (Курск.), Рябчикъ 
(Таыб.) Мышьи стручки (Вор.), Чахо- 
тошная трава (Ворон.) Заячій хмѣль 
(Гродн.) — Сомннт. Бельгрихъ (Орл.) 
Девятолинъ (Волог.) Перелетъ Хаты 
(Черн.), Роменъ (Полт.) — Сербси. Сга- 
&аг вагепі. — Имер. Кавасъ-ичкиля 
(Сред.) — Кирг. Джунгюршка. — Пѣм. 
Баз Веіікгаиі, бег Іаівеке ВіМегкІее, 
ВскаЙіпзеп, (Ііе Шзске Варагвеіке, біо 
СгШіѵіске, баз РеНвекепкгаик — Франц. 
Еаисіііе, Ріеб бе Ѳгиііе, Ріеб бе 
бгоііе. — Англ. Сгоѵт Ѵеівск. Въ на¬ 
роди. медиц. употр. отъ чахотки (Вор.), 
отъ лихорадки (Полт.), отъ водяной 

*) Хруст, сообщаетъ, что Горча¬ 
комъ, Гнрчакомъ назыв. собственно 
стручки Согопіііае ѵагіае. 


(Орл.) и отъ боли живота (Курск.) Скотъ 
не ѣетъ этой травы. 

Соггі§іо1а В. РагопусЬ. III. 866. 
Именемъ Соггі§іо1а прежде называли 
Роіу^ошпп аѵісиіаге Б., вслѣдствіе чего 
при Соггі&іоіа ІіІЬогаІія Б. встрѣчаются 
елѣд. русск. названія, общія съ Роіуд. 
аѵісиіаге. Спорышъ, Воробьиные язы¬ 
ки (Амб.) Мурава (Стар. Рук.) — Пол. 
ПаЬггеіуса.— Чешек. БгоЬпоктѵёі (81ок.) 
Ройспік (81. и Ор.) — Сербек. Кноп¬ 
ка. _ Луз. беіепіека. — Груз. Тур. Ма- 
титела. — Митр. Кампети. — Ним. 
НігасЬзргипз, Вігапбііпд. — Франц. Бе 
ріеб бе еегГ. — Англ. Зігартгогі. 

Согійва МаПЬіоІі Г. Ргітиі. 
УІІІ. бб. Фарм. Запісиіа топіапа. Ле- 
чуха (назв. Бапісиіа), Заржица (Амб.) 
съ пол. — Пол. Йаггусака. — Чешек. 
Кгикаіка, КогЬизка.— Сербек. Кпшш.— 
Пѣм. Вегдзапіскеі, Вагзапісіе, ЛѴипб- 
ціоскіеіп. — Франц. Согіизе. — Атл. 
Веаг’а еаг 8апіс1е. 

Согусіаііз Вс. Еитагіас. I. 126. 
ІОльникъ (Стар. Рук. сообщ. Максим.) 
Кокоры шъ (съ пол.) — Пол. Кокоіусг, 
Кокогаук, Кокоггук — Чешек. Вуш- 
пілѵка. — Робгааес, Бтеіапік (81оѣ.) — 
Сербек. МІабіа .—Луз. Кокогс.— Финн. 
Кіигипкапниз.— Ольчи и Гольды: Кукки 
б’ОНопе, т. е. Саііечіае Сисиіі (Мах. 
Рг. 37). — #»м*. Бег Ьегскепзрогп. Бег 
Бегскепкеіт, Каррешпокп. НоЪЬѵигг, 
бег НеІтЪизсЬ.— Франц. Ба Согубаіе.— 
Аигл. НоІеѵогБ ВігІ;1і-\ѵогЬ. 

Разные Согубаііз прежде назыв. Агі- 
віоіосіііа; такъ напр. Согуб. ЪиІЪоза 
Рег8. наз. АгівіоІосЬіа саѵа; Согуб. Ба¬ 
каева Регз., Согуб. бідіЬаіл. Регз. наз. 
АгізЮІоскіа Бакаева и потому встрѣч. 
общія названія. 

Ск>гу(1а1І8 атЬібиа» — Аино Тотб 
(клубни составляютъ значительную пи¬ 
щу туземцевъ). — Гиляки на Сахал. 
Тіивскк, Тіигк (Биі). Тугск, Тзскугак 
(Туті)—клубни тоже составляютъ важ¬ 
ное питательное вещество. 

Согу<іаІі8 саѵа 8с} его. (8уп. Согуб. 
іиЬегоаа). Гнилые коренья (Снб. Пот.) 
Хохлатка. Півники, Кокорички (Мал. 
Рог.) Ряст білнй (Малор. Вояк.) Гіа¬ 
цинтовый растъ (Умань). Собачки (Орд.) 
Сербек. Млатча (Панч.) 

Согісіаіів сарпоісіев Регз. Дост. 
НегЬа 8р1іі з. Ёитагіае Іиіеае (въ Ита- 
лін). 

Согусіаіів осЬгоІѳиса Коси. — 
Сербек. Невесинье (Панч.) 

Согуйаіів воіійа 8т& Ь. Бобовый 
корень (Біпб.) Головастикъ (Вор. Екат.) 
Грыжная (Вятск.) Земляные орѣшки 
(Кондр. Костр. Кал.) Кокорникъ (Кондр.) 


Согуйаіів — Соѣуіѳсіоп 


Горькая рѣпка (Берез. Пот.) Растъ, 
Рястъ, Рясъ (Малор.) Петрушковый 
растъ (Умань) и нзм. Арастъ (Цвѣта.) 
Ласъ, Лось, Лисъ (Стар. Рук. Цвѣта.) 
Изсекъ (Стар. Рук.) Чистякъ (Костр.) 
Хохлатка (Двнг.) — Сомннт. Сардана, 
Митва (Камч.) — По Самоі. Епікіе кга- 
раі, т. е. заячій укропъ (Ков.) Въ Бе¬ 
рез. натираютъ этимъ растеніемъ ноги 
у дѣтей, покрытыя сѣдалинамн отъ бѣ¬ 
ганія по водѣ. Дѣти ѣдятъ шишки 
(Пот.) 

Согуіив Таит. Согуіас. Рг. XVI. 
1. 129. Лѣщйна (Двнг.) — Пол. 1,евг- 
сгупа. — Чешек. Бізка. — Сербек. Леска 
(Панч.) Біезка. — Южн. Сл. Лийаска. — 
Финн. Рйккіпйрии. — Пѣм. Бег Назеі- 
зігаиск. — Франц. Бе Соибгіег, 1с Иоі- 
зеііег. — Англ. Кик- Тгее. Тке Навек 

Согуіив Аѵѳііапа Ъ. Л е щи н а, Л ѣ • 
щи на, Ліщіна (Югъ Росс.) Лнщына 
(деревья), Лиска (одно дерево), Лёща," 
Лёшка и изм. Лязга, Лязговина, Лясто- 
внна (Корн. Шейк), Залещипа (Орл. 
Мцен.) Орѣшникъ о бы к нов. (Вел. 
Росс.) Орѣховый кустарникъ, Лѣсной 
орѣхъ, Орішникъ, Орішнна, Ори- 
шыпа (Малор.) Орѣшенье. Плоды: Го- 
рѣхъ (Стар. Банд.) Лнскбвнй горихъ, 
варихъ, орнхъ. Орѣхъ. — Пол. Безг- 
сгупа, Безгсгупа розроііка. — Чешек. 
Безка. — Сербек. Лештакъ, Лештче, 
Лщеска, Ліуешче, Лишне, Льесковнна, 
Льешньак, Льешннк, Лкештакъ, Орао- 
вина (Лавр.) Безка. — Луз. Безка, Іёзпу 
мгофскочѵу кегк. Бёзпу іѵо^еск.— Молд. 
Адунъ (Бесс.) Нус и,, а лунѣ (Рог.) — 
Самоі. Безхсгупа (Ков.) — Въ Верхи. 
Даг. Арахъ .—Груз. Гур. Ткгнсъ-т(к)хи- 
ли. Гарсули-т(к)хили. — Мииір. Ткгари- 
т(к)хили (Кн. Эрист.) — Имер. Пхили. 
Тхиле. — Кири Чаттаукъ. — Чечснц. 
Вааг. — Дугор. Ваіі. — Арм. Еипбпк 
(Раіі.) Тхіиъ. — Вотяки Каеиззеш. — 
Морде, въ Симб. і. Пёщель, Пещетъ. — 
Морде. Мокіи. Пяшть, Пошть, Пещь 
(плоды), а дерево Пякшсъ-чувта. — 
Морда, рзр. Пэкшсъ-чувта. — Черкес. 
Рзскебиска.— Чуваш. 8ап§а.— Самоѣд. 
Тыды (Тубу).— Тагя. Каз. ТзсксШшд.— 
Тат. Крым. Гипбик. Чнннящвкъ. — 
Ногайц. ТвскегІІапК. — Башк. Тзскек- 
Іаик. — Каям. бскіШ^ін-тобип. — 
Чуваш. Влад. Шюшкѣ.— Черем. Пужъ- 
мули (Сарап.) назв. орѣха; Пушыу-липу 
(назв. дерева). — Фини. Теккіпе-ри. 
ТаезсЬкіпа-ри (Раіі.) Рйккупй, рііккіі- 
тй. — Латыш. Ба^зба, Іазба (ЛѴіеб.. 
К-еекзка (Раіі.) — дет. Загарии. — Ним) 
Назеізігаиск. (Зет. Иазеіпизз.— Франц. 
«оівеиіег, Соибі’іег, Аѵсііпіег: — Англ. | 


, Тке Соттоп Нагеіпик. \Уооб-пик. Нагек 
[ 84оск-пиі. Употр. извѣстно. ( 

I Согуіив Аѵѳііапа Ьогкѳпаів шае- 
I па. Воложек ій орѣхъ. Крымскій 
I орѣхъ. 

Согуіиз Аѵѳііапа X. (ритііа, йа- 
Ьигіса). Орѣховый сланецъ. — Бу¬ 
рят. Хушіі. Плоды — Хумургунъ. 

Согуіиз Соіигпа Ъ. Константино¬ 
польскій орѣхъ. Византійскій орѣхъ. 
Медвѣжій орѣхъ. — Сербек. Дпвлъя 
леска, диволоск, Меч^а леска (Панч.) — 
Груз. Датвисъ-Какали, т. е. Медвѣжій 
орѣхъ. 

Согуіив Ьѳ^ѳі-орЬуИа Гізсіі. — 
Мансір. Капдиіа (Мах. 24). 

Согуіив тапЙѳЬигіса Мах. — 
Гольды. А 2 ^епки^а; сережки — аед’еск- 
іапе; орѣхи — кагіаскіа.— Ольчи А 2 ^еп- 
гіига (Мах. 241). 

Согуіиз киЬиІояа ТѴіІШ. Фунду- 
ки. — І'ат. Вабет-йшбик, т. е. мин¬ 
дальный орѣхъ. ТгеЫзоп Гипбик, Кега- 
веп-Іипбик. 

СогурЬаі. Раіш. КипіЬ. 3. 235. 
Сюда относятся пальмы — Карнауба 
(Оог. сегіСега Агг.) Таллнпотовое де¬ 
рево (Бекет.) (Ооіурка'иткгаслШега Б. 
и др. 

Соіопѳавііѳг Мейік. Козас. II. 632. 
Кизильникъ. Ирга, Шомиодьннкъ 
(ГурьеЬ. Карел.) Ргай (Тарбагатай Пот. 
Гур. Кар.) Тяжное дерево (Гродн.) — 
Пол. Ігда. — Чешек. Кузііпік. Вкаіпік 
(81оЪ.) — Сербек. Рід\ѵа, МивгаиЦаса. — 
(Финн. Тиккарии. — Пѣм. ЗЬоішпізреІ, 
2\ѵегетіврек ^^^іиепгаІ6рек — Франц. 
Бе Соіопеазіег. 

Соіопѳаеіѳг ѵиібагіѳ ІлпШ. Ирга. 
Кизильникъ (Кондр. Иерм. Лен.) Ки¬ 
зилъ (Фишеръ. Лѣсн. журп.) Курослѣпъ 
(Снмб. Леп.) Ргай (на Тарбагат. Пот.) 
Тяжное дерево (Гродн.) Чпшковое де¬ 
рево. Цвѣточникъ (Лѣсн. жури.) Цѣ- 
вочпикъ (Перм. Леп.) Шомполь- 
нпкъ (Карел.) — Пол. Іг§а. — Сербек. 
Мпзтаіаса. Дуньарица (Панч.) — Калм. 
Ергай.— Башк. Боишла-чебча (Гаік.)— 
Тат. Оюсъ-Еиишъ (Кир. з. Со (он. дег- 
тапіса). — Тат. Краснояр. Ігдеі. — 
Тат. па Паек. Зугалъ. — Тут. Вигипд- 
піа (Раіі.) — Кирг. КагзкігЬзскитаг 
(Раіі.) — Пѣм. Оетеіпег Мекікеег- 
зЬгаиск. Оетеіпе Зісіптізреі. — Франц. 
ИёШег соіоппеих. — Аигл. Тке Соттоп 
Соіопеазіег. 

Соѣуіѳйоп Вс. СгаззпІ. III. 396. 
Отъ греч. пупокъ. Разлоп.. Репка *). 

*) Репка — происходитъ отъ репей, 
репешки, т. е. листья наложены другъ 
на другги 




112 


Соѣуіѳйоп — Сгаіаѳеив 


Пол. Когіое, Рероѵпіса, Р§роѵпік (отъ Сгаіаѳіив тѳіапосагра ВгсЬ. Чер- 
лат. назв.) — Чешек. Рироѵіее. СіпМ- ный глодъ (Кален.) — Серба:. Діжн 
Іек (81 оЪ.) — Сербок. Рирсіб. 8ирка. - глог (Панч, тоже и Сг. 

Нѣм. Ее&Ышпе, КаЬеІЫай. — Франц. Бабусъ-загзала (Сред.) — Тат. въ .Крым. 
СоЬуІіег. — Англ. ]Яаѵе1\уогі. ВидаиІ-АдаізсЬ, МаізсЬаг-АдаІзсЪ. 

Соивіпіа тоііів 8с1іг. (Сошров. СгаіаебивтоподупаДіег. Глодъ, 
ѴП 552). — Сарты Кубенъ-куююкъ. Глидъ, Боярышникъ. Глодъ лѣс- 
Кири Кубень-кююрюкъ. ной. Самохит. СиіѵгоЬе е, т. 'РУ" 

СгатЬѳ Тоит. Сгисііег. I. 225. екія шишки или польскія шишки. У по- 
СгашЪе аегіа Діоск. есть Вгаззіса іпса- требл. для живой изгороди, 
па Теп., а СгатпЬе ТЬаІаавіа - Ск)пѵ. СгаЬае е ив ОхуасапШа ^ Фарн. 
ЗоЫапеІІа Ь. Катранъ. —Лол. Вггоз- назв. 8рша аІЬа в. ОхуасапіЬа. Боя- 
кіе\ѵ, МоДгак, Могвка каривіа, ^ггаих- рышникъ Барыня, ^ Р Я ^Г А Г^! 
паДгаогвкі — Чешек. Каігйп. - Сербе*. Боярыня, Боярышня, Боярка. Гдогъ 
Йіиіас, Зиіас. — Нѣм. Бег МеегкоЫ.— хворостный или яворъ-дерево по слав. 
Франц Ье СгашЪе. — Ама. Зеа-каіе. (Кондр.) Глодъ (Раіі. Вел. Росс.) Глотъ, 
зІГсаЬЪаяе Глідъ (Малор.) Глёдъ, Глидина. Сер- 

СгатЬѳ тагіѣіта Б. Капуста чер- берина (Вопон. ошиб.) - Лол. ВоЫс, 
ная ГКопдп.) Катранъ (Малор.)— Лит. (Нов роароіііу (Вил. Ков.) — Лякж. 
Оп^цьки. — Чукот. МиргЬпль. — Нѣм. НІоЬ. — Сербе* . Дрвени глог (Панч.) 
Оетсіпсг МеегкоЫ, ЗігапДкоЫ, 8ее- Глогъ, Глоговина, Чобанчица (Лавр.) 
коЫ I Франц. СЬоих тагіпз. Шов іороіізіі - Лул. СеПо^аЫико^ 

СгатЬѳ Ьаіагіоа Ласд. Катранъ Віоякоѵшса. Шод. «од.- Бом. Глогъ, 
(Малор.) - Молд. Тыртанъ. - Нѣм. Глохъ. - Груз. К уведи (Сит ) - Имер_ 
Виааівскег МеегкоЫ. Корни, называв- Урмеля кунели (Ср еьѴ-Таж То-агачъ 
мые Тагіаг, въ Моравіи и Венгріи упо- (Кир.) Обесканъ, Юбесканъ. - Тат. 
требл. какъ салатъ. Предполагаютъ “Кръшу^пвсЪсЪы.-Таіп.юМвк. 
что это есть СЬага Саезагів, который Деыиръ-кара (Сит ) — Кирх. Базарша 

"гг цссаря употребліи “ “ къ Еги* д - і %і дол*- 

СгЕввиІа Наш. Сгаввиіас. III. 383. гона. — Чуваш, въ Каз.губ. Ьѣле-хбла, 
Жирянка (пер. назв.) - Пол. ОгиЫа, т. е. иглистая роза. Ипьлеггепь, т. е. 
бгиЬоаг,—ТЫози (Ріпниісиіа).— Чешек. Игольчатое дерево. - Чуваш. во Влад 
Тіивіісе. — Сербек. Тизііка, Тизі. — Эплехули. — Молд. Падучель. — Ф®»** 
Кѣм БіскЫаіі М Nеи 11 аіпеп, закзапріЬІаза. — Латыш. 

Сгаѣ&ееиѳ ВШІ Козас. II. 626. РоеЬгквсЫш, чѵііки аЬЬеІез, ВаееЬгвсЬкі 
Боярышникъ. Боярка (Сиб.) Боярка (Раіі.) — Эап. ѴГиг-рии, МаЬк-тачаД, 
съ желтыми ягодами наз. въ Алтаѣ Ійтше рии, т. е. ч ерн°в дерево роор- 
Чарыш. Стан ц.— В осковухой (Пот.)- рии. - Нѣм. Ѳетеіпег ЛУеібвДогп Ое- 
Пол. (Под, віойупа, ОЬговІпіса.— Чешек, теіпег Надейопц КоіМогп, МеЫЬеег- 
НІоЬ. — Сербе». Глог (Панч.) Шод. Ніо- з^гаисЬ. — Ьрте іЫапсЬе, ИоЫе 

віпкѵ Шогтку ІЗІоЪ.) — Луз. Шотгопс, Ёріпе, Воіз Де Над, АиЬерте, ЫеЙіег- 
ШоЬопс. ТаЫисіпа Сегіоѵа, СегЮтѵа АиЬерте. - А«гл. ТЬе Соттоп Наѵ- 
іаЫоп, а плоды — Ссгіоѵе іаЫиска. — іЬога, ѴГЫіс ТЬогп, МауЪивсЬ, Оиіск, 
Финн. ОгаріЫа^а. — Кирх. Кулона (Кат. (Эиіекзеі. Цвѣты содернштъ• Пропиа- 
Федч.) Въ Ходж. Дуляна .—Нѣм. УѴеівз- минъ. Употр. прежде въ медиц.Нынѣ 
Догп, Еів, МеЬЫогп. — Франц. Аіізіег, разводится въ видѣ живыхъ изгоро- 

Аііаіег, АиЪеріпе, ВДЯіег. — Англ. ТЬе дей. . .. д - т Т 

ТЬогп І,аіе Тгее. Сгаіаѳдив ріішаііпйа Виде, іуни 

Сгаіаѳеин Агагоіив Ь. У Діоск.— на Суш. ОГйкЬа. На Уссур. БзсЬагаЫа. 
Мезрііоп - Пол. Вегек. - Чешек. Куз- Сга*аѳгив РугаоапШа Рега. У Діо- 
риіа 1 іѵіавка, Иузра1о\ѵу зЬгош.— Сербе*, скорида ОхуасапіЬа. Чаш к о вое де- 
Скгоіа, &ош Касагоіа. - Кирх. Ду- ре во Мушмула, Чертова игла (съ тат) 
лонія, Дулоне (по Бунге). Въ Персіи Лол. Кггак 80 гез%су^ Одшк. - 
плоды тоже наз. Биііопіа.— Нѣм. Ага- Читисъ-вашла. — И мер. Сиръ-вашла 
гоІЬігпе, Агагоіюізреі, АгагоІигеіззДого, К(Ь)ватгемала (Кн. Эрист.) Дадеряля 
"ѴѴеІзсЬс Езреіп, АгагоІЬаит, \Ѵе1зсЬе (Сред.)— Ваг. Имер. Сіыьвашли (СредЛ— 
Міареі. — Франц. Агегоііег, ЫёЯіег Де Гур. Кгвависъ-ткгемала. — Н«ягр. Ме- 
Каріев, Еріпе Д’Езрадпе. - Ахал. ТЬе ликгурдзене. - Лея. Нато (мож. быть 
Агагоіе ТЬогп. Плоды въ продажѣ подъ друг. видъ). - Тат. въ Крыму ЗсЬеііап 
именемъ Ъагаегоіо, Аггагоіо, употребл. іекеп, т. е. чертова игла. — 
въ пищу . Баку. Даибуранъ (Сит.) — Нѣм. Іпшіег 


Сгаіаѳеиа — Сгоіоп 


ИЗ 


дгйпег Мізреі, Реиегйогп, Ееиег- 
вІгаисЬ.— Франц. Виівзоп агйепі, АгЬге 
де Моі'зе, РеШ Согаіі, Еріпе аідпе, 
Еріпе агдепіе. — Апхл. ТЬе йегу ТЬогп 
ог РугаеапПіа. Еѵегдгееп ТЬогп, ог 
Еа^ЬЬогп. 

Сгаіаѳдив вап§піпеа Пай. Бояр¬ 
ка (дер. и плод.) Боярышникъ Сибир¬ 
скій. — Аино Шзепі (ЗсЬт.) — Бурят. 
Боіодопп (Раіі.) — Гшяки Кув’га (Мах.) 
На Сахал. КЬузш (ОІеЬи.) — Гольды 
БвЬагасЬЬа (Мах.) — Бамчад. Когіога.— 
Коряк. РіІзсЬкіізсЬа. — Мантр. АаіасЬ- 
іа (Мах. 101). — Монгол. ТоІосІіапА — 
Ороч. Барйдіа (ѲІеЬп.) — Тат. даЬевсЬ- 
кап (Раіі.) (по Рудзск. Сгаі. іаиосеіііоііа 
Регв, наз. въ Крыму татарами Япуш- 
каиъ). — Тут. Рбіа (Раіі.) Въ Томской 
губ. ягоду ѣдятъ, по осторожно, такъ 
какъ она производитъ давленіе сердца. 
Сушеную мелютъ и употребляютъ для 
начинокъ пироговъ. Ягоду, по пред¬ 
разсудку старовѣровъ, грѣшно ѣсть, 
такъ какъ иглистыя вѣтви Боярки по¬ 
служили вѣнцомъ па главу Іисуса Хри¬ 
ста, отчего и ягоды имѣютъ кровавый 
цвѣтъ (Рук. Апдр.) 

Сгаіѳгёііивсогписоріоісіѳв 
Бега. (Иугаеиіп. КЬЬ. 309). Сухарь, Чер¬ 
нушка (Собол.) 

’Сгёрів Моепск. Сошров. VII. 160. 
Скерда (Двиг.) Шкбрда, Скрыпуха 
(Даль).— Пол. Р4ра\ѵа, Рераѵа.— Чешек. 
йкегиа (Ор.), Зкапіа.— Сербск. Зкгда.— 
Луз. Рирапга. — Финн. Кеіііо. — Имер. 
Харнпъ-бнля (зр. іпд) Сред. — Нѣм. Рір- 
раи, ОЬгівіаиде.— (Франц. Сгёрісіе, Сгё- 
роіе. — Ат.г. Иаѵѵк’в Ь.еагй. 

Сгѳрів Ьіѳппів І. Скрипуха (Сит.) 
Свішукъ (Вор.) 

Сгѳрів віЬігіса В. Купава (Влад.) 
Листішкъ (Арх.) Скерда(Симб.) Шкер- 
да (Арх. Влад.) — Тат. Траганъ-куп- 
ша. — Баш к. Каде (Кир.) — Чуоаш. 
Вурманъ-кюпси, т. е. лѣсной дягиль.— 
Морда. Мокш. Вишкярья. — Морда. 
Брз. Вишкергь. 

Сгѳрів іѳеѣогит В. (Ніегасіоідез 
ѵи1§аІІ88Іта Кирг.) Бузульникъ (Собол.) 
Вѣлоголовецъ (Костр.) Бѣлопушица 
(Пет. Хар.) Желтушка (Олой.) Желтый 
цвѣтъ (Екат.) Кудра (Собол.) Кудри 
(Тамб.) Куль-баба (Малор.) Молочьн 
(Могил.) Дикон Молочаи (Полт.) Пуш¬ 
никъ (Вят.) Рашпоръ (Екат.) Скерда 
(Могил.) Скедра (Во лог.) Скрипуха 
кровельпая (Собол.) Синюга (Олоп.) 
Дикій Хмѣдюкъ (Тамб.) Кошачья трава 
(Курск) 

СгІЬЬтит Тоит. ПтЪеІІ. IV. 164. 
Пол. Еогіир. Корег шогзкі. — Чешек. 
Моіаг. — Сербск. Моіаг, Моігіка. — 


Нѣм. МеегйзпсЬеІ. — Франц. Васііе, 
Васіііе, СгііЬте. — Англ. БатрЫге. 

Сгі&тит тагШтит В. Фарм. 
назв. СгііЬтит з. Еоепісиіит шагіпит 
з. Бапсіі Реігі. Копръ, Кронъ, Кронѣ 
морской. Соль бабья (Кондр.) Серп ни къ 
(Сл. Церк.) Сверлнльникъ (Даль). — 
Пол. Іѵоѵпіаікі, ЬаЬіа збі. — Чешек. 
Зігасі п'пйка тогзкіі. — Сербск. Петрово 
зелье (Лавр.) Мбтрака (Ііарадж.)— Нѣм. 
ВасШепкгаиѣ. бееіепсііеі. — Франц. 
Равзе- ріегге, Регсо-ріегге, Еепоиіі ша- 
гіп, НегЬе 8і. Ріегге. СЬгівіе шагіп, 
ВассіПе. — Англ. 8еа-8атрЬіге. 

Сгбсив В. Ігісі. Шафранъ (на 
псѣхъ языкахъ). 

Сгосиз геіісиІаЬив 31. В. Бранду- 
шн, Брапдушіш ’ | ‘) (Малор. Сред.) и изм. 
Брондюши, Брпндушки (Хере.) Бран- 
дюши. Бузлакъ (Ьіпд. зиЬ С г ос. уагіе- 
даіиз). Дрнстокозъ (па Супоѣ, Максим.) 
Маслинки (Укр.) Просуринка, Про- 
сурёнокъ, Просереиь, Просурень, ГІро- 
сиренки, Приснренки, Просерстъ (псѣ 
на Югѣ Россіи). Подснѣжникъ (Хере.) 
Просвирки (по Формѣ шишекъ Хеі>с.) 
Сиротеиь (Кален.) Пасочникъ (Кален. 
виЬ Сгос. огіепіаііз). — Лол. Вгупдивау 
(зиЬ Сгос. ѵагіедаіив). 

Сгосив ваііѵаа В. Въ нач. XIV стол. 
Аигшп рЬіІозорЬогиш, в. ѵедеіаЬіІе. Кех 
ѵедеіаЪіІіит, Рапасса ѵедеіаЬіІіит. 
ШаФ.ранъ (Слав, и Русск. Пѣсп. Пѣсн. 
IV. 14). Шафранъ садовый. Свѣтлица 
(Екат. СагіЬапшз). — Болг. Чофранъ. — 
Луз. ВагЪоіѵа кѵёіка, а цвѣты — Ваг- 
Ьіско. — Сербск. ЧаФран, Шавраньика 
(Лавр.) Шавранъ, Чапранъ. — Груз. 
Зап(Ь)раиа. Кастори.— Арм. Запрана.— 
Нгыл. АесЫег ЗайѴап, 2аЬпіег ЗаЙггап.— 
Франц . баігап сиіііѵб. — Ани. баЛ’гоп. 
Въ медицинѣ употр. рыльца пестика 
подъ именемъ Сгосиз, 8. Зіідтаіа Сгосі, 
по, по дороговизнѣ, часто подмѣши¬ 
ваются другими сортами. Имѣетъ боль¬ 
шое примѣненіе въ красильномъ иеку- 
ствѣ. 

Сгбііоп мт. ЕирЬогЪ. XV. II. 512. 
Сгоіоп древнихъ есть Нісіпиз сошши- 
піз (ТѴііізі.) Кротонъ. Различные виды 
этого рода доставляютъ важные Фари. 
предметы, какъ то: Сгоіоп Еіиіегіа Ъ. 
Сгоіоп Сазсагіііа Ь. Сг. Ііиеаѵе Іасд. и 
особенно Сг. Зіоапеі Вепп. доставляютъ 
Соіі.ех СазсагШае з. Еіиіегіае, (Согіех 
СЬіпае вригіае), Каскарильную кору, 
КавкагіІІгіпйп, Есоісе йе Сазсагіііѳ. Саз- 
сагШе-Ьагк.— СгоіопТідііит Ь. еі Сгоіоп 
Раіѵапа Натііі. доставл. 8егаеп Тідііі, 


*) См. ВиІЬосой. гиіЬешсига. 

8 


114 Сгоіоп - 

Вешеп Сгоіопів, Огона Тідііі 8. Тіііі ѵеі 
Огапа Моіисса, также Саіариііае шіпо- 
гез, Ріпеа іпбіса, Ріпеі пиеіеі тоіиссапі 
з. риг^аіогіі, Кротоновое сѣмя, обла¬ 
дающее сильнѣйшимъ слабительнымъ 
свойствомъ и ядовитое; изъ нихъ по¬ 
лучается Кротоновое масло, Оіешп Сго- 
іопіз 8. Ті§1іі ѵеі шоіиссогига ѵ. іпРсГг- 
паіе. СгоЬопбІ. ПбИепбІ. Древесина 
Боинга Раѵапае ѵ. Рапаѵае ѵ. тоіис- 
саииш тоже имѣетъ слабит, свойства. 
Отеч. Ява и др. 

Сгоіоп Бгасо 8сЫ. Доставляетъ 
Мексиканскую драконову кровь, 8ап- 
диіз Вгасопіз техісаппз. Отеч. Мехик. 

СгоаорЬога ѣіпсіогіа А. Хиве. 
(ЕирЪогЪ. XV. 11. 746). Лакмусовая 
тр!ава. Доставляетъ Лакмусъ, Синьку, 
ВсгеИа соегиіеа ѵ. Тоша зоііз, упо¬ 
требляемую на краску и подкраши¬ 
ванье. — Лѣм. Басктизкгаиі, КгеЬз- 
кгаиЪ, Тоигпезоі, ЕагЪепсгоіоп.— Франц. 
Тоигпезоі бев ЪоиЬщиез, Маигеііе. — 
Англ. Тигпзоі Ріапі. Сѣв. А«г>р. 

СгисіапбПа X. КиЪіас. IV. 586. 
Приметъ, Старецъ (Амб. сомнит.) Кре¬ 
стовникъ (Даль соч.) 

Сгураів АН. Огат. 84еиб. I. 151. 
Гусятница, Гусиная трапа. Лнсннха. — 
Лол. Вг 2 апко\ѵіес.— Чешек. ВкгуЬепка.— 
Сербок. Тгпіса. — Лѣм. Ботепегаз, — 
Франц. Сгурзібе. 

Сгуріососсиа ЗРѳгтѳпѣит 
Кія. Аід. ВЫі. 2. Грибъ пивныхъ 
- дрождей. 

Сгуріотѳгіа іаропіса Л. 
Лоп. СопіБ Рг. XVI. 2. 437. Японскій 
Кедръ, Китайскій Кедръ (съ англ.) 

СисиЪаІив Оагіп. СагуорЬ. I. 367. 
Пузырникъ (Собол.) • Волдырникъ 
(Двнг.) — Пол. ѴГувгріп, ѴѴуйріп. Ка- 
ІшЬа. — Чешек. ЗкгуЪоѵка. Набтиіісе 
(81оЪ.) — Сербск: Оизаѵіса. Йкгіраіас. 
Шкрипавац (Кар.) — Луз. Ногбііса. — 
Лѣм. ШЪнегЪіаз, НйЬпегІіезсЬ. Баз 
01іеб\ѵеісЬ, ііег БапбкоЫ, баз 8сЬалш- 
гвззіеіп, баз лѵіібе Зеііепкгаиі, Веегеп- 
шеіег, бег ТаиЪепкгорБ — Франц. Саг- 
піііеі, СогшПеЪ. — Англ. Сашріоп, Віаб- 
(Іег Согарапіоп. 

СисиЪаІив ЪассіГѳгив X. Фарм. 
назв. СисиЬаІиз в. Ѵізсадо ЬассіГегиз 8. 
АЛзіце ЬассіГсга. Бирючьи ягоды (Вор.) 
Волчьи глазки (Симб.) Волдырникъ 
(Біпсі.) Дутень, Дутикъ (Курск.) 

Сиситів X. СиеигЬіЬ. III. 299. 
Огурецъ. — Лол. О^бгек. — Чешек. 
Буйе (Рг.) Окйгка (81оЬ.) Тукеу (Ор.) — 
Сербск. Кгавіаѵас. — Щуз. Вуща, Кигка, 
Когка. — Лѣм. Біе Оигке — Фрапц. 
Бе СопсотЬге. — Англ. СиеитЪег. 

Сиситів асиіапёиіив Аіті. Нынѣ 


- Сиситів . 

Бий'а асиіапдиіа Вегіи^. Попанчая (на 
Кавк.) — Пол. Тгикѵѵа. — Чешек. Ті\ѵик 
(виЬ БиіГа). — Тат. Тури (Кнр.) — Лѣм. 
ЗсЬаіТескі^е Неіг^игке. — Франц. Ба 
Біапѳ іогсіюп, Раропее, Рарсп^аія бе 
Іа СЪіпе. — Атл. Зігаіпег-Ѵіпе, Тог- 
сЪоп, ѴеееІаЫе Зрон^е. Отеч. Южн. Аз. 

Сиситів ап§иіігаа Б. Нынѣ Тгі- 
сЬозапіЬез ап^шиа Б. Огурецъ птичій 
(Кондр. 80). Змѣинообразные, ужевые 
огурцы. Змѣиные огурцы (тоже и ТгісЬ. 
соІиЬгіпа). — Лѣм. ЗсЫап^епкйгЬізз, 
Зсѣіапдспбигке. — Франц. НегЬе аих 
Зегрепіз. — Англ. Соттоп 8пзке Ооигб. 
Разв. искуств. Незрѣлые плоды употр. 
въ пищу, а зрѣлые какъ противуглист- 
ное средство. Отеч. Кит. 

Сиситів Сііагиііив 8еі-іпд. (8уп. Си- 
сигЪКа СіЬгиІІиз Б. СКгиПиз ѵи1§агіз 
ЗсЪгаб.) Фарм. назв. Сіігиііиз з. Ап^и- 
гіа з. СисигЪііа ациаЬіса (Іетіпа). Пред¬ 
ставляетъ 2 разности: а. Разіеса 8ег. 
(3. басе 8ег.— послѣдняя и составляетъ 
настоящій арбузъ. Арбузъ, Гарбузъ. 
Кавунъ (Малор.) Каунъ, Кавунка. — 
Пол. АгЬиг. НагЪиг, Ка\ѵоп. — Чешек. 
Вупё, біпе, ка^оп, ІиЬепісе, ѵгугеі, те- 
Іапп теобпі. — Сербск. Кариуза, Лубё- 
ныца (Лавр.) Туркинья. Краставацъ, 
Б останъ (отъ Боштаииште — наши 
Баштаны). — Луз. Какюп. — Бух. Тер¬ 
бусъ. ТіігЬпѳ. — Афг. Тарбузе. — Хне. 
Хариус ъ, Хараусъ. — Тур к. Тарбуза.— 
Узбек. Таджик. ^Гарбузъ. — Сарупы Ка¬ 
вунъ. — Гольбы’ЗзіёЬо ѵеі Зздёдо (Мах. 
Рг. 111).— Тат. Карпузъ.— Перс. Кар- 
бузъ. — Киръ. Карбызъ. — Молд. Гар¬ 
бузъ. — Морде. Арбосъ. — Чуваш. Ар¬ 
бузъ.— Арм. Дзмерунъ. Мемрапопъ.— 
Груз. Сазамт^ро. Мелсапепонн. — 
Имер. Тур. Митр. Харбузаки (Кн. Эр.) 
Сред. — Лѣм. Біе АгЬпза, біе %е- 
чѵбЬпІісЪс ѴѴаБзегтеІопе. Біе Разіецивп- 
еигке. — Фрапц. Ра8<;ё^ие (сортъ не 
употребляемый въ пищу сырымъ, а 
варенымъ), Меіоп б’еаи— пашн обыкн. 
арбузы. — Англ. \Ѵаіег Меіоп. Сѣмена 
(Зегаіпа Сіігиііі еіс. прннадл. прежде 
къ 8етіпа диабиог Лідіба та^ога. Упо- 
требл. извѣстно. Отеч. Южн. Аз. 

Сиситів СоІосупіДіів Ь. 8уп. Со- 
ІосупіЬіз оГбсіпаІіз ЗсЬгаб. Сіігиііиз Со- 
ІосупіЬіз ЗсЬгаб. СоІосупіЬа Теофраста 
есть СисигЬіЬа Реро. Въ Бнбл. IV Кп. 
Царствъ IV. 89 по слав, опущено, а 
по русск. Полевые огурцы. Колоквнн- 
тида, Колоцпѣтник'і>, Лѣсная тыква. 
Яблоко заморское (Кондр.) Колокитина, 
Тыква горькая (Амб.) Колоцннтъ, 
Дикая тыква, Дикая тыквина. Шико- 
тннъ (Сит. съ Франц.) — Пол. Коіок- 
лѵіп4,041і о^огек. Банка гашогвка, бйЫ- 


Сиситів - 

ко гатогзкіе. — Чешек. Корѵа тогзкіі 
сіЬиІе. — Сербск. Тікѵас. — У русскихъ 
вг Бухаріъ Бухарскій КартоФель. — 
Бух. ВаілібзеЬап. — Перс. ЗЬае-сЬгіза- 
ініп (ЬеЬш.) — Лѣм. Бег ВіМегаріеІ, 
біе СоІодиіпіЬепеигке, бег Соіоциііі- 
іЬепкйгЬіз, бег ЕІіаэарГеІ, бег Моогар- 
Іеі, бег Риі'ёіег-Раіабіезаріеі, біе Риг- 
^ігдигке. — Франц. СоІодиіпіЬе, Соп¬ 
сотЬге атёге, СЬісоІіп. — Англ. ВіМег 
Арріе, Вйіег СоІосупіЬ, ВііЬег Сисит- 
Ьег, Віібег Соигб. Плоды, ГгисЬиз а. 
Рота СоІосупіЬібіз, прежде употребля¬ 
лись въ медицинѣ какъ слабительное. 
Отеч. Грец. Турц. 

Сиситів Писіаіт і. Брамннское 
яблоко (съ Франц.) Нѣкоторые писатели 
предполагаютъ, что это растеніе есть 
библейскія Мандрагоры (см. Аігор. 
Мапбгаеога). — Лѣм. Біе Аріеітеіопе, 
біе \ѵоЫгіесЬепбе Оигке, біе ретоізсЬе 
Меіопо, біе кіеіпе Огапеетеіопе. — 
Франц. Бе Меіоп бе Іа геіпе Лппс, 1е 
теіоп без Сапаі’іеэ, 1е теіоп бе росЬе, 
1е теіоп бе аепіеиг. Ба ротте бе 
ВгаЬта. — Англ. 8\ѵееЬ-8сепіеб Сисиш- 
Ьег. Отеч. Персія. 

Сиситів Меіо Ь- У ТеоФр. Вісуа. 
У Діосіі. — Рсроп. У Шин. — Меіо. 
Въ Слав. Библ. Исх. ХБ 5, Дыня. Но 
Еогвкаі предполагаетъ, что должно 
было перевести словомъ арбузъ. Дыня. 
Предст. слѣд. разности: 

а. геіісиіаіиз 8ег. Сѣтчатыя или На¬ 
стоящія дыни. 

Сапіаіире 8ег. Канталупки. 

у. таНепвіз 8ег. 

Въ Астр. губ. весеннія дыни, круг¬ 
лыя, назыв. Замши (Шамки), а осен¬ 
нія, продолговатыя, внутри зеленова¬ 
тыя — Бухарка; позднія наз. Липопка, 
Дубовка, Моржовка. Тѣ, которыя вну¬ 
три безъ жидкости, назыи. Качанка, 
Зимника. — На Кавк. различные сорты 
назыв. Моржовка, Зимовка, относящія¬ 
ся къ ѵаг. геіісиіаіиз; ранняя мелкая, 
болтушка, шемаыа шарообразная, ше- 
мама длинная или чито, хито, относя¬ 
щіяся къ ѵаг. сапіаіира, Кантолупкамъ. 
Къ лѣтнимъ раннимъ дынямъ отно¬ 
сятся Кошовка, Дубовка; къ позд¬ 
нимъ — Зимовка н персидскія дынн. 
Въ Армянской области есть сорты, но¬ 
сящіе названіе Дутма, Дутьаіа, Тутма 
(Кавк.) Въ Ходжептѣ раннія дыни наз. 
Замбуга, а позднія — Кавунъ. Нѣкото¬ 
рые сорты паз. Гарбузъ (Кушак.) За¬ 
тѣмъ нѣкоторые сорты въ разныхъ 
мѣстахъ паз. водянка, костянка, царе- 
градка, хнвннка, ананасная дыня. Ком- 
ковка есть видъ дынн, еѣмена которой 
собраны въ комокъ. (Земля Войск. Донск. 


- СиоигЪНа 115 

Зап. Ак. Наукъ. XXIV. I. 174) — Пол. 
Меіоп.— Чешек. Меіаип, Ріраип, Буне. — 
Сербск. Врежа, Вріуежа, Днньа Дун- 
лекъ, Четрунъ, Церовача (Кар. Лавр.) 
Бща. — Боен. Пипунъ. — Волг. Пи¬ 
нонъ. — Молд. Мнліона, Мсльонъ. — 
Арм. Сехъ (Варш.) Харбузакъ, Хабурд- 
закъ. — Ьухар. СЬагЬиза. Алинабадъ 
(Кир.) — Груз. Имер. Гур. Несви (Эр.) 
Сред. — Митр. Шинка (Эр.) — Гольд, 
па Уссур. Кит. назв. Ззіалдоаз&й. — 
Молд. Замосъ. — Кирі. Каунъ. Саму, 
Кара-кисъ. — Хив. Каунъ. — Тат. Ка¬ 
вунъ, Каунъ (Кир.) — Тат. въ Тифл. 
Гемишъ. — Чуваш. Мукъ-хыяръ, т. е. 
большой огурецъ (также наз. и тык¬ 
ва). — Пѣлъ. Еискегтеіопе. — Фраиц. 
Бе Меіоп Сапіаіоире н множество раз¬ 
ныхъ названій для отдѣльныхъ сор¬ 
товъ.— Англ. Меіопе. Употр. извѣстно. 
Сѣмена и сокъ незрѣлыхъ дынь — 
сильное протннуглистное средство. 

Сиситів ргорЬоідігит X. Кры¬ 
жовниковая тыква (по сходству цвѣта 
и величины съ крыжовникомъ). Тыква 
Пророка Иліи (будто бы питавшагося 
ею). Отеч. Арав. 

Сиситів вайіѵив X. У древв. Ві- 
суоя, Сиситіз. Въ Слав. Библ. Огурецъ 
(Числ. XI. 5). Огурецъ (Вел. ‘Росс.) 
Огірокъ, Огурець, Гнрокъ, Гнрки, 
Гурки, Гурокъ, Угірокъ (Основ. Малор.) 
Гурки (Бѣлор.) Агурокъ (Корн. Шимк. 
Лит.) — Пол. Одигек, Одогек. — Чешек. 
Окпгка, оЬагек. Адигка (Бс.) — Сербск. 
Кгазіаѵас.— Бом. Краставица.— Молд. 
Иешшь, Лепины. — Груз. Китри. — 
Имер. Гур. Кпптрн.— Митр. К’птри.— 
Лезг. въ Даг. Охсеръ,— Чуваш. Хыяръ.— 
Бихар. Вабгіпд (тоже и въ Ходж.) — 
Мордва. Куяръ. — Киръ. Кыяръ. Ту¬ 
рецкіе огурцы наз. Тарракъ. — Греки 
ш Кавк. Агур ъ.—Турк. въ Карск. Паш. 
Авгуръ. — Самог. Агуркасъ.— Мапдж. 
Метенгка, Чачингка. — Лѣм. Сетсіпе 
Оигке, біе Апдигке. — Фраиц. Бе Соп¬ 
сотЬге. — Англ. Соттоп СиеитЪег. 

СисигЪіѣа X. СисигЪіб. III. 316. 
Тыква (Вел. Росс.) Гарбузъ (Малор. 
Бѣлор.) — Пол. Буша, Вапіа, Ког- 
Ъав, КигЬазг, КогЪаІо. — Чешек. Туке^. 
Кб^пё (81 оЬ.) Вупё (Ор.) — Сербск. Бу- 
Іача, Мекокоріш, Мисіщача, Мортубака, 
Наранча, Боровиджь, Буньева и т. п.— 
Луз. Вап]а, Ваіісіска, Вйпка. — Бом. 
Кратуна (тыква для кувшиновъ), Ка¬ 
бакъ (длинная).— Тадж. Каду. — Узбек. 
Кабакъ. (Кушак.)— Лѣм. Вег КіІгЪіз.— 
Фршъц. Ба Ооиг§е. — Англ. Ооигб. 

СисигЬііа Ба^епагіа X. Нынѣ Ба- 
депагіа ѵиідагіз 8еі\ Ѵаг. зес. Ргобг. 
а. ^оигба 8ег. Ооигбе без реіёгіпз. 

8 * 





СиоигЬііа 


116 

Соидоигба Зег. Соидоигбе. Ьа ] 
Ооигбе-ЗірЬон. — Нѣм. Бег ЗірЬоп 
ЕІазсЬепкІігЬізз. — Англ. Ооиі’- ; 
доигбе. 

у. бергезза Зег. 
іигЬіпаіа Зег. 

в. сіаѵаіа Зег. Ооигбе іготреМе, 
Ооигбе Маззие б’НегсиІе. Біе Нег- 
сиіевкеиіе. 

Бутылочная тыква. Кубышечная 
тыква. Кубышка. Кувшинчатая тыква. 
Тыква Травянка (изъ нея дѣлаются 
сулеи). Горлянка, Фляжная тыква. — 
Пол. Туігѵѵа. Ѵаг. БгЪапкі Суѣгінкі, 1е- 
лѵагу, мшКогпі. По Мнк. — Курбасъ, 
Баня.— Сербск. Тікѵа, Ѵобещака.— Арм. 
Каркари-Квахн. — Груз. Акгнро (Кн. 
Эр.) — Имер. Сарцхули-Квахн. Мтцаре- 
Квахн. — Тур. Мтцари-хапн. — Митр. 
Колот.чура (Кн. Эр.) — Кирг. Капакъ.— 
Яйж.вепістег РІаасЬепкйгЬів. БіеСаІа- 

1)а8ве,бегбапи8кйгЫ8,біеРі1дгітзЯа5с]іе, 
бег Тготре6епкйі'ЬІ8. Нсгсиіезкеиіе. — 
Франц. Ьа СаІеЪаззе, Іа СаІеЬаззе би 
рёіёгіп, Іа Ооигбе Ьоиіеіііе. Соидоигбе.— 
Англ. Согатоп ВоШе-Ооигб, Сгоок- 
Кеск. Отеч. Остъ-Индія. Разводится 
нснустпешхо. Сѣмена, Зешіпа СисигЫ- 
Іае, прежде употр. въ медицинѣ и при¬ 
надлежали къ Зешіпа цияіиог Ггідіба 
ццуога (кромѣ составлявшихъ тыквы, 
арбуза, огурца н дыни). Изъ нихъ 
выдѣлываются сосуды для поды. 

СисигЪіГа аигапМа ТѴШЛ. Ѵаг. вес. 
Ргобг. Тыква-аиельсинъ. 

а.. Огапдіпа 8ег., Огандіпе, Гаиззе 
Огапде. ОгапдепкйгЫз. 

р. СоІосуиЬѣоісІез Бег. — Соіодишеііѳ, 
Ёаиззе Соіоциіпіе. — Нѣм. Кіеіпе 
об. Гаізсѣе ОоІоциіпіЪе. 

СисигЪіГа шахіта Писк. 8уп. Си- 
сигЬіІа РоЬіго Регз. Ѵаг. зес. Ргобг. 

а. Р о I іг о 8ег. — Роіігои ^аиие, сот- 
тип, Соигде. 

р. Ѵігібіз Вег. бгов Роіігоп ѵегі. 

у. Соигдего 8ег. СОигдегоп, Реііі Ро- 
іігоп ѵегі. 

Кухонная тыква. Въ Южн. Россіи 
растеніе назыв. Гарбузъ, а плоды — 
Тыква, Кабакъ, Гарбузъ. Особен¬ 
ный сортъ продолговатой, желтой тык¬ 
вы назыв. въ Подол, губ. Дыня, Даня, 
Баня, Гарбузъ. По Далю — Каб&ка *) 
(Малор.) Кебека (Донъ). Тебёка (Воет. 
Росс. Ниж.) Бухарка (Кавк.) Гйрбузъ 
(Малор. Курск. Смол.) Тыква — суть 
названія этого вида и СисигЪііа Меіо- 
реро. — Чешек. Ріисаг, Тукедѵ оЬгохѵ- 


*) По Далю — названіе Кабакъ — 
ошибочно И. 687. 


зкй,. — Сербы. Вщаса. — Тот. Кабакъ. 
КаЬасЬ. Карбусъ. — Груз. Гогра. — 
Ивер. Квахи. — Гур. Хапн. — Митр. 
Копешіа (Кн. Эрнст. Тѣ же названія и 
для видовъ Меіореро, оѵіГега еі Реро).— 
Арм. Ттумъ (Варш.), Беішп (СоІепаК).— 
Пух. Коду. Растеніе назыв. Палякъ; 
мелкія, идущія на выдѣлку табаке¬ 
рокъ — Насх-Каду; крупныя — Чи- 
янмъ-Каду.— Въ Ташк. Сирке-кодакъ.— 
Перс . Торбусъ. — Нѣм. Бег Кіезспкйг- 
Ыз. Геіб- обег СепіпегкйгЪіз. — Фраки,. 
Ье РоЬігоп. — Аиіл. Роіігоп. Плоды до¬ 
стигаютъ громадной величины и употр. 
какъ обыкновенная тыква. Отеч. Южн. 
Азія. 

СххсигЪШь Меіореро. Фигурныя 
тыквы. Турецкая чалма. Гарбусъ, Тпк- 
ші (Малор. Рог.) — Нѣм. Бег Меіопеи- 
кйгЬіз, бсі’ ТйгЪапкйгЫз, ТйгкепЬипб.— 
Франц. Ьа Ооигде Ьоппёі бе ргбіге, 
Іе Ъоппеі; б’біёсіеиг. Нѣк. разн. РаХіз- 
8011 , Разііззоп, АгйсІіаиЬ бе бегизаіет, 
1е ТигЬапё, Соигонпе ітрегіаіе, Аг- 
Ьоизіе б’АзІгасап.— Англ. Меіоп-ритр- 
кіп-ЗдиазІі. Развод, только для укра¬ 
шенія. 

СисигЬЦа тоэсЪаѣа ЮисН. Муску- 
совыя или Египетскія тыдвы. — Франц. 
Ьа Мизсабе, Іа Меіопиёе. Разводится 
въ Венеціи. 

СисигЪііа оѵіГега В. По Ковопш. 
разводится на Югѣ Россіи и принадле¬ 
житъ къ лучшимъ по вкусу породамъ 
тыквы. Разность ругіГогті* растетъ 
около Астрахани, развопится въ Гер¬ 
маніи и наз. Беиізсѣе Соіоциіпіііе. — 
Нѣм. ЕіегкйгЬіз, ВігпепкОгЪіа.— Франц. 
Ьа Соидоигбсііс. Гаиззе Роіге. Нѣко¬ 
торые садоводы относятъ къ этому 
виду наши русскія: Ханьки (Малор. 
Сред.) Ханки, Ханочки, Ганки, Ропав- 
ка, Ропалка, Харохопьки, Хорохоньки 
(Полт.) Хороший , Ракудьки , Тара- 
пуньки (Малор. Рог.), Таракуцка *), 
Каракуцка (Левч.), а другіе какъ Прок. 
Каленнченко и. Роговнчъ къ роду Си- 
сигЫГа Реро таг. СіЬгііогтів. — Сербе*. 
Тутличь. — Молд. Таркуцііи. 

СисигЪіГа Реро В. По Ргобг. 2 раз¬ 
ности: а. зиЬгобиаба н р. оЫопда. На¬ 
стоящая тыква. Бульба (Тул.) Гар¬ 
бузъ, Гарбузы (Мог. Курск. Смол.) Ду¬ 
ракъ (Дон. вѣр. съ калм.) Кабакъ 
(Малор. Сред.) и изм. Кабачки, Кнпѣка 


*) Арабское названіе Ага-Кизза 
(Ееіізсііг. Гйг Ассіітаі. 1865. 1) по всей 
вѣроятности дало происхожденіе наз¬ 
ваніямъ Таракуцка, Каракуцка и др. 
относящимся къ СиеигЪіІа оѵіГега. 


СиеигЬіка - 

Ріисаг. — Сербск. Вппбехѵа, Биба. У 
Лавр. — Бундева, Вареньака, Кратуна, 
Луда^а, Мачванка, Мекокорка, Мнси- 
рача, Мортубака, Пеца, Тиква, Уурге- 
та (мож. быть н др. виды). — Луз. Ва- 
п;)одса (плод.) — Молд. Боетанъ. Ка- 
рамза (у Рогов. зпЬ Сис. Реро ѵаг. оѵі¬ 
Гега). — 1м л мини - Дербеты: Дуракъ. — 
Калмыки- Торюуты : Хаванъ (Калмыцк. 
етепь). — Кири Аскабакъ. — Морде. 
ДурЛкъ - Ку яръ. — Сарты: Коду. — 
Го.гьд. на Усеур. ЗуёсЬоІе (Мах. Рго- 
бгош. Ш). — Нѣм. Оетеіпег КйгЬіз. 
Бег дехѵйЬпІісІіе ЕеІбкйгЪіз, бег &аг- 
ІенкйгЬіз, бег МапбеІкйгЪіз, бег РГе- 
ЪепкіігЫз. — Франц. Ьа бопгде ои 
Соигде бе 8і. беаи, 1е Сгіі’ашпопі, 1е 
Рёроп. Ьа Сіігоиіііе. Соисоиггеііе 
есть вѣроятно ѵаг. этого вида. — Аны. 
Ришркіп. Ротріоп. Разводится повсюду. 
Сѣмена ея прежде употреблялись также 
какъ н отъ Сис. Ьадепагіа. Доставл. 
прекрасное масло. Мясо плода употр. 
въ пищу, а молодые побѣги въ салатъ. 
Трава составляетъ отличный кормъ для 
домашнихъ животныхъ. Одна разность 
Сне. оссібепіаііз доставл. извѣстныя 
протнвугднетныя Зешіпа бігаишопі, а 
также сорты Сіігоиіііс ігодпоіве, Соигде 
бе 81. ^ёап. Продажныя сѣмена полу¬ 
чаются отъ Сігаитопй Ѵегі б’Ёзрадпе. 

СисигЬіГа ѵѳггиоова ИисЬ. Боро¬ 
давчатая тыква. — Митр. Гогра-хорк- 
ліанн. Гогра Метчетчіанн. — Нѣм. Бег 
ДѴагхепкйгЬіз. — Франц. Ьа ВагЬагіпе, 
ВагЬагсзцие ваиѵаде. СопсотЬге бе Ваг- 
Ьагіе. — Англ. Сутііпд. ЛѴагіу боигб. 

Сйтіпат Сутіпиті. Ѳ.ВанІи 
БтЬеІІ. IV. 201. Сутіпоп (ТЬеорЬг. и 
Біозс.) У Діоскорида именемъ Сутіпоп 
адгіоп наз. еще Ьадоесіа сутіпоібез и 
Нідеііа агівіаіа (ѴѴііѣзЬ.) Фарм. назн. 
Саі-ѵит готапит з. Ситіпит з. Сухпі- 
пит (Зетеп.) Въ Слан. Бнбл. Киминъ. 
Русск. Тминъ (Исаія, XXVIII. 25. 27. 
Матѳ. XXII. 23). Кимонъ; Кминъ или 
Тнмоиъ (Кондр.) Римскій или волож- 
скій тминъ. — Нѣм. КбтізсЬег обег 
Аедуріівсѣег